Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 803/475/15-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:.
Надіслано для оприлюднення: 20.05.2015. Зареєстровано: 21.05.2015. Забезпечено надання загального доступу: 25.05.2015.
Дата набрання законної сили: 27.10.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 травня 2015 року    Справа № 803/475/15-a
		Волинський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого - судді Валюха В.М.,
		при секретарі судового засідання Мартинюк О.П.,
		за участю позивача ОСОБА_1,
		представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3,
		представника відповідача Приходько Н.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні  в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області) про визнання незаконним та скасування наказу від 20.02.2015 року № 54-о «Про звільнення ОСОБА_1», поновлення на посаді слідчого з особливо важливих справ контрольно-методичного відділу слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Волинській області, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди в розмірі 10000,00 грн.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваним наказом ГУ ДФС у Волинській області від 20.02.2015 року № 54-о «Про звільнення ОСОБА_1» позивача було звільнено з посади слідчого з особливо важливих справ контрольно-методичного відділу слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Волинській області відповідно до Закону України «Про очищення влади» (без зазначення конкретної норми Закону, яку позивач порушив) та підпункту «а» пункту 62 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 року № 114, на підставі довідки про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», від 19.02.2015 року.
		Позивач вважає, що вказаний наказ ГУ ДФС у Волинській області від 20.02.2015 року № 54-о є незаконним з таких підстав.
		При звільненні позивача із займаної посади було грубо порушено вимоги статті 40 Кодексу законів про працю України (КЗпП України), оскільки ОСОБА_1 звільнено в період його тимчасової непрацездатності, а також вимоги статті 43-1 цього ж Кодексу, позаяк не було отримано згоди на звільнення від первинної профспілкової організації, членом якої є позивач.
		Крім того, відповідачем було порушено вимоги пункту 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», оскільки предметом перевірки слугувала декларація про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданої позивачем не за минулий (тобто, 2014) рік, а за 2013 рік. Крім того, відповідачем не було враховано, що позивачем було складено дві декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік, проте декларація із відображеним у ній майном до уваги безпідставно взята не була. Відповідач також порушив наказ ДФС України від 24.02.2015 року № 117, яким передбачено проведення перевірки згідно із Законом України «Про очищення влади» у ГУ ДФС у Волинській області тільки з 12.03.2015 року.
		Вказаними незаконними діями відповідача позивачу було заподіяно моральну шкоду, що супроводжувалося погіршенням стану здоров'я, призвело до порушення нормальних життєвих зв'язків та породило непевність у майбутньому, і таку шкоду позивач оцінює у 10000,00 грн.
		Позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 12.05.2015 року (а. с. 198-201), просить визнати незаконним та скасувати наказ ГУ ДФС у Волинській області від 20.02.2015 року № 54-о «Про звільнення ОСОБА_1», поновити його на посаді слідчого з особливо важливих справ контрольно-методичного відділу слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Волинській області з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнути з ГУ ДФС у Волинській області на користь позивача моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн., судовий збір та витрати на правову допомогу в сумі 5000,00 грн.
		В поданих до суду письмових запереченнях проти позову від 26.03.2015 року (а. с. 51-55) представник відповідача адміністративний позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що звільнення ОСОБА_1 з посади відбулося з додержанням вимог Закону України «Про очищення влади», у зв'язку із виявленням в ході проведення перевірки недостовірних відомостей у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік.
		В судовому засіданні позивач та його представники адміністративний позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просять його задовольнити, додатково пояснивши, що у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік помилково не була відображена інформація про майно, що було набуте до того, як позивач почав працювати в органах внутрішніх справ та податкової міліції.
		Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях, просить в його задоволенні відмовити повністю.
		Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково з таких мотивів та підстав.
		Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 09.10.2013 року працював у Головному управлінні Міндоходів у Волинській області (правонаступником якого є ГУ ДФС у Волинській області), зокрема, з 09.10.2013 року по 15.07.2014 року на посаді старшого слідчого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Волинській області, з 15.07.2014 року по 04.12.2014 року - на посаді слідчого з особливо важливих справ відділу планування та моніторингу слідчого управління фінансових розслідувань управлінні Міндоходів у Волинській області, що підтверджується витягом з послужного списку особової справи ОСОБА_1 (а. с. 57).
