Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/8472/15-г : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 01.07.2015. Зареєстровано: 02.07.2015. Забезпечено надання загального доступу: 06.07.2015.
Дата набрання законної сили: 23.06.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"23" червня 2015 р.           Справа№ 910/8472/15-г
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:          Руденко М.А.
		суддів:            Дідиченко М.А. 
		          Жук  Г.А. 
		при секретарі:                               Дяченко Р.Г.
		 
		за участю представників сторін:
		від позивача:  Петренко Я.О.  ( за довіреністю №282 від 28.11.2014 рік)            
		від відповідача: Онищенко Г.П.  ( за довіреністю №49/16 від 09.06.2015 рік)
		 
		розглянувши апеляційну скаргу   приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" 
		на рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2015р.
		у справі  № 910/8472/15-г (суддя: Сівакова В.В.)
		за  позовом  Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот"
		до  Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
		про визнання договору №06/11-48 від 28.01.2011р. недійсним 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		У квітні 2015 року  позивач  звернувся до господарського суду міста Києва  з позовною заявою до  відповідача  про визнання договору поставки природного газу №06/09-2052 від 23.12.2009 року недійсним. 
		Рішенням господарського суду міста Києва від 23.04.2015р.  у справі  №910/8472/15-г   в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі. 
		Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що заявляючи позов  про визнання недійсним договору, позивач не довів  наявність тих обставин, з якими закон пов'язує  визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків. Позивачем не надано доказів, які б підтверджували  той факт, що договір  суперечить нормам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства. 
		Не погоджуючись із винесеним рішенням, приватне акціонерне товариство "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" звернулось  з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 23.04.2015р. скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що  пункт 1.11. додатку № 1 суперечить вимогам ст.ст. 207, 267 ГК України, оскільки спірним пунктом передбачено право відповідача зменшити або припинити постачання газу.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2015 року було прийнято до провадження апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот"  та призначено справу № 910/8472/15-г  до розгляду   у складі колегії суддів: головуючий суддя Руденко М.А., суддів: Дідиченко М.А., Пономаренка Є.Ю. 
		19.06.2015 року через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив її  залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. 
		Розпорядженням Секретаря судової палати  Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2015р., у зв'язку з перебуванням судді Пономаренка Є.Ю. на лікарняному,  змінено склад колегії суддів, та призначено новий склад колегії: головуючий суддя Руденко М.А., судді   Жук Г.А., Дідиченко М.А.   
		В судовому засіданні 23.06.2015 року представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду  першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. 
		Представник відповідача вказав, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні. 
		Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
		Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи,  28.01.2011 між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" було укладено договір поставки природного газу № 06/11-48 (договір)(а.с.8).
		За умовами вищезазначеного договору, постачальник зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти від постачальника та оплатити  природний газ, в обсязі, визначеному в п. 1.2. цього договору. Постачальник передає покупцю в період з 01.01.2011 по 31.12.2011 природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 1 625 800,000 тис. куб. м., згідно наведеного в цьому пункті договору графіку (п.1.1. п. 1.2. договору)
		Додаток № 1 до договору, який є його невід'ємною частиною (розділ ХІІ договору) містить умови поставки в обліку газу та інші права та обов'язки сторін.(а.с.11)
		Умовами п. 1.11. додатку № 1 визначено, що постачальник має право зменшити або припинити постачання газу в разі зменшення або припинення передачі газу постачальнику від Національної акціонерної компанії "Нафтогаз Україна" за договором між постачальником та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз Україна". Про зменшення або припинення постачання постачальник письмово повідомляє покупця протягом місяця поставки.
		          Звертаючись з позовними вимогами, скаржник зазначає, що  пункт 1.11. додатку № 1 суперечить вимогам ст.ст. 207, 267 ГК України, оскільки спірним пунктом передбачено право відповідача зменшити або припинити постачання газу, тому позивач просить  в порядку ч. 1 ст. 215 ЦК України визнати недійсним договір поставки природного газу № 06/11-48 від 28.01.2011, укладений між сторонами у справі.
		Відмовляючи в задоволенні  позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що  позивач не надав  доказів, які б підтверджували той факт, що договір суперечить нормам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
		Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.
		Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України). 
		Відповідно  ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		Згідно ст. 627 ЦК України  відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Пунктом 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" (далі - Постанова Пленуму ВГСУ) встановлено, загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої - третьої, п'ятої статті 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів, зокрема, статей 228, 229, 230, 232, 234, 235, 1057-1 ЦК України, абзацу другого частини шостої статті 29 Закону України "Про приватизацію державного майна", частини другої статті 20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", частини другої статті 15 Закону України "Про оренду землі", статті 12 Закону України "Про іпотеку", частини другої статті Закону України "Про страхування", статті 78 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ст. 7-1 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" тощо.
		Таким чином, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
		У відповідності до ст. 207 ГК України недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків.
		Згідно ст. 267 ГК України  встановлення сторонами в договорі строків поставки з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.
		Як видно з матеріалів справи відповідно до умов п. 1.2 договору сторонами з урахуванням засад ритмічності та безперебійності встановлено обов'язок постачальника здійснювати поставку природного газу в період з 01.01.2011 по 31.12.2011 в обсязі до 800 000 тис. куб. м., в тому числі по місяцях згідно графіку поставки обумовленого у п. 1.2 договору.
		Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 20 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" постачальник зобов'язаний  здійснювати постачання природного газу в обсягах наявних у них ресурсів та згідно з укладеними договорами.
		За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що  положення п. 1.11 додатку № 1 до договору укладеного сторонами з метою виконання обов'язку постачальника передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 20 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" та передбачає можливість зміни ритмічності та безперебійності постачання природного газу позивачу на умовах встановлених зазначеним Законом, а отже не суперечить положенням норм статей 207, 267 ГК України та статті 203 ЦК України.
		Крім того, п. 8.1 Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України, затверджених наказом Державного комітету України по нафті і газу "Держкомнафтогаз" № 355 від 01.11.1994 (в редакції чинній на час існування правовідносин з постачання природного газу за договором) передбачено, що подача природного газу споживачам проводиться в безперервному режимі, якщо укладеним із споживачем договором не передбачено такої перерви.
		Саме вказана перерва у постачанні природного газу і передбачена п. 1.11 додатку № 1 до договору, що підтверджує відповідність положенням цивільного законодавства зазначеної умови договору.
		Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач, підписуючи редакцію договору та додатку № 1, фактично погодився з передбаченими ним умовами, в тому числі і з п. 1.11 додатку № 1 до договору. Позивач на момент укладення договору не скористався наданим йому законом  правом,  за  наявності  заперечень  щодо  окремих умов договору, скласти  протокол розбіжностей (ч. 4 ст. 181 ГК України). 
		Згідно ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
		Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		Заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.
		Підставою недійсності правочину, у відповідності до ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		Статтею 203 ЦК України визначаються загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. 
		Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що скаржник  не надав доказів, які б підтверджували той факт, що договір поставки природного газу № 06/11-48 від 28.01.2011  суперечить нормам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, тому судом першої інстанції обґрунтовано залишено позовні вимоги ПАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" без задоволення. 
		Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
		Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи. 
		Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 23.04.2015 року у справі № 910/8472/15-г, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.
		Керуючись ст. ст.   99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" на рішення господарського суду міста Києва від 23.04.2015 року у справі № 910/8472/15-г  залишити без задоволення.
		Рішення господарського суду міста Києва від 23.04.2015 року у справі № 910/8472/15-г    залишити без змін.
		Матеріали справи №  910/8472/15-г   повернути до місцевого господарського суду.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.
		 
		Головуючий суддя                                                             М.А. Руденко 
		 
		Судді                                                                                М.А. Дідиченко
		 
		                                                                                Г.А. Жук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...