Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/426/15 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 15.05.2015. Зареєстровано: 16.05.2015. Забезпечено надання загального доступу: 19.05.2015.
Дата набрання законної сили: 26.05.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  14.05.2015 р.                                                                      Справа№ 914/426/15 
		Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:
		За позовом:        до відповідача: Прокурора Галицького району м.Львова, м.Львів, в інтересах держави в особі : Позивача: Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Львівського відділення  Українського держфонду підтримки фермерських господарств, м.Львів Фермерського господарства "Агроцентр", с.Велика Білина  Самбірського району  Львівської області про:           стягнення протермінованої фінансової підтримки в сумі         80  000,00 грн. та розірвання договору про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству.
		   Головуючий  суддя Кітаєва С.Б.
		                  суддя Матвіїв Р.І.
		                  суддя Щигельська О.І.
		Представники:
		прокурор: Леонтьєва Н.Т. - прокурор Прокуратури Львівської області
		від позивача:Стадник З.Д. - представник (довіреність в матеріалах справи) 
		від відповідача: не з'явився 
		Права та обов'язки згідно ст. ст. 20, 22 ГПК України суд роз'яснив прокурору та представнику позивача. Заяви про відвід судді не надходили. Клопотань про технічну фіксацію від сторін не поступало.
		Суть спору:  На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Прокурора Галицького району м. Львова в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Львівського відділення  Українського держфонду підтримки фермерських господарств до Фермерського господарства "Агроцентр", про стягнення протермінованої фінансової підтримки в сумі 80 000,00 грн. та розірвання договору про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству.
		Ухвалою суду від 12.02.2015р. за даним позовом порушено провадження  справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 23.02.2015р.  Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлені в ухвалі.
		Ухвалою суду від 23.02.2015р. розгляд справи відкладено на 04.03.2015р.
		Ухвалою суду від 04.03.2015р. розгляд справи відкладено на 15.04.2015р.
		Згідно із ухвалами суду від 15.04.2015 року, призначено колегіальний розгляд справи №914/426/15 у складі трьох суддів та відкладено розгляд справи на 06.05.2015р.
		Згідно із вимогами ст.21 ГПК України, автоматизованою системою документообігу суду здійснено визначення складу колегії суддів для розгляду справи. Внаслідок автоматизованого розподілу визначено членами колегії: головуючий суддя Кітаєва С.Б., судді Матвіїв Р.І. та Щигельська О.І.
		Ухвалою суду від 06.05.2015р. розгляд справи відкладено на 14.05.2015р.
		В судовому засіданні 06.05.2015р. суд оглянув оригінали документів, що містяться в матеріалах кримінального провадження № 12014140090001405, у тому числі, договір №30/2010 про надання фінансової підтримки фермерському господарству від 22 грудня 2010р; договір застави від 13 січня 2011 р. (зареєстровано в реєстрі за №2438); платіжне доручення №13 від 27 грудня 2010р. та інші.
		12.05.2015р. за вх.№18965/15 позивач подав клопотання від 08.05.2015р. №165 в якому просить суд долучити до матеріалів справи довідки про заборгованість ФГ «Агро Центр» та копії платіжного доручення №13 від 27.12.2010р., які судом прийнято і приєднано до матеріалів справи.
		В судове засідання 14.05.2015 року прокурор  з'явився. В судовому засіданні подав заяву про збільшення позовних вимог від 08.05.2015р. №7/15 (в подальшому зареєстрована в канцелярії суду за вх.№2028) в якій просить суд: стягнути з відповідача на коритсь позивача 115240,54 грн. з яких 80000,00 грн. основного боргу, 4520,54 грн. 3 % річних  і 30720,00 грн. індексу інфляції, а також прийняти відмову від позову в частині позовних вимог щодо розірвання договору про надання фінансової підтримки фермерському господарству №30/2010 від 22.12.2010р., укладеного між Львівським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та Фермерським господарством «Агроцентр».
		В судове засідання 14.05.2015 року позивач явку повноважного представника забезпечив, позовні вимоги з врахуванням поданої прокурором заяви (вх.№2028/15) підтримав. 
		Відповідач в жодне судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення вх.№7440/15 від 20.02.2015р., від вх.№9572/15 від 05.03.2015р., вх.11286/15 від 17.03.2015р. та вх.№17603/15 від 28.04.2015р.
		Станом на 14.05.2015р. від відповідача документи витребувані ухвалами суду не надходили. Заявлені прокурором вимоги відповідач не заперечив і не спростував
		З приводу заяви прокуратури Галицького району м.Львова про збільшення позовних вимог від 08.05.2015р. №7/15 судом зазначається наступне.
		Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст..5 цього кодексу, в цій частині відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
		Враховуючи вищевикладене, а також те, що прокурор при зверненні з позовом до суду у позовній заяві не заявляв вимог про стягнення  з відповідача 3 % річних та індексу інфляції, то суд розцінює заяву прокурора в частині вимог у п.2 прохальної частини не як збільшення зазначених у позовній заяві вимог, а як доповнення позову новими вимогами, які первинно не були заявлені в позовній заяві. Відтак, в частині вимог за п.2 прохальної частини заяви вх№.2028/15 від 14.05.2015р. така заява не приймається судом до розгляду в цій частині.
