Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 915/449/15 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 15.06.2015. Зареєстровано: 16.06.2015. Забезпечено надання загального доступу: 18.06.2015.
Дата набрання законної сили: 22.09.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		======================================================================
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 15 червня 2015 року                                                 Справа №  915/449/15 
		 
		 Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М., 
		при секретарі Берко О.В.
		за участю представників:
		прокурор Бескровна І.І. (посвідчення № 022665 від 29.02.2014р.),
		від позивача представник не з'явився,
		від відповідача: ліквідатор Козирицький А.С.
		присутній представник голови комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Прибузький гранітний кар'єр» Попадюк І.В. (довіреність б/н від 15.08.2015р.)
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи 
		за позовом Прокурора Доманівського району Миколаївської області (56401, Миколаївська область, смт.Доманівка, вул. Пастера, 19)
		в інтересах держави в особі Доманівської районної державної адміністрації Миколаївської області (56401, Миколаївська область, смт.Доманівка, вул. Леніна, 46)
		до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прибузький гранітний кар'єр» (код ЄДРПОУ  31821994; 56445, Миколаївська область, Доманівський район, с. Прибужжя)
		про дострокове розірвання договору оренди землі від 13.01.2006р., -
		 
		Суть спору: Прокурор Доманівського району Миколаївської області звернувся до Господарського суду Миколаївської області в інтересах держави в особі Доманівської районної державної адміністрації Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прибузький гранітний кар'єр» про дострокове розірвання договору оренди землі від 13.01.2006р.
		Частина четверта статті 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону України від 22.12.2011р.)   відносить до підвідомчості господарських судів справи зі спорів, пов'язаних з майновими вимогами до боржника, до яких, крім названих у зазначеній статті Закону, слід відносити також й інші спори. Справи у відповідних спорах відносяться до виключної підсудності того господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (остання частина статті 16 ГПК) та розглядаються, як і справи у спорах боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника (частина восьма статті 23 Закону), у позовному провадженні - на відміну від: заяв про визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника (стаття 20 Закону); заяв щодо відшкодування збитків у зв'язку з відмовою керуючого санацією від правочину (договору); заяв щодо порушення сторонами умов правочинів (договорів), вчинених згідно з планом санації (частини десята, одинадцята статті 28 Закону); спорів, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна (частина восьма статті 44 Закону), які розглядаються у межах провадження у справі про банкрутство. Тому дану справу розподілено судді Давченко Т.М., оскільки у її провадженні перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Прибузький гранітний кар'єр» (код ЄДРПОУ  31821994; 56445, Миколаївська область, Доманівський район, с. Прибужжя).
		Заявлений позов прокурор обґрунтовує систематичним неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за спірним договором в частині сплати орендних платежів, чим порушив інтереси держави, яка є власником спірної земельної ділянки.
		Ухвалою суду від 24.03.2015р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи призначений на 23.04.2015р. Однак, 23.04.2015р. розгляд справи було відкладено на 05.05.2015р.  Ухвалою суду від 05.05.2015р. було продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 04.06.2015р. За клопотанням ліквідатора відповідача 04.06.2015р. розгляд справи було відкладено на 11.06.2015р.
		Відповідачем надано суду відзив на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити у задоволенні позову.
		Представник відповідача був присутнім в судовому засіданні 11.06.2015р. надавав свої пояснення, якими підтримав доводи, що викладені у відзиві та просив суд відмовити у задоволенні позову, оскільки заборгованість станом на 11.06.2015р. погашена.
		Прокурор позов підтримав у повному обсязі.
		Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу, суд -
		встановив:
		Відносини, пов'язані з землею, регулюються, зокрема, Цивільним кодексом України та Земельним кодексом України. Згідно зі статтею 13 Конституції України  земля є об'єктом права власності українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів відповідні органи виконавчої влади.
		          
