Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 203/4432/13-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 16.06.2015. Зареєстровано: 18.06.2015. Забезпечено надання загального доступу: 22.06.2015.
Дата набрання законної сили: 02.09.2014
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 203/4432/13-к
		Провадження №1-кп/0203/13/2014 
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16.04.2014 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі: 
		головуючого-судді - ОСОБА_1 ,
		при секретареві - ОСОБА_2 ,
		за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
		адвоката - ОСОБА_4 , 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Дніпропетровську матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013040670002739 від 12.06.2013р. стосовно: 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Дніпропетровська, українки, громадянки України, із середньотехнічною освітою, заміжню, не працюючу, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судиму,
		- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.368 КК України,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_5 , обіймаючи, відповідно до наказу №063-1/о директора Дніпропетровського вищого навчального закладу «Дніпропетровський коледж технологій і дизайну» від 02.06.2008 року, посаду завідувача гуртожитком №1 ДВНЗ «Дніпропетровський коледж технологій і дизайну», будучи особою, уповноваженою на здійснення керівництва виробничою діяльністю працівників гуртожитку, тобто наділеною організаційно-розпорядчими функціями, являючись службовою особою, використовуючи надане службове становище, одержала неправомірну вигоду від ОСОБА_6 за сприяння поселенню в гуртожиток за наступних обставин.
		11.06.2013 року, близько 15-00 годин, до ОСОБА_5 , яка виконувала свої службові обов`язки та знаходилась за місцем своєї роботи у службовому кабінеті №5 гуртожитку №1 ДВНЗ «Дніпропетровський коледж технологій і дизайну», розташованому по вул.Щорса, 1 у м.Дніпропетровську, звернулася ОСОБА_6 з питанням щодо тимчасового поселення її та двох подруг - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , до гуртожитку для проживання на період червня-липня 2013 року.
		В цей час, ОСОБА_9 , керуючись раптово виниклим злочинний умислом, направленим на отримання неправомірної вигоди всупереч інтересам служби, які зобов`язували останню діяти у відповідності зі ст.ст.128, 129 Житлового кодексу України, п.п.9-12 Постанови Ради Міністрів Української РСР від 03.06.1986 №208. пообіцяла ОСОБА_6 сприяти у вирішенні питання щодо поселення до гуртожитку, шляхом винесення рішення про поселення на обговорення адміністрації навчального закладу та підготовки відповідних документів, за грошову винагороду в загальній сумі 1950 грн., які будуть начебто використані на покриття витрат за користування комунальними послугами та проведення ремонтних робіт.
		На вказану пропозицію ОСОБА_6 , у зв`язку з відсутністю місця мешкання в м.Дніпропетровську, погодилася, та вимушена була пообіцяти ОСОБА_5 передати вищевказані грошові кошти за проживання.
		Продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на отримання від ОСОБА_6 неправомірної вигоди, ОСОБА_5 , 14.06.2013 року, приблизно об 11-40 годин, перебуваючи в кабінеті №5 завідувача гуртожитком №1 ДВНЗ «Дніпропетровський коледж технологій і дизайну» за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Щорса, 1, будучи службовою особою, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи надане їй службове становище, отримала від ОСОБА_6 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 1950 грн., за сприяння у вирішенні питання щодо поселення ОСОБА_6 та її подруг ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до гуртожитку №1 ДВНЗ «Дніпропетровський коледж технологій і дизайну», шляхом винесення рішення про поселення на обговорення адміністрації навчального закладу та підготовки відповідних документів.
		Після цього, після отримання неправомірної вигоди ОСОБА_5 була затримана працівниками Кіровського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області.
		 