		Згідно із наказом ГУ ДФС у Волинській області від 24.12.2014 року № 101-о «Про переведення працівників податкової міліції області», у зв'язку із реорганізацією Головного управління Міндоходів у Волинській області, лейтенанта податкової міліції ОСОБА_1, слідчого з особливо важливих справ відділу планування та моніторингу слідчого управління фінансових розслідувань управлінні Міндоходів у Волинській області переведено на посаду слідчого з особливо важливих справ контрольно-методичного відділу слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Волинській області (а. с. 60-62).
		Наказом ГУ ДФС у Волинській області від 20.02.2015 року № 54-о «Про звільнення ОСОБА_1» відповідно до Закону України «Про очищення влади» та підпункту «а» пункту 62 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 року № 114, звільнено 20.02.2015 року з посади та податкової міліції з постановкою на військовий облік лейтенанта податкової міліції ОСОБА_1, слідчого з особливо важливих справ контрольно-методичного відділу слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Волинській області (а. с. 56). Підставою для прийняття вказаного наказу стала довідка від 19.02.2015 року про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», з якої слідує, що за результатами проведеної Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ) перевірки з урахуванням письмових пояснень та підтвердних документів встановлено, що ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік вказано недостовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутих ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», які не відповідають наявній податковій інформації станом на 04.02.2015 року про майно (майнові права) ОСОБА_1, відтак, за результатами проведеної перевірки встановлено, що до ОСОБА_1 застосовуються заборони, визначені частиною 3 та 4 статті 1 Закону України «Про очищення влади» (а. с. 97-98).
		Згідно із пунктом 2 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
		Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, обов'язок доказування того, що позивача правомірно було звільнено з посади та податкової міліції покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень.
		На думку суду, відповідач у даній справі не довів правомірність звільнення позивача з посади та податкової міліції, з огляду на таке.
		Як передбачено частинами першою, другою статті 1 Закону України «Про очищення влади» від 16.09.2014 року № 1682-VII (з наступними змінами та доповненнями), очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування. Очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_5, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.
		Згідно із частиною третьою статті 1 вказаного Закону протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.
		Відповідно до частини восьмої статті 3 Закону України «Про очищення влади» заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
		Пунктом 6 частини першої статті 2 вказаного Закону передбачено, що заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються щодо начальницького складу органів внутрішніх справ, центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції, центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
		Згідно із частиною першою статті 6 Закону України «Про очищення влади» особа, яка претендує на зайняття посади, визначеної пунктами 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону (крім громадян, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу та на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або залучаються до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на території проведення антитерористичної операції), подає власноручно написану письмову заяву, якою повідомляє про те, що до неї не застосовуються заборони, визначені частинами третьою або четвертою статті 1 цього Закону, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей стосовно неї відповідно до цього Закону.
		Відповідно до пункту 49 Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року № 563 «Деякі питання реалізації Закону України «Про очищення влади» (в редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року № 167), у разі призначення особи на іншу посаду в межах одного органу державної влади (у тому числі в разі призначення особи з територіального органу в апарат центрального органу виконавчої влади і навпаки) чи органу місцевого самоврядування, призначення в порядку переведення на посаду з одного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування до іншого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, призначення в порядку переведення особи, яка перебуває на посаді в органі державної влади, що припиняється, на посаду до іншого органу державної влади, до якого переходять повноваження та функції органу державної влади, що припиняється, проводиться перевірка у строки та в порядку, визначені пунктами 41 - 47 цього Порядку. У разі призначення особи на іншу посаду в межах апарату органу державної влади чи в межах органу місцевого самоврядування перевірка щодо неї не проводиться.
