Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/4878/15-к : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 26.05.2015. Забезпечено надання загального доступу: 12.10.2018.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
		 
		1[1]
		 
		 
		УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 травня 2015 року м. Київ
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		при секретарі  ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 28 квітня 2015 року про повернення скарги захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на дії правоохоронних органів щодо підстав затримання та щодо проведення обшуку,
		за участю учасників кримінального провадження:
		прокурора ОСОБА_7 , 
		захисника ОСОБА_5 , - 
		 
		в с т а н о в и л а :
		 
		Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 28 квітня 2015 року скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на дії правоохоронних органів щодо підстав затримання та щодо проведення обшуку повернуто захиснику ОСОБА_5 . 
		Таке рішення слідчий суддя мотивував тим, що заявлені вимоги скаржника не підпадають під виключний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування відповідно до ст. 303 КПК України. 
		В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 28 квітня 2015 року скасувати, визнати неправомірним затримання 05.03.2015 року ОСОБА_6 , що було здійснене начальником відділення слідчого відділу Дніпровського районного управління Головного управління МВС України у місті Києві ОСОБА_8 та старшим прокурором Прокуратури Дніпровського району міста Києва ОСОБА_9 та визнати неправомірним обшук ОСОБА_6 що був здійснений 05.03.2015 року цими ж особами. 
		Свої вимоги захисник ОСОБА_5 мотивує тим, що суд першої інстанції, повернувши скаргу захиснику, послався виключно на норму ч. 1 ст. 303 КПК України, яку необхідно тлумачити відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практики Європейського суду з прав людини, які є обов`язковими для застосування в України на підставі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». 
		Вважає, що слідчий суддя не проаналізував правомірність проведеного затримання та обшуку ОСОБА_6 , безпідставно відмовив в судовому контролі за законністю проведення затримання та обшуку. 
		Наполягає на тому, що неможливість отримати судову оцінку законності затримання з огляду на закриття кримінального провадження суперечить ст. 13 Конвенції, оскільки в такому випадку відсутній механізм судового контролю за затриманням. 
		Просить суд перевірити законність затримання ОСОБА_6 , керуючись положеннями ст.ст. 5, 13 Конвенції, оскільки передбачених ст.ст. 207, 208 КПК України дій, які могли бути підставами затримання, ОСОБА_6 не вчинив. 
		Вважає, що процедура затримання та складений протокол незаконні та необґрунтовані, у протоколі затримання не зазначено, в зв`язку з чим  ОСОБА_6 затримано; не обґрунтовано безпідставне тримання його у відділі міліції понад 8 годин. Захисник також вважає, що в результаті неправомірного затримання проведений без ухвали слідчого судді обшук також є незаконним, таке втручання у приватне життя ОСОБА_6 суперечить положенням ст. 8 Конвенції. 
		Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення апелянта. який підтримав апеляцію, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, вважаючи ухвалу слідчого судді законною і обґрунтованою, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до задоволення частково, ухвалу слідчого судді слід скасувати та постановити нову ухвалу, виходячи з таких підстав.
		З матеріалів провадження убачається, що 28 квітня 2015 року захисник ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із скаргою на дії працівників правоохоронних органів щодо підстав затримання та щодо проведення обшуку, у якій вказував на те, що 05 березня 2015 року ОСОБА_6 був незаконно затриманий начальником відділення слідчого відділу Дніпровського районного управління Головного управління МВС України у місті Києві ОСОБА_8 та старшим прокурором Прокуратури Дніпровського району міста Києва ОСОБА_9 , а після затримання вказані особи провели незаконний обшук затриманого, вилучивши документи.
		У скарзі до районного суду, захисник ОСОБА_5 , визнаючи, що процедура затримання та подальшого обшуку не може бути оскаржена безпосередньо до суду на підставі ст. 303 КПК України, посилаючись на ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», вказував на те, що незаконність арешту та обшуку ОСОБА_6 може бути оскаржена до суду на підставі п. «с» ч. 1 ст. 5 та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практики Європейського суду з прав людини із зазначенням рішень у конкретних справах: «Корнейкова проти України», «Гриненко проти України», «Осипенко проти України», «Белевецький проти Росії», «Імакаєва проти Росії».
		При цьому ОСОБА_5 посилався також на ймовірність закриття кримінального провадження, по якому здійснювалося затримання ОСОБА_6 , та вказував, що закриття кримінального провадження могло унеможливити захист порушених прав особи, яка була незаконно затримана та обшукана.
		Слідчий суддя районного суду, пославшись на ст. 303 КПК України та п. 4 ст. 304 КПК України, прийняв рішення про повернення скарги ОСОБА_5 , оскільки заявлені у скарзі вимоги не підпадають під виключний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування відповідно до ст. 303 КПК України.
