Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/29001/14 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 19.05.2015. Зареєстровано: 20.05.2015. Забезпечено надання загального доступу: 22.05.2015.
Дата набрання законної сили: 12.05.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"12" травня 2015 р.           Справа№ 910/29001/14
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:          Сухового В.Г.
		суддів:            Рудченка  С.Г. 
		          Жук  Г.А. 
		при секретарі судового засідання: Товстенку О.Ю.
		розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Союз членів трудового колективу"
		на рішення господарського суду міста Києва від 16.02.2015р. 
		у справі № 910/29001/14 (суддя Марченко О.В.)
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Союз членів трудового колективу" 
		до Міністерства інфраструктури України
		про визнання права на придбання державного майна в процесі приватизації та зобов'язання вчинити певні дії  
		ВСТАНОВИВ:
		Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Союз членів трудового колективу" (далі - позивач) звернулося в господарський суд міста Києва з позовом до Міністерства інфраструктури України (далі - відповідач) про визнання права на придбання державного майна в процесі приватизації та зобов'язання вчинити певні дії, а саме: 
		- визнати за позивачем пріоритетне право та інтереси на придбання єдиного майнового комплексу Державного підприємства ,,Дортранстелеком" у процесі приватизації;
		- зобов'язати Міністерство інфраструктури України подати пропозиції про включення єдиного майнового комплексу ДП ,,Дортранстелеком" до переліку об'єктів, що підлягають приватизації на підставі та в порядку, визначеному чинним законодавством України.
		Також позивачем подано до господарського суду міста Києва клопотання про вихід за межі позовних вимог відповідно до статті 83 ГПК України, посилаючись на те, що припинення ДП ,,Дортранстелеком", як юридичної особи, означає зникнення об'єкта права Товариства, а тому позивач просить суд:
		- відновити становище, яке існувало до порушення Міністерством права та інтересів Товариства шляхом відміни державної реєстрації припинення ДП ,,Дортранстелеком" Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції;
		- зобов'язати Міністерство виконати обов'язок відновити майнове становище ДП ,,Дортранстелеком" в натурі, яке існувало до державної реєстрації припинення зазначеного підприємства, шляхом прийняття Міністерством, як уповноваженим органом управління, рішення про передачу ДП ,,Дортранстелеком" від правонаступника всіх активів, пасивів та зобов'язань, зазначених у ,,Передавальному акті балансових розрахунків, матеріальних цінностей, активів та пасивів по Державному підприємству ,,Орган з сертифікації телекомунікаційних мереж в транспортно-дорожньому комплексі ,,Дортранстелеком" (код ЄДРПОУ 24282291) станом на 30 вересня 2014 року" від 24.10.2014р.
		Рішенням господарського суду міста Києва від 16.02.2015р. у справі № 910/29001/14 в задоволенні позову відмовлено. 
		Мотивуючи зазначене рішення, суд першої інстанції, пославшись на встановлені ним обставини, положення Законів України ,,Про приватизацію державного майна", ,,Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" і ЦК України, дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог у даній справі та відсутність правових підстав для їх задоволення.
		Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення господарського суду міста Києва від 16.02.2015р. у справі № 910/29001/14 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог з врахуванням клопотання про вихід за межі позовних вимог. 
		В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що він не погоджується з прийнятим рішенням, оскільки воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи. Так, скаржник зазначає, що судом першої інстанції не враховано норми ч.2 ст. 2 Закону України ,,Про приватизацію державного майна", якою встановлено пріоритетне право трудових колективів на придбання майна своїх підприємств. На думку позивача, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що у даному випадку необхідне рішення уповноваженого органу управління, оскільки відповідно до Законів України ,,Про приватизацію державного майна", ,,Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" особливістю залучення до приватизації неприватизованих об'єктів групи А являється необов'язковість наявності рішення уповноваженого органу управління.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2015р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено розгляд скарги у справі на 28.04.2015р. 
		У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає про її необґрунтованість, просить оскаржуване рішення залишити без змін. 
		27.04.2015р. на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи у його відсутності. 
