Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 917/164/15 : не визначено.
Надіслано судом: 10.07.2015. Зареєстровано: 10.07.2015. Забезпечено надання загального доступу: 15.07.2015.
Дата набрання законної сили: 07.07.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"07" липня 2015 р.                                                            Справа № 917/164/15  
		 
		Колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя  Тихий П.В. 
		при секретарі Новіковій Ю.В.
		за участю представників сторін:
		позивача  ОСОБА_1, за довіреністю від 19.12.2013р. №1;
		відповідача  ОСОБА_2, адвокат ОСОБА_3, за договором про надання правової допомоги від 19.02.20145р. №3/15.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду  апеляційну скаргу Комунального підприємства Лубни - водоканал Лубенської міської ради, м. Лубни, Полтавська область (вх. №1915П/1-18)
		на рішення  господарського суду Полтавської області  від 14.04.2015р. 
		у справі № 917/164/15
		за позовом Комунального підприємства Лубни - водоканал Лубенської міської ради, м. Лубни, Полтавська область
		до  відповідача ОСОБА_4 особи  підприємця ОСОБА_2, м. Лубни, Полтавська область
		про укладення договору
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Рішенням господарського суду Полтавської області від 14.04.2015р. (суддя Киричук О.А.) в позові Комунального підприємства Лубни - водоканал Лубенської міської ради до  ОСОБА_4 особи  підприємця ОСОБА_2 про укладення договору відмовлено повністю.
		Комунальне підприємство Лубни - водоканал Лубенської міської ради, м. Лубни з рішенням  суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення  господарського суду Полтавської області від 14.04.2015р. у справі №917/164/15 та прийняти нове  рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
		В обґрунтування своєї правової позиції апелянт зазначає, що запропонована позивачем редакція п.13.1 договору у повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки конкретизовує  умови виконання пп.5 п.5.29 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції  України 07.10.2008р. за № 936/15627 (далі  Правила №190) та не суперечить  способу визначення кількості стічних вод на підставі замірів кількості стічних вод, що надходять до мереж водовідведення.
		Автоматизованою системою документообігу Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (справу) призначено для розгляду судді-доповідачу ОСОБА_5
		Розпорядженням секретаря першої судової палати Харківського апеляційного господарського суду від 14.05.2015р. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В.
		Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.05.2015 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В.) апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 09.06.2015 року.
		26.05.2015р. на адресу суду від позивача надійшла заява про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. (вх.№8317). В обґрунтування вказаного клопотання заявник зазначає, що рішення суду прямо впливає на право держрегулятора встановлювати ліцензійні умови.
		Дане клопотання відхиляється колегією суддів  у звязку з наступним.
		Статтею 27 Господарського процесуального кодексу України передбачено можливість вступу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обовязки щодо однієї із сторін.
		Колегія суддів вважає, що позивачем не доведено яким чином прийняття рішення господарським судом, що виник на стадії укладення договору між субєктами господарювання може вплинути на права або обовязки Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо однієї із сторін.
		08.06.2015р. на адресу суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги. (вх.№8858).
		У судовому засіданні 09.06.2015р. оголошено перерву до 07.07.2015р. 
		 07.07.2015р. на адресу суду від позивача надійшли  додаткові пояснення до апеляційної скарги. (вх.№10305). 
		У судовому засіданні 07.07.2015р. представник позивача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.
		Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу  без задоволення.
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів встановила наступне.
		Як вбачається з Статуту Комунального підприємства Лубни-водоканал Лубенської міської ради, зазначене підприємство створено Лубенською міською радою з метою задоволення міських та суспільних потреб шляхом систематичного здійснення діяльності з надання послуг з водопостачання та водовідведення.
		З 01.05.2010р. позивач є єдиними виробником послуг з централізованого водопостачання та водовідведення на території міста Лубни для усіх категорій споживачів приєднаних до комунальних систем централізованого водопостачання.
		ОСОБА_4 особа - підприємець ОСОБА_2 (споживач) є власником магазину в м. Лубни (майдан Володимирський, 18/2), що приєднаний до систем водопостачання і водовідведення. 
		Комунальне підприємство "Лубни - водоканал" (виконавець) звернулося до відповідача  з пропозицією укласти договір № 424 від 01.01.2015р. про надання послуг з водопостачання та водовідведення з додатками № 1, №2, № 3, № 4.
		Як встановлено місцевим господарським судом, відповідач договір підписав з протоколом розбіжностей, додатки № 1, № 2, № 3 підписав без зауважень, додаток № 4 не підписав. 
		Спірні правовідносини  виникли стосовно редакції п. 13.1 Договору та додатку № 4 до нього.
