Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 565/232/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Старі категорії; Позовне провадження; Спори про відшкодування шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.
Надіслано для оприлюднення: 13.07.2015. Зареєстровано: 15.07.2015. Забезпечено надання загального доступу: 20.07.2015.
Дата набрання законної сили: 15.10.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		  Справа № 565/232/15-ц
		Р І Ш Е Н Н Я 
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		08 липня 2015 року                                     м. Кузнецовськ
		    
		Кузнецовський міський суд Рівненської області -
		під головуванням судді                         Ковтуновича М.І.,
		при секретарі судового засідання         Ломазі С.О.,
		з участю: 
		позивача                        ОСОБА_1,                      
		представників третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору
		                        ОСОБА_2, ОСОБА_3,
		    розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кузнецовського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування та прокуратури,
		в с т а н о в и в :
		В суд звернулася ОСОБА_1 з позовом до Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування та прокуратури, в розмірі 774047 грн.
		 Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що 19.09.2011р. слідчим слідчого відділу УСБУ в Рівненській області (далі  слідчий) винесено постанову про порушення кримінальної справи проти громадянки України ОСОБА_1 за ст.362 ч.1 КК України, за ознаками злочину  вчинення несанкціонованої зміни інформації, яка обробляється в електронно-обчислювальних машинах (компютерах), вчинені особою, яка має право доступу до неї. За скаргою позивача 05.10.2011р. Рівненським міським судом було відкрито провадження щодо оскарження постанови слідчого про порушення кримінальної справи. Однак, після цього слідчим 20.10.2011р. винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 як обвинувачену в кримінальній справі за ст.362 ч.1 КК України та застосовано запобіжний захід у виді підписки про невиїзд. 08.11.2011р. заступником прокурора Рівненської області затверджено обвинувальний висновок у кримінальній справі №293 по обвинуваченню ОСОБА_1 за ст.362 ч.1 КК України. В подальшому кримінальна справа направлена для розгляду до Кузнецовського міського суду Рівненської області. За результатами судового розгляду кримінальної справи 16.12.2013р. зазначеним судом було винесено постанову про повернення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1 прокурору Рівненської області для організації проведення додаткового розслідування, з мотивів істотної неповноти досудового слідства. Постанова суду про повернення справи для додаткового розслідування залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 06.02.2014р. В лютому 2014р. судом матеріали кримінальної справи направлені прокурору Рівненської області для проведення додаткового розслідування, і в подальшому позивача, як обвинувачену ніхто не інформував про хід проведення додаткового розслідування в справі. Тому, 21.07.2014р. ОСОБА_1 звернулася до прокурора Рівненської області з листом про надання обґрунтованої інформації та процесуальних документів щодо проведення додаткового розслідування. Потім тривало листування між позивачем та правоохоронними органами, подавалася скарга Генеральному прокурору України з приводу тієї ж кримінальної справи. Тобто, ОСОБА_1 добивалася результатів провадження щодо неї. В решті, 10.10.2014р. кримінальне провадження щодо позивача слідчим УСБУ в Рівненській області було закрите на підставі ст.284 ч.1 п.2 КПК.
