Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 814/340/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів, зокрема зі спорів щодо:.
Надіслано для оприлюднення: 30.06.2015. Зареєстровано: 01.07.2015. Забезпечено надання загального доступу: 06.07.2015.
Дата набрання законної сили: 08.07.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		 
		ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		23 червня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/340/15
		Категорія: 2.2 Головуючий в 1 інстанції: Лебедєва Г. В. 
		Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
		головуючого   Танасогло Т.М.,
		суддів               Бойка А.В.,
		                        ОСОБА_1,
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Миколаївського місцевого Благодійного Фонду підтримки розвитку освіти та науки "Університет ХХІ століття" Миколаївського місцевого Благодійного Фонду підтримки розвитку освіти та науки "Університет ХХІ століття" на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Миколаївського місцевого Благодійного Фонду підтримки розвитку освіти та науки "Університет ХХІ століття" Миколаївського місцевого Благодійного Фонду підтримки розвитку освіти та науки "Університет ХХІ століття" про визнання протиправними дій, зобовязання  вчинити певні дії,
		 
		В С Т А Н О В И Л А :
		 
		У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Миколаївського місцевого Благодійного Фонду підтримки розвитку освіти та науки «Університет ХХІ століття», в якому позивач просив суд:
		- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови надати позивачу публічну інформацію на підставі Законів України "Про доступ до публічної інформації", "Про інформацію", а саме: яку загальну суму благодійної допомоги, із зазначенням по кожному року окремо, було отримано фондом у 2010 році, 2011 році, 2012 році, 2013 році, 2014 році; яку кількість (суму) благодійної допомоги, із зазначенням по кожному року окремо, було отримано від фізичних осіб у 2010 році, 2011 році, 2012 році, 2013 році, 2014 році; яку кількість благодійної допомоги, із зазначенням по кожному року окремо, було отримано від юридичних осіб у 2010 році, 2011 році, 2012 році, 2013 році, 2014 році; на що було витрачено зібрані від благодійників кошти, по кожному року окремо, було отримано від юридичних осіб у 2010 році, 2011 році, 2012 році, 2013 році, 2014 році із зазначенням статті витрат та відповідну суму грошей по кожному року окремо; скільки працівників працює у фонді згідно із штатним розкладом та яку вони отримували заробітну платню у 2010 році, 2011 році, 2012 році, 2013 році, 2014 році, із зазначенням тільки посади (без зазначення ПІБ) та суму відповідної заробітної плати по кожному року окремо; скільки коштів витрачено на утримання фонду у 2010 році, 2011 році, 2012 році, 2013 році, 2014 році із зазначенням інформації по кожному року окремо;
		- зобов'язати відповідача надати позивачу протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня набрання чинності рішення суду відкриту публічну інформацію, а саме: яку загальну суму благодійної допомоги, із зазначенням по кожному року окремо, було отримано фондом у 2010 році, 2011 році, 2012 році, 2013 році, 2014 році; яку кількість (суму) благодійної допомоги, із зазначенням по кожному року окремо, було отримано від фізичних осіб у 2010 році, 2011 році, 2012 році, 2013 році, 2014 році; яку кількість благодійної допомоги, із зазначенням по кожному року окремо, було отримано від юридичних осіб у 2010 році, 2011 році, 2012 році, 2013 році, 2014 році; на що було витрачено зібрані від благодійників кошти, по кожному року окремо, було отримано від юридичних осіб у 2010 році, 2011 році, 2012 році, 2013 році, 2014 році із зазначенням статті витрат та відповідну суму грошей по кожному року окремо; скільки працівників працює у фонді згідно із штатним розкладом та яку вони отримували заробітну платню у 2010 році, 2011 році, 2012 році, 2013 році, 2014 році, із зазначенням тільки посади (без зазначення ПІБ) та суму відповідної заробітної плати по кожному року окремо; скільки коштів витрачено на утримання фонду у 2010 році, 2011 році, 2012 році, 2013 році, 2014 році із зазначенням інформації по кожному року окремо.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 28.11.2014 року ОСОБА_2 направлено запит розпоряднику інформації - Миколаївському місцевому Благодійному Фонду підтримки розвитку освіти та науки «Університет ХХІ століття» з проханням надати  вищевказану публічну інформацію, яка становить суспільний інтерес. Однак, як вказує позивач, 16.12.2014 року ним отримано лист від відповідача за вих. №306, яким позивачу було відмовлено у наданні зазначеної у запиті інформації, з посиланням на те, що на Миколаївський місцевий Благодійний Фонд підтримки розвитку освіти та науки "Університет ХХІ століття", оскільки він не є бюджетною установою і з державного бюджету не фінансується, не поширюється дія норм Закону України "Про доступ до публічної інформації". Так, позивач зазначає, що відповідач своєю відмовою у наданні запитуваної інформації, порушив права позивача, закріплені Конституцією України, на вільний збір, зберігання, використання і поширення інформації.
		Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року адміністративний позов - задоволено. Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови надати позивачу публічну інформацію на підставі Законів України "Про доступ до публічної інформації", "Про інформацію", а саме: яку загальну суму благодійної допомоги, із зазначенням по кожному року окремо, було отримано фондом у 2010 році, 2011 році, 2012 році, 2013 році, 2014 році; яку кількість (суму) благодійної допомоги, із зазначенням по кожному року окремо, було отримано від фізичних осіб у 2010 році, 2011 році, 2012 році, 2013 році, 2014 році; яку кількість благодійної допомоги, із зазначенням по кожному року окремо, було отримано від юридичних осіб у 2010 році, 2011 році, 2012 році, 2013 році, 2014 році; на що було витрачено зібрані від благодійників кошти, по кожному року окремо, було отримано від юридичних осіб у 2010 році, 2011 році, 2012 році, 2013 році, 2014 році із зазначенням статті витрат та відповідну суму грошей по кожному року окремо; скільки працівників працює у фонді згідно із штатним розкладом та яку вони отримували заробітну платню у 2010 році, 2011 році, 2012 році, 2013 році, 2014 році, із зазначенням тільки посади (без зазначення ПІБ) та суму відповідної заробітної плати по кожному року окремо; скільки коштів витрачено на утримання фонду у 2010 році, 2011 році, 2012 році, 2013 році, 2014 році із зазначенням інформації по кожному року окремо. Зобов'язано відповідача надати позивачу протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня набрання чинності рішення суду відкриту публічну інформацію, а саме: яку загальну суму благодійної допомоги, із зазначенням по кожному року окремо, було отримано фондом у 2010 році, 2011 році, 2012 році, 2013 році, 2014 році; яку кількість (суму) благодійної допомоги, із зазначенням по кожному року окремо, було отримано від фізичних осіб у 2010 році, 2011 році, 2012 році, 2013 році, 2014 році; яку кількість благодійної допомоги, із зазначенням по кожному року окремо, було отримано від юридичних осіб у 2010 році, 2011 році, 2012 році, 2013 році, 2014 році; на що було витрачено зібрані від благодійників кошти, по кожному року окремо, було отримано від юридичних осіб у 2010 році, 2011 році, 2012 році, 2013 році, 2014 році із зазначенням статті витрат та відповідну суму грошей по кожному року окремо; скільки працівників працює у фонді згідно із штатним розкладом та яку вони отримували заробітну платню у 2010 році, 2011 році, 2012 році, 2013 році, 2014 році, із зазначенням тільки посади (без зазначення ПІБ) та суму відповідної заробітної плати по кожному року окремо; скільки коштів витрачено на утримання фонду у 2010 році, 2011 році, 2012 році, 2013 році, 2014 році із зазначенням інформації по кожному року окремо. Повернуто судовий збір в сумі 73,08 грн. сплачений позивачем за квитанцією від 24.12.2014 року №ПН 2322.                                                             
		В апеляційній скарзі  Миколаївського місцевого Благодійного Фонду підтримки розвитку освіти та науки "Університет ХХІ століття" ставиться питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у звязку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
		Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Миколаївського місцевого Благодійного Фонду підтримки розвитку освіти та науки "Університет ХХІ століття", перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
		ОСОБА_2 на адресу Миколаївського місцевого Благодійного Фонду підтримки розвитку освіти та науки "Університет ХХІ століття" 28.11.2014 року направлено запит на інформацію щодо надання публічної інформації, яка становить суспільний інтерес, а саме: яку загальну суму благодійної допомоги, із зазначенням по кожному року окремо, було отримано фондом у 2010 році, 2011 році, 2012 році, 2013 році, 2014 році; яку кількість (суму) благодійної допомоги, із зазначенням по кожному року окремо, було отримано від фізичних осіб у 2010 році, 2011 році, 2012 році, 2013 році, 2014 році; яку кількість благодійної допомоги, із зазначенням по кожному року окремо, було отримано від юридичних осіб у 2010 році, 2011 році, 2012 році, 2013 році, 2014 році; на що було витрачено зібрані від благодійників кошти, по кожному року окремо, було отримано від юридичних осіб у 2010 році, 2011 році, 2012 році, 2013 році, 2014 році із зазначенням статті витрат та відповідну суму грошей по кожному року окремо; скільки працівників працює у фонді згідно із штатним розкладом та яку вони отримували заробітну платню у 2010 році, 2011 році, 2012 році, 2013 році, 2014 році, із зазначенням тільки посади (без зазначення ПІБ) та суму відповідної заробітної плати по кожному року окремо; скільки коштів витрачено на утримання фонду у 2010 році, 2011 році, 2012 році, 2013 році, 2014 році із зазначенням інформації по кожному року окремо.
