Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/3120/15 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 30.06.2015. Зареєстровано: 01.07.2015. Забезпечено надання загального доступу: 06.07.2015.
Дата набрання законної сили: 16.09.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  
		тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41 
		________________________________________________________________________
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"24" червня 2015 р.Справа № 922/3120/15
		Господарський суд Харківської області у складі:
		судді Жиляєва Є.М.      
		при секретарі судового засідання Коваленко М.Ю.
		 
		розглянувши справу 
		за позовом   Прокурора Комінтернівського району м. Харкова  3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, м. Харків     до  1-го відповідача: Харківської міської ради, м. Харків 2-го відповідача: Обслуговуючого кооперативу "Житлово - будівельний кооператив "Альбус", м. Харків   про  визнання незаконним та скасування п. 36.3. додатку 1 до рішення, визнання недійсним державного акту та зобов'язання вчинити певні дії за участю представників:
		прокурор - Зливка К.О., службове посвідчення № 013773 від 06.12.2012 року;
		першого відповідача - ОСОБА_1, довіреність № 08-11/2054/2-15 від 13.05.2015 року;
		другого відповідача - ОСОБА_2, довіреність від 10.06.2015 року;
		третьої особи - не з'явився 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Прокурор Комінтернівського району м. Харкова (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до: 1-го відповідача: Харківської міської ради (м. Харків), 2-го відповідача: Обслуговуючого кооперативу "Житлово - будівельний кооператив "Альбус"  (м. Харків), в якому просить суд:
		- поновити строк звернення до суду з позовною заявою щодо визнання недійсним рішення № 85/09 від 29.04.2009 року;
		- визнати незаконним та скасувати п. 36.3. додатку 1 до рішення 33 сесії Харківської міської ради "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 29.04.2009 р. № 85/09;
		- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 485064 від 03.09.2009 р., який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 420970700001;
		- зобов'язати другого відповідача: Обслуговуючий кооператив "Житлово - будівельний кооператив "Альбус" передати, а Харківську міську раду прийняти земельну ділянку площею 6,0794 га з кадастровим номером 6310136900:06:010:0015, про що скласти акт прийому - передачі. Також до стягнення заявлені судові витрати. 
		Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 травня 2015 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/3120/15 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 16 червня 2015 року об 11:00. Також, вказаною ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державну інспекцію сільського господарства в Харківській області.
		Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.06.2015 року, відповідно до приписів ст. 77 ГПК України, розгляд справи № 922/3120/15 судом відкладено на 24.06.2015 р. о 10:00 год., зазначено, що клопотання другого відповідача про застосування строку позовної давності (вх. № 24156 від 12.06.2015 р.) та заява першого відповідача про залишення позову без розгляду (вх. № 24601 від 16.06.15 р.) будуть розглянуті в наступному судовому засіданні.
		23.06.2015 року через канцелярію суду, до матеріалів справи від прокурора надійшли письмові пояснення (вх. № 25654). В наданих поясненнях прокурор проти заяви Харківської міської ради про залишення позову без розгляду заперечив повністю, в обґрунтування позову прокурором подано додаткові документи, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи. 
		24.06.2015 року через канцелярію суду, до матеріалів справи від першого відповідача надійшов супровідний лист (вх. № 25706) з додатковими документами, з копією листа Міністерства юстиції України за вих. № К-6462/81 від 05.05.2015 р. та постановою Верховного Суду України від 11.11.2014 року. Надані першим відповідачем документи досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
		 
