Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/2560/15 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 20.06.2015. Зареєстровано: 23.06.2015. Забезпечено надання загального доступу: 25.06.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  
		тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41 
		________________________________________________________________________
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"27" травня 2015 р.Справа № 922/2560/15
		Господарський суд Харківської області у складі:
		судді Калініченко Н.В.      
		при секретарі судового засідання Семенову О.Є.
		 
		розглянувши справу 
		за позовом   Заступник прокурора Київського району м. Харкова, м. Харків     до  Харківської міської ради, м. Харків;   ОК "ЖБК "Легенда", м.Харків   про  зобов'язання вчинити певні дії за участю представників:
		прокурор: Кравцов В.І., посвідчення від 14.05.2014 р.
		1 відповідач: Маринушкіна Л.В., доручення від 24.12.2014 р.
		2 відповідач: Фомін Р.Б., доручення від 19.05.2015 р.
		 
		за відсутності клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалась 
		      
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Заступник прокурора Київського району міста Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до першого відповідача - Харківської міської ради, другого відповідача - Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Легенда", про визнання незаконним та скасування п. 60.3 додатку 1 до рішення 29 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 24 грудня 2008 року № 350/08; визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 492652, зареєстрованого в управлінні Державного земельного агентства у місті Харкові; зобов'язання Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Легенда" передати, а Харківську міську раду прийняти земельну ділянку площею 1, 2712 га з кадастровим номером 6310136600:13:009:0028, про що скласти акт прийому - передачі. Також прокурор просить суд покласти на відповідачів судові витрати.
		Позовні вимоги мотивовано тим, що п. 60.3 додатку 1 до рішення 29 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 24 грудня 2008 року № 350/08 суперечить вимогам  ст. 41 Земельного кодексу України, ст. ст. 133, 135, 137 Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСУ від 30 квітня 1985 року, а підставою для подальшого оформлення державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 492652 є саме п. 60.3 вказаного вище рішення, в зв'язку з чим відповідний державний акт на право власності не відповідає законності та порушує права власника.
		Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 квітня 2015 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 922/2560/15 та призначено її до слухання у судовому засіданні на 19 травня 2015 року.
		Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 травня 2015 року розгляд даної справи відкладено на 27 травня 2015 р.; водночас вказаною ухвалою суду суд відмовив першому відповідачу у задоволенні заяви (вх. № 20269 від 19.05.2015 р.) про залишення позову без розгляду.
		Після засідання суду 19 травня 2015 року до матеріалів справи надійшли:  заява, подана прокурором через канцелярію суду (вх. № 20186) в порядку ст. 38 ГПК України; відзив першого відповідача (вх. № 20300 від 19.05.2015 р.), які долучено судам до матеріалів справи.
		25 травня 2015 року судом долучено до матеріалів справи: заперечення прокурора на заяву першого відповідача (вх. № 21137 від 25.05.2015 р.); пояснення прокурора на відзив першого відповідача (вх. № 21138 від 25.05.2015 р.).
		27 травня 2015 року суд долучив до матеріалів справи заперечення другого відповідача на заяву прокурора про витребування доказів (вх. № 21647 від 27.05.2015 р.) та відзив другого відповідача (вх. № 21648 від 27.05.2015 р.).
		В засідання суду 27 травня 2015 року з'явились учасники судового процесу.
		Розглянувши в засіданні суду 27 травня 2015 року заяву прокурора, подану в порядку ст. 38 ГПК України, вислухавши позиції прокурора та відповідачів щодо поданої заяви, суд вважає за необхідне відмовити в її задоволенні з огляду на наступне.
		Відповідно статті 38 ГПК України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено:  який доказ витребовується;  обставини, що перешкоджають його наданню;  підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація;  обставини, які може підтвердити цей доказ. 
		Як зазначено в. п. 2.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від  26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зауважено увагу суддів на те, що згідно з частиною другою статті 43  ГПК та статтею 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх  клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали (пункти 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК), притому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів. У разі неможливості самостійно подати необхідні для розгляду справи докази сторона, прокурор, третя особа вправі звернутися до господарського суду з клопотанням про витребування доказів; при цьому обґрунтування такої неможливості покладається на особу, що заявляє відповідне клопотання. 
		Особа, яка звертається з клопотанням про витребування доказу, повинна надати підтвердження того, що їй відмовлено в отриманні доказу, або відсутні відповіді на запити про отримання доказу.
