Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/5711/15-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 26.06.2015. Зареєстровано: 28.06.2015. Забезпечено надання загального доступу: 02.07.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                   Справа № 344/5711/15-а 
		Провадження № 2-а/344/295/15 
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И
		 
		22 червня 2015 року Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі: 
		головуючого - судді     Мелещенко Л.В.
		секретаря - Гречун Т.В.
		за участі сторін: 
		представника позивача  ОСОБА_1
		прокурора - Янцюк Н.В.
		представника відповідача - ОСОБА_2
		представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача,  ОСОБА_3
		представників третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - ОСОБА_4, ОСОБА_5,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста ОСОБА_6 адміністративну справу за позовом ОСОБА_7 до міського голови міста ОСОБА_6 ОСОБА_8, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_6 міська рада Івано-Франківської області про зобов'язання укласти (підписати) додаткову угоду до договору оренди та за позовом ОСОБА_9 до міського голови міста ОСОБА_6 ОСОБА_8, ОСОБА_6 міської ради Івано-Франківської області, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_7, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ПП "ВАМ БУД" про зобов'язання утриматися від укладення додаткової угоди до договору оренди,-
		В С Т А Н О В И В:
		21 квітня 2015 року позивач ОСОБА_7С.О. звернувся до суду з позовом до відповідача міського голови міста ОСОБА_6 ОСОБА_8 про зобовязання укласти (підписати) додаткову угоду до договору оренди. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 06 листопада 2008 року між ОСОБА_6 міською радою в особі міського голови ОСОБА_8 (Орендодавця) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 був укладений договір оренди землі, за умовами якого в оренду передавалася земельна ділянка загальною площею 1,8882 га, що знаходиться на вулиці Ленкавського в районі Відкритого акціонерного товариства «Плай». Даний договір був зареєстрований в ДЗК при Держкомземі 12 листопада 2008 року. Термін дії договору був визначений до 12 листопада 2011 року. По закінченню строку дії договору оренди 08 листопада 2011 року між тими ж самими сторонами був укладений договір оренди землі № 271, предметом якого була та сама земельна ділянка загальною площею 1,8882 га, що був зареєстрований в управлінні Держкомзему у місті ОСОБА_6 06 березня 2012 року. Згідно п. 8 договору оренди, даний договір був укладений на 3 роки до 07 березня 2015 року. 09 лютого 2015 року позивач звернувся до органу місцевого самоврядування через Дозвільний центр ОСОБА_6 міської ради із клопотанням про поновлення Договору оренди з наданням до такого клопотання необхідного переліку документів, що визначався органом місцевого самоврядування. Орган місцевого самоврядування не вчинив жодної із дій, які він мав вчинити в силу закону, а саме: не прийняв жодного рішення стосовно поновлення договору оренди землі чи відмови у такому поновленні. Позивач вважає, що Договір оренди землі № 271 є поновленим на тих самих умовах та на той самий строк, а саме: до 06 березня 2018 року включно, але поновлення договору оренди землі повинно бути оформлено додатковою угодою, яка має бути сторонами укладена в обовязковому порядку у місячний термін. Проте міський голова міста ОСОБА_6 ухиляється від укладання (підписання) додаткової угоди. За таких обставин позивач просить зобовязати міського голову міста ОСОБА_6 ОСОБА_8 укласти (підписати) із ОСОБА_7 додаткову угоду до договору оренди землі № 271 від 08 листопада 2011 року, державна реєстрація якого відбулася 06 березня 2012 року за № 261010004000391, виклавши п. 8 у наступній редакції, а саме: «п. 8. Договір укладено строком на 3 (три) роки, до 06 березня 2018 року. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору письмово повідомити Орендодавця про намір продовжити його дію. Дана додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди. Інші умови договору оренди залишаються незмінними». 
