Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/1635/15 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 06.07.2015. Зареєстровано: 07.07.2015. Забезпечено надання загального доступу: 09.07.2015.
Дата набрання законної сили: 17.07.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  
		тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41 
		________________________________________________________________________
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"01" липня 2015 р.Справа № 922/1635/15
		Господарський суд Харківської області у складі:
		судді Бринцева О.В.       
		при секретарі судового засідання Гула Д.В.
		розглянувши справу 
		за позовом   Ізюмського міжрайонного прокурора м. Ізюм,  в інтересах держави в особі  позивача-1: Кабінету Міністрів України, м. Київ; позивача-2: Міністерства аграрної політики та продовольства України, м. Київ;   до  відповідача-1: Ізюмська міська рада м. Ізюм; відповідача-2: Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", м. Київ; відповідача-3: Виконавчий комітет Ізюмської міської ради, м. Ізюм;   про  скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності за участю :
		прокурора - Хряк О.О., посвідчення № 028256 від 15.08.2014 р.;
		представників:
		позивача-1: Блавацька Д.А., довіреність № 20 від 20.03.2015 р.;
		позивача-2: не з"явився;
		відповідача-1: не з"явився;
		відповідача-2: Андрійчук І.Д., довіреність № 370 від 18.05.2015 р.;
		відповідача-3: не з"явився.   
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Ізюмський  міжрайонний прокурор 14.03.2015 р. в інтересах держави в особі позивача-1: Кабінету Міністрів України, та позивача-2: Міністерства аграрної політики та продовольства України, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Виконавчого комітету Ізюмської міської ради та Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Ізюмської міської ради № 0184 від 14.03.2012 "Про розгляд звернення Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"; визнання недійсним свідоцтва серії САА № 704713 від 19.03.2012 про право власності на нежитлові будівлі, розташовані у м. Ізюмі Харківської обл. по вул. Некрасова, 2, виданого виконкомом Ізюмської міської ради Публічному акціонерному товариству "Державна продовольчо-зернова корпорація України".
		В обгрунтування позову прокурор вказує на те, що ПАТ "ДПЗКУ" під час звернення до Виконавчого комітету Ізюмської міської ради із заявою від 30.01.2012 р., на підставі якої прийнято оспорюване рішення, заявником не було надано документів, які б підтверджували зміну форми власності майнового комплексу з державної на приватну форму власності, оспорюване рішення прийнято Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради із перевищенням повноважень, що в свою чергу є підставою для визнання недійсним свідоцтва, виданого останнім на виконання рішення  № 0184 від 14.03.2012 "Про розгляд звернення Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"; в якості правових підстав вказує на норми ст. ст. 15, 16, 327, 386, 391 ЦК України.   
		Прокурор у судовому засіданні заявлений позов підтримує в частині вимог до відповідачів 2 та 3 у повному обсязі та наполягає на його задоволенні, у відношенні відповідача 1 просить суд припинити провадження, надав пояснення (вх. № 26417 від 01.07.2015 р.), де зазначає, що позовні вимоги у даному спорі безпосередньо стосуються  Виконавчого комітету Ізюмської міської ради та Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", вважає, що провадження стосовно Ізюмської міської ради підлягає припиненню, оскільки останнім у даному спорі інтереси держави не порушувалися.  
		Представник позивача-1 позов прокурора підтримує та просить задовольнити позовні вимоги, надав додаткові пояснення (від 15.06.2015 р. вх. № 24330, т. ІІ а.с. 203-208). 
		Представник відповідача-2 у судовому засіданні проти позову заперечує та просить суд відмовити у його задоволенні, у відзиві  від 14.04.2015 р. № 2-1-10/585 (вх. № 14771 від 15.04.2015 р., т. ІІ а.с. 5-8) просить суд відмовити в позові, у тому числі посилаючись на те, що постановою Сумського окружного адміністративного суду від 10.09.2013 р. по справі № 818/3912/13-а, що набрала законної сили, встановлено факт зміни форми власності майна позивача, а тому задоволення позову у даній справі, з підстав вказаних прокурором, є неможливим. Крім того відповідачем надані додаткові пояснення у справі від 26.06.2015 р. № 2-1-10/741 (вх. № 26478 від 01.07.2015 р.) та докази для долучення до матеріалів справи. У додаткових поясненнях відповідач-2 стверджує, що усі документи, складені в процедурі перетворення державного підприємства було перевірено Фондом державного майна України, Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку і затверджено Міністерством аграрної політики та продовольства України.
