Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/18593/14 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 10.07.2015. Забезпечено надання загального доступу: 10.07.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
		 
		30 червня 2015 року  м. Київ
		Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі: 
		головуючогоМаринченка В.Л.,суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Кривенка В.В., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б.,      Самсіна І.Л., Терлецького О.О., - розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом громадянки Узбекистану ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві (далі - управління ДМС) про визнання протиправним та скасування наказу та зобов'язання вчинити дії,
		в с т а н о в и л а:
		У листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати протиправним та скасувати наказ управління ДМС від 12 листопада 2014 року № 677 щодо відмови в оформленні документів для вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву.
		Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 14 січня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2015 року, в задоволенні позову відмовив.
		Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, ОСОБА_1 подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу.
		Ухвалою від 26 березня 2015 року Вищий адміністративний суд України цю касаційну скаргу залишив без руху та надав скаржнику строк для усунення її недоліків до 17 квітня 2015 року, а саме: потрібно надати документ про сплату судового збору або копію документа, який надає право на пільги щодо його сплати.
		На виконання ухвали ОСОБА_1 направила клопотання про звільнення її від сплати судового збору, де повторно послалася на пункт 23 частини першої статті 5 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір»          (далі - Закон № 3674-VI).
		Ухвалою від 27 квітня 2015 року Вищий адміністративний суд України відмовив у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та повернув касаційну скаргу скаржнику на підставі статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).  
		Не погоджуючись з ухвалами Вищого адміністративного суду України від  26 березня 2015 року про залишення касаційної скарги без руху та 27 квітня      2015 року про повернення касаційної скарги, ОСОБА_1 подала заяву про їх перегляд Верховним Судом України.
		У заяві посилається на неоднакове застосування касаційний судом у подібних правовідносинах статті 5 Закону № 3674-VI, просить скасувати ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 березня та 27 квітня 2015 року та прийняти рішення про відкриття касаційного провадження.
		На обґрунтування заяви надала ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 грудня 2014 року (К/800/64295/14) та 13 січня 2015 року (К/800/68538/14), якими відкрито касаційні провадження у справах про визнання протиправними та скасування рішень управління ДМС, а сплата судового збору за розгляд касаційних скарг не вимагалась.
		Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції норми матеріального права, а саме статті 5 Закону № 3674-VI, при вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору та норм процесуального права при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі.
		Усуваючи розбіжності у застосуванні касаційним судом одних і тих самих норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.
		Вимоги до касаційної скарги встановлені статтею 213 КАС, частиною п'ятою якої, зокрема, встановлено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
		За подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється в розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру -      70 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми (пункт 3 частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI).
		Таким чином, базою для обчислення ставки судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV КАС, є розмір ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви.   
		Статтею 5 Закону № 3674-VI передбачені пільги щодо сплати судового збору. Зокрема, відповідно до пункту 23 частини першої зазначеної норми від сплати судового збору звільнені позивачі за подання позовів у порядку, визначеному статтею 12 Закону України від 8 липня 2011 року № 3671-VI «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» (далі - Закон № 3671-VI).
		Отже, в силу положень статті 5 Закону № 3674-VI за подання позовів у порядку, визначеному статтею 12 Закону № 3671-VI, позивачі звільняються від сплати судового збору, а відтак розмір ставки судового збору для звернення з апеляційною або касаційною скаргами дорівнює нулю, тобто судовий збір в таких випадках сплаті не підлягає.
		З огляду на викладене колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що за подання адміністративного позову про оскарження рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та при оскарженні судових рішень у цих справах у касаційному порядку судовий збір відповідно до пункту 23 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI сплаті не підлягає.
		За таких обставин ухвала Вищого адміністративного суду України від 27 квітня 2015 року прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а відтак вона підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції для вирішення питання про прийняття касаційної скарги судом.
		Керуючись статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
		п о с т а н о в и л а:
		Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 27 квітня 2015 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції для вирішення питання про прийняття касаційної скарги судом.
		  Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Головуючий                        В.Л. МаринченкоСудді:                               О.Ф. Волков                           М.І. Гриців                             О.А. Коротких               О.В. Кривенда                                          В.В. КривенкоП.В. Панталієнко                                          О.Б. Прокопенко І.Л. Самсін                                          О.О. Терлецький

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...