Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 556/127/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Ухилення від призову за мобілізацією.
Надіслано для оприлюднення: 05.06.2015. Зареєстровано: 05.06.2015. Забезпечено надання загального доступу: 09.06.2015.
Дата набрання законної сили: 28.05.2015
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		 
		Апеляційний суд Рівненської області
		_______________________________________________________
		У Х В А Л А
		Іменем України
		 28 травня 2015 року м. Рівне 
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області у складі :
		 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		 з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_5 та захисника-адвоката ОСОБА_6 на вирок Володимирецького районного суду Рівненської області від 13 березня 2015 року по кримінальному провадженню за № 12014180050000848 стосовно  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Степангород Володимирецького району Рівненської області, де проживає по АДРЕСА_1 громадянина України, непрацюючого, одруженого, раніше не судимого, обвинуваченого за ст.336 КК України,
		 з участю сторін провадження:
		 прокурора ОСОБА_7 
		 обвинуваченого ОСОБА_5 ,
		 захисника-адвоката ОСОБА_6 
		в с т а н о в и л а :
		Вироком Володимирецького районного суду Рівненської області від 13 березня 2015 року ОСОБА_5 визнаний винним та засуджений за ст.336 КК України на 2 роки позбавлення волі.
		До набрання вироком законної сили застосовано до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем його проживання - АДРЕСА_1 .
		Судом вирішено питання стосовно речових доказів по справі.
		 ОСОБА_5 визнаний винним в тому, що він, будучи військовозобов?язаним та перебуваючи на обліку у Володимирецькому об?єднаному районному військовому комісаріаті, 05 вересня 2014 року прибувши до вказаного комісаріату, який знаходиться на АДРЕСА_2 , відмовився отримувати повістку про виклик до призовної дільниці в цей же комісаріат за мобілізацією та не прибув туди наступного дня, чим умисно ухилився від призову за мобілізацією.
		 В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_5 послався на незаконність вироку у зв?язку з його необґрунтованістю, а також - на суворість призначеного покарання, оскільки не враховано тяжкості вчиненого злочину та даних про його особу, відсутність обтяжуючих обставин.
		Просить вирок Володимирецького районного суду Рівненської області від 13.03.2015 року змінити та на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі на строк два роки з іспитовим строком один рік. 
		 Захисник-адвокат ОСОБА_6 у своїй апеляційній скарзі також послався на незаконність і необґрунтованість вироку. При цьому зазначив, що обвинувачений не є суб?єктом даного правопорушення, оскільки належить до релігійної громади, віровчення якої не допускає користування зброєю.
		 Ставить питання про скасування вказаного вироку, визнання ОСОБА_5 невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні, передбаченому ст.336 КК України, та виправдання його у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення і закриття провадження по справі.
		Заслухавши суддю-доповідача, доводи обвинуваченого ОСОБА_5 на підтримання апеляційних скарг, захисника-адвоката ОСОБА_6 , який підтримав апеляційні вимоги та просив закрити кримінальне провадження, міркування прокурора ОСОБА_7 про безпідставність апеляційних доводів, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Як вірно встановлено судом першої інстанції, військовозобов`язаний ОСОБА_5 , будучи придатним до військової служби і не маючи, передбаченого ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», права на відстрочку призову за мобілізацією, без поважних причин не прибув у Володимирецький об?єднаний районний військовий комісаріат та у складі команди № НОМЕР_1 у розташування військової частини для подальшого проходження служби не вибув.
		 Під час судового розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції обвинувачений ОСОБА_5 цих обставин не заперечував і пояснив, що відмовився від отримання повістки і не з?явився у військовий комісаріат у зв?язку із захворюванням, наявністю на його утриманні малолітньої дитини і внаслідок релігійних переконань, оскільки є віруючим Церкви християн віри євангельської. 
		 Апеляційні доводи щодо неможливості ОСОБА_5 бути мобілізованим не грунтуються на матеріалах даного провадження та положеннях чинного законодавства. 