		В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 , свою вину не визнала в повному обсязі, пояснивши про те, що відповідно до наказу №063-1/о директора Дніпропетровського вищого навчального закладу «Дніпропетровський коледж технологій і дизайну» від 02.06.2008 року, вона була прийнята на посаду завідувача гуртожитком №1 ДВНЗ «Дніпропетровський коледж технологій і дизайну», розташованого за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Щорса, 1.
		Згідно посадової інструкції вона є матеріально відповідальною особою, відповідає за матеріальні цінності що знаходяться у гуртожитку; відповідає за електроенергію, дотримання санітарно-гігієнічних та протипожежних норм у гуртожитку; забезпечує правильну експлуатацію гуртожитку.
		Згідно положення «Про гуртожитки» вона має право заселяти та виселяти як студентів ДВНЗ «Дніпропетровській коледж технологій і дизайну» так і сторонніх людей на підставі відповідних документів. 
		Процедура заселення студентів проходить наступним чином: від студентів поступають заяви до зам.директора по виховній роботі ОСОБА_10 , на підставі яких остання складає спільний наказ, який підписує директор. На підставі зазначеного спільного наказу та квитанції, вона проводить заселення студентів.
		Процедура заселення інших громадян проходить наступним чином: особи які бажають заселитися приносять їй лист з місця роботи, паспорт та його ксерокопію. На підставі зазначених документів вона складає заяву на ім`я директора про тимчасове поселення. Також зазначає: номер кімнати, її площа, меблі що знаходяться у кімнаті. Після чого заява узгоджується із зам. директора по господарській роботі ОСОБА_11 . Далі узгоджена заява поступає до бухгалтерії, де робиться розрахунок проживання. Після заява поступає на підпис до директора коледжу ОСОБА_12 
		11.06.2013 року о 16-00 год. до неї звернулася ОСОБА_6 з проханням поселення її та ще двох дівчат до гуртожитку на літній час. Вона відповіла, що на даний час є вільна кімната, та вони можуть заселитися.
		ОСОБА_6 поцікавилась про вартість проживання. Вона повідомила що це буде коштувати 400 грн. з одного чоловіка за один місяць та 250 грн. за неповний місяць червень. Також дівчина цікавилась про оплату вартості проживання наперед. Після цього їхня розмова закінчилась та дівчина пішла.
		14.06.2013 року вона знову зустрілась з ОСОБА_6 у приміщенні гуртожитку. ОСОБА_6 була одна без дівчат, пояснивши що дівчата знаходяться на роботі та прийдуть у вечорі. Вона передала ОСОБА_6 ключі від кімнати № НОМЕР_1 , щоб остання залишила там свої речі. Після чого пішла до свого кабінету №5. 
		Через 5 хв. ОСОБА_6 зайшла до неї в кабінет та повідомила що може передати оговорену вартість проживання за трьох дівчат за 1,5 міс., а саме: неповний місяць червень та повний місяць липень. Вона в свою чергу взяла у неї копії паспортів дівчат.
		ОСОБА_6 передала їй грошові кошти в розмірі 1950 грн., номіналом: 19 купюр по 100 грн. та одна номіналом 50 грн., які положила на стіл.
		Вона перерахувала їх, та разом із наданими копіями, положила у висувний ящик столу.
		Після чого дівчина вийшла.
		Через декілька хвилин до її кабінету №5 зайшли співробітники міліції, пред`явили свої службові посвідчення, та повідомили що буде проведено обшук зазначеного кабінету.
		Після чого ознайомили її з ухвало Кіровського районного суду м. Дніпропетровська про проведення обшуку, в якій вона поставила свій підпис.
		Після, в присутності двох понятих, раніше не відомих їй дівчат, із застосуванням відео зйомки, було проведено обшук у кабінеті №5. В ході якого, вона у добровільному порядку, з верхнього ящику столу, видала раніше отриманні грошові кошти від ОСОБА_6 в розмірі 1950 грн. Та пояснила що зазначені кошти вона отримала у якості оплати за проживання у гуртожитку трьох дівчаток.
		Разом з тим, ОСОБА_5 вказала на той факт, що ОСОБА_6 вона не вказувала на те, що загальна сума оплати за мешкання у гуртожитку буде складати саме 1950 грн. При цьому після отримання коштів вона планувала піти до бухгалтерії та взяти корінець розрахункового рахунку. Заяви ОСОБА_6 та її подруг з відповідною візою директора не було, оскільки останню вона повідомила в усній формі;
		 
		Не дивлячись на невизнання своєї вини обвинуваченою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.368 КК України її вина повністю знайшла своє підтвердження сукупністю зібраних та досліджених в ході судового слідства доказів: 
		 
