Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 361/84/14-п : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Невиконання водіями вимог про зупинку.
Надіслано для оприлюднення: 09.07.2015. Зареєстровано: 09.07.2015. Забезпечено надання загального доступу: 14.07.2015.
Дата набрання законної сили: 13.02.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 361/84/14-п   Головуючий у І інстанції Лопатинська С.П. Провадження № 33/780/102/14   Доповідач у 2 інстанції ГриненкоКатегорія 133   13.02.2014 
		<s>                                                                                                                                              </s>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України 
		 
		 
		     13 лютого 2014 року суддя Апеляційного суду Київської області Гриненко О.І. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 січня 2014 року, з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працює виконавчим директором Української діабетичної федерації, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, та її захисника ОСОБА_2, -
		В С Т А Н О В И В :
		     Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 січня 2014 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на чотири місяці.
		     Згідно з постановою суду, ОСОБА_1 29 грудня 2013 року о 12 годині 30 хвилин під час керування автомобілем «Хонда Сівік», державний номерний знак НОМЕР_1 на 20 кілометрі автодороги «Київ-Овруч» в с. Нові Петрівці не виконала законну вимогу працівника ДАІ про зупинку транспортного засобу, яка подавалась за допомогою жезла та свистка, чим порушила п. 2.4 Правил дорожнього руху України, тим самим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-2 КУпАП.
		     Не погоджуючись з судовим рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 січня 2014 року в якій просила оскаржувану постанову скасувати, а провадження по справі закрити у звязку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП.
		     На підтвердження своїх вимог апелянт стверджує, що адміністративне правопорушення, передбачене статтею 122-2 КУпАП вона не вчиняла, а 29.12.2013 року перебувала не в селі ОСОБА_3, а в місті Черкаси. Далі, починаючи з 05 по 16 січня 2014 року вона перебувала у відпустці, знаходячись із родиною в Закарпатській області, а 08 січня перетнула державний кордон України та знаходилась за кордоном до 15 січня 2014 року. Як стверджує апелянт, вказані обставини спростовують відомості, зазначені в рапорті від 07.01.2014 року, складеному інспектором ДПС ВДАІ Броварського МВ ГУМВС України в Київській області ОСОБА_4 та відповідно виключають можливість складення протоколу про адміністративне правопорушення.
		Також, як вважає апелянт, працівниками міліції фактично не встановлено, хто саме перебував за кермом належного їй автомобіля, оскільки Правила дорожнього руху дозволяють керування транспортними засобами й іншими особами за наявності свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу. На обґрунтування своїх доводів апелянтом надано копію договору позички самохідного транспортного засобу від 15 грудня 2013 року, відповідно до якого ОСОБА_1 передала у безоплатне користування ОСОБА_5 автомобіль «Хонда сівік» державний номер НОМЕР_1 для використання у його власних потребах, даний договір набрав сили з моменту його підписання і діяв до 15 січня 2014 року. 
		     На думку апелянта, в матеріалах справи також відсутні докази перебування належного їй транспортного засобу у селі ОСОБА_3 29.12.2013 року, як і невиконання вимоги працівника ДАІ про зупинку, оскільки рапорти працівників ДПС не можуть бути джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення, а будь-які інші докази відсутні. Крім того, апелянт, посилаючись на Інструкцію з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 березня 2009 року №111, стверджує, що складання рапортів як особливого виду документу у випадку невиконання вимог працівника ДПС про зупинку не передбачається, а тому рапорт, який міститься в матеріалах справи, складений незаконно. 
		     Також, апелянт просить викликати в судове засідання наступних свідків: заступника начальника ВДАІ Броварського МВ ГУМВС України в Київській області ОСОБА_6, інспекторів ДПС ВДАІ Броварського МВ ГУМВС України в Київській області ОСОБА_4 та ОСОБА_7, а також громадян ОСОБА_8 і ОСОБА_9  для зясування обставин складення рапорту та протоколу про адміністративне правопорушення від 07.01.2014 року; ОСОБА_10, ОСОБА_11  для підтвердження фактів перебування ОСОБА_1 поза межами міста Києва; ОСОБА_12  для підтвердження факту перебування ОСОБА_1 29 грудня 2013 року в місті Черкаси; ОСОБА_5  для підтвердження факту передачі йому належного апелянту автомобіля «Хонда сівік». 