		Також, відповідача-2 звернувся до суду з клопотанням про припинення провадження у справі від 14.04.2015 р. № 2-1-10/584 (від 15.04.2015 р. вх. № 14770, т. ІІ а.с. 1-3), у якому просить суд припинити провадження у даній справі оскільки спір про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Ізюмської міської ради та визнання недійсним свідоцтва є публічно-правовим спором і тому не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
		Решта учасників судового процесу своїх представників у судове засідання не направили, доказів витребуваних ухвалою суду про порушення провадження у справі та судовими ухвалами від 15.04.2015 р. та від 14.05.2015 р. не надали.  
		З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд установив наступне.
		Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" було створено на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 №764 "Про заходи з утворення державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (т. І а.с. 59-60), відповідно до п. 5 якої статутний капітал позивача формується шляхом передачі до нього цілісних майнових комплексів дочірніх підприємств Державної акціонерної компанії "Хліб України", що ліквідується, в тому числі і шляхом передачі цілісного майнового комплексу дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Ізюмський державний комбінат хлібопродуктів", до складу якого входить комплекс нежитлових будівель та споруд хлібоприймального підприємства, розташований у м. Ізюмі Харківської області по вул. Некрасова, 2 (додаток до постанови КМУ від 11.08.2010 № 764, т. І а.с. 61-64).
		На виконання вказаної постанови державному підприємству "Державна продовольчо-зернова корпорація України" було передано згідно акту приймання-передачі № 24 від 20.01.2011 цілісний майновий комплекс ДП ДАК "Хліб України" "Ізюмський державний комбінат хлібопродуктів" (т. І а.с. 79-83), який підписаний головою ліквідаційної комісії ДП ДАК "Хліб України" "Ізюмський державний комбінат хлібопродуктів", генеральним директором ДП "Державна продовольчо-зернова корпорація України" та затверджено Міністерством аграрної політика України.
		Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2011 № 593 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2010 р. № 764"  установлено, що 100 відсотків акцій державного Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", які випускаються на величину його статутного капіталу, залишаються у державній власності до прийняття окремого рішення Кабінету Міністрів України; державне публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" не може вчиняти дії стосовно майна, переданого до його статутного капіталу, наслідком яких може бути відчуження майна, у тому числі передача його до статутного капіталу інших господарських організацій, передача в заставу тощо. Також, постановлено Міністерству аграрної політики та продовольства здійснити в установленому порядку заходи, пов'язані з перетворенням державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України".
		07.07.2011 Міністерством аграрної політики та продовольства України прийнято наказ № 325 (т. ІІ а.с. 55-58),, яким реорганізовано державне підприємство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" шляхом його перетворення у публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України". 
		Згідно вищевказаного наказу установлено, що статутний капітал товариства формується на базі майна державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (п. 4 наказу).
		Комісією з реорганізації 18.11.2011 складено акт приймання-передачі майна, майнових прав та обов'язків до публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", який затверджено Міністерством аграрної політики та продовольства України (т. ІІ а.с. 96-97, додаток № 2 до нього (том 3), т. ІІ а.с. 98-131).
		Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради прийнято рішення «Про розгляд звернення ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» від 14.03.2012 р. № 0184 (т. І а.с. 73-75), згідно якого виконком Ізюмської міської ради вирішив оформити свідоцтво про право власності на нежитлові будівлі, а саме: адміністративну будівлю під літ. "А-1" площею 220,1 кв. м. з тамбуром під літ. "а", будівлю лабораторії під літ. "Б" площею 86,4 кв. м. з прибудовою під літ. "б", візіровочну під літ. "В-2" площею 51,2 кв. м. з ганком під літ. в , зерносклад №1 під літ. "Г" площею 1515,9 кв. м. з натяжною під літ. г , зерносклад №2 під літ. "Д" площею 711,6 кв. м., зерносклад №3 під літ. "Ж" площею 1134,7 кв. м., зерносклад №4 під літ. "З" площею 1160,5 кв. м., зерносклад №5 під літ. "И" площею 1246,6 кв. м. з натяжною під літ. "и", сарай під літ. "Й" площею 39,7 кв. м., зерносклад № 6 під літ. "К" площею 879,5 кв. м., зерносклад №7 під літ. "Л" площею 1046,3 кв. м., зерносклад №8 під літ. "М" площею 852,8 кв. м., зерносклад №9 під літ. "Н" площею 2510,2 кв. м. з натяжною під літ. "н", сарай під літ. "Н" площею 37,9 кв. м., сарай під літ. "Н" площею 24,9 кв. м., трансформаторну підстанцію під літ. "О" площею 57,6 кв. м., будівлю автовагової під літ. "П" площею 20,0 кв. м. з навісом під літ. "п", побутову під літ. "Р" площею 116,9 кв. м., механічну майстерню під літ. "С" площею 228,7 кв. м., баню-душову під літ. "Т" площею 142,5 кв. м. з тамбуром під літ. "т", прибудовою (магазином) під літ. "т", насосну для диз. топлива під літ. "У" площею 23,6 кв. м., вбиральню під літ. "Ф" площею 1,1 кв.м., вбиральню під літ. "Ф'" площею 11,8 кв. м., склад під літ. "X" площею 44,7 кв. м. з прибудовою під літ. "х", будівлю МОБ-2 під літ. "Ц-3" площею 221,5 кв. м. з підвалом під літ. "п/д", ганком під літ. "ц", будівлю топки ДСП-32 ОТ-2 під літ. "Ч" площею 15,2 кв. м. з ганком під літ. "ч", прохідну під літ. "Ш" площею 115,4 кв. м. з ганком під літ. "ш", аканської башти під літ. "Щ" площею 23,8 кв. м., сушки під літ. "Ю", площею 99,4 кв. м., а також навісу під літ. "Е", бункеру ГУАР-30 під літ. "Я", бункеру ГУАР-25 під літ. "Я", бункеру ГУАР-30 під літ. "16", ворота під літ. "№1", ворота під літ. "№2", паркан під літ. "№3", залізничну колію 775,5 м. під літ. "№4", що розташовані у м. Ізюмі Харківської обл. по вул. Некрасова, 2, що належать ПАТ «ДПЗКУ» на праві приватної власності. Цим же рішенням доручено комунальному підприємству «Ізюмське міське бюро технічної інвентаризації» видати свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення замість свідоцтва про право власності, що видане управлінням житлово-комунального господарства Ізюмського міськвиконкому 27.10.2006 на підставі рішення №1019 від 18.10.2006.
		Вказане рішення № 0184 від 14.03.2012 «Про розгляд звернення ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» прийняте виконкомом Ізюмської міської ради за результатами розгляду звернення представника ПАТ «ДПЗКУ» з доданими документами від 30.01.2012 за № 179/05 (т. І а.с. 76), а також враховуючи постанову Кабінету Міністрів України "Про заходи з утворення державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" від 11.08.2010 №764, постанову Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2011 №764" від 06.06.2011 №593, наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про реорганізацію шляхом перетворення державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" від 07.07.2011 №325, акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу ДП ДАК "Хліб України" "Ізюмський Державний комбінат хлібопродуктів" від 20.01.2011 №24 (т. І а.с. 79-83), акт №24 приймання-передачі цілісного майнового комплексу від 21.01.2011 (т. І а.с. 84-89), передавальний акт №24 від 21.11.2011 (т. І а.с. 91-94).
		19.03.2012 р. Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно (т. І а.с. 90), підстава видачі - рішення ВК ІМР від 14.03.2012 р. № 0184.
		Підставою звернення із даним позовом до суду прокурор вказує, те що зазначене рішення прийняте із перевищенням повноважень, та суперечить вимогам чинного законодавства, - відповідачем-2 під час звернення до відповідача-1 із заявою від 30.01.2012 р., на підставі якої прийнято оспорюване рішення, заявником не було надано документів, які б підтверджували зміну форми власності майнового комплексу з державної на приватну форму власності, оспорюване рішення прийнято відповідачем-1 із перевищенням повноважень, що в свою чергу є підставою для визнання недійсним свідоцтва, виданого відповідачем-1 на виконання рішення  № 0184 від 14.03.2012 "Про розгляд звернення Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України".
		Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.
		За змістом ч. 2 п. 2 постанови Пленуму ВГСУ "Про судове рішення" від 23.03.2012  № 6, з огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).
		Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ч. ч. 3,4 ст.145 ГК України правовий режим майна суб'єкта господарювання, заснованого на державній власності, може бути змінений шляхом приватизації майна державного підприємства відповідно до закону або шляхом здачі цілісного майнового комплексу підприємства або майнового комплексу його структурного підрозділу в оренду.
