Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 815/2126/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на прибуток підприємств.
Надіслано судом: 11.06.2015. Зареєстровано: 12.06.2015. Забезпечено надання загального доступу: 16.06.2015.
Дата набрання законної сили: 23.10.2020
Результат оскарження 23.10.2020 Верховний Суд: скасовано судове рішення суду апеляційної інстанції та залишено в силі судове рішення суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		 
		ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 червня 2015 року 10год.15хв.      м. Одеса                          Справа № 815/2126/15
		Одеський окружний адміністративний суд у складі 
		головуючого судді                                                 Іванова Е.А. 
		секретар                                                                        Сакара М.М.
		за участю представників: позивача Дігуляра В.В. відповідача Дімова В.О.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія»  до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС  в Одеській області про визнання недійсними та  скасування податкових повідомлень-рішень, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперія» (далі - ТОВ «Імперія», позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС  в Одеській області (далі- ДПІ у Малиновському районі) в якому позивач просить визнати недійними та скасувати в повному обсязі податкові повідомлення - рішення  форми «Р» від 01.04.2015 року №0000612206 з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 287806 грн. (штрафні санкції 143903 грн.) та від 01.04.2015 року №0000622206 з податку на додану вартість у розмірі 175492 грн. (штрафні санкції 87746 грн.), що були прийнятті ДПІ у Малиновському районі.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами перевірки ТОВ «Імперія»  ДПІ у Малиновському районі складений акт, на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення, якими позивачу донараховано податок на додану вартість та податок на прибуток підприємств. Проте позивач вважає вказані податкові повідомлення-рішення неправомірними та просить їх скасувати та зазначає, що здійснюючи господарські операції з зазначеним у акті перевірки контрагентами, ТОВ «Імперія» жодним чином не порушувало приписів зазначених у ст. 203, 215, 228 ЦК України, оскільки ці господарські операції були направлені на настання реальних правових наслідків та жодним чином не суперечать інтересам держави та не порушують встановлений публічний порядок. Дані обставини підтверджується наявним первинними документами, які відповідають вимогам законодавства та фактичним використанням отриманих робіт та послуг у власній господарський діяльності ТОВ «Імперія», з належною економічною вигодою для ТОВ «Імперія».
		Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити..
		Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що ДПІ у Малиновському районі на підставі наказів від 13.01.2015 року №12 та від 29.01.2015 року №101, була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Імперія» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, відповідно до затвердженого плану перевірки, за результатами якої був складний акт від 18.03.2015 рок №000013/15-32-22-06/3250921811348/22 в якому встановленні порушення позивачем п. 44.1, п. 44.2, ст. 44, п.п. 138.10.2, п.п. 138.10.3, п. 138.10, ст. 138 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді що перевірявся, на загальну суму 287806 грн., та п. 198.3, п. 198.6, ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді що перевірявся на загальну суму 175492 грн., у тому числі за січень 2013 року на 14711 грн., лютий 2013 року на 15591 грн., березень 2013року на 5584 грн., квітень 2013 року на 2822 грн., травень 2013 року на 25932 грн., червень 2013 року на 3925 грн., липень 2013 року на 33330 грн., серпень 2013 року на 8471 грн., вересень 2013 року на 11146 грн., жовтень 2013 року на 29091 грн., листопад 2013 року на 14959 грн., грудень 2013 року на 9930 грн..
		Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, з'ясувавши обставини справи та дослідивши наявні у справі докази, суд доходить наступних висновків.
		Судом встановлено, що на підставі направлень від 29.01.2015 року №№101, 105, 102, 104, 103, 99, 100 виданих ДПІ у Малиновському районі та згідно ст.77 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ та відповідно до наказів ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 13.01.2015 року та від 29.01.2015 року №101, проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Імперія» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, відповідно до затвердженого плану перевірки.
		За результатами вказаної перевірки складений акт від 18.03.2015 рок №000013/15-32-22-06/3250921811348/22 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Імперія» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року» в якому встановленні порушення позивачем п. 44.1, п. 44.2, ст. 44, п.п. 138.10.2, п.п. 138.10.3, п. 138.10, ст. 138 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді що перевірявся, на загальну суму 287806 грн., та п. 198.3, п. 198.6, ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді що перевірявся на загальну суму 175492 грн., у тому числі за січень 2013 року на 14711 грн., лютий 2013 року на 15591 грн., березень 2013року на 5584 грн., квітень 2013 року на 2822 грн., травень 2013 року на 25932 грн., червень 2013 року на 3925 грн., липень 2013 року на 33330 грн., серпень 2013 року на 8471 грн., вересень 2013 року на 11146 грн., жовтень 2013 року на 29091 грн., листопад 2013 року на 14959 грн., грудень 2013 року на 9930 грн. (т.1, а.с. 11-63).
		У акті перевірки зазначено, що позивачем безпідставно в деклараціях з податку на прибуток за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року включило до складу валових витрат суми витрат на загальну суму 1514767 грн. чим занижено податок на прибуток на загальну суму 287806 грн. Також в акті перевірки зазначено, що позивачем неправомірно завищено податковий кредит з ПДВ на загальну суму 175492 грн., внаслідок чого занижено суму ПДВ до сплати на загальну суму 175492 грн.
		На підставі вказаного акту ДПІ у Малиновському районі прийняті податкові повідомлення-рішення від 01.04.2015 року №0000612206, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 431709 грн., з яких 287806 грн. - основного зобов'язання та 143903 грн. штрафних санкцій (т.1, а.с. 64) та №0000622206, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 263238 грн., з яких 175492 грн. основного зобов'язання  та 87746 грн. за штрафними санкціями (т., 1, а.с. 65).
		Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1, ст.14 Податкового кодексу України - господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
		Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
		Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
		Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
		Згідно п.138.10.2, п. 138.10, ст. 138 ПК України до складу інших витрат включаються: адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: а) загальні корпоративні витрати, в тому числі організаційні витрати, витрати на проведення річних та інших зборів органів управління, представницькі витрати; б) витрати на службові відрядження й утримання апарату управління підприємством (у тому числі витрати на оплату праці адміністративного апарату) та іншого загальногосподарського персоналу; в) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); г) винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності; ґ) витрати на оплату послуг зв'язку (пошта, телеграф, телефон, телекс, телефакс, стільниковий зв'язок та інші подібні витрати); д) амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання; е) витрати на врегулювання спорів у судах; є) плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків; ж) інші витрати загальногосподарського призначення.
		Щодо позовної вимоги позивача про визнання недійними та скасування в повному обсязі податкового повідомлення-рішення від 01.04.2015 року №0000612206, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 431709 грн., з яких 287806 грн. - основного зобов'язання та 143903 грн. штрафних санкцій, то суд зазначає наступне.
		Судом встановлено, що у вказаний у акті перевірки період, позивач мав правовідносини з наступними суб'єктами господарювання: ФОП ОСОБА_3, ТОВ «Реал-Гіпермаркет Україна», ПП «Таврія Плюс», ТОВ «Таврія-В», ПП «Таврія-І», ДП «Фуршет Регіон», МПП «Виртус», ПВТП «Екстра», ПП «Екстра-Південь», ТОВ «Альфа-641», ТОВ «Лутоц», ПП «Південь Агроекспорт», ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5.
		Як встановлено судом позивачем з ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4. та ФОП ОСОБА_5 укладались договори щодо консультування, навантажно - розвантажувальних робіт та інше, а з ТОВ «Реал-Гіпермаркет Україна», ПП «Таврія Плюс», ТОВ «Таврія-В», ПП «Таврія-І», ДП «Фуршет Регіон», МПП «Виртус», ПВТП «Екстра», ПП «Екстра-Південь», ТОВ «Альфа-641», ТОВ «Лутоц», ПП «Південь Агроекспорт» договори щодо продажу товарів та мерчандайзингових послуг та просування товарів.
		Судом встановлено, що між позивачем (замовник) та ФОП ОСОБА_3 (виконавець) був укладений договір про надання послуг №20130701 від 01.07.2013 року (т. 3, а.с. 27-30).
		Згідно п. 2.2 договору виконавець надає наступні послуги  - консультування з питань комерційної діяльності й керування; консультування у сфері права; надання комбінованих офісних адміністративних послуг; консультування з питань інформатизації; надання послуг із керування комп'ютерним устаткуванням.
		На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем були надані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №2 від 31.07.2013 року, №4 від 31.08.2013 року, №6 від 30.09.2013 року, №8 від 31.10.2013 року, №10 від 30.11.2013 року, №12 від 31.12.2013 року та звіти до вказаних актів (т. 3, а.с 31-42).
		Загальна сума витрат понесена позивачем по даному договору становить 300000 грн., без ПДВ які були включені позивачем до складу адміністративних витрат.