		Як визначено пунктами 41 - 42, 45 - 47 зазначеного Порядку, особа, яка претендує на зайняття посади, передбаченої підпунктами 1 - 10 пункту 2 цього Порядку (крім особи, яка виявила бажання стати суддею) (далі - особа, яка претендує на зайняття посади), разом з документами, необхідними для її призначення на посаду, подає до відповідного органу власноручно написану заяву за формою згідно з додатком 1. Неподання заяви особою, яка претендує на зайняття посади або яка виявила бажання стати суддею, є підставою для відмови у призначенні такої особи на посаду, на яку вона претендує. Відповідальний структурний підрозділ протягом десяти днів з дня надходження заяви особи, яка претендує на зайняття посади, перевіряє достовірність відомостей, зазначених у заяві такої особи, щодо незастосування до неї заборон, передбачених частиною третьою статті 1 Закону, на основі критеріїв, визначених частиною першою, пунктами 1 - 8 частини другої та пунктами 1 і 2 частини четвертої статті 3 Закону. У разі невиявлення відповідальним структурним підрозділом підстав для застосування щодо особи заборон, передбачених частиною першою, пунктами 1 - 8 частини другої та пунктами 1 і 2 частини четвертої статті 3 Закону, керівник органу може прийняти рішення про призначення такої особи на відповідну посаду. Керівник органу не пізніше ніж на третій день після призначення особи на посаду, передбачену підпунктами 1 - 10 пункту 2 цього Порядку (крім посади судді), одночасно надсилає до органів перевірки у порядку, передбаченому пунктами 17 - 19 цього Порядку, запити. Щодо особи, яка призначена на посаду, передбачену підпунктами 1 - 10 пункту 2 цього Порядку (крім посади судді), проводиться перевірка у строки та в порядку, визначені пунктами 20 - 24, 27 - 37, 39 - 40 цього Порядку. Керівник органу не пізніше ніж на третій день з дня надходження відповіді / висновку / копії судового рішення, якими встановлено недостовірність відомостей, зазначених у пунктах 1 та/або 2 частини п'ятої статті 5 Закону, приймає рішення про звільнення особи.
		З матеріалів справи слідує, що на виконання постанов Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 року № 160 «Про утворення Державної фіскальної служби», від 06.08.2014 року № 311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби України та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України», наказу ДФС України від 12.09.2014 року № 128 «Про затвердження чисельності працівників територіальних органів ДФС», наказу Міністерства доходів і зборів України від 19.09.2014 року № 11 «Про реорганізацію головних управлінь Міндоходів в окремих областях» (а. с. 114-115), наказу ГУ ДФС у Волинській області від 10.10.2014 року № 79 «Про введення в дію структури та штатного розпису Головного управління ДФС у Волинській області» (а. с. 116) відбулася реорганізація ГУ Міндоходів у Волинській області шляхом утворення ГУ ДФС у Волинській області.
		ОСОБА_1 було запропоновано посаду слідчого з особливо важливих справ контрольно-методичного відділу слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Волинській області, з якою він погодився, про що подав рапорт від 03.12.2014 року начальнику ГУ ДФС у Волинській області (а. с. 59).
		03.12.2014 року позивач ОСОБА_1 також власноручно написав заяву про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», у якій відповідно до статті 6 вказаного Закону повідомив про те, що заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону, щодо нього не застосовуються, та надав згоду на проходження перевірки і оприлюднення відомостей щодо нього відповідно до вимог зазначеного Закону (а. с. 74).
		Відтак, відповідно до вимог частини першої статті 6 Закону України «Про очищення влади» та пункту 49 Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року № 563 «Деякі питання реалізації Закону України «Про очищення влади», у зв'язку із призначенням ОСОБА_1 (в порядку переведення особи, яка перебуває на посаді в органі державної влади, що припиняється, на посаду до іншого органу державної влади, до якого переходять повноваження та функції органу державної влади, що припиняється) щодо нього повинна була бути проведена перевірка у строки та в порядку, визначені пунктами 41 - 47 зазначеного вище Порядку. У зв'язку із цим суд не бере до уваги доводи позивача про те, що перевірка щодо ОСОБА_1 не могла бути розпочата раніше 12.03.2015 року згідно із наказом ДФС України від 24.02.2015 року № 117. Крім того, оскільки зазначена вище перевірка повинна була бути розпочата у грудні 2014 року, тому перевірці підлягала достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаних у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий, тобто за 2013 рік, у зв'язку із чим суд також не бере до уваги доводи позивача про те, що перевірці підлягала декларація про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік.
