Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5011-74/9393-2012 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Визнання права власності.
Надіслано для оприлюднення: 13.07.2015. Зареєстровано: 13.07.2015. Забезпечено надання загального доступу: 15.07.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07.07.2015Справа №5011-74/9393-2012
		за позовом          Приватного акціонерного товариства "УКРГАЗ-ЕНЕРГО"
		до                     Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
		про                     визнання права власності та зобов'язання не чинити перешкоди                                                                                     
		                                                                      Колегія суддів у складі:
		                                                                      Головуючий суддя          Гулевець О.В.
		                                                                      Суддя                              Домнічева І.О. 
		                                                                      Суддя                              Паламар П.І.
		 
		Представники сторін:
		Від позивача:           Волосна Я.О. (дов.), Петрачишкіна В.М. (дов.)
		Від відповідача:          Шикеринець Р.І. (дов.)
		Від третьої особи:          Громніцький Ю.П. (дов.)
		 
		          У судовому засіданні 07.07.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. 
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		У липні 2012 року Закрите акціонерне товариство "УКРГАЗ-ЕНЕРГО", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство  "УКРГАЗ-ЕНЕРГО", звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", в якому, з урахуванням уточнень, просило визнати за ЗАТ  "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" право власності на природний газ в об'ємі 4 862 130,750 тис. куб. м, який зберігається у підземних сховищах газу ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" згідно з договором зберігання природного газу від 15 березня 2006 року № 116-168-05/55 (далі - договір зберігання) станом на 1 вересня 2012 року, та зобов'язати ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" не чинити перешкод ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" у здійсненні його права власності на природний газ, у тому числі, але не виключно, здійснювати на вимогу ЗАТ  "Укргаз-Енерго" відбір із ПСГ ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" природного газу, що належить ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" на праві власності; здійснювати за письмовими зверненнями ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" передачу природного газу, що належить ЗАТ  "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" на праві власності та зберігається в ПСГ ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", з метою його реалізації третім особам у ПСГ ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", підписувати акти приймання - передачі природного газу.
		Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" не визнає за ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" права власності на природний газ, що зберігається в ПСГ ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" згідно з договором зберігання.
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.09.2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2012, позов задоволено частково. Визнано за ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" право власності на природний газ в об'ємі 4862130,750 тис. куб. м, який зберігається в ПСГ ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" згідно з договором зберігання станом на 1 вересня 2012 року; зобов'язано ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" не чинити перешкод ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" у здійсненні його права власності на природний газ, у тому числі здійснювати на вимогу ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" відбір із ПСГ ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" природного газу, що належить ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" на праві власності; здійснювати за письмовими зверненнями ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" передачу природного газу, що належить ЗАТ  "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" на праві власності та зберігається у ПСГ ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", з метою його реалізації третім особам у ПСГ ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", підписувати акти приймання - передачі природного газу; вирішено питання щодо стягнення судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
		Вищий господарський суд України постановою від 18.12.2012 залишив без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2012.
		Постановою Верховного Суду України від 23.12.2014 скасовано постанову Вищого господарського суду України від 18.12.2012, а справу передано на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
		Під час нового розгляду Вищий господарський суд України постановою від 19.02.2015 скасував рішення Господарського суду м. Києва від 27.09.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2012  у справі №5011-74/9393-2012. Справу направлено на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.
		В результаті автоматичного розподілу вказана справа була передана для розгляду судді Гулевець О.В.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2015 суддею Гулевець О.В. прийнято справу № 5011-74/9393-2012 до свого провадження та призначено її до розгляду на 31.03.2015.
		27.03.2015 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від третьої особи - Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надійшли пояснення по справі.
		30.03.2015 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Приватного акціонерного товариства "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" надійшли додаткові пояснення.
		Представник позивача - Приватного акціонерного товариства "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" в судовому засіданні 31.03.2015 надав суду пояснення по справі.
		Представник відповідача - Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в судовому засіданні 31.03.2015 надав суду пояснення по справі, надав суду письмові пояснення, просив долучити їх до матеріалів справи та надав клопотання про продовження строку вирішення спору у справі.
		Представник третьої особи - Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в судовому засіданні 31.03.2015 надав суду пояснення по справі.
		В судовому засіданні 31.03.2015 у справі № 5011-74/9393-2012 оголошено перерву до 21.04.2015.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2015 виправлено описку допущену в ухвалі Господарського суду міста Києва від 27.02.2015 у справі № 5011-74/9393-2012 та змінено найменування юридичної особи позивача з Закритого акціонерного товариства "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" на Приватне акціонерне товариство "УКРГАЗ-ЕНЕРГО".
		Представник відповідача - Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в судовому засіданні 21.04.2015 надав суду додаткові письмові пояснення, просив долучити їх до матеріалів справи.
		В судовому засіданні 21.04.2015 представники сторін надали суду пояснення по справі.
		21.04.2015 в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом було встановлено, що справа № 5011-74/9393-2012 відноситься до категорії складних, в зв'язку з чим підлягає колегіальному розгляду.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2015 призначено колегіальний розгляд справи № 5011-74/9393-2012.
		23.04.2015 в результаті проведення автоматичного розподілу справи № 5011-74/9393-2012, вказана справа була передана на розгляд колегії суддів у складі: Гулевець О.В. (головуючий), суддя Домнічева І.О., суддя Паламар П.І. 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2015 колегією суддів у складі: Гулевець О.В. (головуючий), суддя Домнічева І.О., суддя Паламар П.І. прийнято справу №5011-74/9393-2012 до свого провадження та призначено її до розгляду на 26.05.2015.
		26.05.2015 розгляд справи № 5011-74/9393-2012 не відбувся, у зв'язку з перебуванням на лікарняному учасника колегії суддів з розгляду даної справи.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2015 розгляд справи № 5011-74/9393-2012 призначено на 06.07.2015.
		06.07.2015 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Приватного акціонерного товариства "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить визнати за ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" право власності на природний газ в об'ємі 3992861,036 тис. куб. м, який зберігається в підземних сховищах газу ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" згідно до договору зберігання природного газу № 116-168-05/55 від 15 березня 2006 року станом на 01.07.2015 та зобов'язати ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" не чинити перешкоди ЗАТ "Укргаз-Енерго" у здійсненні його права власності на природний газ, у тому числі, але не виключно, здійснювати на вимогу ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" відбір з підземних сховищ газу ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" природного газу, що належить ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" на праві власності; здійснювати за письмовими зверненнями ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" передачу природного газу, що належить ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" на праві власності та зберігається в підземних сховищах газу ДК "Укртрансгаз", з метою його реалізації третім особам у підземних сховищах газу ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", підписувати акти приймання - передачі природного газу.