		Проте судом встановлено, що з урахуванням щомісячної тривалості послуги, яка складала 200 годин, консультування ФОП ОСОБА_3 здійснювалось на протязі 8-9 годин щодня протягом 6 місяців, але ані до перевірки ані до суду позивачем не надано планів, наказів на проведення навчання робітників та годин, на які здійснювалось відволікання працівників під час робочого часу, не надано звіти щодо використання наданих послуг  на загальну суму 300000 грн. для забезпечення господарської діяльності, так само на пропозицію суду надати дані, яким працівникам позивача надавались послуги консультування, жодного прізвища ім'я та по батькові надано не було.
		Таким чином суд доходить висновку, що позивачем допущено порушення п.п. 138.10.2, п. 138.10, ст. 138 ПК в результаті чого було завищено адміністративні витрати на загальну суму 300000 грн., по вказаному договору.
		          Судом встановлено, що у рядку 06.2 Декларацій «Витрати на збут» показників за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року у загальній сумі 4839450 грн. встановлено, що на формування витрат на збут мало вплив відображення у їх складі витрат на оплату праці, внесків на соціальні заходи, витрат на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг, в тому числі амортизація основних засобів, витрати на перевезення та транспортування, транспортно-експедиційні послуги, пов'язані з транспортуванням, перевантаженням товару, послуги з оренди складу, витрати на пальне та запчастини, комісійні винагороди за договорами комісії, дослідження ринку, маркетингові, мерчандайзингу, витрати по просуванню товарів та інші витрати. 
		          Як зазначено в акті перевірки проведеною перевіркою відображеного показника за перевірений період в сумі 4839450 грн. на підставі документів, наданих до перевірки, розділ «Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування», встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 06.2 Декларацій «Витрати на збут» всього у сумі 1214767 грн., у тому числі за 2013 рік у сумі 1214767 грн., внаслідок порушень чинного законодавства.
		          Та суд погоджується з вказаним висновком з огляду на наступне.
		          Відповідно до вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), передбачено:
		-          п.44.1 ст.44 ПКУ «Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
		Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
		          У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу»:
		-          пп. 14.1.27 п.14.1 ст. 14 ПКУ витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником);
		-          пп.14.1.36 п.14.1ст.14 ПКУ господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами»,
		-           п.44.2 ст.44 ПКУ для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.
		          Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.
		          Абзацом "г" п.п. 138.10.3 п.138.10 ст.138 ПКУ визначено, що до складу інших витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, включаються витрати на збут, зокрема витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів.
		          Відповідно пп.14.1.108 п.14.1 ст.14 ПКУ маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податку у сфері вивчення ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управління руху продукції (робіт, послуг) до споживача і обслуговування споживача після продажу в межах господарської діяльності такого платника». Тобто, для включення витрат на маркетинг до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, необхідно, аби такі витрати були пов'язані з веденням власної господарської діяльності підприємства.
		          До маркетингових послуг належать, у тому числі послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).
		          Мерчандайзинг (англ. (merchandising) походить від англійського merchandise - товари, сприяння продажу будь-якого товару) - один із видів маркетингу, що сприяє інтенсивному просуванню товарів у роздрібній торгівлі без активної участі спеціального персоналу - вдале розміщення товарів у торговому залі, оригінальне оформлення прилавків та вітрин, організація презентацій з роздачею сувенірів, наданням знижок та пільг.
		          Відповідно п.138.2 ст.138 ПКУ витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Тобто, первинні документи (акти приймання-передачі послуг, накладні, відомості, акти списання запасів тощо) мають відповідати вимогам обов'язкових реквізитів, викладеним у п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
		          Відповідно до ч. 2.3 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складається документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснені господарської операції.
		          Відповідно до п.п.2.1, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 N88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
		          Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
		          З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
		          Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
		          Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат і враховуватись при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів.
		          Маркетингові дослідження за економічно-правовим характером близькі до науково-дослідних робіт, тому при укладанні договору на їх проведення доцільно орієнтуватися на норми глави 62 «Виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських і технологічних робіт» Цивільного кодексу. 
		          Відповідно до цих норм замовник зобов'язаний:
		- дати виконавцю технічне завдання та погодити з ним програму (техніко-економічні показники) або тематику робіт;
		- передати виконавцю необхідну для виконання робіт інформацію;
		- прийняти виконані роботи та оплатити їх. 
		Виконавець зобов'язаний:
		- виконати роботи відповідно до програми (техніко-економічних показників) або тематики, погодженої із замовником, і передати йому результат у строк, встановлений договором;
		- дотримуватися вимог, пов'язаних з охороною прав інтелектуальної власності;
		утримуватися від публікації без згоди замовника результатів, отриманих при виконанні робіт;
		- вживати заходів для захисту одержаних при виконанні робіт результатів, що підлягають правовій охороні, та інформувати про це замовника;
		- негайно інформувати замовника про виявлену неможливість одержати очікувані результати і недоцільність продовження роботи.
		          Результат проведених досліджень має оформлятися у вигляді звіту. Звіт може складатися з таких розділів:
		- мета і предмет договору, які передбачають здійснення аналізу основних характеристик і оцінки перспектив розвитку існуючого виробництва (асортименту товарів), проведення фінансово-економічного розрахунку та визначення доцільності вкладення коштів у його розширення або створення нового;
		- аналіз конкуренції між найбільшими виробниками на оптовому та роздрібному ринку продажу і оцінка рівня конкуренції;
		- основні тенденції розвитку ринку, динаміка зміни цін, асортимент продукції (товару);
		- політика ціноутворення;
		- аналіз імпорту та експорту продукції (товарів) та їх вплив на ринок;
		- опис потенційних споживачів і кількісних показників (місткість ринку) планованого продажу;
		- план продажу;
		- оцінка ризиків, фінансовий план, аналіз ефективності проекту;
		- прогнозний рівень рентабельності, термін окупності проекту;
		- висновки за проведеними дослідженнями.
		          Розділ акта приймання-передачі послуг, в якому викладено суть господарської операції, мас за своїм змістом відповідати даним договору на надання маркетингових послуг і даним звіту про проведені маркетингові дослідження.
		          Згідно наказу Державного комітету України з питань науки, інновацій та інформатизації від 13.09.2010 N18 «Про затвердження Методичних рекомендацій» визначено поняття: «маркетингові дослідження - систематизований процес визначення, збирання, накопичування, оброблення та аналізу інформації щодо поточного стану та прогнозу ринку товарів і послуг, попиту та пропозиції, поведінки споживачів, ринкової кон'юнктури, динаміки цін з метою кращого просування товарів на ринок, збільшення їх збуту, продажів».
		          Згідно розділу 2 «Проведення маркетингових досліджень» Методичних рекомендацій у відповідності до наказу від 13.09.2010 N18 передбачено порядок проведення маркетингових досліджень, а саме метою проведення маркетингових досліджень є вивчення ринкового потенціалу. 
		Маркетингові дослідження проводяться для всіх розробок по черзі починаючи з тих, що отримали найвищу оцінку згідно з попередніми підрозділами.
		Маркетингові дослідження можуть проводитися співробітниками підрозділу або залученими організаціями та фахівцями. 
		Як правило, маркетингові дослідження проводяться у такому порядку:
		проводиться оцінка ринку збуту (впровадження) розробки;
		визначаються потенційні ринки збуту та їх ємність, надається характеристика учасників ринку, їх частки на ринку;
		визначається ступінь монополізації ринку;
		проводиться аналіз державного регулювання сфер ринку, пов'язаних із застосуванням розробки;
		визначаються техніко-економічні параметри, необхідні для створення ринкового попиту на розробку;
		визначається динаміка потенційних ринків збуту;
		визначається доступність потенційних ринків збуту;
		визначається рівень прибутковості потенційних ринків збуту;
		робиться прогноз частки ринку, яку можна зайняти;
		оцінюється можливий розмір роялті за використання ОПІВ;
		зазначається інерція споживчого ринку - ступінь чутливості до технологічних інновацій;
		надається інформація про непрямих конкурентів (наприклад, розробки, які використовують інші підходи для задоволення тієї ж потреби).
		надається інформація про прямих конкурентів (назвати їх, визначити їх головні переваги та недоліки, порівняти якість і ціну розробок конкурентів з розробкою, наданою авторами для комерціалізації, відзначити основні переваги. Вказати споживачів продукції та потреби, які необхідно задовольнити).