		Відділом персоналу ГУ ДФС у Волинській області не було виявлено підстав для застосування щодо позивача заборон, передбачених частиною першою, пунктами 1 - 8 частини другої та пунктами 1 і 2 частини четвертої статті 3 Закону України «Про очищення влади», відтак, згідно із пунктом 45 Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року № 563 «Деякі питання реалізації Закону України «Про очищення влади» (де передбачено, що у такому випадку керівник органу може прийняти рішення про призначення такої особи на відповідну посаду), наказом ГУ ДФС у Волинській області від 24.12.2014 року № 101-о «Про переведення працівників податкової міліції області», у зв'язку із реорганізацією Головного управління Міндоходів у Волинській області, лейтенанта податкової міліції ОСОБА_1, слідчого з особливо важливих справ відділу планування та моніторингу слідчого управління фінансових розслідувань управлінні Міндоходів у Волинській області переведено на посаду слідчого з особливо важливих справ контрольно-методичного відділу слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Волинській області (а. с. 60-62).
		В подальшому, 04.12.2014 року ГУ ДФС у Волинській області направлено запити про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», відносно ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Генеральної прокуратури України, Головного управління юстиції у Волинській області, Державної судової адміністрації України, Луцької ОДПІ (а. с. 64-65, 68, 70, 72-73).
		Зокрема, до запиту ГУ ДФС у Волинській області про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», від 04.12.2014 року № 942/7/03-20-04-45, направленого Луцькій ОДПІ, було також долучено копію заяви позивача про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», паспорта громадянина України, декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік (а. с. 73).
		При цьому, у розділах ІІІ «Відомості про нерухоме майно» та розділі IV «Відомості про транспортні засоби» поданої до перевірки декларації ОСОБА_1 від 05.03.2014 року про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік позивачем не було задекларовано будь-якого нерухомого майна чи транспортних засобів (а. с. 15-24).
		Відповідно до пунктів 19 - 20 Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року № 563 «Деякі питання реалізації Закону України «Про очищення влади», запит про проведення перевірки достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідності вартості майна (майнових прав), зазначеного (зазначених) у декларації, поданій особою, яка підлягає перевірці, за минулий рік, набутого (набутих) за час перебування на посадах, зазначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел, надсилається до ДФС разом з копією декларації особи, яка підлягає перевірці, засвідченою кадровою службою органу, в якому проводиться перевірка. ДФС проводить перевірку в порядку, визначеному Мінфіном.
		Згідно із пунктом 3 Порядку проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.11.2014 року № 1100 (зареєстрованого і Міністерстві юстиції України 04.11.2014 року за № 1385/26162), загальний алгоритм проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки включає такі складові:
		1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого частиною четвертою статті 5 Закону, запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи;
		2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтвердних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації;
		3) проведення перевірки, що фактично полягає в: аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації; порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності; порівняльному аналізі наявної інформації з метою з'ясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел;
		4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей;
		5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтвердних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку;
		6) підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", за встановленою формою (далі - висновок про результати перевірки) та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію декларації особи, стосовно якої проводилася перевірка.
		Як слідує із висновку Луцької ОДПІ від 04.02.2015 року № 366/10/03-18-17-06 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» (а. с. 93-94), Луцькою ОДПІ направлялися запити про надання відомостей про ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України у Волинській області, Державної авіаційної служби України, Державного агентства земельних ресурсів України, Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції, ЦБД ДРФО ДФС України.
		За результатами розгляду запитів та наданих відомостей:
		- УДАІ УМВС України у Волинській області повідомило, що за ОСОБА_1 зареєстровано автомобіль ГАЗ 33021, 1999 року випуску, об'єм двигуна 2500 куб. см., д.н.з. НОМЕР_1 (а. с. 85);
		- Головне управління Держземагенства у Рівненській області повідомило про наявність земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0619 га, дата державної реєстрації державного акта 15.07.2009 року, підстава набуття права - розпорядження голови РДА від 26.11.2008 року № 938 (а. с. 89-90);
		- Реєстраційна служба Луцького міського управління юстиції повідомила, що у ОСОБА_1 наявний будинок за адресою: АДРЕСА_1, площею 44,8 кв. м., підстава набуття - договір дарування від 20.04.2007 року.