		В судове засідання 06.07.2015 з'явились представники позивача, відповідача та третьої особи.
		Представник позивача - Приватного акціонерного товариства "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" в судовому засіданні надав суду пояснення щодо заяви про зменшення позовних вимог.
		Частиною 4 ст. 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. 
		Судом встановлено, що заява про зменшення розміру позовних вимог відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, прийнята судом до розгляду та подальший розгляд справи здійснюється щодо вимог викладених у даній заяві.
		Судом розпочато розгляд справи по суті позовних вимог.
		В судовому засіданні 06.07.2015 судом було оголошено перерву. Після перерви суд продовжив розгляд справи по суті позовних вимог.
		Представник позивача - Приватного акціонерного товариства "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" в судовому засіданні 06.07.2015 надав суду пояснення по суті позовних вимог, підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.
		Представник відповідача - Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в судовому засіданні 06.07.2015 надав суду пояснення по суті заперечень на позов, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
		Представник третьої особи - Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в судовому засіданні 06.07.2015 надав суду пояснення щодо заперечень на позов.
		В судовому засіданні 06.07.2015 відповідно до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 07.07.2015.
		07.07.2015 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Приватного акціонерного товариства "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" надійшли додаткові пояснення по справі, в яких позивач надав пояснення щодо позовних вимог та просить суд визнати за  Приватним акціонерним товариством "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" право власності на природний газ в об'ємі 3992861,036 тис. куб. м., який зберігається в підземних сховищах газу Публічної акціонерної компанії "Укртрансгаз" станом на 01.07.2015 року та зобов'язати ПАТ "Укртрансгаз"  не чинити перешкоди ПрАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" у здійсненні його права власності на природний газ, у тому, числі здійснювати на вимогу ПрАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" відбір з підземних сховищ газу Публічної акціонерної компанії "Укртрансгаз" природного газу, що належить ПрАТ "УКРГАЗ- ЕНЕРГО" на праві власності; здійснювати за письмовими зверненнями ПрАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" передачу природного газу, що належить ПрАТ "УКРГАЗ- ЕНЕРГО" на праві власності та зберігається в підземних сховищах газу ПАТ "Укртрансгаз", з метою його реалізації третім особам у підземних сховищах газу ПАТ "Укртрансгаз", підписувати акти приймання-передачі природного газу, підписувати акти-звірки залишків природного газу, що належить ПрАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" на праві власності та зберігається в підземних сховищах газу ПАТ "Укртрансгаз".
		В судове засідання 07.07.2015 з'явились представники позивача, відповідача та третьої особи.
		Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення щодо своїх письмових додаткових пояснень, поданих через канцелярію суду.
		Суд, розглянувши надані представником додаткові пояснення по справі, встановив, що у прохальній частині даних письмових пояснень викладено позовні вимоги у іншій редакції, що фактично свідчить про зміну предмету позову. Враховуючи те, що відповідні пояснення у відповідності до вимог ст. 22 ГПК України є заявою про зміну предмету позову, а розгляд справи по суті  було розпочато у судовому засіданні 06.07.2015, то відповідні пояснення в частині викладених позовних вимог не приймаються судом до уваги, а розгляд справи здійснюється у редакції заяви про зменшення від 06.07.2015. При цьому, під час розгляду справи суд враховує пояснення по справі викладені в додаткових письмових поясненнях.
		Представники позивача - Приватного акціонерного товариства "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" в судовому засіданні 07.07.2015 підтримали позовні вимоги. 
		Представник відповідача - Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" та третьої особи - Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в судовому засіданні 07.07.2015 заперечили позовні вимоги.
		Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні  07.07.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.
		Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників  позивача,  відповідача та третьої особи, суд 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		15.03.2006 між Дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", (зберігач, відповідач) та Закритим акціонерним товариством "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" (поклажодавець, позивач) було укладено договір зберігання природного газу № 116-168-05/55 (далі - договір зберігання).
		Відповідно до п. 1.1. договору зберігання, зберігач зобов'язася за плату, протягом встановленого даним договором строку, зберігати в підземних сховищах газу (далі - ПСГ), природний газ, в тому числі страховий запас газу, переданий йому поклажодавцем, і повернути останньому у схоронності рівну кількість газу зазначеної в договорі якості, а поклажодавець зобов'язався внести плату за зберігання у встановлені даним договором строки.
		Згідно із п. 2.1. договору зберігання, поклажодавець передає зберігачу газ на зберігання, в тому числі страховий запас газу, в загальному обсязі до 4 000 000 тис. куб. м., що закачується поклажодавцем в ПСГ в сезоні 2006 - 2007 років та/або приймається поклажодавцем в ПСГ від третіх осіб;
		З зазначеного загального обсягу газу страховий запас складає до 1 000 000 тис. куб. м, який поклажодавець забезпечує у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1729 "Про порядок забезпечення галузей національної економіки та населення природним газом" та наказу Міністерства палива та енергетики України від 5 серпня 2002 року № 469 "Про затвердження Порядку створення страхового запасу природного газу в натуральній та грошовій формах".
		Зберігач не має права без письмової згоди поклажодавця здійснювати відбір та будь-яким іншим чином розпоряджатися газом поклажодавця, переданим останнім на зберігання в ПСГ.
		Додатковою угодою № 2 від 23.03.2007 перший абзац пункту 2.1 договору зберігання доповнено такими словами та цифрами "поклажодавець передає зберігачу газ на зберігання, в тому числі страховий запас газу, в сезоні зберігання газу 2007-2008 років в обсязі до 15000000000,000 куб. м, який закачується поклажодавцем в ПСГ та/або приймається поклажодавцем в ПСГ від третіх осіб. Обсяги газу, які поклажодавець передає зберігачу на зберігання, в тому числі обсяги страхового запасу газу, в сезоні зберігання газу 2008-2009 років та в наступних сезонах зберігання сторони узгоджують до початку кожного сезону зберігання, що оформлюється сторонами додатковими угодами до даного договору. Додаткові угоди до даного договору є його невід'ємною частиною".
		Додатковою угодою № 3 від 02.07.2007 сторони домовились в абзаці 2 п. 2.1. цифри "1000000" замінити на цифри "1500000".
		Відповідно до п. 2.4 договору зберігання (у редакції додаткової угоди № 2 від 23.03.2007) строк зберігання газу поклажодавця в ПСГ в сезоні зберігання газу 2006-2007 років визначається з моменту закачування газу в ПСГ або передачі газу зберігачу в ПСГ до завершення періоду відбору, але не пізніше 15 квітня 2011 року.
