Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 806/1865/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:.
Надіслано для оприлюднення: 08.07.2015. Зареєстровано: 10.07.2015. Забезпечено надання загального доступу: 15.07.2015.
Дата набрання законної сили: 18.08.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		П О С Т А Н О В А 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		02 липня 2015 року                                    м.Житомир                          справа № 806/1865/15  
		                                                                                                                                 категорія 12.2
		 
		Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді Капинос О.В.,
		секретар судового засідання Барібан А.І., 
		за участю: позивача ОСОБА_1,  
		представника відповідача ОСОБА_2, 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання недостовірним, протиправним та скасування висновку №6695/10/06-09-17-01 від 08.05.2015 р., 
		 
		встановив:
		 
		ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати недостовірним та протиправним висновок № 6695/10/06-09-17-01 від 08.05.2015 року Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області "Про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України "Про очищення влади" щодо не включення ОСОБА_1 1/4 частини квартири, яку не було зазначено в декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік, у зв'язку з чим ним вказано недостовірні відомості щодо наявності майнових прав набутих за 2014 рік, відтак скасувати цей висновок як незаконний. В обґрунтування позову вказав, що квартира загальною площею 80 м.кв. в АДРЕСА_1 зареєстрована за всіма членами його сім'ї на праві спільної сумісної власності. Пояснив, що його сім'я складається з нього, дружини та двох їхніх дітей. Частки кожного в квартирі не виділялись, що підтверджується свідоцтвом на право власності від 03.08.2012 року. Вважає, що він не приховав від декларування факт існування квартири. Крім того, відповідач не взяв до уваги письмове пояснення позивача, обставини викладені ним в поясненні не перевірив, а перевірку провів однобоко та поверхнево.
		Позивач в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.
		Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав викладених у письмовому запереченні на позовну заяву. Пояснив, що за результатами проведеної перевірки з урахуванням письмових пояснень ОСОБА_1 та підтверджуючих документів було встановлено, що вартість майна, вказаного ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, набутого ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених п.1-10 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про очищення влади", не відповідає наявній податковій інформації про майно (майнові права) ОСОБА_1 Крім того, позивач у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік вказав недостовірні відомості щодо наявності майна, набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про очищення влади", які не відповідають наявній податковій інформації про майно позивача, а саме не вказав на праві приватної власності 1/4 квартири, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Драгоманова, 6/1.
		Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.
		Встановлено, що ОСОБА_1 працює на посаді заступника начальника лінійного відділу на станції Коростень - начальника кримінальної міліції Управління МВС України на Південно-Західній залізниці з 25.12.2012 року по даний час, що підтверджується витягом з послужного списку особової справи позивача (а.с. 52-54).
		Коростенською ОДПІ на підставі п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади", Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року № 563, та Порядку проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.11.2014 року № 1100, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.11.2014 р. за №1385/26162, проведено перевірку відомостей, визначених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади" щодо ОСОБА_1.
		За результатами перевірки відповідачем було складено висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади" від 08.05.2015 року №6695/10-09-17-01, яким констатовано, що за результатами проведеної перевірки встановлено, що ОСОБА_1  у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік вказано недостовірні відомості, з наданням письмового пояснення та підтверджуючих документів щодо наявності майна (майнових прав), набутого ним за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", які відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права) ОСОБА_1 Водночас за результатами проведеної перевірки з урахуванням письмових пояснень ОСОБА_1 та підтверджуючих документів було встановлено, що вартість майна, вказаного ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, набутого ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених п.1-10 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про очищення влади", не відповідає наявній податковій інформації про майно (майнові права) ОСОБА_1 (а.с.11-12).
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
		З 16 жовтня 2014 року набув чинності Закон України "Про очищення влади" від 16 вересня 2014 року № 1682-VII (далі - Закон, Закон № 1682-VII).