		Прокурор в призначене судове засідання з'явився, проти заяви Харківської міської ради про залишення позову без розгляду заперечив повністю.
		Перший відповідач в призначене судове засідання з'явився, підтримав подану раніше заяву про залишення позову без розгляду (вх. № 24601 від 16.06.15 р.). Зокрема зазначає, що прокурор безпідставно стверджує про те, що у спірних правовідносинах відсутній орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції.
		Другий відповідач в призначене судове засідання з'явився, підтримав заяву першого відповідача про залишення позову без розгляду.
		Суд, розглянувши заяву першого відповідача про залишення позову без розгляду (вх. № 24601 від 16.06.15 р.) (а.с. 152-157, т.с. 1) в порядку п. 1 ст.81 ГПК України, заслухавши думку присутніх в судовому засіданні представників сторін з приводу вказаної заяви, виходить з наступних обставин і висновків.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про прокуратуру" на прокуратуру України покладено функції представництва інтересів держави в суді.
		Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про прокуратуру" органи прокуратури України вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.
		Пунктом 6 ч. 2 ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
		Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено функції представництва інтересів громадян та держави в судах.
		Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.
		Відповідно до статті 18 ГПК України прокурор є самостійним учасником судового процесу.
		Згідно із статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Формою цього представництва є, зокрема, участь у розгляді судами справ.
		Частиною другою статті 29 ГПК України унормовано, що у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача і як такий зазначається у позовній заяві (пункт 1 абз. 9 постанови пленуму Вищого Господарського суду України від 23.03.2012 року, № 7 Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам).
		Враховуючи вищенаведене, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про залишення позову прокурора без розгляду, оскільки в спірних правовідносинах прокурор звернувся до суду в рамках чинного законодавства, з позовом до відповідачів у зв'язку із прийняттям Харківською міською радою рішення, яке на думку прокурора не відповідає вимогам чинного законодавства, тобто спір йде не про земельну ділянку, а про законність прийнятого ХМР рішення про її передачу.
		 
