Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/2463/15-г : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 25.06.2015. Зареєстровано: 26.06.2015. Забезпечено надання загального доступу: 01.07.2015.
Дата набрання законної сили: 13.10.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 номер провадження справи  24/108/15
		     
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		09.06.2015                                                                                         Справа № 908/2463/15-г
		м. Запоріжжя
		 
		за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «МІСЬКІ КОМУНІКАЦІЙНІ СИСТЕМИ» (69057, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 58, ідентифікаційний код 38839877)
		до відповідача: Міського комунального підприємства «ОСНОВАНІЄ» (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 29-А, ідентифікаційний код 20485152)
		про стягнення 513 194, 49 грн. 
		Суддя Азізбекян Т.А.
		Представники:
		від позивача: Балика П.О., довіреність б/н від 05.05.2015р.
		від відповідача: Пасова Т.Ф., довіреність № 305 від 02.01.2015р.; Брусняк Л.А., довіреність № 306 від 02.01.2015р.
		ВСТАНОВЛЕНО:
		 
		09.04.2015р. на адресу Господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Міські комунікаційні системи» надійшла позовна заява                 № 07/04/15 з вимогами до Міського комунального підприємства «Основаніє» про стягнення суми 3 % річних - 52 902,02 грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 460 292,47 грн.
		Ухвалою від 09.04.2015р. за поданими матеріалами порушено провадження                        № 24/108/15, розгляд господарської справи № 908/2463/15-г був призначений на 25.05.2015р. 
		Представникам сторін роз'яснені права та обов'язки передбачені положеннями Господарського процесуального кодексу України.
		Відводів складу суду не заявлено.
		Сторони не наполягали на фіксуванні судового процесу технічними засобами.
		В судовому засіданні 09.06.2015р. господарським судом у відповідності до вимог            статті 85 господарського процесуального кодексу України оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
		Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на наступні обставини.23.08.2013р. між ТОВ «Міські комунікаційні системи» та міським комунальним підприємством «Основаніє» (абонент) був укладений договір підписки № 23/8-1П на пакет ПК «Розрахунок комунальних платежів м. Запоріжжя, 2013», відповідно до пункту 2.1 якого предметом договору є надання підприємством на платній основі, за абонентську плату, протягом дії договору, абоненту права користування узгодженого сторонами пакету ПК, на який оформлено абонентом підписку, зокрема пакету, що включає функціонал, який забезпечує формування, опрацювання, упорядкування та зберігання інформації БДА, за обумовленою цим договором та додатками до нього адресою підключення. Пунктом 2.5 договору встановлено, що абонентська плата за користування мінімальним пакетом ПК визначається без урахуванням ПДВ у розмірі 0,5 % від грошових коштів, фактично сплачених населенням (споживачами) за надані комунальні послуги протягом звітного періоду, що обліковуються і нараховуються за допомогою програмного комплексу «Розрахунок комунальних платежів м. Запоріжжя, 2013», і оплачує їх на умовах, визначених цим договором. В подальшому пункт 2.5 договору був викладений в новій редакції, відповідно до якої розмір абонентської плати був зменшений до 0,3 %. Пунктом 3.3.4 договору встановлений обов'язок відповідача своєчасно проводити оплату послуг підприємства відповідно до умов договору. Відповідно до пункту 4.1 договору встановлено, що вартість послуг за договором на мінімальний пакет ПК визначається пунктом 2.5 договору. Умовами договору, зокрема пунктом 4.4 встановлено, що абонентська плата сплачується абонентом щомісяця до 10 числа місяця, наступного за звітним. Відповідно до пункту 9.1 договору, строк його дії встановлений з 31.08.2013р. по 31.12.2020р. Рішенням господарського суду Запорізької області від 21.05.2014р. у справі № 908/1298/14 за позовом ТОВ «Міські комунікаційні системи» до МКП «Основаніє» про стягнення заборгованості за договором № 23/8-1П від 23.08.2013р., яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2014р. та постановою Вищого господарського суду України від 25.02.2015р., встановлені факти, що мають преюдиціальне значення, а саме встановлено, що відповідно до актів здачі - приймання протягом вересня 2013р. -              лютого 2014р. позивачем надано послуги за договором на загальну суму 2 230 236,65 грн. Відповідач частково виконав свої зобов'язання по оплаті за договором, здійснивши розрахунки за вересень, жовтень, листопад та частково за грудень 2013р. на загальну суму 762 677,32 грн., з урахуванням чого сума боргу склала 1 467 559,33 грн. У відповідності до положень статті 116 Господарського процесуального кодексу України 03.06.2014р. господарським судом Запорізької області на виконання рішення суду від 21.05.2014р. по справі № 908/1298/14 був виданий наказ на примусове виконання судового рішення. Відповідно до постанови державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Єфімової Ю.А. від 12.03.2015р. виконавче провадження № 46063587 з виконання наказу господарського суду Запорізької області                  від 03.06.2014р. № 908/1298/14 було закінчено у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 1815 від 10.03.2015р. Позивач просить суд стягнути з відповідача суму 3 % річних у розмірі 52 902,02 грн. за період з 11.10.2013р. по 12.03.2015р. та інфляційні нарахування у розмірі 460 292,47 грн. за період з жовтня 2013р. по лютий 2015р. Просить позовні вимоги задовольнити.
		Відповідач заперечує проти заявленого позову з огляду на такі обставини. Положення правових норм, які регулюють строк спеціальної позовної давності по стягненню неустойки встановлюється частиною 2 статті 258 Цивільного кодексу України та складає один рік.              У такому випадку позовна давність обчислюється відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України, перебіг якої починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. За висновками відповідача розрахунок 3 % річних та інфляційних нарахувань повинен починатися з 11 жовтня 2013р.  по 11 жовтня 2014р. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
		 
