Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/1854/15 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 24.06.2015. Зареєстровано: 25.06.2015. Забезпечено надання загального доступу: 30.06.2015.
Дата набрання законної сили: 30.09.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		          
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		__________________________________________________________________________________________________________________________________________
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"17" червня 2015 р.Справа  № 916/1854/15
		Господарський суд Одеської області
		У складі судді  Желєзної С.П.
		Секретаря судових засідань Князєвій К.Р.     
		За участю представників сторін:
		Від позивача:  Локтіонов Ю.В. за довіреністю № 01-38-164 від 08.06.2015р.
		Від відповідача: Пахомов Ю.І. за довіреністю № 317 від 12.09.2014р.
		Від третьої особи: не з'явився.
		 
		Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до публічного акціонерного товариства акціонерного банку „Південний", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - державного підприємства „Санаторій „Гурзуфський", про стягнення 583 616,25 грн., - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулась до господарського суду Одеської області із позовом до публічного акціонерного товариства акціонерного банку „Південний" (далі по тексту - АТ АБ „Південний") про стягнення грошових коштів в сумі 583 616,25 грн., обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги фактом ухиленням відповідача від виконання прийнятих на себе зобов'язань за банківською гарантією № 0-19-43795 від 12.12.2013р., що була видана для гарантування обов'язку державного підприємства „Санаторій „Гурзуфський" (далі по тексту - ДП „Санаторій „Гурзуфський") перед позивачем з приводу надання послуг за договором про надання послуг санаторно-курортного оздоровлення застрахованих осіб і членів їх сімей. 
		Ухвалою від 25.05.2015р. господарським судом за правилами ст. 27 ГПК України було залучено ДП „Санаторій „Гурзуфський" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
		Відповідач повністю заперечує проти позову, наголошуючи на його безпідставності та необґрунтованості. 
		Третя особа, місцезнаходження якої розташоване на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, та яка була повідомлена належним чином про час та місце розгляду даної справи, власної правової позиції по суті заявлених вимог не висловила.
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне. 
		14.12.2013р. між Виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності  (Замовник) та ДП „Санаторій „Гурзуфський" (Виконавець) було укладено договір про закупівлю за державні кошти № 358/07/13, у відповідності до умов якого, визначених цим договором, Виконавець зобов'язався надати протягом строку дії цього договору послуги із санаторно-курортного та відновлювального лікування застрахованим особам і членам їх сімей (далі по тексту - послуги) на підставі санаторно-курортних путівок (далі - Путівка) у кількості, за видами та ціною, що зазначені у додатку № 1 до цього договору та за профілями лікування, зазначеними у додатку 2 до цього договору, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити такі послуги. Обсяг закупівлі послуг може бути зменшений залежно від реального фінансування видатків, шляхом внесення змін до цього договору. Застрахованою особою відповідно до цього договору є найманий працівник та інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, які в установленому законодавством порядку отримали путівку Виконавця. Строк надання послуг: протягом терміну дії договору, а саме до 31.12.2014р.
		Згідно з п.п. 3.1, 3.2 договору про закупівлю за державні кошти № 358/07/13 від 14.12.2013р. ціна цього договору становить з ПДВ 11 672 325,00 грн., що еквівалентна 1 308 путівкам. Ціна цього договору може бути зменшена у випадку, передбаченому п. 1.2 цього договору, в односторонньому порядку, шляхом надсилання Виконавцю письмового повідомлення або за взаємною згодою сторін. Після отримання документів, зазначених у п. 6.3.3 даного договору, Замовник оплачує вартість послуг Виконавця у безготівковій формі в такому порядку: авансовий платіж в розмірі 30 відсотків від вартості послуг за квартал Замовник здійснює до 20 числа першого місяця відповідного кварталу; остаточний розрахунок за квартал здійснюється до 10 числа другого місяця кварталу, наступного за звітним, з урахуванням вимог п. 6.2.10 цього договору. Замовник має право до проведення остаточного розрахунку здійснювати проміні платежі; Замовник має право затримати оплату вартості Послуг за цим договором у зв'язку з нестачею коштів на його рахунку. 
		Як свідчать матеріали справи, а саме платіжні доручення  № 211 від 15.01.2014р. та № 414 від 21.01.2014р., на виконання умов договору про закупівлю за державні кошти № 358/07/13 від 14.12.2013р. позивачем було перераховано на користь ДП „Санаторій „Гурзуфський" грошові кошти в загальній сумі 2 065 144,20 грн. в якості плати за надання передбачених умовами даного договору послуг. В свою чергу, на виконання прийнятих на себе зобов'язань, ДП „Санаторій „Гурзуфський" було видано позивачу путівки на санаторно-курортне оздоровлення. 
		Відповідно до наявних в матеріалах справи накладних /а.с. 29 - 77/, робочими органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було повернуто ДП „Санаторій „Гурзуфський" отримані від робочих органів Фонду невикористані путівки. 
