Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6-148св15 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 16.06.2015. Забезпечено надання загального доступу: 17.06.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		У х в а л а
		іменем  україни
		10 червня 2015 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах 
		Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: 
		головуючого      Кузнєцова В.О.,     
		 
		суддів:                 Ізмайлової Т.Л.,            Мостової Г.І.,                             
		 
		Мартинюка В.І.,                                                     Наумчука М.І.,- 
		розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Старт» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання, пені, інфляційних витрат та трьох відсотків річних, за касаційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 29 жовтня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від         8 грудня 2014 року, 
		в с т а н о в и л а: 
		У вересні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Старт» (далі - ТОВ «Старт») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання, пені, інфляційних витрат та трьох відсотків річних.
		Позовні вимоги ТОВ «Старт» мотивувало тим, що ОСОБА_3  проживає у квартирі АДРЕСА_1 та є споживачем послуг із централізованого теплопостачання, які надає товариство, проте належним чином не здійснює оплату за надання вказаних послуг, унаслідок чого у відповідача виникла заборгованість, розмір якої станом на 1 вересня 2014 року складає 13 300 грн 86 коп., та яка підлягає стягненню із ОСОБА_3 на користь постачальника послуг.
		Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від               29 жовтня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 8 грудня 2014 року, позов ТОВ «Старт» задоволено частково.
		Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ТОВ «Старт» заборгованість за надані послуги з теплопостачання в сумі 7 740 грн 94 коп., 1 547 грн 51 коп. пені, 1 228 грн 43 коп. інфляційних витрат та три відсотки річних у сумі 
		49 грн 75 коп., а всього 10 566 грн 63 коп.
		У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		Вирішено питання про судові витрати. 
		У касаційній скарзі  представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4, просить рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 29 жовтня 
		2014 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 8 грудня 
		2014 року скасувати, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення у справі про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «Старт».
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.  
		Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. 
		Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. 
		Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. 
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. 
		Оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам закону не відповідають. 
		Судом установлено, що відповідачу ОСОБА_3 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1.
		ТОВ «Старт» надає послуги з теплопостачання до вказаного будинку, нарахування вартості яких здійснюється відповідно до тарифів, затверджених рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради № 137 від 9 жовтня 2008 року та № 6 від 4 січня 2011 року.
		Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість ОСОБА_3 з
		 
		 
		оплати наданих послуг із теплопостачання за період з 1 жовтня 2010 року до
		1 вересня 2014 року становить 10 389 грн 46 коп., на вказану суму нарахована пеня в сумі 1 547 грн 51 коп., 1 311 грн 11 коп. інфляційних витрат та три відсотки річних у розмірі 55 грн 28 коп.
		Отже, між сторонами виникли правовідносини з приводу постачання теплової енергії, які регулюються Законами України «Про теплопостачання» й «Про житлово-комунальні послуги» та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від   21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила).
		За правилами ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. 
		Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг із визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
		Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
		Заперечуючи проти позову, ОСОБА_3 зазначала, що позивач не надає їй послуги з теплопостачання та вона не отримує такі послуги взагалі, оскільки її квартира відключена від системи централізованого опалення. Договір про надання таких послуг між ними не укладався.
		Питання відключення від мереж централізованого опалення регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правилами), які з метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків передбачають відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не окремих квартир багатоквартирного будинку з ініціативи їх власників або наймачів, а відключення цілих багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів. 
		Згідно з п. 25 Правил відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
		Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Коксу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
		Згідно з положеннями ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
		Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій на порушення вимог ст. ст. 212-215, 303, 304, 315 ЦПК України на зазначені положення закону уваги не звернули, доводів сторін належним чином не перевірили; не з'ясували, коли саме й за яких обставин квартира ОСОБА_3 була відключена від системи централізованого опалення (акт про самовільне відключення належної 
		ОСОБА_3 квартири від системи централізованого опалення в матеріалах справи відсутній) та, відповідно, не визначилися з тим, чи отримує відповідач послуги з теплопостачання, якщо так - то судам слід було з'ясувати, за який період, в якому обсязі та за якими тарифами надавались відповідні послуги.
		Крім того, судами, з урахуванням заперечень відповідача, не перевірено наданого позивачем розрахунку заборгованості та всіх його складових.
		Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Старт» ставило питання про стягнення з відповідача заборгованості за теплопостачання із посиланням на тарифи, затверджені рішеннями виконавчого комітету Рівненської міської ради № 137 від 9 жовтня 2008 року та № 6 від 4 січня 2011 року, не зазначаючи, яким саме чином відбувається нарахування оплати за надані послуги з теплопостачання: нараховуються такі послуги, виходячи з площі  приміщення, до якого постачається тепло, чи за якимись іншими критеріями. Площа квартири відповідача ні в позовній заяві, ні в наданих позивачем розрахунках не зазначена, інші відомості щодо вказаної квартири також відсутні (як то кількість зареєстрованих осіб та інше).
		Ставлячи питання про стягнення з відповідача заборгованості за теплопостачання, ТОВ «Старт» не надало доказів постачання теплової енергії ні до квартири відповідача, ні в цілому до будинку, в якому розташована квартира відповідача. Як доказ постачання відповідачеві теплової енергії, позивачем було надано лише договір, укладений із газопостачальною організацією, на поставку газу (а.с. 24), що ніяким чином не доводить факту постачання позивачем теплової енергії як до будинку, в якому проживає відповідач, так і до належної їй квартири.
		З огляду на викладене, погодитись із ухваленими у справі судовими рішеннями неможливо та вони підлягають скасуванню. 
		Оскільки обставини, пов'язані із перевіркою наявності заборгованості за спожиті послуги з централізованого теплопостачання, а також визначення розміру такої заборгованості, судами у порушення норм матеріального права належним чином не з'ясовані, що унеможливлює встановлення фактичних обставин справи, що мають визначальне значення для правильного вирішення справи, то справа підлягає передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 
		у х в а л и л а : 
		Касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, задовольнити частково.
		Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 29 жовтня
		2014 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 8 грудня 
		2014 року скасувати. 
		Справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Старт» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання, пені, інфляційних витрат та трьох відсотків річних передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                                            В.О. Кузнєцов 
		Судді:                                                                                                                             Т.Л. Ізмайлова 
		В.І. Мартинюк
		Г.І. Мостова               
		М.І. Наумчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...