Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 332/2781/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 16.07.2015. Зареєстровано: 16.07.2015. Забезпечено надання загального доступу: 20.07.2015.
Дата набрання законної сили: 13.10.2015
Результат оскарження 13.10.2015 Апеляційний суд Запорізької області: скасовано ухвалу (постанову) повністю з поверненням справи на новий судовий розгляд у суд першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Заводський районний суд м. Запоріжжя 
		69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98
		                                Справа № 332/2781/15-к
		                            Провадження №: 1-кп/332/284/15 
		УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16 липня 2015 р.                 м. Запоріжжя
		   Заводський районний суд м.Запоріжжя у складі:
		головуючого судді: суддів:ОСОБА_1  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,при секретарі: за участю прокурора: захисника:ОСОБА_4  ОСОБА_5  ОСОБА_6 обвинувачених:ОСОБА_7 , ОСОБА_8 
		розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.5 ст. 27, п.12 ч.2 ст. 115; ч.4 ст. 296; ч.2 ст. 15, п.п. 12,13 ст. 115 КК України та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченного ч.1 ст. 396 КК України, -
		В С Т А Н О В И В:
		   В провадження Заводського районного суду м. Запоріжжя надійшов обвинувальний акт, складений за результатами розслідування кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.5 ст. 27, п.12 ч.2 ст. 115; ч.4 ст. 296; ч.2 ст. 15, п.п. 12,13 ст. 115 КК України та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченного ч.1 ст. 396 КК України разом із реєстром матеріалів провадження, розписками.
		   Ухвалою від 07.07.2015 року призначено проведення підготовчого судового засідання.
		   Під час підготовчого судового засідання, прокурор вважав за доцільне призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, як такого, що відповідає вимогам кримінально-процесуального законодавства України.
		   Обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , захисник ОСОБА_6 вважали за необхідне повернути акт прокурору для усунення недоліків, які ще були виявлені ухвалою суду від 15.04.2015 року на на даний час не усуненні.    
		   Потерпілі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до суду не з`явились, причини своєї неявки суду не повідомили.
		Суд, з`ясувавши позицію сторін, виходячи з положень ст. 314 КПК України, вважає необхідним повернути обвинувальний акт прокурору, визнавши його таким, що не відповідає вимогам КПК України.
		   Під час підготовчого судового засідання встановлена невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України:
		-Не встановлено належним чином місце проживання потерпілого ОСОБА_9 , оскільки в обвинувальному акті йде посилання на його адресу згідно до інформаційної системи «Армор», яка не є держателем відомостей про місце проживання фізичних осіб, що пояснює його неявку в судове засідання та свідчить про невстановлення його реального місця перебування (п. 3 ч.2 ст. 291 КПК України). Виходячи із змісту обвинувального акту, зокрема реєстру матеріалів досудового розслідування, в останнє орган досудового розслідування проводив слідчі дії з потерпілим ОСОБА_9 03.10.2002 року  13 років потому;
		-Не встановлено місце проживання потерпілої ОСОБА_10 , оскільки згідно відповіді на запит суду адресно-довідкового сектору Державної міграційної служби України в Запорізькій області потерпіла ОСОБА_10 не значиться зареєстрованою за адресою, вказаною в обвинувальному акті ( АДРЕСА_1 ), що пояснює її неявку в судове засідання (п. 3 ч.2 ст. 291 КПК України);
		До обвинувального акту долучений реєстр матеріалів досудового розслідування на 29 аркушах (розділ І складається із 301 пункту, розділ ІІ  із 125 пунктів, розділ ІІІ  із 16 пунктів). Зазначений реєстр не відповідає вимогам ст. 109 КПК України, у зв`язку із тим, що він складений без зазначення повних реквізитів процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування.
