Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/9881/13-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:.
Надіслано для оприлюднення: 18.05.2015. Зареєстровано: 20.05.2015. Забезпечено надання загального доступу: 20.05.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		14 травня 2015 року                               м. Київ                              К/800/1426/14 
		 
		Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
		суддів:   Мороз Л.Л.,
		              Горбатюка С.А.,
		              Леонтович К.Г., 
		 
		розглянула у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Росшина" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Росшина" до Київської міжрегіональної митниці про скасування рішення та картки відмови,
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Росшина» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської регіональної митниці, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Київської регіональної митниці про коригування митної вартості товарів № 100260000/2013/200112/2 від 19.02.2013 року, визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації № 100260000/2013/00105 Київської регіональної митниці від 19.02.2013 року.
		Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.08.2013 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано Рішення Київської регіональної митниці про коригування митної вартості товарів №100260000/2013/200112/2 від 19.02.2013р. Визнано протиправною та скасувано Картку відмови в прийнятті митної декларації №100260000/2013/00105 Київської регіональної митниці від 19.02.2013р.
		Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.08.2013 року.  У задоволенні позову відмовлено.
		Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Росшина" подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		Перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
		Судом апеляційної інстанцій встановлено, що між Компанією Ruian Chaoyang Automobile Wheel Co., Ltd, Китай та ТОВ «Росшина» укладено   контракт № Ruian-0701 від 01.07.2011 року, відповідно до якого позивач придбав диск сталевий колеса.
		Позивачем здійснено оплату на користь постачальника за договором Ruian Automobile Wheel ціну за поставлений товар, що підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті №№62 від 05.12.2012 р. та   №80 від 22.01.2013 р.
		ТОВ «Росшина» задекларовано в Київській регіональній митниці, митну вартість товару 3101 сталевих дисків коліс, не укомплектованих шинами, з пофарбованим покриттям для автомобілів різних марок та моделей виробництва Ruian Chaoyang Automobile Wheel, за декларацією митної вартості №100260000/2013/098524 від 08.02.2013р.
		ТОВ «Росшина» була заявлена митна вартість товару за ДМВ №100260000/2013/098524 в розмірі 230744,91 грн. (28868,50 дол. США). Складовими митної вартості товару за ДМВ №100260000/2013/098524 є вартість товару, транспортні витрати та застосовано основний метод - за ціною договору.
		На підтвердження митної вартості товару позивачем надано митному органу пакет документів: контракт № Ruian-0701 від 01.07.2011 р., декларація митної вартості №100260000/2013/098524 від 08.02.2013 р., платіжне доручення №62 від 05.12.2012 р., платіжне доручення №80 від 22.01.2013 р., комерційний інфойс №BZW12A30 від 13.01.2013 р., довідка про транспортні витрати №1305 від 06.02.2013 р.
		На думку митного органу, митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору товарів, які імпортуються: документи, що подані декларантом для підтвердження заявленою митної вартості відповідно ч.2 ст.53 МКУ, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. 
		Митним органом під час проведення процедури консультацій було зобов'язано позивача надати наступні документи (для підтвердження заявленої митної вартості товару): виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас - листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
		Позивачем було зазначено, що надати вище перелічені документи не має можливості. 
		Митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості   №100260000/2013/200112/2 від 19.02.2013 року, відповідно до якого митна вартість товару склала 33782,08 грн. та надана декларанту картка відмови в прийнятті митної декларації №100260000/2013/00105 від 19.02.2013 р.                   
		Відповідно до статті 49 Митного Кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
		Відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (стаття 50 Митного Кодексу України).
		Згідно із статтею 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
		Частиною 1 ст.54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
		Пунктом 1 частини 4 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган під час здійснення контролю за правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
		Відповідно до підпунктів 1.2, 1.9, 1.11 пункту 1 розділу 2 Порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України (далі - Порядок), контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів здійснюється шляхом:
		- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено;
		- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів;
		- перевірки наявності необхідних для підтвердження митної вартості документів, визначених Порядком декларування.
		Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
		Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
		1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
