Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/4858/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019).
Надіслано для оприлюднення: 15.06.2015. Зареєстровано: 16.06.2015. Забезпечено надання загального доступу: 17.06.2015.

Результат оскарження 14.06.2016 Верховний Суд: скасовано рішення першої та апеляційної інстанцій повністю і закрито провадження у справі
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		 02 червня 2015 року                               № 826/4858/15
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії: головуючого судді Шулежка В.П., судді Іщука І.О., судді Погрібніченка І.М.,  розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Молдованової Галини Миколаївни, державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві Сипчу Крістіни Миколаївни, Державної реєстраційної служби України, Головного управління юстиції в м. Києві, за участю третіх осіб - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сол-Істейт», про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій, скасування запису,
		В С Т А Н О В И В:
		 
		З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) до державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Молдованової Галини Миколаївни, державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві Сипчу Крістіни Миколаївни, Державної реєстраційної служби України, Головного управління юстиції в м. Києві, в якому просив: 
		визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Молдованової Галини Миколаївни № 18860992 від 26.01.2015 року про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - квартиру загальною площею 156,9 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, - за ТОВ «Кей-Колект»;
		визнати протиправними дії державного реєстратора Реєстраційної служби ГУЮ у м. Києві Сипчу Крістіни Миколаївни, що полягають у внесенні запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Молдованової Галини Миколаївни №18860992 від 26.01.2015 року; 
		скасувати запис про право власності № 8655321 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, який був внесений на підставі рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Молдованової Галини Миколаївни, № 18860992 від 26.01.2015 року про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - квартиру загальною площею 156,9 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, - за ТОВ «Кей-Колект».
		Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.
		Представник державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві Сипчу К.М. та Головного управління юстиції в м. Києві проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити у задоволенні позову.
		Державний реєстратор прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Молдованова Г.М. проти задоволення позовних вимог заперечувала та просила відмовити у задоволенні позову.
		Представник ТОВ «Кей-Колект» проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі та просив відмовити у задоволенні позову.
		З урахуванням не прибуття усіх учасників які беруть участь у розгляді справи та відсутністю необхідності заслухати свідка та експерта, колегія суддів ухвалила розглядати справу в порядку письмового провадження.
		Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів встановила наступне.
		Державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Молдовановою Г.М. 26.01.2015 року за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.01.2015 року № 9878273 для проведення державної реєстрації права власності, форма власності: приватна, на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, та документів, поданих для проведення такої реєстрації, керуючись ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 20 Порядку реєстрації прав на нерухоме та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868, прийнято рішення № 18860992 щодо проведення державної реєстрації права власності на вказане майно за ТОВ «Кей-Колект». 
		На підставі вказаного рішення державний реєстратор прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві Сипчу К.М. внесла відповідний запис про право власності. 
		Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. 
		Як вбачається з матеріалів справи, 23.11.2007 року між позивачем та АКІБ «УкрСиббанк» укладено договір про надання споживчого кредиту № 11257382000 (далі - Кредитний договір). 
		З метою забезпечення виконання зобов'язань позивача перед АКІБ «УкрСиббанк» за Кредитним договором, 23.11.2007 року між позивачем та АКІБ «УкрСиббанк» укладено договір іпотеки (нерухомого майна) № 70847, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Орловою М.О. та зареєстрований у реєстрі за № 5948 (далі - Договір іпотеки).
		Згідно з п. 1.1 Договору іпотеки Іпотекодавець (позивач) передає в іпотеку Іпотекодержателю (АКІБ «УкрСиббанк») наступне нерухоме майно (далі - Предмет іпотеки): квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та є власністю Іпотекодавця на підставі договору купівлі-продажу Предмету іпотеки.
		Між АКІБ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» укладено договір факторингу № 2 від 13.02.2012 року, відповідно до п.п.1.1, 1.4 якого, за цим договором Клієнт (АКІБ «УкрСиббанк») зобов'язується передати у власність Фактору (ТОВ «Кей-Колект»), а Фактор - прийняти Права вимоги та в їх оплату надати грошові кошти в розпорядження Клєінта за плату та на умовах, визначених цим Договором. Одночасно з відступленням Прав Вимоги до Фактора переходять усі права Клієнта за усіма Договорами Забезпечення.
