Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/2249/15 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 18.06.2015. Зареєстровано: 19.06.2015. Забезпечено надання загального доступу: 23.06.2015.
Дата набрання законної сили: 26.06.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  
		тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41 
		________________________________________________________________________
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"08" червня 2015 р.Справа № 922/2249/15
		Господарський суд Харківської області у складі:
		судді Прохорова С.А.      
		при секретарі судового засідання П'ятак А.С.
		 
		розглянувши справу 
		за позовом   Харківської міської ради, м. Харків     до  ТОВ "Транстех Лімітед", м. Харків   про  стягнення коштів за участю :
		позивача - Замніус М.В. - за дов.;
		відповідача - не з"явився 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач, Харківська міська рада, звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача, ТОВ "Транстех Лімітед" збитки у вигляді упущеної вигоди (неодержаного доходу) в розмірі 29005,81 грн. згідно з розрахунком величини пайового внеску виконаного за показниками опосередкованої вартості будівництва.
		Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі.
		Представник відповідача в судове засідання не з"явився, відзив на позов не надав. Ухвала про порушення провадження по справі та ухвала про відкладення розгляду справи повернулися до суду з поміткою: "за закінченням терміну зберігання".
		Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в звязку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.
		Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне:
		Згідно із ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
		Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
		Відповідно до ч. 7 ст. 27 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів міських рад належать залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності до участі в комплексному соціально-економічному розвитку сіл, селищ, міст, координація цієї роботи на відповідній території.
		Згідно із ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», одним з основних принципів місцевого самоврядування є судовий захист прав місцевого самоврядування.
		Відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими Законами України.
		Таким чином, Харківська міська рада представляє інтереси територіальної громади м. Харкова.
		17 лютого 2011 року Верховною Радою України було прийнято Закон № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності», який згідно з його преамбулою покликаний встановити правові та організаційні основи містобудівної діяльності та забезпечити сталий розвиток територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Закон набув чинності з дня його опублікування  - 12.03.2011 року.
		Відповідно до ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник об'єкта будівництва зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту (окрім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті) та укласти договір про пайову участь з органом місцевого самоврядування.
		Законом встановлено строки, упродовж яких мають укладатися договори про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту - не пізніше ніж 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника будівництва щодо його укладення, але до прийняття обєкта будівництва в експлуатацію.
		Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.
		Згідно із ч. 1. ст. 40 цього Закону, порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.
		На виконання вимог Закону рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011 № 804, було затверджено Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова (із змінами згідно рішення від 22.05.2013 № 319), який містить механізм залучення до пайової участі, порядок укладення договорів та розрахунку розміру величини пайового внеску.
		Вказаний Порядок був прийнятий та оприлюднений Харківською міською радою на виконання вимог ст. 22 Закону України «Про інформацію» у встановленому порядку, а саме на офіційному сайті Харківської міської ради (www.city.kharkov.ua), на офіційному сайті комунального підприємства «Харківській міській інформаційний центр» (www.citynet.kharkov.ua) та у газеті «Харьковские известия» тому відповідно до норм ч. 1 ст. 144 Конституції України, є нормативно-правовим актом, обовязковим до виконання на території м. Харкова.
		Відповідно до пункту 1.6 Порядку під будівництвом слід розуміти - нове будівництво, реконструкцію, реабілітацію, капітальний ремонт та технічне переоснащення об'єктів будівництва, а під об'єктами будівництва - будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення та їх комплекси.
		Згідно із пунктом 1.5 Порядку пайова участь замовника полягає у перерахуванні до бюджету міста Харкова коштів на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова
		Залучення замовників до пайової участі здійснюється шляхом укладення договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова з Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради.
		Для укладення такого договору замовник зобовязаний звернутись із відповідною заявою до Департаменту не пізніше, ніж за 30 календарних днів до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
		Згідно положень ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
		При цьому відповідно до положень ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.
		Вказані положення Господарського кодексу України чітко кореспондують до положень ст. 11 Цивільного кодексу України якою встановлено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