		Позивач  при зверненні з позовом до господарського суду Полтавської області просив врегулювати розбіжності в договорі, а саме  пункт 13.1. викласти  в наступній редакції:
		« 13.1 Об'єм стічних вод, що надходять до систем водовідведення Виконавця, визначається за показниками приладів і засобів обліку стічних вод, а при їх відсутності визначається наступним чином:
		- за кількістю Води питної, що надходить із систем централізованого питного водопостачання та інших джерел водопостачання (свердловина, річка, озеро, тощо),
		- відповідно до п. 4.10 Наказу Мінжитлокомунгоспу № 190 від 27.06.2008 року щодо визначення обсягів дощових, талих Стічних вод, що потрапили до системи каналізації з площі території, яка визначена в додатку № 4 до Договору.
		Додаток №4 викласти в редакції позивача».
		Відповідач в протоколі розбіжностей від 14.01.2015р. запропонував виключити абзац 2 п. 13.1 Договору  та  Додаток № 4 .
		14.04.2015р. господарським судом Полтавської області прийнято оскаржуване рішення, з підстав наведених вище.
		Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає  задоволенню  з огляду на наступне.
		Відповідно до приписів статей 19-20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних  послуг здійснюються виключно на договірних засадах, а споживач зобов'язаний укласти договір           на           надання           житлово-комунальних           послуг,           підготовлений виконавцем на основі типового договору.
		Договором            є            домовленість            двох            або           більше           сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та           обов'язків (     ст. 626 Цивільного кодексу України).
		Відповідно до частини 3 статті 179 ГК України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
		За приписами статті 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
		Порядок оформлення господарських договорів визначений у статті 181 Господарського кодексу України, відповідно до умов якої господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.  Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.  Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо). Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.  У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
		Частина 7 статті 179 ГК України встановлює, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
		Приписами частини 1  статті 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.  Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
		Згідно п. 1.1. Правил № 190, вони є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.
		Пунктом 2.1. Правил №190 встановлено, що договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України «Про питну воду та питне водопостачання» та «Про житлово-комунальні послуги».
		Істотні умови договору між виробником та споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення визначаються відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (п. 2.2. Правил №190).
		Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» однією з істотних умов договору є порядок вимірювання обсягів наданих послуг.
		Порядок вимірювання обсягів стічних вод, що неорганізовано потрапляють у мережі водовідведення виробника через мережі водовідведення споживачів (дощі, сніготанення та ін.) встановлено вищевказаними Правилами.
		Відповідно до п. 3.1. Правил №190,  розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.
		Місцевим господарським судом встановлено, що у відповідача не встановлені прилади обліку на каналізаційному випуску, а тому, метод визначення їх кількості встановлюється в порядку п. 5.29 Правил №190.
		Пунктом 5.29 Правил №190 передбачено, що  у разі відсутності засобів обліку стічних вод їх облік здійснюється такими методами:
		1)за допомогою засобів обліку на водозаборах;
		2)за паспортною продуктивністю насосів на водозаборах;
		3)за   паспортним   дебітом   усіх   свердловин   та   проектною   потужністю поверхневого водозабору;
		4)на підставі витрат води на технологічні потреби:
		5)на   підставі   замірів   кількості   стічних   вод,   що   надходять   до мереж водовідведення.
		Метод визначення кількості стічних вод встановлюється виробниками.
		Таким чином пропозиція відповідача не може бути прийнята оскільки споживач не є виробником послуг, але таким є позивач.
		Відповідно до п. 2.2. Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої  наказом Держбуду від 19.02.2002р. №37, за додаткову кількість стічних вод, що надходять до міської каналізації у періоди дощів та сніготанення через люки каналізаційних колодязів та приймачі дощової каналізації на території Підприємства, останні сплачують згідно з п. 15.9. Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.94 року № 65, які  втратили свою чинність.
		Сплату за додаткову кількість стічних вод регулює п. 4.10.  Правил №190.
		Згідно п.1.4. Правил №190, стічні води підприємств - усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько - питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території Підприємства (з урахуванням субабонентів).
		Згідно п. 1.2 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України (z0403-02), затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002р. N37, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України  26.04.2002р. за N 403/6691 (далі  Правила №37), останні поширюються на комунальні підприємства  водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі-водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів.
		Приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил N37, а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту. Місцеві правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації передбачають право водоканалу здійснювати нарахування відведення дощових та талих вод абонентам.
		Відповідно      до      пункту      3.6.      Інструкції      про      встановлення      та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів та Правил №37,  приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, оплата споживачами за скид промислових стічних вод здійснюється згідно з Інструкцією про встановлення та стягнення плати   за  скид промислових та інших  стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженою наказом Держбуду від 19.02.2002 N37, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 26.04.2002р. за № 402/6691. 