		Проводиться оцінка конкурентоспроможності видів продукції, які можуть бути отримані з використанням розробки та видів-аналогів:
		типи продукції, які можуть бути отримані з використанням розробки, що пропонується (далі -продукція);
		надається інформація про непрямих конкурентів (іншу продукцію, яка використовуються для задоволення тієї ж потреби);
		надається інформація про прямих конкурентів (назвати їх, визначити їх головні переваги та недоліки, порівняти якість і ціну їх продукції з тією, що буде вироблена за допомогою наданої авторами для комерціалізації розробки).
		Проводиться оцінка ринку ресурсів, необхідних для впровадження розробки:
		оцінюється попит та пропозиція, еластичність попиту на ресурси;
		проводиться оцінка ступеня монополізації ринку ресурсів;
		визначається ємність ринку;
		надається оцінка ступеня сегментування ринку;
		розробляються стратегії та програми забезпечення стійкості впровадження розробки в частині надійності постачальників, наявності ліцензій, обмеженості ресурсів.
		Проводиться аналіз перешкод і ризиків, пов'язаних з комерціалізацією конкретної розробки.
		Визначається існування обмежень на експлуатацію технології (необхідність отримання ліцензій, дозволів, сертифікатів наглядових органів для виробництва та продажу продукції або послуг).
		За допомогою SWOT-аналізу, GAP-аналізу, PEST-аналізу, матриці БКГ (BCG) або інших інструментів і методів стратегічного аналізу і планування виявляються сильні та слабкі сторони розробки, а також фактори, які можуть вплинути на стратегію її просування на ринок.
		Проводиться факторний аналіз показників галузі, в якій буде реалізована розробка.
		Надається інформація про основних споживачів продукції та стратегії співпраці з ними.
		Надається опис способів виходу на ринок і прийомів збуту, пов'язаних з інноваційною спрямованістю розробки. Здійснюється оцінка витрат та заходів, необхідних для кожної форми (використання на власному підприємстві, передача прав власності (продаж) або передача прав на використання, спільне використання) та методу (використання розробки у власному виробництві, за ліцензійним договором, за договором франчайзингу, повна відмова від прав на розробку на користь контрагента, продаж або здача в оренду обладнання, угода «під ключ», створення спільних підприємств, венчерне підприємництво, інші форми кооперації розробників) комерційні розробки. Остаточний вибір здійснюється за максимальним значенням співвідношення результат/витрати.
		Як встановлено судом між позивачем (постачальник) та ТОВ «Реал - Гіпермаркет Україна» (РЕАЛ) був укладений договір поставки товарів та надання послуг від 01.01.2010 року №23787 (т. 1, а.с. 122-136).
		Згідно п. 1.1 договору постачальник зобов'язується постачати РЕАЛу, РЕАЛ зобов'язується приймати та оплачувати ці товари на умовах даного договору.
		РЕАЛ надає замовлення постачальнику на підставі відповідної діючої специфікації/прайс - листа, затвердженої сторонами, в якій наведено перелік товарів, що поставляються за цим договором, та їх ціни і яка складає невід'ємну частину цього договору.
		Згідно п. 1.2 Договору РЕАЛ надає постачальникові рекламні, інформаційні, маркетингові та інші послуги у порядку та згідно з додатковими угодами та додатками до цього договору. Надання рекламних та інших послуг підтверджується актами приймання виконаних робіт.
		РЕАЛ також надаватиме постачальнику послуги з логістики товарів згідно з процедурою та умовами, які вказані в додатку 6 до цього договору.
		На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем були надані додатки до нього та акти приймання (рахунок до сплати) наданих послуг на загальну суму 103884,64 грн., в тому числі ПДВ у сумі 17314,11 грн. (т. 1, а.с. 137-185).
		Проте в наведених актах зазначено лише назва послуг (послуги з організації розміщення товарів постачальника на полицях, у проходах; додаткові маркетингові послуги для постачальників окремих груп товарів; послуги по організації просування товарів постачальника), без відображення за який період здійснювались послуги, які саме операції по просуванню товару були здійсненні.
		Крім того відсутній звіт щодо результату дослідження з просування товару з відповідною інформацією щодо оцінки ринку збуту (впровадження) розробки,оцінки ринку ресурсів, необхідних для провадження розробки, оцінки ринку ресурсів необхідних для впровадження розробки, оцінки конкурентоспроможності видів продукції, які можуть бути отриманні з використанням розробки та видів - аналогів, аналіз перешкод і ризиків, пов'язаних з комерціалізацією конкретної розробки.
		До суду не було надано жодного документу в підтвердження виконання послуг з просування товарів.
		В зв'язку з чим суд доходить висновку, що позивачем не доведено взаємозв'язок отриманих послуг від ТОВ «Реал - Гіпермаркет Україна» з веденням господарської діяльності ТОВ «Імепрія».
		Таким чином, в порушення п. 44.1, п. 44.2, ст. 44. п.п. 138.10.3, п. 138.10, ст. 138 ПК України встановлено завищення витрат на загальну суму 86570,53 грн..
		Також судом встановлено, що між позивачем (замовник) та ПП «Таврія Плюс» (виконавець) був укладений договір від 01.10.2011 року №919 та від 01.07.2012 року №667 (т. 1, а.с. 186-189).
		Згідно п. 1 договорів виконавець виконує послуги, які направленні на реалізацію.
		Відповідно до п. 1.4. договорів - комплекс заходів (мерчендайзинг) складається з послуг: контроль за наявністю цін товару замовника в торгівельній мережі виконавця, об'ємів продажу, з зазначенням цін товару для організації цінової політики і наявності залишків, надання інформації замовнику про рух товару в електронному вигляді з використанням програми «Електронні вікна»; передпродажна підготовка товару укладається в розміщенні товару замовника у відповідності з побажанням замовника, узгоджених сторонами, в тому числі шляхом підписання додаткових угод до дійсного договору; підтримка споживчого виду товару замовника.
		Також між позивачем (замовник) та ПП «Таврія Плюс» (виконавець) був укладений договір про надання послуг від 01.01.2013 року №271 (т. 1, а.с. 190-194).
		Згідно п. 1 цього договору виконавець виконує послуги, які направленні на реалізацію та просування продукції замовника, а саме пиво виробництва України та снеки в торговій мережі «Таврія В».
		Відповідно до п. 1.3 договору послуги які надаються виконавцем за цим договором, складають комплекс маркетингових заходів, які забезпечують належне функціонування діяльності замовника у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту його продукції, політики цін, організації та управління руху продукції до споживача та після продажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності.
		Згідно п. 1.5 цього договору обсяг фактично наданих виконавцем послуг, їх вартість та строки (період) надання, порядок приймання їх результатів замовником та інша інформація щодо наданих послуг визначається в акті приймання - передачі послуг.
		          Також між позивачем (замовник) та ПП «Таврія Плюс» був укладений договір про надання послуг від 01.01.2013 року №634 (т.1, а.с. 195-199).
		          Згідно п. 1 цього договору виконавець виконує послуги, які направленні на реалізацію та просування продукції замовника, а саме сири в асортименті в торговій мережі супермаркетів «Таврія В».
		          Також між позивачем (замовник) та ПП «Таврія Плюс» був укладений договір про надання послуг  від 01.01.2013 року №700 (т.1, а.с. 200-204).
		          Згідно п. l Договору «Предмету Договору» Виконавець виконує послуги, які направлені на реалізацію та просування продукції Замовника в торговій мережі супермаркетів «ТАВРІЯ В».
		          Також між позивачем (замовник) та ПП «Таврія Плюс» був укладений договір про надання послуг від 01.05.2013 № 967 (т., 1 а.с. 205-209).
		          Згідно п.1 договору «Предмету Договору» Виконавець виконує послуги, які направлені на реалізацію та просування продукції Замовника в торговій мережі супермаркетів «ТАВРІЯ В».
		          Також між позивачем (замовник) та ПП «Таврія Плюс» був укладений договір про надання послуг від 01.05.2013 № 998 (т., 1 а.с. 210-214).
		          Згідно п.1 договору «Предмету Договору» Виконавець виконує послуги, які направлені на реалізацію та просування продукції Замовника в торговій мережі супермаркетів «ТАВРІЯ В».
		          Також між позивачем (замовник) та ПП «Таврія Плюс» був укладений договір про надання послуг від 01.06.2013 № 983 (т., 1 а.с. 215-219).
		          Згідно п.1 договору «Предмету Договору» Виконавець виконує послуги, які направлені на реалізацію та просування продукції Замовника в торговій мережі супермаркетів «ТАВРІЯ В».
		          Також між позивачем (замовник) та ПП «Таврія Плюс» був укладений договір про надання послуг від 01.08.2013 № 1157 (т., 1 а.с. 220-224).
		          Згідно п.1 договору «Предмету Договору» Виконавець виконує послуги, які направлені на реалізацію та просування продукції Замовника в торговій мережі супермаркетів «ТАВРІЯ В».