		29 квітня 2015 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_9 до міського голови міста ОСОБА_6 ОСОБА_8, ОСОБА_6 міської ради Івано-Франківської області, третя особа на стороні відповідача (позивача за первинним позовом) ОСОБА_7 про зобов'язання міського голови утриматися від укладення додаткової угоди до договору оренди. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_9 зазначає, що він народився, виріс і все своє життя проживає разом з сімєю у місті ОСОБА_6. За цей період постійно працював у місті, свій вільний час і вихідні часто проводив на території міського озера та прилеглих до нього зі сторони вулиць Ленкавського, Південний бульвар, Гурика земельних ділянках загального користування. У листопаді місяці 2014 року ОСОБА_9 брав участь у громадських слуханнях щодо забудови земельної ділянки біля міського озера зі сторони вулиць Ленкавського, Південний бульвар, Гурика. В даних слуханнях взяли участь приблизно 150 чоловік, які не прийняли жодних рішень, в тому числі схвальних. На території вказаної земельної ділянки Приватне підприємство «ВАМ БУД» здійснює будівельні роботи, на частині земельної ділянки зняло поверхневий шар ґрунту, вирубало дерева та знищило зелені насадження. Реалізувати право на вільне використання земельної ділянки ОСОБА_9 не може, оскільки земельна ділянка є огородженою Приватним підприємством «ВАМ БУД» і на ній підприємство здійснює будівництво. Третя особа у своєму позові також вказує, що забудовник з кожним днем все більше знищує природний ресурс і такими діями Приватним підприємством «ВАМ БУД» нанесена шкода рекреаційній інфраструктурі міста ОСОБА_6, а відтак і третій особі, як члену громади міста. Крім того, на території земельної ділянки, що забудовується Приватним підприємством «ВАМ БУД», існувало невелике озеро, що було ліквідоване відповідачами без належного на те дозволу, будівельні роботи здійснюються з порушенням правил використання прибережних захисних смуг. Незважаючи на це, ОСОБА_6 міська рада Івано-Франківської області нехтує власними повноваженнями і не здійснює контроль за додержанням земельного законодавства. Дії відповідачів, що полягають у забудові рекреаційної зони, впливають на екологічну безпеку кожного мешканця ОСОБА_6. За таких обставин ОСОБА_9 просить суд зобовязати міського голову міста ОСОБА_6 ОСОБА_8 та ОСОБА_6 міську раду утриматися від укладення додаткової угоди з ОСОБА_7 про поновлення договору оренди землі.
		Ухвалою від 29 квітня 2015 року ОСОБА_9 залучено до участі в адміністративній справі за позовом ОСОБА_7 до міського голови міста ОСОБА_6 ОСОБА_8 про зобов'язання укласти (підписати) додаткову угоду до договору оренди в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.
		Ухвалою від 29 квітня 2015 року залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_6 міську раду Івано-Франківської області.
		12 травня 2015 року до участі у справі залучено прокурора. 
		Ухвалою від 12 травня 2015 року залучено до участі у справі Приватне підприємство "ВАМ БУД" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
		У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом позовні вимоги ОСОБА_7С.О. підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити. Щодо позову ОСОБА_9 представник позивача за первісним позовом пояснив, що у звязку із безпідставністю та недоведеністю позовних вимог, а також у звязку з відсутністю доказів порушення відповідачами прав цієї третьої особи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_9 просив відмовити. 
		Представник відповідача за первісним позовом у судове засідання з'явилася, заперечувала проти задоволення первісного позову ОСОБА_7 та позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_9, пояснила, що строк дії договору оренди, укладений 08 листопада 2011 року між ОСОБА_6 міською радою Івано-Франківської області та ОСОБА_7, закінчився 06 березня 2015 року. Оскільки ОСОБА_7С.О. не звернувся із заявою про поновлення договору оренди землі своєчасно, а звернувся за 26 днів і при цьому не надав проекту додаткової угоди, то він відповідно і втратив право скористатися своїм переважним правом на продовження договору оренди землі. Крім того, 26 березня 2015 року на 53 засіданні сесії ОСОБА_6 міської ради Івано-Франківської області було виголошено та підтримано заяву депутатів ОСОБА_6 міської ради Івано-Франківської області, які висловили свої заперечення у поновленні договору оренди землі з ОСОБА_7. Листом-повідомленням від 31 березня 2015 року ОСОБА_7 було повідомлено про заперечення у поновленні договору оренди землі. Щодо позовних вимог ОСОБА_9 представник міського голови зазначила, що ні міський голова, ні міська рада не вчиняють і не мають наміру вчиняти дії, повязані із укладенням додаткової угоди до договору оренди землі. Також ні міський голова, ні міська рада не здійснює забудови земельної ділянки і не використовують її у своїх цілях, адже її використовує орендар і відповідно забудовує Приватне підприємство «ВАМ БУД». За таких обставин просила у відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 і ОСОБА_9 у повному обсязі.      
		У судовому засіданні прокурор просив у задоволенні адміністративних позовів ОСОБА_7С.О. та ОСОБА_9 відмовити повністю.
		Представник ОСОБА_6 міської ради Івано-Франківської області у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7С.О. та ОСОБА_9 повністю, вважаючи позовні вимоги необґрунтованими.
		Представник ОСОБА_9 заявлений ним позов підтримав, просив суд задовольнити позов ОСОБА_9 у повному обсязі, у задоволенні позову ОСОБА_7 просив відмовити.
		Представник Приватного підприємства «ВАМ БУД» у судове засідання не зявився, проте надав до суду заяву, в якій просив слухати справу за відсутності Приватного підприємства «ВАМ БУД». У своїх поясненнях Приватне підприємство «ВАМ БУД» просило задовольнити адміністративний позов ОСОБА_7, у задоволенні позову ОСОБА_9 просило відмовити. 
