Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 570/5293/14-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано судом: 19.07.2016. Зареєстровано: 20.05.2015. Забезпечено надання загального доступу: 22.05.2015.
Дата набрання законної сили: 19.05.2015
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Апеляційний суд Рівненської області
		___________________________________________________________
		В И Р О К
		Іменем України
		19 травня 2015 року м. Рівне
		 Колегія суддів судової палати з розглядукримінальних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:
		 головуючого судді : ОСОБА_1 ,
		 суддів : ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		 з участю секретаря : ОСОБА_4 ,
		 розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги прокурора прокуратури Рівненської області ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 , представника потерпілої ОСОБА_7  адвоката ОСОБА_8 , представника цивільного відповідача ТОВ « Рошен-Продукт» -адвоката ОСОБА_9 на вирок Рівненського районного суду Рівненської області від 12 лютого 2015 року у кримінальному провадженні №12014180000000291 по обвинуваченню 
		  ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Степань Сарненського району Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, розлученого, раніше не судимого , 
		 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, 
		з участю прокурора : ОСОБА_5 ,                     потерпілих          : ОСОБА_6 , представника потерпілого : ОСОБА_11 , представника потерпілої : ОСОБА_8 , представника цивільного відповідача : ОСОБА_9 , захисника : ОСОБА_12 , обвинуваченого : ОСОБА_10 ,      ______________________________________________________________Крим. пров. 11кп/787/201/2015 Голов. у 1 інстанції: ОСОБА_13  Категорія:ч.2 ст.286 КК України Доповідач: ОСОБА_1  
		В С Т А Н О В И Л А:
		 11 липня 2014 року приблизно о 19 годині 45 хвилин, ОСОБА_10 , керуючи малотоннажним фургоном ГАЗ АС-G 3302 AX1-1, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в порушення вимог пункту 10.1Правил дорожнього рухуУкраїни, що затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, перед початком руху не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки чи перешкоди іншим учасникам руху, на правому узбіччі, при русі зі сторони м.Костопіль Рівненської області, на 142 км +100 м автодороги Городище-Рівне-Староконстянтинів, рухаючись заднім ходом зі сторони м.Рівне у напрямку с.Кустин, Рівненського району Рівненської області, в порушення вимог пункту 10.9.Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки руху за допомогою до інших осіб не звернувся, проявив неуважність до дорожньої обстановки, в порушення вимог п.10.10Правил дорожнього рухувчинив наїзд задньою частиною автомобіля на пішохідному переході, позначеному дорожнім знаком 5.35.1 та дорожньою розміткою 1.14.1, на ОСОБА_7 , яка стояла поза межами проїзної частини на асфальтованому узбіччі, в результаті наїзду потерпіла отримала тяжкі тілесні ушкодження.
		 Вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 12 лютого 2015 року ОСОБА_10 визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки.На підставіст.76 КК України покладено на обвинуваченого ОСОБА_10 обов`язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично, відповідно до ч. 3ст. 13 КВК України, з`являтись для реєстрації у кримінально-виконавчу інспекцію.
		 Цивільний позов ОСОБА_7 до ТОВ «Рошен-Продукт» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином, задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Рошен-Продукт» (33025, Рівне, вул.Малорівненська, 42, ЄДРПОУ 37511771) на користь ОСОБА_7 у порядку відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином, 60700 (шістдесят тисяч сімсот) гривень, судовий збір в сумі 607 (шістсот сім) гривень, витрати на правову допомогу в сумі 2400 (дві тисячі чотириста) гривень. В решті позовних вимог відмовлено за недоведеністю. У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_10 та до Страхової Компанії «Каштан» відмовлено.    
		 Судом першої інстанції також вирішені питання щодо процесуальних витрат (відмовлено в їх стягненні) та речових доказів.