		Також, 13.02.2012 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» укладено договір відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, відповідно до п. 1.1 якого, у зв'язку з укладенням між Цедентом (АКІБ «УкрСиббанк») та Цесіонарієм (ТОВ «Кей-Колект») договору факторингу від 13.02.2012  № 2, Цедент передає, а Цесіонарій приймає права вимоги за договорами іпотеки. 
		В подальшому, ТОВ «Кей-Колект» звернувся до позивача з повідомленням від 28.02.2014 року вих. № 135-12660 про намір звернути стягнення на предмет іпотеки, отримане позивачем 18.03.2014 року, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з відповідним відтиском поштового штемпеля, в якому повідомляв, що борг за Кредитним договором станом на 01.12.2013 року складає 523998,91 доларів США. На виконання Кредитного договору, за умовами Іпотечного договору та на підставі ст. 36 Закону України «Про іпотеку» Іпотекодержатель, яким є ТОВ «Кей-Колект», має право самостійно обирати спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом: набуття права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання (ст. 37 Закону України «Про іпотеку»); продажу від свого імені предмета іпотеки (ст. 38 Закону України «Про іпотеку»). Враховуючи існуючу заборгованість, а також з огляду на те, що вартість предмета іпотеки відповідно до висновку експертної вартості нерухомого майна становить 4677420 грн., ТОВ «Кей-Колект» має намір набути право власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання або звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу від власного імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу. Даним листом ТОВ «Кей-Колект» надало позивачу можливість погасити заборгованість за Кредитним договором та така пропозиція була дійсна протягом 30-ти днів з моменту отримання позивачем листа.
		За таких умов, колегія суддів вважає необґрунтованим посилання позивача, як на підставу для скасування спірного рішення, визнання протиправними дій та скасування запису, на те, що позивач не отримував повідомлення про намір звернути стягнення на предмет іпотеки від 28.02.2014 року вих. № 135-12660.
		Колегією суддів також не приймається до уваги посилання позивача на те, що наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення не підтверджує надсилання вимоги та є неналежним доказом, оскільки, позивачем не надано, а матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження вказаних обставин. 
		В подальшому, як видно з матеріалів справи, 22.01.2015 року представник ТОВ «Кей-Колект» - ОСОБА_5 звернувся до Реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яка зареєстрована за № 9878273, для проведення державної реєстрації права власності, форма власності: приватна, на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, разом з якою подав відповідні документи, зокрема, довіреність, копію повідомлення про намір звернути стягнення на предмет іпотеки та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, Кредитний договір, технічний паспорт, Договір іпотеки. 
		Колегією суддів не приймається до уваги твердження позивача про те, що із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулась неналежна особа, яке обґрунтоване тим, що заяву подав ОСОБА_5, який діяв на підставі довіреності від 24.12.2014 року № 60-ППД, виданої ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс», відповідно до якої останній мав право вчиняти дії щодо квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, з огляду на наступне. 
		Частиною 11 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що під час подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі фізична особа повинна пред'явити документ, що посвідчує її особу, а у разі подання заяви представником фізичної чи юридичної особи - також документ, що підтверджує його повноваження діяти від імені таких осіб. 
		Як вбачається з наявної в матеріалах справи реєстраційної справи, а саме: картки прийому № 18783328, вчинено напис: «Донесення! Довіреність /оригінал+копія/ 27.01.2015р. ОСОБА_6». 
		При цьому, в самих матеріалах реєстраційної справи, копії яких залучені до матеріалів справи, наявна довіреність від 23.01.2015 року № 453, видана ТОВ «Кей-Колект» на ім'я ОСОБА_5 для здійснення представництва, зокрема, останньому надані такі права: підписувати, подавати та отримувати від органів нотаріату та/або органів державної реєстрації прав заяви щодо реєстрації прав на рухоме майно чи нерухоме майно, в тому числі, але не виключно, виникнення, переходу прав власності на нерухоме майно та вчиняти усі пов'язані з цим дії щодо іпотечного договору від 23.11.2007 року № 70847.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, державна реєстрація прав проводиться на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом. 
		Водночас, згідно з пп. 1 п. 37 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868 (далі - Порядок № 868), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат. 
		Частиною 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено випадки відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень. 
		При цьому, ч. 4 зазначеної статті визначено, що відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена. 
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. 
		Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.
		Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