		- свідченнями свідка ОСОБА_6 , яка в судовому засіданні пояснила суду, що вона проживала разом із хлопцем у м.П`ятихатки. На початку червня 2013 року, разом із подругами ОСОБА_8 та ОСОБА_13 , вирішили знайти для сумісного проживання окрему кімнату у одному з гуртожитків м.Дніпропетровська розташованих у центральній частині міста.
		З цією метою вона обійшла прилеглі до центральної частини міста вулиці та знайшла ДВНЗ «Дніпропетровський коледж технології та дизайну», розташованого за адресою: АДРЕСА_3 що має власний гуртожиток. 
		Порадившись із своїми подругами вони вирішили з`ясувати на яких умовах можливо отримати там окрему кімнату. 
		Оскільки її подруги були зайняті на роботі, то вона одна 11.06.2013 року пішла до гуртожитку ДВНЗ «Дніпропетровський коледж технологій та дизайну». Знаходячись в приміщенні гуртожитку вона знайшла завідуючу гуртожитку ОСОБА_5 .
		В ході розмови з якою, повідомила про те, що їй з двома подругами необхідно заселитися до окремої однокімнатної кімнати. На що ОСОБА_5 повідомила, що на даний час немає вільних кімнат, однак у разі якщо трохи почекати та сплатити 400 грн. з чоловіка, то можливо буде знайти кімнату. Тобто кожного місяця необхідно буде сплачувати по 1200 грн., а за неповний місяць червень по 250 грн. з чоловіка, тобто разом необхідно було сплатити 1950грн. Окрім грошей, необхідно було надати копії паспортів осіб що заселяються. 
		Вона відповіла що заселятися вона разом із подругами будуть 14.06.2013 року, того ж дня вони принесуть необхідні копії документів та гроші.
		Зі слів завідуючої гуртожитком ОСОБА_5 , їй стало зрозуміло, що вона з подружками зможуть отримати кімнату для тимчасового проживання лише за умов сплати грошових коштів у розмірі 1950 грн., та без надання зазначених грошових коштів це буде неможливим. 
		 14.06.2013 року вона зустрілась з ОСОБА_5 у гуртожитку, яка передала їй ключі від кімнати АДРЕСА_4 , яка знаходилась на першому поверсі гуртожитку, де вона залишила свої речі, тобто фактично заселилася. 
		Після чого, у службовому кабінету №5, передала ОСОБА_5 , обумовлену раніше грошову суму.
		Крім того, вона повідомляла ОСОБА_8 , про те що буде звертатися до співробітників міліції із відповідною заявою, оскільки при поселенні яких-небудь договорі, заяв не складала та не підписувала, документів щодо передання грошів (розрахункових рахунків) не отримувала, що викликає сумніви у законності дій ОСОБА_5 ;
		 
		- свідченнями свідка ОСОБА_13 , яка в судовому засіданні пояснила суду, що вона зі своїми подружками, на початку червня 2013 року, вирішили зняти кімнату в гуртожитку неподалеку від перехрестя пр.Кірова та пр.Пушкіна м.Дніпропетровська. На той час вона працювала у ТЦ «Міріада». Зважаючи на те, що вона та ОСОБА_8 не можуть покинути робоче місце, то домовились з ОСОБА_6 що вона займеться вирішенням спільного питання стосовно проживання. 
		ОСОБА_6 на протязі деякого часу шукала необхідну кімнату, та 11.06.2013 року розповіла ОСОБА_8 , а та їй, що заходила в гуртожиток ДВНЗ «Дніпропетровського коледжу технологій та дизайну». Завідуюча зазначеного гуртожитку була ОСОБА_5 , яка запропонувала ОСОБА_6 кімнату на три ліжка. Також ОСОБА_5 повідомила, що одне ліжко-місце буде коштувати 400 гривень на місяць, тобто для того щоб вони винайняти кімнату в гуртожитку на три місця треба буде заплатити 1200 гривень на місяць, та ще по 250 гривень за червень, оскільки винаймати кімнату вони зібрались з середини червня місяця. Тобто загальна сума за півтора місяця становила 1950 гривень. 
		Порадившись, вони дійшли висновку, що кімната в гуртожитку ДВНЗ «Дніпропетровського коледжу технологій та дизайну», має для них дуже вигідне місце розташування, оскільки знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , що біля стадіону « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». 
		Оскільки на той час у неї не було достатньо коштів, вона передала частину коштів ОСОБА_8 , в розмірі 300 грн., решту повинна була віддати пізніше. 
		Вона зрозуміла, що зазначені готівкові кошти, що будуть в подальшому передані особисто ОСОБА_5 за поселення у кімнату гуртожитку. Яких-небудь договорів та заяв вона не складала, квитанцій на сплату зазначених коштів не отримувала.
		Від ОСОБА_8 їй стало відомо, що оскільки посадова особа коледжу ОСОБА_5 , надасть у тимчасове користування кімнату, лише за умови сплати їй грошових коштів у розмірі 1950 гривень, ОСОБА_6 , вирішила щось з цим робити та кудись звертатися. Куди саме їй невідомо; 
		 
