Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 820/1573/15 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 26.06.2015. Зареєстровано: 28.06.2015. Забезпечено надання загального доступу: 02.07.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 23 червня 2015 р. Справа № 820/1573/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
		Головуючого судді: Григорова А.М.
		Суддів: Старостіна В.В. ,  Бегунца А.О. 
		за участю секретаря судового засідання  Павленко А.В. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на постанову Харківського окружного адміністративного суду  від        05.05.2015р. по справі       №       820/1573/15
		за позовом          ОСОБА_1              
		до         Міністерства внутрішніх справ України       ,         Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області            треті особи          ОСОБА_2       ,         Прокуратура Харківської області       ,         УДАІ ГУМВС України в Харківській області          
		про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі,
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Позивач,  ОСОБА_1,  звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідачів, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Міністерства Внутрішніх справ України, в якому просить суд:
		- визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства Внутрішніх справ України від 16.01.2015 року №48 о/с про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення "звільнення з органів внутрішніх справ";
		- поновити на службі в органах внутрішніх справ на посаді старшого інспектора з технічного нагляду відділення ДАІ з обслуговуванні Чугуївського та Печенізького районів ГУМВС України  в Харківській області.
		Позивач обґрунтовував свої позовні вимоги тим, що наказ Міністерства Внутрішніх справ України від 16.01.2015 року №48 о/с про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення "звільнення з органів внутрішніх справ" видано необґрунтовано, без врахування всіх обставин, з порушенням вимог Конституції України, а отже оскаржуваний наказ підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.
		Постановою Харківського окружного адміністративного суду від  05.05.2015 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Міністерства Внутрішніх справ України,  треті особи УДАІ ГУМВС України в Харківській області, Прокуратура Харківської області, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу,  поновлення на посаді - задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства Внутрішніх справ України від 16.01.2015 року №48 о/с про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення "звільнення з органів внутрішніх справ". Поновлено на службі в органах внутрішніх справ на посаді старшого інспектора з технічного нагляду відділення ДАІ з обслуговуванні Чугуївського та Печенізького районів ГУМВС України  в Харківській області.
		Міністерство внутрішніх справ України, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від  05.05.2015 року та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позову. 
		Представник Міністерства внутрішніх справ України в судовому засіданні підтримала доводи викладені в апеляційній скарзі.   Зазначає, що в діях позивача є діяння як передбачено п. 10 ч.2 ст. 3 Закону України «Про очищення влади» та і п. 66   Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
		Представник позивача та позивач в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували, просили залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
		Прокурор у судовому засіданні зазначив, що оскаржуване рішення не впливає на права та обов`язки прокуратури Харківської області, просив прийняти рішення у відповідності закону.
		Представник Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, УДАІ ГУМВС України в Харківській області та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились були повідомлені належним чином. (від останнього повернулася кореспонденція, направлена на адресу вказану в матеріалах справи, за закінченням терміну зберігання, що відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України вважається належним повідомленням.
		Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню. 
		Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції лише в частині задоволення позову, а не мотивів прийняття судового рішення виходячи з таких підстав.  
		Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що рапортом від 30.12.2013 року командира взводу №3 РДПС ДАІ із ЗС при УДАІ ГУМВС України в Київській області ОСОБА_3, та рапортом від 30.12.2013 року командира взводу №2 РДПС ДАІ із ЗС при УДАІ ГУМВС України в Київській області ОСОБА_4, повідомлено начальника УДАІ ГУМВС України в Київській області ОСОБА_5 що 29.12.2013р. під час несення служби на 20 км а/д Київ-Овруч в с. Нові Петрівці близько  12:30 год. автомобіль "КІА", номерний знак НОМЕР_1 не виконав  вимогу про зупинку, що надавалась за допомогою жезла та свистка, чим порушив п. 2.4 ПДР України(а.с.9,11). 
		Вказані рапорти направлені на адресу УДАІ ГУМВС України в Харківській області.
		Рапортом від 03.01.2014 року т.в.о. начальника ВДАІ Московського РВ ГУМВС України в Харківській області М.В. Дінець на ім'я  т.в.о. Начальника УДАІ ГУМВС України в Харківській області Бакумову М.Ф., повідомлено, що в ході проведеної перевірки встановлено, що автомобілем "КІА", номерний знак НОМЕР_1, керує його власник громадянин ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1(а.с.10).
		Начальником УДАІ ГУМВС України в Харківській області направлено лист від 08.01.2014 року на ім'я т.в.о. начальника ВДАІ ХМУ ГУМВС України в Харківській області на виконання вимог доручення керівництва ДДАІ МВС України та інформації, яка надійшла з УДАІ ГУМВС України в Київській області до УДАІ ГУМВС України в Харківській області для встановлення осіб водіїв та складання відносно них адміністративних протоколів за порушення вимог ПДР України та подальшого їх направлення до відповідних судів, серед яких міститься автомобіль "КІА", номерний знак НОМЕР_1(а.с.17).