		Суд, заслухавши пояснення осіб, що приймають участь у справі, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини. 
		06 листопада 2008 року між ОСОБА_6 міською радою в особі міського голови ОСОБА_8 (Орендодавець) та підприємцем ОСОБА_7 укладений договір оренди землі, за умовами якого в оренду передавалася земельна ділянка загальною площею 1,8882 га, що знаходиться на вулиці Ленкавського, в районі ВАТ «Плай».
		Даний договір оренди землі був зареєстрований у Державному реєстрі земель 12 листопада 2008 року за № 040829400196 (а.с. 131).
		Рішенням ОСОБА_6 міської ради від 17.02.2012 року № 559-18 продовжений термін оренди земельної ділянки підприємцю ОСОБА_7С.О. (а.с. 132). 
		08 листопада 2011 року між ОСОБА_6 міською радою Івано-Франківської області в особі міського голови ОСОБА_8 (Орендодавця) та підприємцем ОСОБА_7 був укладений договір оренди землі № 271 (а.с. 7-9). 
		Вказаний договір оренди був зареєстрований в управлінні Держкомзему у місті ОСОБА_6 06 березня 2012 року за № 261010004000391 (а.с. 11).
		06 березня 2012 року вказана земельна ділянка була передана Орендарю за актом приймання-передачі обєкта оренди (а.с. 10). 
		П. 1 договору оренди землі № 271 від 08 листопада 2011 року передбачає, що Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва спортивно-відпочинкового комплексу з готелем, яка знаходиться в місті Івано-Франківськ, вулиця Ленкавського, в районі ВАТ «Плай».
		Згідно п. п. 14-15 укладеного договору, земельна ділянка передається в оренду для будівництва спортивно-відпочинкового комплексу з житловими будинками та закладами громадського призначення. Цільове призначення земельної ділянки  землі житлової і громадської забудови. 
		Пунктом 8 договору передбачено, що договір укладено строком на 3 роки.
		09 лютого 2015 року позивач ОСОБА_7С.О. звернувся до органу місцевого самоврядування через Дозвільний центр ОСОБА_6 міської ради із клопотанням про поновлення Договору оренди (а.с. 12, 67).
		07 квітня 2015 року ОСОБА_7С.О. на адресу міського голови міста ОСОБА_6 надіслав супровідний лист до додаткової угоди про поновлення договору оренди землі № 271 (а.с. 13).
		Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельна ділянка, що знаходиться в місті Івано-Франківськ по вулиці Ленкавського, в районі ВАТ «Плай» належить до категорії земель: землі житлової та громадської забудови (а.с. 14-15).
		Листом-повідомленням, отриманим ОСОБА_7С.О. 16.04.2015 року, ОСОБА_6 міська рада заперечувала проти поновлення договору оренди землі № 271 від 08.11.2011 року (а.с. 60-61). 
		26 березня 2015 року на 53 засіданні сесії ОСОБА_6 міської ради Івано-Франківської області було виголошено і підтримано заяву депутатів ОСОБА_6 міської ради Івано-Франківської області, які висловили свої заперечення у поновленні договору оренди землі з ОСОБА_7 (а.с. 62-63). 
		07 березня 2012 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7, замовником, та Приватним підприємством «ВАМ БУД», генпідрядником, укладений договір генерального підряду № 07-03/12 П (а.с. 100-102).
		Відповідно до листа Івано-Франківського обласного управління водних ресурсів від 21.05.2015 року № 06-13/718, земельна ділянка, передана за договором оренди № 271 від 08.11.2011 року, відноситься до земель, призначених для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови та не знаходиться на балансі облводресурсів, інформація щодо наявності водного обєкта на вказаній земельній ділянці, в управлінні відсутня (а.с. 103).
		Згідно листа Управління Держкомзему у місті ОСОБА_6, земельна ділянка, що знаходиться в місті Івано-Франківськ по вулиці Ленкавського, в районі ВАТ «Плай» відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови (а.с. 104).
		При укладенні договору оренди землі у 2008 році був складений проект землеустрою та отримані необхідні висновки (а.с. 105-111, 185-240).
		Рішенням ОСОБА_6 міської ради Івано-Франківської області від 08 липня 2008 року у справі № 9/66 позов приватного підприємця ОСОБА_7 до ОСОБА_6 міської ради Івано-Франківської області про спонукання до укладення договору задоволений, укладений договір оренди земельної ділянки між приватним підприємцем ОСОБА_7С.О. та ОСОБА_6 міською радою Івано-Франківської області (а.с. 112-116)
		Станом на 22 квітня 2015 року у ОСОБА_7 відсутня заборгованість по податках та платежах, єдиному внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування (а.с. 125).