		 В поданих апеляційних скаргах:
		- прокурор, не оспорюючи фактичних обставин справи та кваліфікацію дій обвинуваченого, просить вирок суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_10 покарання за ч.2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки, на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_10 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покласти на нього обов`язки п.п.2-4 ч.1 ст.76 КК України. Стягнути з ОСОБА_10 на користь держави витрати, понесені на залучення експертів, на суму 786 грн. 24 коп.. Зазначає, що суд безпідставно відмовив в стягненні процесуальних витрат з обвинуваченого. Крім цього апелянт покликається на неправильне застосування ст.75 КК України, а саме на звільнення обвинуваченого на підставі вказаної статті як від основного та додаткових покарань, що є неприпустимим;
		- потерпілий ОСОБА_6 просить вирок суду першої інстанції змінити в частині вирішення цивільного позову, стягнути з ТОВ «Рошен-Продукт» на користь ОСОБА_7 42544 грн. 18 коп. завданої майнової шкоди, в решті вирок суду залишити без зміни. Вказує, що суд не надав належної оцінки доказам при вирішенні цивільного позову;
		- представник потерпілої ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 просить вирок суду першої інстанції змінити в частині вирішення цивільного позову, стягнути з ТОВ «Рошен-Продукт» на користь ОСОБА_7 42544 грн. 18 коп. завданої майнової шкоди, в решті вирок суду залишити без зміни. Доводить, що суд при вирішенні цивільного позову безпідставно не врахував матеріальні збитки, понесені потерпілою на придбання лікарських засобів, препаратів та матеріалів медичного призначення;
		- представник ТОВ «Рошен-Продукт»- адвокат ОСОБА_9 просить вирок суду змінити в частині вирішення цивільного позову, стягнути з ТОВ «Рошен-Продукт» на користь ОСОБА_7 7308 грн. завданої моральної шкоди, в решті вирок суду залишити без зміни. Зазначає, що суд при вирішенні цивільного позову не взяв до уваги ступінь і характер вини ТОВ «Рошен-Продукт» при встановленні розміру збитків та належним чином не мотивував висновок щодо розміру сум, які підлягають стягненню.
		 Від інших учасників судового провадження апеляційні скарги не надходили.
		 Відповідно до ч.1 ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		 Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_10 у вчиненнізлочину, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України за обставин, викладених у вироку,про юридичну кваліфікацію дій обвинуваченого є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та підтверджені наявними у справі доказами, які досліджувались за згодою усіх учасників провадження, у тому числі і обвинуваченого, в порядку, передбаченому ч.3ст. 349 КПК України.
		 При цьому, суд першої інстанції, з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками провадженнязмісту фактичних обставин справи за відсутністю сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, в тому числі і обвинуваченого, який повністю визнав себе винуватим у інкримінованому йому злочині,роз`яснив всім учасникам судового розгляду, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини.
		 Будь-яких порушень при вирішенні судом першої інстанції цих питань колегією суддів не встановлено, а тому фактичні обставини кримінального провадження, доведеність винуватості ОСОБА_10 в інкриміновану йому злочині та юридична кваліфікація йогодій не є предметом апеляційного розгляду, оскільки фактично не оспорюються будь-ким із учасників процесу, у тому числі і обвинуваченим. Відтак суд не проводить їх детальнийаналіз та відповідно дост.404 КПК Україниперевіряє вирок суду лише в межах апеляційних скарг. 
		 Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		 Учасниками судового провадження в апеляційних скаргах вид та розмір призначеного обвинуваченому покарання, звільнення від відбування покарання на підставі ст.75 КК України, не оспорюється, а тому і не є предметом апеляційного розгляду.
		 Однак як вбачається з вироку суду від 12 лютого 2015 року, судом першої інстанції на підставі ст.75 КК України звільнено обвинуваченого ОСОБА_10  від відбування основного та додаткових покарань.
		 Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» , судам необхідно мати на увазі, що частиною 1 статті 75 КК України передбачено звільнення від відбування лише основного покарання. Звільнення від відбування призначеного судом додаткового покарання за цією нормою закону не допускається.
		 За таких обставин, доводи апеляційної скарги прокурора щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст.75 КК України ) щодо додаткового покарання, на думку колегії суддів, заслуговують на увагу.
		 Виходячи з викладеного, відповідно п.4 ч.1 ст.409 , п.4 ч.1 ст.420 КПК України, вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового вироку з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, що потягло за собою неправильне звільнення обвинуваченого від відбування додаткового покарання, оскільки це погіршує становище обвинуваченого. 
		 Доводи апеляційної скарги прокурора про те, що судом неправомірно розв`язане питання стосовно процесуальних витрат колегія суддів вважає обґрунтованими, оскільки відповідно до п.3 ч.1ст.118 КПК України витрати, пов`язані із залученням експертів відносяться до процесуальних витрат, а згідно ст.ст.122,124 КПК Українипроведення судових експертиз державними спеціалізованими установами у кримінальних провадженнях здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим експертним установам з Державного бюджету України, а при ухваленні обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. За таких обставин з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню витрати на залучення експертів в сумі 786 гривень 24 копійок. 
		 Досліджуючи доводи апеляційних скарг в частині неправильно вирішеного судом цивільного позову, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість апеляційних скарг потерпілого ОСОБА_6 та представника потерпілої ОСОБА_8 , та про безпідставність вимог цивільного відповідача ТОВ « Рошен-Продукт» з наступних підстав.