		Відповідно до ст. 1 Закону очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_3, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах верховенства права та законності; презумпції невинуватості; індивідуальності відповідальності та гарантування права на захист.
		Очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.
		Згідно з ч. 3,4 ст. 1 Закону № 1682-VII протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.
		Особи, зазначені у частинах третій, п'ятій - сьомій статті 3 цього Закону, не можуть обіймати посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), протягом п'яти років з дня набрання чинності відповідним рішенням суду. 
		Заборона, передбачена частиною третьою або четвертою цієї статті, може застосовуватися до особи лише один раз (ч. 5 ст. 1 Закону № 1682-VII).
		У 1 ст. 2 Закону № 1682-VII передбачено перелік посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади (люстрація) та її критерії, згідно до яких заборона розповсюджується на такі посади, зокрема, начальницького складу органів внутрішніх справ, центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції, центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту;
		Частиною 8 ст. 3 Закону № 1682-VII передбачено, що заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
		Відповідно до п. 4 Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 № 563 (далі - Порядок № 563) організація проведення перевірки покладається на керівника відповідного органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стовно якої проводиться перевірка.
		Пунктом 46 Порядку № 563 керівник органу не пізніше ніж на третій день після призначення особи на посаду, передбачену підпунктами 1-10 пункту 2 цього Порядку (крім посади судді), одночасно надсилає до органів перевірки у порядку, передбаченому пунктами 17-19 цього Порядку, запити.
		Згідно з п. 19 Порядку № 563 запит про проведення перевірки достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідності вартості майна (майнових прав), зазначеного (зазначених) у декларації, поданій особою, яка підлягає перевірці, за минулий рік, набутого (набутих) за час перебування на посадах, зазначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел, надсилається до ДФС разом з копією декларації особи, яка підлягає перевірці, засвідченою кадровою службою органу, в якому проводиться перевірка.
		ДФС проводить перевірку в порядку, визначеному Мінфіном (п. 20 Порядку № 563).
		Процедуру проведення органами Державної фіскальної служби України (далі - контролюючий орган) перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" (далі - відомості), зазначених особами, перелік яких наведено у пунктах 1-11 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади" (далі - Закон), у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік (далі - декларація), за формою, встановленою Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" визначено Порядком проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.11.2014 № 1100 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.11.2014 за № 1385/26162 (далі - Порядок № 1100).
		Відповідно до п. 6 Порядку № 1100 для перевірки використовуються дані, що зазначені у відповідних розділах декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також дані про фізичних осіб, які включаються до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інформаційної системи "Податковий блок", зокрема про: джерела отримання доходів; об'єкти оподаткування; суму нарахованих та/або виплачених доходів.
		Отримана та узагальнена податкова інформація порівнюється на предмет її достовірності з даними, вказаними в декларації.
		За результатами такого порівняння встановлюється відсутність/наявність недостовірностей та/або невідповідностей між податковою інформацією та вказаними в декларації відомостями, а також відсутність/наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
		Недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо особою, стосовно якої проводиться перевірка, не вказано або вказано неповну інформацію про таке майно (майнові права) у декларації.
		Наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо вартість такого майна (майнових прав) перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.
		Із поданої 23.02.2015 року ОСОБА_1 декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік вбачається, що позивачем у Розд. ІІІ "Відомості про нерухоме майно", п.А "майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта, та витрати декларанта на придбання такого майна або на користування ним", не було вказано 1/4 частину квартири АДРЕСА_2 в м. Києві. Натомість в п.Б  Розд.ІІІ декларації ним зазначена вказана квартира як майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування членів його сім"ї (а.с.13-19).
		З матеріалів справи вбачається, зокрема свідоцтва про право власності, що квартира №559, яка розташована в м. Києві по вул. Драгоманова, буд. 6/1 загальною площею 80,40 кв.м., дійсно належить ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 - в рівних частинах на праві приватної власності. (а.с. 20).
		В судовому засіданні позивач пояснив, що вказана квартира зареєстрована за всіма членами його сім'ї на праві спільної сумісної власності, та частки кожного в квартирі не виділялись. Також зазначив, що він помилково не вніс в декларацію 1/4 частину квартири АДРЕСА_2 в м. Києві у Розд. ІІІ "Відомості про нерухоме майно", п.А "майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта, та витрати декларанта на придбання такого майна або на користування ним". В поданій декларації він вказав дану квартиру як майно членів сім"ї, а  тому вважає, що не приховав факту наявності цього майна від декларування. 
