Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 317/1001/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Зловживання владою або службовим становищем.
Надіслано судом: 06.07.2015. Зареєстровано: 07.07.2015. Оприлюднено: 10.07.2015.
Дата набрання законної сили: 06.08.2015
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Провадження № 1-кп/317/225/2015
		Справа № 317/1001/15-к
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		06 липня 2015 року                            м. Запоріжжя
		Запорізький районний суд Запорізької області 
		у складі головуючого судді                      ОСОБА_1 
		при секретарі                              ОСОБА_2 
		за участі:
		прокурора                                 ОСОБА_3 
		обвинуваченого                             ОСОБА_4 
		захисника                                 ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22014080000000006 від 29.01.2014 р., відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гур`єв Республіки Казахстан, татарина, громадянина України, освіта вища, пенсіонера, вдівця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого;
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.364 КК України,-
		ВСТАНОВИВ:
		Наказом Міністерства інфраструктури України № 131-о від 19.08.2011 р. ОСОБА_4 продовжено термін дії контракту № 17-І від 20.08.2010 р. до 19.08.2012 р. включно, відповідно до умов якого останній займав посаду директора Державного навчально-виробничого закладу авіаційного профілю «Запорізький центр льотної підготовки ім. О.І. Покришкіна» (далі  ДНВЗАП «ЗЦЛП ім. О.І.Покришкіна») та був керівником вказаного державного підприємства, діючи на підставі статуту, затвердженого Міністерством транспорту та зв`язку України від 13.03.2009 р.
		Згідно контракту №17-І від 20.08.2010 р., укладеного між уповноваженим від органу управління: Міністром транспорту та зв`язку України ОСОБА_6 та директором ДНВЗАП «ЗЦЛП ім. О.І.Покришкіна» ОСОБА_4 , на останнього покладено наступні права та обов`язки:
		п. 1 розділу 1 контракту  «керівник зобов`язаний безпосередньо і через адміністрацію ДНВЗАП «ЗЦЛП ім. О.І.Покришкіна» здійснювати поточне управління підприємством, забезпечувати його прибуткову діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством державного майна»;
		п. 3 розділу 1 контракту  «керівник, який уклав цей контракт, є повноважним представником підприємства під час реалізації повноважень, функцій, обов`язків підприємства, передбачених актами законодавства, статутом підприємства, іншими нормативними документами»;
		п. 6 розділу 2 контракту  «керівник здійснює поточне (оперативне) керівництво підприємством, організує його виробничо-господарську, соціально-побутову діяльність, забезпечує виконання завдань підприємства, передбачених законодавством, статутом підприємства та цим контрактом»;
		п. 8 розділу 2 контракту  «керівник зобов`язаний:
		забезпечити ефективне використання державного майна, належний облік активів підприємства;
		забезпечити повне та своєчасне виконання рішень, прийнятих Уповноваженим органом управління, щодо розпорядження майном підприємства з наданням відповідних звітів»;
		п. 13 розділу 2 контракту  «керівник має право:
		діяти від імені підприємства, представляти його на всіх підприємствах, в установах та організаціях;
		укладати господарські та інші угоди;
		користуватися правом розпорядження коштами підприємства;
		відкривати рахунки в банках;
		видавати доручення;
		в межах компетенції видавати накази і інші акти, давати вказівки, обов`язкові для всіх підрозділів та працівників підприємства;
		накладати на працівників стягнення відповідно до законодавства»;
		п. 21 розділу 4 контракту  «керівник у випадках невиконання чи неналежного виконання обов`язків передбачених цим контрактом несе відповідальність, згідно з законодавством та цим контрактом».
		Також, відповідно до статуту ДНВЗАП «ЗЦЛП ім. О.І.Покришкіна», затвердженого наказом Міністра транспорту та зв`язку України №273 від 13.03.2009 р.:
		п. 4.1 розділу 4  «майно підприємства становить оборотні та необоротні активи, а також інші цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства»;
		п. 4.2 розділу 4  «майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського віддання»;
		п. 4.4 розділу 4  «підприємство має право відчужувати майно підприємства лише за попередньою згодою Уповноваженого органу управління і, як правило на конкурсних засадах та відповідно до вимог чинного законодавства України»;
		п. 6.1 розділу 6  «управляння підприємством здійснює директор підприємства»;
		п. 6.4 розділу 6  «директор підприємства:
		несе повну відповідальність за стан та діяльність підприємства;
		розпоряджається коштами та майном, згідно з метою діяльності підприємства та відповідно до чинного законодавства та цього Статуту;
		діє без довіреності від імені підприємства, представляє його в усіх установах та організаціях;
		призначає на посаду і звільняє з посади працівників підприємства, відповідно до діючої номенклатури посад і штатного розпису;
		у межах своєї компетенції видає накази, розпорядження, інструкції і дає доручення, обов`язкові до виконання для всіх відокремлених структурних підрозділів підприємства, а також затверджує плани їх виробничо-фінансової діяльності».