		- свідченнями свідка ОСОБА_8 , яка в судовому засіданні пояснила суду, що вона проживає по АДРЕСА_5 разом із своєю бабусею та дядьком. 
		Вона зі своїми подружками знайшли сезонну роботу неподалік перехрестя пр.Кірова та АДРЕСА_6 . Та на початку червня 2013 року, вирішили зняти кімнату в гуртожитку неподалеку від зазначеного району. Зважаючи на те, що вона та ОСОБА_13 не могли покинути робоче місце, то вони домовились з ОСОБА_6 , що вона займеться вирішенням їх спільного питання стосовно проживання.
		На той час ОСОБА_13 працювала у ТЦ «Міріада», а вона тимчасово підробляла у різних місцях. З ОСОБА_6 вона знайома ще з другого курсу Монтажного технікуму.  ОСОБА_6 та ОСОБА_13 раніше знайомі не були. 
		Деякий час ОСОБА_6 шукала кімнату безрезультатно, але 11.06.2013 року вона розповіла їй та ОСОБА_13 , що заходила в гуртожиток ДВНЗ «Дніпропетровського коледжу технологій та дизайну». В цьому коледжі, завідуюча гуртожитком ОСОБА_5 , запропонувала ОСОБА_6 кімнату на три ліжка. Також ОСОБА_5 повідомила, що одне ліжко-місце буде коштувати 400 гривень на місяць, тобто для того щоб їм винайняти кімнату в гуртожитку на три місця треба буде заплатити 1200 гривень на місяць, та по 250 гривень як за не повний місяць червень, що разом складає 1950 гривень за півтора місяця, а саме з середини червня і до кінця липня, без оформлення будь-якого договору.
		Умови домовленості їй підішли, та вона передала гроші разом із копіями паспортів, свої та ОСОБА_13 Тітенко ОСОБА_14 . 
		З пояснень ОСОБА_6 вона зрозуміла, що зазначені готівкові кошти, що будуть в подальшому передані особисто ОСОБА_5 за поселення у кімнату гуртожитку та у разі їх відмови поселення здійснити буде неможливо. Яких-небудь договорів та заяв вона не складала, квитанцій на сплату зазначених коштів не отримувала;
		 
		- свідченнями свідка ОСОБА_11 , яка в судовому засіданні пояснила суду, що з 01.10.2010р. вона працює заступником директора по АГЧ у ДВНЗ «Дніпропетровського коледжу технологій та дизайну». 
		14.06.2013р. о 11-30 год. вона знаходилась у приміщенні гуртожитку №1 ДВНЗ «Дніпропетровського коледжу технологій та дизайну» та спілкувалась з вахтером. Коли заходила до приміщення гуртожитку, то при вході на сходах бачила дівчину з великою дорожньою сумкою. На її питання кого вона очікує, дівчина відповіла що ОСОБА_5 . 
		Через деякий час підійшла ОСОБА_5 , вона їй повідомила, що на сходах її очікує дівчина. 
		ОСОБА_5 поцікавилась у дівчини чому вона одна, на що та відповіла, що інші дівчата знаходяться на роботі та прийдуть заселятися у вечорі. А зараз вона залишить свої речі та візьме ключі від кімнати. ОСОБА_5 попросила ключі від кімнати №7 у чергової, та передала їх дівчині. 
		Після чого дівчина з речами пішла по коридору до кімнати, а ОСОБА_5 пішла до свого кабінету. Через декілька хвилин дівчина вийшла з кімнати та направилась по коридору у кімнату ОСОБА_5 .
		Крім цього, пояснила про те, що питання поселення громадян до гуртожитку регулюється положенням про гуртожитки. Згідно якого існує наступний порядок: громадянин звертається із відповідною заявою про поселення до директора коледжу, який в свою чергу ставить свою візу: поселити чи відмовити у поселенні. Після чого зазначену заяву передають до бухгалтерії де складається калькуляція та укладається відповідний договір.
		Також доповнила, що ОСОБА_5 не була наділена повноваженнями приймати готівкові грошові кошти у кого-небудь за поселення до гуртожитку. 
		Відповідно до рішення студентської ради інших осіб, що не є студентами коледжу, можливо було заселяли до гуртожитку на літній період.
		Їй відомо, що заяву за фактом поселення дівчат, як передбачено відповідним положенням, ніхто не писав, оплати за поселення не було; 
		 