		Статтею 14 ЦК України встановлено, що цивільні обов'язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.
		Таким чином, положення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у розумінні положень ст. 4 ЦК України, ст. 174 Господарського кодексу України є законом (актом цивільного законодавства) яким встановлено обовязок певного кола субєктів - замовників будівництва - звернутись до відповідного органу місцевого самоврядування для укладення договору пайової участі.
		Згідно із ст. 1 Закону замовником є фізична або юридична особа, що має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала у встановленому законодавством порядку відповідну заяву.
		Відповідно до ст. 2 Закону під забудовою територій слід розуміти діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, будівництво обєктів, реконструкцію існуючої забудови та територій.
		Як встановлено судом під час розгляду справи по суті відповідно до декларації про готовність обєкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області від 18.04.2014 р. за № ХК 142141070796, реконструкція виробничого будинку літ. «Б-1» та виробничого будинку літ. "В-1" під індивідуальні житлові будинки по вул. Рудика, 4 у м. Харкові прийняті до експлуатації.
		Замовником зазначеної реконструкції за даною декларацією є товариство з обмеженою відповідальністю «Транстех Лімітед» - відповідач у справі.
		Відповідно до приписів частини 4 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва:
		1)об'єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів ісцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;
		2)будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, длинного і оздоровчого призначення;
		3)будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла;
		4)індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках;
		5)об'єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів;
		6)об'єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об'єктів соціальної інфраструктури;
		7)об'єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;
		8)об'єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів;
		9)обєктів інженерної, транспортної інфраструктури, обєктів енергетики, звязку та порожнього господарства (крім обєктів дорожнього сервісу);
		10)обєктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків.
		Жоден з перелічених пунктів, на думку позивача, не має відношення до реконструйованого обєкта, прийнятого в експлуатацію на підставі декларації від 18.04.2014 р. за № ХК 142141070796. Таким чином, замовник будівництва, а саме відповідач у справі, має в повній мірі виконувати обовязки пайової участі.
		Позивач зазначає, що визначений Законом та Порядком обовязок ТОВ «Транстех Лімітед» не виконано та не укладено з Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради договір про пайову участь до прийняття вищевказаної реконструкції з будівництвом до експлуатації.
		Листами управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку департаменту економіки та комунального майна від 22.05.2014 № 390/0/124-14 та від 26.06.2014 № 494/0/124-14 ТОВ «Транстех Лімітед» було повідомлено про необхідність виконання вимог закону та направлено на підписання проект договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова.
		Відповідей на вказані листи до управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку Департаменту економіки  та комунального майна від ТОВ «Транстех Лімітед» не надійшло.
		Відповідно до ст. 10 Закону України "Про архітектурну діяльність", для забезпечення під час забудови територій та будівництва об"єктів архітектури додержання суб"єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
		Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю. Ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після:
		1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об"єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об"єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містоюудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування;
		2)реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до І-ІІІ категорій складності;
		3)видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.
		Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», після набуття права на земельну ділянку замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, державними стандартами і правилами, крім винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю.
		Згідно п. 2 Порядку виконання підготовчих робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 р. № 466 «Про деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт», підготовчі роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію, а також після подання Держархбудінспекції або її територіальному органу повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, крім винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень, збо отримання зареєстрованої декларації про початок виконання підготовчих робіт.
		Враховуючи викладене, у органів місцевого самоврядування відсутні повноваження щодо здійснення державного архітектурно-будівельний контролю та нагляду, у звязку з чим Харківській міській раді не було відомо ні про початок виконання будівельних робіт, ні про хід виконання таких робіт.
		Вказані положення чинного законодавства позбавили Харківську міську раду та її виконавчі органи можливості самостійно чи в судовому порядку залучити замовника будівництва до пайової участі у розвитку інфраструктури міста до введення обєкта будівництва в експлуатацію як це передбачено положеннями статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
		Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до господарського суду мають право звертатися підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюютьпідприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку, набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		Частиною 2 ст. 16 ЦК України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом. До них належать: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обовязку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
		Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту субєктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
		Зазначені вище способи захисту мають універсальний характер, вони можуть застосовуватись до всіх чи більшості відповідних субєктивних прав. Разом з тим зазначений перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним. Відповідно до абз. 2 п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
		Положеннями ст. 224 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
		Відповідно до положень ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються зокрема неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
		Аналогічні положення містяться в ст. 22 ЦК України відповідно до яких особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитками є в тому числі доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
		Таким чином, як зазначає позивач, внаслідок неукладання замовником будівництва договору пайової участі, невиконання зобовязань, що прямо встановлені Законом, Харківській міській раді позивачем заподіяно збитків у вигляді неодержаних доходів.
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», упущена вигода - доход або прибуток, який міг би одержати суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності в разі здійснення зовнішньоекономічної операції і який він не одержав внаслідок дії обставин, що не залежать від нього, якщо розмір ного передбачуваного доходу або прибутку можна обґрунтувати.
		Також згідно практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції, дохід або інше благо, які не отримані особою внаслідок порушення її права невиконанням зобов'язань іншою фізичною або юридичною особою. У цивільному праві упущена вигода - це неотриманий прибуток, який підлягає відшкодуванню.
		Матеріальний аспект захисту охоплює й положення глави 3 Цивільного кодексу України, в якій йдеться саме про захист цивільних прав та інтересів.
		До прав, які підлягають цивільно-правовому захисту, відносяться всі майнові й особисті немайнові права, які належать субєктам цивільного права.
		Відповідно до наведених положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Харківська міська рада вправі вимагати від всіх замовників будівництва на території міста Харкова належного виконання вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», зокрема, щодо належного виконання пайової участі.
		Таким чином, внаслідок неукладання замовником будівництва договору пайової участі, невиконання зобовязань, що прямо встановлені Законом, Харківській міській раді заподіяно збитків у вигляді неодержаних доходів.
		Згідно з положеннями ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти.
		Відповідно до положень ст. 71 Бюджетного кодексу України, надходження бюджету розвитку місцевих бюджетів включають кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, отримані відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Таким чином, у разі б належного виконання замовником будівництва передбаченого законом обовязку щодо звернення до органу місцевого самоврядування для укладення договору, Харківська міська рада беззаперечно отримала б кошти пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова у порядку та розмірах передбачених чинним законодавством.
		Зважаючи на приписи ст. 623 Цивільного кодексу України, боржник (замовник будівництва), який порушив зобов'язання (не звернувся до органу місцевого самоврядування для укладення договору пайової участі та не уклав його), має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. При цьому розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
		З метою попередження збитків Харківською міською радою було вжито всіх заходів направлених на одержання коштів пайової участі.
		Як зазначалось вище, Порядком пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова визначено механізм залучення замовників до пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова у разі ухилення від укладання договору пайової участі. Вказане питання врегульовано розділом 5 Порядку.
		Так, відповідно до п. 5.1. Порядку у разі встановлення факту будівництва та введення об'єкта до експлуатації без укладення договору про пайову участь забудовника у розвитку інфраструктури м. Харкова Департамент економіки та комунального майна у десятиденний термін з дня встановлення такого факту, надсилає замовнику будівництва рекомендованим поштовим відправленням лист- повідомлення про необхідність укладення відповідного договору.
		У листі-повідомленні Департамент економіки та комунального майна зідомляє про порядок укладення договору про пайову участь, про строк у який замовник має вжити передбачених Порядком заходів щодо добровільного укладення договору, та про передбачену цим Порядком та відповідальність за ухилення від уклададання такого договору.
		У разі ухилення замовника від виконання вимог, вказаних у листі-повідомленні щодо укладання договору пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова у добровільному порядку, Департамент економіки та комунального майна вчиняє наступні дії:
		- на підставі наявної інформації та у відповідності до цього Порядку проводить розрахунок величини пайової участі замовника у розвитку інфраструктури;
		- готує два примірники договору пайової участі у розвитку інфраструктури з додатками;