		Отже, Луцькою ОДПІ було виявлено недекларування ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік нерухомого майна (належних на праві власності земельної ділянки на території Білокриницької сільської ради Рівненського району та житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1) та транспортного засобу (ГАЗ 33021, д.н.з. НОМЕР_1).
		Відповідно до пунктів 27 - 28 Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року № 563 «Деякі питання реалізації Закону України «Про очищення влади», у разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, зазначених у пункті 2 частини п'ятої статті 5 Закону, ДФС протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх фактів недостовірності та/або невідповідності відомостей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня надходження запиту та копії декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, повідомляє про них зазначеній особі. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за фактами, зазначеними у пункті 27 цього Порядку, та підтвердні документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування ДФС під час підготовки висновку про перевірку.
		Листом від 14.04.2015 року № 2652-10/03-18-10-07 Луцька ОДПІ повідомила, що про виявлені недостовірності в поданих ОСОБА_1 деклараціях останнього було повідомлено 26.01.2015 року в телефонному режимі головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи управління доходів і зборів фізичних осіб ОСОБА_6, а фактично підготовку висновку здійснено завідувачем сектору спеціальних перевірок управління доходів і зборів фізичних осіб ОСОБА_7 (а. с. 133). Вказані фактичні обставини підтвердили допитані в судовому засіданні як свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7, у зв'язку із чим суд не бере до уваги пояснення позивача щодо його неналежного повідомлення про виявлені недостовірності у декларації.
		Позивачем в ході проведення перевірки були надані письмові пояснення (без зазначення дати) щодо обставин помилкового подання чорнового варіанту декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік (а. с. 137), які, як слідує із показань свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, разом із правовстановлюючими документами були подані до Луцької ОДПІ до складання висновку від 04.02.2015 року.
		У висновку Луцької ОДПІ від 04.02.2015 року № 366/10/03-18-17-06 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» зазначено, що за результатами проведеної перевірки з урахуванням письмових пояснень та підтвердних документів встановлено, що ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік вказано недостовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутих ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», які не відповідають наявній податковій інформації станом на 04.02.2015 року про майно (майнові права) ОСОБА_1 Крім того, за результатами проведеної перевірки з урахуванням письмових пояснень та підтвердних документів також встановлено, що вартість майна (майнових прав), яке не зазначено ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, набутого (набутих) ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», відповідає наявній станом на 04.02.2015 року податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел (а. с. 93-94).
		Згідно із пунктами 36 - 37 Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року № 563, на підставі відповіді / висновку / копії судового рішення, що надійшли від органів перевірки за результатами перевірки, відповідальний структурний підрозділ в одноденний строк (з дня надходження останньої відповіді / висновку / копії судового рішення або з дня надходження відповіді / висновку / копії судового рішення, який є підставою для застосування заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону) готує довідку про результати перевірки за формою згідно з додатком 5 та подає її керівнику органу. Керівник органу не пізніше ніж на третій день з дня надходження відповіді (відповідей) / висновку / копії судового рішення розглядає довідку про результати перевірки щодо особи, надсилає у той самий день Мін'юсту в паперовій та електронній формі (у форматі Microsoft Word) копію довідки про результати перевірки щодо особи, до якої не застосовуються заборони, визначені частинами третьою та четвертою статті 1 Закону, або у разі встановлення недостовірності відомостей, зазначених у пунктах 1 та/або 2 частини п'ятої статті 5 Закону, приймає рішення про звільнення особи та у той самий день надсилає Мін'юсту копію згаданого рішення в паперовій та електронній формі (скановану копію у форматі pdf) та копію довідки про результати перевірки в паперовій та електронній формі (у форматі Microsoft Word), інформація з яких протягом трьох днів з дня їх надходження вноситься до Реєстру.
		З листа Луцької ОДПІ від 14.04.2015 року № 2652-10/03-18-10-07 слідує, що висновок Луцької ОДПІ від 04.02.2015 року № 366/10/03-18-17-06 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», по ОСОБА_1 направлено до ГУ ДФС у Волинській області 18.02.2015 року (а. с. 133).