		          Також між позивачем (замовник) та ПП «Таврія Плюс» був укладений договір про надання послуг від 01.08.2013 № 1259 (т., 1 а.с. 225-229).
		          Згідно п.1 договору «Предмету Договору» Виконавець виконує послуги, які направлені на реалізацію та просування продукції Замовника в торговій мережі супермаркетів «ТАВРІЯ В».
		          Також між позивачем (замовник) та ПП «Таврія Плюс» був укладений договір про надання послуг від 01.08.2013 № 1000 (т., 1 а.с. 230-234).
		          Згідно п.1 Договору «Предмету Договору» Виконавець виконує послуги, які направлені на реалізацію та просування продукції Замовника в торговій мережі супермаркетів «ТАВРІЯ В».
		          Також між позивачем (замовник) та ПП «Таврія Плюс» був укладений договір про надання послуг від 01.09.2013 № 1256 (т., 1 а.с. 235-239).
		          Згідно п.1 Договору «Предмету Договору» Виконавець виконує послуги, які направлені на реалізацію та просування продукції Замовника в торговій мережі супермаркетів «ТАВРІЯ В».
		          Також між позивачем (замовник) та ПП «Таврія Плюс» був укладений договір про надання послуг від 01.09.2013 № 1385 (т., 1 а.с. 240-244).
		          Згідно п. 1 Договору «Предмету Договору» Виконавець виконує послуги, які направлені на реалізацію та просування продукції Замовника в торговій мережі супермаркетів «ТАВРІЯ В».
		          Також між позивачем (замовник) та ПП «Таврія Плюс» був укладений договір про надання послуг від 01.10.2013 № 1575 (т., 1 а.с. 245-249).
		          Згідно п.1 Договору «Предмету Договору» Виконавець виконує послуги, які направлені на реалізацію та просування продукції Замовника в торговій мережі супермаркетів «ТАВРІЯ В».
		          Також між позивачем (замовник) та ПП «Таврія Плюс» був укладений договір про надання послуг від 01.11.2013 № 1576 (т., 2 а.с. 1-5).
		          Згідно п. 1 Договору «Предмету Договору» Виконавець виконує послуги, які направлені на реалізацію та просування продукції Замовника в торговій мережі супермаркетів «ТАВРІЯ В».
		          Також між позивачем (замовник) та ПП «Таврія Плюс» був укладений договір про надання послуг від 01.11.2013 № 1703 (т., 2 а.с. 6-10).
		          Згідно п.1 Договору «Предмету Договору» Виконавець виконує послуги, які направлені на реалізацію та просування продукції Замовника в торговій мережі супермаркетів «ТАВРІЯ В».
		          Також між позивачем (замовник) та ПП «Таврія Плюс» був укладений договір про надання послуг від 01.11.2013 № 1710 (т., 2 а.с. 11-15).
		          Згідно п.1 Договору «Предмету Договору» Виконавець виконує послуги, які направлені на реалізацію та просування продукції Замовника в торговій мережі супермаркетів «ТАВРІЯ В».
		          На підтвердження виконання вказаних договорів позивачем були надані акти виконаних робіт (послуги мерчандайзингу; реалізація та просування продукції замовника в торговій мережі супермаркетів «Таврія В») на загальну суму 448541,57 грн., в тому числі ПДВ у сумі 74756,93 грн. (т. 2, а.с. 16-46).
		          Проте в наведених актах зазначено лише назва послуг (послуги мерчандайзингу; реалізація та просування продукції замовника в торговій мережі супермаркетів «Таврія В»; послуги на реалізацію та просування продукції замовника в торговій мережі супермаркетів «Таврія В»), з посиланням на відповідний договір, у деяких актах зазначається період, за який виписаний акт.
		Крім того в наведених актах відсутня інформація щодо суті господарської операції, відсутній звіт щодо здійснених заходів по стимулювання з продажу товарів, результатів дослідження з просування товару з відповідною інформацією щодо оцінки ринку збуту (впровадження) розробки,оцінки ринку ресурсів, необхідних для провадження розробки, оцінки ринку ресурсів необхідних для впровадження розробки, оцінки конкурентоспроможності видів продукції, які можуть бути отриманні з використанням розробки та видів - аналогів, аналіз перешкод і ризиків, пов'язаних з комерціалізацією конкретної розробки.
		В зв'язку з чим суд доходить висновку, що позивачем не доведено взаємозв'язок отриманих послуг від ПП «Таврія Плюс» з веденням господарської діяльності ТОВ «Імперія».
		Таким чином, в порушення п. 44.1, п. 44.2, ст. 44. п.п. 138.10.3, п. 138.10, ст. 138 ПК України встановлено завищення витрат на загальну суму 373784,64 грн..
		Також судом встановлено, що між позивачем (замовник) та ТОВ «Таврія В» (виконавець) був укладений договір від 01.07.2012 року №623 (т.2, а.с. 47-48).
		          Згідно п.1.2 Договору «Предмету Договору» Виконавець виконує послуги, які направлені на реалізацію поточної продукції.
		          Згідно п. 1.4 Договору - комплекс заходів (мерчандайзинг) складається и з послуг: контроль за наявністю товару замовника в торгівельній мережі Виконавця, об'ємів продажу, з зазначенням цін Товару для організації цінової політики і наявності залишків, надання інформації замовнику про рух товару в електронному вигляді з використанням програми «Електронні вікна»; передпродажна підготовка товару укладається в розміщені товару замовника у відповідності з побажанням замовника, узгоджених сторонами, в тому числі шляхом підписання додаткових угод до дійсного договору; підтримка споживчого виду товару замовника.
		          Також судом встановлено, що між позивачем (замовник) та ТОВ «Таврія В» (виконавець) був укладений договір від 01.01.2013 № 237 (т.2, а.с. 49-53).
		          Згідно п.1 договору «Предмету Договору» виконавець виконує послуги, які направлені на реалізацію та просування продукції замовника, а саме пиво виробництва України та снеки  торговій мережі супермаркетів «ТАВРІЯ В».
		          Згідно п. 1.3 договору - послуги, які надаються виконавцем за цим договором, складають комплекс маркетингових заходів, які забезпечують належне функціонування діяльності Замовника у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту його продукції, політики цін, організації та управління руху продукції до споживача та після продажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності.
		          Згідно п.1.5 договору обсяг фактично наданих виконавцем послуг, їх вартість та строки (період) надання, порядок приймання їх результатів Замовником та інша інформація щодо наданих послуг визначається в акті приймання - передачі наданих послуг.
		          Також судом встановлено, що між позивачем (замовник) та ТОВ «Таврія В» (виконавець) був укладений договір від 01.09.2013 № 849 (т. 2, а.с. 54-57).
		          Згідно п. 1 договору виконавець виконує послуги, які направлені на реалізацію та просування продукції замовника в торговій мережі супермаркетів «ТАВРІЯ В» .
		          Згідно п. 1.3 договору - послуги, які надаються виконавцем за цим договором, складають комплекс маркетингових заходів, які забезпечують належне функціонування діяльності замовника у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту його продукції, політики цін, організації та управління руху продукції до споживача та після продажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності.
		          Згідно п.1.5 договору обсяг фактично наданих виконавцем послуг, їх вартість та строки (період) надання, порядок приймання їх результатів Замовником та інша інформація щодо наданих послуг визначається в акті приймання - передачі наданих послуг.
		          Також судом встановлено, що між позивачем (замовник) та ТОВ «Таврія В» (виконавець) був укладений договір від 01.11.2013 № 993 (т. 2, а.с. 59-63).
		          Згідно п.1 договору виконавець виконує послуги, які направлені на реалізацію та просування продукції замовника в торговій мережі супермаркетів «ТАВРІЯ В» .
		          Згідно п. 1.3 договору - послуги, які надаються Виконавцем за цим договором, складають комплекс маркетингових заходів, які забезпечують належне функціонування діяльності замовника у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту його продукції, політики цін, організації та управління руху продукції до споживача та після продажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності.
		          Згідно п.1.5 договору обсяг фактично наданих виконавцем послуг, їх вартість та строки (період) надання, порядок приймання їх результатів замовником та інша інформація щодо наданих послуг визначається в акті приймання - передачі наданих послуг.
		          Також судом встановлено, що між позивачем (замовник) та ТОВ «Таврія В» (виконавець) був укладений договір від 01.11.2013 № 994 (т. 2, а.с. 64-68).
		          Згідно п. 1 договору виконавець виконує послуги, які направлені на реалізацію та просування продукції замовника в торговій мережі супермаркетів «ТАВРІЯ В» .