		Пункт 4.10. Правил №190  встановлює, що "Середньорічний об'єм стічних вод, що утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та здійснення поливально-мийних робіт під час прибирання територій (далі - поверхневі стічні води)», Ор, і неорганізовано потрапляє в мережі водовідведення споживачів або через дощозбірники і колодязі на мережах водовідведення, які розташовані на території споживачів, у мережі водовідведення виробника, як при загально сплавній, так і при розподільній системі водовідведення визначаються за формулою:
		0Р     = ОСОБА_5     +     Ос     +     Опм,
		де     Ор -     середньорічний об'єм поверхневих стічних вод, м /рік;
		Од     - середньорічний об'єм дощових вод, м7рік;
		Ос     -     середньорічний об'єм снігових вод, м7рік;
		Орім -     середньорічний об'єм поливально-мийних вод, м7рік."
		Таким чином, колегія суддів зазначає, що запропонована позивачем редакція п.13.1 договору та Додатку №4 до договору відповідає положенням пунктів 4.10-4.13 Правил №190, якими встановлено порядок вимірювання обсягів стічних  вод, що неорганізовано потрапляють  у мережі водовідведення споживачів (дощів, сніготанення, тощо), оскільки не суперечить способу визначення кількості стічних вод на підставі замірів кількості стічних вод, що надходять до мережі водовідведення. 
		Вказана норма Правил №190 містить вичерпний перелік способів визначення кількості стічних вод, який розширеному тлумаченню не підлягає.
		Аналогічна правова позиція  викладена в постанові Верховного суду України від 29.11.2010р. у справі №9/2пд.
		Крім того, відповідно до  п.4.10 Правил №190 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), додатковий обсяг стічних вод, що неорганізовано потрапляє у періоди дощів та сніготанення в мережі водовідведення споживачів або через зливоприймачі і колодязі на мережах водовідведення, які розташовані на території споживачів, у мережі водовідведення виробника, приймається на підставі результатів відповідних досліджень. У разі відсутності таких результатів, додатковий обсяг стічних вод визначається при загальносплавній  системі водовідведення  - відповідно до площі території, що займає споживач, за нормами ДСТУ 3013-95,за визначеної формулою, за якою розраховується загальний обєм дощових вод, що стікають з території водозабірних басейнів.
		За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов хибного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки вимоги позивача про викладення п.13.1 договору та Додатку №4 у його редакції є правомірними, ґрунтуються на приписах чинного законодавства України та обґрунтованими.
		Таким чином, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції  неповно зясував обставини, що мають значення для справи та дійшов висновків, які не відповідають  фактичним обставинам справи, а тому рішення   господарського суду Полтавської  області від 14.04.2015 року у справі   №917/164/15 підлягає скасуванню, з прийняттям нового  рішення, яким позов слід задовольнити.  
		Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача - ОСОБА_4 особу  підприємця ОСОБА_2, м. Лубни, Полтавська область.
		Керуючись  ст. 101, ч.2 ст. 103, п.1,3 ч.1 ст. 104,  ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу Комунального підприємства Лубни - водоканал Лубенської міської ради, м. Лубни задовольнити.
		Рішення господарського суду Полтавської   області від 14.04.2015 року у справі №917/164/15 скасувати.
		Прийняти нове рішення.
		Позов задовольнити повністю.   
		Викласти п.13.1 договору від 01.01.2015р. №424 в редакції позивача, а саме:
		«п.13.1 Обєм стічних вод, що надходять до систем водовідведення виконавця, визначається за показниками приладів і засобів обліку стічних вод, а при їх відсутності наступним чином:
		- за кількістю води питної, що надходить із систем централізованого питного водопостачання та інших джерел водопостачання (свердловина, річка, озеро, тощо),
		- відповідно до п.4.10 Наказу Мінжитлокомунгоспу №190 від 27.06.2008р. щодо визначення обсягів дощових, талих стічних вод, що потрапили до системи каналізації з площі території, яка визначена в Додатку №4 до договору.
		 Додаток №4 викласти   в редакції позивача».
		Стягнути з ОСОБА_4 особи  підприємця ОСОБА_2, м. Лубни, Полтавська область  (майдан Володимирівський, 18/2, м. Лубни, Полтавська область, 37500, код ЄДРПОУ2189704812)на користь Комунального підприємства Лубни - водоканал Лубенської міської ради (вул. Авіаторська, 52, м. Лубни, Полтавська область, Україна, 37500, р/р 26006060724228 в Полтавському ГРУ ПриватБанк МФО 331401 код ЄДРПОУ 36770447) судовий збір у сумі 1827,00 грн.
		Доручити господарському суду Полтавської  області видати відповідний наказ.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
		Повний текст постанови складено  10.07.2015 року.
		 
		Головуючий суддя                                                                    Сіверін В. І.
		 
		Суддя                                                                                           Терещенко О.І.  
		 
		Суддя                                                                                           Тихий П.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...