		Старшим інспектором ВДАІ Московського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_1 09.01.2014 року складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, в якому визначені порушення вимог п. 2.4 правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ст.122-2 КупАП та передані матеріали до Московського районного суду м. Харкова(а.с.23).
		Постановою Московського районного суду м. Харкова від 20.01.2014 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП та піддано стягненню у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців.
		Постановою апеляційного суду Харківської області від 19.03.2014 року рішення Московського районного суду м. Харкова скасовано та провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито.(а.с.104-106).
		На підставі постанови про проведення перевірки нагляду за додержанням і застосуванням законів  від 06.03.2014 року проведено перевірку в порядку прокурорського нагляду за додержанням та застосуванням законів в ВДАІ Московському РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області(а.с.74-75).
		За результатами перевірки прокурором прокуратури Московського району м. Харкова складена довідка перевірки від 28.03.2014 року, якою встановлене порушення складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, що призвело до порушень вимог 254, 256, 257 КУпАП(а.с.76-77).
		Прокуратурою району внесено подання від 31.03.2014 року за №04-25-4332 про усунення порушень вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, причин та умов, що їм сприяють на ім'я начальника УДАІ ГУМВС України в Харківській області, яким вимагалось розглянути подання, усунути виявлені порушення КУпАП, причин та умов, що їм сприяли та не допускати таких порушень в подальшій роботі та вирішити питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності винних у допущенні порушень законодавства працівників, а саме старшого інспектора ВДАІ Московського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_1.(а.с.80-82).
		На підставі висновку службового розслідування за фактами, виявленими під час перевірки прокуратурою Московського району м. Харкова додержання і застосування законів у діяльності  ВДАІ Московського РВ ХМУ  прийнято наказ від 29.04.2014 року №121, яким за порушення службової дисципліни, що виразилось у порушенні вимог ст. 254, 256,257 КУпАП, капітану міліції ОСОБА_1, старшому інспектору ВДАІ Московського РВ, оголошено усне зауваження(а.с.21).
		Згодом, через значний проміжок часу, службовою телеграмою начальника департаменту ДАІ МВС України, яка адресована начальникам УДАІ Головних управлінь, управлінь МВС України в областях та місті Києві, було прохання надати інформацію щодо порушених кримінальних проваджень, надходжень подань прокуратури щодо працівників Державтоінспекції ГУМВС, УМВС України в регіонах, які складали адміністративні матеріали відносно учасників Всеукраїнського громадського руху "Автомайдан" та інших учасників мирних акцій протесту у період з грудня 2013 року по лютий 2014 року(а.с.98).
		Начальником УДАІ ГУМВС України в Харківській області листом від 13.01.2015 року на №4/10-156 від 12.01.2015р. надана інформація щодо посадових осіб, які складали протоколи про адміністративну відповідальність та однією з таких осіб є ОСОБА_1.(а.с.99).
		Наказом Міністерства Внутрішніх справ України від 16.01.2015 року №48 о/с по управлінню МВС України в Харківській області відповідно до вимог пункту 10 частини 2 ст.3 Закону України "Про очищення влади"  від 16.09.2014 року №1682-VII та згідно з пунктами 62 "а", 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнити з органів внутрішніх справ у запас Збройний сил ( із поставленням на військовий облік) за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу ОСОБА_1(а.с.38).
		Колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції в частині мотивів прийняття судового рішення, виходячи з наступного.
		Згідно статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		Відповідно до ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		У наказі Міністерства Внутрішніх справ України від 16.01.2015 року №48 о/с містяться посилання на Закон України "Про очищення влади". 
		Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про очищення влади" очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.
		В оскаржуваному наказі міститься підстава для звільнення, а саме п.10 ч.2 ст.3 Закону України "Про очищення влади".
		Відповідно вказаної норми, заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, які обіймали посаду (посади) у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року та не були звільнені в цей період з відповідної посади (посад) за власним бажанням працівника правоохоронного органу, який складав та/або своєю дією сприяв складенню рапортів, протоколів про адміністративне правопорушення, повідомлень про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, обвинувальних актів стосовно осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до Закону України "Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань" від 29 січня 2014 року N 737-VII, Закону України "Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України" від 21 лютого 2014 року N 743-VII.
		Стаття  5 Закону України "Про очищення влади" передбачає проведення перевірки наявності заборон за цим законом. 
		Звільнення проводиться за наслідками висновку такої перевірки ( ч. 14 ст..5 Закону України "Про очищення влади").
