КИЇВСЬКИЙ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
№2а-57/09
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р
А Ї Н И
27
липня 2009 року м.
Київ
Київський
апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого
судді Денісова А.О.
Суддів: Бистрик
Г.М.
Умнової
О.В.
при секретарі Поліщук О.І.
розглянувши
у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської державної
адміністрації на ухвалу Шевченківського
районного суду м. Києва у справі за адміністративним позовомОСОБА_1 до
Київського міського голови Черновецького Леоніда Михайловича, виконавчого
органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та
Київської міської ради про визнання невідповідними законодавству
нормативно-правових актів,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1.
звернувся до суду першої інстанції із заявою про забезпечення позову з підстав
очевидності ознак протиправності оспорюваних розпоряджень КМДА про встановлення
тарифів на теплову енергію, оскільки вони прийняті не у спосіб, передбачений ЗУ
«Про місцеве самоврядування в Україні»: не колегіально, не шляхом голосування,
не у формі рішень органу місцевого самоврядування, - а у формі одноособових
розпоряджень в.о. голови КМДА ОСОБА_2, які, у такому випадку, підлягають
державній реєстрації в органах юстиції. На думку заявника розпорядження № 516
містить юридично нікчемні положення про обов'язок застосування скасованого
рішенням суду розпорядження КМДА № 561, а встановлені ним тарифи суперечать
Порядку формування, затвердженому постановою КМУ від 12.07.2005 р. № 560. Тарифи
на теплову енергію встановлені КМДА з перевищенням повноважень, оскільки
відповідно до ЗУ «Про теплопостачання» ця діяльність відноситься до компетенції
НКРЕ. В умовах відсутності у м. Києві визначених у встановленому порядку
виконавців послуг з постачання холодної та гарячої води, а також відсутності
ліцензій на здійснення компанією «Київенерго» та іншими суб'єктами
господарювання діяльності з постачання гарячої води, розпорядження №№ 516, 517,
519 та 520 є очевидно протиправними. Позивач також зазначив, що ОСОБА_2.
підписав вказані розпорядження як в.о. голови без зазначення органу владних
повноважень, від імені якого він діяв. Якщо ОСОБА_2. виконував повноваження
міського голови, то це суперечить ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»,
оскільки зазначена посада є виборною, а ОСОБА_2. призначений на посаду першого
заступника голови КМДА у директивному порядку. Вважає, що розпорядження №№ 516,
518, 520 безпосередньо створюють очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам,
свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.
Посилається на практику судового оскарження попередніх розпоряджень КМДА щодо
встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, починаючи з 2006 р., і
стверджує, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття
таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та
витрат. Грошові суми, які будуть безпідставно нараховані і стягнуті з
01.06.2009 р., зможуть бути повернені йому та членам його сім»ї лише через 1,5-2
роки після набрання законної сили судовим рішенням у даній справі. В умовах
інфляції кошти знеціняться, а компенсація інфляційних втрат законодавством у
даному випадку не передбачена.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від
06.07.2009 року заява про вжиття заходів забезпечення вказаного позову
задоволена шляхом зупинення дії розпоряджень Київської міської державної
адміністрації від 29.04.2009 року №516 «Про встановлення та погодження тарифів
на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і
водовідведення холодної та гарячої води для населення», №517 «Про встановлення
та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання
холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для бюджетних установ
та інших споживачів», №518 «Про встановлення та погодження тарифів на послуги з
утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», № 519 «Про
погодження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на
комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для
бюджетних установ та інших споживачів», № 520 «Про погодження тарифів на
теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з
централізованого опалення і постачання гарячої води для населення». Суд
першої інстанції дійшов висновків про існування очевидної небезпеки заподіяння
шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в даній
справі, що для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат,
оскільки на підставі оскаржуваних розпоряджень він буде змушений сплачувати
щомісячно значно більше коштів, ніж він сплачує на даний час.
На вказану ухвалу
Київська міська державна адміністрація (далі - КМДА) подала апеляційну
скаргу, в якій просила її скасувати, з тих підстав, що вона винесена на
порушення вимог ст.117 КАС України через недоведеність тих обставин, на які
посилається суд першої інстанції, оскільки відсутні підстави для висновків про
існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача
до ухвалення рішення в даній справі, або для їх відновлення необхідно буде
докласти значних зусиль та витрат. Також вважає, що прийнятою ухвалою суд
першої інстанції фактично задовольнив позовні вимогиОСОБА_1Вислухавши пояснення
сторін та, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна
скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції
виходив з мотивів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам,
свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в даній справі, та що для
їх відновлення йому необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, проте з
мотивувальної частини рішення не вбачається, на підставі яких фактів та
обставин справи суд першої інстанції дійшов зазначених висновків.
