Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/6341/15-г : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 18.06.2015. Зареєстровано: 19.06.2015. Забезпечено надання загального доступу: 23.06.2015.
Дата набрання законної сили: 16.06.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"16" червня 2015 р.                               справа№ 910/6341/15-г
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:          Буравльова С.І.
		суддів:            Андрієнка  В.В. 
		          Шапрана В.В. 
		 при секретарі:      Ковальчуку Р.Ю.
		за участю представників:    позивача - Крижний Я.О.
		                                               відповідача - Дорошенко А.О., Салазський О.С.
		                                               прокуратури - Вакулюк Д.С.
		розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва
		на рішення Господарського суду м. Києва від 29.04.2015 р.
		у справі № 910/6341/15-г (суддя - Лиськов М.О.)
		за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради
		до Малого приватного підприємства «Аквадон»
		про визнання права власності та витребування нерухомого майна 
		  
		ВСТАНОВИВ:
		 У березні 2015 року Заступник прокурора міста Києва в особі Київської міської ради (далі - позивач) звернувся з позовом до Малого приватного підприємства «Аквадон» (далі - відповідач) про визнання права комунальної власності територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради на нежилий будинок площею 1 979,80 кв.м. на вулиці Петра Сагайдачного, 20/2 (літ. А) вартістю 184 000 000,00 грн та нежилий будинок площею 500,80 кв.м. на вулиці Петра Сагайдачного, 20/2 (літ. Б) вартістю 46 573 398,00 грн; витребування у комунальну власність територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради від Малого приватного підприємства «Аквадон» вказані нежилі приміщення. 
		Рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/6341/15-г від 29.04.2015 р. у задоволені позову відмовлено повністю.
		Не погоджуючись з рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/6341/15-г від 29.04.2015 р., Заступник прокурора міста Києва подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення про повне задоволення позову.
		Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права.
		Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, прокурор посилається на те, що у даному випадку відчуження спірного комунального майна повинно було відбуватися в рамках приватизаційної процедури, в порядку, визначеному законодавством про приватизацію та у спосіб, передбачений Державною програмою приватизації. Також, відповідачем було порушено законодавство про охорону культурної спадщини, оскільки спірний об'єкт має статус культурної пам'ятки.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2015 р. порушено апеляційне провадження у справі № 910/6341/15-г, а розгляд справи призначено на 16.06.2015 р.
		Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне. 
		Рішенням Київської міської ради від 24.06.2004 р. № 322/1532 «Про затвердження переліку нежилих будинків комунальної власності територіальної громади міста Києва, які підпадають під реконструкції або реставрації за залучені кошти» нежилі приміщення площею 2 575,80 кв.м. на вул. Петра Сагайдачного, 20/2 у м. Києві (садиба) включено до переліку об'єктів, які підлягають реконструкції або реставрації за залучені кошти.
		07.04.2006 р. між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (далі - замовник), Комунальним підприємством «Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт» (далі - служба замовника) та Малим приватним підприємством «Аквадон» (далі - інвестор) на виконання розпорядження Київської міської державної адміністрації від 18.02.2006 р. № 270 уклали інвестиційний договір № 9 про реконструкцію нежилого будинку з надбудовою та прибудовою на вул. Петра Сагайдачного 20/2 (садиба) в м. Києві. 
		Відповідно до п. 1 укладеного договору предметом цього договору є реалізація інвестиційного проекту з реконструкції нежилого будинку за адресою: м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 20/2 (садиба) на умовах, визначених конкурсом по залученню інвесторів для реконструкції будинку, затвердженого протоколом конкурсної комісії від 23.12.2005 р. № 17 та цим договором.
		Згідно з п. 4.1 договору сторони визначили наступний порядок використання результатів реконструкції та будівництва об'єкту інвестування:
		- площа нежилих приміщень обсягом 3 500,00 кв.м. передається до комунальної власності територіальної громади м. Києва;
		- решта площі нежилих та жилих приміщень передається інвестору.
		Право власності інвестора на майно виникає після введення об'єкта інвестування в експлуатацію і оформляється у відповідності до діючого законодавства.
		Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представника сторін і діє до моменту виконання сторонами своїх зобов'язань, передбачених договором, додатками та доповненнями до нього (п. 7.1 договору).