		Таким чином, ОСОБА_4 в період часу з 19.08.2011 по 12.12.2011 р.р., у відповідності до п. 1 примітки до ст. 364 КК України, являвся службовою особою, яка постійно обіймала на державному підприємстві посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.
		Наказом Міністерства інфраструктури України № 477 від 27.10.2011 р. «Про списання основних засобів з балансу Запорізького ЗЦЛП», ОСОБА_4 як директору ДНВЗАП «ЗЦЛП ім. О.І.Покришкіна», дозволено списання основних засобів, які обліковувались на балансі підприємства, з урахуванням додатку до наказу № 477 від 27.10.2011 р., у якому зазначений вичерпний перелік основних засобів, які обліковуються на балансі закладу та підлягають списанню.
		З цією метою ОСОБА_4 , як директор ДНВЗАП «ЗЦЛП ім. О.І.Покришкіна», замовив у приватного підприємця ОСОБА_7 оцінку вартості авіаційного обладнання, яке станом на 31.10.2011 р. знаходилось на балансі ДНВЗАП «ЗЦЛП ім. О.І.Покришкіна», з урахуванням авіаційних двигунів Д-36 (7 шт.): №№2253602001022, 7083601901072, 2253604201039, 2253604101057, 2253601701001, 2253603701026, 2253604101007 та допоміжних силових установок ТА-6В (5 шт.): №№0206В003, 3460426093, 1340594069, 1340294055, 3460126075, які не були зазначені у додатку до наказу № 477 від 27.10.2011 р. на списання та відчуження, які оцінено на загальну суму 690 744,60 грн. (без урахування ПДВ).
		В подальшому, а саме на початку грудня 2011 року, у ОСОБА_4 виник злочинний намір, направлений на відчуження третій особі державного майна, а саме авіаційних двигунів Д-36 (7 шт.) та допоміжних силових установок ТА-6В (5 шт.), шляхом зловживання своїм службовим становищем, занизивши їх остаточну вартість.
		12.12.2011 р. ОСОБА_4 , являючись службовою особою  директором ДНВЗАП «ЗЦЛП ім. О.І.Покришкіна», на якого в силу службових обов`язків, зазначених у контракті №17-І від 20.08.2010 р. та статуті ДНВЗАП «ЗЦЛП ім. О.І.Покришкіна» від 13.03.2009 р., покладені організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, розуміючи, що майно яке перебуває на балансі підприємства є державним, яке може бути відчужено лише за попередньою згодою Уповноваженого органу управління (Міністра інфраструктури України), перебуваючи на своєму робочому місці у службовому кабінеті, розташованому за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Широке, вул. Радянська 1, діючи умисно, шляхом зловживання своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби та в інтересах третьої особи  юридичної особи ТОВ «Авіакомпанія «Південні авіалінії» м. Одеса, в порушення п.п. 4.2, 4.4 статуту підприємства, усвідомлюючи що дозвіл або наказ на відчуження майна, а саме: авіаційних двигунів Д-36 (7 шт.): №№2253602001022, 7083601901072, 2253604201039, 2253604101057, 2253601701001, 2253603701026, 2253604101007 та допоміжних силових установок ТА-6В (5 шт.): №№ 0206В003, 3460426093, 1340594069, 1340294055, 3460126075 відсутні, підписав договір № 81 на купівлю-продаж вказаного авіаційного обладнання, посилаючись на наказ № 477 від 27.10.2011 р.(п. 1.1 договору), занизивши остаточну їх вартість, на загальну суму 299 781,61 грн. (без урахування ПДВ).