		     Крім того, апелянт ОСОБА_1 посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке виразилося, в недотриманні вимог статті 268 КУпАП та проведення розгляду справи у її відсутність, без наявності даних про її своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи, чим позбавлено її можливості реалізувати свої права, передбачені зазначеною статтею. Також апелянт вважає, що місцевим судом при накладенні стягнення не враховано обставин, що помякшують відповідальність та наявність на утриманні малолітньої дитини, яку необхідно возити до дитячого садка.
		     Переглянувши справу за поданою апеляційною скаргою, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та її захисника ОСОБА_2, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, заслухавши пояснення свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_13 вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		     За наслідками перевірки рішення суду першої інстанції в межах доводів викладених в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді матеріалів адміністративної справи, судом належним чином були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, зокрема, дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.2), рапорті старшого інспектора ДПС взводу №3 роти ДПС ДАІ із забезпечення супроводження при УДАІ ГУМВС України в Київській області ОСОБА_14 (а.с.4), витягу з інформаційної системи ДАІ (а.с.5), рапорті інспектора ДПС взводу №2 роти ДПС ДАІ із забезпечення супроводження при УДАІ ГУМВС України в Київській області ОСОБА_15 (а.с. 6), яким суд першої інстанції дав належну оцінку та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП.
		     Висновок суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП знайшов своє підтвердження і в ході апеляційного перегляду справи.
		     Як вбачається з матеріалів справи, 07 січня 2014 року заступником начальника ВДАІ Броварського МВ ОСОБА_6 складено протокол серії АА2№ 412946 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, яке виразилося в тому, що 29 грудня 2013 року приблизно о 12 годині 30 хвилин, ОСОБА_1, керуючи належним їй автомобілем «Хонда сівік» державний номерний знак НОМЕР_1, не зупинилась на вимогу працівника міліції, яка подавалась за допомогою жезла та свистка, чим порушила вимоги п.2.4 Правил дорожнього руху України. Протокол складено в присутності свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8 В протоколі зроблено запис про відмову ОСОБА_1 в присутності свідків від підписання протоколу та надання пояснень. Під час оформлення протоколу дотримано вимоги статей 254, 256 КУпАП щодо його форми, змісту та порядку складення, що підтверджується рапортом інспектора ДПС ВДАІ Броварського МВ ГУМВС України в Київській області ОСОБА_4, а також письмовими поясненнями свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8 (а.с. 10-12).
		     Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що 06 січня 2014 року близько 06 години ранку його родина разом з родиною ОСОБА_1, а саме ОСОБА_1 та її чоловіком, двома автомобілями виїхали з Києва по автодорозі Київ-Чоп на Закарпаття та вже о 15 годині того ж дня приїхали до міста Хуст, де перебували до 08 січня 2014 року. 08 січня 2014 року свідок ОСОБА_10 з родиною та родина ОСОБА_1 перетнули державний кордон та поїхали відпочивати до Словакії.
		     Свідок ОСОБА_13, в судовому засіданні пояснив, що являється чоловіком ОСОБА_1 та 29 грудня 2014 року, коли його дружина перебувала у місті Черкаси, здійснив службову поїздку на автомобілі, що належить ОСОБА_1 до міста Вишгорода. Під час поїздки, за кермом автомобіля перебував ОСОБА_5, а він знаходився на передньому пасажирському сидінні, автомобіль рухався з невеликою швидкістю, при цьому працівники міліції не пред'являли вимогу про зупинку транспортного засобу. Крім того, 06 січня 2014 року о 06 годині ранку він разом з дружиною - ОСОБА_1 виїхали з міста Києва по автодорозі Київ-Чоп в напрямку міста Хуст, в якому перебували до 08 січня, а 08 січня 2014 року перетнули державний кордон.
		     Оцінивши пояснення свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_13 у відповідності до статті 252 КУпАП, в сукупності з іншими обставинами по справі, суд приходить до висновку про те, що зазначені пояснення спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення та не приймає їх до уваги. 
