Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-16098/10/0470 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:; валютного регулювання і валютного контролю, у тому числі:; спорів за участю органів доходів і зборів.
Надіслано для оприлюднення: 27.05.2015. Зареєстровано: 29.05.2015. Забезпечено надання загального доступу: 29.05.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		25 травня 2015 року                                                  м. Київ                              К/9991/27598/12 
		 
		 
		Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
		головуючого судді            Пилипчук Н.Г.
		суддів                                         Бившевої Л.І.
		                                            Цвіркуна Ю.І.
		розглянувши у попередньому судовому засіданні 
		касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Соя» 
		на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2012
		у справі № 2а-16098/10/0470  
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Соя»
		до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська 
		про визнання нечинним рішення, -
		 
		           ВСТАНОВИВ: 
		 
		ТОВ «Агро-Соя» звернулося до суду з позовом про визнання нечинним рішення ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 21.06.2010 № 0000420220/0/16169 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 710149,67 грн.
		Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2011 позов задоволено повністю.
		Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2012 скасовано постанову суду першої інстанції, в задоволенні позову відмовлено.
		ТОВ «Агро-Соя» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції. Посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права: ст.ст. 2, 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94 ВР, п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181 ІІІ, ч. 1 ст. 72, ст.ст. 159, 196 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська проведено документальну невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при виконанні імпортного контракту від 22.06.2009 №-3441, за результатами якої складено акт від 09.06.2010 № 1744/220/33109316, на підставі якого складено оспорюване рішення. 
		Підставою для прийняття рішення від 21.06.2010 № 0000420220/0/16169 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 710149,67 грн. слугували висновки перевірки про порушення позивачем вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР.
		Порушення полягало в тому, що товар (соєві боби) в сумі 301800 дол. США за імпортним контрактом між позивачем (покупцем) та нерезидентом компанією TRAEGER RESOURCES AND LOGISTICS INC (MONTREAL, CANADA) (постачальник) від 22.06.2009 № TRL 3441 не надійшов протягом 180 календарних днів з моменту здійснення позивачем авансового платежу в такій сумі.
		Так, на виконання вказаного контракту позивачем здійснено авансові платежі згідно з платіжними дорученнями від 23.06.2009 в сумі 161000 дол. США (граничний строк надходження товару - 20.12.2009), від 16.07.2009 в сумі 140800 дол. США. (граничний строк надходження товару - 12.01.2010).
		Товар в сумі 301800 дол. США в граничні строки позивачеві не поставлено. 
		В обґрунтування вимог касаційної скарги ТОВ «Агро-Соя» посилається на те, що рішення ДПА України «Про залишення скарги позивача без розгляду» від 29.11.2010 № 12890/6/25-0415, прийняте в порядку адміністративного оскарження, визнано нечинним постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.01.2011 у справі № 2-а-6833/11/2670, залишеною без змін ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2012. На думку позивача, у зв'язку з визнанням нечинним в судовому порядку рішення про залишення скарги позивача без розгляду та за відсутності прийнятого податковим органом вмотивованого рішення за скаргою платника податків, така скарга вважається повністю задоволеною в порядку, встановленому п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181 ІІІ.
		          При перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, правової оцінки встановлених судами обставин суд касаційної інстанції виходить з такого.
		Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) (далі - Закону) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.
		Відповідно до ст. 4 цього Закону порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
		Згідно з п. 6.4 Додаткової угоди до контракту від 22.06.2011 № 3441 якщо Продавець не поставить товар протягом 170 календарних днів з моменту здійснення першого авансового платежу за сою згідно з даним Договором, Продавець буде зобов'язаний повернути Покупцю суму всіх авансових платежів не пізніше 10 календарних днів з моменту закінчення вказаного строку поставки.
		Враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини щодо здійснення першого авансового платежу за імпортним контрактом 23.06.2009, а також факт невиконання обов'язку щодо поставки Продавцем товару протягом 170 днів з моменту здійснення такого платежу, з 10.12.2009 зобов'язання продавця щодо поставки товарів припинено, утім в останнього виникло нове зобов'язання - повернути авансові платежі в загальній сумі 301800 дол. США.
		Судом першої інстанції достовірно встановлено, що авансові платежі в загальній сумі 301800 дол. США. продавцем в порушення п. 6.4 Додаткової угоди до контракту від 22.06.2011 № 3441 не повернуто протягом 10 днів з моменту виникнення такого зобов'язання (зобов'язання з повернення виникло 10.12.2009), у зв'язку з чим з 21.12.2009 відбулося порушення права покупця на отримання валютних коштів. Позивач не був позбавлений можливості звернутися до суду з відповідним позовом про захист такого права одразу після його порушення, однак одразу цього не зробив. 
		Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.04.2010 порушено провадження у справі № 46/154 за позовом ТОВ «Агро-Соя» про стягнення з TRAEGER RESOURCES AND LOGISTICS INC (MONTREAL, CANADA) авансових платежів в сумі 301800 грн.
		Зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції вважає, що податковий орган обґрунтовано здійснив нарахування пені в сумі 710149,67 грн. на підставі ст. 4 Закону за оспорюваним рішенням від 21.06.2010 № 0000420220/0/16169 за період з 21.12.2009 по 08.04.2010.
		          Посилання позивача на порушення судом апеляційної інстанції норм п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181 ІІІ (далі - Закону № 2181 ІІІ) є необґрунтованими, з огляду на таке.
		Відповідно до абз. 3 п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181 ІІІ   якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
		Зі встановлених судами обставин вбачається, що за результатами розгляду скарги позивача податковим органом прийнято рішення від 29.11.2010 № 12840/6/25-0415 про залишення скарги без розгляду, яке надіслано на адресу позивача у встановлений п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181 ІІІ строк, що виключає наявність підстав, передбачених вказаною нормою, вважати таку скаргу задоволеною.
		Визнання нечинним рішення податкового органу про залишення скарги без розгляду в судовому порядку не нівелює факт надсилання такого рішення. 
		Зважаючи на викладене, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувана постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
		Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Соя» залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2012 - без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою безпосередньо до Верховного Суду України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Головуючий суддя                                Н.Г. Пилипчук 
		 
		Судді                                                    Л.І. Бившева 
		 
		                                                             Ю.І. Цвіркун

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...