		Пунктом 46 Порядку № 868, встановлено, що для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає: 1) завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги; 2) документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 3) заставну (якщо іпотечним договором передбачено її видачу). Наявність зареєстрованої заборони відчуження нерухомого майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого відбувається перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іпотекодержателя, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно не є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності за іпотекодержателем.
		Колегією суддів не приймається до уваги посилання позивача на те, що представником ТОВ «Кей-Колект» не подано звіт про оцінку предмета іпотеки для проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, оскільки в силу вимог ч. 2 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» виключний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку № 868, втім вказаним Порядком не передбачено необхідність подання такого звіту для проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень.
		Також хибними є посилання позивача на те, що працівники ПП «Форвард-В», які виготовили технічний паспорт, поданий представником ТОВ «Кей-Колект» разом з зазначеною заявою, не здійснювали обстеження приміщення та обміру площ, оскільки позивачем не надано колегії суддів жодних доказів на підтвердження вказаних обставин.
		Отже, як встановлено колегією суддів, заявник надав всі документи, передбачені Порядком № 868, необхідні для реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.
		При цьому, відповідно до змісту ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
		Згідно з п. 5.2 Договору іпотеки позасудове врегулювання здійснюється одним із наступних способів звернення стягнення на Предмет іпотеки: передача Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання на підставі окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку». Отримання Іпотекодержателем права продати Предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу від імені Іпотекодавця на підставі окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку».
		Відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
		Частина 1 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» у редакції, що діяла на час укладення договору іпотеки (до набрання чинності Законом України від 25.12.2008 року № 800-VI «Про запобігання впливу світової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»), передбачала право сторін іпотечного договору на позасудове вирішення питання про звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі договору іпотеки, що містить відповідне застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, або окремого договору про задоволення його вимог, а статтею 37 зазначеного Закону, в цій же редакції, передбачено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, до якого відповідно до частини другої статті 36 прирівнюється відповідне застереження в договорі іпотеки, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.
		Нова редакція статей 36, 37 Закону України «Про іпотеку», викладена у підпункті 17 пункту 4 розділу ІІІ Перехідних положень Закону № 800-VI, не змінює встановлений раніше цими статтями порядок позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки та підстави переходу права власності на нього до іпотекодержателя, а лише уточнює їх.
		Аналіз наведених норм, як і Закон № 800-VI в цілому, не дає підстав вважати, що законодавець із прийняттям названого закону обмежив коло іпотечних договорів із застереженням про задоволення вимог кредитора, на підставі яких за іпотекодержателем може бути зареєстровано право власності на предмет іпотеки, лише тими договорами, які укладені після набрання чинності цим Законом. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 10.10.2011 року у справі № 21-131а11.
		Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
		Отже, договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
		Договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону. Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 22.01.2015 року у справі № К/800/38143/14, від 25.09.2014 року у справі № К/800/31572/14, від 22.07.2014 року у справі № К/800/27837/14, в постанові Вищого адміністративного суду України від 05.06.2014 року у справі № К/9991/79381/12.
		За таких умов, колегією суддів не приймаються до уваги посилання позивача на те, що задоволення вимог іпотекодержателя шляхом реєстрації права власності на предмет іпотеки вимагає укладення окремого договору між іпотекодержателем та іпотекодавцем.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав.
		Натомість відповідачі довели суду відсутність протиправних дій зі свого боку.
		За таких обставин позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
		Керуючись статтями 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, 
		 
		П О С Т А НО В И В:
		 
		У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
		Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва  апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду. 
		Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                                                     В.П. Шулежко
		 
		Суддя                                                                                                                                              І.О. Іщук
		 
		Суддя                                                                                                                   І.М. Погрібніченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...