		Рішенням ОСОБА_6 міської ради від 26.05.2015 року № 1775-54 відмовлено у поновленні терміну оренди земельної ділянки ОСОБА_7С.О. (а.с. 158-160).
		14.04.2015 року прокуратурою міста ОСОБА_6 прийнята постанова про призначення позапланової перевірки (а.с. 161).
		Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області 02.06.2015 року видано направлення на здійснення позапланової перевірки, за результатами якої був складений 04.06.2015 року акт (а.с. 162-164).
		Постановою по справі про адміністративне правопорушення від 05.06.2015 року ОСОБА_7С.О. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 850,00 грн. (а.с. 165-168).
		04.06.2015 року Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області виданий припис та наданий трьохмісячний строк на усунення виявлених порушень шляхом приведення будівництва у відповідність до проекту (а.с. 169).
		Постановою по справі про адміністративне правопорушення від 05.06.2015 року ОСОБА_7С.О. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 10200,00 грн. (а.с. 170-172).
		04.06.2015 року Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області виданий припис та наданий термін до 04.06.2016 року на усунення виявленого порушення шляхом оформлення документів дозвільного характеру (а.с. 173).
		Відповідно до ст. 129 Конституції України, одним із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. 
		Ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом. 
		У відповідності з положеннями ст. 33 Закону України «Про оренду землі», по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).  Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення  орендодавця  про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу  виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді. У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.
		Відповідно до ч. 1 ст. 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого повязана дія чи подія, яка має юридичне значення.
		Частиною 1 ст. 254 Цивільного кодексу України визначено, що строк, що визначений роками, спливає у відповідний місяць та число останнього року строку.
		Державна реєстрація договору оренди землі № 271 від 08.11.2011 року відбулася 06 березня 2012 року, тому термін дії вказаного договору тривав до 24 години 06 березня 2015 року і відповідно з 00.01 години 07 березня 2015 року термін дії даного договору сплив.
		Отже, враховуючи дату припинення дії договору оренди землі № 271, орендар, який мав намір скористатися своїм переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, повинен був подати відповідну заяву до 07 лютого 2015 року включно.
		Оскільки 07 лютого 2015 року припадав на вихідний день - суботу, коли згідно режиму роботи Дозвільний центр ОСОБА_6 міської ради не працював, тому у відповідності ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, що передбачає, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону, у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
		Як вбачається з матеріалів справи і не заперечується сторонами по справі, ОСОБА_7 09 лютого 2015 року звернувся до органу місцевого самоврядування через Дозвільний центр ОСОБА_6 міської ради з клопотанням про поновлення договору оренди землі, тобто орендар звернувся із відповідною заявою до кінця першого робочого дня, з яким закон повязує закінчення строку на вчинення такої дії.
		За таких обставин, суд приходить до переконання, що ОСОБА_7, звернувся із відповідною заявою у строки, визначені статтею 33 Закону України «Про оренду землі».
		Щодо ненадання додаткової угоди до клопотання, то це не свідчить про втрату переважного права на продовження дії договору, виходячи з наступного.
		Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 25 лютого 2015 року ухвалив постанову у справі № 6-219 цс14, предметом якої був спір про визнання договору оренди землі недійсним, скасування його державної реєстрації та визнання договору оренди землі поновленим із попереднім орендодавцем.
		В силу положень ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбаченихпунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
		При цьому у справі № 6-219цс14 Верховний Суд України зробив правовий висновок про те, що стаття 33 Закону України "Про оренду землі" об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.
		Зокрема, у частині першій статті 33 цього закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обовязки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.
		Реалізація зазначеного переважного права на поновлення договору оренди можлива лише за умови дотримання встановлених цією нормою певної процедури і строків (частини 2-5 цієї статті).
		Так, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити наступні юридичні факти: орендар належно виконує свої обовязки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та про своє рішення. 
		Частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачена інша підстава поновлення договору оренди, а саме: у тому разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. 
		Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність наступних юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обовязки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди. 
		Позивач ОСОБА_7 у позовній заяві, як на підставу для поновлення терміну дії договору оренди землі, посилається на положення ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», яка не передбачає необхідності додавання до клопотання проекту додаткової угоди про продовження терміну дії договору оренди землі.
		У даній ситуації дослідженню і зясуванню підлягають наступні обставини: чи продовжує орендар користування виділеною земельною ділянкою; чи виконує орендар свої обовязки за договором; і чи відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди. 
