Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/3873/15 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 06.07.2015. Зареєстровано: 07.07.2015. Забезпечено надання загального доступу: 09.07.2015.
Дата набрання законної сили: 17.07.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		  
		06.07.15р. Справа № 904/3873/15За позовом Приватного підприємства "БІЗОН-ТЕХ ДОБРИВА", м.Запоріжжя 
		до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ 
		про стягнення 30 875,90 грн.    
		Суддя  Петренко Н.Е.
		секретар судового засідання Найдьонова Я.О.
		Представники:
		від позивача: Дмитрієв Є.М., представник за довіреністю №23/15 від 12.05.15р.
		від відповідача: Шляєв І.В., представник за довіреністю №71 від 01.01.15р.
		СУТЬ СПОРУ:
		Приватне підприємство "БІЗОН-ТЕХ ДОБРИВА" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (далі - відповідач) про стягнення 30 875,90 грн.
		Ухвалою господарського суду від 06.05.15р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 16.06.15р. 
		Ухвалою господарського суду від 16.06.15р. відкладено розгляд справи 06.07.15р.
		19.06.15р. та 30.06.15р. до суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів в підтвердження заявлених позовних вимог.
		06.07.15р. у судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір. 
		В свою чергу, повноважний представник відповідача витребуваний відзив на позовну заяву суду не надав, але усно заявлені позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити позивачу в їх задоволенні у повному обсязі.
		У судовому засіданні 06.07.15 р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
		Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, господарський суд, -
		ВСТАНОВИВ:
		14.01.15р. між ТОВ "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД" (далі - постачальник) та позивачем було укладено Договір поставки № АІ-00050 (далі - Договір), відповідно до умов якого, постачальник зобов'язався передати (поставити) у зумовлені строки позивачеві мінеральні добрива (далі-товар), а позивач зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. 
		Як зазначено у п. 2.1. Договору, постачальник поставляє товар позивачу за цінами визначеними у специфікації до Договору. 
		Відповідно до п. 5.1. Договору, сторони домовились, що поставка товару може здійснюватись на умовах ЕХW, FCA. CPT, відповідно до Інкотермс 2010. Конкретні умови поставки товару сторони, щоразу, визначатимуть у специфікації до Договору на відповідну партію товару.
		Пунктом 5.5. Договору сторони обумовили особливості поставки Товару на умовах СРТ Інкотермс 2010.
		За приписами п. 5.5.6. Договору ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до позивача з моменту передачі товару перевізнику, з яким укладено договір перевезення. 
		Згідно з п. 5.5.7. Договору право власності у позивача виникає з моменту передачі товару перевізнику, що призначений постачальником. 
		23.02.15р. між сторонами було підписано Специфікацію № СП-АІ-00050/9, відповідно до якої постачальник зобов'язався поставити позивачу Нітроамофоску (азофоска) 16:16:16 (далі - товар) у кількості 136 т., загальною вартістю 1 740 800,00 грн., на умовах СРТ.
		Позивач звертає увагу суду, що на виконання умов вищезазначеного Договору та специфікації до нього постачальником було направлено, за допомогою відповідача, вищевказаний товар в двох вагонах у кількості 136 мішків (біг-бегів) із загальною масою вантажу 136 000 кг. Загальна вартість відправленого постачальником товару складає 1 740 800,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № АІ-00003029 від 06.03.15р. Товар доставлявся двома вагонами № 60136769 та №61496386, що підтверджується Відомістю вагонів до залізничної накладної № 33704743. З невідомих позивачу причин на шляху прямування вагони було роз'єднано та прибули вони в місце призначення окремо, в різні календарні дні. Про факт роз'єднання вагонів та окремого доправлення вагону № 61496386 свідчить накладна № 46859013 де зазначено, що вказаний вагон досилається до основної відправки № 33704743. 
		11.03.15р. вагон № 61496386 прибув до станції Комиш-Зоря. При візуальному огляді вагону було виявлено пошкодження (розриви) 5 (п'ятьох) біг-бегів. При переваженні пошкоджених біг-бегів в присутності представників відповідача та представника позивача було виявлено недостачу товару в кількості 2 753 кг, про що 12.03.15р. відповідальними робітниками відповідача було складено Комерційний акт РА № 005820/01 із додатком, яким підтверджується факт пошкодження та недостачі товару. 