		Виходячи із змісту обвинувального акту, обвинуваченими є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , потерпілими  ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Виходячи із положень ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах обвинувачення відповідно до обвинувального акту. Реєстр матеріалів досудового розслідування містить дані стосовно ряду осіб  обвинувачених, які не є фігурантами у справі, не вказаний процесуальний статус деяких осіб, щодо яких проведені процесуальні дії, і йде посилання на інші норми КК України, які не інкриміновані обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Зокрема, сумнів викликають наступні дані І розділу реєстру, зазначені під № 80, 111, 112, 133, 177, 178, 179, 180, 181, 182, 183, 185, 186, 191, 199, 202, 221, 225, 233.
		У І розділі реєстру відсутні дані про повідомлення потерпілого ОСОБА_9 про початок досудового розслідування та завершення досудового розслідування із відкриттям матеріалів провадження для ознайомлення, як того вимагає ст. 56, 290 КПК України, що в свою чергу тягне настання наслідків, передбачених у ч.12 ст. 290 КПК України.
		ІІ розділ реєстру, про прийняті під час досудового розслідування процесуальні рішення, складений формально, без зазначення повних реквізитів процесуальних рішень. Зокрема, у якості приклада під номером 82 вказано про прийняту постанову про уточнення анкетних даних. У кого саме слідчий уточнював анкетні дані, суд лише може тільки здогадуватись. Під номерами 99-101 значаться прийняті постанови старшим слідчим СУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_11 від 27.11.2014 року, 01.12.2014 року про призначення судової психологічної експертизи  щодо кого саме були прийняті ці постанови  не значиться.
		Вищеперелічені недоліки реєстру, на думку суду, свідчать про формальний підхід роботи слідчого та прокурора при їх складанні та затвердженні, що ускладнює та унеможливлює проведення оперативного та об`єктивного судового розгляду по справі.
		Виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими та формулювання обвинувачення, на думку суду не є тотожніми поняттями, тому вважає обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 таким, що не відповідає вимогам п. 5 ч.2 ст. 291 КПК України.
		Фактичні обставини кримінального правопорушення викладені неконретно, в стилі припущення: « ОСОБА_12 ,....., застосував наявний у нього пістолет, який є вогнепальною зброєю, та зробив у ОСОБА_13 декілька пострілів, унаслідок отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_13 помер». Об`єктивна сторона вбивства, яка характеризується наявністю трьох обов`язкових ознак (діяння  наслідки  причинний зв`язок між діянням та наслідком) не розкрита.
		« ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8 ,....., з метою приховування слідів вчинення особливо тяжкого злочину, виніс разом з ОСОБА_8 з квартири АДРЕСА_2 труп ОСОБА_13 та поховав останнього разом з ОСОБА_8 » (не вказано, де поховано труп та виходячи із змісту обвинувачення він похований разом із ОСОБА_8 ). 
		Мотив та мета інкримінованого злочину також викладена у обвинувальному акті не конкретно: « ОСОБА_14 , побоюючись фізичної розправи щодо себе з боку ОСОБА_13 (з яких підстав ОСОБА_14 боявся фізичної розправи?), вирішив організувати його вбивство». 
		На думку суду, в аналогічному стилі  без належної конкретизації, на припущеннях, без логічного закінчення, не розкриваючи об`єктивну та суб`єктивну сторони злочину, викладені слідчим фактичні обставини кримінального правопорушення, передбаченного ч. 4 ст. 296 КК України відносно ОСОБА_7 
		«23 вересня 2002 року, приблизно о 19 годинні 00 хвилин, ОСОБА_7 маючи умисел на грубе порушення громадського порядку, з особливою зухвалістю, з мотивів явної неповаги до суспільства, прибув до торгового кіоску, розташованого біля будинку АДРЕСА_3 , де знаходилися свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та діючи з хуліканських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, застосовуючи предмет, заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень, кинув вибуховий пристрій, який вибухнув». 
		Незрозумілим є:
		-тип вибухового пристрою;
		-куди ОСОБА_7 кинув вибуховий пристрій?
		-інкримінування кваліфікуючої ознаки  із застосуванням предмета, заздалегіть заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень (для нанесення кому тілесних ушкоджень?).