		Начальником відділу персоналу ГУ ДФС у Волинській області 19.02.2015 року було складено довідку від 19.02.2015 року про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», з якої слідує, що за результатами Луцькою ОДПІ перевірки з урахуванням письмових пояснень та підтвердних документів встановлено, що ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік вказано недостовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутих ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», які не відповідають наявній податковій інформації станом на 04.02.2015 року про майно (майнові права) ОСОБА_1, відтак, за результатами проведеної перевірки встановлено, що до ОСОБА_1 застосовуються заборони, визначені частиною 3 та 4 статті 1 Закону України «Про очищення влади» (а. с. 97-98).
		На підставі вказаної довідки було видано наказ ГУ ДФС у Волинській області від 20.02.2015 року № 54-о «Про звільнення ОСОБА_1», яким відповідно до Закону України «Про очищення влади» та підпункту «а» пункту 62 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 року № 114, звільнено 20.02.2015 року з посади та податкової міліції з постановкою на військовий облік лейтенанта податкової міліції ОСОБА_1, слідчого з особливо важливих справ контрольно-методичного відділу слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Волинській області (а. с. 56).
		На думку суду, у відповідача були відсутні правові підстави для звільнення ОСОБА_1 з посади та органів податкової міліції за Законом України «Про очищення влади», виходячи з наступного.
		Відповідно до частини восьмої статті 3 Закону України «Про очищення влади» заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
		Пунктом 2 частини п'ятої статті 5 цього ж Закону передбачено, що перевірці підлягають достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
		Згідно із частиною чотирнадцятою статті 5 вказаного Закону керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, на підставі висновку про результати перевірки, яким встановлено недостовірність відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п'ятої цієї статті, не пізніше ніж на третій день з дня отримання такого висновку, керуючись положеннями частини третьої або четвертої статті 1 цього Закону, звільняє таку особу із займаної посади або не пізніше ніж на третій день з дня його отримання надсилає такий висновок керівнику органу (органу), до повноважень якого належить звільнення та ініціювання звільнення з посади особи, стосовно якої було здійснено перевірку, для її звільнення з посади у встановленому законом порядку не пізніше ніж на десятий день з дня отримання висновку.
		Системний аналіз зазначених положень Закону України «Про очищення влади» дає підстави прийти до висновку, що особа підлягає звільненню у випадку встановлення недостовірності відомостей лише щодо наявності того майна, вказаного у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, яке було набуте за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону.
		Відтак, Луцька ОДПІ в ході проведення перевірки повинна була чітко встановити, що незадеклароване ОСОБА_1 нерухоме майно та транспортний засіб у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік були набуті ним саме за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади».
		Вказаний висновок суду підтверджується також формою висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.11.2014 року № 1100, і у такому висновку слід відображати дані про достовірність чи недостовірність відомостей у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік щодо наявності майна (майнових прав), набутого (набутих) особою за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», які відповідають чи не відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права) особи.
		Як слідує із висновку Луцької ОДПІ від 04.02.2015 року № 366/10/03-18-17-06 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», він був складений за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 03.11.2014 року № 1100, і цьому висновку зазначено, що за результатами проведеної перевірки з урахуванням письмових пояснень та підтвердних документів встановлено, що ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік вказано недостовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутих ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», які не відповідають наявній податковій інформації станом на 04.02.2015 року про майно (майнові права) ОСОБА_1
		Тобто, Луцька ОДПІ виходила з того, що позивачем у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік вказані недостовірні відомості щодо наявності того майна (майнових прав), яке набуте ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади».
		Проте такі висновки Луцької ОДПІ є помилковими, виходячи з наступного.
		Як встановлено судом, позивач проходив службу в органах внутрішніх справ з 05.02.2010 по 06.05.2011 року, та перебував на службі в органах податкової міліції з 09.10.2013 року по 20.02.2015 року, що підтверджується витягом з послужного списку його особової справи (а. с. 57).
		Разом з тим, нерухоме майно та транспортний засіб, які ОСОБА_1 повинен був задекларувати у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік, але не відобразив, набуті позивачем до початку проходження служби в органах внутрішніх справ та податкової міліції (тобто, не за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади»).