		Зважаючи на те, що чинним Господарським кодексом України прямо не передбачено зміну правового режиму майна суб'єкта господарювання, заснованого на державній власності, внаслідок передачі державного майна засновником до статутного фонду державного акціонерного товариства чи до статутного фонду створеного останнім дочірнього підприємства, то правовий режим цього майна належить визначати виходячи зі змісту актів про створення товариства та його установчих документів.
		За статтею 115 Цивільного кодексу України господарське товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому учасниками товариства у власність, як вклад до статутного (складеного) капіталу. При цьому вкладом до статутного капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.
		Таким чином, набуття товариством права власності на майно, передане засновниками до статутного фонду, відбувається у разі волевиявлення засновників на передачу цього майна саме у власність; наявність такого волевиявлення презюмується у цивільних правовідносинах, якщо інше не встановлено законом чи установчими документами.
		Згідно п. 5.1 статуту Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (т. І а.с. 179-214) статутний капітал Товариства становить 867 717 000,00 грн. Статутний капітал Товариства формується за рахунок вартості майна, переданого йому засновником.
		Засновниками Товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України (п. 1.4. Статуту).  
		Однак, управління та розпорядженням державним майном здійснюється з додержанням приписів Закону України "Про приватизацію державного майна", Закону України "Про управління об'єктами державної власності", Декрету Кабінету Міністрів України від 15.12.1992р. № 8-92, постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2007р. №803 "Про затвердження Порядку відчуження об'єктів державної власності", що визначають органи, уповноважені розпоряджатися державним майном та порядок зміни ним державної форми власності на іншу.
		Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
		Матеріали справи не містять, а відповідачами не доведено, що у даному разі наявне волевиявлення держави на зміну державної форми власності на іншу, а також малася на меті передача державного майна у статутний фонд господарського товариства  (ПАТ "ДПЗКУ") у власність, а не на підставі інших речових прав (господарське відання, користування тощо).
		(Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВГСУ від 17.02.2009 р. у справі № 29/268-07).
		Згідно п. 7 роз"яснення, наданого Вищим арбітражним судом України від 02.04.1994 р. N 02-5/225,  вирішуючи спори, пов'язані з  визнанням  права  власності, слід виходити з того, що знаходження майна на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності.  Що ж до права державної власності, то незалежно від того, на  балансі якого державного підприємства знаходиться майно, воно  не  втрачає статусу державної власності. 
		В силу норм ч. 2 ст. 393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
		За таких обставин, суд задовольняє позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Ізюмської міської ради № 0184 від 14.03.2012 "Про розгляд звернення Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", а також про визнання недійсним свідоцтва серії САА № 704713 від 19.03.2012 про право власності на нежитлові будівлі, розташовані у м. Ізюмі Харківської обл. по вул. Некрасова, 2, виданого виконкомом Ізюмської міської ради Публічному акціонерному товариству "Державна продовольчо-зернова корпорація України", виданого на його підставі. 
		Разом з цим слід зазначити, що оспорюване рішення приймалося ВК ІМР, зокрема, на підставі ст. 30 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", якою врегульовані повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку.
		Водночас, статтею 52 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлені повноваження виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті, який може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради. Так, виконавчий комітет ради: 1) попередньо розглядає проекти місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку, цільових програм з інших питань, місцевого бюджету, проекти рішень з інших питань, що вносяться на розгляд відповідної ради; 2) координує діяльність відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідної територіальної громади, заслуховує звіти про роботу їх керівників; 3) має право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших виконавчих органів ради, а також їх посадових осіб.
		Вказані обставини дають підстави дійти висновку про перевищення ВК ІМР своїх повноважень під час прийняття  рішення № 0184 від 14.03.2012 «Про розгляд звернення ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України».
		При цьому, видача свідоцтва про право власності передбачена пунктом 6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5, що регулює оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, яке здійснюється місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, державними органами приватизації, Державним управлінням справами на житлові та нежитлові об'єкти.
		Про перевищення повноважень виконавчим комітетом Ізюмської міської ради також свідчить і той факт, що свідоцтво  серії САА № 704713 від 19.03.2012 видано самим виконавчим комітетом, у порушення п. 3 оспорюваного рішення, яким доручено комунальному підприємству «Ізюмське міське бюро технічної інвентаризації» видати свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення замість свідоцтва про право власності, що видане управлінням житлово-комунального господарства Ізюмського міськвиконкому 27.10.2006 на підставі рішення №1019 від 18.10.2006. Правових підстав для видачі такого свідоцтва відповідачем-3 не вказано, документів на підтвердження правомірності таких дій не надано, не міститься їх і у матеріалах справи. 
