Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 800/122/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України.
Надіслано для оприлюднення: 03.06.2015. Зареєстровано: 05.06.2015. Забезпечено надання загального доступу: 05.06.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		П О С Т А Н О В А
		 
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		 27 травня 2015 року                               м. Київ                    справа № 800/122/15 
		 
		 
		Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
		 
		головуючого суддіГоловчук С.В. (суддя-доповідач),суддівЛіпського Д.В., Рецебуринського Ю.Й., Стародуба О.П., Черпака Ю.К.,
		секретар судового засідання Малина Л.В.,
		за участю позивача та представника Вищої кваліфікаційної комісії суддів України,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання дій і рішення протиправними та скасування рішення,
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		10 квітня 2015 року позивач ОСОБА_6 звернувся суду з позовом про визнання незаконним рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС) від 10 березня 2015 року про відсторонення судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_6. від посади судді і скасування цього рішення. Посилався на те, що рішення прийнято з порушенням вимог чинного законодавства і Регламенту Комісії, а саме: при розгляді справи ВККС не дала оцінки доводам захисту щодо фальсифікації матеріалів кримінального провадження, порушення клопотання про відсторонення судді після закінчення строку досудового розслідування, а також тій обставині, що ОСОБА_6 не набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, мотиви застосування такого заходу безпідставні, оскільки усі документи у справі про адміністративне правопорушення вилучені, а впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, які не працюють у суді, він не може. Вважає, що Генеральний прокурор України не є належним суб'єктом звернення до ВККС. Крім того, зазначає, що не виконує обов'язки професійного судді у зв'язку із закінченням повноважень, а тому не може бути відсторонений від виконання обов'язків судді. Що ж стосується відсторонення від посади судді, то такими повноваженнями наділені лише Президент України або Верховна Рада України у відповідних випадках. Отже, ВККС обмежилась лише посиланням на мотиви, викладені у клопотанні про відсторонення судді, без їх аналізу та перевірки.
		У запереченнях на адміністративний позов Вища кваліфікаційна комісія суддів України просить відмовити у задоволенні позову. Вказує, що Комісія повністю дотрималась процедури прийняття оспорюваного рішення, проаналізувала та врахувала мотиви наведені у клопотанні Генерального прокурора України, дала оцінку правовій підставі відсторонення судді від посади, врахувала тяжкість злочину, в якому обвинувачується позивач, фактичні обставини. Посилається на те, що вказаним рішенням не порушено права позивача в розумінні ст.6 КАС України і негативних наслідків воно не спричинило.
		В судовому засіданні позивач та представник відповідача підтримали свої доводи.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
		З матеріалів справи видно, що Указом Президента України від 13 травня 2009 року №317/2009 ОСОБА_6 призначений строком на п'ять років на посаду судді Жовтневого районного суду м. Харкова, Указом Президента України від 12 березня 2012 року №194/2012 переведений в межах п'ятирічного строку на посаду судді Печерського районного суду м. Києва.
		Відповідно до ч.1 ст.128 Конституції України строк повноважень на посаді судді ОСОБА_6. закінчився 13 травня 2014 року, оскільки Верховна Рада України на час виникнення спірних правовідносин не вирішила питання щодо обрання позивача безстроково.
		За клопотанням Генерального прокурора України ВККС 10 березня 2015 року прийняла Рішення №12/вп-15 про задоволення клопотання та відсторонення ОСОБА_6 від посади судді Печерського районного суду м. Києва строком на два місяці.
		У цьому Рішенні зазначено, що доводи клопотання Генерального прокурора України про відсторонення від посади обґрунтовані доданими до нього копіями матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину у сфері службової діяльності, передбаченого ч.2 ст.375 Кримінального кодексу України, є службовою особою, яка займає відповідальне становище, що є підставою для відсторонення від посади строком на два місяці. 
		Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. 
		У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 
		1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України). 
		Для зайняття посади професійного судді у судах загальної юрисдикції Конституцією України і Законом передбачено спеціальні процедури, які стосуються порядку призначення і обрання на посаду судді тощо.
		Конституція України містить загальні вимоги щодо зайняття посади професійного судді в судах загальної юрисдикції, визначає їх способи - призначення вперше і обрання безстроково (пункт 27 частини першої статті 85, частина четверта статті 126, частини третя, четверта статті 127, частина перша стаття 128). Водночас законодавець повноважний встановлювати додаткові вимоги до окремих категорій суддів щодо стажу, віку та їх професійного рівня порівняно із основними вимогами для зайняття посади професійного судді (частина п'ята статті 127 Основного Закону України).
		Таким чином, суддя має особливий (спеціальний) правовий статус, який характеризується наявністю певних вимог, обмежень щодо зайняття цієї посади та гарантій його діяльності.
		В межах кримінального провадження передбачено відсторонення судді від посад яке відповідно до ч.3 ст.154 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України в порядку, встановленому законодавством.