		          Згідно п. 1.3 договору - послуги, які надаються виконавцем за цим договором, складають комплекс маркетингових заходів, які забезпечують належне функціонування діяльності замовника у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту його продукції, політики цін, організації та управління руху продукції до споживача та після продажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності.
		          Згідно п.1.5 договору обсяг фактично наданих виконавцем послуг, їх вартість та строки (період) надання, порядок приймання їх результатів замовником та інша інформація щодо наданих послуг визначається в акті приймання - передачі наданих послуг.
		          На підтвердження виконання вказаних договорів позивачем були надані акти виконаних робіт (послуги мерчандайзингу; реалізація та просування продукції замовника в торговій мережі супермаркетів «Таврія В») на загальну суму 57919,96 грн., в тому числі ПДВ у сумі 9653,33грн. (т. 2, а.с. 58, 69-82).
		          Проте в наведених актах на послуги мерчандайзингу, на реалізацію та просування продукції замовника в торговій мережі «Таврія В» відсутня інформація щодо суті господарської операції, відсутній звіт щодо здійснених заходів по стимулювання з продажу товарів, результатів дослідження з просування товару з відповідною інформацією щодо оцінки ринку збуту (впровадження) розробки,оцінки ринку ресурсів, необхідних для провадження розробки, оцінки ринку ресурсів необхідних для впровадження розробки, оцінки конкурентоспроможності видів продукції, які можуть бути отриманні з використанням розробки та видів - аналогів, аналіз перешкод і ризиків, пов'язаних з комерціалізацією конкретної розробки.
		Крім того є сумнівною послуга з реалізації та просування продукції замовника враховуючи те, що виконавець є продавцем цієї продукції кінцевому споживачу, та зацікавлений в цієї реалізації не менш, а то й більш ніж Замовник - її постачальник.
		В зв'язку з чим суд доходить висновку, що позивачем не доведено взаємозв'язок отриманих послуг від ТОВ «Таврія В» з веденням господарської діяльності ТОВ «Імперія».
		Таким чином, в порушення п. 44.1, п. 44.2, ст. 44. п.п. 138.10.3, п. 138.10, ст. 138 ПК України встановлено завищення витрат на загальну суму 48266,63 грн..
		Також судом встановлено, що між позивачем (замовник) та ПП «Таврія І» (виконавець) був укладений договір від 01.06.2012 року №374 (т. 2, а.с.83-84).
		          Згідно п.1 договору виконавець виконує послуги, які направлені на реалізацію.
		          Згідно п.1.4 договору - комплекс заходів ( мерчандайзинг) складається и з послуг: контроль за наявністю товару замовника в торгівельній мережі виконавця, об'ємів продажу, з зазначенням цін товару для організації цінової політики і наявності залишків, надання інформації замовнику про рух товару в електронному вигляді з використанням програми «Електронні вікна»; передпродажна підготовка товару укладається в розміщені товару Замовника у відповідності з побажанням замовника, узгоджених сторонами, в тому числі шляхом підписання додаткових угод до дійсного договору; підтримка споживчого виду товару замовника.
		          Також судом встановлено, що між позивачем (замовник) та ПП «Таврія І» (виконавець) був укладений договір від 01.01.2013 № 187 (т. 2, а.с. 85-89).
		          Згідно п.1 договору виконавець виконує послуги, які направлені на реалізацію та просування продукції замовника, а саме пиво виробництва України та снеки в торговій мережі супермаркетів «ТАВРІЯ В» .
		          Згідно п. 1.3 договору - послуги, які надаються виконавцем за цим договором, складають комплекс маркетингових заходів, які забезпечують належне функціонування діяльності замовника у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту його продукції, політики цін, організації та управління руху продукції до споживача та після продажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності.
		          Згідно п.1.5 договору обсяг фактично наданих виконавцем послуг, їх вартість та строки (період) надання, порядок приймання їх результатів замовником та інша інформація щодо наданих послуг визначається в акті приймання - передачі наданих послуг.
		          На підтвердження виконання вказаних договорів позивачем були надані акти виконаних робіт (послуги мерчандайзингу; реалізація та просування продукції замовника в торговій мережі супермаркетів «Таврія В») на загальну суму 21499,91 грн., в тому числі ПДВ у сумі 3583,32грн. (т. 2, а.с. 90-98).
		          Проте в наведених актах зазначено лише назва послуг (послуги мерчандайзингу; реалізація та просування продукції замовника в торговій мережі супермаркетів «Таврія В»; послуги на реалізацію та просування продукції замовника в торговій мережі супермаркетів «Таврія В»), з посиланням на відповідний договір, у деяких актах зазначається період, за який виписаний акт.
		          Крім того в наведених актах відсутня інформація щодо суті господарської операції, відсутній звіт щодо здійснених заходів по стимулювання з продажу товарів, результатів дослідження з просування товару з відповідною інформацією щодо оцінки ринку збуту (впровадження) розробки,оцінки ринку ресурсів, необхідних для провадження розробки, оцінки ринку ресурсів необхідних для впровадження розробки, оцінки конкурентоспроможності видів продукції, які можуть бути отриманні з використанням розробки та видів - аналогів, аналіз перешкод і ризиків, пов'язаних з комерціалізацією конкретної розробки.
		          Крім того є сумнівною послуга з реалізації та просування продукції Замовника, враховуючи те, що виконавець є продавцем цієї продукції кінцевому споживачу, та зацікавлений в цієї реалізації не менш, а то й більш ніж замовник її постачальник.
		          В зв'язку з чим суд доходить висновку, що позивачем не доведено взаємозв'язок отриманих послуг від ПП «Таврія І» з веденням господарської діяльності ТОВ «Імперія».
		          Таким чином, в порушення п. 44.1, п. 44.2, ст. 44. п.п. 138.10.3, п. 138.10, ст. 138 ПК України встановлено завищення витрат на загальну суму 17916,59 грн..
		          Також судом встановлено, що між позивачем (замовник) та ДП «Фуршет Регіон» (виконавець) був укладений договір від 01.06.2012 року №ВЗ ФР 002482 (т. 2, а.с. 99-101).
		          Згідно п.1.1 договору в порядку та на умовах визначених цим договором замовник доручає виконавцеві, а виконавець зобов'язується надати замовнику за плату маркетингові послуги, вказані в підпункті 1.2 договору, стосовно товарів, поставлених замовникам згідно з договором № ФР002482 від 01.06.2012 в мережу магазинів виконавця «Фуршет», вказаних в додатку №1 до цього договору
		          Згідно п.1.2 договору виконавець надає замовнику наступні послуги: вивчення, дослідження та аналіз споживчого попиту та товар замовника в мережі магазинів виконавця, дослідження торгівельних операцій та збуту товару з метою збільшення об'ємів поставок; розміщення товару замовника на торговому обладнанні (полках, стелажах), безпосередньо в торгових залах та інших місцях продажу в мережі магазинів виконавця, згідно до погоджених сторонами договору умов розміщення, зазначених в додатках до цього договору; збір та розповсюдження інформації про товар замовника на умовах та в обсязі, погоджених сторонами договору; дослідження кон'юнктури ринку, в тому числі здійснення цінового моніторингу ринку антологічних товарів та їх аналіз з метою збільшення об'єму поставок; вимір лояльності та задоволення потреб клієнтів в товарі замовника. Розробка програм лояльності; керування закупівлями та постачанням товарів замовника та внесення товару до інформаційних баз продажу.
		          На підтвердження виконання вказаних договору позивачем були надані акти прийому - передачі виконаних робіт (наданих послуг) на загальну суму 48468,36 грн., в тому числі ПДВ у сумі  9693,67 грн. (т. 2, а.с. 106-113).
		          Проте в наведних актах відсутня будь-яка інформація щодо конкретних маркетингових послуг з наданням відповідної документації щодо підтвердження їх виконання ДП «Фуршет Регіон», відсутні звіти щодо результату проведених маркетингових досліджень та послуг з просуванню товару.
		          В зв'язку з чим суд доходить висновку, що позивачем не доведено взаємозв'язок отриманих послуг від ДП «Фуршет Регіон» з веденням господарської діяльності ТОВ «Імперія».
		          Таким чином, в порушення п. 44.1, п. 44.2, ст. 44. п.п. 138.10.3, п. 138.10, ст. 138 ПК України встановлено завищення витрат на загальну суму 48468,36 грн..
		          Також судом встановлено, що між позивачем (постачальник) та МПП «Виртус» (покупець) був укладений договір від 01.01.2007 року №186/07 (т. 2, а.с. 114-118).
		          Згідно п.1 договору постачальник зобов'язується поставляти покупцю, а покупець приймати та сплачувати Товар у відповідності до умов Договору.