		Так, Доманівською районною державною адміністрацією Миколаївської області із Товариством з обмеженою відповідальністю «Прибузький гранітний кар'єр» 13.01.2006р. укладено договір оренди землі, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Прибузький гранітний кар'єр» отримало в оренду на 10 років земельну ділянку площею 33,87 га (кадастровий номер 4822784000:07:000:0048) для добування корисних копалин(граніту) із земель запасу в межах території Прибузької сільської ради Доманівського району.
		Договір зареєстровано у Доманівському районному відділі Миколаївської регіональної філії Центру ДЗК (запис № 040601300001). Нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки на час укладення договору становила 150890,85 грн.
		Відповідно до ст.13 Закону України «Про оренду землі» (далі - Закон), договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
		Згідно зі ст.24 Закону, орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
		Згідно п.п.4.1. Договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовому виразі у розмірі 400,95 грн. за 1 га, що становить 13 580,17 грн. на рік.
		Відповідно до п.п.4.2., 4.3. Договору, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції та вноситься щомісячно на розрахунковий рахунок Прибузької сільської ради.
		Підпунктом 4.4. Договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається один раз у три роки, а також у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; в інших випадках, передбачених законом.
		Статтею 15 Закону визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
		Відповідно до ст. 21 Закону, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
		Згідно з положеннями ст.96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату та інше.
		Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.
		Статтею 287.3 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом ЗО календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
		Відповідно до ст.49.1 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
		Статтею 285.1 Податкового кодексу України передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
		Згідно ст.288.4 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем і орендарем.
		У порушення цих вимог Податкового  кодексу України  відповідачем
		зобов'язання щодо здійснення орендної плати за землю не виконуються.
		Товариство   з   обмеженою   відповідальністю   «Прибузький   гранітний кар'єр» має заборгованість перед бюджетом по орендній платі за землю у сумі
		25 054,68 грн.
		          Згідно податкового розрахунку від 16.03.2015р.  № 439/10/14-18-25 сума
		податкового боргу у зв'язку з несплатою відповідачем орендної плати за землю складає:
		за липень-вересень 2013 року - 1519,41 грн.;
		за жовтень 2013 року - 1468,95 грн.;
		за листопад 2013 року - 1468,95 грн.;
		за грудень 2013 року - 1468,95 грн.;
		за січень 2014 року - 1468,95 грн.;
		за лютий 2014 року - 1468,95 грн.;
		за березень 2014 року - 1468,95 грн.;
		за квітень 2014 року - 1468,95 грн.;
		за травень 2014 року - 1468,95 грн.;
		за червень 2014 року - 1468,95 грн.;
		за липень 2014 року - 1468,95 грн.;
		за серпень 2014 року - 1468,95 грн.;
		за вересень 2014 року - 1468,95 грн.;
		за жовтень 2014 року - 1468,95 грн.;
		за листопад 2014 року - 1468,95 грн.;
		за грудень 2014 року - 1468,95 грн.
		Згідно податкових повідомлень-рішень №0000661501 від 16.09.2013р. та №0001521501 від 06.12.2013р., сума штрафних санкцій складає 1098,17 грн.
		Також, відповідно до вимог п. 129.1.1 ст.129 Податкового кодексу України, у зв'язку із закінченням строків погашення самостійно визначеного грошового зобов'язання відповідачу нараховано пеню у розмірі 402,88 грн.
		Прокурор у позові стверджує, що відповідач порушує норми земельного законодавства, а також умов договору оренди,  що призводить до відсутності надходжень до бюджету орендних платежів за спірну земельну ділянку.
		Однак з зазначеним суд погодитись не може, з огляду на наступне.                   
		Відповідно до статті 792 Цивільного кодексу України   за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.
		Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що оренда землі визначається як засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Згідно п. "в" ч.1  ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
		Частиною 1 пункту 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
		Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
		Частиною першою  статті 15 Закону України «Про оренду землі»  передбачено, що однією з істотних умов договору оренди земельної ділянки є орендна плата.
		Відповідно до частини першої  статті 32 Закону України «Про оренду землі», на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону  та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використання земельної ділянки, а також на підставах, визначених  Земельним кодексом України та іншими законами України.
		Згідно зі  статтею 17 Закону України «Про плату за землю», несплата земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності виробниками сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами протягом року, іншими платниками - протягом півроку вважається систематичною і є підставою для припинення права користування земельними ділянками.
		Таким чином, відповідно до приписів  ст. 651 Цивільного кодексу України, факт несплати орендної плати є підставою для розірвання договорів за рішенням суду на вимогу однієї із сторін.
		З позову вбачається, що заборгованість відповідача по орендній платі за земельну ділянку розміром 33,87 га. в межах території Прибузької сільської ради Доманівського району станом на грудень 2014 року становила 25054,68 грн.
		Разом з тим, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 13.05.2014р. порушено провадження у справі №915/155/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Прибузький гранітний кар'єр» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. 
		              Згідно з ч. 2 ст. 19 Закону про банкрутство  одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів.  Відповідно до  ст. 1 Закону про банкрутство  мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів),  термін виконання яких настав до дня введення мораторію,   і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
		Так, згідно пункту 3 резолютивної частини вказаної Ухвали від 13.05.2014р. Господарський суд Миколаївської області ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Прибузький гранітний кар'єр». 
		Частиною 1 ст. 23 Закону про банкрутство передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня   опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження   у   справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
		Судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати орендної плати за спірним договором виникла у період з липня 2013 по грудень 2014 років, тобто частина боргу виникла до порушення справи про банкрутство, а отже є конкурсною у розумінні Закону про банкрутство. У зв'язку з чим на таку заборгованість розповсюджує дію введений у справі про банкрутство мораторій на задоволення вимог кредиторів, а її заявлення та погашення відбувається виключно у порядку, встановленому  Законом про банкрутство, норми якого є спеціальними та мають пріоритет перед іншими нормами законодавства у регулюванні правовідносин банкрутства.
		Частина 3 статті 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлює, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій.
		Отже порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Прибузький гранітний кар'єр» і введення мораторію на задоволення вимог кредиторів сприяло виникненню кредиторської заборгованості перед Доманівською районною державною адміністрацією за Договорам оренди та позбавило Товариство з обмеженою відповідальністю «Прибузький гранітний кар'єр» можливості своєчасно здійснити розрахунки за оренду земельної ділянки.
		          Враховуючи, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів відповідач (боржник) позбавлений можливості здійснювати погашення конкурсної заборгованості (у т.ч. по орендній платі за землю) інакше, ніж у порядку, встановленому  Законом про банкрутство, сам по собі факт несплати такої заборгованості не є істотним порушенням з боку відповідача умов договору оренди землі відповідно до ст. 651 ЦК України (аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 19.02.2014р. у справі № 12/925/16/13-г).
		За таких обставин висновок ліквідатора відповідача  про відсутність правових підстав для розірвання договору оренди є законним та обґрунтованим.
		Згідно абзацу 2 частини 15 статті 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з моменту порушення провадження у справі про банкрутство пред'явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися лише у порядку, передбаченому цим Законом, та в межах провадження у справі про банкрутство. 
		Отже, вказана норма визначає, що всі вимоги до боржника пред'являється виключно в межах провадження у справі про банкрутство. 
		 