		Сезон зберігання газу 2006-2007 років визначаються як проміжок часу від моменту початку закачування газу в ПСГ або передачі газу зберігачу в ПСГ до 15 квітня 2007 року.
		Сезон зберігання газу 2007-2008 років визначаються як проміжок часу від моменту закачування газу в ПСГ, як правило з 15 квітня 2007 року до 15 квітня 2008 року.
		Сезон зберігання газу 2008-2009 років визначаються як проміжок часу від моменту закачування газу в ПСГ, як правило з 15 квітня 2008 року до 15 квітня 2009 року.
		Сезон зберігання газу 2009-2010 років визначаються як проміжок часу від моменту закачування газу в ПСГ, як правило з 15 квітня 2009 року до 15 квітня 2010 року.
		Сезон зберігання газу 2010-2011 років визначаються як проміжок часу від моменту закачування газу в ПСГ, як правило з 15 квітня 2010 року до 15 квітня 2011 року.
		Згідно із 2.5 договору зберігання (у редакції додаткової угоди № 2 від 23.03.2007) сторонами визначено, що в сезоні зберігання 2006-2007 років поклажодавець передає зберігачу газ на зберігання, в тому числі страховий запас газу, в період закачування газу в ПСГ до 15 жовтня 2006 року. Період закачування газу в ПСГ в сезоні зберігання газу 2007-2008 років та в кожному наступному сезоні зберігання газу визначається як проміжок часу, протягом якого здійснюється закачування газу в ПСГ , як правило з 15 квітня до 15 жовтня одного сезону зберігання газу.
		Відбір газу із ПСГ, в тому числі страхового запасу газу, і передача його зберігачем поклажодавцю здійснюється в період відбору газу. Період відбору газу з ПСГ в сезоні зберігання газу 2006-2007 років закінчується 15 квітня 2007 року. Період відбору газу з ПСГ в сезоні зберігання газу 2007-2008 років та в кожному наступному сезоні зберігання газу визначається як проміжок часу, протягом якого здійснюється відбір газу з ПСГ , як правило з 15 жовтня до 15 квітня одного сезону зберігання газу.
		Відповідно до п. 2.7. договору зберігання (у редакції додаткової угоди № 1 від 28.02.2007), поклажодавець до 25-го числа місяця, що передує місяцю закачування або відбору газу в/із ПСГ (але не пізніше ніж за 5-ть робочих днів до початку місяця закачування або відбору газу в/із ПСГ), надає зберігачу в письмовій формі заявку на закачування або відбір газу в/із ПСГ місячного обсягу газу, в тому числі на обсяг страхового запасу газу, який планується закачати або відібрати в/із ПСГ.
		Зберігач протягом 5-ти робочих днів з моменту надходження заявки поклажодавця розглядає її, з урахуванням потужностей ПСГ і пропускної спроможності газотранспортної системи, та повідомляє про своє рішення поклажодавця в письмовій формі за реквізитами, зазначеними в даному договорі.
		У випадку не направлення зберігачем поклажодавцю рішення щодо заявки у встановлений даним договором спосіб і строк заявка поклажодавця вважається такою, що узгоджена зберігачем.
		Після узгодження сторонами місячних обсягів закачування або відбору газу поклажодавця в/із ПСГ зберігач здійснює закачування або відбір газу в/із ПСГ узгоджених обсягів газу у місяці закачування або відбору газу в/із ПСГ.
		Відповідно до п. 4.2. договору зберігання (у редакції додаткової угоди № 1 від 28.02.2007) поклажодавець сплачує послуги по відбору газу з ПСГ надані зберігачем шляхом перерахування грошових коштів на його рахунок до 20-го числа місяця, наступного за звітним місяцем відбору газу.
		Вартість послуг по відбору газу визначається за формулою наведеною в п. 4.2. договору на підставі тарифів та акту прийому-передачі газу за звітний місяць відбору газу з ПСГ, зазначеного в. п. 2.10 договору.
		Відповідно до пункту 9.1 договору зберігання, даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє в частині зберігання газу до 15 квітня 2007 року, а в частині проведення розрахунків за надані зберігачем послуги - до повного виконання поклажодавцем своїх зобов'язань за цим договором.
		Додатковою угодою від 26 квітня 2011 року № 5 до договору зберігання продовжено його строк дії до 15 квітня 2012 року.
		Згідно з Актом звірки складеним Закритим акціонерним товариством "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" та ДК "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" за перiод з 01.01.2007 по 01.09.2007, вбачається, що  в ПСГ ДК "Укртрансгаз" станом на 01.09.2007 (без врахування закачки за серпень 2007) знаходиться на зберіганні природний газ в обсязі 8394291,910 тис. куб. м. 
		Обґрунтовуючи позов, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивач зазначає, що станом на 01 липня 2015 року в підземних сховищах газу відповідача знаходиться 3992861036 куб.м.  природного газу, який належить позивачу. 
		Згідно із позовної заяви та пояснень ПрАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО", приводом для звернення позивача з позовом про захист права власності стало звернення у листопаді 2010 року ДК "Укртрансгаз" до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" про стягнення заборгованості за договором зберігання природного газу № 116-168 від 15 березня 2006 року. У позовній заяві ДК "Укртрансгаз" стверджувало, що обсяг залишків природного газу в ПСГ на початок сезону 2010/2011 років становив 321 392,528 тис. м. куб. 
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.06.2011 у справі № 37/553 в позові ДК "Укртрансгаз" було відмовлено. Вказане рішення залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2011. 
		Позивач зазначає, що рішенням Господарського суду міста Києва по справі № 37/553 встановлений факт безпідставності вимог ДК "Укртрансгаз" щодо стягнення з ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" заборгованості за послуги вiдбору газу, оскiльки останнiй не надавав дозволу на вiдбiр належного йому на правi власності природного газу. Також, суд погодився з тим, що ДК "Укртрансгаз" як зберiгач не мав права без письмової згоди поклажодавця здiйснювати вiдбiр та будь-яким iншим чином розпоряджатися газом поклажодавця, переданим останнім на зберігання в ПСГ. 
		Таким чином, позивач стверджує, що факт вчинення перешкод відповідачем в реалізації позивачем свого права власності на природний газ встановлений рішенням суду у справі №37/553. У зв'язку із невизнанням відповідачем права власності позивача на майно (газ), позивач, маючи у власності природний газ в ПГС був позбавлений можливості використовувати цей газ у своїй господарській діяльності та передавати його у власність іншим суб'єктам господарювання.
