Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/9025/15 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 06.07.2015. Зареєстровано: 07.07.2015. Забезпечено надання загального доступу: 09.07.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30.06.2015Справа №910/9025/15
		За позовом     Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк
		                        України" 
		до                    1) Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан -
		                       Моторс" 
		                       2) Дочірнього підприємства "Автоскладальний завод №1 "Публічного 
		                       акціонерного товариства "Автомобільна компанія Богдан Моторс" 
		про                 стягнення 1 043 836 131,43 грн.
		 
		Суддя Головатюк Л.Д.
		Представники : 
		Від позивача             Ряба В. В. (за дов.)
		Від відповідача-1          Карманніков М. О. (за дов.)
		Від відповідача-2           не з'явився
		 
		Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 30.06.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
		Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідачів заборгованості, у зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору № 151109К21 від 01.07.2009 у розмірі 1 043 836 131,43 грн.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2015 порушено провадження у справі № 910/9025/15-г та призначено до розгляду на 28.04.2015. 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2015 в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 26.05.2015, в зв'язку з нез'явленням в судове засідання відповідача - 2 та неподання ним витребуваних судом доказів. 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2015 розгляд справи було відкладено на 11.06.2015, в зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідачів - 1, 2 та неподання ними витребуваних судом доказів. 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2015 строк розгляду справи в порядку ст. 69 ГПК України продовжено на 15 днів, розгляд справи в порядку ст. 77 ГПК України відкладено на 25.06.2015, в зв'язку з нез'явленням в судове засідання представників відповідачів - 1, 2  та неподання ними витребуваних судом документів. 
		26.06.2015 в судовому засіданні в порядку ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 30.06.2015. 
		В судове засідання 30.06.2015 представник відповідача - 2 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. 
		Представники позивача та відповідача - 1 в судове засідання з'явилися. 
		Представник відповідача - 1 підтримав подане ним 11.06.2015 клопотання про проведення експертизи, яким відповідач - 1 просив суд призначити у справі судову фінансово - економічну експертизу для з'ясування питання правомірності та правильності нарахування процентів та комісії по кредитному договору. 
		Представник позивача в судовому засіданні надав суду письмові заперечення на клопотання про проведення експертизи, в яких, зокрема,  зазначив, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. 
		Розглянувши в судовому засіданні подане відповідачем - 1 клопотання про призначення експертизи у справі суд відмовив в його задоволенні з нижчевикладених підстав. 
		Як зазначається в п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року N 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.   
		При цьому, відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.
		Питання щодо правомірності та відповідності нарахування процентів та комісії  умовам кредитного договору відноситься до компетенції суду, і не може бути поставлено експерту. Питання щодо визначення правильності нарахування процентів та комісій (суми заборгованості), враховуючи що матеріали справи не містять суперечливих доказів, а позивачем надано в матеріали справи банківські виписки, також може бути вирішено судом самостійно. 
		Таким чином, наразі відсутня  дійсна потреба у спеціальних знаннях для встановлення розміру заборгованості відповідача перед позивачем, відповідно у суду відсутні підстави для призначення у справі судової експертизи.  
		Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача - 1 його зобов'язань за кредитним договором № 151109К21 від 01.07.2009 в частині своєчасного погашення кредиту, комісій за договором та процентів за користування кредитом, та неналежним виконанням з боку відповідача - 2 його зобов'язань за договором поруки № 151113Р4 від 07.03.2013.
		Відповідач - 1 письмового відзиву на позовну заяву не надав, викладеного позивачем не спростував, в клопотанні про призначення експертизи та усно в ході розгляду справи наголошував про нез'ясованість правомірності та правильності нарахування процентів та комісії по кредитному договору, контррозрахунку суми боргу суду не представив.    
		Відповідач - 2 відзиву на позовну заяву не надав, викладеного позивачем не спростував, в судове засідання жодного разу не з'явився.
		Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач - 2 повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
		Оскільки про час та місце судового засідання відповідач - 2 був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.
		В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
		У судовому засіданні складено протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши думку представників  позивача та відповідача - 1, Господарський суд міста Києва -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Між позивачем, як кредитором та відповідачем - 1, як позичальником було укладено кредитний договір № 151109К21 від 01.07.2009 із змінами і доповненнями (далі за текстом - кредитний договір), відповідно до п. 3.1. банк надає позичальникові кредит шляхом відкриття не відновлювальної кредитної лінії на умовах договору, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі встановлені договором. 
		Ліміт кредитної лінії  904  000  000, 00 грн. Починаючи з 08.10.2009 ліміт кредитної лінії складає 799  666  000, 00 грн. (п. 3.2.1 договору в редакції додаткової угоди № 151109К21-3  від 08.10.2009 до договору). 