		В подальшому, вказане авіаційне обладнання було відвантажено та поставлено до ТОВ «Авіакомпанія «Південні авіалінії» м. Одеса, за яке в період з грудня 2011 по січень 2012 р.р. на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 ДНВЗАП «ЗЦЛП ім. О.І.Покришкіна», відкритий в філії ЗОУ AT «Ощадбанк», надійшли грошові кошти в розмірі 299 781,61 грн. (без урахування ПДВ), які ОСОБА_4 були витрачені на господарські потреби підприємства.
		Умисними діями ОСОБА_4 спричинив шкоду державі в особі окремої юридичної особи  ДНВЗАП «ЗЦЛП ім. О.І.Покришкіна», яка згідно висновку експерта №187-14 від 25.02.2015 р. складає 390 962,99 грн., що спричинило тяжкі наслідки.
		У судовому засіданні ОСОБА_4 свою провину у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, визнав повністю, розкаявся, однак показання давати відмовився за станом здоров`я, пославшись на перенесені два інсульти. 
		Оскільки обвинувачений повністю визнав свою вину і не оспорює фактичні обставини, враховуючи думку прокурора, захисника, які вважають, що можливо розглянути справу відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, вислухавши думку обвинуваченого, який також не заперечував проти вказаного порядку розгляду справи, а також з`ясувавши, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності його позиції, роз`яснивши обвинуваченому ОСОБА_4 , що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження на підставі ч. 3 ст.349 КПК України, та визнати недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин, які ніким не оспорюються. 
		Розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, суд вважає, що вина обвинуваченого повністю доведена і його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст. 364 КК України, оскільки він вчинив зловживання службовим становищем, тобто умисне, в інтересах третіх осіб використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки (в редакції Кримінального кодексу України, станом на 12.12.2011 р.). 
		Призначаючи вид та розмір покарання обвинуваченому, суд, у відповідності до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України належить до тяжких, особу винного, який раніше не судимий, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, є генерал-майором авіації, генерал-полковником козацтва, що свідчить про його активну трудову та громадську діяльність. Також суд враховує стан здоров`я ОСОБА_4 , який хворіє гіпертонічною хворобою ІІІ ст., дифузним атеросклерозом, у 2014 році переніс ішемічний та геморагічний інсульти.
		Як обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченому, суд враховує: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, часткове добровільне відшкодування завданих збитків у сумі 50 тис. грн., його похилий вік.
		Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
		За таких обставин, враховуючи особу винного, думку прокурора, захисника, зважаючи на наслідки злочину, для досягнення цілей покарання, встановлених статтею 50 КК України, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті, з позбавленням права обіймати посади пов`язані зі здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності та зі штрафом. 
		Суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, а тому слід звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, поклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України. 
		Цивільний позов не заявлено. Документально підтверджені процесуальні витрати відсутні.
		Оскільки цивільний позов не заявлено, а санкція інкримінованої ОСОБА_4 статті Кримінального кодексу України не передбачає конфіскації майна, то суд скасовує арешт майна ОСОБА_4 , накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2015 року.
		Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України. Запобіжний захід відносно винного до набрання вироком законної сили не обирається.
		Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,-
		ЗАСУДИВ:
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані зі здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності на строк 2 (два) роки та зі штрафом 500 (п`ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом іспитового строку 2 (два) роки не скоїть нового злочину.
		На підставі п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.
		Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
		Речові докази: допоміжні силові установки ТА-6В (3 штук) №№0206В003, 1340594069 та 1340294055, які знаходяться на відповідальному зберіганні у ТОВ «Авіакомпанія «Чорноморські авіалінії»» м. Одеса, Аеропорт ЦА, передати законному власнику  Державному навчально-виробничому закладу авіаційного профілю «Запорізький центр льотної підготовки ім. О.І. Покришкіна».
		Скасувати арешт майна ОСОБА_4 , накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2015 року, а саме: земельної ділянки площею 0,4020 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ; автомобіль ГАЗ 21, 1965 року випуску, державний номер НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 , кузов № НОМЕР_4 , техпаспорт САА № НОМЕР_5 ; автомобіль УАЗ 452АЕ, 1982 року випуску, державний номер НОМЕР_6 , двигун № НОМЕР_7 , шасі № НОМЕР_8 , техпаспорт НОМЕР_9 .
		Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення через Запорізький районний суд Запорізької області, при цьому відповідно ч. 3 ст. 394 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Суддя                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...