		Провадження у справі по відношенню до Ізюмської міської ради підлягає припиненню з підстав визначених п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, - за відсутністю предмету спору.
		Заперечення відповідача-2, викладені у відзиві на позов та додаткових поясненнях не спростовують обставини, викладені  у позові прокурора.  
		Стосовно клопотання відповідача-2 про припинення провадження у даній справі, як не підвідомчої господарському суду, слід зазначити наступне. 
		Перелік спорів, підвідомчих господарським судам наведено у ст.12 ГПК України. Цією ж статтею визначено, що господарським судам не підвідомчі спори, що виникають із публічно - правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів.
		Відповідно до ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
		Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
		Визначаючи відносини сторін як господарські, суд виходить з наступного. Відповідно до пунктів 1, 4 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади або органів місцевого самоврядування. У вирішенні питання щодо підвідомчості спору суд аналізує не лише предмет і склад сторін спору, але і його підставу, яка розкриває характер спірних правовідносин між сторонами і вказує на рівність або адміністративне підпорядкування сторін спору.
		При визначенні підвідомчості даного спору суд ураховує також роз'яснення, викладені у п. 17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 10 „Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам", яким визначено, що до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах: а) про оскарження нормативно - правових актів, ухвалених суб'єктом владних повноважень, яким останній зобов'язує суб'єкта господарювання вчинити певні дії, утриматись від вчинення певних дій або нести відповідальність; б) про оскарження суб'єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами у сфері господарювання; в) між суб'єктами владних повноважень з приводу їхньої компетенції у сфері управління; г) з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; д) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом. Інші справи за участю господарюючих суб'єктів та суб'єктів владних повноважень не мають ознак справ адміністративної юрисдикції і повинні розглядатися господарськими судами на загальних підставах. До таких справ належать усі справи у спорах про право, що виникають з відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства.
		Проведеним аналізом установлено, що спір у даній справі має не публічно-правовий, а приватно-правовий характер, оскільки стосується цивільних прав суб'єкта господарювання на користування об'єктом; спір спрямований на захист права користування суб'єкта господарської діяльності, виник внаслідок порушення права власності на майно, є спором про цивільне право; оспорюваний акт є індивідуальним актом органу місцевого самоврядування, яким реалізовано волевиявлення територіальної громади в особі її виконавчого органу як учасника цивільно-правових відносин, та яким припинено цивільні права на майно, отже, спірне рішення не є правовим актом управління, спір щодо його оскарження має приватно-правовий характер, є підвідомчим господарському суду.
		З огляду на викладене, підстав для припинення провадження у справі, з підстав п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, немає.
		 
		Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, які складаються з витрат по сплаті судового збору у розмірі 2.436,00 грн. (2 вимоги немайнового характеру х 1.218,00 грн. (п.п. 2 п.2 ч.2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір") = 2,436,00 грн.), суд керується нормами ст. 49 ГПК України, у зв'язку з чим  судові витрати у даній справі покладаються на відповідачів: Виконавчий комітет Ізюмської міської ради та  Публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України», пропорційно задоволеним позовним вимогам.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 8, 13, 14, 19, 124, 129 Конституції, ст. 52 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. ст. 1, 4, 4-3, 12, 29, 32, 33, 43, 49, п.1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст.  82- 85 ГПК України, суд -    
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позов задовольнити частково.
		2. Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Ізюмської міської ради № 0184 від 14.03.2012 «Про розгляд звернення Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України».
		3. Визнати недійсним свідоцтво серії САА № 704713 від 19.03.2012 про право власності на нежитлові будівлі, розташовані у м. Ізюмі Харківської обл. по вул. Некрасова, 2, видане виконкомом Ізюмської міської ради Публічному акціонерному товариству «Державна продовольчо-зернова корпорація України».
		4. Стягнути з Виконавчого комітету Ізюмської міської ради (64300, Харківська область, м. Ізюм, пл. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 04058806) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна, 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) - 1.218,00 грн. судового збору.
		Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (01601, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, код ЄДРПОУ 37243279) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна, 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) - 1.218,00 грн. судового збору.
		Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		6. Припинити провадження в частині позову до відповідача-1.
		 
		Повне рішення складено 06.07.2015 р.   
		 
		Суддя О.В. Бринцев
		/Справа № 922/1635/15/

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...