		- свідченнями свідка ОСОБА_12 , яка в судовому засіданні пояснила суду, що з 17.05.2010р. вона є директором ДВНЗ «Дніпропетровського коледжу технологій та дизайну».
		З 17.05.2013р. посаду завідувача гуртожитком №1 ДАНЗ «Дніпропетровського коледжу технології та дизайну» займає ОСОБА_5 .
		ДВНЗ «Дніпропетровський коледж технології та дизайну» належать два гуртожитки №1, №2 в якому проживають студенти навчального закладу, співробітники коледжу та і інші громадяни.
		Для заселення до гуртожитку сторонніх осіб необхідні слідуючи документи: лист з місця роботи, заява про надання кімнати у вільній формі, копія паспорту. На підставі зазначених документів складається договір про надання послуг проживання у гуртожитку. Після чого пакет документів направляється до бухгалтерії для складення калькуляції сплати за користування гуртожитком. 
		Заселяти та стягувати з кого-небудь готівкові грошові кошти за заселення ОСОБА_5 не мала права. 
		Оберту грошових коштів у коледжі не було, грошові операції не проводяться.
		До неї із відповідною заявою ОСОБА_5 про заселення трьох дівчат не зверталася. У зазначений час вона знаходилась на нараді.
		Крім того, вказала, що при отриманні заяв ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , та ОСОБА_8 вона б їх не підписала, у зв`язку з тим що в останніх не було листів з місця роботи. Також додала що, у гуртожитку АДРЕСА_7 не студенти коледжу не заселяються і не мешкають; 
		 
		- свідченнями свідка ОСОБА_15 , яка в судовому засіданні пояснила суду, що з березня 2011 року вона працює у ДВНЗ «Дніпропетровській коледж технології та дизайну» на посаді бухгалтера, в її обов`язки входить ведення бухгалтерії коледжу.
		При заселенні до гуртожитку сторонніх осіб, завідуюча гуртожитком надає пакет документі (у тому числі, заяву особи, паспорт, договір), на підставі яких бухгалтерія складає калькуляцію. Після, особі що заселяється відається рахунок, на підставі складеної калькуляції. На який особа, що заселяється перераховує кошти на рахунок гуртожитку.
		Крім того додала, що обороту готівкових грошових коштів у коледжі не було. Коменданта гуртожитку не було наділено правом приймати грошові кошти від громадян які бажають заселитися до гуртожитку. У середньому суму проживання за місяць визначити неможливо, оскільки вона залежить від різних факторів (квадратури кімнати, тощо). Документів на заселення трьох дівчат: ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 надано не було. У гуртожитку на АДРЕСА_7 заборонено поселяти не студентів технікуму; 
		 
		-свідченнями слідчого ОСОБА_16 , яка в судовому засіданні пояснила суду, що нею проводилося досудове розслідування по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_5 . 
		Особи що зазначені у деяких процесуальних документах, які містяться у матеріалах кримінального провадження, а саме: ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , були зазначені внаслідок технічної помилки. Про що нею було винесено відповідну постанову про виправлення помилок. Зазначені особи не мали відношення до даного кримінального провадження.
		 
		Крім того, вина обвинуваченої ОСОБА_5 підтверджується дослідженими під час судового розгляду письмовими доказами, а саме:
		 