		Із змісту статті 157 цього Кодексу, що регулює порядок та умови відсторонення від посади, слідує, що метою застосування цього заходу є припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
		Відсторонення від посади є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді або суду. Застосування такого заходу допускається, якщо слідчий, прокурор доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для відсторонення від посади; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться у клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертаються із клопотанням.
		Спеціальними умовами відсторонення від посади є: наявність в особи процесуального статусу підозрюваного, обвинуваченого; перебування його на посаді.
		Відсторонення від посади переслідує не тільки мету попередити спроби підозрюваного, обвинуваченого перешкоджати кримінальному провадженню, а й забезпечити виконання обвинувального вироку. Передусім цей захід процесуального примусу забезпечує виконання майбутнього покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (ст. 55 КК). 
		Відсторонення від посади можна визначити як тимчасове, вимушене недопущення особи, яка перебуває у певних службових відносинах з органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами чи організаціями, до виконання своїх функціональних обов'язків з підстав і в порядку, передбачених КПК.
		Отже, законодавець пов'язує застосування такого заходу для  запобігання негативних наслідків, які можуть виникнути у зв'язку із виконанням підозрюваною особою своїх функціональних обов'язків.
		Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення. Обвинуваченим є особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК.
		Таким чином, при розгляді клопотання про відсторонення від посади              ОСОБА_6 ВККС мала насамперед встановити процесуальний статус позивача у кримінальному провадженні. Проте, як видно із змісту оскарженого рішення ВККС, цим обставинам та доводам позивача про те, що у встановленому законом порядку він не набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, оцінка не надана.
		Разом з тим, у рішенні ВККС №5/6к-15 від 29 січня 2015 року при розгляді аналогічного клопотання Генерального прокурора України відповідач послався на те, що відсутні документи, які підтверджують вручення судді ОСОБА_6. повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення у спосіб, визначений КПК, отже, він не набув статусу підозрюваного.
		Водночас у рішенні, що оскаржується, вказується про вручення ОСОБА_6 повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а саме: дії перекваліфіковані на ч.2 ст.375 КК України.
		Таким чином, при розгляді клопотання Генерального прокурора України ВККС не перевірила чи набув позивач статусу  підозрюваного за умови повідомлення про зміну  підозри, яка раніше в визначений законом спосіб вручена не була.
		Відповідно до п. 6 ч.2 ст. 155 КПК України у клопотанні про відсторонення від посади зазначаються: виклад обставин, що дають підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, перебуваючи на посаді, знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.
		Як видно із змісту клопотання Генерального прокурора України необхідність застосування запобіжного заходу обґрунтована тим, що перебуваючи на посаді судді Печерського районного суду м. Києва, ОСОБА_6 може знищити чи підробити речі та документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження, протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.
		Цим доводам у рішенні ВККС не надано жодної оцінки.
		Проте, з долучених до клопотання документів вбачається, що ОСОБА_6 підозрюється у тому, що він 14січня 2014 року, обіймаючи посаду судді Печерського районного суду м. Києва, в інших особистих інтересах постановив завідомо неправосудне рішення у справі №757/794/14-п про адміністративне правопорушення, безпідставно визнавши ОСОБА_7 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП, та застосував до нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців.
		Копія зазначеної адміністративної справи вилучалась з Печерського районного суду м. Києва і її копія долучена до матеріалів кримінального провадження, в якості свідків допитувались інспектори ВДАІ.
		У рішенні ВККС також відсутнє обґрунтування яким способом ОСОБА_6 може знищити чи підробити речі та документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження.
		Зважаючи на спосіб, у який ВККС прийняла рішення у справі ОСОБА_6, колегія суддів відзначає, що важливі аргументи (щодо  процесуального статусу підозрюваного, особливого статусу судді тощо), подані ним, не були належним чином розглянуті відповідачем.
		Крім того, при розгляді клопотання ВККС не перевірила обґрунтованість підстав, за яких  порушено питання про застосування такого заходу як відсторонення від посади з урахуванням особливого (спеціального) правового статусу судді та закінчення повноважень судді у межах п'ятирічного строку у судді ОСОБА_6.
		У запереченнях на адміністративний позов відповідач посилався на відсутність негативних наслідків в розумінні ст..6 КАС України, маючи на увазі, що на час розгляду вказаного клопотання ОСОБА_6 не мав повноважень судді. 
		Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення ВККС від 10 березня 2015 року не відповідає вимогам закону, а тому підлягає скасуванню.
		Керуючись статтями 160, 161, 162, 163, 167, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
		 
		постановила:
		 
		Позов ОСОБА_6 задовольнити. 
		Визнати незаконним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 10 березня 2015 року №12/вп-15 про відсторонення від посади ОСОБА_6.
		Постанова є остаточною.
		 
		Головуючий суддя      С.В. Головчук    Судді      Д.В.Ліпський           Ю.Й. Рецебуринський                 О.П.Стародуб          Ю.К. Черпак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...