		Ухвалою суду від 28.04.2015р. розгляд скарги у справі № 910/29001/14 відкладено на 12.05.2015р. на підставі ст. 77 ГПК України.  
		В судовому засіданні 12.05.2015р. представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги, представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду скарги повідомлений своєчасно та належним чином ухвалою суду від 28.04.2015р., що підтверджується інформацією з офіційного сайту УДППЗ ,,Укрпошта".
		Згідно з п. 3.9.2 постанови № 18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України ,,Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
		З врахуванням заяви позивача про розгляд справи у його відсутності, враховуючи його належне повідомлення про час та місце розгляду скарги, колегія суддів вважає за можливе здійснювати апеляційний перегляд за наявними матеріалами справи.
		Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
		Розглянувши матеріали апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні докази у справі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
		Як вбачається з матеріалів справи, трудовим колективом Державного підприємства ,,Орган з сертифікації телекомунікаційних мереж в транспортно - дорожньому комплексі ,,Дортранстелеком" на загальних зборах 13.08.2013р. було прийнято рішення, яке оформлено протоколом, про ініціювання приватизації названого підприємства відповідно до Закону.
		Від імені трудового колективу підприємства, листом від 13.08.2013р. Поляков В.П., який на момент звернення перебував на посаді директора ДП ,,Дортранстелеком", звернувся до Регіонального відділення Фонду державного майна по Харківській області з проханням розглянути можливість включення до об'єктів, що підлягають приватизації, та подальшої приватизації цілісного майнового комплексу ДП ,,Дортранстелеком" у зв'язку з прийняттям рішення про подання заяви на приватизацію на загальних зборах трудового колективу підприємства (т.1, а.с. 29).
		У відповідь на вказаний лист Регіональне відділення Фонду державного майна по Харківській області зазначило, що по даному питанню ним направлено запит до Міністерства інфраструктури України щодо можливості приватизації вказаного об'єкта. 
		Листом від 11.10.2013р. Міністерство інфраструктури України повідомило Регіональне відділення Фонду державного майна по Харківській області, що відповідно до наказу Мінінфраструктури від 03.11.2011р. № 494 ,,Про реорганізацію державного підприємства ,,Центр сертифікаційних випробувань та експертиз в системах транспорту ,,Транссертек", ДП ,,Дортранстелеком" перебуває в стадії реорганізації, в зв'язку з чим розгляд питання включення зазначеного підприємства до переліку об'єктів державної групи А, що підлягають приватизації, є передчасним. 
		04.10.2013р. на загальних зборах членів трудового колективу ДП ,,Дортранстелеком" прийнято рішення про доцільність приватизації єдиного майнового комплексу ДП ,,Дортранстелеком" трудовим колективом підприємства та виконання подальших дій у встановленому законом порядку, подати заяву від імені господарського товариства членів трудового колективу на включення даного підприємства до переліку об'єктів державної власності, що підлягають приватизації.
		17.10.2013р. шістьма членами трудового колективу ДП ,,Дортранстелеком" із загальної кількості десять осіб проведено установчі збори засновників ТОВ ,,Союз членів трудового колективу", оформлено та підписано протокол установчих зборів засновників товариства від 17.10.2013р. і затверджено його статут.
		Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Союз членів трудового колективу" зареєстровано 31.10.2013р., про що державним реєстратором Мартиненко О.В. було внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
		Як зазначає позивач, Товариство відповідає вимогам частини другої статті 8 Закону України ,,Про приватизацію державного майна", оскільки засновано на підставі рішення загальних зборів, в яких брало участь більше 50 відсотків працівників підприємства, а тому має пріоритетне право приватизувати єдиний майновий комплекс ДП ,,Дортранстелеком".
		06.11.2013р. Поляковим В.П., як представником ТОВ ,,Союз членів трудового колективу", до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області було подано заяву про включення єдиного майнового комплексу ДП ,,Дортранстелеком" до переліку об'єктів, що підлягають приватизації.
		11.11.2013р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області відмовило в реєстрації зазначеної заяви в зв'язку з наданням документів не в повному обсязі, а саме, відсутністю рішення уповноваженого органу про участь у приватизації та копії довідки про взяття на облік платника податків. 
