Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1-138/10 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 24.06.2015. Зареєстровано: 27.06.2015. Забезпечено надання загального доступу: 02.07.2015.
Дата набрання законної сили: 15.05.2010
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                             Справа № 1-138/10
		  Провадження №без н/п 
		 
		В И Р О К
		І м е н е м  У к р а ї н и
		          29 квітня 2010 року                                                                                        м. Малин
		 
		Малинський районний суд Житомирської області в складі:
		 головуючого - судді Тимошенка А.О.,
		за участю:
		 секретаря     - Єнько Т.А., 
		 прокурора    - Гойдало О.Є..    
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Малинського районного суду кримінальну справу по обвинуваченню:
		 
		ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3 по вул. 8-Березня, буд. 5, ІНФОРМАЦІЯ_4, розлученого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, несудимого, працює в філіалі ТОВ «Азбет» (м. Немішаєво Київської області), 
		 
		за частинами 1 та 3 статті 358 КК України,-
		 
		                                                                                встановив:
		 
		ОСОБА_1 на початку жовтня 2009 року, знаходячись за місцем свого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_5, вирішив підробити посвідчення працівника Укрзалізниці та в подальшому його використовувати. Для цього він взяв чистий бланк посвідчення працівника Укрзалізниці, який в лютому 2006 року придбав в кіоску на території залізничного вокзалу ст. Коростень, що розміщений по вул. Табукашвілі 18 в м. Коростень Житомирської області. Це посвідчення він підробив шляхом вклеювання до нього своєї фотокартки, внесення анкетних даних та нанесення відтисків печатки шляхом вологого копіювання.
		11 січня 2010 року ОСОБА_1 на станції Малин здійснив посадку в приміський електропоїзд № 6617 сполученням станція Борщагівка  станція Коростень, в якому близько 15 години 25 хвилин під час його руху на відрізку шляху зупиночна платформа Пиріжківський  станція Головки Південно-Західної залізниці в Малинському районі, предявив підроблене посвідчення квитковому касиру для перевірки з метою безкоштовного проїзду.
		Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених частинами 1 та 3 статті 358 КК України, визнав повністю та показав, що одного разу, перебуваючи в лютому 2006 року в м. Коростені по особистих справах, придбав в кіоску, який розміщений на території залізничного вокзалу станції Коростень, чистий бланк посвідчення працівника Укрзалізниці з метою використання його в подальшому для пільгового безкоштовного проїзду залізничним транспортом, оскільки на той час ще працював в Коростенській дистанції колії. В цьому ж році він був звільнений з роботи.
		На початку жовтня 2009 року випадково знайшов вищевказаний бланк та вирішив підробити його для пільгового безкоштовного проїзду залізничним транспортом. За місцем свого проживання взяв фотокартку 3х4 см та за допомогою клею особисто вклеїв її в чистий бланк посвідчення залізничника. Після цього за допомогою кулькової ручки в дане посвідчення вніс свої анкетні дані. В графі строку дії посвідчення кульковою ручкою поставив дату дії даного посвідчення. Потім знайшов наказ Коростенської дистанції колії про його звільнення з роботи з печаткою підприємства. Цю печатку переніс на бланк посвідчення за допомогою вареного курячого яйця і використовував дане посвідчення для безкоштовного проїзду. 
		11 січня 2010 року, їдучи в електропотязі Борщагівка  Коростень на відрізку шляху Пиріжківський  Головки, приблизно о 15 годині 25 хвилин, предявив підроблене посвідчення касиру, що перевіряв квитки. В цьому посвідченні також знаходився приміський квиток на імя ОСОБА_2, який знайшов в одному з вагонів. Це викликало підозру працівника міліції, який був з касиром, і при перевірці він встановив, що посвідчення підроблене.
		Крім особистого зізнання нива підсудного у вчиненні інкримінованих йому злочинів підтверджується і іншими доказами, а саме:
		- Висновком експерта з судово-технічної експертизи документів № 04 від 25.01.2010 року (а.с. 33-36) згідно якого першочергово нанесені рукописні записи, розташовані у графах «до «___» _________р.» та напис «31» (розташований під зазначеними графами) на другій сторінці посвідчення «Укрзалізниці» № 0678849, виданого на прізвище ОСОБА_1, піддавалися повторному наведенню без зміни першочергового змісту. 
		В посвідченні «Укрзалізниці» № 0678849, виданому на прізвище ОСОБА_1, заміна фотографії не проводилась.
		Відтиски печатки на першій та другій сторінці посвідчення «Укрзалізниці» № 0678849, виданого на прізвище ОСОБА_1, нанесено плоским проміжним кліше шляхом вологого копіювання.
		- Протоколом огляду предметів від 04.02.2010 року (а.с. 39-40) відповідно до якого були ретельно оглянуті та описані: підроблене посвідчення працівника «Укрзалізниці» і приміський квиток на імя ОСОБА_2
		- Постановою про визнання і приєднання до справи речових доказів від 04.02.2010 року (а.с. 41) відповідно до якої були визнані речовими доказами і приєднані до справи посвідчення «Укрзалізниці» № 0678849 та приміський квиток на імя ОСОБА_2
		Відповідно до ч. 3 статті 299 КК України за згодою прокурора та підсудного суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються. Підсудний правильно розуміє зміст цих обставин. Сумнівів у добровільності та істинності його позицій у суду немає. Йому розяснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку. 
		Аналізуючи досліджені докази, суд визнає, що вина ОСОБА_1 у  вчиненні інкримінованих йому злочинів доведена і кваліфікує його дії:
		- за частиною 1 статті 358 КК України за ознаками підроблення з метою використання посвідченя, яке складене у визначеній законом формі та містить передбачені законом реквізити;
		та
		- за частиною 3 статті 358 КК України за ознаками використання завідомо підробленого документа. 
		Призначаючи підсудному вид і міру покарання суд, відповідно до статті 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що помякшують та обтяжують покарання. 
		Злочини, які скоїв ОСОБА_1, є злочинами невеликої тяжкості. За місцем проживання підсудний характеризується посередньо.    
		Обставинами, які відповідно до статті 66 КК України помякшують покарання ОСОБА_1, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.   
		Обставин, які відповідно до статті 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_1, судом не встановлено.
		Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне призначити          ОСОБА_1 покарання в межах санкцій ч. 1 та ч. 3 ст. 358 КК України у виді штрафу, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів. 
		До набрання вироком законної сили суд залишає щодо ОСОБА_1 попередній запобіжний захід  підписку про невиїзд. 
		Речові докази: посвідчення «Укрзалізниці» № 0678849 та приміський квиток на імя ОСОБА_2  знищити.
		Керуючись ст. ст. 323, 324, 327 Кримінально-процесуального кодексу України,-
		 
		                                                                               засудив:
		 
		Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого частиною 1 статті 358 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі пятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
		Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 358 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі тридцяти пяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 595 гривень. 
		Відповідно до частини 1 статті 70 КК України суд призначає ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді штрафу в розмірі пятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. 
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ з обслуговування ЛУ на ПЗЗ при УМВС України на залізничному транспорті 912 гривень 71 копійку витрат на проведення експертизи.  
		Речові докази: посвідчення «Укрзалізниці» № 0678849 та приміський квиток на імя ОСОБА_2  знищити.
		До набрання вироком законної сили залишити щодо ОСОБА_1 попередній запобіжний захід  підписку про невиїзд.
		На вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Малинський районний суд протягом 15 діб з моменту проголошення. 
		Суддя: ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...