		Також, позивач у своїх поясненнях зазначає, що 30.06.2009 Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ) був складений акт перевірки додержання ліцензійних умов "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" №157, в якому зазначено, що відповідно до акту звірки між Закритим акціонерним товариством "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" та ДК "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишок природного газу в сховищах станом на 01.09.2007 складав  8 394 291,910 тис.куб.м. та відповідно до пояснень ліцензіата (ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО") в листі від 24.06.2009 №07-14/2-1366 в період з вересня 2007 року по червень 2009 відбір акти про відбір або закачку газу не складались, заявок на відбір природного газу  ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" не подавалось, а дані ДК  "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" не містять інформації щодо наявності у ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО"  обсягів газу в ПГС.
		Позивач вказує, що неодноразово намагався реалізувати своє право власності на природний газ, проте відповідач чинив перешкоди, а саме:  не визнавав наявних у позивача обсягів газу в ПСГ; не передбачав їх в річних балансах надходження та розподілу газу споживачам; не виконував заявки власника на відбір природного газу; повертав позивачу акти відбору без підписання зі свого боку, зазначав про нечинність актів приймання-передачі природного газу третім особам, в підтвердження чого позивачем надано листи від 09.01.2009 №64-02/9, 03.02.2009 №946/64-004, від 01.04.2009 №3019/64-004, від 22.05.2009 №5072/64-001, від 22.05.2009 №5073/64-001, від 22.05.2009 №5074/64-001, від 16.11.2009 №14044/64-001, від 21.07.2010 №8402/64-014, від 30.09.2010 №64-1756/5, від 30.09.2010 №11249/64-004, від 02.11.2010 №64-1079/5, від 06.12.2010 №14228/64-014, від 15.10.2010 №11899/64-004, від 14.10.2010 №6-6455/1.2-10.
		Відповідач позовні вимоги заперечив, посилаючись на те, що наявність між сторонами договірних відносин виключає можливість заявлення вимог про визнання права власності та усунення перешкод та застосування положень ст. 392 ЦК України та позивачем не доведено вчинення відповідачем дій спрямованих на здійснення перешкод у користуванні природним газом.
		Відповідач, вказує, що відповідно до оперативної інформації Центрального диспетчерського департаменту ПАТ "Укртрансгаз" станом на 01.03.2015 в ПСГ знаходиться 64010,495 тис.куб.м природного газу, що належить позивачу, в тому числі, арештований обсяг газу - 26413,252 тис. куб.м.
		Також, відповідач заперечуючи позов, зазначає, що певний обсяг газу щодо якого заявлено вимоги був спожитий промисловими споживачами в березні-червні 2008 року з ресурсів газу позивача, що знаходились в ПГС, а також був використаний у жовнті 2007 року суб'єктами господарювання по газопостачанню та газифікації.
		Відповідач - ПАТ ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України"  та третя особа - ПАТ  "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" зазначали, що 3,965 млрд.куб.м. природного газу, щодо яких позивачем заявлені вимоги про визнання права власності, є предметом договору поставки природного газу № 453/77/П-07 від 29 листопада 2007 року, укладеного мiж ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" та НАК "Нафтогаз України". 
		Вiдповiдачем зазначено про вiдсутнiсть вiдомостей щодо підписання мiж ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" та НАК "Нафтогаз України" актів приймання-передачi природного газу за договором № 453/77/П-07 від 29.11.2007 року на обсяг 3,965 млрд. куб. м., а НАК "Нафтогаз України" відповідні акти надані не були. 
		Оскільки, як зазначалось позивачем, в період з 01 жовтня по 31 грудня 2007 року та в період з 01 лютого по 30 червня 2008 року, акти, передбачені пунктом 2.10 договору зберігання природного газу № 116-168-05/55 від 15.03.2006 між сторонами не складались, то в підтвердження обсягів закачки та/або відбору газу позивача з ПСГ відповідача, позивачем було надано первинні документи, що підтверджують обсяги закупiвлi природного газу позивачем та обсяги його реалізації покупцям.
		Позивачем заявлено вимоги (в останній редакції) про визнання за ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" права власності на природний газ в об'ємі 3992861,036 тис. куб. м, який зберігається в підземних сховищах газу ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" згідно до договору зберігання природного газу № 116-168-05/55 від 15 березня 2006 року станом на 01.07.2015 та зобов'язання ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" не чинити перешкоди ЗАТ "Укргаз-Енерго" у здійсненні його права власності на природний газ, у тому числі, але не виключно, здійснювати на вимогу ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" відбір з підземних сховищ газу ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" природного газу, що належить ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" на праві власності; здійснювати за письмовими зверненнями ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" передачу природного газу, що належить ЗАТ  "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" на праві власності та зберігається в підземних сховищах газу ДК "Укртрансгаз", з метою його реалізації третім особам у підземних сховищах газу ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", підписувати акти приймання - передачі природного газу.
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.09.2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2012, позов задоволено частково. Визнано за ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" право власності на природний газ в об'ємі 4862130,750 тис. куб. м, який зберігається в ПСГ ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" згідно з договором зберігання станом на 1 вересня 2012 року; зобов'язано ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" не чинити перешкод ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" у здійсненні його права власності на природний газ, у тому числі здійснювати на вимогу ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" відбір із ПСГ ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" природного газу, що належить ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" на праві власності; здійснювати за письмовими зверненнями ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" передачу природного газу, що належить ЗАТ  "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" на праві власності та зберігається у ПСГ ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", з метою його реалізації третім особам у ПСГ ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", підписувати акти приймання - передачі природного газу; вирішено питання щодо стягнення судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
		Верховний Суд України в постанові від 23.12.2014 дійшов висновку що суди попередніх інстанцій неправильно застосували до встановлених обставин ст. 392 ЦК України та залишили поза увагою ту обставину, що спір виник із договірних відносин між сторонами договору. 
		Вищий господарський суд України у постанові від 19.02.2015 вказав, що при повторному розгляді справи необхідно з'ясувати чи перебувають сторони на момент передачі позову до суду в зобов'язальних правовідносинах; правовідносини сторін і підстави позову; правильно застосувати до них норми права що регулюють ці правовідносини;  дослідити чи існує правовий зв'язок між договором зберігання та договором поставки газу від 29.11.2007; яким чином він впливає на дійсні права та обов'язки сторін у зобов'язальних відносинах, зокрема в частині реальних обсягів газу, який належить позивачу (поклажодавцю) та зберігався за договором зберігання від 15.03.2006. 