		Щодо прохання вираженого в п.3 заяви щодо прийняття відмови від відмову в частині позовних вимог щодо розірвання договору про надання фінансової підтримки фермерському господарству №30/2010 від 22.12.2010р., укладеного між Львівським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та Фермерським господарством «Агроцентр», то в цій частині заява судом приймається до розгляду.
		За змістом підпункту 3.9.1. п. 3.9.  постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18  (із змін. і доп.) «Про деякі питання практики застосування  Господарського процесуального кодексу України  судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.
		Відповідно до п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
		Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
		Відповідно до ч.3 ст.4-3 ГПК України господарським судом  створено сторонам необхідні умови  для встановлення фактичних обставин  справи і правильного застосування законодавства.
		Окрім того, зважаючи на строки розгляду даної справи, можливість відкладення розгляду справи на іншу дату відсутні.
		Із врахуванням наведеного, матеріалів  у справі, господарським судом дотримано  встановлених ст.129 Конституції України, ст.ст.4-2,4-3 ГПК України  засад  здійснення судочинства та забезпечено  відповідачу можливість реалізації  передбачених ст.22 ГПК України прав сторони в процесі,  а тому суд  в межах процесуального Закону ( ст.ст.43,75 ГПК України)  вбачає за можливе розглянути  справу за наявними в ній матеріалами із врахуванням заяви прокурора (вх.№2028/15 від 14.05.2015р.) в частині п.3 прохальної частини цієї заяви.
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності у відповідності до ст.43 ГПК України,  судом встановлено.
		22.12.2010 року між Львівським відділенням Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств (далі - Позивач) та фермерським господарством «Агроцентр» (далі - Відповідач) укладено договір №30/2010 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству (далі - Договір), згідно якого Позивач зобов'язується надати на зворотній основі Відповідачу фінансову   допомогу   у  розмірі   100   000,00   грн.,   а Відповідач у свою чергу зобов'язується використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений Договором строк, а саме, як зазначено у п.3.4.2. Договору, згідно з встановленим графіком: до 01.12.2011 року в сумі 20 000 грн., до 01.12.2012 року в сумі 20 000 грн., до 01.12.2013 року в сумі 20 000 грн., до 01.12.2014 року в сумі 20 000 грн., до 22.12.2015 року в сумі 20 000 грн.
		На виконання п.3.4.3. Договору, сторони уклали договір застави від 13.01.2011 року (далі - Договір застави).
		Позивачем взяті на себе зобов'язання виконано в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №13 від 27.12.2010 року.
		Проте, згідно листа Укрдержфонду №60 від 02.02.2015 року за Договором станом на 02.02.2015 року Відповідач не повернув частину наданих йому коштів на суму 80 000,00 грн., що є порушенням умов Договору.
		Позивачем надіслано Відповідачу Претензію за №278 від 03.11.2014 року про необхідність повернення отриманої фінансової допомоги, проте Відповідачем ніяких дій по сплаті вказаної заборгованості не вчинено та відповіді на претензії не надано.
		 При прийнятті рішення суд виходить із наступного: 
		Згідно з ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладено обов'язок представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.
		Право на звернення прокурора до господарського суду в інтересах держави передбачено ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» та ст.2 ГПК України.
		Враховуючи те, що термін «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор самостійно визначає в чому полягає порушення інтересів держави, чи в чому існує загроза інтересам держави.
		Держава зацікавлена в належній поведінці суб'єктів цивільних правовідносин, яку вона закріпила в законах й інших нормативно-правових актах.
		У відповідності до ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру», підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних Інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. У вказаній статті також передбачено, що однією із форм представництва прокурором є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.
		Відповідно до ст. 10 Закону України «Про фермерське господарство» Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств, діє на основі Статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики України.
		Згідно ст. 11 Закону України «Про фермерське господарство» та Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004р. №1102 Фонд надає фермерським господарствам, за рахунок коштів державного бюджету, фінансову підтримку на поворотній основі.
		Також згідно з ст. 2 Статуту Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України за № 61 від 06.06.06р., Укрдержфонд є правонаступником Українського державного фонду підтримки селянських (фермерських) господарств, утвореного відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 червня 1991 року № 83 та Постанови Кабінету Міністрів України від 14 березня 1992 року № 133 «Про деякі питання розвитку селянських (фермерських) господарств», і належить до сфери управління Міністерства аграрної політики України.
		Відповідно до ст. 8 Статуту Укрдержфонду має регіональні відділення в Автономній республіці Крим та областях, які не мають статусу юридичної особи, мають окремі баланси, відокремлене майно, реєстраційні рахунки в органах Держказначейства, печатку з ідентифікаційним кодом, бланки з власною назвою і діють на підставі положення, затвердженого Укрдержфондом.