		Товариство звернулось в Харківський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області про визнання відмови у реєстрації органом приватизації заяви про включення об'єкту державної власності до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні, незаконною; зобов'язання відповідача зареєструвати зазначену заяву та зобов'язання відповідача включити єдиний майновий комплекс ДП ,,Дортранстелеком" до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, або прийняти відмову в приватизації.
		Постановою Харківського окружного адміністративного суд 22.01.2014р. у справі № 820/12452/13-а у задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.
		Ухвалою Апеляційного адміністративного суду Харківської області від 20.03.2014р. дану постанову залишено без змін. 
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.07.2014                  № К/800/20809/14 відкрито касаційне провадження щодо розгляду касаційної скарги Товариства. 
		Обґрунтовуючи позовні вимоги у даній справі, позивач зазначає про те, що товариство має законне та обґрунтоване очікування набути майнове право та в подальшому і майно (єдиний майновий комплекс ДП ,,Дортранстелеком") за договором, укладеним з Регіональним відділення Фонду державного майна України по Харківській області, з урахуванням того, що єдиний майновий комплекс ДП ,,Дортранстелеком" не відноситься до об'єктів державного права власності, щодо яких є законодавчо встановлені обмеження на приватизацію, а члени трудового колективу підприємства вчинили всі дії, спрямовані на реалізацію права на придбання ДП ,,Дортранстелеком" в процесі приватизації, на підставах та в порядку, встановлених чинним законодавством. Своїми діями члени трудового колективу підприємства набули право на реалізацію пріоритетного права на придбання єдиного майнового комплексу ДП ,,Дортранстелеком" в процесі приватизації. Відповідач, в свою чергу, не визнає пріоритетних права та інтересів членів трудового колективу ДП ,,Дортранстелеком" на придбання єдиного майнового комплексу ДП ,,Дортранстелеком" в процесі приватизації, перешкоджає реалізації права та інтересів, а також порушує чинне законодавство України.
		Також, за твердженням позивача, відповідач не виконує державну програму з приватизації належним чином; на чисельні звернення трудового колективу ДП ,,Дортранстелеком" неодноразово відмовлявся від розгляду питання приватизації підприємства, безпідставно визнавав приватизацію недоцільною, не визнавав право трудового колективу ДП ,,Дортранстелеком" на придбання підприємства в процесі приватизації без належного обґрунтування нормами чинного законодавства України з питань приватизації, посилаючись на своє рішення про реорганізацію ДП ,,Дортранстелеком", яке було прийнято без всебічного і неупередженого розгляду всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання принципів рівності, добросовісності, пропорційності та без врахування всіх норм законодавства України, на підставі яких повинен діяти орган державної влади.
		Заперечуючи проти позовних вимог у даній справі, відповідач зазначав про те, що відповідно до розпорядження КМ України від 21.03.2011 № 265-р ,,Питання управління Міністерством інфраструктури об'єктами державної власності" затверджено перелік підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства. До названого переліку входить ДП ,,Дортранстелеком". З метою забезпечення реалізації державної політики в галузі транспорту та ефективного використання державного майна Міністерством видано наказ від 26.12.2013 № 1063 ,,Про реорганізацію ДП ,,Орган з сертифікації телекомунікаційних мереж в транспортно-дорожньому комплексі ,,Дортранстелеком", п.1 якого передбачено реорганізувати ДП ,,Дортранстелеком" шляхом приєднання до державного підприємства ,,Орган з сертифікації автоматизованих та автоматичних систем управління та умов процесу перевезень на залізничному транспорті".