		          Згідно п.2 договору постачальник зобов'язується надавати покупцю товари з додатковою знижкою від вартості товару без ПДВ протягом періоду знижок, які вказуються в рекламній брошурі покупця, а також протягом 7 днів до і на протязі 7 днів після періоду скидок 
		          Протяжність періоду скидок, як правило 14 днів. 
		          Вибір часу, протяжність періоду скидок і їх розмір визначається по згоді сторін в додатку 1 до дійсного Договору.
		          В усіх випадках покупець самостійно визначає ціну продажу товару в магазинах покупця, або ту ціну, яка вказана в прейскуранті як мінімально допустима ціна.
		          Згідно з умовами договору не передбачено отримання маркетингових послуг від покупця. 
		          Згідно з п.6.1 договору до договору надається Додаток № 1, яким передбачені особові умови. 
		          Пункт 2 Додатку «Послуги по просуванню товарів, реклама» складається з 15 підпунктів, якими передбачається проведення промо-акцій (50 грн. за 1 час), розміщення продавця - консультанта в магазинах покупця (20 грн. за 1 час), розміщення реклами в магазинах (500 грн. за 1 погонний метр за один місяць), розміщення продукції в холодильних камерах (250 грн. за холодильний на 1 місяць), розміщення товару в БАНЕТЕ, РИГАЛЕ (1000 грн. за 1 пог. метр за місяць), розміщення фірмового обладнання постачальника (800 грн. за 1 пог. метр за місяць); розміщення додаткового місця викладки товару постачальника на час проведення акції (2000 грн. на час акції); розміщення фірмового логотипу постачальника на цінниках (500 грн. щомісячно); ввід нового товару (300 грн. за одну одиницю товару); ввід нового бренда для продажі в магазинах покупця (у розмірі 7000 грн. за одиницю нового бренду).
		          На підтвердження виконання вказаного договору позивачем були надані акти наданих послуг на загальну суму 45022,67 грн., в тому числі ПДВ у сумі 7503,78 грн. (т. 2, а.с. 123-149).
		          Проте судом встановлено, що розділи актів приймання наданих послуг за своїм змістом не відповідають даним договору на надання маркетингових послуг, відсутні звіти про проведенні маркетингові дослідження, відсутні дані які саме послуги, в якій кількості та вартості були надані виходячи з розцінок Додатку №2.
		          В наведених актах відсутня будь-яка інформація щодо маркетингових послуг,не надана відповідна документація щодо підтвердження здійснинених заходів по стимулюванню з продажу товарів, результатів дослідження з просування товару з відповідною інформацією щодо оцінки ринку збуту (впровадження) розробки, оцінки ринку ресурсів, необхідних для впровадження розробки, оцінки конкурентоспроможності видів продукції, які можуть бути отриманні з використанням розробки та видів - аналогів, аналіз перешкод і ризиків, пов'язаних з комерціалізацією конкретної розробки.
		          В зв'язку з чим суд доходить висновку, що позивачем не доведено взаємозв'язок отриманих послуг від МПП «Виртус» з веденням господарської діяльності ТОВ «Імперія».
		          Таким чином, в порушення п. 44.1, п. 44.2, ст. 44. п.п. 138.10.3, п. 138.10, ст. 138 ПК України встановлено завищення витрат на загальну суму 37518,89 грн..
		          Також судом встановлено, що між позивачем (замовник) та ПВТП «Екстра» (виконавець) був укладений договір від 01.07.2013 року №МОО444 (т. 2, а.с. 150-151).
		          Згідно п. 1.1 договору виконавець приймає на себе зобов'язання про надання замовнику послуг по стимулюванню збуту товарів, які поставляються замовником, вивчення попиту споживачів, сприяння в організації просування товарів замовника в мережі магазинів «Обжора». Під терміном «маркетингові послуги» у даному договорі зазначений комплекс заходів, направлених на збільшення обсягів продажу, по розміщенню та викладці товарів на полках, стелажах, оформлення місць продажу та створення ефективного товарного запасу.                     У п. 2.2 договору наданий перелік послуг, які зобов'язується надати виконавець (здійснювати передпродажну підготовку товарів, розташовувати товар в торгових залах, згідно планів-схем, підтримувати продукцію замовника в асортименті, який вказано для кожної торгової точки, приймати участь в заходах по просуванню товарів згідно з затвердженими програмами, згідно з письмовими угодами розміщувати POS -матеріали, які надаються силами та за рахунок замовника, оптимально розраховувати кількість товару при розстановці його на торгових площах (полицях)). 
		          У п. 3 «Порядок розрахунків по договору» не визначений порядок розрахунків за надані послуги.
		          На підтвердження виконання вказаного договору позивачем були надані акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 172711,22 грн., в тому числі ПДВ у сумі 28785,20 грн. (т. 2, а.с. 153-172).
		          Проте в зазначених актах здачі-прийняття (надання послуг) зазначено лише назва послуг (мерчандайзингові послуги, маркетингові послуги) з відображенням періоду та посиланням на відповідний договір та в яких відсутня інформація щодо змісту фактично здійсненої господарської операції. Відсутні звіти щодо проведених послуг. Небуло надано жодного документу в підтвердження виконання маркетингових послуг.
		          В зв'язку з чим суд доходить висновку, що позивачем не доведено взаємозв'язок отриманих послуг від ПВТВ «Екстра» з веденням господарської діяльності ТОВ «Імперія».
		          Таким чином, в порушення п. 44.1, п. 44.2, ст. 44. п.п. 138.10.3, п. 138.10, ст. 138 ПК України встановлено завищення витрат на загальну суму 143926,02 грн..
		          Також судом встановлено, що між позивачем (замовник) та ПП «Екстра - Південь» (виконавець) був укладений договір від 01.06.2013 року №ЮМ00291 (т. 2, а.с. 173-174).
		          Згідно п. 1.1 договору виконавець приймає на себе зобов'язання про надання замовнику послуг по стимулюванню збуту товарів, які поставляються замовником, вивчення попиту споживачів, сприяння в організації просування товарів замовника в мережі магазинів «Обжора».
		          У п. 2.2 договору наданий перелік послуг, які зобов'язується надати виконавець (здійснювати передпродажну підготовку товарів, розташовувати товар в торгових залах, згідно планів-схем, підтримувати продукцію замовника в асортименті, який вказано для кожної торгової точки, приймати участь в заходах по просуванню товарів згідно з затвердженими програмами, згідно з письмовими угодами розміщувати POS -матеріали, які надаються силами та за рахунок замовника, оптимально розраховувати кількість товару при розстановці його на торгових площах (полицях)). 
		          У п. 3 «Порядок розрахунків по договору» не визначений порядок розрахунків за надані послуги.
		          На підтвердження виконання вказаного договору позивачем були надані акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 41177,81 грн., в тому числі ПДВ у сумі 6862,97 грн. (т. 2, а.с. 176-183).
		          Проте в зазначених актах здачі-прийняття (надання послуг) зазначено лише назва послуг (мерчандайзингові послуги) з відображенням періоду та посиланням на відповідний договір та в яких відсутня інформація щодо змісту фактично здійсненої господарської операції. Відсутні звіти щодо проведених послуг. Не було надано жодного документу в підтвердження виконання мерчандайзингових послуг.
		          При цьому до наданих послуг безпідставно включено здійснення Виконавцем передпродажної підготовки товарів, розташування товару у торгових залах без здійснення якої жодний продавець товару яким в цьому випадку є ПП «Екстра - Південь» не може здійснювати реалізацію товару кінцевому споживачу, та це є вимогою «Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами» затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 11 липня 2003 р. N 185 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 23 липня 2003 р. за N 628/7949 та ЗУ «Про захист прав споживачів» №1023-ХІІ від 12.05.1991 року (із змінами та доповненнями).
		          В зв'язку з чим суд доходить висновку, що позивачем не доведено взаємозв'язок отриманих послуг від ПП «Екстра - Південь» з веденням господарської діяльності ТОВ «Імперія».
		          Таким чином, в порушення п. 44.1, п. 44.2, ст. 44. п.п. 138.10.3, п. 138.10, ст. 138 ПК України встановлено завищення витрат на загальну суму 34314,84 грн..
		          Також судом встановлено, що між позивачем (замовник) та ТОВ «Альфа-641» (виконавець) був укладений договір від 31.10.2012 року №ДГ-0000110 (т. 2, а.с. 184-186).
		          Згідно п. 1.1 договору виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених даним договором надати Замовнику маркетингові послуги, стосовно продукції, зазначеної в додатках до даного договору, з метою збільшення обсягів реалізації та просування продукції Замовника на ринку.