		- надсилає підписані два примірники договору з додатками замовнику будівництва рекомендованим поштовим відправленням.
		Розрахунок величини пайової участі здійснюється на підставі загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта згідно зведеного кошторисного розрахунку, а у разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами та правилами, вона визначається виходячи із затверджених Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства країни показників опосередкованої вартості.
		Замовник будівництва, який одержав проект договору з додатками, у разі згоди з його умовами, оформляє договір відповідно до вимог чинного законодавства підписує, якщо юридична особа - скріплює печаткою) та повертає один примірник поговору з додатками Департаменту економіки та комунального майна, або повідомляє Департамент про прийняття умов договору (надсилає відповідний лист, паксограму тощо) у двадцятиденний строк після одержання договору.
		Замовник будівництва, який після розгляду проекту договору незгоден з якимись його частинами, направляє до Департаменту економіки та комунального майна протокол розбіжностей (письмові вмотивовані зауваження) до договору, які Департамент розглядає протягом двадцяти днів. В цей же строк Департамент вживає заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та приймає рішення про зміну договору.
		Оскільки до Харківської міської ради не надано документів про кошторисну вартість будівництва обєкта Департаментом економіки та комунального майна ХМР розрахунок величини вартості будівництва здійснено на підставі наявних в декларації показників загальної площі завершеного забудовою обєкта містобудування та показників опосередкованої вартості будівництв встановлених наказами Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України за відповідний квартал на відповідній території.
		Відповідно до проведеного Департаментом економіки та комунального майна розрахунку кошторисна вартість реконструкції виробничого будинку літ. "Б-1" та виробничого будинку літ. "В-1" під індивідуальні житлові будинки по вул. Рудика, 4 у м. Харкові, яка була прийнята до експлуатації на підставі декларації про готовність об"єкта до експлуатації від 18.04.2014 р. за № ХК 142141070796 та становить 659223,00 грн.
		Як зазначає позивач, розмір пайової участі, що підлягала б перерахуванню до місцевого бюджету, становить 10% від вищевказаного розміру кошторисної вартості будівництва, тобто 29005,81 грн., що є збитками у вигляді упущеної вигоди.  
		Суд зазначає, що згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
		Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб.
		Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 
		1. Протиправної поведінки 
		2. Шкоди;
		3.Причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; 
		4.Вини.
		Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправними діями чи бездіяльністю заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.
		Згідно ст. 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
		Аналогічне визначення об"єкту будівництва міститься в п.1.6 Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова.
		Відповідно до ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"  замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території  (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
		П. 1.6 Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова визначено, що замовником будівництва є фізична чи юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку (ділянки) та яка має намір здійснити будівництво або змінити об"єкт будівництва.
		Положеннями ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" чітко встановлений обов"язок замовника будівництва на участь у розвитку інфраструктури міста. Накладення такого обов"язку в свою чергу встановлює право органу місцевого самоврядування вимагати від замовника будівництва виконання власних обов"язків щодо пайової участі. Неукладання замовником відповідного договору пайової участі до прийняття об"єкту містобудування до експлуатації та несплата коштів пайового внеску до місцевого бюджету спричинили заподіяння Харківській міській раді збитків у вигляді упущеної вигоди.
		З урахуванням вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги законними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати по справі покладаються на відповідача.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1,12,22,33,43,49,75,82-85 ГПК України,-    
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
		 
		Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Транстех Лімітед" (61070, м. Харків, вул. Рудика, 4, код 31645173) на користь Харківської міської ради (61200, м.Харків, м-н Конституції,7, код ЄДРПОУ 04059243) отримувач коштів: міський бюджет м. Харкова (код платежу - 24170000, рахунок - 31518921700002, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999649, банк - ГУДКСУ у Харківській області, одержувач - УДКСУ у м. Харкові Харківської області) збитки у вигляді упущеної вигоди (неодержаного доходу) в розмірі 29005,81 грн. згідно з розрахунком величини пайового внеску виконаного за показниками опосередкованої вартості будівництва.
		 
		Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Транстех Лімітед" (61070, м. Харків, вул. Рудика, 4, код 31645173) на користь Харківської міської ради (61200, м.Харків, м-н Конституції,7, код ЄДРПОУ 04059243, р/р 35417005032986, код 04059243 в ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011) судовий збір в розмірі 1827,00 грн.
		 
		Видати накази після набрання рішенням законної сили.
		 
		Повне рішення складено 15.06.2015 р.   
		 
		Суддя С.А. Прохоров
		справа № 922/2249/15

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...