		    ОСОБА_1 покликається, що незаконні дії органів досудового слідства і прокуратури, тривале розслідування та численні судові процеси зруйнували її життя, згубивши його найкращі роки та завдали моральної шкоди. Моральна шкода полягає в тому, що в період із вересня 2011р. по листопад 2014р., окрім описаних у позові дій, зі сторони працівників відділу внутрішньої безпеки при ДПА в Рівненській області, управління СБУ в Рівненській області та прокуратури Рівненської області позивач піддавалася періодично моральному тиску щодо визнання своєї винуватості у злочині, якого не вчиняла. На виклики слідчого змушена була їздити за 150 км. до м.Рівне. Такі дії працівників правоохоронних органів призвели позивача до серцевого нападу та гіпертонічної хвороби і вона неодноразово перебувала на лікуванні у ДЗ СМСЧ №3 м.Кузнецовськ та була взята на диспансерний облік. На момент порушення кримінальної справи ОСОБА_1 працювала начальником відділу погашення прострочених податкових зобовязань Кузнецовської ОДПІ. Принижуючи її ділову репутацію перед колегами та її підлеглими начальник ВВБ при ДПА в Рівненській області УВБ ДПС України полковник податкової міліції ОСОБА_4 ініціював перед керівництвом Кузнецовської ОДПІ пониження позивача за посадою із начальника відділу до завідувача сектором і відсторонення від займаної посади, в той час коли справа розглядалася в суді, а вина ОСОБА_1 не була доведена. В подальшому, не зважаючи на майже двадцятирічний стаж служби в податкових органах, під час реорганізації Кузнецовської ОДПІ позивач була звільнена з роботи у звязку із скороченням чисельності працівників згідно із наказом №7-0 від 02.09.2013р. Позивач втратила престижну роботу і заробіток, в той час, коли на її утриманні були двоє дітей-студентів. За час кримінального переслідування вона втратила здоровя, роботу, друзів, добре імя та віру в справедливість. Із кваліфікованого, перспективного, добросовісного працівника податкової служби, якого чекала стрімка карєра, поважали колеги і шанували друзі, ОСОБА_1 перетворилася в людину з кримінальним минулим та з довічним тавром порушника закону. Через тривале психо-емоційне навантаження ОСОБА_1 втратила інтерес до життя, перестала посміхатися, мріяти про майбутнє, будувати плани на довгі роки, забула радість праці, улюбленого відпочинку, людського спілкування. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди позивач враховує стан її здоровя, як потерпілої, тяжкість вимушених змін у життєвих та виробничих відносинах, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. Позивач наводить в позові математичний розрахунок розміру відшкодування моральної шкоди, що в сумі становить 774046, 89 грн. 
		 В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги та їх обгрунтування підтримала повністю. Дала суду пояснення, що за змістом близькі до обґрунтувань позовної заяви. З її пояснень також слідує, що коли 21.09.2011р. для неї було вручено постанову про порушення кримінальної справи, то позивач втратила свідомість, у неї стався серцевий напад і була викликана швидка медична допомога. У звязку із кримінальної справою позивач зазнавала утисків на роботі, під час реорганізації посада, яку займала позивач фактично не скорочувалася, однак цю посаду ОСОБА_1 навіть не пропонували, а була запропонована посада інспектора, а після відмови  завідувача сектором. Позивач змушена погодитися, оскільки необхідний був дохід, так як двоє дітей навчалися. Слідство у справі було формальним, обставини не зясовувалися. З боку працівників УСБУ, прокуратури були розмови із позивачем, щоб закрити справу за строком давності. Вона не погодилася, так як це нереабілітуюча підстава. А після повернення справи для додаткового розслідування, тільки після листів позивача кримінальне провадження було зареєстроване. Статус обвинуваченої з неї знято лише після закриття кримінального провадження. У звязку із запобіжним заходом вона була обмежена у виїзді, не могла поїхати до дітей, на відпочинок. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди просила врахувати висновок експерта.
		 Представник відповідача Державної казначейської служби в судове засідання за викликом суду не прибув.
		    Представник третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору УСБУ в Рівненській області та СБУ ОСОБА_2 просила відмовити в позові ОСОБА_1 Давала суду пояснення, що за змістом є близькі до письмових пояснень у справі. Суть яких зводиться до того, що позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими. Постановою слідчого слідчого відділу УСБУ від 10.10.2014р. кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 22014180000000049 від 14.08.2014р. за ст.362 ч.1 КК України закрите у звязку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. В зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 письмове повідомлення про підозру не вручалося, запобіжний захід щодо неї не обирався. Слідчим відділом УСБУ в Рівненській області не допущено незаконних дій під час досудового слідства у вказаному кримінальному провадженні. Досудове слідство здійснювалося відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Вважають також недоведеним завдання моральної шкоди та розмір її відшкодування.