		Виходячи з положень п.п. 4.3, 4.4 договору про закупівлю за державні кошти № 358/07/13 від 14.12.2013р. отримані путівки в окремих випадках (зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків на санаторно-курортне лікування; відсутності коштів на оплату послуг; відмови страхувальників, зареєстрованих осіб, або лікувально-профілактичних закладів від путівок; порушення Виконавцем строку відправлення путівок;  дій, що виникли з вини Виконавця, результатом яких стала неможливість надання Послуг) можуть бути повернуті Виконавцю. У разі повернення Замовником Путівок (п. 4.3), а також запізнення та (або) дострокового вибуття застрахованих осіб та (або) членів їх сімей (пункт 6.3.14) оплата вартості ненаданих Виконавцем послуг Замовником не проводиться, а перераховані за такі послуги кошти повертаються Замовнику. Повернення зазначених коштів Виконавець здійснює не пізніше 10 календарних днів від дати отримання від Замовника невикористаних путівок та (або) подання Замовнику даних в порядку, передбаченому п. 6.3.14 цього договору.  
		Рішенням господарського суду Київської області від 13.01.2015р. по справі № 911/5413/14 позов Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до ДП „Санаторій Гурзуфський" було задоволено, присуджено до стягнення із останнього на користь позивача грошові кошти в сумі 2 065 144,20 грн. та штраф в сумі 413 028,84 грн. В основу рішення покладений факт порушення з боку ДП „Санаторій Гурзуфський" положень п. 4.4 договору про закупівлю за державні кошти № 358/07/13 від 14.12.2013р. щодо неповернення у використаний строк вартості послуг із санаторно-курортного оздоровлення, путівки щодо надання яких були повернуті позивачем. 
		При цьому, п.п. 11.1, 11.2 договору про закупівлю за державні кошти № 358/07/13 від 14.12.2013р. передбачено, що одночасно із підписанням цього договору Виконавець надає Замовнику забезпечення виконання договору в розмірі 5% його загальної ціни у формі банківської гарантії. Замовник має право на отримання забезпечення виконання договору в разі повного або часткового невиконання Виконавцем своїх обов'язків за цим договором. 
		Як свідчать матеріали справи, з метою забезпечення виконання зобов'язань ДП „Санаторій „Гурзуфський" щодо надання послуг лікувальних закладів (послуг санаторно-курортних закладів із санаторно-курортного та відновлювального лікування застрахованих осіб і членів їх сімей), що надаватимуться у 2014 році, АТ АБ „Південний" було видано банківську гарантію № 0-19-43795, за умовами якої АТ АБ „Південний" прийняло на себе зобов'язання виплатити на користь Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (Бенефіціар) грошові кошти в сумі 583 616,25 грн. у випадку порушення з боку ДП „Санаторій „Гурзуфський" (Принципал) своїх зобов'язань щодо надання послуг та отримання з цього приводу відповідної письмової вимоги Бенефіціара. Термін дії гарантії - по 24.01.2015р. Письмова вимога Бенефіціара повинна бути пред'явлена в АТ АБ „Південний" через банк Бенефіціара, що підтвердить дійсність підписів на вимозі і повноваження осіб, що підписали вимогу. 
		З метою отримання задоволення власних вимог, що забезпечені гарантією відповідача, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернувся до відповідача через свій обслуговуючий банк із вимогою, викладеною у листі від 05.11.2014р. за  №8-39-2911, про виплату коштів згідно із банківською гарантією № 0-19-43795 від 12.12.2013р. Листом від 0-19-42706 від 02.12.2014р. АТ АБ „Південний" відмовило позивачу у виплаті коштів за спірною гарантією, оскільки вимога позивача не містила належним чином оформленого твердження про суть допущеного Принципалом порушення прийнятих на себе зобов'язань.
		В подальшому, листом від 05.01.2015р. за № 8-39-4 Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності повторно звернувся до відповідача через свій обслуговуючий банк із вимогою про виплату коштів згідно із банківською гарантією № 0-19-43795 від 12.12.2013р., із наведенням змісту допущеного ДП „Санаторій „Гурзуфський" порушення прийнятих на себе зобов'язань. В свою чергу, листом від 22.01.2015р. за вих. № 19-4152 відповідач повторно відмовив Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у виплаті коштів за вказаною гарантією, наголошуючи на тому, що банківська гарантія забезпечувала виконання зобов'язань ДП „Санаторій „Гурзуфський" щодо надання послуг із санаторно-курортного оздоровлення, які в даному випадку не є порушеними, а не зобов'язань щодо повернення грошових коштів у випадку невикористання путівок за ініціативою Фонду.
		Викладені обставини і зумовили звернення позивача до суду із даним позовом з метою стягнення із АТ АБ „Південний" грошових коштів згідно із банківською гарантією № 0-19-43795 від 12.12.2013р.  в сумі 583 616,25 грн.
		Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
		Згідно зі ст.ст. 560, 561 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Гарантія діє протягом строку, на який вона видана.
		Приписами ст. 563 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.
		Тобто, із аналізу вищенаведених норм закону вбачається висновок, що гарантія як вид забезпечення виконання зобов'язання застосовується за наявності низки умов, необхідних для цього, а саме: 1) наявності факт порушення зобов'язання боржником; 2) поширення гарантії на зобов'язання, щодо якого боржником було допущене відповідне порушення. При дослідженні наявності вказаних обставин у спірних правовідносинах, суд зазначає наступне.
		Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. 
		У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України  договір  є  обов'язковим  для  виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
		В даному випадку, підставою виникнення основного зобов'язання ДП „Санаторій „Гурзуфський", що забезпечене гарантією, є договір про закупівлю за державні кошти № 358/07/13 від 14.12.2013р. Із названого договору випливає низка зобов'язань третьої особи, при цьому основним обов'язком є надання послуг із санаторно-курортного та відновлювального лікування застрахованим особам і членам їх сімей. Саме вказаний обов'язок ДП „Санаторій „Гурзуфський" був забезпечений банківською гарантією АТ АБ „Південний" № 0-19-43795 від 12.12.2013р. Виконання будь-яких інших зобов'язань, що випливають із цього договору даною банківською гарантією не забезпечувалось. 
		Відповідно до ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
		При цьому, як було зазначено вище по тексту рішення, п. 4.4 договору про закупівлю за державні кошти № 358/07/13 від 14.12.2013р. передбачені наступні випадки повернення позивачем невикористаних путівок: 
		1)          зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків на санаторно-курортне лікування; 
		2)          відсутність коштів на оплату послуг;
		3)          відмова страхувальників, зареєстрованих осіб, або лікувально-профілактичних закладів від путівок; 
		4)          порушення Виконавцем строку відправлення путівок;  
		5)          дій, що виникли з вини Виконавця, результатом яких стала неможливість надання Послуг
		Суд зауважує, що матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження факту порушення з боку ДП „Санаторій „Гурзуфський" власних зобов'язань за договором про закупівлю за державні кошти № 358/07/13 від 14.12.2013р., які забезпечені банківською гарантією відповідача, оскільки повернення позивачем отриманих путівок не було наслідком невиконання з боку ДП „Санаторій „Гурзуфський" свого обов'язку щодо надання послуг та будь-якої іншої протиправної поведінки. В той же час, єдиний обов'язок, який був порушений третьою особою та факт чого був встановлений рішенням господарського суду Київської області від 13.01.2015р. по справі № 911/5413/14, є обов'язок повернення суми отриманих грошових коштів за невикористані путівки, повернуті Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з незалежних від поведінки ДП „Санаторій „Гурзуфський" причин, який, як встановлено судом, банківською гарантією не забезпечувався. 
		В силу положень ст. 565 ЦК України гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.
		За таких обставин, приймаючи до уваги, що вимога позивача з приводу виплати коштів за банківською гарантією не відповідає умовам виданої АТ АБ „Південний" гарантії як щодо змісту основного зобов'язання, яке забезпечувалось у вказаний спосіб, так і щодо відсутності доказів протиправної поведінки принципала, господарський суд відповідно до ст. 565 ЦК України доходить висновку про правомірність дій АТ АБ „Південний" щодо відмови від виплати позивачу коштів згідно із банківською гарантією № 0-19-43795 від 12.12.2013р. Наведене свідчить про необгрунтованість заявлених вимог та про відсутність правових підстав для їх задоволення.
		При цьому, посилання позивача на зміст п.п. 11.1, 11.2 договору про закупівлю за державні кошти № 358/07/13 від 14.12.2013р., згідно із якими одночасно із підписанням цього договору Виконавець надає Замовнику забезпечення виконання договору в розмірі 5% його загальної ціни у формі банківської гарантії, і Замовник має право на отримання забезпечення виконання договору в разі повного або часткового невиконання Виконавцем своїх зобов'язань за цим договором, судом відхиляються, оскільки відповідний договір є двосторонньою угодою між позивачем та третьою особою та породжує відповідні зобов'язання для названих осіб. В той же час, правовідносини між Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та АТ АБ „Південний" обмежуються та визначаються змістом виданої останнім банківської гарантії, яка, хоча і забезпечує виконання даного основного договору, проте не може визначати для відповідача будь-яких інших зобов'язань, не обумовлених гарантією. 
		За таких обставин, відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 560, 561, 563, 565, 610, 612, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України, позов Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до АТ АБ „Південний" про стягнення грошових коштів с умі 583 616,25 грн. згідно із банківською гарантією № 0-19-43795 від 12.12.2013р. задоволенню не підлягає.
		 
		Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. В позові відмовити. 
		 
		Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
		Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
		Повний текст рішення підписано 19.06.2015р.
		 
		 
		Суддя                                                                                          С.П. Желєзна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...