		З матеріалів справи вбачається, що орендар після закінчення терміну дії договору продовжує користуватися земельною ділянкою, переданою йому в оренду, про що свідчить розташований на земельній ділянці незавершений будівництвом обєкт, а також наявність будівельної техніки на земельній ділянці, у ОСОБА_7 відсутня заборгованість по податках та платежах, що підтверджується довідкою Державної податкової інспекції у місті ОСОБА_6 від 23.04.2015 року (а.с. 125).
		Таким чином, ОСОБА_7 після закінчення терміну дії договору оренди продовжує користуватися земельною ділянкою, переданою йому за договором оренди, і належним чином виконує свої обовязки за даним договором.
		У позовній заяві ОСОБА_7С.О. стверджує, що жодного рішення про відмову у продовженні дії договору ОСОБА_6 міська рада Івано-Франківської області як власник землі і орендодавець ні до закінчення строку договору, ні після (до цього часу) не приймала і протягом місяця після закінчення строку дії договору ОСОБА_7 не отримував жодного рішення власника про заперечення у поновлені договору оренди землі
		Представником міського голови міста ОСОБА_6 ОСОБА_8 було долучено до матеріалів справи лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, датований 31 березням 2015 року. До вказаного листа додано також заяву депутатів ОСОБА_6 міської ради на імя міського голови міста ОСОБА_6 ОСОБА_8.
		З посилання на вказані документи, представник відповідача вказала, що 26 березня 2015 року на 53 засіданні сесії ОСОБА_6 міської ради було виголошено і підтримано заяву депутатів ОСОБА_6 міської ради Івано-Франківської області, які будучи законними представниками інтересів територіальної громади міста ОСОБА_6 висловили свої заперечення у поновленні договору оренди землі з ОСОБА_7. Листом-повідомленням від 31 березня 2015 року (тобто з дотриманням місячного терміну) ОСОБА_7 було повідомлено про заперечення у поновленні договору оренди землі. Тобто позивача за первісним позовом у порядку та у строки, визначені ч. 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», повідомлено про заперечення у поновленні договору оренди, а відтак доводи адміністративного позову про неприйняття міською радою рішення відносно договору оренди та про відсутність листа-повідомлення спростовуються зазначеними доказами. 
		Досліджуючи зазначені вище обставини і надаючи їм правову оцінку, суд виходить із наступного.
		П. «в» ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України передбачає, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ міст належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
		Згідно п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», питання регулювання земельних відносин вирішується на пленарному засіданні ради  сесії.
		Частинами 1-3 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Рішення ради приймається відкритим (у тому числі поіменним) або таємним голосуванням.
		Отже, змістовний аналіз норм Земельного кодексу України та норм Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» дають підстави для висновку, що способом волевиявлення відповідної ради, яка здійснює регулювання земельних відносин, у тому числі повноваження власника чи орендодавця земельних ділянок, є прийняття відповідного рішення сесії.
		Частиною 5 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено за наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
		Таким чином, зі змісту норм ст. 33 Закону України «Про оренду землі» вбачається, що листу-повідомленню про заперечення у поновленні договору оренди, має передувати відповідне рішення органу місцевого самоврядування, в даному випадку рішення ОСОБА_6 міської ради Івано-Франківської області про відмову ОСОБА_7 у поновленні договору оренди землі. 
		З листа-повідомлення від 31 березня 2015 року, супровідного листа на імя міського голови за підписом секретаря міської ради ОСОБА_10, тексту заяви депутатів ОСОБА_6 міської ради Івано-Франківської області (а.с. 61-63) та безпосередньо пояснень представника міського голови вбачається, що жодного рішення про заперечення у поновленні договору оренди зелі із ОСОБА_7 ОСОБА_6 міська рада Івано-Франківської області як орендодавець у порядку, передбаченому ст. 26 та 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», не приймала. 
		Також згідно заяви, виголошеної і підтриманої депутатами міської ради, депутати, реагуючи на численні звернення мешканців, просять міського головудоручити юридичному відділу надіслати лист-повідомлення від імені ради. 
		Враховуючи вищенаведене, судом встановлено, що жодного рішення про відмову чи заперечення у поновленні договору оренди землі № 271 від 08.11.2011 року ОСОБА_6 міська рада Івано-Франківської області протягом місяця з моменту закінчення терміну дії даного договору не приймала, а лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, що був направлений ОСОБА_7 31 березня 2015 року та отриманий адресатом 16.04.2015 року (а.с. 59-60), не є волевиявленням власника і не є відмовою у поновленні такого договору в розумінні ст. 33 Закону України «Про оренду землі». 
		Заперечуючи проти задоволення вимог ОСОБА_7С.О., сторонами було висловлено позицію, що ОСОБА_7 укладаючи договір оренди у 2011 році виступав стороною договору як фізична особа  підприємець, а на даний час таким не є. У звязку з цим було висловлено твердження, що зміна статусу фізичної особи впливає на дію договору і позбавляє орендаря переважного права на його продовження. 