		-протоколом прийняття усної заяви про кримінальне правопорушення що готується від 12.06.2013р., відповідно до якої  ОСОБА_6 повідомила про те, що 11.06.2013р. в службовому кабінеті гуртожитку ДВНЗ «Дніпропетровського коледжу технології та дизайну» завідуюча гуртожитком ОСОБА_5 вимагала від неї хабар в розмірі 1950 грн. за надання можливості тимчасового проживання в кімнаті гуртожитку (т.2 а.п.6); 
		- протоколом огляду від 12.06.2013 диктофона марки «Олимпус», добровільно виданим ОСОБА_6 , який, як пояснила остання, вона використала з метою запису розмови 11.06.2013 між нею та ОСОБА_5 . Відповідно до вказаного протоколу за участю понятих прослухано вказану розмову та складено слідчим стенограмму (т.2 а.п.22-29).
		-постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 12.06.2013р., відповідно до якого залучений диктофон марки «Олімпус» (т.2 а.п.30,31);
		-протоколом огляду помітки та вручення грошових коштів від 14.06.2013р., відповідно до якого оглянуті добровільно видані грошові кошти в розмірі 1950 грн, номіналом по 100 грн. (19 шт.) та номіналом 50 грн. (1шт.), які оброблені спец. засобом «Промінь-1», при освітленні лампи випромінюючої у/ф світло на оброблених грошових коштах видно світіння жовто-зеленого кольору (т.2 а.п.45,46);
		- протоколом обшуку від 14.06.2013 року, згідно якого слідчий СВ ОСОБА_16 в період часу з 12.03 по 13.12 за участю заступника директора коледжу ОСОБА_11 , понятих (Кривуля, Скипочка) провів обшук у службовому кабінеті №5 гуртожитку ДВНЗ «Дніпропетровський коледж технології і дизайну». Під час якого ОСОБА_5 добровільно дістала з правої шухляди свого робочого столу грошові кошти 1950 грн. та пояснила що останні вона отримала від  ОСОБА_6 за вселення її та 2 подруг до гуртожитку терміном на 2 місяці. Після просвічення на вказаних купюрах виявлені сліди жовто-зеленого кольору (т.2 а.п.50-53);
		-протоколом освідування особи від 14.06.2013 року, в ході якого знято змиви з долонь лівої та правої руки ОСОБА_5 на пальцях та долонях останньої було виявлено світіння жовто-зеленого кольору (т.2 а.с.58) 
		-висновком хімічної експертизи №70/12/1387 від 21.06.2013р., згідно висновків якої на представлених на дослідження банкнотах, вилучених у ОСОБА_5 , на ватних тампонах зі змивами рук, на фрагменті паперу зі зразком люмінесцентної речовини, виявлені сліди спеціальних хімічних речовин с люмінесценцією жовтого кольору у УФ променях, які мають між собою спільну родову приналежність (т.3 а.п.32-36); 
		-постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 25.06.2013 року, відповідно до якої залучені у якості таких: опечатаний прозорий пакет з грошовими коштами у сумі 1950 грн., які передані до СФЗБО Дніпропетровського МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області (т.3 а.п.38,39);
		- висновком техніко-криміналістичної експертизи № 70/06-535 від 19.06.2013 грошові кошти у сумі 1950 грн., вилучені у ОСОБА_5 відповідають грошовим знакам Національного банку України аналогічного номіналу, що знаходяться в офіційному обігу (т.3 а.п.33-36). 
		-постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 25.06.2013 року, відповідно до якого ватні тампони у 3-х п/п пакетах, зразок фрагменту паперу з нанесеною на нього люмінесцентної речовини «Промінь-1», що передані на зберігання до камери схову Кіровського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області (т.3 а.п.40, 41);
		- постановою про визнання речових доказів від 12.06.2013, а саме визнаний вилучений у ОСОБА_6 диктофон марки «Олимпус», на якому міститься аудіо-запис її розмови з ОСОБА_5 (т.2 а.п.84);
		- постановою про визнання речових доказів від 28.06.2013р., відповідно до якової залучено в якості речового доказу, двд-р диск із записом обшуку від 14.06.2013 р. (т.2 а.с.96);
		- протоколом освідування особи від 14.06.2013 р. відповідно до якого на пальцях та долонях ОСОБА_5 під світінням лампи виявлено світіння, після чого були зняті змиви (застосована відеозйомка) (т.2 а.п.57);
		- протоколом огляду диктофону марки «Олімпус», добровільно виданим ОСОБА_6 з фіксацією розмови від 14.06.2013 між нею та ОСОБА_5 (т.2 а.п.77);
		- протоколом огляду від 28.06.2013 флеш-носія марки «Тошиба» з записом відео до протоколу обшуку від 14.06.2013 проведений у приміщенні гуртожитку (т.3 а.п.94);
		- наказом № 063-1/0 від 02.06.2008 щодо призначення ОСОБА_5 на посаду завідувачу гуртожитку з 02.06.2008р. (т.2 а.п.76);
		- посадовою інструкцією завідувача гуртожитку (т.2 а.п.87); 
		- положення про студентський гуртожиток державного вищого навчального закладу «Дніпропетровський коледж технологій та дизайну» відповідно до якого вселення здійснюється завідуючим гуртожитком на підставі виданого ордеру та на підставі наказу директора про надання місць. Розміщення в гуртожитку інших осіб здійснюється на договірних засадах (т.2 а.п.3-10).
		 