		У відповідності до ст. 111-28 ГПК України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111- 16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
		Статтею 111-12 ГПК України встановлено, що вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи. 
		Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
		Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Між позивачем як поклажодавцем та відповідачем як зберігачем було укладеного договір зберігання природного газу № 116-168-05/55 від 15.03.2006. 
		Частиною 1 статті 936 ЦК України передбачено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. 
		Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (ч. 1 ст. 14 ЦК України).
		У відповідності до умов договору зберігання відповідач зобов'язався зберігати в підземних сховищах газу (ПГС) природний газ переданий позивачем.
		Відповідно до ч. 1 ст. 938 ЦК України, зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. 
		Пунктом 2.4. договору зберігання (у редакції додаткової угоди №5 від 26.04.2011) передбачено, що строк зберігання газу позивача в ПГС визначається з моменту початку закачування газу в ПГС або передачі газу відповідачу в ПГС до моменту повного відбору газу з ПГС, але не пізніше 15 квітня 2012 року.
		Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Згідно зі статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Позивачем заявлені вимоги про визнання за позивачем права власності на природний газ в обсязі 3992861036 куб.м., що знаходиться в сховищах відповідача та усунення перешкод у здійсненні позивачем права власності на природний газ, на підставі положень ст. 316, ст. 317, ст. 321, ст. 391, ст. 392 ЦК України.
		Позивач вказує, що в підземних сховищах газу відповідача станом на 01 липня 2015 року знаходиться 3992861036 куб.м. природного газу, який належить позивачу, що розрахований позивачем наступним чином: 4862130750 куб м. (об'єм газу станом на 01.09.2012) + 8065242 куб. м. (придбання газу в ПГС в жовтні 2012) - 949922140 куб. м. (відбір газу з ПГС в період з вересня 2012 року по травень 2013 року) = 3992861036 куб. м. 
		Відповідно до Акту звірки складеного Закритим акціонерним товариством "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" та ДК "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" за перiод з 01.01.2007 по 01.09.2007, в ПСГ ДК "Укртрансгаз" станом на 01.09.2007 (без врахування закачки за серпень 2007) знаходився на зберіганні природний газ в обсязі 8394291,910 тис. куб. м. 
		Позивач в письмових поясненнях до позову зазначав, що в жовтні 2007 року, ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" закуплено i забезпечено поставку до газотранспортної системи України 3495144,935 тис. куб. м природного газу, продано покупцям 4265003,727 тис. куб. м газу (без урахування реалiзацiї в ПСГ відповідача), а тому обсяг вiдбору газу позивача в жовтнi 2007 року становив 769 858,792 тис. куб. м газу; в листопаді 2007 року позивачем закуплено та забезпечено поставку до газотранспортної системи України 3799883,479 тис. куб. м природного газу, продано покупцям 3     799 883,479 тис. куб. м. газу, а тому обсяг вiдбору/закачки газу позивача в листопаді 2007 року становив 0,000 тис. куб. м газу; у груднi 2007 року ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" закупило i забезпечило поставку до газотранспортної системи України 4132248,192 тис. куб. м природного газу та продало покупцям 3568572,379 тис. куб. м газу, а тому обсяг закачки газу позивача в груднi 2007 року становив 563 675,813 тис. куб. м газу; у лютому 2008 року ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" закуплено i забезпечено поставку до газотранспортної системи України 2 456 726,085 тис. куб. м природного газу, продано покупцям 2157987,172 тис. куб. м газу (без урахування реалiзацiї в ПСГ), а тому обсяг закачки газу позивача в лютому 2008 року становив 298 738,913 тис. куб. м газу; в березні 2008 року ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" закупило i забезпечило поставку до газотранспортної системи України 14 725,777 тис. куб. м природного газу, продано покупцям 1 881 369,735 тис. куб. м газу (без урахування реалiзацiї в ПСГ), а тому обсяг відбору газу позивача в березнi 2008 року становив 1     866 643,958 тис. куб. м газу; у квітні 2008 року позивачем закуплено та забезпечено поставку до газотранспортної системи України 14406,684 тис. куб. м. природного газу, продано покупцям 146 357,024 тис. куб. м. газу, а тому обсяг вiдбору газу позивача в квітні 2008 року становив 131 950,340 тис. куб. м. газу; у травні 2008 року ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" закупило i забезпечило до газотранспортної системи України 8 800,000 тис.куб.м природного газу, продало покупцям 88 325,436 тис. куб. м. газу, а тому  обсяг вiдбору газу позивача в травні 2008 року становив 79 525,436 тис.куб.м газу; у червні 2008 року  позивачем продано покупцям 17 714,183 тис. куб. м газу, а тому, вiдбору газу позивача в травні 2008 року становив 17 714,183 тис. куб. м. газу. 
		Також, позивачем зазначено, що в жовтні 2012 року позивачем придбано 80652426 куб. м. газу в ПГС відповідача та здійснено відбір природного газу у вересні 2012 року, листопаді 2012 року, грудні 2012 року, січні 2013 року, березні 2013 року, в об'ємі 949922140 куб. м. у ПГС відповідача.
		Пунктом 2.10 договору зберігання визначено, що обсяг газу, який передається сторонами при його закачуванні та/або відборі в/із ПСГ, у відповідному місяці оформлюється актом прийому-передачі газу. Акти прийому-передачі газу складаються сторонами та скріплюються печаткою до 15-го числа, наступного за звітним місяцем закачування та/або відбору газу в/із ПСГ. В актах прийому-передачі газу вказується обсяг газу, в тому числі обсяг страхового запасу газу, закачаний або відібраний в/із ПСГ. Акти прийому-передачі газу є підставою для розрахунків.
		Відповідно до п. 2.12. договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 23.03.2007) сторони зобов'язуються протягом строку дії даного договору щорічно до 15 травня складати акт про обсяг залишку (невикористаної частини) газу поклажодавця в ПСГ зберігача по завершенню чергового сезону зберігання газу. Акти про обсяг залишку газу є підставою для розрахунків.
		З огляду на вищенаведені положення договору зберігання вбачається, що позивач та відповідач взяли на себе зобов'язання при закачуванні природного газу у ПГС та при відборі природного газу з ПГС складати і підписувати оформляти відповідні акти приймання - передачі природного газу, в яких вказується обсяг природного газу закачування та/або відбір газу в/із ПСГ. 