		2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
		3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
		4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
		5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
		6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
		7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
		8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
		Відповідно до частини 3 статті 53 Митного Кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
		Пунктом 6 Порядку встановлено, що у разі потреби в наданні додаткових документів посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, у графі "Для відміток митного органу" ДМВ (або у випадках, коли вона не подавалась - на зворотному боці Інформаційного аркуша митного контролю товарів за ВМД /додаток 1 до Порядку оформлення/ або на звороті запиту /додаток 3 до Порядку оформлення/) робить запис про необхідність подання додаткових документів відповідно до пункту 11 Порядку декларування, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис.
		Згідно пункту 4 вказаного Порядку, у разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1766.
		Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
		Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
		У свою чергу, якщо митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу, чи з порушенням інших вимог Митного кодексу України, митний орган відмовляє у прийнятті такої митної декларації (частина 11 статті 264 Митного кодексу України).
		У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.
		Відповідно до ч.1 - 3 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
		1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
		2) другорядні:
		а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
		б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
		в) на основі віднімання вартості;
		г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
		ґ) резервний.
		Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
		Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
		Відповідно до ч.2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
		Як встановлено, підставою для витребовування додаткових документів від позивача стало те, що в інвойсі від 03.01.2013 року № BZW12А30 та п. 4.1. Контракту від 01.07.2011 року № RUIAN-0701 зазначено, що за згодою сторін попередня оплата становить 30 % від загальної суми проформи - інфойсу, балансовий платіж: 70% після відвантаження товару на підставі копії коносамента /та остаточного інвойса.
		Однак, до митного оформлення було надано платіжне доручення від 05.12.2012 р. № 62 на суму 7769 USD, що становить 29,08% від суми інвойса від 03.01.2013 р.№ ВZW2А30 (26718,50 ШБ) та платіжне доручення від 22.01.2013 р. № 80 на суму 18948,80 USD, що становить 70,92% від інвойса від 03.01.2013 р. № BZW12А30 (26718,50 USD). Також, у призначенні платежу платіжних доручень від 05.12.2012 р. № 62 та від 22.01.2013р. № 80 не вказано номер та дата проформи-інвойса та остаточного інвойса, на підставі яких здійснювалась попередня оплата за товар.
		Відповідно до частини 5 статті 54 Кодексу митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
		-                   упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
		-                   письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
		З метою виконання вищевказаних приписів контролюючим органом було запитано у позивача наступні документи: 
		1.                   виписку з бухгалтерської документації;
		2.                   каталоги, специфікації, прейскуранти (прас - листи) виробника товару;
		3.                   копію митної декларації країни відправлення;
		4.                   висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
		Проте, позивачем повідомлено, що надати вище перелічені документи не має можливості. 
		З урахуванням вищевикладеного відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 100260000/2013/200112/2 від 19.02.2013 року, та   картку відмови в прийнятті митної декларації № 100260000/2013/00105 від 19.02.2013 року.
		Неподання декларантом витребуваних митним органом додаткових документів надає право митному органу визначити митну вартість задекларованого товару на підставі наявних відомостей, документів, наданих позивачем відповідно вимог ст.57 МК України, оскільки, заявлені позивачем відомості щодо митної вартості імпортованого товару   - документи, подані декларантом до митного контролю та митного оформлення ставлять під сумнів достовірність інформації про заявлену митну вартість товарів за ціною господарської операції.
		На думку колегії суддів, відповідач мав підстави для визначення митної вартості товару за резервним методом, обґрунтувавши у оскарженому рішенні неможливість застосування попередніх методів визначення митної вартості.
		Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову у позові.
		Колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
		Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені статей 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
		 
		Керуючись статтями 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів 
		 
		УХВАЛИЛА:
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Росшина" відхилити, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 року у цій справі залишити без змін. 
		 
		Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...