		13.01.2015р. державним реєстратором юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Куциною Ю.С. внесено запис за № 14801120010039675 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи ДП ,,Дортранстелеком";
		Як зазначав відповідач, до повноважень регіонального відділення у сфері приватизації державного майна належить тільки розробка пропозицій щодо приватизації державного майна, а вже потім Фонд державного майна України за поданням органів приватизації приймає рішення про затвердження переліків об'єктів, що підлягають приватизації, однак ДП ,,Дортранстелеком" не включено Фондом державного майна України до переліку об'єктів, що підлягають приватизації. Міністерство не приймало рішення про приватизацію ДП ,,Дортранстелеком" та відповідних пропозицій про включення даного підприємства до переліку об'єктів, що підлягають приватизації до Фонду державного майна України не подавало, а тому ДП ,,Дортранстелеком" не є об'єктом приватизації.
		Колегія суддів, з огляду на встановлені у даній справі обставини та наявні у справі докази, погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у даній справі з огляду на таке. 
		Правовий механізм приватизації єдиних майнових комплексів невеликих державних підприємств шляхом їх відчуження на користь одного покупця одним актом купівлі-продажу регулюється Законом України ,,Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".
		Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону про малу приватизацію об'єктами малої приватизації є: єдині майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, які можуть бути виділені в самостійні суб'кти господарювання - юридичні особи (у тому числі ті, що передані в оренду, перебувають у процесі реструктуризації), на яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує 100 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за такий період не перевищує 70 мільйонів гривень та/або вартості майна яких недостатньо для формування статутного капіталу акціонерного товариства, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких вони розташовані (група А).
		Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим, з метою створення багатоукладної соціально орієнтованої ринкової економіки України регулюється Законом України ,,Про приватизацію державного майна".
		Відповідно до ст. 1 Закону України ,,Про приватизацію державного майна" приватизація державного майна (далі - приватизація) - платне відчуження майна, що перебуває у державній власності, у тому числі разом із земельною ділянкою державної власності, на якій розташований об'єкт, що підлягає приватизації, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально- економічної ефективності виробництва та залучення коштів для здійснення структурної перебудови національної економіки.
		Відповідно до статті 7 Закону про малу приватизацію державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні.
		Ініціювати приватизацію об'єктів можуть державні органи приватизації, уповноважені органи управління або покупці (частина третя статті 7 Закону про малу приватизацію).
		Положеннями ст. 12 Закону уповноважені органи управління за результатами аналізу господарської діяльності суб'єктів господарювання, управління майном або корпоративними правами яких вони здійснюють, та з урахуванням ефективності використання майна таких суб'єктів господарювання подають щороку державним органам приватизації пропозиції стосовно включення об'єктів права державної власності до переліку об'єктів, що підлягають приватизації (у розрізі груп, визначених статтею 51 цього Закону), в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Порядок подання уповноваженими органами управління державним органам приватизації пропозицій стосовно включення об'єктів права державної власності до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2012 № 384 ,,Деякі питання включення об'єктів права державної власності до переліку об'єктів, що підлягають приватизації".
		Перелік необхідних документів для подачі заяви на приватизацію визначений ч. 4 ст. 7 Закону про малу приватизацію та кореспондуються з нормами розділу 2 Порядку подання та розгляду заяви про включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, та заяви про приватизацію щодо об'єктів державної власності груп А, Д та Ж, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 17.04.1998 № 772 ,,Про затвердження Порядку продажу об'єктів малої приватизації шляхом викупу, на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону" (далі - Порядок).
		Згідно з положеннями ч. 4 ст. 7 Закону про малу приватизацію та розділу 2 Порядку покупці подають до відповідного органу приватизації заяву про включення підприємства до одного із зазначених у цій статті переліків об'єктів, що підлягають приватизації.
		Заява повинна містити: назву об'єкта малої приватизації, його місцезнаходження; запропоновані умови купівлі та експлуатації об'єкта.