		28.08.2008 р. рішенням Київської міської ради № 95/95 «Про передачу малому приватному підприємству «Аквадон» під реконструкцію нежилих будинків на вулиці Петра Сагайдачного, 20/2 літ. А, на вулиці Петра Сагайдачного, 20/2 літ. Б (садиба) у Подільському районі м. Києва» було передано приміщення відповідачу за умови сплати оціночної вартості. 
		25.12.2008 р. між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради, Комунальним підприємством «Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт» та Малим приватним підприємством «Аквадон» було укладено додаткову угоду № 3 до інвестиційного договору № 9 від 07.04.2006 р. про реконструкцію нежилого будинку з надбудовою та прибудовою на вул. Петра Сагайдачного 20/2 (садиба) в м. Києві. 
		Вищевказаною угодою було змінено первісні умови інвестиційного договору щодо моменту набуття права власності на об'єкт. Зокрема сторони дійшли згоди, що за умови компенсації інвестором вартості об'єкта інвестування, визначеної звітом про оцінку вартості цього об'єкта та підписання акту приймання-передачі у власність, інвестор набуває право власності на цей об'єкт.
		03.11.2009 р. між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради, КП «Київжитлоспецексплуатація» та МПП «Аквадон» було підписано акт приймання-передачі у власність спірних нежилих приміщень. 
		04.11.2009 р. Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) були видані свідоцтва серії САС № 741870, № 741871, які підтверджують належність об'єкту на праві приватної власності Малому приватному підприємству «Аквадон».
		Як передбачено ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
		Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. 
		Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
		Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. 
		У даному випадку підставою виникнення правовідносин є інвестиційний договір та додаткова угода до нього.
		Отже, враховуючи приписи ст. 11 ЦК України, право власності у відповідача виникло на підставі інвестиційного договору № 9 про реконструкцію нежитлового будинку з надбудовою по вул. Петра Сагайдачного 20/2 від 07.04.2006 р. та додаткової угоди № 3 до вказаного інвестиційного договору.
		Стосовно посилань прокурора  на ст. 387 ЦК України, та доводів про те, що у даному випадку відчуження комунального майна повинно було відбуватися в рамках приватизаційної процедури, в порядку, визначеному законодавством про приватизацію та у спосіб, передбачений Державною програмою приватизації, колегія зазначає наступне.
		Встановлено, що зазначений договір та додаткова угода до нього на теперішній час є дійсними, відсутні судові рішення щодо визнання цих угод недійсними.
		Між сторонами тривають відносини інвестування, а тому застосування до цих правовідносин законодавства про приватизацію є неправомірним.
		Отже відповідач на теперішній час володіє спірним майном на відповідній правовій підставі, зокрема на підставі інвестиційного договору, додаткової угоди до нього, акту приймання-передачі спірних приміщень у власність та свідоцтв про право власності, а тому наявність правової підстави володіння повністю виключає можливість застосування ст. 387 ЦК України та витребування майна із володіння особи.
		Крім того, серед переліку документів, що подавалися на державну реєстрацію права власності, наявні укладений між сторонами інвестиційний договір та додаткова угода № 3 до нього, що опосередковано підтверджує правомірність набуття відповідачем права власності на майно.
		За змістом ст. 387 ЦК України важливою умовою звернення з віндикаційним позовом є відсутність між позивачем і відповідачем зобов'язально-правових відносин щодо спільного майна. Заявлення віндикаційного позову можливе лише у позадоговірних відносинах. У разі існування між сторонами договірних відносин, при наявності конкуренції позовів, перевагу слід надавати договірним способам захисту.
		Таким чином, за наявності між сторонами договірних відносин, у разі виникнення спору щодо майна, належними способами захисту можуть бути лише способи захисту, передбачені інститутами договірного права.
		Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного суду України, викладеною в постанові від 23.12.2014 р. у справі № 5011-74/9393-2012.
		Як передбачено ч. 1 ст. 8 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ», місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради та їх виконавчі органи. 
		Згідно з ч. 1 ст. 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» відповідна рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до її відання. 
		Відповідно до п. 1 Положення «Про департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації (далі - КМДА))», затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 2383 від 29.12.2012 р., Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), підпорядковується голові КМДА, підзвітний та підконтрольний Київській міській раді. 