		    Представник прокуратури Рівненської області ОСОБА_5 давала пояснення, що за змістом близькі до письмових заперечень, поданих суду 17.04.2015р. Суть заперечень зводиться до того, що ОСОБА_1 перебувала під слідством та судом з 19.09.2011р. по 06.02.2014р.  28 місяців 18 днів. Сума відшкодування має становити не менше 348343, 80 грн. 
		    Представник ДФС України ОСОБА_6 теж давала в суді пояснення по суті справи. Позиція ДФС України полягає в тому, що в ході розслідування кримінальної справи позивач від роботи не відсторонялася. У звязку із реорганізацією Кузнецовської ОДПІ позивач переходила на іншу посаду. При черговій реорганізації, ОСОБА_1 відмовилася від запропонованої посади завідувача адміністративно-господарського сектору Кузнецовської ОДПІ та була звільнена у звязку із скороченням штатної чисельності. Наказу про звільнення від 02.03.2013р. позивач не оскаржувала. Заперечують протиправність дій посадових осіб податкової служби по відношенню до ОСОБА_1 Просять в позові відмовити.
		 Заслухавши та проаналізувавши пояснення позивача, представників третіх осіб, дослідивши докази, які є в матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню. 
		В судовому засіданні із наданих копій документів встановлено, що 19.09.2011р. слідчим слідчого відділу УСБУ в Рівненській області ОСОБА_7 винесено постанову про порушення кримінальної справи проти ОСОБА_1 за ст.362 ч.1 КК України, за ознаками злочину  вчинення несанкціонованої зміни інформації, яка обробляється в електронно-обчислювальних машинах (компютерах), вчинені особою, яка має право доступу до неї. 20.10.2011р. слідчим винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 як обвинувачену в кримінальній справі за ст.362 ч.1 КК України та обрано запобіжний захід обвинуваченій у виді підписки про невиїзд. 08.11.2011р. заступником прокурора Рівненської області Патрикеєм В.О. затверджено обвинувальний висновок у кримінальній справі №293 по обвинуваченню ОСОБА_1 за ст.362 ч.1 КК України. Далі, справа перебувала в суді на розгляді. За результатами судового розгляду кримінальної справи 16.12.2013р. Кузнецовським міським судом Рівненської області було винесено постанову про повернення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1 прокурору Рівненської області для організації проведення додаткового розслідування, через істотну неповноту досудового слідства. Цією ж постановою скасовано запобіжний захід ОСОБА_1 у виді підписки про невиїзд. Постанова суду про повернення справи для додаткового розслідування залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 06.02.2014р. 10.10.2014р. кримінальне провадження щодо позивача слідчим УСБУ в Рівненській області було закрите на підставі ст.284 ч.1 п.2 КПК у звязку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
		    Отже, із вищенаведених доказів в суді встановлено, що під слідством та судом ОСОБА_1 у кримінальному проваджені щодо неї за ознаками злочину, передбаченого ст.362 ч.1 КК України, перебувала із 19.09.2011р. до 10.10.2014р., що становить 36 повних місяців і 21 день. Запобіжний захід у виді підписки про невиїзд ОСОБА_1 тривав із 20.10.2011р. по 16.12.2013р., тобто 25 місяців і 26 днів.
		Згідно із ст.2 ч.1 п.2 Закону України  «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (далі  Закон №266/94-ВР) право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках, в тому числі закриття кримінального провадження за відсутністю  у  діянні складу кримінального правопорушення.
		 
		Відповідно до норми ст.1 ч.1 п.1 Закону №266/94-ВР (в редакції, що була чиною до 19.11.2012р.), відшкодуванню підлягає шкода, завдана громадянинові, в тому числі, внаслідок незаконного притягнення як обвинуваченого та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.
		У нормах ст.13 ч.ч.2, 3 Закону №266/94-ВР врегульовано, що розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час  перебування   під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
		Письмовими доказами у справі (копіями листка непрацездатності, амбулаторної картки на імя ОСОБА_1, довідки ДЗ СМСЧ №3 від 23.10.2014р) підтверджується, що після порушення проти ОСОБА_1 кримінальної справи вона неодноразово лікувалася у невролога. Позивачу діагностовано з 23.09.2011р. гіпертонічну хворобу І ст. 