		На виконання п. 3.1, пп. пп. 3.2.1, 3.2.2 п. 3.2 ст. 3 кредитного договору банк надав позичальникові в межах невідновлювальної кредитної лінії кредит в розмірі 799 666 000,00  гривень (докази надання кредиту наявні в матеріалах справи) з кінцевим терміном погашення кредиту - 22.11.2015.
		Відповідач-1, відповідно до умов  договору, взяв на себе зобов'язання погашати кредит у валюті кредиту в строки, зазначені у п. 3.2 ст. 3  договору, згідно з графіком надання та погашення кредиту, за рахунок будь-яких грошових надходжень позичальника, сплачувати проценти за користування кредитом у порядку та розмірі, зазначеному в п. 3.2 ст. 3 кредитного договору, у валюті кредиту (пп. 3.5.1 п. 3.5 ст. 3 кредитного договору), а також виконувати інші зобов'язання за кредитним договором, у тому числі сплачувати комісії за управління кредитною лінією та за зміну умов договору у строки та розмірах, встановлених пп. 3.2.5 п. 3.2 ст. 3  договору (пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 та п. 5.1 ст. 5  договору).
		Відповідач - 1 взяті на себе за договором зобов'язання належним чином не виконував. Факт невиконання зобов'язань відповідачем - 1 за договором встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 11.11.2014 у справі № 910/13972/14, яким були задоволені позовні вимоги АТ "Укрексімбанк" до АТ "АК "БОГДАН МОТОРС" та ДП "АСЗ № 1" АТ "АК "БОГДАН МОТОРС" про стягнення простроченої станом на 01.09.2014 заборгованості в розмірі 82 881 220,55 грн.
		Відповідно до положення п. 6.2 ст. 6 договору, якщо сталася і триває подія невиконання зобов'язань, банк повідомляє позичальника, що непогашена частина кредиту, нараховані проценти за користування кредитом, комісії, а також інші платежі, нараховані згідно з кредитним договором, підлягають достроковому поверненню. При цьому, позичальник взяв на себе обов'язок здійснити дострокове погашення заборгованості за  договором протягом 10 (десяти) банківських днів з дня отримання письмового повідомлення банку (пп. 3.6.2 п. 3.6 ст. 3  договору).
		У зв'язку з невиконанням позичальником зобов'язань за  договором, банк надіслав на адресу позичальника вимогу про дострокове погашення заборгованості (лист № 195-04/8120 від 11.12.2014, копія якого наявна в матеріалах справи), в якій вимагав протягом 10 банківських днів з дня отримання зазначеної вимоги здійснити дострокове погашення заборгованості за  договором.
		Всупереч взятих на себе зобов'язань, позичальником не було погашено заборгованість за  договором.
		Відповідно до п. 7.2 ст. 7 договору, у разі невиконання зобов'язань згідно з пп. 3.4.1 п.3.4, пп. 3.5.1 п. 3.5 ст. 3, ст. 4 договору позичальник сплачує банку пеню. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі, зазначеному у п. 3.2 ст. 3  договору.
		В судовому засіданні відповідач - 1 визнав факт наявності заборгованості по кредиту за договором, в тому числі  розмір основної заборгованості.  Щодо нарахованих позивачем процентів та комісії відповідач - 1 зазначав про нез'ясованість питання їх правомірності та правильності нарахування. 
		Згідно з п. 3.2.4.  договору сторони передбачили, що проценти за користування кредитом сплачуються позичальником, виходячи з встановленої банком процентної ставки у розмірі 17, 5 % річних.
		Відповідно до п. 3.5.1. договору позичальник сплачує банкові проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному в п. 3.2. договору, у валюті кредиту. Такі проценти за користування кредитом нараховуються щомісяця, в останній день місяця, на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів за користування кредитом на основі банківського року у валюті кредиту і підлягають сплаті з 1 по 7 число місяця (у січні та травні до 15 числа) на рахунок, зазначений у п. 3.8. договору. Протягом цього періоду сплачуються проценти за користування кредитом за попередній місяць. Проценти за користування кредитом за останній період нарахування процентів за користування підлягають сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом.
		Відповідно до п. 3.5.3. договору у разі порушення строку сплати процентів за користування кредитом, зазначеного в п. 3.5.1. договору, банк переносить  заборгованість за несплаченими процентами за кредитом на рахунок прострочених процентів за користування кредитом.