		На цій підставі в рамках вказаної справи Первомайська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Миколаївській області звернулася до суду із заявою про визнання кредиторських вимог, в тому числі по оплаті орендної плати за землю за спірним Договором оренди в розмірі - 11 431,25 грн.
		При цьому суд зазначає, що ухвалою Господарського суду Миколаївської  області від 20.10.2014 р. у справі №   915/155/14 про банкрутство відповідача за результатами попереднього засідання було затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, до якого включено і конкурсні грошові вимоги позивача щодо заборгованості по сплаті орендних платежів за спірним Договором оренди визнано в повному обсязі та включено їх до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю  «Прибузький гранітний кар'єр». 
		Отже, позивач реалізував своє право на звернення з конкурсними грошовими вимогами до відповідача у справі про банкрутство останнього та набув права на їх задоволення у межах справи про банкрутство.
		Крім того, Постановою Господарського суду Миколаївської області від 11.12.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Прибузький гранітний кар'єр» було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. 
		10.02.2015р.  Первомайська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Миколаївській області звернулась до Господарського суду Миколаївської області з заявою про визнання поточних кредиторських вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прибузький гранітний кар'єр» (в тому числі про сплаті орендних платежів за Договором оренди). Вказана заява Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.02.2015р. та розглянута судом 05.05.2015р. За результатом розгляду цієї заяви судом винесено ухвалу від 05.05.2015р. якою  задоволено заяву Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області   про визнання кредиторських вимог до   Товариства з обмеженою відповідальністю «Прибузький гранітний кар'єр» у сумі 1 150 379,03 грн. До яких зокрема включено й   орендну плату за землю - 10 282,65 грн. та пеню за несвоєчасну сплату податку - 402,88грн.  - 
		Отже право на звернення з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прибузький гранітний кар'єр» щодо заборгованості зі сплати орендних платежів за Договором оренди вже реалізовано в рамках справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Прибузький гранітний кар'єр», а тому позовні вимоги Прокурора Доманівського району Миколаївської області підлягають відхиленню. 
		Більш того, варто зазначити, що погашення вимог конкурсних кредиторів у порядку передбаченому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є основоположним в процедурі банкрутства, а недотримання цього порядку  зводить нанівець дію закону про банкрутство та реалізацію свого права як кредитора з боку стягувачів, а також завідомо ставить стягувача, який не звернувся з вимогами згідно приписів і порядку, визначеного згаданим законом, у більш вигідне положення від тих кредиторів, які дотрималися вимоги законодавства про банкрутство.
		Крім того, 11.06.2015р. до суду ліквідатором надано квитанцію № 12 від 10.06.2015р. про сплату заставним кредитором боргу за спірним договором у сумі 25054,68 грн., виникнення якого стало підставою для звернення до господарського суду.
		          Крім того, на думку суду розірвання договору оренди від 13.01.2006р. зробить неможливим реалізацію майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Прибузький гранітний кар'єр» як цілісний майновий комплекс, що в свою чергу порушить права кредиторів у справі про банкрутство (їх більше 20).
		Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
		          Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		          Приписами ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
		          Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами:   письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.
		          Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд відхиляє позовні вимоги Прокурора Доманівського району Миколаївської області.
		Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, ст.ст. 1, 10, 19, 23, 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 1, 15, 32  Закону України «Про оренду землі», господарський суд, -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		У задоволенні позовної заяви Прокурора Доманівського району Миколаївської області в інтересах держави в особі Доманівської районної державної адміністрації Миколаївської області відмовити повністю.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
		 
		 
		Суддя                                                                            Т.М.Давченко
		 
		          
		Повний текст рішення складено та підписано 15.06.2015р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...