		 Відповідно до ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		 Відповідно до абз.7 ч.2 ст.374 КПК України у мотивувальній частині вироку зазначаються підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду.
		 Як вбачається з вироку суду належним цивільним відповідачем є власник джерела підвищеної небезпеки  ТОВ « Рошен-Продукт», що і не оспорюється в апеляційних скаргах.
		 Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		 Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
		 На думку колегії суддів , судом першої інстанції безпідставно відмовлено в задоволенні позову про відшкодування матеріальної шкоди, оскільки до позовної заяви потерпілої надано належні докази про понесені витрати на її лікування, купівлю лікарських препаратів, діагностику та реабілітацію (а.с. 28-78 т.2). Розмір матеріальної шкоди , з урахуванням сплачених обвинуваченим 16541,10 гривень, становить 42544 гривень 18 копійок та підлягає стягненню на користь потерпілої ОСОБА_7  з ТОВ « Рошен Продукт».
		 Як вбачається з мотивувальної частини вироку суду, задовольнивши позов про відшкодування моральної шкоди в повному обсязі, суд першої інстанції в порушення вимог ч.1 ст.129, абз.7 ч.2 ст.374 КПК України мотивів такого рішення не зазначив.
		 Статтею 23 ЦК Українипередбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода полягає між іншим у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
		 Відповідно доч. 2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини, зокрема, юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертюфізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
		 Відповідно до положеньПостанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		 Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		 На думку колегії суддів, визначена судом першої інстанції сума, що підлягає відшкодуванню відповідачем в рахунок моральної шкоди 60 700 гривень, за своїм розміром відповідає перенесеним потерпілою внаслідок злочину моральним та фізичним стражданням ; психічним стражданням у вигляді занепокоєння, страху та відчаю; вимушеним змінам у повсякденному житті; довічним негативних змінам  стала інвалідом 2 групи довічно, при цьому зазначений розмір відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості.
		 За таких обставин, доводи цивільного відповідача ТОВ « Рошен-Продукт» про зменшення розміру відшкодування моральної шкоди є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах закону. 
		 Керуючись ст.ст.404,405,407,409,413,414,420 КПК України, колегія суддів, 
		З А С У Д И Л А:
		 Апеляційні скарги прокурора прокуратури Рівненської області ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 , представника потерпілої ОСОБА_7  адвоката ОСОБА_8 - задовольнити, апеляційну скаргу представника цивільного відповідача ТОВ « Рошен-Продукт» -адвоката ОСОБА_9 , залишити без задоволення.
		Вирок Рівненського районного суду Рівненської області від 12 лютого 2015 року відносно ОСОБА_10 за ч.2 ст.286 КК України в частині призначеного покарання та вирішення цивільного позову, скасувати.
		 Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_10 засудити за ч.2ст.286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки. 
		 Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_10 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк три роки.                                              Відповідно до п.п. 2,3,4 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_10 наступні обов`язки:      - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;                          - повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;                              - періодично, відповідно до ч. 3ст. 13 КВК України, з`являтись для реєстрації у кримінально-виконавчу інспекцію.
		 Стягнути з ОСОБА_10 на користь держави витрати на залучення експертів в сумі 786 (сімсот вісімсот шість) гривень 24 копійок.
		 Цивільний позов ОСОБА_7 до ТОВ «Рошен-Продукт» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином, задовольнити в повному обсязі.
		 Стягнути з ТОВ «Рошен-Продукт» (33025, Рівне, вул. Малорівненська, 42, ЄДРПОУ 37511771) на користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду, заподіяну злочином в сумі 42544 ( сорок дві тисячі п`ятсот сорок чотири) гривень 18 копійок, моральну шкоду, заподіяну злочином в сумі 60 700 (шістдесят тисяч сімсот) гривень, судовий збір в сумі 607 (шістсот сім) гривень, витрати на правову допомогу в сумі 2400 (дві тисячі чотириста) гривень. 
		 Стягнути з ТОВ «Рошен-Продукт» (33025, Рівне, вул. Малорівненська, 42, ЄДРПОУ 37511771) на користь держави судовий збір в сумі 425 (чотириста двадцять п`ять) гривень 44 копійок.
		 В решті вирок суду першої інстанції - залишити без змін.
		Вирок може бути оскаржений безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ учасниками судового розгляду протягом трьох місяців з дня його проголошення. 
		С У Д Д І :
		 
		 ________________ ________________ _________________ 
		 ОСОБА_1      ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...