		Проте, як вбачається з пояснень сторін та матеріалів справи, при закачуванні природного газу у підземні сховища відповідача відповідні акти приймання-передачі природного газу  сторонами не оформлялись та частково здійснювалось оформлення актів приймання-передачі природного газу при відборі газу.
		Натомість, обсяг газу, який за доводами позивача знаходиться у сховищах відповідача, визначався позивачем на підставі первинних документів, що підтверджують обсяги закупiвлi природного газу ПАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" та обсяги його реалізації ПАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" покупцям та частково за актами приймання-передачі при відборі природного газу.
		Проте, дослідивши наявні в матеріалах справи акти приймання-передачі між продавцями природного газу та позивачем та акти приймання-передачі між позивачем та покупцями природного газу, судом встановлено, що відповідні первинні документи не містять посилань на те, що прийняття газу позивачем здійснюється на підставі договору зберігання природного газу № 116-168-05/55 від 15.03.2006, у частині актів складених між позивачем та продавцями не зазначено, що приймання-передача природного газу здійснюється в підземних сховищах газу ПАТ "Укртрансгаз", а первинні документи, що підтверджують  реалізацію ПАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" покупцям не містять посилань на те, що відбір газу здійснювався у сховищах відповідача та з боку ПАТ "Укртрансгаз" не підписувались.
		Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що первинні документи закупiвлi природного газу ПАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" та обсяги його реалізації ПАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" покупцям не підтверджують дійсного об'єму природного газу, який станом на 01.07.2015 знаходиться в підземних сховищах відповідача. 
		Також, у відповідності до положень пункту 2.14. договору зберігання передбачено, що у випадку, якщо на момент завершення строку дії даного договору в частині зберігання газу - 15 квітня 2012 року, в ПГС відповідача залишилась невикористана частина обсягу газу позивача, останній зобов'язується скласти в термін до 15 травня 2012 року акт про обсяг залишку природного газу в ПГС. Проте, такого акту про обсяг залишку природного газу між сторонами не укладалось.
		З приводу посилань відповідача на споживання природного газу суб'єктами господарювання та промисловими споживачами, то суд, відхиляє вказані доводи відповідача, оскільки матеріли справи не місять належних доказів відбору позивачем природного газу у ПГС вказаним особам.
		Водночас, відповідач - ПАТ ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" та третя особа - ПАТ  "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" зазначали, що 3,965 млрд.куб.м. природного газу, щодо яких позивачем заявлені вимоги про визнання права власності, є предметом договору поставки природного газу № 453/77/П-07 від 29 листопада 2007 року, укладеного мiж ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" та НАК "Нафтогаз України". 
		З матеріалів справи вбачається, що листом від 29.11.2007 № 05-07-04753 ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" надіслало на адресу НАК "Нафтогаз України" підписаний з свого боку проект договору поставки природного газу № 453/77/П-07 від 29.11.2007.
		У відповідності до даного договору поставки було визначено зобов'язання продавця (ЗАТ "Укргаз-Енерго") передати покупцю (НАК "Нафтогаз України") та зобов'язання покупця прийняти та оплатити на умовах цього договору природний із в обсязі до 2007000000,00 куб. метрів з ресурсу грудня 2007 року.
		З матеріалів справи вбачається, що НАК "Нафтогаз України" було підготовлено та листом від 06.12.2007 № 6/1-2008-6520 надіслано на адресу ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" договір поставки природного газу № 453/77/П-07 від 29.11.2007, підписаний та скріплений  печаткою з боку НАК "Нафтогаз України" з протоколом розбіжностей до вказаного договору. В протоколі розбіжностей НАК "Нафтогаз України" зазначила, зокрема,  обсяг  природного газу - до 3 965 000 000,00 куб. метрів; період поставки - з ресурсу листопада і грудня 2007 року; розрахунок  за поставлений природний газ - протягом 25 банківських днів з дати підписання сторонами місячного акту приймання-передачі газу.
		Відповідно до повідомлення про вручення листа НАК НАК "Нафтогаз України" від 06.12.2007 № 6/1-2008-6520, ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" отримало договір з протоколом розбіжностей 19.12.2007.
		Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999р., первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
		У відповідності до положень договору поставки № 453/77/П-07 від 29.11.2007 таким первинним документом, який підтверджує факт приймання передачі природного газу, а також є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий газ, є акт приймання - передачі.
		Відповідачем зазначено про вiдсутнiсть вiдомостей щодо підписання мiж ЗАТ "Укргаз-Енерго" та НАК "Нафтогаз України" актів приймання-передачi природного газу за договором № 453/77/П-07 від 29.11.2007 на обсяг 3,965 млрд. куб. м., а НАК "Нафтогаз України" відповідні акти надані не були. Матеріали справи не містять таких актів приймання-передачі природного газу за договором поставки №453/77/П-07 від 29.11.2007, в тому числі, в яких би містилось посилання на придбання третьою особою природного газу у сховищах відповідача. 
		З наявних матеріалах справи платіжних доручень за 19.02.2008 - 26.02.2008 вбачається, що НАК "Нафтогаз України" перерахувало ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" 3342677360,64 грн. з призначенням платежу: оплата за природний газ за договором №453/77/П-07 від 29.11.2007.
		В свою чергу, ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" видало НАК "Нафтогаз України" податкові накладні на обсяг природного газу 3 858 122 530,74 куб. метрів, в яких зазначено, що умовою поставки є договiр № 453/77/П-07 від 29.11.2007.
		Разом з тим, матеріали справи не містять та сторонами не надано актів приймання-передачі природного газу за договором поставки №453/77/П-07 від 29.11.2007, які б підтверджували фактичну передачу позивачем природного газу із сховища відповідача, що зберігається за договором зберігання природного газу № 116-168-05/55 від 15.03.2006 та прийняття його третьою особою у обсязі 3,965 млрд. куб. м.
		З огляду на наведене та зважаючи на характер спірних відносин щодо визнання права власності позивача у даній справі, у суду відсутні підстави для врахування вказаного договору поставки №453/77/П-07 від 29.11.2007 та обсягу газу у розмірі 3,965 млрд. куб. м. при вирішенні спору.
		В той же час, суд відхиляє посилання відповідача на висновок науково-правової експертизи № 126/9-е вiд 31.01.2008 Інституту держави i права ім.. В. М. Корецького НАН України, як на підтвердження факту укладання мiж ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" та НАК "Нафтогаз України" договору поставки природного газу № 453/77/П-07 вiд 29.11.2007, оскільки, питання пов'язані з укладенням договорів у відповідності до чинного законодавства віднесено до компетенції суду.