		Оцінюючи викладені докази, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними, несуперечливими, а викладені в них відомості такими, що вірно відображають фактичні обставини даної справи, у зв`язку із чим приходить до однозначного висновку про винність обвинуваченої у вчиненні інкримінованого злочину.
		Суд критично відноситься до показань обвинуваченої  ОСОБА_5 в частині того що вона громадянці ОСОБА_6 не вказувала на те, що загальна сума оплати за мешкання у гуртожитку буде складати саме 1950 грн., та після отримання коштів вона планувала піти до бухгалтерії та взяти корінець розрахункового рахунку, а не привласнити їх. Заяв дівчат з відповідною візою директора не було, оскільки останню вона повідомила в усній формі.
		Суд, вважає, що таким чином вона використовує своє право на захист, намагається уникнути відповідальності, заплутати судове слідство.
		Оскільки вони, спростовуються свідченнями свідків: ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_12 , положенням про студентський гуртожиток, посадовою інструкцією завідуючого гуртожитку. 
		Так, під час судового розгляду, об`єктивно з`ясовані обставини, які підтверджені доказами про обіймання ОСОБА_5 посади завідувача гуртожитку №1 ДВНЗ з 2008 року. Ознайомленість та знання  ОСОБА_5 про порядок поселення осіб у гуртожиток, у тому числі тих, що не є студентами коледжу, а саме: особи які бажають заселитися приносять їй лист з місця роботи, паспорт та його ксерокопію. На підставі зазначених документів вона складає заяву на ім`я директора про тимчасове поселення. Також зазначає: номер кімнати, її площа, меблі що знаходяться у кімнаті. Після чого заява узгоджується із зам. директора по господарській роботі ОСОБА_11 . Далі узгоджена заява поступає до бухгалтерії, де робиться розрахунок проживання. Після заява поступає на підпис до директора коледжу ОСОБА_12 , та умисного порушення зазначеного порядку останньою. 
		Встановлено той факт, що ОСОБА_5 не була наділена повноваженнями на отримання готівкових коштів від будь-кого з громадян за поселення до гуртожитку, а також на визначення суми коштів що підлягали сплаті за проживання.
		Також встановлено, що обороту готівкових коштів у коледжі взагалі не було, розрахунки проводилися через фінансові установи. 
		Твердження ОСОБА_5 , про те, що вона узгоджувала питання про поселення з директором коледжу, спростовується показаннями самої ОСОБА_12 , яка вказала на наявний порядок поселення осіб, а також про той факт, що особи, які не є студентами коледжу не мешкають у гуртожитку на АДРЕСА_7 . 
		В ході судового засідання, встановлено, що свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , розуміли та усвідомлювали, що визначені ОСОБА_5 готівкові кошти, будуть в подальшому передані особисто їй за поселення у кімнату гуртожитку, та у разі невиконання зазначених умов поселення було б неможливим. Яких-небудь договорів та заяв вони не складала, квитанцій на сплату зазначених коштів не отримували, порядок заселення їм не роз`яснювався. 
		Крім того, обвинувачена не заперечує того, що повідомляла ОСОБА_6 про те, що одне ліжко-місце буде коштувати 400 гривень на місяць, та по 250 гривень, як за не повний місяць за поселення до гуртожитку, що прямо свідчить про її намір одержати неправомірну вигоду для себе, оскільки як вбачається з пояснень свідка ОСОБА_15 , яка є бухгалтером ДВНЗ «Дніпропетровській коледж технології та дизайну», у середньому суму проживання за місяць визначити неможливо, оскільки вона залежить від різних факторів (квадратури кімнати, підігрів води, електропостачання, тощо). 
		При заселенні до гуртожитку сторонніх осіб, завідуюча гуртожитком надає пакет документі (у тому числі, заяву особи, паспорт, договір), на підставі яких бухгалтерія складає калькуляцію.
		Тобто, до подання зазначених документів до бухгалтерії та складання калькуляції, ОСОБА_5 не могла достовірно знати або визначити (розрахувати) суму грошових коштів, які будуть в подальшому сплачені дівчатами за проживання у гуртожитку.
		Документів на заселення трьох дівчат: ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 до бухгалтерії надано не було. 
		Усі вищеперераховані докази які отримані під час досудового розслідування, знайшли відображення під час судового розгляду провадження, і є аналогічними. Наведене повністю викриває ОСОБА_5 у вчиненні нею одержання неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй службового становища.
		Також всі наведені докази дають підстави вважати, що розслідування по даному кримінальному провадженню проведено повно, об`єктивно та всесторонньо.
		 