		Суд вважає ці доводи безпідставними з огляду на наступне.
		Відповідно до положень ст. 5 Закону України «Про оренду землі», орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою. Орендарями земельних ділянок можуть бути (п. «в») громадяни і юридичні особи України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об'єднання та організації, а також іноземні держави.
		Законодавець не розмежовує поняття орендаря як фізичну особу і окремо фізичну особу-підприємця. В розумінні Закону України «Про оренду землі» ці два поняття є тотожними і обєднуються під статусом «орендар - фізична особа».
		Як вбачається із матеріалів справи, підприємцем ОСОБА_7 був укладений договір оренди землі. 
		До закінчення строку дії договору оренди землі було внесено запис про припинення підприємницької діяльності ОСОБА_7С.О.
		Статтями 31, 32, 33 Закону України «Про оренду землі» і пунктами 35-39 Договору оренди землі № 271 передбачені підстави припинення та розірвання договору оренди.
		Такої підстави як припинення підприємницької діяльності фізичною особою ані закон, ні договір не містять.
		Окрім того, стаття 33 Закону України «Про оренду землі» чітко визначає підстави, за яких пролонгація договору неможлива, такими підставами є зміна меж або цільового призначення земельної ділянки.  
		Відповідно до ч. 2 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбаченихпунктами 1 і 2частини першої статті 237 цього Кодексу.
		У даному випадку суд враховує позицію, викладену Верховним Судом України в постанові від 04 грудня 2013 року по справі № 6-125цс13, у якій міститься наступний висновок: з огляду на положення ст. ст. 51, 52, 598-609 ЦК України, ст.ст.47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у разі припинення субєкта підприємницької діяльності  фізичної особи (виключення з реєстру субєктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, повязаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
		Посилання представника міського голови на неможливість поновлення договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, через те, що ОСОБА_6 міською радою Івано-Франківської області була затверджена нова нормативно-грошова оцінка земельних ділянок і тому розмір орендної плати збільшився оцінюється судом критично, виходячи з наступного. 
		П. 9 договору оренди землі № 271 від 08.11.2011 року передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі. Розмір орендної плати за земельну ділянку на рік становить 3 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає 59116,00 грн. Розмір орендної плати за земельну ділянку підлягає щорічній індексації без внесення змін до даного договору. 
		Згідно п. 12 даного договору, розмір орендної плати переглядається щороку у разі: 
		- зміни умов господарювання, передбачених договором;
		- зміни нормативно-грошової оцінки землі, розмірів земельного податку, зміни ставок орендної плати, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;
		- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;
		- в інших випадках, передбачених законом. 
		Враховуючи вищевказані норми договору оренди землі, укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на тих самих умовах, на яких договір був укладений раніше, жодним чином не порушуватиме прав та законних інтересів ОСОБА_6 міської ради Івано-Франківської області, оскільки умовами договору, до якого ОСОБА_7С.О. просить укласти (підписати) додаткову угоду, передбачено право сторін щороку індексувати розмір орендної плати без внесення змін до укладеного договору і право щороку переглядати розмір орендної плати, зокрема, у разі зміни нормативно-грошової оцінки землі, розмірів земельного податку, зміни ставок орендної плати, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.
		Отже, продовження дії договору на тих самих умовах не тільки не позбавлятиме право орендаря, ОСОБА_6 міської ради Івано-Франківської області, збільшувати розмір орендної плати згідно умов цього договору чи індексувати її, але і прямо закріплює таке право у разі змін, передбачених законом чи договором.
		Крім того, з позовних вимог, заявлених позивачем ОСОБА_7С.О., з пояснень представника міського голови і представника ОСОБА_6 міської ради Івано-Франківської області судом не вбачається, що між сторонами є неузгодженість чи конфлікт у визначенні розміру орендної плати і що позивач заперечуватиме у збільшенні її розміру, якщо таке відбуватиметься у відповідності до умов договору оренди, який він просить продовжити.
		Щодо приписів, виданих 04.06.2015 року Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області (а.с. 169, 173), на які посилалися прокурор та третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, то суд виходить з того, що ОСОБА_7С.О. має строк, який ще не сплив, на усунення порушень, зазначених у даних приписах, тому дані докази не спростовують позовні вимоги ОСОБА_7С.О.
		За таких обставин суд вважає підставним і доведеним той факт, що договір оренди землі № 271, укладений 08.11.2011 року між ОСОБА_6 міською радою Івано-Франківської області та ОСОБА_7, є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
		Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.
		Статтею 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначені повноваження міського голови, зокрема, укладати від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства.