		Відповідно до вимог ст.ст. 21, 533 КПК України, вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов`язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.
		Згідно практики Європейського суду з прав людини, невиконання рішень національних судів є порушенням статті 6 § 1 Конвенції (справа Філатова (Filatova) та інші проти України, № 12424/06, 31липня 2014 року).
		 
		Аналізуючи зміст данного обвинувального акту, попередній обвинувальний акт від 31.03.2015 відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , ухвали Заводського районного суду м. Запоріжжя від 15.04.2015 та апеляційного суду Запорізької області від 26.05.2015 про повернення обвинувального акту, через призму положень ст.ст. 21, 533 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, судова колегія приходить до висновку про неналежне ставлення з боку представників органу досудового розслідування до виконання своїх обовя`зків, нехтування та ігнорування законних вимог суду. 
		Прокурором заявлено клопотання про обрання обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Обгрунтуванням клопотання є те, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , на думку прокурора, можуть переховуватись від органів досудового розслідування або суду та незаконно впливати на участників процесу.
		З`ясувавши позицію учасників процесу стосовно заявленого клопотання, судова колегія вважає, що клопотання прокурора не відповідає вимогам ст. 184 КПК України в частині форми його викладення та не наведення обставин, на підставі яких прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, з посиланням на матеріали, що підтверджують ці обставини.
		Клопотання прокурора побудовано лише на припущеннях, без належної обгрунтованності.
		В той же час, судова колегія при вирішенні даного клопотання враховує наступне:
		- дані про особи обвинувачених, які раніше до кримінальної відповідальності не притягувались, мають постійне місце проживання; 
		- зміст обвинувального акту, не вдаючись в оцінку доказів, та поведінку процесуального керівника у кримінальному провадженні, щодо ігнорування вимог попередніх судових рішень, в якіх зазначались недоліки, які підлягали виправленню, та залишились у данному акті не усунутими.
		- поведінку обвинувачених, які за першим викликом суду з`явились у судове засідання, при закінчені дії відносно них обраних запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту на стадії досудового розгляду. Крім того, ОСОБА_7 письмово попередив суд про зміну місця проживання;
		- положення статтей 5 та 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини з цих питань (справа «Плешков проти України», № 37789/05, 10 лютого 2011 року).
		З огляду на вищенаведене, прокурором не надані докази наявності обставин, передбачених п.3 ч.1 ст.194 КПК України, оскільки прокурор не обґрунтував недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, зазначеним у клопотанні. 
		Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу судом оцінено в сукупності тяжкість покарання, інкримінованих статей обвинувачення, дані про особи обвинувачених, міцність соціальних зв`язків, наявність на утриманні малолітніх дітей ( ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ), та вважає за необхідне обрати менш тяжкий запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
		   Керуючись ст. 314 КПК України, 
		УХВАЛИВ:
		Обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.5 ст. 27, п.12 ч.2 ст. 115;ч.4 ст. 296; ч.2 ст. 15, п.п. 12,13 ст. 115 КК України та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченного ч.1 ст. 396 КК України повернути прокурору як такий, що не відповідає вимогам КПК України.
		Зобов`язати прокурора усунути виявлені недоліки до 31.07.15.
		Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
		Покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 обов`язки:
		- Не відлучатися за межі м.Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
		- Повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання з адреси: АДРЕСА_4 на іншу адресу.
		   Вказані зобов`язання покладаються на ОСОБА_7  до 15.09.2015 року.
		Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
		Покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 обов`язки:
		- Не відлучатися за межі м.Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
		- Повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання з адреси: АДРЕСА_5 .
		   Вказані зобов`язання покладаються на ОСОБА_8  до 15.09.2015 року.
		Роз`яснити обвинуваченим, що в разі не виконання покладених на них обов`язків, до них може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід та може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
		Контроль за виконанням особистого зобов`язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду - прокурор.
		   Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її проголошення.
		   
		 
		 Суддя              Суддя                     Суддя
		ОСОБА_2              ОСОБА_1                  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...