		До заяви додаються:
		а) для всіх заявників: перелік номерів рахунків у банківських установах, з яких здійснюватимуться розрахунки за придбаний об'єкт; документ про внесення плати за подання заяви; інформація про потенційних покупців або осіб, в інтересах яких придбавається об'єкт, їх засновників, учасників, у тому числі фізичних осіб - кінцевих власників; інформація щодо осіб, які прямо чи опосередковано контролюють заявника (з дня набрання чинності абзацу п'ятого підпункту 8 пункту 1 розділу І Закону України від 13.01.2012 № 4336-VI ,,Про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації щодо реалізації положень Державної програми приватизації на 2012 - 2014 роки" (далі - Закон № 4336-VI));
		б) для юридичної особи: нотаріально посвідчені (легалізовані та перекладені - для нерезидентів) копії установчих документів (копія відповідного рішення органу місцевого самоврядування - для органів місцевого самоврядування); копія виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; копія довідки про взяття на облік платника податків; документ щодо призначення керівника; документ про розподіл статутного капіталу серед учасників (акціонерів); документ, що підтверджує наявність та розмір державної частки в статутному капіталі та майні учасника; інформація щодо зони реєстрації (про відсутність реєстрації в офшорній зоні чи країнах, включених FATF до списку країн, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом) (з дня набрання чинності абзацу четвертого підпункту 8 пункту 1 розділу І Закону № 4336-VI).
		Відповідно до підпункту ,,б" пункту 2.3 розділу 2 Порядку до заяви про включення підприємства до переліку об'єктів, що підлягають приватизації для юридичної особи надається рішення уповноваженого органу про участь у приватизації.
		Частиною п'ятою статті 7 Закону про малу приватизацію передбачено, що відмова у приватизації можлива тільки у випадках, коли не затверджено переліків, передбачених частиною першою цієї статті.
		Згідно з ч.1 ст. 7 Закону про малу приватизацію Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); продажу за конкурсом; викупу.
		Відповідно до п. 5.1 Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 15.05.2012 № 678 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.06.2012 за № 935/21247, регіональне відділення відповідно до покладених на нього завдань та в межах повноважень, делегованих Фондом у сфері приватизації державного майна, розробляє пропозиції щодо приватизації державного майна та надає їх Фонду для складання та затвердження переліків об'єктів, що підлягають приватизації.
		Тобто, до повноважень регіонального відділення у сфері приватизації державного майна належить тільки розробка пропозицій щодо приватизації державного майна, а вже потім Фонд державного майна України за поданням органів приватизації приймає рішення про затвердження переліків об'єктів, що підлягають приватизації.
		Як вірно вказав суд першої інстанції, позивачем не надано суду доказів, що підтверджують факт включення ДП ,,Дортранстелеком" Фондом державного майна України до переліку об'єктів, що підлягають приватизації.
		Відповідно до положень ст. 12 Закону для приватизації об'єктів права державної власності необхідне відповідне рішення уповноваженого органу управління.
		Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.03.2011  № 265-р ,,Питання управління Міністерством інфраструктури об'єктами державної власності" до переліку підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства входить ДП ,,Дортранстелеком". 
		Відповідач не приймав рішення про приватизацію ДП ,,Дортранстелеком" та не подавав відповідних пропозицій про включення даного підприємства до переліку об'єктів, що підлягають приватизації до Фонду державного майна України, тобто ДП ,,Дортранстелеком" не стало об'єктом приватизації в розумінні Закону та Закону про малу приватизацію.
		Твердження позивача, що Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області було розглянуто заяву ТОВ ,,Союз членів трудового колективу" про включення єдиного майнового комплексу ДП ,,Дортранстелеком" до переліку об'єктів, що підлягають приватизації від 06.11.2013р. та процес приватизації відповідно до Закону України ,,Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" вже було розпочато з дати прийняття регіональним відділенням заяви, на думку колегії суддів, є помилковим з огляду на викладене вище. 
		Крім того, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області листом від 11.11.2013р. відмовило в реєстрації поданої Товариством заяви від 06.11.2013р. про включення єдиного майнового комплексу ДП ,,Дортранстелеком" до переліку об'єктів, що підлягають приватизації в зв'язку з наданням документів не в повному обсязі, а саме, відсутністю рішення уповноваженого органу про участь у приватизації та копії довідки про взяття на облік платника податків. 
		Товариство звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області про визнання відмови у реєстрації органом приватизації заяви про включення об'єкту державної власності до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні, незаконною; зобов'язання відповідача зареєструвати зазначену заяву та зобов'язання відповідача включити єдиний майновий комплекс ДП ,,Дортранстелеком" до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, або прийняти відмову в приватизації.