		Щодо посилань позивача на те, що рішеннями судів у справі №5011-42/3872-2012  було встановлено, що договір поставки природного газу № 453/77/П-07 вiд 29.11.2007 мiж ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" та НАК "Нафтогаз України" не укладався, газ за цим договором від ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" до НАК "Нафтогаз України" не передавався, акти приймання-передачі не складались, суд зазначає, що з судових рішень у справі №5011-42/3872-2012, вбачається, що в межах розгляду відповідної справи судами не встановлювалось факту укладення чи не укладення договору поставки між позивачем та третьою особою, а тому дані посилання позивача не приймаються судом до уваги. 
		Крім того, посилання сторін на рішення судів у справах 910/6260/13, №5011-42/3872-2012, №42/78-17/284, №7/417, №13/5026/2677/2011, №23/81пн/2011, №35/5005/16618/2011, №38/338пн, №5015/7187/11, №5015/7186/11, №15/5025/2134/11, №38/5005/16660/2011, №38/337пн, №3/17-4829-2011, №5015/7173/11, №5010/2392/2011-22/91, №24/335, №5010/2391/2011-15/129, №26/014-12, №05/5004/101/12, №5015/528/12, №5006/24/28/2012, №6/5005/1139/2012, №6/5005/2719/2012, №37/5005/1204/2012, №4/016-12, №18/257/12, №5023/1338/12 в обґрунтування своїх доводів щодо обсягів газу у сховищах відповідача не приймаються судом до уваги, оскільки, як встановлено судом, обставини встановлені вказаними рішеннями не впливають на вирішення справи по суті щодо визнання права власності та усунення перешкод у користуванні майном.
		Відповідно до cт. ст. 316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб; власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
		Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. 
		Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. 
		У випадку якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до статті 392 ЦК України права такої особи підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно.
		Позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів, а особи, які не визнають, оспорюють, заперечують право власності, не перебувають із власником у зобов'язальних відносинах. 
		Отже, якщо між сторонами існують договірні відносини стосовно майна, що є предметом спору, то задоволення вимоги про визнання права власності не є можливим, оскільки, в такому разі захист порушеного права має здійснюватися у відповідності до положень зобов'язального права. 
		Як встановлено судом вище, між позивачем та відповідачем укладено договір зберігання природного газу № 116-168-05/55 від 15.03.2006.
		Частиною 1 статті 631 ЦК України, визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. 
		Пунктом 9.1. договору зберігання (у редакції додаткової угоди №5 від 26.04.2011)  визначено, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє в частині зберігання газу до 15 квітня 2012 року (з урахуванням пункту 2.14 даного договору), а в частині проведення розрахунків за надані відповідачем послуги - до повного виконання позивачем своїх зобов'язань за даним договором.
		Оскільки, сторони погодили, що договір зберігання діє в частині зберігання газу до 15 квітня 2012 року та в частині проведення розрахунків за надані відповідачем послуги - до повного виконання позивачем своїх зобов'язань за даним договором, доказів виконання позивачем свого обов'язку за договором в частині повної оплати за надані послуги матеріали справи не містять, то суд дійшов висновку, що на час звернення позивача до суду з даним позовом (12.07.2012) позивач та відповідач перебували у зобов'язальних відносинах відповідно до договору зберігання природного газу № 116-168-05/55 від 15.03.2006, які регулюються нормами глави 66 Розділу ІІІ Книги п'ятої  Цивільного кодексу України. 
		Враховуючи те, що спірні правовідносини між сторонами виникли між сторонами відповідно до договору зберігання природного газу № 116-168-05/55 від 15.03.2006 та сторони перебували у договірних зобов'язаннях, то позивач мав обрати такий засіб захисту права на природний газ, переданого на зберігання відповідачу, що обумовлений нормами права, які регулюють відносини сторін за договором зберігання.
		При цьому, підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності, згідно з вимогами статті 392 Цивільного кодексу України є оспорення існуючого права, а не намір набути вказане право за рішенням суду.
		З огляду на дійсні обставини справи, спір у даній справі не пов'язаний з оспоренням права позивача, а виник щодо дійсної кількості природного газу, який переданий на зберігання та перебуває у сховищах відповідача.
		Позивач у позові зазначив, що приводом до звернення з позовом про захист права власності стало звернення у листопаді 2010 року ДК "Укртрансгаз" до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" про стягнення заборгованості за договором зберігання природного газу № 116-168 від 15 березня 2006 року, оскільки, у позовній заяві ДК "Укртрансгаз" стверджувало, що обсяг залишків природного газу в ПСГ на початок сезону 2010/2011 років становив 321 392,528 тис. м. куб. Також, позивачем було зазначено, що рішенням суду у справі №37/553 встановлений факт вчинення перешкод відповідачем в реалізації позивачем свого права власності на природний газ.
		Проте, суд вважає такі доводи позивача помилковими з огляду на наступне. 
		Як вбачається із рішення Господарського суду міста Києва у справі №37/553 вимоги про стягнення заборгованості з ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" були заявлені ДК "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" у зв'язку із тим, що як стверджувало ДК "Укртрансгаз", ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" неналежним чином виконував зобов'язання за договором зберігання природного газу № 116-168 від 15.03.2006  щодо оплати наданих ДК "Укртрансгаз" послуг за відбір газу у жовтні 2007 року, у листопаді 2007 року, у грудні 2007 року, у березні 2008 року, у квітні 2008 року, у травні 2008 року, у червні 2008 року.  
		У даному рішенні було зазначене, що ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" не подано доказів в підтвердження того, що ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО", як поклажодавець, взагалі звертався до ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", як зберігача, із заявками на відбір газу із ПСГ у жовтні 2007 року, у листопаді 2007 року, у грудні 2007 року, у березні 2008 року, у квітні 2008 року, у травні 2008 року, у червні 2008 року. Вирішуючи спір у справі №37/553, суд дійшов висновку, що оскільки у відповідності до положень п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, станом на день звернення ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" з позовом до суду, зобов'язання ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" по сплаті послуг за  актами не настало.
		З огляду на обставини, що встановлювались у рішенні по справі №37/553, суд дійшов висновку, що вказаним рішенням не встановлювалось фактів вчинення перешкод відповідачем у даній справі (ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України") в реалізації позивачем у справі (ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО") його права власності на природний газ, як і не встановлювалось наявності спору щодо дійсного об'єму природного газу, який знаходиться у сховищах відповідача.