		Відповідно до п. 4 вищевказаного Положення основними завданнями Департаменту є у тому числі, але не виключно, забезпечення реалізації державної та регіональної політики у сфері відчуження майна комунальної власності територіальної громади м. Києва, здійснення в межах своїх повноважень функцій щодо управління майном комунальної власності, здійснення повноважень власника щодо майна, що належить територіальній громаді міста Києва, а також здійснення захисту майнових прав територіальної громади міста Києва. 
		Таким чином, повноваження щодо управління майном та захисту майнових прав територіальної громади м. Києва Київською міською радою (КМДА) були делеговані Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).
		Окрім того, правовідносини, які є предметом спору, виникли у межах зобов'язально-правових відносин на підставі інвестиційного договору, сторонами якого відповідно до чинного законодавства були Головне управління комунальної власності м. Києва, КП «Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт» та Мале приватне підприємство «Аквадон».
		Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що позовні вимоги прокуратури є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідач правомірно володіє спірними приміщеннями на праві приватної власності, яке виникло на підставі інвестиційного договору та додаткової угоди до нього, що свідчить про наявність належної правової підстави володіння майном та виключає можливість застосування до спірних правовідносин віндикації, як способу захисту права власності. 
		Доводи прокурора про порушення МПП «Аквадон» законодавства про охорону культурної спадщини через наявність у спірного об'єкту статусу культурної пам'ятки є необґрунтованими, враховуючи наступне.
		Відповідно до ст. 13 Закону України «Про охорону культурної спадщини» об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки. 
		Пунктом 3 Прикінцевих положень вказаного Закону передбачено, що об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури відповідно до Закону УРСР «Про охорону і використання пам'яток історії та культури», визначаються пам'ятками відповідно до даного закону.
		Відповідно до п. 4 прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини» об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури республіканського чи місцевого значення відповідно до Закону УРСР «Про охорону і використання пам'яток історії та культури», до вирішення питання про їх включення (виключення) до реєстру вважаються пам'ятками відповідно національного чи місцевого значення. 
		Згідно з п. 5 Прикінцевих положень зазначеного Закону, Кабінет Міністрів України був зобов'язаний протягом шести місяців з дня опублікування цього Закону забезпечити прийняття нормативно-правових актів, спрямованих на його виконання. 
		Вказані вище зобов'язання Кабінетом Міністрів України не були виконані у встановлені строки, були відсутні відповідні реєстри у встановлені чинним законодавством строки, спірні приміщення не мали статусу пам'ятки культурної спадщини у період укладення інвестиційної угоди та подальшої реєстрації права власності на спірні нежилі приміщення.
		Так, нежилий будинок, розташований за адресою: м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 20/2, був включений до переліку об'єктів культурної спадщини національного значення лише 10.10.2012 р. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 929 «Про внесення об'єктів культур, спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України».
		Таким чином, на час набуття МПП «Аквадон» права власності на спірний об'єкт не існувало законодавчо обґрунтованої вимоги та будь-яких правових підстав для обов'язкового погодження на відчуження вищевказаного майна з відповідним органом культурної спадщини у зв'язку з відсутністю правового статусу пам'ятки та реєстрації об'єкту у відповідних реєстрах. 
		Аналогічна правова позиція викладена також у постанові Верховного суду України від 09.09.2014 р. у справі № 5011-48/950-2012.
		Отже посилання прокурора на порушення норм законодавства про охорону культурної спадщини є безпідставними.
		Інші доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.
		З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 29.04.2015 р. прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Заступника прокурора міста Києва задоволенню не підлягає. 
		Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -    
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 29.04.2015 р. у справі № 910/6341/15-г - без змін.
		2. Матеріали справи № 910/6341/15-г повернути до Господарського суду м. Києва.
		3. Копію постанови надіслати сторонам та прокурору.
		     
		Головуючий суддя                                                             С.І. Буравльов 
		 
		Судді                                                                                В.В. Андрієнко
		 
		                                                                                В.В. Шапран

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...