Частина 1 статті 117 КАС України встановлює, що суд за
клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про
вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна
небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення
рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів
стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно
буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки
протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Твердження Кулі В.І., що оскаржувані розпорядження
прийняті не у спосіб, передбачений законодавством та з перевищенням повноважень
КМДА, не можуть бути взяті до уваги при вирішення питання про забезпечення
адміністративного позову, оскільки це питання є складовою судового розгляду
справи по суті заявлених позовних вимог. Вказані вимоги повинні досліджуватися
судом першої інстанції, який повинен дати їм відповідну оцінку і прийняти з
цього приводу рішення про задоволення
або ж про відмову в задоволенні позову.
Твердження позивача, що ОСОБА_2., як в.о. голови КМДА, не
мав повноважень підписувати зазначені розпорядження, не ґрунтуються на законі.
Відповідно до ст.10 ЗУ «Про столицю України - місто-герой
Київ» Київська міська та районні в місті ради мають власні виконавчі органи,
які утворюються відповідно Київською міською радою, районними в місті радами,
підзвітні та підконтрольні відповідним радам. В Рішенні Конституційного Суду №
21-рп/2003 від 25.12.2003 зазначено, що КМДА є єдиним в організаційному
відношенні органом, який виконує функції виконавчого органу Київської міської
ради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади. КМДА є виконавчим
органом Київської міської ради і відповідно до пп.2 п.«а» ч.1 ст.28 ЗУ «Про місцеве
самоврядування в Україні», до відання якого належить, зокрема, встановлення в
порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових,
комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та
організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади;
погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та
організаціями, які не належать до комунальної власності. Оскільки всі рішення
КМДА підписуються головою, обов'язки якого виконував ОСОБА_2., то на даний
момент відсутні підстави стверджувати, що він не мав повноважень підписувати
оскаржувані розпорядження.
Судова колегія вважає надуманими твердження позивача, що
захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів
забезпечення позову, що для їх відновлення необхідно буде докласти значних
зусиль та витрат, оскільки безпідставно нараховані з 01.06.2009 р. кошти важко
буде повернути і, що цей процес буде тривалий.
Стаття 601 Цивільного кодексу України передбачає, що
зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк
виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або
визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може
здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Отже, у разі надмірної сплати позивачем коштів за
комунальні послуги вони за його бажанням можуть бути зараховані до платежів
наступних періодів. Твердження позивача про проблематичність повернення
надмірно сплачених коштів, ґрунтуються лише на його припущеннях і тому не
можуть бути взяти до уваги судом.
Із розпорядження КМДА від 29.04.2009 року № 520
вбачається, що ним погодженні тарифи на теплову енергію, а також встановлені та
погодженні тарифи на комунальні послуги з централізованого опалення і
постачання гарячої води для всього населення м. Києва. Вказане розпорядження не
є актом індивідуальної дії, воно передбачає неодноразове тривале застосування
встановлених тарифів щодо невизначеного кола осіб, а не лише самого позивача.
Постановляючи ухвалу про забезпечення адміністративного позову шляхом
зупинення дії вказаного розпорядження в цілому, суд першої інстанції не
врахував прав та інтересів інших мешканців м. Києва, яких воно також
стосується, тобто ухвалив рішення без дотримання необхідного балансу між
будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод і інтересів позивача і
цілями, на досягнення яких оскаржуване розпорядження було спрямоване.
Інститут забезпечення позову в адміністративному
судочинстві, передбачений ст.117 КАС України, направлений на забезпечення і
захист прав позивача до розгляду справи по суті і виключає можливість вжиття
заходів забезпечення позову, шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних
повноважень, якщо це рішення не стосується прав, свобод та інтересів позивача.
Розпорядженнями КМДА від 29.04.2009 року № 517
встановлені та погодженні тарифи на комунальні послуги з централізованого
постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для
бюджетних установ та інших споживачів, №518 - на послуги з утримання будинків і
споруд та прибудинкових територій, № 519 - на теплову енергію, встановлення та
погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і
постачання гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів. Вказані вище
розпорядження не стосуються прав, свобод та інтересів позивача, а тому його
заява про забезпечення адміністративного позову задоволенню не підлягає.
З огляду на викладене та, зважаючи на недоведеність
існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам
позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або неможливості
захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів, відсутності
очевидних ознак протиправності оскаржуваних розпоряджень суб'єкта владних
повноважень, колегія суддів дійшла висновків про безпідставність вжиття заходів
забезпечення адміністративного позову судом першої інстанції.
На
підставі наведеного, керуючись ст.ст. 199, 200, 205, 206 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу задовольнити. Ухвалу Шевченківського
районного суду м. Києва від 06.07.2009 року скасувати та постановити нову про
відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову..
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя
Судді:
У повному обсязі ухвала виготовлена 27.07.2009 р.