Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 635/4376/15-к : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); У порядку процесуального законодавства; В порядку КПК України; Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних справах.
Надіслано для оприлюднення: 18.06.2015. Зареєстровано: 19.06.2015. Забезпечено надання загального доступу: 23.06.2015.
Дата набрання законної сили: 24.09.2015
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                       
		Справа № 635/4376/15-к
		Провадження № 1-в/635/357/2015
		УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		18 червня 2015 року 
		Харківський районний суд Харківської області в складі:
		головуючого судді            - ОСОБА_1 ,
		при секретарі                - ОСОБА_2 ,
		за участю:
		прокурора                - ОСОБА_3 ,
		представника колонії        - ОСОБА_4 , 
		розглянувши у режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області заяву засудженого ОСОБА_5 відносно:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, до арешту проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого:
		1) 14 березня 1997 року Ленінським районним судом м. Полтави за ч. 3 ст. 81 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст. 46-1 КК України з відстрочкою виконання вироку на 2 роки;
		2) 26 листопада 1997 року Ленінським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 140, ст. 43 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 13.08.1999 року умовно-достроково на 1 рік 9 місяців 11 днів;
		3) 18 жовтня 2000 року Ленінським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140, ст.ст. 42, 43 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років 6 місяців позбавлення волі;
		4) 12 жовтня 2001 року Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ст.ст. 391, 71 КК України (в редакції 2001 року) до 3 років позбавлення волі. Звільнений 10.08.2004р. за відбуттям строку покарання;
		5) 04 серпня 2008 року Зіньківським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 296, ч. 2 ст. 342,70 КК України (в редакції 2001 року) до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України звільнений від відбуття строку покарання з іспитовим строком 2 роки;
		з а с у д же н о г о: 23 червня 2011 року Октябрьським районним судом м. Полтави за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі;
		про умовно-дострокове звільнення,-
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_5 засуджений 23 червня 2011 року Октябрьським районним судом м. Полтави за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі.
		Початок строку: 23 червня 2011 року. Кінець строку: 23 грудня 2016 року.
		ОСОБА_5 звернувся до суду з заявою, якою просить вирішити питання про умовно-дострокове його звільнення на невідбутий строк, посилаючись на те, що він за час перебування в колонії заохочувався та не має стягнень, а також має незадовільний стан здоров`я. 
		Засуджений ОСОБА_5 відбув 2/3 фактичного строку покарання.
		З наданої представником колонії характеристики вбачається, що засуджений ОСОБА_5 в місцях позбавлення волі знаходиться з 23.06.2011р. Під час тримання у Полтавському слідчому ізоляторі характеризувався посередньо, режим тримання не порушував, стягнень та заохочень не мав. До праці не залучався. З 13.11.2011р. утримувався у Харківському СІЗО, режим тримання не порушував, характеризувався посередньо, стягнень та заохочень не мав, до праці не залучався.
		З 22.11.2011р. відбуває строк покарання в Темнівській виправній колонії (№100).
		За час відбування покарання характеризується посередньо, дотримується норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок дня установи, за що був заохочений два рази. Стягнень не має.
		Участі у організації та проведенні виховних заходів в установі не приймає. Відповідно до статті 123 Кримінально-виконавчого кодексу України бере участь у реалізації програми диференційованого виховного впливу «Духовне відродження», до реалізації програми ставиться без зацікавленості. До підвищення наявного загальноосвітнього рівня та вдосконалення наявних професійно-технічних навичок не прагне. Участі у роботі самодіяльних організацій не приймає.
		Питання про можливість застосування ст.ст. 100, 101 КВК України було розглянуто за відбуттям однієї третини призначеного строку покарання, а саме 08.05.2013р. У застосуванні ст. 100, 101 КВК України рішенням комісією Темнівської виправної колонії (№100) від 08.05.2013р. відмовлено, як особі, яка не стала на шлях виправлення.
		Згідно зі ст. 81 КК України умовно-дострокового звільнення від відбування покарання розглядалось 20.05.2015 р., засудженому комісією установи було відмовлено, як особі, що не довела свого виправлення.
		Згідно зі ст. 82 КК України заміні невідбутої частини покарання більш м`яким покаранням підлягав після відбуття половини призначеного строку покарання, а саме  23 березня 2014 року.
		Рішенням комісії Темнівської виправної колонії (№100) від 09.04.2014р. відмовлено у застосуванні ст. 82 КК України, як особі, яка не стала на шлях виправлення.
		Відповідно до положень ст. 81 КК України особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим: не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.
		Суд, вислухавши думку представника Темнівської виправної колонії (№ 100), який не підтримав заяву засудженого та вважав недоцільним застосування до засудженого положень ст. 81 КК України, оскільки останній не довів свого виправлення, прокурора, який заперечував проти умовно-дострокове звільнення засудженого, думку самого засудженого, дослідивши матеріали особової справи засудженого, вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_5 про умовно-дострокове його звільнення на невідбутий строк.
		Враховуючи, що засуджений ОСОБА_5 не довів свого виправлення та що його поведінка є сумлінною, то суд не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_5 вимог ст. 81 КК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, -
		УХВАЛИВ:
		В задоволенні заяви ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання  відмовити.
		Ухвалу направити до Темнівської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№100) для виконання.
		Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку у семиденний строк з моменту її оголошення в апеляційний суд Харківської області через Харківський районний суд Харківської області.
		Суддя                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...