		     Твердження апелянта про її відсутність за місцем проживання під час складення рапорту інспектором ДПС ВДАІ Броварського МВ ГУМВС України в Київській області ОСОБА_4 та про недостовірність відомостей, зазначених у ньому, спростовується письмовими поясненнями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_16 (а.с. 11,12), з яких вбачається, що 07.01.2014 року в квартирі АДРЕСА_1 була присутня жінка, яка назвалась ОСОБА_1, від отримання копії протоколу та надання пояснень відмовилася, при цьому працівниками міліції їй було вголос зачитано положення статті 63 Конституції України та статті 268 КУпАП. 
		     Статтею 251 КУпАП, не обмежено коло документів, якими можуть встановлюватися докази в справі про адміністративне правопорушення, а тому посилання апелянта про те, що рапорти працівників міліції не можуть бути джерелом доказів у справі є безпідставними.
		     Не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду доводи апелянта про непричетність до вчинення адміністративного правопорушення, оскільки в матеріалах справи міститься достатньо доказів, які вказують, на те що саме водій ОСОБА_1 не виконала вимог працівника міліції про зупинку належного їй автомобіля «Хонда сівік» державний номерний знак НОМЕР_1 29 грудня 2013 року на 20 кілометрі автодороги Київ-Овруч.
		     Відповідно до статті 3 Закону України «Про міліцію» діяльність міліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями й населенням. В апеляції ОСОБА_1 не зазначено доказів, які б давали підстави вважати про упереджене чи необєктивне відношення працівників міліції до апелянта, а тому сумнівів у суду щодо достовірності та правдивості складених ними документів немає, а необхідність в допиті зазначених апелянтом працівників міліції в якості свідків відсутня.
		     Вимоги апелянта про виклик свідка ОСОБА_12 не підлягають задоволенню, оскільки в справі зясовано всі обставини, що мають значення для її правильного вирішення. 
		     Посилання апелянта на перебування в черговій відпустці з 05 січня 2014 року по 16 січня 2014 року, знаходження за кордоном з 08 по 15 січня 2014 року, а також договір позички самохідного транспортного засобу від 15 грудня 2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 не виключають та жодним чином не спростовують обставин, встановлених судом першої інстанції.
		     Таким чином, судом першої інстанції своєчасно, всебічно, повно та обєктивно зясовано обставини справи, відповідно до статті 280 КУпАП та вирішено її в точній відповідності із законом.
		     Разом з тим, знайшли своє підтвердження посилання апелянта та її захисника на порушення судом першої інстанції вимог статті 268 КУпАП. Зокрема, з матеріалів справи видно, що суд розглянув справу про адміністративне правопорушення без наявності достатніх даних про вручення повідомлення ОСОБА_1 про час і місце її розгляду. Однак, зазначена обставина не може бути безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови суду, так як права, передбачені статтею 268 КУпАП, на неможливість реалізації яких посилається апелянт, були нею реалізовані під час перегляду постанови апеляційним судом. 
		     Також, заслуговують на увагу доводи ОСОБА_1 та її захисника щодо неврахування судом першої інстанції обставин, що помякшують відповідальність за адміністративне правопорушення.
		Зокрема, апеляційний суд вважає необхідним визнати обставинами, які помякшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП, наявність у ОСОБА_1 малолітньої дитини, ІНФОРМАЦІЯ_3, та позитивну характеристику з місця роботи.
		     Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що помякшують відповідальність, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність і достатність зменшення до мінімального розміру, передбаченого санкцією ст. 122-2 КУпАП, застосованого до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, а тому постанова судді в частині накладення адміністративного стягнення підлягає зміні.
		     Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
		П О С Т А Н О В И В:
		     Апеляційну скаргу ОСОБА_1  задовольнити частково. 
		     Постанову судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 січня 2014 року якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 4 (чотири) місяці - змінити, зменшити розмір накладеного стягнення, застосувавши до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 (три) місяці.
		     У решті постанову судді залишити без зміни.
		     Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		     Суддя О.І. Гриненко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...