		Постановою Харківського окружного адміністративного суд 22.01.2014р. у справі № 820/12452/13-а у задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.
		Ухвалою Апеляційного адміністративного суду Харківської області від 20.03.2014р. дану постанову залишено без змін. 
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.07.2014                  № К/800/20809/14 відкрито касаційне провадження щодо розгляду касаційної скарги Товариства. 
		Доказів, що підтверджують прийняття Вищим адміністративним судом України рішення за результатами касаційного перегляду матеріали справи не містять.
		Отже, обставини щодо правомірності відмови Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області у реєстрації заяви про включення об'єкту державної власності до переліку об'єктів, що підлягають приватизації не підлягають доказуванню в порядку ст. 35 ГПК України. 
		Таким чином, позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача подати пропозиції про включення єдиного майнового комплексу ДП ,,Дортранстелеком" до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, не є обґрунтованими, тому задоволенню не підлягають.
		Щодо позовних вимог про визнання за позивачем пріоритетного права та інтересів на придбання єдиного майнового комплексу Державного підприємства ,,Дортранстелеком" у процесі приватизації колегія суддів зазначає таке. 
		Відповідно до ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
		Статтею 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
		Згідно з ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. 
		Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Предмет позову - це певна матеріально - правова вимога позивача до відповідача, яка кореспондує зі способами захисту права, визначеними зокрема, ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
		Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
		Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
		Як визначено в преамбулі Закону України ,,Про приватизацію державного майна" що він регулює правові, економічні та організаційні основи приватизації державного майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим, з метою створення багатоукладної соціально орієнтованої ринкової економіки України. 
		Відповідно до частини другої статті 2 Закону приватизація здійснюється на основі таких принципів: законності; державного регулювання та контролю; надання громадянам України пріоритетного права на придбання державного майна; надання пільг для придбання державного майна членам трудових колективів підприємств, що приватизуються; забезпечення соціальної захищеності та рівності прав участі громадян України у процесі приватизації; продажу об'єктів приватизації з урахуванням їх індивідуальних особливостей виключно за кошти; пріоритетного права трудових колективів на придбання майна своїх підприємств; створення сприятливих умов для залучення інвестицій; додержання антимонопольного законодавства; повного, своєчасного та достовірного інформування громадян про порядок приватизації та відомості про об'єкти приватизації; врахування особливостей приватизації об'єктів агропромислового комплексу, гірничодобувної промисловості, незавершеного будівництва, невеликих державних підприємств, підприємств, заснованих на базі об'єднання майна різних форм власності, та об'єктів науково-технічної сфери; забезпечення конкурентності продажу, якщо інше не визначено цим Законом.
		Частиною третьою статті 25 Закону передбачено, що господарське товариство, до складу якого ввійшло не менш як 50 відсотків працівників підприємства, майно якого приватизується шляхом продажу на аукціоні чи за конкурсом, створене згідно зі статтею 8 цього Закону, користується пріоритетним правом на придбання цього майна за рівних запропонованих умов купівлі.
		Тобто, чинним законодавством України не передбачено такого способу захисту цивільного права як визнання пріоритетного права та інтересів на придбання єдиного майнового комплексу в процесі приватизації та зобов'язання державного органу подати пропозиції про включення єдиного майнового комплексу до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, оскільки Законом визначено, що громадянам України надається пріоритетне право на придбання державного майна, а членам трудових колективів підприємств, що приватизуються, надаються пільги для придбання державного майна.
		Щодо клопотання про вихід за межі позовних вимог, а саме, відновлення становища, яке існувало до порушення Міністерством права та інтересів Товариства шляхом відміни державної реєстрації припинення ДП ,,Дортранстелеком" Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції та зобов'язання Міністерства виконати обов'язок відновити майнове становище ДП ,,Дортранстелеком" в натурі, яке існувало до державної реєстрації припинення зазначеного підприємства, шляхом прийняття Міністерством як уповноваженим органом управління рішення про передачу ДП ,,Дортранстелеком" від правонаступника всіх активів, пасивів та зобов'язань, зазначених у ,,Передавальному акті балансових розрахунків, матеріальних цінностей, активів та пасивів по Державному підприємству ,,Орган з сертифікації телекомунікаційних мереж в транспортно-дорожньому комплексі "Дортранстелеком" (код ЄДРПОУ 24282291) станом на 30 вересня 2014 року" від 24.10.2014р. колегія суддів зазначає таке.
