Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-а-4002/11 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 10.06.2015. Зареєстровано: 17.06.2015. Забезпечено надання загального доступу: 19.06.2015.
Дата набрання законної сили: 28.09.2012
Результат оскарження 28.09.2012 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд : залишено постанову суду без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Справа №  2-а-4002/11 
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ
		 
		 
		04 березня 2011 року   Суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Іванова Н.Ю., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кіровограді про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, -     
		 
		                                                                     ВСТАНОВИВ:    
		 
		         Позивач  29.11.2010 р. звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить  визнати причину  пропущення  строку  звернення до суду поважною та  відновити  пропущений строк позовної давності для захисту порушеного права; визнати неправомірною бездіяльність ОСОБА_2  Пенсійного  Фонду України в  м.Кіровограді по недоплаті їй  підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої   ст.6  ЗУ «Про соціальний  захист  дітей  війни»; зобовязати  відповідача ОСОБА_2  Пенсійного Фонду України в м.Кіровограді провести перерахунок та виплату їй підвищення  пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої  ст.6  ЗУ « Про соціальний  захист  дітей  війни», з урахуванням норм ч.1  ст.28  ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»  за такі періоди: з 9 липня 2007 р. по 31  грудня 2007 р.,  з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р.,  з 1 січня 2009 р. по 31  грудня 2009 р.,  з 1 січня 2010 р.  по  29 листопада  2010 р. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що вона  є дитиною війни, а тому відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», їй щомісячно, починаючи з 01.01.2006 р., повинна виплачуватися соціальна державна допомога у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком. Нарахування і виплату соціальної допомоги  повинне здійснювати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в  м.Кіровограді. Чинним законодавством передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», не можуть бути обмежені чи скасовані іншими нормативно-правовими актами. Незважаючи на це, державна соціальна допомога у визначеному розмірі, не виплачується. Оскільки, відповідач в добровільному порядку задовольнити вимоги відмовляється, то просить винести рішення про примусове їх виконання. 
		              Відповідач в письмових запереченнях просить суд в задоволенні позову відмовити, оскільки ОСОБА_2 ПФУ в м.Кіровограді, як територіальне  управління  не має  жодного відношення  до коштів державного бюджету. Також, до компетенції   органів  Пенсійного  фонду  не входить  дана виплата, так як із  норми ст. 6  Закону  України  «Про соціальний захист дітей війни» не вбачається, що виплати дітям війни повинні   проводити   органи  Пенсійного фонду. 
		         Відповідно до вимог ч. 4 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. 
		         Предметом спору у даній адміністративній справі є право позивача на отримання передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та захист цього права від порушень з боку органів пенсійного фонду. 
		         При розгляді справи встановлено, що позивач має статус дитини війни, який підтверджується   копією посвідчення  (а.с.7). 
		         Відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2006 р. їй, як дитині війни, пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Ці вимоги законодавства відповідачем в 20062010 роках із різних причин не дотримувалися, що підтверджується запереченнями проти позову відповідача.    
		         Частиною 2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися  про порушення своїх прав, свобод  чи  інтересів. 
		Ухвалою судді  від 29.11.2010 р. вимоги ОСОБА_1 до відповідача  про  зобовязання  провести перерахунок  та виплату  щомісячної  державної  допомоги  «Дітям війни»  за період  з   9 липня 2007 р. по 31  грудня 2007 р.,  з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р.,  з 1 січня 2009 р. по 31  грудня 2009 р.,  з 1 січня 2010 р.  по  28 травня  2010 р., включно,  залишено без розгляду  на підставі ст. 100 КАС України. 
		         Вимоги позивача, щодо зобовязання  нарахування та виплати надбавки до пенсії, як дитині війни, в період з  29.05.2010 р. по  29.11.2010 р., включно  мають бути задоволені, з наступних підстав.             
		         Відповідно до ст.22 Конституції України конституційні права і свободи громадян гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту або обсягу існуючих прав і свобод. 
		         Згідно ч.2 ст.3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. 
		         Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		         Разом з тим встановлено, що відповідач проводить нарахування надбавки та її виплату дітям війни відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка видана у розвиток Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, яким були внесені зміни до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», і дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, сума якої є значно меншою ніж передбачено законодавством. 