		Так, з наявної в матеріалах даного провадження картки обстеження та медичного огляду вбачається, що за результатами медичного огляду, проведеного комісією лікарів Володимирецької центральної районної лікарні 9 квітня 2014 року, ОСОБА_5 визнаний здоровим і придатним до військової служби (а.к.п.21).
		 Наявність в обвинуваченого на утриманні малолітньої дитини та не працюючої дружини, не передбачені ст.23 закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
		Разом з цим колегія суддів враховує, що згідно ст.1 закону України  «Про альтернативну (невійськову) службу», альтернативна служба є службою, яка запроваджується замість проходження строкової військової служби і має на меті виконання обов?язку перед суспільством, а ч.5 ст.2 закону «Про військовий обов?язок і військову службу» встановлено, що строкову військову службу громадяни України проходять відповідно до законів України у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни. 
		 Як встановлено ст.1 закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано. 
		 У ході розгляду справи, судом першої інстанції встановлено, що за даними військового квитка обвинувачений ОСОБА_5 проходив військову службу, чого ОСОБА_5 не заперечував. 
		  При апеляційному розгляді справи стороною захисту не було надано суду даних щодо виконання обвинуваченим вимог ч.2 ст.9 Закону «Про альтернативну (невійськову) службу», якою передбачено, що у разі призову громадян, які після проходження строкової військової служби набули релігійних переконань і належать до діючих згідно із законодавством України релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю, подають особисто до відповідного структурного підрозділу місцевої державної адміністрації заяву про звільнення від призову на ці збори. 
		За таких обставин апеляційний суд вважає позбавленими підстав доводи щодо неможливості мобілізації обвинуваченого в силу його релігійних переконань.
		 Доводи апеляційної скарги обвинуваченого про те, що він був мобілізований за межами термінів проведення часткової мобілізації, передбаченої Указом Президента України від 17 березня 2014 року, колегія суддів оцінює критично виходячи з наступного.
		 ОСОБА_5 9 квітня 2014 року пройшов медичну комісію під час дії цього Указу, а ухилився від призову за мобілізацією 05 вересня 2014 року, тобто на час дії Указу Президента України від 21 липня 2014 року №607«Про часткову мобілізацію». В офіційному виданні  газеті «Голос України» 24 липня 2014 року було опубліковано Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» № 1595-VII від 22 липня 2014 року. 
		Загальні засади призначення покарання передбачено ст.65 КК України. Як визначено вказаною нормою кримінального закону, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом?якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. 
		 Санкцією ст.336 КК України передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років.
		При призначенні покарання суд першої інстанції належним чином дотримано вимог ст.65 КК України та враховано - ступінь тяжкості вчиненого, особу винного, який позитивно характеризується за місцем проживання, не працює, веде особисте селянське господарство, раніше не судимий і визнав відсутність обставин, які пом?якшують і обтяжують покарання. Суд призначив мінімальне покарання, передбачене за вказаний злочин. 
		Врахувавши сукупність вказаних обставин, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку щодо неможливості звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання. Згідно ст.75 КК України, звільнення від відбування покарання з випробуванням допустиме тоді, коли суд дійде висновку, що, виходячи із тяжкості кримінального правопорушення, особи винного та інших обставин, виправлення засудженого можливе без відбування покарання. Таких обставин не встановлено й під час апеляційного розгляду. Відтак підстав для звільнення ОСОБА_5 , від відбування покрання колегія судів не вбачає. 
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.405, 407, 412, 415 КПК України, колегія суддів,
		у х в а л и л а :
		Вирок Володимирецького районного суду Рівненської області від 13 березня 2015 року стосовно ОСОБА_5 залишити без зміни, апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_5 і захисника-адвоката ОСОБА_6  без задоволення.
		Ухвала може бути оскаржена в касаційному полрядку до Вищого смпеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних спарв протягом трьох місяців з дня її проголошення.
		Запобіжний захід у виді домашнього арешту продовжити до моменту виконаня вироку.
		Строк відбуваня покарання обчислювати з дня приведеня вироку до виконання. 
		С у д д і :
		 ОСОБА_1  ОСОБА_2  ОСОБА_3 
		Згідно.
		Суддя-доповідач ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...