		31.03.2014 сторони договору підписали додаткову угоду № 151109К21-27, якою, зокрема, внесли зміни до договору та визначили процентну ставку за кредитом - ставка НБУ + 1, 5 % річних, на період з 01.06.2010 по 07.06.2010  - 9, 75 % річних, на період з 08.06.2010 по 30.06.2010 - 9,0    % річних, процентна ставка на період з 01.07.2013 по 30.06.2014 складає 1, 0 %, починаючи з 01.07.2014 - 15, 25 % річних. 
		Положеннями пункту 3.2.5.  договору сторони визначили розмір комісії за управління кредитною лінією - 0, 005 % від ліміту кредитної лінії та комісії за зміну умов договору - диференційовано в залежності від виду змін.
		Згідно з п. 4.1.  договору позичальник зобов'язаний сплатити банку комісію за управління кредитною лінією у розмірі, встановленому в п. 3.2. договору. Така комісія нараховується за період нарахування комісії за управління кредитною лінією в останній банківський день місяця і підлягає сплаті щомісяця з 1 по 7 число місяця, наступного за розрахунковим (у січні та травні до 15 числа) на рахунок, зазначений у п. 3.8. договору. Комісія за управління кредитною лінією за останній період нарахування комісії за управління кредитною лінією підлягає сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом. У разі прострочення будь-яких платежів за основним боргом за кредитом комісія нараховується на суму фактичної заборгованості за кредитом.
		28.08.2014 сторони договору підписали додаткову угоду № 151109К21-29, якою, зокрема, внесли зміни до договору, та між іншим визначили, що у разі невиконання позичальником зобов'язань, передбачених підпунктами 5.1.3.15 та/або 5.3.1. (ж) та/або 5.1.3.16 та/або 5.3.1. (л) договору, розмір комісії за управління кредитною лінією збільшується на 0, 17 % від ліміту кредитної лінії з дати невиконання до дати фактичного виконання. Комісія за управління кредитною лінією в період з 01.02.2014 по 30.06.2014 нараховується банком без урахування стану виконання позичальником умов, визначених пп. 5.1.3.15 та/або 5.3.1. (ж) та/або 5.1.3.16 та/або 5.3.1. (л) договору. Крім того, сторони визначили, що за внесення відповідних змін  позичальник сплачує банку плату за зміну умов  договору в сумі 2    400, 00 грн.
		22.12.2014 сторони договору підписали додаткову угоду № 151109К21-30, якою, зокрема, внесли зміни до договору, та визначили, що комісія за управління кредитною лінією починаючи з дати укладання додаткової угоди № 151109К21-30 до договору нараховується банком без урахування стану виконання позичальником умов, визначених пп. Пп. 5.1.3.9. та/або 5.3.1. (в), (д) та (е) договору, пп. 5.1.3.18 договору, пп. Пп. 5.1.3.15 та/або 5.3.1. (ж) та/або 5.1.3.16 та/або 5.3.1. (л) договору.  Крім того, сторони визначили, що за внесення відповідних змін  позичальник сплачує банку плату за зміну умов  договору в сумі 2    400, 00 грн.
		Станом на 25.03.2015 (за виключенням сум зафіксованих в рішенні Господарського суду міста Києва від 11.11.2014 у справі № 910/13972/14), згідно з розрахунком позивача, заборгованість відповідача - 1 за договором становить 1 043 836 131,43 (один мільярд сорок три мільйони вісімсот тридцять шість тисяч сто тридцять одна, 43) гривня, і яка складається із:
		-          799 666 000,00 гри. - заборгованість за кредитом (основним боргом);
		-          79 744 470,58 грн. - проценти за користування кредитом (основним боргом) за період нарахування з 01.08.2014 по 24.03.2015;
		- 310 837,91 грн. - комісія за управління кредитною лінією за період нарахування з 01.08.2014 по 24.03.2015;
		-          4 800,00 грн. - комісія за зміну умов договору (додаткові угоди № 151109К21-29 та № 151109К21-30);
		-          75 933 404,73 грн. - пеня за прострочення зобов'язань, де 67  610  117, 15 грн. пеня нарахована на суму основної заборгованості (кредит) за період прострочення з 08.01.2015 по 24.03.2015, 8  279  977, 13 грн. пеня нарахована на проценти за користування кредитом за загальний період прострочення з 01.09.2014 по 24.03.2015, 42  629, 92 грн. пеня нарахована на комісію за управління кредитною лінією за загальний період прострочення з 01.09.2014 по 24.03.2015, 680, 53 грн. пені нарахованої на комісію за зміну умов договору з загальний період прострочення з 01.09.2014 по 24.03.2015;
		- 4 995 173,92 грн. - 3% річних у зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту (основного боргу) за період прострочення з 08.01.2015 по 24.03.2015;
		-          1 661 494,57 грн. - 3% річних у зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів за користування кредитом за період прострочення з 01.09.2014 по 24.03.2015;
		-          85 541,92 грн. - 3% річних у зв'язку із несвоєчасною сплатою комісії за управління кредитною лінією та комісії за внесення змін до умов договору за період прострочення з 01.09.2014 по 24.03.2015;
		-          81 434 407,80 грн. - інфляційні втрати, де 61  574  282, 00 грн. інфляція нарахована на суму основної заборгованості (кредит) за період прострочення з 08.01.2015 по 28.02.2015, 18  876  242, 37 грн.  інфляція нарахована на проценти за користування кредитом за загальний період прострочення з 01.08.2014 по 28.02.2015, 979  580, 47 грн. інфляція нарахована на комісію за управління кредитною лінією за загальний період прострочення з 01.08.2014 по 28.02.2015, 4  302, 96 грн. інфляції нарахованої на комісію за зміну умов договору з загальний період прострочення з 01.08.2014 по 28.02.2015.