		Таким чином, як зазначає позивач, відповідачем не було збережено вантаж у кількості 2 753 кг, що знаходився в вагоні № 61496386 на шляху його прямування із залізничної станції Бахмач-Пасажирський до залізничної станції Комиш-Зоря. 
		Позивач зауважує, що з врахуванням норми недостачі маси товару (0,5%) недостача у вагоні №61496386 складає: 2 753,00 кг (виявлена недостача) - 340,82 кг (норма природної втрати та граничного розходження маси товару) = 2 412,18 кг або 2,41218 тонни. Вартість втраченого вантажу становить 12800,00 грн. (вартість однієї тонни товару з ПДВ) х 2,41218 тонни (розмір недостачі) = 30 875,90 грн. 
		Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача шкоду, завдану недостачею вантажу, у розмірі 30 875,90 грн.
		 
		Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач заявлені позовні вимоги не визнав, але наведених позивачем обставин не спростував.  
		Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
		Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.
		Відносини, пов'язані з діяльністю транспорту, у тому числі залізничного, регулюються Законом України "Про транспорт", Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами законодавства України.
		Статтею 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі статтею 908 Цивільного кодексу України, передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
		Стаття 3 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлює, що нормативні документи, які визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту та комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
		Статут залізниць України, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 року із змінами та доповненнями, внесеними Постановами Кабінету Міністрів України №1510 від 11.10.2002 року та № 1973 від 25.12.2002 року (далі - Статут залізниць України), визначає обов'язки, права та відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
		Відповідно до частини 1 статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
		За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (частини 1, 2, 3 статті 909 Цивільного кодексу України).
		Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
		Відповідно до статті 6 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
		За договором залізничного перевезення вантажу, згідно з частиною 1 статті 22 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.
		Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. У разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій (частини 1, 2, 3 статті 23 Статуту залізниць України).
		Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		За статтею 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
		Відповідно до пункту 9 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 року № 334, у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставляння рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.
		Так, комерційний акт РА № 005820/01 від 12.03.15р. засвідчує невідповідність маси вантажу. Згідно з додатком до комерційного акту РА № 005820 від 12.03.15р. за документом значиться вантаж - нітроамофоска (азофоска), досилається до основної відправки. Упаковка - місце; кількість місць - 68; маса вантажу - 68 163 кг; засіб визначення маси за стандартом (брутто 1 002 кг, нетто 1 000 кг). В результаті переважування виявилось брутто 18 217 кг, тара перевірена 15 960 кг, нетто 2 257 кг. При підрахунку недостача складає 2 753 кг. 
		Відповідно до ст. 114 Статуту залізниць України, залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
		Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту). 
		Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.  
		Позивач розрахував вартість шкоди, спричиненою внаслідок нестачі, проведеної з урахуванням норм відповідно до Правил перевезення вантажу, що складає 30 875,90 грн. 
		Оскільки спірний вагон був прийнятий залізницею для перевезення без зауважень до вантажовідправника, відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі вантажоотримувачу, в силу ст. 110 Статуту залізниць України, покладається на залізницю, тобто відповідача. 
		За викладеного вбачається, що збитки у розмірі 30 875,90 грн. підлягають стягненню з перевізника - відповідача. 
		Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача. 
		Керуючись ст.ст. 307, 314 Господарського кодексу України, ст.ст. 908, 909, 920 Цивільного кодексу України, ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт", Статутом залізниць України, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 року із змінами та доповненнями, внесеними Постановами Кабінету Міністрів України № 1510 від 11.10.2002 року та № 1973 від 25.12.2002 року, ст.ст. 4, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		ВИРІШИВ:
		Позов задовольнити у повному обсязі.
		Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49602, м. Дніпропетровськ, пр.Карла Маркса, буд. 108, код ЄДРПОУ 01073828) на користь Приватного підприємства "Бізон - Тех Добрива" (69005, м. Запоріжжя, вул. Новицького Якова, буд. 11, код ЄДРПОУ 38267767) шкоду, завдану недостачею вантажу, у розмірі 30 875,90 грн. (тридцять тисяч вісімсот сімдесят п'ять грн. 90 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.).
		Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
		Повне рішення підписано 06.07.15р.
		 
		Суддя  Н.Е. Петренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...