		З огляду на те, що прокурором не надано доказів на обґрунтування вказаного клопотання - неможливість надати докази самостійно через відмову (відсутність відповіді) в їх отриманні, як-то доказів звернення до осіб щодо яких прокурор просить витребувати докази, доказів їх відмови, суд відмовляє в задоволенні вказаної заяви.
		Прокурор в судовому засіданні 27 травня 2015 р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити, проти заяв відповідачів про застосування наслідків звернення до суду після спливу позовної давності заперечував.
		Представники  відповідачів  в судовому засіданні 27 травня 2015 р. підтримали свої відзиви на позовну заяву, просили  застосувати наслідки звернення прокурора до суду після спливу позовної давності та відмовити в задоволенні позову.
		З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
		24 грудня  2008 р.  29 сесія Харківської міської ради 5 скликання (1-й відповідач) прийняла рішення № 350/08 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" (а. с. 116). 
		У ході вивчення правомірності передачі у приватну власність земельних ділянок, розташованих на території району, прокуратурою району встановлено, що п. 60.3 додатку 1 до рішення 29 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 24.12.2008 року "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 24.12.2008 № 350/08 ОК "ЖБК "Легенда" (2-й відповідач) надано у власність земельну ділянку (кадастровий номер 6310136600:13:009:0028), яка належала територіальній громаді м. Харкова, за рахунок земель житлової та громадської забудови, площею 1, 2712 га для будівництва та подальшої експлуатації житлової забудови по вул. Героїв Праці (в районі зупинки трамваю "Зона відпочинку").
		Вказане рішення було направлено 1-м відповідачем на адресу прокурора міста Харкова листом № 08-4/25/2-09 від 13.01.2009 р. (а. с. 155).
		На підставі вказаного рішення Харківської міської ради, Управлінням Державного земельного агентства у місті Харкові (на той час - Управління Держкомзему у м. Харкові) ОК "ЖБК "Легенда" видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 492652 (а. с. 114), який зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею.
		В свою чергу, 21  квітня 2015 р. позивач (прокурор) звернувся до господарського суду Харківської області з даним позовом, посилаючись на те, що  рішення 29 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 24.12.2008 р. № 350/08  прийнято усупереч вимогам ст. 41 Земельного кодексу України, ст.ст. 133, 135, 137 Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 р. № 186.
		Відповідачі ж подали заяви про застосування наслідків звернення до суду після спливу позовної давності.
		З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяв відповідачів про застосування строку позовної давності та відмови у задоволенні позову у повному обсязі, виходячи з наступного. 
		В п. 1.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 29.05.2013 р. № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" (далі - Постанова) роз'яснено, що позовна давність, за визначенням статті 256 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Отже, позовна давність є інститутом цивільного права і може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у частині першій статті 1 ЦК України, та у господарських відносинах (стаття 3 Господарського кодексу України, далі - ГК України). Водночас необхідно мати на увазі, що, оскільки закон (пункт 10 частини другої статті 16, стаття 21 ЦК України, абзац третій частини другої статті 20 ГК України) визначає визнання недійсними актів державних та інших органів, що суперечать законодавству і порушують права та законні інтереси осіб, як спосіб захисту цивільних прав, то до позовних заяв юридичних осіб і зазначених громадян про визнання недійсними таких актів застосовується загальна позовна давність.
		Таким чином, до спірних взаємовідносин за позовом прокурора встановлюється загальна позовна давність, яка згідно зі ст. 257 ЦК України становить три роки.
		Згідно із п. 4.1 Постанови, початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України. У разі коли згідно із законом позивачем у справі виступає прокурор (частина друга статті 29 ГПК), позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення або про особу, яка його допустила, довідався або мав довідатися відповідний прокурор.
		Як вбачається з матеріалів справи, а саме з протоколу пленарного засідання сесії Харківської міської ради від 24.12.2008 р., на якому було прийнято спірне рішення "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування",  був присутній прокурор міста Харкова Попович Є.М.
		В постанові Судової палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 29.10.2014 р. № 6-152цс14 зазначено, що норма частини першої статті 261 ЦК України містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб'єктивних прав, відтак, обов'язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача. Оскільки позивач, як юридична особа, набуває та здійснює свої права і обов'язки через свої органи, то його обізнаність про порушення його прав або можливість такої обізнаності слід розглядати через призму обізнаності його органів та інших осіб, до повноважень яких належав контроль у сфері земельних відносин.
		Відповідно до ст. 111-28 ГПК України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.