		          Згідно пунктам договору виконавець зобов'язується: проводити маркетингові дослідження та заходи, направлені на популяризацію та просування продукції замовника; розміщувати продукцію торгових марок замовника на торгівельному обладнанні виконавця згідно погодженого асортименту у торгових точках виконавця; здійснювати передпродажну підготовку продукції замовника; розміщувати інформацію про продукцію замовника (у акційних листівках, проспектах, плакатах на стендах) на час проведення акцій; здійснювати консультаційно-інформаційне обслуговування замовника; здійснювати інші заходи, не заборонені діючим законодавством України; надавати рекомендації щодо можливості, доцільності та ефективності проведення маркетингових заходів при реалізації продукції; визначати місце проведення маркетингових заходів; надавати замовнику аналіз та необхідні звіти про реалізацію продукції замовника в період проведення заходів.
		          На підтвердження виконання вказаного договору позивачем були надані акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 105487,25 грн., в тому числі ПДВ у сумі 17851,21 грн. (т. 2, а.с. 187-225).
		          В наданих до суду актах вчинений запис щодо просування продукції та торговельних марок з наданням загальної суми за вартість послуг без надання будь-якої інформації щодо асортименту, обсягів продукції та видів наданих послуг.
		          В трьох актах від 31.01.2013 року зробленні посилання на договір №5 від 01.01, який не було надано до суду (т. 2, а.с. 187, 189-190).
		          Відсутній звіти щодо здійснених заходів по стимулювання з продажу товарів, результатів дослідження з просування товару з відповідною інформацією щодо оцінки ринку збуту (впровадження) розробки, оцінки ринку ресурсів, необхідних для провадження розробки, оцінки ринку ресурсів необхідних для впровадження розробки, оцінки конкурентоспроможності видів продукції, які можуть бути отриманні з використанням розробки та видів - аналогів, аналіз перешкод і ризиків, пов'язаних з комерціалізацією конкретної розробки.
		          В зв'язку з чим суд доходить висновку, що позивачем не доведено взаємозв'язок отриманих послуг від ТОВ «Альфа-641» з веденням господарської діяльності ТОВ «Імперія».
		          Таким чином, в порушення п. 44.1, п. 44.2, ст. 44. п.п. 138.10.3, п. 138.10, ст. 138 ПК України встановлено завищення витрат на загальну суму 87906,04 грн..
		          Також судом встановлено, що між позивачем (замовник) та ТОВ «Лутоц» (виконавець) був укладений договір від 01.01.2013 року №7 (т. 2, а.с. 226-227).
		          Згідно п. 1.1 договору виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню замовнику інформаційно -консультаційних, маркетингових, мерчандайзингових послуг щодо товарів.
		          Згідно з п.2.2 договору виконавець зобов'язується: надавати доступ к товару представникам Замовника для здійснення передпродажної підготовки товару, а саме викладка в залі, фасування та інше; розміщувати продукцію в торгових залах згідно погодженого асортименту у торгових точках, згідно з план-схемами; приймати участь в заходах по просуванню товарів по узгодженим сторонами програмами; згідно з письмовими угодами розміщувати POS -матеріали, які надаються силами та за рахунок замовника;оптимально розраховувати кількість товару при розстановці його на торгових площах (полицях)).
		          Згідно з п. 3 договору за надані виконавцем послуги замовник сплачує виконавцю 3 відсотки від розрахованої суми з врахуванням ПДВ щомісячно.
		          На підтвердження виконання вказаного договору позивачем були надані акти надання послуг на загальну суму 16089,73 грн., в тому числі ПДВ у сумі 2681,62 грн. (т. 2, а.с. 228-239).
		          Проте в зазначених актах здачі-прийняття (надання послуг) зазначено лише назва послуг (мерчандайзингові послуги) з відображенням періоду та посиланням на відповідний договір та в яких відсутня інформація щодо змісту фактично здійсненої господарської операції. Відсутні звіти щодо проведених послуг. Не було надано жодного документу в підтвердження виконання маркетингових послуг.
		          Також викликає сумнів у суду щодо правомірності віднесення на витрати оплату за допуск працівників позивача для здійснення передпродажної підготовки товару (викладка в залі, фасування та інше).
		          Тобто за виконання обов'язків Виконавцем ТОВ «Лутоц», які визначені «Правилами роздрібної торгівлі продовольчими товарами» затвердженими наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 11 липня 2003 р. N 185 та ЗУ «Про захист прав споживачів» №1023-ХІІ від 12.05.1991 року, Замовник взяв їх на себе та ще йому сплачує, замість навпаки.
		          В зв'язку з чим суд доходить висновку, що позивачем не доведено взаємозв'язок отриманих послуг від ТОВ «Лутоц» з веденням господарської діяльності ТОВ «Імперія».
		          Таким чином, в порушення п. 44.1, п. 44.2, ст. 44. п.п. 138.10.3, п. 138.10, ст. 138 ПК України встановлено завищення витрат на загальну суму 13408,11 грн..
		          Також судом встановлено, що між позивачем (замовник) та ПП «Південь Агроекспорт» (виконавець) був укладений договір від 01.04.2011 року №01/04-023 (т. 2, а.с. 240-242).
		          Згідно п. 2.1 договору послуги по просуванню товарів влючають в себе розпаковку товарів, очистку від зовнішніх забруднюючих речовин, розташування товару на полицях, консультування покупців про споживчі якості товару замовника.
		          Відповідно до п. 2.2. договору виконавець надає послуги по введенню в асортимент товарів, торгівлю якими здійснює виконавець, нових товарних позицій, розміщенню їх згідно внутрішнім стандартам виконавця та загальноприйнятим стандартам мерчандайзингу та передпродажної підготовки товар, а також послуги по перереєстрації існуючих позицій.
		          На підтвердження виконання вказаного договору позивачем були надані акти виконаних робіт на загальну суму 9223,94 грн., в тому числі ПДВ у сумі 1537,31 грн. (т. 2, а.с. 243-251).
		          Проте в зазначених актах здачі-прийняття зазначено лише назва послуг з відображенням періоду та посиланням на відповідний договір та в яких відсутня інформація щодо змісту фактично здійсненої господарської операції. Відсутні звіти щодо проведених послуг. Не було надано жодного документу в підтвердження виконання маркетингових послуг.
		          Та як вже зазначалось судом раніше, фактично цим договором позивач оплачує виконавцю роботи, які є обов'язком будь-якого продавця товару кінцевому споживачу згідно з «Правилами роздрібної торгівлі продовольчими товарами» затвердженими наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 11 липня 2003 р. N 185 та ЗУ «Про захист прав споживачів» №1023-ХІІ від 12.05.1991 року та продавцем є ПП «Південь Агроекспорт», а тому віднесення оплати за виконання робіт які є обов'язком іншої особи не можливо вважати витратами пов'язаними з введенням господарської діяльності.
		          В зв'язку з чим суд доходить висновку, що позивачем не доведено взаємозв'язок отриманих послуг від ПП «Південь Агроекспорт» з веденням господарської діяльності ТОВ «Імперія».
		          Таким чином, в порушення п. 44.1, п. 44.2, ст. 44. п.п. 138.10.3, п. 138.10, ст. 138 ПК України встановлено завищення витрат на загальну суму 7686,63 грн..
		Також судом встановлено, що позивачем до складу витрат на збут було включено витрати за договором №14/06-12 від 14.06.2013 року укладеного з ФОП ОСОБА_4. (т. 3, а.с. 1-2).
		          На підтвердження виконання вказаного договору позивачем були надані акти виконаних робіт акт надання послуг №30/06 від 30.06.2013 надання послуг по навантаженню-розвантаженню товару 30000 грн. без ПДВ; акт надання послуг №31/07 від 31.07.2013 надання послуг по навантаженню-розвантаженню товару 69000 грн. без ПДВ; акт надання послуг №31/08 від 31.08.2013 надання послуг по навантаженню-розвантаженню товару 66000 грн. без ПДВ (т. 3, а.с. 3-5).
		          Але, як встановлено судом не умовами договору, не в актах надання послуг не визначені обставини по отриманню послуг по навантаженню-розвантаженню товарів, відсутня інформація щодо застосування або не застосування засобів (власних або засобів підприємства) для виконання робіт по навантаженню-розвантаженню товару, відсутня інформація щодо складів, на яких здійснювались роботи, не зизначені обсяги товарів, щодо яких були отримані послуги по навантаженню-розвантаженню. 
		          В наданому до суду договорі та актах відсутні докази щодо права віднесення зазначених послуг до складу витрат на збут, а не на собівартість запасів підприємства згідно з п. 9 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246. 
		          Згідно Стандарту, витрати по навантаженню-розвантаженню товару збільшують собівартість товарів та підлягають перерахунку на залишки товарів на складах.