		На вказаний запит позивача, 16.12.2014 року за №306 головою Миколаївського місцевого Благодійного Фонду підтримки розвитку освіти та науки "Університет ХХІ століття" ОСОБА_3 надано відповідь, у якій позивачу було відмовлено у наданні зазначеної у запиті інформації, з посиланням на те, що на Миколаївський місцевий Благодійний Фонд підтримки розвитку освіти та науки "Університет ХХІ століття", оскільки він не є бюджетною установою і з державного бюджету не фінансується, не поширюється дія норм Закону України "Про доступ до публічної інформації".
		Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено право ОСОБА_2  на доступ до відкритої публічної інформації.
		Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України "Про доступ до публічної інформації"
		скарзі Миколаївського місцевого Благодійного Фонду підтримки розвитку освіти та науки "Університет ХХІ століття" вказується, що відповідач не є розпорядником публічної інформації,  та  що  посилання позивача на наявність  суспільного інтересу, який ніби то пов'язаний  із інформацією,що запитується, не відповідає дійсності, а тому вважає що він не порушував прав позивача, оскільки  не зобовязаний  надавати інформацію, яку запитував позивач.
		Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.
		У відповідності до ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
		 Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен має право на свободу вираження поглядiв. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядiв, одержувати i передавати iнформацiю та ідеї без втручання органів державної влади i незалежно вiд кордонiв. Здiйснення цих свобод, оскiльки воно повязане з обовязками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановленi законом в iнтересах національної безпеки, територiальної цiлiсностi або громадської безпеки, для охорони порядку або запобiгання злочинам, для охорони здоровя або моралi, для захисту репутацiї або прав iнших осіб, для запобiгання розголошенню конфіденційної інформації або для пiдтримання авторитету i безсторонності суду i є необхiдними в демократичному суспiльствi.
		Згідно ст.5 Закону України "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
		Частиною 2 ст. 6 Закону України "Про інформацію" передбачено, що право на інформацію може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
		Частиною 2 ст. 7 Закону України "Про інформацію" передбачено, що ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.
		Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації" (надалі  Закон).
		Статтею 1 цього Закону визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
		Згідно ст. 5 Закону доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.
		Відповідно до положень ст. 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації" суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації  фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; розпорядники інформації  суб'єкти, визначені у ст. 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.
		Статтею 13 Закону визначено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
		До розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють: інформацією про стан довкілля; інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту; інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян; іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією). На розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами.
		Частина 3 ст. 23 Закону передбачає, що оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
		Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 на адресу Миколаївського місцевого Благодійного Фонду підтримки розвитку освіти та науки "Університет ХХІ століття" 28.11.2014 року направлено запит на інформацію щодо надання публічної інформації, яка становить суспільний інтерес. 
		Відповідач є місцевою благодійною організацією, основною метою діяльності якого є здійснення благодійної допомоги професорсько-викладацького складу, науковим працівникам та іншим фахівцям вищих навчальних закладів, студентам, талановитій молоді, сприяння створенню необхідних умов для повноцінного навчання, підготовки та перепідготовки висококваліфікованих фахівців і науково-дослідної роботи, а також надання благодійної допомоги усім, хто її потребує, що підтверджується Статутом Миколаївського місцевого Благодійного Фонду підтримки розвитку освіти та науки "Університет ХХІ століття".  