		Єдиним виключенням є п. 2 ПРИКІНЦЕВИХ ТА ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Закону України "Про очищення влади", яким встановлено, що впродовж десяти днів з дня набрання чинності цим Законом керівник органу (орган), до повноважень якого належить звільнення та/або ініціювання звільнення з посади осіб, до яких застосовується заборона, зазначена в частині третій статті 1 цього Закону, на основі критеріїв, визначених частиною першою статті 3 цього Закону.
		Особи за зазначеними критеріями звільняються без проведення перевірки. Позивача звільнено за іншими критеріями, ніж передбачені ч. 1 ст. 3 Закону України "Про очищення влади".
		Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1. звільнено з органів внутрішніх справ на підставі п.10 ч.2 ст.3 Закону України "Про очищення влади" без проведення перевірки передбаченої цим законом. 
		Проте, Закон України "Про очищення влади" передбачає процедуру звільнення без проведення перевірки тільки по  ч.1 ст..3 цього Закону, отже не було дотримано процедуру звільнення з органів внутрішніх справ, оскільки до ОСОБА_1., згідно Закону України "Про очищення влади",  не було проведено перевірку.
		Враховуючи наведене звільнення позивача на підставі п. 10.ч.2 ст. 3 Закону України "Про очищення влади" не може вважатися правомірним, у зв'язку з порушенням порядку звільнення.
		У зв'язку з наведеним, доводи апелянта щодо правомірності застосування Закону України "Про очищення влади" є помилковими.
		Враховуючи наведене, суд першої інстанції помилково не застосував зазначені норми Закону України "Про очищення влади" та помилково надав оцінку наявності (відсутності) підстав для застосування заборон передбачених цим законом. Така оцінка може бути надана лише, якщо наявність заборон буде встановлена відповідним державним органом в порядку Закону України "Про очищення влади", а саме у випадку наявності підстав визначених ч. 2 ст. 3 Закону, за наслідками перевірки  передбаченої цим законом.
		Також наказ містить посилання на Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнити з органів внутрішніх справ у запас Збройний сил (із поставленням на військовий облік) за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу.
		У відповідності до п.п. "а" п. 62 Положення звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби провадиться у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік), якщо звільнені особи не досягли граничного віку, встановленого Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" для перебування в запасі осіб, які мають військові звання і за станом здоров'я придатні до військової служби. 
		Як передбачено п. 66 Положення особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ. При цьому звільнення проводиться з урахуванням вимог пункту 62 цього Положення.
		Як зазначив на уточнююче запитання суду апеляційної інстанції представник Міністерства внутрішніх справ України, звільнення відбулося на підставі Закону України "Про очищення влади".
		Представник зазначає, що  позивач вчинив діяння, яке передбачено п. 10 ч.2 ст. 3 Закону України "Про очищення влади".
		В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що «Після отримання з УДАІ ГУМВС України в Харківській області інформації щодо ОСОБА_1, відповідно до вимог вказаного Закону наказом МВС України від 16.01.2015 № 48 о/с ОСОБА_1 було звільнено з органів внутрішніх справ.
		З урахуванням того, що ОСОБА_1, вступаючи на службу в органи внутрішніх справ України прийняв Присягу працівника органів внутрішніх справ, поклявся залишатися завжди відданим народові України, суворо дотримуватися Конституції України та чинного законодавства, бути чесним, сумлінним і дисциплінованим працівником, його дії щодо неправомірного складання адміністративного протоколу були розцінені як дискредитація (підрив авторитету не тільки ДАІ, а органів внутрішніх справ в цілому), тому при його звільненні поряд із застосуванням п. 10 ч. 2 ст. З Закону України «Про очищення влади» застосовано також п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України».
		Колегія суддів зазначає, що як вбачається з вищевикладеного, підставою п. 66 Положення застосований в звязку з тим, що в діях позивача встановлено діяння передбачене п.10 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про очищення влади», але в звязку з відсутністю перевірки проведеної у відповідності данного закону, не можливо вважати факт вчинення такого діяння встановленим в порядку передбаченому законом.
		В наказі Міністерства Внутрішніх справ України від 16.01.2015 року №48 о/с до позивача застосовано Закон України "Про очищення влади" та  п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ щодо  звільнення з органів внутрішніх справ у запас Збройний сил ( із поставленням на військовий облік) за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, проте застосування одразу двох положень законодавства не передбачено.
		В разі наявності обставин, з якими Закон України "Про очищення влади", підлягає застосуванню саме цей спеціальний закон, але при цьому повинна бути дотримана процедура звільнення передбачена законом. У разі, якщо діяння підпадає під дію п.. 66 Положення про  проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, то застосовується саме ця його норма.