		Під час розгляду справи по суті прокурор заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві та наполягав на їх задоволенні. Зокрема зазначає, що спірне рішення ХМР прийнято у порушення вимог ст.41 ЗК України, ст.ст.133, 135, 137 ЖК УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 №186.
		Перший відповідач, проти заявлених позовних вимог заперечив повністю, в обґрунтування своїх заперечень зазначив, зокрема, про те, що реалізація норм законодавства УРСР, на які посилається прокурор, неможлива з точки зору додержання процедури їх реалізації, в зв'язку із відсутністю певних органів, а також відсутністю повноважень у існуючих органів місцевого самоврядування на виконання процедур передбачених цими актами за часів СРСР. Одночасно з цим, створення кооперативів, в тому числі житлово-будівельних, ґрунтується не тільки на нормах ЖК УРСР та Примірного статуту, а й відповідно до норм Закону України Про кооперацію від 10.07.2003 № 1087-IV. Також, першим відповідачем наголошено, що норми ЖК УРСР та Примірного статуту в частині створення житлово-будівельних кооперативів суперечать на які посилається прокурор не тільки Закону України Про кооперацію, але і спеціальному нормативно-правовому, акту який вже був чинним на дату реєстрації ОК ЖБК Альбус та дату прийняття спірного рішення Харківською міською радою - ЗУ Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.05.2003 № 755-IV, який є спеціальним та повинен застосовуватися до правовідносин, пов'язаних з реєстрацією будь-якої юридичної особи, в тому числі ЖБК, та який не передбачає обмежень, що встановлені ЖК УРСР та Примірним статутом. 
		Другий відповідач, проти позову заперечив повністю, вважає позовні вимоги прокурора необґрунтованими та такими, що не підтверджуються належними та допустимими доказами, а спірна земельна ділянка була отримана останнім законно, на підставі чинних на теперішній час рішень сесій Харківської міської ради, а посилання прокурора на норми Примірного Статуту ЖБК, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 20.04.1958 року є неприпустимим, оскільки вони можуть застосовуватися лише у тій частині, що не суперечить чинному законодавству України, зокрема Закону України Про кооперацію від 10.07.2003 року. Також, другий відповідач в засіданні підтримав подане раніше клопотання про застосування строку позовної давності, мотивоване тим, що прокурор був обізнаний про прийняті на сесії Харківської міської ради рішення, зокрема оспорюване  рішення від 29.04.2009 року № 85/09 Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення обєктів містобудування, а тому, строк позовної давності за вимогами щодо оскарження цього рішення враховуючи положення ст. 257 ЦК України вже сплив, що є підставою для відмови прокурору у позові. 
		Окрім того, другим відповідачем наголошено, що доводи прокурора про те, що ОК ЖБК Альбус не є житлово-будівельним кооперативом, а є обслуговуючим кооперативом є помилковим, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 6 ЗУ Про кооперацію відповідно до завдань та характеру діяльності кооператив може бути обслуговуючим, а за напрямом діяльності - житлово-будівельними. Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 6 ЗУ Про кооперацію ОК ЖБК Альбус може бути одночасно і житлово-будівельним і обслуговуючим, що не суперечить ні ЖК УРСР, а ні Примірному статуту ЖБК, що підтверджується Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД).
		Перший відповідач підтримав вищенаведену позицію другого відповідача та в обґрунтування в свою чергу посилається на норми статті 2 Закону України Про кооперацію, якою чітко визначено термін обслуговуючий кооператив як - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності.
		Так, приписами ст. 6 Закону України Про кооперацію передбачено, що відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торгівельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.
		Таким чином, на думку відповідачів, поняття обслуговуючий кооператив та житлово-будівельний кооператив характеризують відповідно тип і напрямок діяльності кооперативу та не можуть підмінятися.
		Крім того, перший відповідач, також посилаючись на положення ст. 261 ЦК України, стосовно вимог прокурора вказує на сплив строку позовної давності, оскільки, згідно з витягом з протоколу 33 сесії Харківської міської ради 5 скликання 29.04.2009 року на пленарному засіданні міської ради був присутній прокурор м. Харкова ОСОБА_3, який відповідно до ст. 121 Конституції України та ЗУ Про прокуратуру здійснює нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів місцевими Радами та їх виконавчими органами.
		Також, згідно з листом від 25.05.2009 № 08-11-1036/2-09 Харківською міською радою до прокуратури міста Харкова було направлено рішення 33 сесії Харківської міської ради 5 скликання.
		Окрім того, першим відповідачем наголошено, що з огляду на вимоги ст. 21 Закону України Про інформацію рішення Харківської міської ради та її органів розміщуються на офіційному сайті Харківської міської ради (www.city.kharkov.ua) та публікуються в газеті Харьковские известия. На думку першого відповідача, вищевказане рішення Харківської міської ради було офіційно опубліковано та вважається таким, що доведено до відома зацікавлених осіб, отже, посилання прокурора на те, що він довідався про незаконний продаж земельної ділянки тільки в травні 2015 року є необґрунтованим.
		 
		Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги та заперечення проти них, судом встановлено наступне.
		Рішенням 33 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 29.04.2009 р. № 85/09 (пункт 36.3. додатку 1) надано обслуговуючому кооперативу ЖБК Альбус у власність земельну ділянку, за рахунок земель житлової та громадської забудови, загальною площею 6,0794 га, (кадастровий номер 6310136900:06:010:0015), в межах договору оренди землі від 03.04.2007 № 440767100019, для будівництва та експлуатації кварталу житлової забудови (малоповерхової) по вул. Ньютона (напроти будинку № 119,121). Будівництво виконати до 01.09.2014.
		На підставі вищезазначеного рішення обслуговуючому кооперативу "ЖБК "Альбус" видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 6,0794 га по вул. Ньютона (напроти будинку № 119,121) ЯЕ № 485064 від 03.09.2009.
		Прокурор звернувся з даним позовом до господарського суду, в якому наголошує на тому, що спірне рішення міської ради, прийнято всупереч вимогам ст. 41 ЗК України, ст.ст. 133, 135, 137 ЖК УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 № 186, що є підставою для визнання його незаконним, скасування його окремого пункту та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, яку видано на підставі незаконного рішення.
		 
		Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
		Відповідно до статті 1 Земельного кодексу України земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності, право власності на землю - це право володіти, користуватися, розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі   Конституції України,   Земельного кодексу України.
		Згідно з вимогами частини 2   статті   44 Конституції України   рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх не відповідності Конституції   чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
		Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
		Відповідно до ст. 41 ЗК України, житлово-будівельним (житловим) та гаражно- будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.
		Як вбачається з позовної заяви однією з підстав позову є посилання прокурора на те, що обов'язком Харківської міської ради є з'ясування мети та підстав створення ЖБК, порядку організації його діяльності, правового статусу відповідно до вимог Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту при наданні земельної ділянки ЖБК як спеціальному суб'єкту, передбаченому статтею 41 ЗК України, в обґрунтування своєї позиції прокурор посилається на постанову Верховного суду України від 17.04.2014 року у справі 21-195а14.
		Проте, суд не може погодитись з такими твердженнями прокурора, оскільки у наведеній постанові ВСУ підставами позову були інші відносини, а саме: надання селищною радою земельних ділянок з перевищенням встановлених повноважень щодо права розпорядження землями комунальної власності територіальних громад. 
		Посилання прокурора на те, що другий відповідач фактично не є житлово-будівельним кооперативом, а є обслуговуючим кооперативом, не ґрунтується на жодних правових нормах.
		Так, згідно з п. 2.6. Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу,  кооператив може набувати прав на землю згідно діючого законодавства. Земля може бути передана кооперативу на умовах оренди, або безоплатно у власність. Кооператив також може набути право власності на землю за цивільно-правовими угодами.
		Відповідно до умов п. 3.1. Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу,  кооператив організується з метою забезпечення житлом будівництва або придбання багатоквартирного жилого будинку (будинків) та інших об'єктів нерухомого майна, в тому числі нежитлових будівель, або одноквартирних чи багатоквартирних жилих будинків садибного типу, присадибного типу, або багатоквартирного жилого будинку (будинків) з надвірними будівлями (господарськими будівлями та спорудами) за власні кошти кооперативу, або із залученням банківських кредитів, чи позик, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком (будинками) та іншими об'єктами нерухомого майна.
		Статтею 2 Закону України  Про кооперацію визначено термін обслуговуючий кооператив, як кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності.
		Згідно із ст. 6 Закону України Про кооперацію передбачено, що відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торгівельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.
		Відповідно до п.3.3.1 Державного класифікатору України класифікація організаційно-правових форм господарювання, затвердженого Наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики, від 28.05.2004 №97, визначено, що кооператив це юридична особа, утворена фізичними та (або) юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.
		Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.
		Згідно з п.3.3.1 Державного класифікатору України класифікація організаційно-правових форм господарювання затвердженого Наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики, від 28.05.2004, №97 визначено, термін ОСОБА_2 - юридична особа, утворена фізичними та (або) юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.
		Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.
		В свою чергу, оскільки Харківська міська рада не є органом державної реєстрації юридичних осіб, вона не наділена повноваженнями щодо контролю за дотриманням порядку створення юридичних осіб.
		Таким чином, посилання прокурора щодо недотримання першим відповідачем законодавства України під час прийняття рішення щодо передачі земельної ділянки ґрунтуються на довільному тлумаченні норм права, а зазначені прокурором обставини не підтвердженні нормами чинного закону та не знаходять свого документального відображення.
		Крім того, положеннями ч. 1 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб  підприємців передбачено підстави та порядок відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи, серед яких, зокрема, вказано на невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону (установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом).
		Оскільки державна реєстрація другого відповідача на час розгляду справи не скасована та не визнана недійсною у встановленому законом порядку, суд не приймає посилання прокурора про незаконність створення ОК "ЖБК "Альбус".
		Таким чином, доводи прокурора про те, що ОК ЖБК Альбус не є житлово-будівельним кооперативом, а є обслуговуючим кооперативом є помилковим, оскільки поняття обслуговуючий кооператив та житлово-будівельний кооператив характеризують відповідно тип і напрям діяльності кооперативу що не є тотожними поняттями.
		 