		         При виконанні своїх повноважень відповідач не враховує, що зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р., визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008. 
		         Згідно частини 2 статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. 
		         Слід зазначити, що на законодавчому рівні в 2010 р. не було внесено будь-яких обмежень щодо виплати в 2010 році надбавки, особам, які мають статус «дитина війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни», однак дана обставина не була врахована відповідачем при нарахуванні та виплаті даної державної допомоги. 
		         Отже, за конституційними нормами, при визначенні розміру підвищення пенсії позивачці  застосуванню підлягають норми Закону України «Про соціальний захист дітей війни», і вона   має право з 01.01.2006 р. на отримання щомісячної соціальної допомоги, як дитина війни, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. 
		          Відповідно до цього Закону, розмір підвищень пенсій має обраховуватися у відсотковому відношенні до мінімального розміру пенсії за віком. 
		         Статтею 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» передбачено, що основні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком. 
		         При цьому, ст.19 вказаного закону передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком. 
		        Оскільки, будь-яким іншим законом, окрім Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, суд доходить висновку про    відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена названим законом, для розрахунку підвищення пенсії позивачу як дитині війни. 
		         В звязку з цим, є неправомірною відмова відповідача виплачувати позивачці щомісячну соціальну допомогу, як дитині війни, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, в період з 29.05.2010 р. по  29.11.2010 р., оскільки на законодавчому  рівні  зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в цей період не  вносилися. 
		         Згідно з положеннями ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. 
		         Не можуть бути прийняті до уваги доводи відповідача про  відсутність коштів на виплату  передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії, оскільки держава взяла на себе обовязок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обовязку на центральний орган виконавчої влади  Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, а тому вони не виконали своїх повноважень без поважних причин. Отже, відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобовязань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обовязку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих йому Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволенні позову. 
		          З урахуванням наведеного, вимог ч.2 ст.11 КАС України, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача суд вважає необхідним визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 пенсійного фонду України в м.Кіровограді   щодо  не нарахування та   невиплати    позивачу  підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з  29.05.2010 р. по  29.11.2010 р. та  зобовязати ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в  м.Кіровограді здійснити перерахунок та виплату   позивачу   підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період  з  29.05.2010 р. по 29.11.2010 р. включно, з урахуванням положень ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообовязкове пенсійне страхування» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком,  та  з урахуванням виплачених в зазначений період коштів.    
		На підставі викладеного та керуючись ст.22 Конституції України, ст.ст.1, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.52 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік», ст.28 Закону України «Про загальнообовязкове пенсійне страхування», ст.ст.6-11, 71, 94, 158-160, 183-2, 256 ч.1 абз.9 КАС України, -   
		 
		                                                                         ПОСТАНОВИВ:   
		 
		         Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в  м.Кіровограді  про перерахунок  та виплату  щомісячної  державної  соціальної   допомоги дітям    війни - задовольнити. 
		              Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 пенсійного фонду України в м.Кіровограді  щодо  ненарахування та  невиплати  ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період  з  29.05.2010 р. по  29.11.2010 р.    
		              Зобовязати ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в м.Кіровограді здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з  29.05.2010 р. по  29.11.2010 р. включно, з урахуванням положень ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообовязкове пенсійне страхування» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням  виплачених  в  зазначений період коштів.             
		Зобовязати  ОСОБА_2 пенсійного фонду України в м.Кіровограді  виконати постанову  негайно.            
		          Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через Кіровський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі прийняття постанови в порядку скороченого провадження апеляційна скарга подається протягом  десяти днів з дня отримання копії постанови. 
		Суддя   Кіровського 
		районного суду
		м.Кіровограда
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...