		Такі пояснення позивача підтверджуються наявними у справі матеріалами, а тому суд не розцінює саме по собі неповне декларування майна позивача, як завідомо внесення недостовірних відомостей, а розцінює як помилку при заповненні декларації. 
		Крім того, відповідач зазначає, що згідно відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб про суми виплачених доходів, позивач не мав фінансової можливості придбати майно вказане в декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік.
		Тобто, загальна сума доходу позивача отриманого із законних джерел, за період з 01 січня 2004 року (початок перебування на посадах, визначених у п. 1-10 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про очищення влади") по 03 серпня 2012 року (дата отримання правоустановчих документів на житло) складає 254305,29 грн.
		В той же час, вартість майна вказаного в декларації, складає 482433,72 грн. (в т.ч. об'єкт нерухомості 437433,72 грн. та транспортний засіб 45000 грн.), що є значно більшою ніж сума отриманих із законних джерел доходів.
		Однак, суд не приймає до уваги вказані доводи відповідача, з огляду на наступне.
		З матеріалів справи вбачається, що 11 жовтня 2010 року між Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради та гр. ОСОБА_1, гр. ОСОБА_1, які діяли від свого імені та від імені неповнолітніх дітей - ОСОБА_5 та ОСОБА_6, керуючись наказом Головного управління житлового забезпечення від 16.12.2009 року № 219 "Про фінансування будівництва загальної площі квартир у житловому будинку № 36, на житловому масиві Позняки, 4 м-н, V секція за кошти міського бюджету та кошти населення" було укладено договір про фінансування будівництва житла за програмою "70 х 30" від 11.10.2010 року № 517/П-4. (а.с. 35-36).
		Предметом цього договору є участь ОСОБА_1, ОСОБА_1, які діють від свого імені та від імені неповнолітніх дітей - ОСОБА_5 та ОСОБА_6, у фінансуванні будівництва житлового будинку  із розрахунку: 70% - за кошти громадян та 30% - за кошти міського бюджету. Вартість об'єкту фінансування (70%) складає 437433,72 грн. (п. 1, 3 Договору).
		Крім того, за умовами договору, позивач разом з членами сім'ї сплачував вартість квартири частково, а решта суми виплачувалась протягом двох років.
		Таким чином, позивач придбав вказану квартиру разом з членами своєї сім'ї, а не одноособово як вважає відповідач.
		В судовому засіданні позивач пояснив, що на придбання квартири були потрачені власні заощадження,  кошти членів сім'ї та допомога при народженні дітей в 2010 році.
		Аналогічні пояснення ним надавалися податковому органу під час проведення перевірки (а.с. 28-30).
		Таким чином, доводи відповідача про фінансову неспроможність позивача придбати майно вказане в декларації не знайшли свого підтвердження, оскільки відповідачем не були взяті до уваги доходи членів сім'ї ОСОБА_1.
		Крім того, відповідачем не було взято до уваги, що вказана квартира була придбана на умовах договору про фінансування будівництва житла, а оформлення правовстановлюючих документів на вказану квартиру відбулося з моменту повної оплати її вартості.
		Також, слід відмітити, що відповідачем при здійсненні перевірки була врахована вартість всієї квартири, разом з тим, як встановлено судом та не заперечується відповідачем,  позивачу фактично належить лише 1/4 частина квартири.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що у позивача була реальна фінансова можливість придбати 1/4 частину цієї квартири за час перебування на відповідних посадах.
		За приписами ч. 2 ст. 1 Закону № 1682-VII очищення влади (люстрація) ґрунтується на принципах, зокрема, верховенства права та законності.
		Відповідно до ст.47 Конституції України, кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. 
		Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. 
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Таким чином, відповідно до встановлених обставин справи та аналізуючи наведені норми Закону України "Про очищення влади" суд вважає, що відповідачем не надано суду достатніх доказів на підтвердження правомірності доводів, викладених у висновку №6695/10/06-09-17-01 від 08.05.2015 р. про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади", а тому  оскаржуваний висновок є протиправним та підлягає скасуванню в повному обсязі. 
		Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати в сумі 73,08 грн. судового збору. 
		Керуючись статтями 86, 94, 158-162, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, 
		 
		постановив:
		 
		Позов задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати висновок  Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області №6695/10/06-09-17-01 від 08.05.2015 р. про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади".
		Відшкодувати ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір в сумі 73,08 грн.  
		Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд  у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. 
		 
		 
		Суддя                                                    О.В. Капинос  
		 
		 
		Повний текст постанови виготовлено: 07 липня 2015 р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...