		Висновком експерта №2-04/06 від 04.06.2015р. за результатами проведення судово-психологічної експертизи доводиться, що ситуація перебування під слідством і судом як підозрюваної (обвинуваченої) у кримінальному провадженні впродовж довгого часу була для ОСОБА_1 тривало психотравмуючою, обумовила негативні зміни психоемоційної, психосоматичної та соціальної сфер особистості, обмежила можливості повноцінної життєдіяльності, потягла за собою тривалу фіксацію негативних переживань скривдженої честі та правової невизначеності, тобто спричинила психологічні (моральні) страждання. Орієнтовний розмір компенсації завданих ОСОБА_1 моральних страждань становить 120 мінімальних заробітних плат.
		Отже, в суді позивачем доведено наявність у неї права на відшкодування моральної шкоди, завданої тривалим незаконним перебуванням під слідством і судом, як обвинуваченої у вчиненні злочину. Покликання третьої особи на те, що позивачу після повернення справи для додаткового розслідування підозра не оголошувалася, не позбавляє ОСОБА_1 права на відшкодування спірної шкоди, оскільки кримінальна справа, що була порушена конкретно проти неї, після повернення справи для додаткового розслідування, так і не знаходила тривалий час свого процесуального завершення у тих формах закінчення досудового розслідування, що визначені в параграфі 1 Глави 24 КПК. Це означає, що після повернення кримінальної справи для додаткового розслідування, аж до закриття кримінального провадження, позивач перебувала у стані правової невизначеності щодо висунутого для неї обвинувачення у вчиненні злочину. Крім того, судячи із листування позивача із правоохоронними органами, що додане в матеріалах даної справи саме ОСОБА_1 добивалася прийняття процесуального рішення у кримінальній справі проти неї. Більш того, вбачається тривале, необгрунтоване зволікання з боку прокуратури, управління СБУ в Рівненській області у розслідуванні кримінальної справи ОСОБА_1 після повернення справи для додаткового розслідування. 
		Переконливими є доводи позивача і в частині, що порушена щодо неї кримінальна справа впливала також на її трудові відносини, так як в результаті ряду проведених реорганізацій позивач була звільнена у звязку із скороченням штатної чисельності в Кузнецовській ОДПІ.
		    Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує також глибину та тривалість душевних страждань позивача, яка перебувала під слідством і судом понад трирічний строк. Внаслідок застосованого щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу вона була обмежена у вільному пересуванні. Суд враховує, що ОСОБА_1, докладала в значному обсязі зусиль для своєї реабілітації, зазнала погіршення здоровя. Безпідставне звинувачення позивача у вчиненні злочину однозначно істотно принижує її ділову репутацію, як працівника податкової служби, а також порушує її життєві звязки і потребує значного часу та зусиль для відновлення попереднього стану. На думку суду, орієнтовний розмір грошової компенсації моральної шкоди, що вказаний у висновку експерта, з урахуванням невисокої інтенсивності розслідування у кримінальному провадженні та з огляду обмежень, що зазнавала ОСОБА_1 є дещо завищеним. На підставі наведеного вище, а також враховуючи вимоги розумності та справедливості позов про відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню в розмірі 70000грн. 
		Присудженню підлягають також документально підтверджені судові витрати позивача, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог з відшкодування моральної шкоди, в сумі 717 грн. ((7854грн. + 121, 80 грн.)х9% = 717 грн.), оскільки позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди задоволено на 9%. 
		Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 60, 88, 209, 212, 215 ЦПК України, суд , -
		 
		                в и р і ш и в :
		Позов задовольнити частково.
		Стягнути із Державної казначейської служби України за рахунок коштів державного бюджету, шляхом безспірного списання коштів державного бюджету, у користь ОСОБА_1 70000 (сімдесят тисяч) гривень відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування і прокуратури та 717 (сімсот сімнадцять) гривень 82 копійки судових витрат.
		У решті позовних вимог  відмовити за безпідставністю.
		          Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, через Кузнецовський міський суд Рівненської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		           
		С у д д я :

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...