		Позивач надає безпроцентну фінансову допомогу фермерським господарствам для розвитку та підтримки сільськогосподарського виробництва, поліпшення умов господарювання, що забезпечує реалізацію державної    політики    підтримки    фермерських    господарств,    створення стабільних фінансових умов для становлення приватного селянського сектора економіки України. Для даних цілей залучаються кошти з Державного бюджету згідно Закону України «Про Державний бюджет України».
		Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
		Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
		Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним  належним чином.  
		Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв  ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
		Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.   
		Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. 
		У даному випадку, неповернення фермерським господарством наданої йому на поворотній основі фінансової допомоги через Укрдержфонд, в терміни обумовлені Договором, до державного бюджету не дає можливості відділенню Фонду фінансувати заходи, пов'язані з реалізацією підтримки інших фермерських господарств, які потребують фінансової допомоги та призводить до невиконання відділенням фонду плану по поверненню коштів до Державного бюджету України. Таким чином, неповернення коштів фермерським господарством негативно впливає на економічний розвиток держави, створює перешкоди до подальшої реалізації державної політики з підтримки фермерських господарств та спричиняє шкоду інтересам держави. За умовами договору відповідач зобов'язаний був повернути 80000 грн. позики до 01.12.2014р.
		Розглянувши заявлені вимоги, суд прийшов до висновку про те, що вони обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
		Відповідач по справі не вжив заходів щодо погашення заборгованості в добровільному порядку. Станом на час розгляду справи Відповідач не погасив основний борг та не надав доказів погашення заборгованості. Доказів перерахування заявленої до стягнення суми пайового внеску на момент прийняття рішення відповідач не подав. 
		Відтак, суд прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення 80000 грн. заборгованості підставна та підлягає до задоволення.
		Враховуючи прохання, зазначене в п.3 заяви прокурора  про збільшення позовних вимог від 08.05.2015р. №7/15 щодо прийняття відмови від відмову в частині позовних вимог щодо розірвання договору про надання фінансової підтримки фермерському господарству №30/2010 від 22.12.2010р., укладеного між Львівським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та Фермерським господарством «Агроцентр», то така відмова судом приймається у відповідності до ст..78 ГПК України і провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.4 ст.80 ГПК України.
		Звертаючись з позовними вимогами, позивач просив накласти арешт на заставне майно та банківські рахунки фермерського господарства "Агроцентр". 
		Згідно зі ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
		У п. 1, 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначається, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
		Враховуючи необґрунтованість та непідтвердженість заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, суд вважає за необхідне відмовити у її задоволенні.
		Відповідно до ст.4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
		Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
		Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають  значення для правильного  вирішення господарського спору.
		Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її  вимоги чи заперечення на позов.
		Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
		За вимогами пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, немайнового характеру - один розмір мінімальної заробітної плати.
		У зв'язку з тим, що при поданні позову, Прокурор Галицького району м.Львова був звільнений від сплати судового збору, то відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн. покладаються на відповідача повністю та підлягають стягненню в дохід Державного бюджету України.
		Керуючись ст.ст.1, 2, 4-3, 4-4, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 66, 67, 75, 78, ч.4 ст.80, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		1.Позовні вимоги із врахуванням п.3 заяви вх.№2028/15 від 14.05.2015р.  задоволити повністю.
		2.Стягнути з Фермерського господарства «Агроцентр» (81467, Львівська область, Самбірський район, с.Велика Білина, код ЄДРПОУ 33714107) на користь Львівського відділення Українського держфонду підтримки фермерських господарств (79000, м.Львів, вул.Технічна, 1, код ЄДРПОУ 13817211) 80000,00 грн. основного боргу.
		           3.Стягнути з Фермерського господарства «Агроцентр» (81467, Львівська область, Самбірський район, с.Велика Білина, код ЄДРПОУ 33714107) в дохід Державного бюджету України 1827,00 грн. витрат по сплаті судового збору. 
		4. Прийняти відмову від позову в частині позовних вимог щодо розірвання договору про надання фінансової підтримки фермерському господарству №30/2010 від 22.12.2010р., укладеного між Львівським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та Фермерським господарством «Агроцентр».
		5. Провадження у справі в частині позовних вимог щодо розірвання договору про надання фінансової підтримки фермерському господарству №30/2010 від 22.12.2010р., укладеного між Львівським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та Фермерським господарством «Агроцентр» - припинити.
		6. Накази  видати відповідно до ст.116 ГПК України. 
		7. В задоволенні клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову (п.2 прохальної частини позовної заяви) - відмовити.
		 
		В засіданні 14.05.15 р. оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого рішення. Повний текст рішення виготовлено 15.05.15р.
		 
		 
		          Головуючий суддя                                                              Кітаєва С.Б. 
		 
		          Суддя                                                                                Матвіїв Р.І.
		 
		          Суддя                                                                                Щигельська О.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...