		Таким чином, судом встановлено належне виконання позивачем взятих на себе зобов'язань відповідно до умов укладеного договору оренди, відсутність протягом місяця заперечення власника землі у поновленні Договору оренди землі, а також зволікання міського голови міста ОСОБА_6 ОСОБА_8 в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі про його поновлення, укладення якої є обовязком в силу закону.
		За наведеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_7 про зобовязання міського голови міста ОСОБА_6 ОСОБА_8 укласти (підписати) додаткову угоду до договору оренди.
		Щодо позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_9, то суд виходить за наступного.
		Згідно Плану схеми земельної ділянки, яка є невідємним додатком до договору оренди землі № 271 (а.с. 9), код Класифікації видів цільового призначення земель визначений в цій схемі як 03.08., що у відповідності до Класифікатора, затвердженого Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, відповідає виду цільового призначення: землі громадської забудови (землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд готелів, офісних будівель, торговельних будівель, тощо).  
		У матеріалах справи міститься копія ОСОБА_6 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Категорія переданої в оренду ОСОБА_7 земельної ділянки визначена у цьому ОСОБА_6 як землі житлової та громадської забудови (а.с. 14).
		Відповідно до ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
		Згідно ст. 1 Закону України «Про державний земельний кадастр», державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
		З врахуванням положення п. 12 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17 жовтня 2012 року, відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об'єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом.
		Таким чином, зібраними по справі доказами, обєктивно оціненими в їх сукупності з іншими матеріалами справи, встановлено, що земельна ділянка, яка була предметом договору оренди землі № 271 від 08.11.2011 року, відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови і була ОСОБА_6 міською радою Івано-Франківської області надана орендарю під будівництво у відповідності до цільового призначення земельної ділянки. Встановлені фактичні обставини вказують про відсутність порушень з боку відповідача ОСОБА_6 міської ради Івано-Франківської області як орендодавця під час укладення договору і передачі землі в оренду під будівництво. 
		За наведеного спростовується позиція ОСОБА_9 щодо неправомірного використання земельної ділянки не за цільовим призначенням. 
		При цьому посилання третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на Генеральний план як на документ який визначає цільове призначення земельної ділянки теж не заслуговує на увагу. 
		У відповідності з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту
		Таким чином, генеральний план є містобудівною документацією, якою обґрунтовується перспектива забудови та іншого використання територій населеного пункту.
		У ч. 11 ст. 1 Закону України «Про землеустрій» дано чітке визначення поняття цільового призначення земельної ділянки, відповідно до якого цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за призначенням,  визначеним  на  підставі документації  із  землеустрою  у встановленому законодавством порядку. 
		Судом були дослідженні висновки відповідних служб, що надавалися ОСОБА_7 в процесі виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,8882 га по вулиці Ленкавського, в районі ВАТ «Плай», зокрема висновок ОСОБА_6 міської СЕС № 87 від 10 квітня 2008 року, висновок Управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області від 08 квітня 2008 року № 07-10/2419, висновок управління архітектури і містобудування від 19 березня 2008 року № 2/3-3/525, висновок управління земельних ресурсів у місті ОСОБА_6 від 04 квітня 2008 року № 03-04-04/249 і висновок Державної експертизи землевпорядної документації від 04 червня 2008 року № 2425/П (а.с. 199-207), які чітко вказують, що дана земельна ділянка відноситься до земель житлової та громадської забудови.
		Крім того, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 08 липня 2008 року у справі № 9/66 було встановлено, що рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 06 березня 2008 року по справі № 6/17 за ОСОБА_7 було визнано право на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під будівництво спортивно-відпочинкового комплексу з готелем по вулиці Ленкавського в районі ВАТ «Плай». Приватним підприємцем ОСОБА_7 отримано погодження Івано-Франківського міського управління земельних ресурсів від 04 квітня 2008 року № 03-04-04/249, погодження управління архітектури і містобудування івано-Франківського МВК № 2/3-3/525, погодження Головного державного санітарного лікаря № 87 від 10 квітня 2008 року, погодження генплану забудови територій - згода головного архітектора. Суд дослідивши вищевказані докази встановив, що висновки всіх служб є позитивними і оформленими у відповідності до вимог законодавства (а.с. 112-116). 
		Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		 Отже, судом на підставі зібраних у справі доказів встановлено, що земельна ділянка, надана в оренду ОСОБА_7 по вулиці Ленкавського в районі ВАТ «Плай», за своїм цільовим призначенням відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови і не є землями рекреаційного призначення. 
		Таким чином, посилання третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет позову, у своєму позові на неправомірну забудову земельної ділянки Приватним підприємством «ВАМ БУД» не підтверджено і спростовується належними та допустимими доказами. 
		Наведені фактичні обставини справи підтверджені документально, ставити під сумніви які суд не вбачає підстав. 