		Отже, в зв'язку із обізнаністю з 24.12.2008 р. прокурора м. Харкова про прийняття оскаржуваного рішення Харківської міської ради, беручи до уваги припис постанови Верховного Суду України від 29.10.2014 р. № 6-152цс14, суд приходить до висновку, що всі інші органи прокуратури були обізнаними про прийняття оскаржуваного рішення, оскільки вони становлять єдину централізовану систему, відповідно до ст. 6 Закону України "Про прокуратуру".
		Крім того, як вже було зазначено, спірне рішення було направлено 1-м відповідачем на адресу прокурора міста Харкова листом № 08-04/25/2-09 від 13.01.2009 р. (а. с. 155).
		Отже, посилання прокурора на те, що він довідався про наче б то незаконний продаж земельної ділянки під час проведення перевірки у лютому місяці 2015 році, є юридично неспроможними.
		Відповідна позиція зазначена у постанові Верховного Суду України № 3- 23гс14 від 27.05.2014 р., відповідно до якої Верховний Суд дійшов висновку, що перебування прокурора під час пленарного засідання, на якому було прийняте оскаржуване рішення, є початком перебігу строку позовної давності згідно із ч. 1 ст. 261 ЦК, норми якої також розповсюджуються і на звернення прокурора до суду. А початок перебігу строку позовної давності починає свій перебіг не з дати здійснення прокурором перевірки оскаржуваного рішення, а з дати коли прокурору було відомо про існування оскаржуваного рішення (ст. 253 ЦК України). 
		Таким чином, початок перебігу позовної давності щодо оскарження спірного рішення Харківської міської ради від 24.12.2008 р., починається саме з дати прийняття зазначеного рішення. Оскільки його прийняття відбувалось безпосередньо за участю  прокурора міста Харкова, який перебувала на пленарному засіданні, беручи до уваги приписи ст.ст. 253, 257 ЦК України, строк позовної давності за вимогами щодо оскарження спірного рішення сплинув 25.12.2011 року.
		Крім того, згідно із п. 10 наказу Генеральної прокуратури України від 18.10.2010 р. "Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів", з метою підвищення ефективності наглядової діяльності за додержанням і застосуванням законів, керуючись статтями 1,15, 19-24 Закону України "Про прокуратуру", було наказано, зокрема: періодично, але не рідше одного разу на місяць, перевіряти законність правових актів Кабінету Міністрів України, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Використовувати право участі у засіданнях цих органів.
		Відповідним суб'єктом здійснення державою своїх цивільних прав в даному випадку є прокурор, який згідно із ст. 1 Закону України "Про прокуратуру" здійснює прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів місцевими Радами, їх виконавчими органами, з відповідними наслідками прокурорського нагляду, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом в інтересах держави.
		Ч. 4 ст. 267 ЦК України, визначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
		Суд наголошує, що нездійснення своєчасного прокурорського нагляду за прийнятим спірним рішенням Харківської міської ради, що є обов'язком органів прокуратури, відповідно до ст. 1 ЗУ "Про прокуратуру", призводить до наслідків визначених ч. 4 ст. 267 ЦК України.
		Причини пропуску строку позовної давності суду пояснені не були, клопотання про його поновлення прокурором  не заявлялось (ч. 5 ст. 267 ЦК України). 
		Враховуючи вищенаведене та те, що прокурор звернувся до суду поза межами строку позовної давності, суд вважає заяви відповідачів про застосування строку позовної давності обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Відповідно до цього, суд вважає за необхідне у задоволенні позову в частині визнання незаконним та скасування п.60.3 додатку 1 до рішення 29 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 24.12.2008 р. № 350/08 відмовити.
		Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині визнання державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 492652, зареєстрованого в Управлінні Державного земельного агентства у місті Харкові, недійсним та зобов'язання Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Легенда" (2-й відповідач) повернути Харківській міській раді земельну ділянку площею 1,2712  га. з кадастровим номером 6310136600:13:009:0028 про що скласти акт прийому-передачі, також задоволенню не підлягають, оскільки мають похідний характер від вимоги про скасування рішення 1-го відповідача "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 24.12.2008 р. № 350/08.
		Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Відповідно ст. 49 ГПК України судові витрати у даній справі покладаються на прокурора. Втім, враховуючи звільнення прокурора від сплати судового збору пунктом 11 ч. 1 ст. 5 ЗУ  "Про судовий збір", судовий збір в даному разі не стягується.
		Враховуючи викладене та керуючись статтями  6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтею 15, 16, 203, 256, 257, 261, 267 Цивільного кодексу України,  статтями 1, 4, 4-2, 4-3, 12, 22, 29, 33, 38,  43, 44, 49, 82-85, 111-28 Господарського процесуального кодексу України, суд,  -    
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		В задоволенні позову відмовити.
		 
		На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд. 
		Повне рішення складено 28.05.2015 р.   
		 
		Суддя Н.В. Калініченко
		справа № 922/2560/15

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...