		Розглянувши матеріали справи № 908/2463/15-г, заслухавши пояснення представників сторін, суд - 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		23.08.2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Міські комунікаційні системи» (підприємство) та міським комунальним підприємством «Основаніє» (абонент) був укладений договір підписки № 23/8-1П на пакет ПК «Розрахунок комунальних платежів            м. Запоріжжя,2013», предметом якого є надання підприємством на платній основі, за абонентську плату, протягом дії договору права користування узгодженого сторонами пакету ПК, на який оформлено абонентом підписку, зокрема пакету, що включає функціонал, який забезпечує формування, опрацювання, упорядкування та зберігання інформації БДА, за обумовленою цим договором та додатками до нього адресою підключення.
		Пунктом 2.5 договору встановлено, що абонентська плата за користування мінімальним пакетом ПК визначається без урахування ПДВ у розмірі 0,5 % від грошових коштів, фактично сплачених населенням (споживачами) за надані комунальні послуги протягом звітного періоду, що обліковуються і нараховуються за допомогою програмного комплексу «розрахунок комунальних платежів м. Запоріжжя, 2013» і оплачує їх на умовах, визначених цим договором.
		З матеріалів справи слідує, що пункт 2.5 договору був викладений в новій редакції, відповідно до якої розмір абонентської плати був зменшений до 0,3%.
		Пунктом 3.3.4 договору встановлений обов'язок відповідача своєчасно проводити оплату послуг підприємства відповідно до умов договору.
		Відповідно до пункту 4.1 договору встановлено, що вартість послуг за договором на мінімальний пакет ПК визначається пунктом 2.5 договору.
		Умовами договору передбачено, що абонентська плата сплачується абонентом щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітним.
		Відповідно до пункту 9.1 договору строк його дії встановлений з 31.08.2013р.                    по 31.12.2020р. 
		Оцінивши надані сторонами документальні докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
		У відповідності до положень статті 11 Цивільного кодекс у України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: - договори та інші право чини.
		Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
		Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
		У відповідності до вимог статей 526, 527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. 
		Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Відповідно до положень статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
		У відповідності до приписів статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
		 
		Рішенням господарського суду Запорізької області від 21.05.2014р. у справі                       № 908/1298/14 за позовом ТОВ «Міські комунікаційні системи» до МКП «Основаніє» про стягнення заборгованості за договором № 23/8-1П від 23.08.2013р., яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2014р. та постановою Вищого господарського суду України від 25.02.2015р., встановлені факти, які мають преюдиціальне значення, а саме встановлено, що відповідно до актів здачі - приймання, протягом вересня 2013р. - лютого 2014р. позивачем надано послуги за договором на загальну суму 2 230 236,65 грн. Відповідач частково виконав свої договірні зобов'язання по оплаті за договором, здійснивши розрахунки за вересень, жовтень, листопад та частково за грудень 2013р. на загальну суму 762 677,32 грн. з урахуванням чого сума боргу склала                    1 467 559,33 грн.
		Таким чином, судами встановлено факт неналежного виконання відповідачем свого зобов'язання щодо погашення заборгованості.
		У відповідності до статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
		Згідно із статтею 116 Господарського процесуального кодексу України 03.06.2014р. Господарським судом Запорізької області на виконання рішення суду від 21.05.2014р. по справі № 908/1298/14 був виданий наказ на примусове виконання судового рішення.
		Відповідно до постанови державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Єфімової Ю.А. від 12.03.2015р. виконавче провадження № 46063587 з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 03.06.2014р. № 908/1298/14 було закінчено у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 1815 від 10.03.2015р.
		Позивач просить суд стягнути з відповідача суму 3 % річних за період з 11.10.2013р.          по 12.03.2015р. у розмірі 52 902,02 грн. та інфляційні нарахування за період з жовтня 2013р. по лютий 2015р. у розмірі 460 292, 47 грн. 
		Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (далі - постанова Пленуму) роз'яснено, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною 2 ст. 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
		У п. 3.2 постанови Пленуму роз'яснено, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). 
		Слід зазначити, що позивачем невірно вказаний період нарахування 3 % річних, а саме з 11.10.2013р. по 12.03.2015р., оскільки 12.03.2015р. державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв'язку із сплатою суми боргу боржником 10.03.2015р. 
		Періодом, за який можливо стягнення суми 3 % річних є з 11.10.2013р. по 09.03.2015р.
		Проте, вказані порушення не вплинули на результати розрахунку 3 % річних, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення суми 52 902,02 грн. підлягають задоволенню.
		Також, судом перевірений розрахунок інфляційних нарахувань у розмірі                           460 292,47 грн., який визнається вірним, а позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.
		З урахуванням викладених обставин у їх сукупності позовні вимоги слід задовольнити.
		Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 10 263,89 грн. покласти на відповідача.
		 
		Керуючись ст. ст.49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		 
		ВИРІШИВ:
		Позовні вимоги задовольнити.
		Стягнути з Міського комунального підприємства «Основаніє» (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 29-А, ідентифікаційний код 20485152) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міські комунікаційні системи» (69057, м. Запоріжжя,          вул. 40 років Радянської України, буд. 58, ідентифікаційний код 38839877) суму 3 % річних у розмірі 52 902 (П'ятдесят дві тисячі дев'ятсот дві) грн. 02 коп., суму інфляційних нарахувань у розмірі 460 292 (Чотириста шістдесят тисяч двісті дев'яносто дві) грн. 47 коп., суму судового збору у розмірі 10 263 (Десять тисяч двісті шістдесят три) грн. 89 коп.
		Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
		 
		 
		 
		Суддя                                        Т.А. Азізбекян
		 
		Рішення виготовлено у повному обсязі та підписано 22.06.2015р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...