		Крім того, суд зазначає, що правові підстави скасування правового акту індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування визначені  положеннями ст. 21 ЦК України, згідно якої 1. суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт або правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.  
		Відповідно до роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/35 від 26.01.2000р. Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.
		Таким чином, правові підстави для скасування рішення органу місцевого самоврядування можуть мати місце виключно за наявності двох умов:
		1)невідповідність актам цивільного законодавства;
		2)порушення цивільних прав або інтересів.
		Невідповідність у даному позові спірного рішення Харківської міської ради актам цивільного законодавства зводиться до недотримання ОК ЖБК Альбус під час здійснення державної реєстрації вимог чинного законодавства, а саме ЖК УРСР в частині невідповідності кількості осіб у складі, відсутність членів ЖБК на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
		Проте, як вбачається з наявних матеріалів справи та викладених норм законодавства створення ОК ЖБК Альбус відбулося не  лише на підставі норм ЖК УРСР та Примірного статуту, а й відповідно до положень  Закону України Про кооперацію, нормами якого визначена іншу процедуру організації діяльності і створення житлово-будівельних кооперативів.
		Окрім того, судом встановлено, що рішення міської ради про виділення земельних ділянок закінчило свою дію з отриманням правовстановлюючих документів другим відповідачем.
		Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі. 
		Прийняте ХМР (як суб'єктом владних повноважень) рішення про передачу кооперативу у власність та оренду земельної ділянки є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання. Скасування такого акта не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки захист порушеного права у разі набуття права власності на земельну ділянку або укладання договору оренди юридичною чи фізичною особою має вирішуватися за нормами цивільного законодавства. 
		Ураховуючи наведене, позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі у власність та оренду земельної ділянки, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання. Його скасування не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки у таких осіб виникло право власності або володіння земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.
		Таким чином, враховуючи недоведеність з боку прокурора порушень відповідачами норм чинного законодавства, діючого на момент виникнення спірних правовідносин, прийняття органом місцевого самоврядування (як суб'єктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, рішення про передачу земельних ділянок у власність, укладання договору оренди), господарський суд не вбачає правових підстав для задоволення позову.
		 
		Щодо вимог прокурора про визнання недійсним державного акту на право власності на земельні ділянки серії ЯЕ №485064 від 03.09.2009р., який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №420970700001; зобов'язання ОК "ЖБК "Альбус" передати, а Харківську міську раду прийняти земельну ділянку площею 6,0794 га з кадастровим номером 6310136900:06:010:0015, про що скласти акт прийому-передачі, суд приходить до висновку щодо відмови у їх задоволенні, оскільки вони є похідними  вимогами від вимоги про визнання незаконним та скасування   п.36.3. додатку 1 до рішення 33 сесії Харківської міської ради від "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 29.04.2009 № 85/09.
		 
		Щодо заявленого клопотання прокурора про поновлення позовної давності та відповідачів щодо застосування позовної давності, суд вважає за необхідне відмовити у їх задоволенні виходячи з наступного: у відповідності до частини 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду № 10 від 29.05.2013 року "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
		Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
		Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267   ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.
		Отже, враховуючи те, що суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог прокурора, а тим самим встановивши відсутність порушеного права, заява про застосування позовної давності не підлягає задоволенню. 
		 
		Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому  задоволенні  позову  -  на  обидві   сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 
		Відповідно до приписів п. 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор.
		Таким чином, оскільки позивачем у справі є сам прокурор,  судовий збір у даній справі не стягується.
		Враховуючи викладене та керуючись статтями  6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44, 49,  82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -            
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		В позові відмовити.
		 
		На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.  
		Повне рішення складено 30.06.2015 р.   
		 
		Суддя ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...