		Розрахунок заборгованості за кредитним договором доданий позивачем до позовної заяви. 
		Як вже зазначалося судом, контррозрахунку заборгованості за договором відповідач - 1 суду не представив та не вказав яким саме положенням договору та/або чинного законодавства не відповідає наданий позивачем розрахунок. 
		З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором між позивачем, відповідачем-1 та відповідачем - 2, як поручителем було укладено договір поруки № 151113Р4 від 07.03.2013 (далі за текстом - договір поруки).
		Згідно з п. 3.1 ст. 3 договору поруки поручитель зобов'язується перед кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання позичальником основного зобов'язання, тобто зобов'язання позичальника передбачене кредитним договором з усіма змінами та доповненнями, які укладені та будуть укладені. Відповідно до п. 3.2 ст. 3 договору поруки, у випадку невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором кредитор має право вимагати виконання цього зобов'язання у поручителя та/або позичальника, як у солідарних боржників. 
		У зв'язку з невиконанням позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, банк направив на адресу поручителя вимогу про погашення заборгованості позичальника (відповідача - 1) перед банком (лист № 195-04/252 від 15.01.2015, копія якого наявна в матеріалах справи). Однак, вказана вище вимога банку залишена поручителем без задоволення, і доказів іншого матеріали справи не містять.
		Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що  позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав. 
		Кредитний договір  № 151109К21 від 01.07.2009 за своєю правовою природою є кредитним договором, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 71 Цивільного кодексу України.
		Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
		Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
		Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Залученими до матеріалів справи доказами підтверджується виконання позивачем своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином та в повному обсязі, та надання відповідачу - 1 обумовлених кредитних коштів. Доказів належного виконання відповідачем - 1 своїх зобов'язань за кредитним договором, в тому числі, щодо сплати процентів за користування кредитом за період з 01.08.2014 по 24.03.2015, щодо повернення суми кредиту та щодо сплати обумовлених комісій належним чином та в повному обсязі матеріали справи не містять. Невиконання зобов'язань за кредитним договором призвело до заборгованості відповідача - 1  перед позивачем у розмірі  1 043 836 131,43 грн.
		Перевіривши доданий позивачем до позовної заяви розрахунок заборгованості по кредиту, по нарахованим відсоткам, по сплаті комісій за управління кредитом та зміну умов договору, які рахуються непогашеними перед банком станом на 25.03.2015, і залишаються непогашеними на цей час, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону та умовам кредитного договору.
		Сума основної заборгованості по кредиту в судовому засіданні визнана відповідачем - 1. Обґрунтованих заперечень щодо здійснених позивачем нарахувань та наведених ним сум, а також контррозрахунку нарахованої заборгованості по процентам та комісіям, відповідачем суду надано не було.
		А тому, враховуючи вищенаведене, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення заборгованості по кредиту - 799  666  000, 00 грн., заборгованості по простроченим процентам - 79  744  470, 58 грн. нарахованих  за період з 01.08.2014 по 24.03.2015, 310  837, 91 грн. заборгованості по сплаті комісії за управління кредитною лінією, 4  800, 00 грн. заборгованості по сплаті комісії за заміну умов договору, та які є непогашеними на даний час.
		Крім того, виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.
		Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.  
		Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
		Як встановлено судом, сторонами було погоджено  п. 7.2 ст. 7  договору, нарахування пені у разі невиконання зобов'язань згідно з пп. 3.4.1 п.3.4, пп. 3.5.1 п. 3.5 ст. 3, ст. 4  договору на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. 