		При цьому в залежності від підстави звільнення, для особи настають різні юридичні наслідки, оскільки при застосуванні Закону "Про очищення влади" до особи застосовуються  інші обмеження та відповідно наслідки, чим при звільненні за вчинення діяння, що  дискредитує звання рядового і начальницького складу". Законодавство не передбачає одночасне застосування до особи наслідків звільнення за різними підставами. В даному випадку право звільнення, а відповідно визначення підстави звільнення, належить відповідному державному органу (в даному випадку органу внутрішніх справ). 
		Враховуючи недотримання процедури звільнення, оскаржений наказ не можливо вважати правомірним.
		При цьому колегія суддів також вважає необхідним зазначити, що суд не має повноважень самостійно визначити підставу звільнення особи, в даному випадку це виключно повноваження органів внутрішніх справ, які повноважні визначити підставу звільнення. Відповідно суд не може виключити одну чи іншу підставу звільнення, з наказу, т. я. це буде втручання в повноваження іншого державного органу.  Застосування ч. 3 ст. 235 КЗпП України в данному випадку не є можливим, оскільки питання стосується визначення підстав звільнення, а не  формулювання причин звільнення  у відповідності чинному законодавству.   
		Крім того, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що позивач за діяння за яке звільнений, притягався до дисциплінарної відповідальності у вигляді усного зауваження згідно Наказу №121 від 29.04.2014.
		За поясненнями представника Міністерства внутрішніх справ України цей наказ Міністерство внутрішніх справ України вважає законним.
		Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту, на ocіб рядового i начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ, згідно з цим Статутом.
		Колегія суддів зазначає, що діяння, за яке застосовано мінімальне дисциплінарне стягнення, як усне зауваження, не може вважатися таким, що дискредитує звання рядового і начальницького складу.
		Міра дисциплінарної відповідальності у вигляді усного зауваження не відповідає проступку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу.
		У разі якщо, старший начальник приходить до висновку, що дисциплінарне стягнення накладено неправомірно. То він його скасовує на підставі ст..13 Дисциплінарного статуту.  
		Колегія суддів зазначає, що своїм правом визначитися щодо неправомірності цього наказу, скасувати даний наказ Міністерство внутрішніх справ України не скористалося.
		Однак колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо відсутності в діях позивача ознак діяння, що дискредитує звання рядового і начальницького складу.
		Обставини, за якими був складений протокол про адміністративне порушення, а саме за відсутністю особи, тобто без роз'яснення їй її прав та обов'язків, без дотримання прав цієї особи щодо надання заперечень щодо своєї невинуватості, свідчить саме про наявність у діях позивача діяння, що має ознаки діяння, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, що також підтверджується постановою Апеляційного суду Харківської області від 19 березня 2014 року по справі № 643/196/14-п.
		Але будь-яке звільнення передбачає дотримання процедури передбаченої законодавством. Як встановлено вище, відповідач, Міністерство внутрішніх справ України, не у порядку встановленому законом.
		Самостійно визначити  підставу звільнення у суду повноваження відсутні.
		Таким чином, наказ Міністерства Внутрішніх справ України від 16.01.2015 року №48 о/с про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення "звільнення з органів внутрішніх справ" підлягає скасуванню.
		Враховуючи порушення щодо процедури проведення звільнення, відсутності у суду повноважень самостійно визначитися щодо підстави звільнення, доводи апелянта щодо наявності у діях позивача, складу діяння встановленого п. 10. ч.2. ст.3 Закону України "Про очищення влади", п.66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, звільнення по якому не є мірою дисциплінарного стягнення, не впливає на вирішення справи по суті. З тих же підстав, не впливає на вирішення справи по суті доводи позиву та заперечень на апеляційну скаргу представника позивача щодо відсутності у діях позивача діяння, що підпадає під дію п.10 ч.2 ст. 3 Закону України «Про очищення влади», та доводи позову щодо попрушення ст. 61 Конституції України..
		Також не впливає на вирішення справи по суті доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, стосовно не визначення органу який повинен провести поновлення на роботі. Дане питання, у разі незрозумілості постанови, підлягає вирішенню в порядку ст. 170 КАС України.
		Переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов правильних висновків по суті справи, тобто щодо задоволення позову, однак із помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, не застосував норми Закону України "Про очищення влади", щодо проведення перевірки, не правильно надав оцінку доказам,  щодо наявності в діях позивача діяння, що  дискредитують звання рядового і начальницького складу, що відповідно до п. 1 ст. 201 КАС України є підставою для зміни оскаржуваної постанови. 
		Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.2 ст.198, ст.201, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
		 
		П О С Т А Н О В И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу задовольнити частково.
		Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.05.2015р. по справі № 820/1573/15 змінити в частині мотивів прийняття судового рішення.
		В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.05.2015р. по справі № 820/1573/15 залишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
		Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.Судді(підпис)  (підпис) Старостін В.В.    Бегунц А.О.  Повний текст постанови виготовлений  25.06.2015  р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...