		          У зв'язку з цим, згідно з наданими до суду документами, відсутні дані щодо права підприємства на включення до витрат на збут послуг по договору з ФОП ОСОБА_4., як витрат, пов'язаних з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг. 
		          Також, згідно з наданими до суду документами, відсутні докази щодо застосування вищезазначених послуг для забезпечення власної господарської діяльності.
		          Судом встановлено, що в штаті позивача є вантажник та не надано доказів, щодо необхідності залучення до виконання робіт, які раніше виконувались самостійно третьої особи та на тривалий період.
		          Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем в порушення пп.138.10.3 п. 138.10 ст.138 ПК України, встановлено завищення витрат на збут на загальну суму 165000 грн. по договору позивача з ФОП ОСОБА_4..
		          Також судом встановлено, що позивачем до складу витрат на збут було включено витрати за договором №04/06 від 04.06.2013 року укладеного з ФОП ОСОБА_5 (т. 3, а.с. 6-8).
		          На підтвердження виконання вказаного договору позивачем був наданий акт надання послуг №30/06 від 30.06.2013 щодо надання послуг по вивченню потенціалу ринку, інформованості, прийнятності продуктів, популярності визначеного товару та послуг і купівельних звичок споживачів задля сприяння збуту та розроблення нових видів товарів та послуг, у т.ч. статистичний аналіз результатів на загальну суму 150000 грн. без ПДВ (т. 3, а.с. 9)
		          Також до акту був наданий звіт про дослідження ринку молочної продукції в м.Одесі (т. 3, а.с. 10-26).
		          Предствник позивача пояснив, що ФОП ОСОБА_5 та директор ТОВ «Імперія» є пов'язаними між собою особами.
		          Проте як встановлено судом, акт приймання-передачі послуг, в якому викладено суть господарської операції, за своїм змістом не відповідає даним звіту про проведені маркетингові дослідження, в якому не визначалися потенційні ринки збуту, в звіті наданий статистичний аналіз щодо ринку молочної продукції в м. Одесі, на якому TOB «Імперія» за весь перевірений період здійснює господарську діяльність за договорами придбання та продажу.
		          Судом пропонувалось надати пояснення яким чином інформація зазначена в звіті, яку оцінили в 150000 грн. була використана в господарській діяльності позивача та вони не були надані, та не було надано пояснення щодо співвідношення суми оплати за договором  з прибутком отриманим від реалізації цієї продукції за рік.
		          Таким чином суд доходить висновку, що позивачем в порушення пп.138.10.3 п.138.10,. ст.138 ПК України завищено витрати на збут на загальну суму 150000 грн. по договору №04/06 від 04.06.2013 року з ФОП ОСОБА_5, які, згідно з наданими до суду документами, не пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг TOB «Імперія» за перевірений 2013 рік.
		          На підставі вищевикладеного та оскільки позивачем не доведений взаємозв'язок отриманих послуг від контрагентів позивача, а саме ФОП ОСОБА_3, ТОВ «Реал-Гіпермаркет Україна», ПП «Таврія Плюс», ТОВ «Таврія-В», ПП «Таврія-І», ДП «Фуршет Регіон», МПП «Виртус», ПВТП «Екстра», ПП «Екстра-Південь», ТОВ «Альфа-641», ТОВ «Лутоц», ПП «Південь Агроекспорт», ФОП ОСОБА_4., ФОП ОСОБА_5 з веденням господарської діяльності ТОВ «Імепрія», то й суми віднесені ним по вказаним договорам не можуть бути віднесені до складу витрат у 2013 році, а тому суд доходить висновку, що позивачем занижено податок на прибуток за 2013 рік у загальному розмірі 287806 грн..
		Щодо позовної вимоги позивача про визнання недійними та скасування в повному обсязі податкового повідомлення-рішення від 01.04.2015 року №0000622206, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 263238 грн., з яких 175492 грн. основного зобов'язання  та 87746 грн. за штрафними санкціями, то суд зазначає наступне.
		Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
		Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
		Судом встановлено що суми ПДВ визначені за податковими накладними наданими позивачу за договорами укладеними позивачем з ФОП ОСОБА_3, ТОВ «Реал-Гіпермаркет Україна», ПП «Таврія Плюс», ТОВ «Таврія-В», ПП «Таврія-І», ДП «Фуршет Регіон», МПП «Виртус», ПВТП «Екстра», ПП «Екстра-Південь», ТОВ «Альфа-641», ТОВ «Лутоц», ПП «Південь Агроекспорт» були віднесені ним до складу податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 175492 грн. в тому числі за січень 2013 року на 14711 грн., лютий 2013 року на 15591 грн., березень 2013року на 5584 грн., квітень 2013 року на 2822 грн., травень 2013 року на 25932 грн., червень 2013 року на 3925 грн., липень 2013 року на 33330 грн., серпень 2013 року на 8471 грн., вересень 2013 року на 11146 грн., жовтень 2013 року на 29091 грн., листопад 2013 року на 14959 грн., грудень 2013 року на 9930 грн.. Та, в зв'язку з тим, що судо не встановлений взаємозв'язок отриманих послуг від вказаних контрагентів з веденням господарської діяльності ТОВ «Імперія» останнє не мало право відносити зазначені суми ПДВ до податкового кредиту.  
		Згідно з п. 198.6 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
		Надані позивачем документи підтверджують лише документування операцій з ФОП ОСОБА_3, ТОВ «Реал-Гіпермаркет Україна», ПП «Таврія Плюс», ТОВ «Таврія-В», ПП «Таврія-І», ДП «Фуршет Регіон», МПП «Виртус», ПВТП «Екстра», ПП «Екстра-Південь», ТОВ «Альфа-641», ТОВ «Лутоц», ПП «Південь Агроекспорт», а сам по собі факт оформлення документів не є безумовним свідченням того, що надання послуг мало місце, тому наявні у позивача первинні документи, акти виконаних робіт, не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
		Наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.
		Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків.
		Відповідно до п.п. 2.15 та 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
		Надання податковому органу належним чином оформлених документів передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та/або суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.
		Про необґрунтованість податкової вигоди, як зазначив Верховний суд України (постанова судової палати в адміністративних справах ВСУ №21/737 від 27.03.2012 року), можуть свідчити підтвердженні доказами  доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:
		- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;
		- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;
		- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;
		- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
		Відповідно до ст.1 Закону України від 16.07.99 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - це документ, який місить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
		Тому будь-які документи (в тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, якою відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є дія або подія, яка викликає зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
		Згідно із п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
		Оскільки, як встановлено вище, укладені позивачем правочини з вищевказаними контрагентами пов'язані з господарською дільністю підприємства та взаємозв'язок між ними не доведений, тому суми ПДВ зазначені у таких податкових накладних не можуть бути віднесені позивачем до складу податкового кредиту за 2013 року, а також вартість отриманих послуг не може бути включена позивачем до складу витрат у 2013 році.
		Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.
		Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Враховуючи те, що в наданих позивачем документах відсутня інформація щодо суті господарських операцій, відсутні звіти щодо здійснених заходів по стимулювання з продажу товарів, результатів дослідження з просування товару з відповідною інформацією щодо оцінки ринку збуту (впровадження) розробки, оцінки ринку ресурсів, необхідних для провадження розробки, оцінки ринку ресурсів необхідних для впровадження розробки, оцінки конкурентоспроможності видів продукції, які можуть бути отриманні з використанням розробки та видів - аналогів, аналіз перешкод і ризиків, пов'язаних з комерціалізацією конкретної розробки, оплата проведена за виконання робіт, послуг які входять до обов'язків контрагентів, а тому суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.
		Керуючись, ст. ст. 2, 71, 158, 160, 163 КАС України, суд, - 
		 
		 ПОСТАНОВИВ:                        У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія»  до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС  в Одеській області про визнання недійсними та  скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю. 
		                  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія»  (код 32509218) на користь місцевого бюджету  отримувач коштів: УК у м.Одеси/Київський район, рахунок 31212206784005 код отримувача 38016923  судовий збір у розмірі 4384,80грн.
		                    Постанова набирає законної сили відповідно до ст..254КАС України.   
		                    Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти  днів після отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду  через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
		          Повний текст постанови виготовлений 11 червня 2015 року.
		 
		          Суддя                                                                                                    Е.А.Іванов 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		                                                                                                          
		          У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія»  до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС  в Одеській області про визнання недійсними та  скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю. 
		                  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія»  (код 32509218) на користь місцевого бюджету  отримувач коштів: УК у м.Одеси/Київський район, рахунок 31212206784005 код отримувача 38016923  судовий збір у розмірі 4384,80грн.
		 
		 
		11 червня 2015 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...