		Висновок, викладений в ухвалі слідчого судді щодо застосування вимог ст. 303 КПК України в апеляції ОСОБА_5 не заперечується.
		Колегія суддів не може погодитись з висновком слідчого судді про те, що на підставі ч. 4 ст. 304 КПК України ОСОБА_5 слід було повернути скаргу на дії слідчого і прокурора з тих підстав, що такі дії не підлягають оскарженню, оскільки вказаний висновок суперечить вимогам вказаної норми, якою передбачено, що у разі подачі скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого або прокурора, що не підлягає оскарженню, слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження.
		Таким чином, ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 28 квітня 2015 року про повернення скарги захисника  ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на дії правоохоронних органів щодо підстав затримання та проведення обшуку необхідно скасувати з постановленням нової ухвали.
		Вирішуючи питання про суть нової ухвали, яку необхідно постановити згідно з проханням, викладеним в апеляції ОСОБА_5 , колегія суддів не може погодитись з доводами апеляції про те, що на підставі положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та рішень Європейського суду з прав людини безпосередньо можливо оскаржити до суду та визнати неправомірними затримання і обшук особи, виходячи з такого.
		По своїй правовій природі Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року є документом, який встановлює права людини і основоположні свободи, а рішеннями Європейського суду з прав людини встановлюються порушення вказаних прав і свобод у конкретних випадках, у тому числі, і при проведенні досудового слідства.
		При цьому рішеннями Європейського суду з прав людини не встановлюються незаконність судових рішень національних судів, незаконність проведення окремих слідчих чи процесуальних дій.
		Відповідно до вимог чинного КПК України затримання особи є заходом забезпечення кримінального провадження, передбачений параграфом 2 Розділу ІІ КПК України, а обшук  це слідча дія відповідно до Глави 20 КПК України.
		Згідно з ст. 9 КПК України під час кримінального провадження службові особи, які застосовують заходи забезпечення кримінального провадження чи слідчі дії, зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України, вимог інших законодавчих актів та застосовувати кримінальне процесуальне законодавство з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		На слідчого суддю відповідно до його повноважень, передбачених п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України та ст. 206 КПК України, покладено обов`язки щодо судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів у кримінальному провадженні та захисту прав людини та право слідчого судді постановити ухвалу, якою зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
		Отже, слідчий суддя зобов`язаний керуватись практикою Європейського суду з прав людини в сенсі дотримання прав і свобод людини, встановлених в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та усувати порушення цих прав згідно з ст. 206 КПК України.
		Разом з тим, у даному випадку у слідчого судді не було підстав діяти у порядку, передбаченому ст. 206 КПК України, оскільки у заяві до суду в інтересах ОСОБА_6 захисник ОСОБА_5 , посилаючись на порушення слідчим та прокурором вимог КПК України, допущених при затриманні та обшуку ОСОБА_6 , просив визнати неправомірними затримання і обшук, але при цьому не вказував на підстави для усунення порушень прав чи свобод його підзахисного та дії, які зобов`язаний був вчинити слідчий суддя відповідно до вимог вказаної статті.
		Відповідність затримання і обшуку вимогам КПК України та оцінка правомірності вказаних заходу забезпечення кримінального провадження і слідчої дії може бути здійснена прокурором на стадії закінчення досудового слідства при обранні форми закінчення досудового слідства, передбаченої ст. 283 КПК України або судом при розгляді кримінального провадження на підставі обвинувального висновку, але не слідчим суддею під час досудового розслідування кримінального провадження.
		При цьому колегія суддів не може погодитись з доводами захисника про те, що у разі закриття кримінального провадження ОСОБА_6 буде позбавлений можливості звернутись у встановленому законом порядку для захисту його прав, оскільки закриття кримінального провадження не позбавляє особу, права якої були порушені на досудовому слідстві, звертатися до суду за захистом своїх прав як це передбачено ст. 55 Конституції України.
		 
		Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
		 
		у х в а л и л а :
		 
		Апеляційну скаргузахисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 задовольнити частково.
		 
		Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 28 квітня 2015 року повернення скарги захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на дії правоохоронних органів щодо підстав затримання та проведення обшуку скасувати.
		 
		Постановити нову ухвалу, якою відмовити у відкритті провадження за скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на дії правоохоронних органів щодо підстав затримання та проведення обшуку.
		 
		Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		 
		 Судді:
		 
		 
		 
		 ОСОБА_1  ОСОБА_2  ОСОБА_3 
		 
		 
		 
		 
		 
		[1] Справа № 11-сс/796/1325/2015 Категорія: ст. 303 КПК України
		Головуючий у першій інстанції ОСОБА_10 
		Доповідач ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...