		Перевіривши доданий позивачем до позовної заяви розрахунок пені за прострочення повернення кредиту, сплати процентів та комісій за кредитним договором за період прострочення по сплаті тіла кредиту з 08.01.2015 по 24.03.2015  та за період прострочення по сплаті процентів та комісій з 01.09.2014 по 24.03.2015, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону, в тому числі положенням Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та умовам кредитного договору, оскільки обраховані позивачем розміри пені не перевищують дозволені до стягнення згідно з указаним законом.  
		Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  
		Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача  інфляційних втрат нарахованих на суму боргу (тіло кредиту, проценти та комісії)  та 3 % річних ґрунтуються на законі  (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач - 1 є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат нарахованих на суму боргу (тіло кредиту, проценти та комісії) підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних та індексу інфляції, нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.
		Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
		Відповідно до статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
		Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання.
		Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника та кредитором боржника.
		Таким чином, обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника забезпечення виконання яких здійснює поручитель.
		Підсумовуючи викладене, суд визнає обґрунтованими позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів - 1, 2 заборгованості по кредиту -  799  666  000, 00 грн., заборгованості по простроченим процентам - 79  744  470, 58 грн., заборгованості по сплаті комісії за управління кредитом - 310  837, 91 грн., заборгованості по сплаті комісії за зміну умов договору - 4  800, 00 грн., пені за простроченими кредитом, процентами та комісіями - 75  933  404, 73 грн., 3 % річних нарахованих на тіло кредиту - 4  995  173, 92 грн., 3 % річних нарахованих на проценти - 1  661  494, 57 грн., 3 % річних нарахованих на заборгованість по сплаті комісій по управлінню кредитом та внесення змін до договору - 85  541, 92 грн., які є непогашеними на даний час.
		Крім того суд зазначає, що в рішенні господарського суду м. Києва у справі № 910/13972/14 від 11.11.2014 про стягнення з AT «АК «БОГДАН МОТОРС» та ДП «АСЗ №1 AT «АК «БОГДАН МОТОРС» заборгованості за Кредитним договором в розмірі 82 881 220, 55 грн. було встановлено, що «З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Кредитним договором та надав Позичальникові кредит в розмірі 799 666 000,00 грн.. що підтверджується наданими до матеріалів справи виписками банку».
		Відповідно до ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Приписами ст. 34 ГПК України визначено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.  
		Отже, відповідачами - 1, 2 не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог. Відтак, заявлені позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
		Відповідно до ст. 49 ГПК України, з огляду на  задоволення позовних вимог витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.  
		На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -
		 
		ВИРІШИВ:
		1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк  України"  задовольнити повністю.  
		2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан -Моторс" (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 29-А; ідентифікаційний код 05808592)  та  Дочірнього підприємства "Автоскладальний завод №1 "Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія Богдан Моторс" (43010, Волинська область, м. Луцьк,  вул. Рівненська, буд. 42; ідентифікаційний код 21752230) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк  України" (03150, м. Київ,  вул. Горького, буд. 127; ідентифікаційний код  00032112) 799  666 000 (сімсот дев'яносто дев'ять мільйонів шістсот шістдесят шість тисяч) грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, 79  744  470 (сімдесят дев'ять мільйонів сімсот сорок чотири тисячі чотириста сімдесят) грн. 58 коп. процентів за користування кредитом, 310  837 (триста десять тисяч вісімсот тридцять сім) грн. 91 коп. комісії за управління кредитною лінією, 4  800 (чотири тисячі вісімсот) грн. комісії за зміну умов договору, 75  933  404 (сімдесят п'ять мільйонів дев'ятсот тридцять три тисячі чотириста чотири) грн. 73 коп. пені, 4  995  173 (чотири мільйони дев'ятсот дев'яносто п'ять тисяч сто сімдесят три) грн. 92 коп. 3 % річних нарахованих на заборгованість за кредитом, 1  661  494 (один мільйон шістсот шістдесят одну тисячу чотириста дев'яносто чотири) грн. 57 коп. 3 % річних нарахованих на проценти, 85  541 (вісімдесят п'ять тисяч п'ятсот сорок одну) грн. 92 коп. 3 % річних нарахованих на комісію за управління кредитом, 81  434  407 (вісімдесят один мільйон чотириста тридцять чотири тисячі чотириста сім) грн. 80 коп. інфляційних витрат  та судовий збір в розмірі  73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп.
		3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.       
		4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		5. Копію рішення розіслати сторонам.
		 
		Повне рішення складено - 06.07.2015.
		 
		 
		Суддя                                                                                                                   Л. Д. Головатюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...