		Згідно ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
		Статтею 131 ГК України встановлені особливості статусу благодійних та інших неприбуткових організацій у сфері господарювання, у відповідності до якої юридичні особи, незалежно від форм власності, а також повнолітні громадяни можуть утворювати благодійні організації (благодійні фонди, членські благодійні організації, благодійні установи тощо). Благодійною організацією визнається недержавна організація, яка здійснює благодійну діяльність в інтересах суспільства або окремих категорій осіб без мети одержання прибутків від цієї діяльності. Благодійні організації утворюються і діють за територіальним принципом.
		Відповідно до ст. 1 Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації" благодійна організація - юридична особа приватного права, установчі документи якої визначають благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, визначених цим Законом, як основну мету її діяльності.
		Згідно ст. 3 Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації" цілями благодійної діяльності є надання допомоги для сприяння законним інтересам бенефіціарів у сферах благодійної діяльності, визначених цим Законом, а також розвиток і підтримка цих сфер у суспільних інтересах. Сферами благодійної діяльності є, зокрема, освіта.
		Поряд з цим, у відповідності до ч.2 ст. 29 Закону України "Про інформацію" предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов'язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.
		З матеріалів справи та пояснень позивача вбачається, що  предметом суспільного інтересу у даній справі є можливе порушення прав осіб, а саме студентів, у сфері благодійної діяльності, введення суспільства в оману стосовно цілей благодійної діяльності відповідача, з огляду на чисельні публікації в засобах масової інформації про можливе порушення Миколаївським місцевим Благодійним Фондом підтримки розвитку освіти та науки "Університет ХХІ століття" прав студентів та введення суспільства в оману шляхом отримання благодійних внесків від студентів не з метою надання допомоги для сприяння законним інтересам бенефіціарів у сферах благодійної діяльності, а з метою поновлення студентів у вузі після відрахування, переходу з денної на заочну форму навчання та ін.
		Таким чином, відповідач є суб'єктом господарювання, який володіє інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією), у звязку з чим прирівнюється до розпорядників інформації в розумінні положень ст.13 Закону України "Про доступ до публічної інформації", що було правильно встановлено судом першої інстанції.
		У відповідності до  ч.2 ст. 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
		За порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом  (ст. 20 Закону України "Про інформацію").
		Статтею 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.
		Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
		Крім того, ч.4 ст. 21 Закону України "Про інформацію" визначено, що до інформації з обмеженим доступом не можуть бути віднесені такі відомості, зокрема, про факти порушення прав і свобод людини і громадянина.
		Поряд з цим, згідно ч.1 ст. 29 Закону України "Про інформацію" інформація з обмеженим доступом може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення.
		Колегія суддів суду апеляційної інстанції, вважає за необхідне наголосити, що згідно ч.3 ст. 17 Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації" інформація про структуру та розмір доходів і витрат благодійних організацій, а також умови використання їх активів для благодійної діяльності не є конфіденційною інформацією або комерційною таємницею. 
		Судом першої інстанції було вірно встановлено, що інформація про структуру та розмір доходів і витрат благодійних організацій, а також умови використання їх активів для благодійної діяльності є відкритою публічною інформацією, яка повинна надаватися за запитами.
		Відповідно ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має право надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження.
		Згідно ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених ч.5 ст. 19 цього Закону.
		З листа відповідача №306 від 16.12.2014 року вбачається, що ОСОБА_2 було відмовлено у наданні зазначеної у запиті інформації.
		На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність у відповідача передбачених законом підстав для відмови у задоволенні запиту щодо надання інформації відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" та погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_2
		Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
		Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, 
		 
		У Х В А Л И Л А :
		 
		Апеляційну скаргу  Миколаївського місцевого Благодійного Фонду підтримки розвитку освіти та науки "Університет ХХІ століття" Миколаївського місцевого Благодійного Фонду підтримки розвитку освіти та науки "Університет ХХІ століття" залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року залишити без змін.
		Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
		 
		Головуючий:                                                                                              Т.М. Танасогло 
		Суддя:                                                                                                          А.В. Бойко 
		Суддя:                                                                                                          О.В. Яковлєв

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...