		Так, зокрема, право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 44,8 кв. м., позивачем було набуто за договором дарування житлового будинку, укладеного та нотаріально посвідченого 20.04.2007 року, зареєстрованого в КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» 05.09.2007 року (а. с. 154).
		ОСОБА_1 також належать на праві власності дві земельні ділянки: площею 0,06 га на території Білокриницької сільської ради Рівненського району на підставі акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 15.07.2009 року (а. с. 148), та площею 0,2500 га у с. Буків Луцького району  Волинської області на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 від 19.03.2009 року (а. с. 152).
		Крім того, з листа Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Луцька, Луцького, Ківерцівського, Рожищенського районів від 13.05.2015 року № 558 (а. с. 206) вбачається, що транспортний засіб ГАЗ 33021, 1999 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, 26.08.2008 року зареєстрований за ОСОБА_1 та стоїть на обліку по даний час. Транспортний засіб ВАЗ 211440, 2010 року випуску, д.н.з НОМЕР_3, був зареєстрований 05.10.2010 року на ОСОБА_1, а 31.08.2013 року перереєстрований на іншого власника. Тобто, автомобіль ВАЗ 211440, д.н.з НОМЕР_3 не підлягав відображенню у декларації ОСОБА_1 про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік, оскільки станом на 31.12.2013 року вказаний автомобіль був зареєстрований на іншого власника.
		Таким чином, оскільки позивача було звільнено з посади та податкової міліції згідно із наказом ГУ ДФС у Волинській області від 20.02.2015 року № 54-о «Про звільнення ОСОБА_1» у зв'язку із тим, що ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік вказано недостовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутих ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», які не відповідають наявній податковій інформації станом на 04.02.2015 року про майно (майнові права) ОСОБА_1, проте, як встановлено в ході судового розгляду справи, у зазначеній декларації вказано недостовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутих ОСОБА_1 до початку, тобто не за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», тому суд приходить до висновку, що звільнення ОСОБА_1 проведено з порушенням вимог Закону України «Про очищення влади».
		Згідно із частиною десятою статті 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 року № 3206-VI (з наступними змінами та доповненнями, в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного наказу) подання завідомо недостовірних відомостей в декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру є підставою для притягнення суб'єкта декларування до дисциплінарної, адміністративної відповідальності відповідно до закону.
		На думку суду, за подання недостовірних відомостей щодо нерухомого майна та транспортного засобу у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік, яке набуте ОСОБА_1 не за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», позивач повинен нести відповідальність за антикорупційним законодавством, а не за Законом України «Про очищення влади».
		Отже, суд приходить до висновку, що звільнення позивача із займаної посади та органів податкової міліції проведено із підстав, не передбачених Законом України «Про очищення влади», у зв'язку із чим ОСОБА_1 підлягає поновленню на службі.
		При цьому, суд не бере до уваги доводи представника відповідача про те, що позивач не оскаржив висновок Луцької ОДПІ від 04.02.2015 року № 366/10/03-18-17-06 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», а тому наказ ГУ ДФС у Волинській області від 20.02.2015 року № 54-о «Про звільнення ОСОБА_1» не може вважатися незаконним і ОСОБА_1 не може бути поновлено на посаді, оскільки чинне законодавство України не містить жодних застережень щодо неможливості поновлення на посаді незаконно звільненої особи у зв'язку із не скасуванням висновку податкового органу, а згідно із частиною одинадцятою статті 5 Закону України «Про очищення влади» оскарження такого висновку в судовому порядку є правом, а не обов'язком особи.
		Крім того, суд також не бере до уваги доводи позивача про порушення відповідачем вимог статті 40 КЗпП України (звільнення в період тимчасової працездатності), оскільки статтею 36 вказаного Кодексу передбачені різні підстави припинення трудового договору, зокрема, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (пункт 4 частини першої статті 36) та з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади» (пункт 7-2 частини першої статті 36), а тому на спірні правовідносини не поширюються обмеження щодо звільнення особи в період тимчасової непрацездатності, передбачені статтею 40 КЗпП України. Крім того, відповідач також не порушив вимоги статті 43 КЗпП України, дія якої також не поширюється на спірні правовідносини.
		Згідно із пунктом 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 року № 114 (з наступними змінами та доповненнями), у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.