		Таким чином, суд вважає вину обвинуваченої ОСОБА_5 в інкримінованому їй злочині доведеною і кваліфікує її дії за ч.2 ст.368 КК України, як одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням наданого службового становища.
		 
		Оцінюючи докази що добиті в ході досудового слідства та судового слідства, суд вважає їх достовірними, оскільки у сукупності кожне з них доповнює та підтверджує друг друга, а відомості що містяться у них є такими, що вірно відображають фактичні обставини зазначеної справи, у зв`язку з чим приходить до висновку про винуватість обвинуваченої у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення.
		Свідчення свідків, висновки експертиз, протоколи слідчих дій та документи складені та оформлені у порядку передбаченому КПК України та є джерелом доказів, в них підтверджуються обставини та факти, які мають значення для вирішення справи.
		При визначенні виду та розміру покарання суд виходить із ступеня тяжкості вчиненого злочину та особистості обвинуваченої, яка за місцем мешкання та роботи характеризується з позитивної сторони (т.2 а.п.55,58), на диспансерному обліку у лікаря психіатра та нарколога не знаходиться (т.2 а.п.52, 53), скоїла злочин вперше (т.2 а.п.50), що суд відносить до пом`якшуючих покарання обставин. 
		Обтяжуючих вину ОСОБА_5 обставин під час судового розгляду не встановлено.
		Таким чином, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, особу винної та її ставлення до вчиненого діяння, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_5 такий вид основного покарання, передбачений ч.2 ст.368 КК України, як позбавлення волі, а також із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши її від відбування основного покарання з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і буде виконувати покладені на неї обов`язки. А також із застосуванням додаткового покарання у вигляді позбавлення права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов`язків на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності строком на 3 роки.
		Згідно п.3 ч.1 ст.96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були предметом злочину, крім тих, що повертаються законному володільцю. 
		Відповідно до ч.4 ст.96-2 КК України спеціальна конфіскація не застосовується до грошей, які згідно із законом підлягають поверненню законному володільцю. 
		В судовому засіданні встановлено, що грошові кошти в сумі 1950 грн., які були предметом злочину належать ОСОБА_6 , тому вказана грошова сума підлягає поверненню законному володільцю, в зв`язку з чим додаткове покарання у виді спеціальної конфіскації не може бути призначене.
		Речові докази по даному кримінальному провадженню відповідно до ст.100 КПК України, а саме: ватні тампони у 3 п/п пакетах, зразок фрагменту паперу з нанесеною на ньому люмінесцентною речовиною «Промінь-1», необхідно знищити; двд-р диск із записом обшуку від 14.06.2013 р., диктофон марки «Олимпус», на якому міститься аудіо-запис розмови з ОСОБА_5 , необхідно зберігати при матеріалах провадження; грошові кошти в розмірі 1950 грн., що знаходяться на зберіганні у СФЗБО Дніпропетровського МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, необхідно повернути власнику ОСОБА_6 . 
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України,
		 
		З А С У Д И В:
		 
		ОСОБА_5  визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.368 КК України та призначити їй покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов`язків на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності строком на 1 (один) рік.
		 
		На підставі ст.75, п.1 ч.2,3 ст.76 КК України ОСОБА_5 , звільнити від призначеного основного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік, поклавши на неї наступні зобов`язання: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		 
		Речові докази: 
		-ватні тампони у 3 п/п пакетах, зразок фрагменту паперу з нанесеною на ньому люмінесцентною речовиною «Промінь-1» - знищити; 
		-двд-р диск із записом обшуку від 14.06.2013 р., диктофон марки «Олимпус», на якому міститься аудіо-запис розмови з ОСОБА_5 - зберігати при матеріалах провадження; 
		-грошові кошти в розмірі 1950 грн., що знаходяться на зберіганні у СФЗБО Дніпропетровського МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області - повернути за належністю власнику ОСОБА_6 . 
		 
		На вирок можуть подані апеляційні скарги в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
		Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.
		Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку звернувшись до суду із відповідною заявою.
		 
		 
		Суддя  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...