		Посилання ж позивача на відсутність у відповідача відомостей про обсяги природного газу позивача, що було також зазначено у акті Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ) перевірки додержання ліцензійних умов ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" №157 від 30.06.2009, не підтверджує наявності факту порушення відповідачем права власності позивача, оскільки, умовами договору зберігання природного газу № 116-168 від 15 березня 2006 року обов'язок щодо складання актів про обсяги залишку газу та актів прийому-передачі газу, в яких вказується закачування та/або відбір газу в/із ПСГ було покладено на обидві сторони договору - позивача та відповідача, а тому невиконання сторонами взятих на себе зобов'язань не свідчить про порушення прав позивача з боку відповідача.
		Враховуючи те, що сторони перебувають у зобов'язальних відносинах за договором зберігання природного газу № 116-168 від 15 березня 2006 року, спір у даній справі виник не у зв'язку із оспоренням відповідачем права власності, доказів наявності такого оспорення позивачем не доведено, суд вважає, що вимога позивача про визнання за ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" права власності на природний газ в об'ємі 3992861,036 тис. куб. м, який зберігається у підземних сховищах газу ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" згідно з договором зберігання природного газу від 15 березня 2006 року № 116-168-05/55 станом на 01 липня 2015 року, не підлягає задоволенню.
		Позивачем, також, заявлено вимогу про зобов'язання ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" не чинити перешкоди ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" у здійсненні його права власності на природний газ, у тому числі, але не виключно, здійснювати на вимогу ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" відбір із ПСГ ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" природного газу, що належить ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" на праві власності; здійснювати за письмовими зверненнями ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" передачу природного газу, що належить ЗАТ  "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" на праві власності та зберігається в ПСГ ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", з метою його реалізації третім особам у ПСГ ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", підписувати акти приймання - передачі природного газу.
		Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. 
		Ознакою негаторного позову є протиправне вчинення третьою особою перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. 
		Водночас, положення статті 391 ЦК України, яка регулює захист права власності від порушень шляхом усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження майном, виключає її застосування для захисту права у разі наявності договірних зобов'язань між позивачем та відповідачем. 
		При цьому, підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей.
		Отже, право власності, як абсолютне право, має захищатися лише при доведенні самого факту порушення, яке збереглося до моменту пред'явлення позову до суду.
		В підтвердження факту здійснення відповідачем перешкод позивачу у здійсненні його права власності на природний газ, позивач під час розгляду справи надав суду листи відповідача від 09.01.2009 №64-02/9, 03.02.2009 №946/64-004, від 01.04.2009 №3019/64-004, від 22.05.2009 №5072/64-001, від 22.05.2009 №5073/64-001, від 22.05.2009 №5074/64-001, від 16.11.2009 №14044/64-001, від 21.07.2010 №8402/64-014, від 30.09.2010 №64-1756/5, від 30.09.2010 №11249/64-004, від 02.11.2010 №64-1079/5, від 06.12.2010 №14228/64-014, від 15.10.2010 №11899/64-004, від 14.10.2010 №6-6455/1.2-10.
		Проаналізувавши зміст вищевказаних листів, судом встановлено, що відповідачем було відмовлено позивачу у відборі газу в січні 2009 року, у лютому 2009 року, у березні 2009 року, у листопаді 2009 року, у черні 2010 року, у вересні 2010, у жовтні 2010 року, у грудні 2010 року, у зв'язку із тим, що не було оформлено відбір газу із сховищ відповідача за 4 квартал 2007 року, не підтверджені ресурси надходження газу за січень-червень 2008 року, не підписані акти залишків природного газу в ПГС станом на кінець сезону 2007/2008 років, не передбачено балансом надходження та розподілу природного газу для осіб, що були вказані у листах позивача, а також невизначеним обсягів ресурсів газу позивача в ПГС та наявністю заборгованості за транспортування газу. При цьому, зі змісту листів відповідача вбачається, що дані листи не містять будь-яких положень щодо не визнання відповідачем наявних у позивача обсягів газу в ПСГ, а лише мають обґрунтування щодо неможливості здійснити відбір газу у вказані періоди.
		Водночас, в матеріалах справи наявні акти приймання-передачі природного газу при відборі шляхом заміщення з ПГС №49 (03/1) від 30.09.2012, №218 (02) від 31.01.2013, №219 (02) від 31.01.2013, №38/02-13 від 14.03.2013, №69/02-13 від 17.04.2013, якими підтверджено відбір газу у вересні 2012 року, у листопаді 2012 року, грудні 2012 року, у січні 2013 року, у березні 2013 року.
		Також, матеріали справи містять акти відбору № 80 (02) вiд 30.04.2010, № 26 (03/1) вiд 31.05.2010, № 36 (03/1) вiд 30.06.2010, №39(03/1) вiд 31.07.2010, № 55 (03/1) вiд 21.09.2010, № 130 (02) вiд 30.11.2011, № 172 (02) вiд 31.12.2011, № 176 (02) вiд 31.12.2011, №114 (03/1) від 02.08.2012, №115 (03/1) від 02.08.2012, №116 (03/1) від 02.08.2012, №117 (03/1) від 02.08.2012, №109 (03/1) від 02.08.2012, №111(03/1) від 02.08.2012, №130 (02) від 30.11.2011, №172 (02) від 31.12.2011, №176 (02) від 31.12.2011, №17 (03/1) від 02.12.2012, №38 (03/1) від 21.07.2012, №42 (03/2) від 31.08.2012 року, відповідно до яких здійснювався відбір газу у квітні - серпні 2010 року, вересні - грудні 2010 року, січні - березні 2011, жовті 2011 - грудні 2011, січні 2012 року, липні - серпні 2012 року.
		Таким чином, враховуючи зміст листів відповідача та наявність актів відбору природного газу, спростовуються доводи позивача про здійснення перешкод в користуванні позивачем природним газом, доказів наявності триваючого порушення матеріали справи не містять.
		З огляду на те, що між позивачем та відповідачем наявні зобов'язальні відносини за договором  зберігання природного газу № 116-168 від 15 березня 2006 року, позивачем не доведено фактів, що підтверджують дії відповідача у створенні перешкод щодо здійснення позивачем правомочностей щодо користування майном (природним газом), та беручи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
		Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" про визнання права власності та зобов'язання не чинити перешкоди у здійсненні його права власності на природний газ.
		Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на відмову в задоволенні позовних вимог покладаються на позивача.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
		ВИРІШИВ: 
		В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про визнання права власності та зобов'язання не чинити перешкоди відмовити повністю.
		 
		       Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. 
		 
		Повне рішення складено:   07.07.2015.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                      О.В. Гулевець 
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                                              І.О. Домнічева
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                                     П.І. Паламар

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...