		Той факт, що земельна ділянка, яка передана в оренду позивачу, є огородженою, і цей факт не дає можливості ОСОБА_9 використовувати цю земельну ділянку у своїх цілях, не свідчить про порушення його прав та законних інтересів.
		Згідно ст. 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
		Статтею 95 Земельного кодексу України встановлено, що землекористувач має право самостійно господарювати на землі, використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси водні обєкти, а також інші корисні властивості землі, споруджувати будинки тощо.
		У постанові від 22 травня 2013 року по справі № 6-25цс13 Верховним Судом України, був зроблений правовий висновок, що спорудження паркану по межі орендованої земельної ділянки не є таким, що суперечить цій меті.
		Отже, факт огородження Орендарем, наданої йому в оренду (користування) земельної ділянки, не може свідчити про порушення умов договору оренди і не свідчить про порушення прав третіх осіб. 
		Довідкою Івано-Франківського обласного управління водних ресурсів від 21 травня 2015 року за № 06-13/718 (а.с. 103) спростовується твердження ОСОБА_9 про наявність на орендованій земельній ділянці водного обєкта. 
		Також відсутність будь-яких водних обєктів на земельній ділянці в момент укладення договору оренди землі підтверджується також висновками з проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки, що були вивчені та досліджені судом.
		Крім того, судом на підставі належних та допустимих доказів судом встановлено, що ні міський голова міста ОСОБА_6 ОСОБА_8, ні ОСОБА_6 міська рада Івано-Франківської області не вчиняють і не мають наміру вчиняти дії, повязані із укладенням додаткової угоди до договору оренди землі з ОСОБА_7. 
		Суд погоджується із твердженням представника міського голови про те, що третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, не доведено, що міський голова міста ОСОБА_6 чи ОСОБА_6 міська рада Івано-Франківської області здійснюють забудову земельної ділянки і використовують її у своїх цілях. 
		Не знайшла свого підтвердження позиція ОСОБА_9 щодо того, що міська рада нехтує своїми повноваженнями в частині здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використання та охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення відтворення лісів. 
		Дані функції у відповідності до п. «б» ч. 1 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» покладені на виконавчі органи місцевого самоврядування. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
		Виконавчі органи ОСОБА_6 міської ради Івано-Франківської області не є особами, які беруть участь у даній справі, і жодних вимог ні позивач, ні третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, до них не предявлено.
		За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_9 до міського голови міста ОСОБА_6 ОСОБА_8, ОСОБА_6 міської ради Івано-Франківської області, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_7, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ПП "ВАМ БУД" про зобов'язання утриматися від укладення додаткової угоди до договору оренди не підлягають задоволенню.
		Виходячи із вищевикладеного, суд, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_7 до міського голови міста ОСОБА_6 ОСОБА_8, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_6 міська рада Івано-Франківської області про зобов'язання укласти (підписати) додаткову угоду до договору оренди слід задовольнити повністю, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_9 до міського голови міста ОСОБА_6 ОСОБА_8, ОСОБА_6 міської ради Івано-Франківської області, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_7, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ПП "ВАМ БУД" про зобов'язання утриматися від укладення додаткової угоди до договору оренди  відмовити у повному обсязі.
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1, 31-33 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 12, 93, 95 Земельного кодексу України, ст.ст. 11, 12, 26, 33, 42, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 4, 6-11, 12, 15, 158-163, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		П О С Т А Н О В И В:
		     
		Позовні вимоги ОСОБА_7 до міського голови міста ОСОБА_6 ОСОБА_8, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_6 міська рада Івано-Франківської області про зобов'язання укласти (підписати) додаткову угоду до договору оренди  задовольнити у повному обсязі.
		Зобовязати міського голову міста ОСОБА_6 ОСОБА_8 укласти (підписати) із ОСОБА_7 додаткову угоду до договору оренди землі № 271 від 08 листопада 2011 року, державна реєстрація якого відбулася 06 березня 2012 року за № 261010004000391, виклавши п. 8 у наступній редакції: «п. 8. Договір укладено строком на 3 (три) роки, до 06 березня 2018 року. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору письмово повідомити Орендодавця про намір продовжити його дію». 
		У задоволенні позовних вимог ОСОБА_9 до міського голови міста ОСОБА_6 ОСОБА_8, ОСОБА_6 міської ради Івано-Франківської області, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_7, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ПП "ВАМ БУД" про зобов'язання утриматися від укладення додаткової угоди до договору оренди  відмовити у повному обсязі.
		Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а у випадку застосування ч. 3 ст. 160Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання постанови. 
		Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. 
		Вступна та резолютивна частини постанови складені, підписані у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 22 червня 2015 року.
		Повний текст постанови суду виготовлений 26 червня 2015 року.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                                               Л.В. Мелещенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...