Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 314/2926/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 17.07.2015. Зареєстровано: 17.07.2015. Забезпечено надання загального доступу: 30.07.2015.

Результат оскарження 10.09.2015 Апеляційний суд Запорізької області: скасовано ухвалу (постанову) повністю з поверненням справи на новий судовий розгляд у суд першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		        Справа № 314/2926/15-к
		 Провадження № 1-кп/314/211/2015
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		17 липня 2015 року м. Вільнянськ
		Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:
		головуючого судді                 ОСОБА_1 , 
		за участю прокурора                 ОСОБА_2 ,
		 потерпілої                     ОСОБА_3 ,
		 захисника                         ОСОБА_4 ,
		 обвинуваченого                 ОСОБА_5 ,
		 секретаря                 ОСОБА_6 , 
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в
		м. Вільнянськ обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015080210000647 від 24 квітня 2015 року, відносно ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 121 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		01 липня 2015 року до Вільнянського районного суду Запорізької області від прокурора надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015080210000647 від 24 квітня 2015 року, відносно ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 121 КК України.
		Ухвалою суду від 02 липня 2015 року у вказаному провадженні було призначене підготовче судове засідання.
		Прокурор у підготовчому судовому засіданні просить постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту вважаючи, що кримінальне провадження підсудне Вільнянському районному суду Запорізької області, під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, підстави для закриття провадження чи повернення обвинувального акту відсутні. Крім того, прокурором заявлене клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою на термін 60 днів. В обґрунтування клопотання зазначено, що на теперішній час продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватись від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілу та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню і вчинити інше кримінальне правопорушення.
		Потерпіла у підготовчому судовому засіданні не заперечувала проти призначення судового розгляду, у вирішенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою покладалась на розсуд суду. 
		Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_4 заперечували проти призначення судового розгляду, вказавши на невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, а саме у зв`язку з відсутністю в обвинувальному акті відомостей щодо потерпілої. Так само заперечували обвинувачений та його захисник проти клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, зазначивши про недоведеність прокурором продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вказавши на можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
		Вислухавши прокурора, потерпілу, обвинуваченого та його захисника, вивчивши обвинувальний акт, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору з таких підстав.
		Частиною 4 статті 110 КПК України встановлено, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України.
		Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по-батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство). 
		В обвинувальному акті в якості потерпілої зазначена ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка Ульяновської області РФ, громадянка України, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
		Однак, як вбачається з викладу фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими (з тексту обвинувачення),
		ОСОБА_5 обвинувачується у нанесенні тяжких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_7 . При цьому обвинувальний акт не містить анкетних відомостей потерпілої ОСОБА_7 . 
		У реєстрі матеріалів досудового розслідування, а саме у пункті 4 розділу ІІ, міститься вказівка на прийняття під час досудового розслідування процесуального рішення щодо визнання особи потерпілою, разом з тим, у реєстрі відсутні відомості про особу, яку визнано потерпілою.
		Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
		При цьому, ч. 1 ст. 91 КПК України регламентовано, що у кримінальному провадженні підлягає доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
		Згідно з положеннями п.п. (а), (b) п. 3 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, має щонайменше такі права: а) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення, висунутого проти нього; b) мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту. Обвинувачення повинно бути конкретним, обвинувачена особа, реалізує своє право на захист від пред`явленого їй конкретного обвинувачення (відомості про час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). При цьому можливість зміни обвинувачення прокурором під час судового розгляду справи, коли суд звертає увагу на неконкретність обвинувачення на підготовчому судовому засіданні, а прокурор має можливість у стислі терміни усунути вказані порушення, фактично призводить до порушення як права обвинуваченого на захист, передбаченого ст. 20 КПК України, через неконкретність обвинувачення, так і на порушення розумних строків судового розгляду кримінального провадження, відповідно до ч. 4, ч. 5 ст. 28 КПК України, та в кінцевому результаті призводить по порушень вимог ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року зазначив, що в контексті підпункту (а) пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (рішення від 19 грудня 1989 року у справі «Камасінскі проти Австрії»). Крім того, Суд констатував, що положення підпункту (а) пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може надати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25 березня 1999 року у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції»).
		На підставі ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. 
		У наданому суду обвинувальному акті обвинувачення сформульовано наступним чином: «23.04.2015, в обіденний час доби ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходячись за місцем свого мешкання, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , в приміщенні гостинної кімнати, на ґрунті раптово виниклого конфлікту зі своєю співмешканкою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою умисного протиправного спричинення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, скориставшись тим, що останній перебував у стані алкогольного сп`яніння та не очікувала нанесення удару, наніс близько п`яти почергових удари кулаком правої руки в область обличчя з ліва, від яких остання втратила рівновагу та впала на підлогу, в зв`язку з чим, ОСОБА_7 була доставлена до реанімаційного відділення Вільнянської ЦРКЛ.
		Своїми діями ОСОБА_5 спричинив потерпілій ОСОБА_7 , згідно висновку експерта № 176 від 17.06.2015 року, на підставі медичних документів тілесні ушкодження у вигляді: внутрішньочерепна травма, яка виразилася раною правої очноямкової області, синцями у правій очноямкової, скроневої та виличної областях; вогнищами ударів в лобово-скроневої області лівої півкулі головного мозку, а також в стовбурі і валику мозолистого тіла з обох сторін, двосторонніх крововиливами під м`якими мозковими оболонками, двосторонніми гідроми під твердими мозковими оболонками в лобно-скроневих областях обох півкуль головного мозку; скупченням крові в пазухах кісток черепа. Травма голови, зокрема, забій лобово-скроневої області лівої півкулі головного мозку, а також в стовбурі і валику мозолистого тіла з обох сторін, як небезпечні для життя кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, згідно діючих «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України, від 17.01.1995 року № 6». 
		Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 1 ст. 121 КК України, як «умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння».
		Суд, не оцінюючи доведеність обвинувачення, а лише перевіряючи його з приводу виконання вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, з метою забезпечення права обвинуваченого знати в чому його обвинувачують, констатує, що воно є неконкретним і не містить, як того вимагає п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, відомостей щодо суб`єктивної сторони злочину, про наявність та направленість умислу, мотивів злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, що не відповідає вимогам п. 2 ч. 1 ст. 91 КПК України щодо викладення суб`єктивної сторони злочину. 
		Крім того, текст обвинувачення містить численні лексичні, морфологічні, синтаксичні, орфографічні, пунктуаційні, а також стилістичні помилки, що позбавляє суд об`єктивно його сприймати, а також перевірити його на відповідність правовій кваліфікації злочину, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України. 
		Згідно з ч. 1 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором.
		Відповідно до п. 9.5.1 «Інструкції з діловодства в органах прокуратури України», затвердженої наказом Генерального прокурора України від 15 січня 2013 року, засвідчення документів здійснюється шляхом їх підписання, затвердження та проставленням печатки.
		Проте, обвинувальний акт належним чином не затверджений прокурором, а саме підпис прокурора не завірений печаткою. 
		Не відповідає вимогам кримінально-процесуального законодавства і доданий до обвинувального акту реєстр матеріалів досудового розслідування.
		Так, відповідно до ч. 2 ст. 109 КПК України, реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити: 
		1) номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення;
		2) реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування;
		3) вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.
		Фактично реєстр матеріалів досудового розслідування у даному кримінальному провадженні являє собою перелік процесуальних документів, а не перелік процесуальних дій та процесуальних рішень. Так, перелік процесуальних дій містить лише посилання на постанови про призначення низки експертиз, а також на протокол тимчасового доступу до речей і документів, які є документальним відображенням дії, тобто самі процесуальні дії у реєстрі не зазначені.
		Згідно з ч. 1 ст. 110 КПК України, процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. 
		Серед процесуальних рішень у реєстрі вказано: реєстрація кримінального правопорушення в Єдиному реєстрі досудових розслідувань; доручення на проведення досудового розслідування; призначення групи прокурорів; постанови про визнання особи потерпілою, про залучення цивільного позивача, про залучення представника неповнолітнього свідка, про доручення призначити адвоката; повідомлення про підозру; клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; клопотання про продовження строку тримання під вартою; клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів; постанова про визнання речовими доказами; відкриття матеріалів; складання та погодження обвинувального акту. 
		Таким чином, реєстр не містить відомостей про прийняття слідчим процесуальних рішень про залучення експертів (про проведення цих слідчих дій міститься вказівка у розділі «Процесуальні дії» реєстру); надання доступу до матеріалів досудового розслідування, затвердження обвинувального акту прокурором тощо. 
		Крім того, неповною мірою в реєстрі відображені відомості про заходи забезпечення кримінального провадження. Так, ст. 131 КПК України до заходів забезпечення кримінального провадження відносить тимчасовий доступ до речей і документів. З даних реєстру процесуальних дій та рішень вбачається, що під час досудового розслідування застосовувався захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тимчасового доступу до речей і документів, однак відомості про нього у розділі ІІІ реєстру не зазначені. 
		Вищенаведені обставини свідчать про невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, а тому матеріали кримінального провадження підлягають поверненню.
		Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу. 
		Вирішуючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, суд виходить з такого.
		З реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що ухвалою слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 27 квітня 2015 року
		ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
		22 червня 2015 року ухвалою слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області відносно обвинуваченого продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 90 днів. Кінцевим днем тримання під вартою визначено 22 липня 2015 року.
		При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою суд враховує, що ОСОБА_5 не працює, законних джерел для існування не має, раніше був судимий за скоєння умисних злочинів, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, пов`язаного з умисним завданням особі тяжких тілесних ушкоджень, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, при цьому злочин був вчинений під час періоду умовно-дострокового звільнення. Вказане свідчить, що на теперішній час продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватись від суду і вчинити інше кримінальне правопорушення, та може служити підставою для продовження строку дії запобіжного заходу.
		Також суд погоджується з доводами прокурора щодо наявності ризиків, передбачених п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість незаконно впливати на потерпілу та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
		Суд вважає обґрунтованими та доведеними твердження прокурора, що на даний час ці ризики не зменшилися, а жоден більш м`який запобіжний захід не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. 
		Таким чином, строк дії обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід продовжити.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314-316, 331 КПК України, суд -
		ПОСТАНОВИВ:
		Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015080210000647 від 24 квітня 2015 року, відносно ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 121 КК України, повернути прокурору прокуратури Вільнянського району ОСОБА_8 .
		Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний ухвалою слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 27 квітня 2015 року, з урахуванням ухвали слідчого судді від 22 червня 2015 року, на термін 60 днів.
		Кінцевим днем тримання під вартою визначити 20 вересня 2015 року.
		Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення. 
		Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області через Вільнянський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.
		Суддя ОСОБА_1  
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		17.07.2015

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...