		Таким чином, з наведених вище підстав, виходячи із наданих статтею 162 КАС України повноважень, позовні вимоги слід задовольнити частково шляхом: визнання протиправним та скасування наказу наказ ГУ ДФС у Волинській області від 20.02.2015 року № 54-о «Про звільнення ОСОБА_1», поновлення позивача на посаді слідчого з особливо важливих справ контрольно-методичного відділу слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Волинській області з 20.02.2015 року, стягнення з ГУ ДФС у Волинській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		При цьому, суд виходить із розміру середньоденного заробітку у 138,26 грн., зазначеного у довідці ГУ ДФС у Волинській області від 26.03.2015 року № 426/Г/03-20-05-27 (а. с. 58). Враховуючи, що час вимушеного прогулу за період з 20.02.2015 року по 12.05.2015 року становить 53 робочих дні, тому середній заробіток за час вимушеного прогулу складає 7327,78 грн. (138,26 грн. х 53 робочих дні = 7327,78 грн.), який слід стягнути з відповідача.
		Разом з тим, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн. до задоволення не підлягають, оскільки позивачем не доведено факт заподіяння йому моральної шкоди (зокрема, погіршення стану здоров'я саме у зв'язку із звільненням), крім того, суд також враховує, що позивачем були порушені вимоги антикорупційного законодавства щодо фінансового контролю (достовірного декларування відомостей про майно за 2013 рік).
		Згідно із частиною першою статті 93 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
		Сплачений позивачем квитанцією № 63 від 13.03.2015 року (а. с. 2) судовий збір в розмірі 183,00 грн. за подання позову про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконним звільненням, не може бути присудженим позивачу у зв'язку із відмовою у задоволенні позову в цій частині позовних вимог. Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
		Крім того, на користь позивача не підлягають до стягнення витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн., з огляду на таке.
		Згідно із статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VI (з наступними змінами та доповненнями) гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
		У поданих до суду договорах про надання правових послуг адвоката від 25.03.2015 року № 13 та від 25.03.2015 року № 25/15, укладених позивачем із адвокатами ОСОБА_3 та ОСОБА_2, зазначено, що оплата за надання правових послуг встановлюється за домовленістю сторін. Тобто, при укладенні вказаних договорів не були дотримані вимоги статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
		У квитанціях до прибуткового касового ордеру від 06.04.2015 року зазначено про прийняття від ОСОБА_1 вказаними вище адвокатами по 2500,00 грн. за надання правової допомоги (а. с. 202-203). Будь-яких інших документальних підтверджень понесених витрат на правову допомогу у цій справі позивачем не надано.
		Відтак, позивач не надав належне документальне підтвердження понесених витрат на правову допомогу саме у цій справі, суд, у зв'язку із недотриманням вимог статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при укладенні договорів про надання правових послуг адвоката від 25.03.2015 року № 13 та від 25.03.2015 року № 25/15, позбавлений можливості перевірити обґрунтованість та розумність розміру сплаченого гонорару, а тому за приписами частини першої статті 90 КАС України зазначені витрати слід віднести на рахунок позивача.
		Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби. Отже, постанову суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення з ГУ ДФС у Волинській області на користь позивача заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 2903,46 грн. слід звернути до негайного виконання.
		Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163, 256 КАС України, на підставі Закону України «Про очищення влади», Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», суд 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Адміністративний позов задовольнити частково.
		Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Волинській області від 20 лютого 2015 року № 54-о «Про звільнення ОСОБА_1».
		Поновити ОСОБА_1 на посаді слідчого з особливо важливих справ контрольно-методичного відділу слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Волинській області з 20 лютого 2015 року.
		Стягнути з Головного управління ДФС у Волинській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 7327 гривень 78 копійок (сім тисяч триста двадцять сім гривень сімдесят вісім копійок).
		Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді слідчого з особливо важливих справ контрольно-методичного відділу слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Волинській області з 20 лютого 2015 року та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 2903 гривні 46 копійок (дві тисячі дев'ятсот три гривні сорок шість копійок) звернути до негайного виконання.
		В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
		Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з  дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
		 
		Суддя                                                                                 В.М. Валюх
		Постанова складена у повному обсязі 18 травня 2015 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...