		Право господарського суду виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів за клопотанням заінтересованої сторони  закріплено положеннями п.2 ч.1 ст. 83 ГПК України.
		Як вбачається з матеріалів справи, 13.01.2015р. державним реєстратором юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Куциною Ю.С., на підставі наказу № 1063 від 26.12.2013р. ,,Про реорганізацію ДП ,,Дортранстелеком" шляхом приєднання до державного підприємства ,,Орган з сертифікації автоматизованих та автоматичних систем управління та умов процесу перевезень на залізничному транспорті", внесено запис за                                       № 14801120010039675 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи ДП ,,Дортранстелеком".
		Підставою внесення відповідного запису став Наказ № 1063, який був оскаржений в порядку адміністративного судочинства товариством.
		Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2014, залишеною без змін за результатами апеляційного та касаційного перегляду, зі справи № 820/180/14 за позовом Товариства до Міністерства про визнання нечинним Наказу № 1063 у задоволенні позову відмовлено, тобто Наказ № 1063 є чинним.
		Пунктом 1 Наказу № 1063 передбачено реорганізувати ДП ,,Дортранстелеком" шляхом приєднання до державного підприємства ,,Орган з сертифікації автоматизованих та автоматичних систем управління та умов процесу перевезень на залізничному транспорті".
		Відповідно до частини першої статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
		Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (частина друга статті 104 ЦК України). 
		Відповідно до статті 33 Закону України ,,Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державного органу, прийнятим у випадках, передбачених законом.
		Статтею 1 Закону України ,,Про управління об'єктами державної власності" визначено, що управління об'єктами державної власності це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
		Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань приймають рішення про створення, реорганізацію і ліквідацію підприємств, установ та організацій, заснованих на державній власності.
		Тобто, Міністерство, як уповноважений орган управління, в межах своїх повноважень прийняло рішення про реорганізацію ДП ,,Дортранстелеком" шляхом приєднання до державного підприємства "Орган з сертифікації автоматизованих та автоматичних систем управління та умов процесу перевезень на залізничному транспорті".
		Отже, підстав для виходу за межі позовних вимог не вбачається, про що вірно вказав суд першої інстанції. 
		Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, позивач, зокрема, зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що у даному випадку необхідне рішення уповноваженого органу управління, оскільки відповідно до Законів України ,,Про приватизацію державного майна", ,,Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" особливістю залучення до приватизації неприватизованих об'єктів групи А являється необов'язковість наявності рішення уповноваженого органу управління, та посилається на те, що зазначені обставини встановлені ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014р. 
		Дані доводи позивача відхиляються як необґрунтовані з огляду на те, що в зазначеній ухвалі суду йде мова про відсутність саме у заявника обов'язку надавати рішення уповноваженого органу про участь у приватизації при поданні заяви про включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, оскільки надання цього документу не передбачено ч. 4 ст. 7 Закону України ,,Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та п.п. 2.2 Порядку. Проте, наявність відповідного рішення для приватизації конкретного об'єкта встановлено законом.  
		Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		За таких обставин доводи апеляційної скарги, колегією суддів відхиляються як необґрунтовані, оскільки вони спростовуються викладеним вище. У зв'язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
		Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 16.02.2015р. у справі № 910/29001/14 має бути залишено без змін. 
		Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.
		Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Рішення господарського суду міста Києва від 16.02.2015р. у справі                           № 910/29001/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Союз членів трудового колективу" - без задоволення.
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
		     
		Головуючий суддя                                                             В.Г. Суховий 
		 
		Судді                                                                                С.Г. Рудченко
		 
		                                                                                Г.А. Жук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...