КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД
01025, м.Київ, пров.
Рильський, 8
т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ
УКРАЇНИ
11.11.2008
№ 20/251
Київський апеляційний господарський суд у
складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів: Куровського С.В.
Михальської Ю.Б.
при секретарі: Гаращенко Т.М.
За участю представників:
від позивача -Кириченко І.А.- за дов.
від
відповідача -Яценюк О.В.- за дов.
від
третьої особи - представник не з”явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Державне підприємство "Авіаційний науково-технічний
комплекс ім.О.К.Антонова"
на рішення Господарського суду м.Києва від
27.08.2008
у справі № 20/251 (Палій В.В.)
за позовом Державне
підприємство "Авіаційний науково-технічний комплекс ім.О.К.Антонова"
до Державний
авіабудівний концерн "Авіація України"
третя особа Фізична
особа-ОСОБА_1
про
визнання інформації недостовірною
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство Авіаційний
науково-технічний комплекс імені О.К.Антонова
звернулось
до Господарського суду міста Києва з
позовом до Державного авіабудівного концерну «Авіація України» (Третя особа на
стороні відповідача: ОСОБА_1) про визнання інформації, яка міститься у Листі
від 04.02.2008р. № 328/48 за підписом генерального директора Концерну ОСОБА_1
на адресу Секретаря Ради національної безпеки та оборони України п.Богатирьовій
Р.В. недостовірною - тобто, такою, що не відповідає дійсності та принижує
ділову репутацію позивача.
Рiшенням
Господарського суду м. Києва від 27.08.08р. у справі № 20/251 про визнання
інформації недостовірною Державному підприємству “Авіаційний науково-технічний
комплекс імені О.К.Антонова” було відмовлено у задоволенні його позовних вимог.
Не
погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в
якій просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити
повністю.
Свої
вимоги скаржник обґрунтовує тим, що
оскаржуване рішення є необґрунтованим, винесено без повного дослідження всіх
обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Відповідач
просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін з
огляду на його законність і обґрунтованість, а також на відсутність підстав для
позову, а саме, він заперечує факт підписання та надсилання Листа від
04.02.2008р. № 328/48 Секретарю Ради національної безпеки та оборони України п.
Богатирьовій Р.В. і вказує на те, що не має до нього ніякого відношення.
В
судові засідання 15.10.08 та 11.11.08 з невідомих причин не з”явився
уповноважений представник третьої особи, на адресу якого судами першої та апеляційної
інстанції надсилались відповідні процесуальні документи згідно з поштовими
реквізитами учасника судоваго процесу, наявними
в матеріалах справи.
Розглянувши
в судових засіданнях апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши
пояснення представників сторін, , колегія суддів дійшла висновку, що скарга є
обґрунтованою і підлягає задоволенню в
повному обсязі, з огляду на наступне:
Як
свідчать матеріали справи, 04.02.2008р. Державним авіабудівним концерном
«Авіація України» в особі Генерального директора - голови правління ДАК
„Авіація України” ОСОБА_1 ( третьої особи) направлено Листа № 328/48 на ім'я
Секретаря РНБО України Р.Богатирьової.
Так,
у зазначеному листі, зокрема, була викладена наступна інформація:
“Виконанню
Концерном завдань Держави, з перших днів утворення Концерну почав
перешкоджувати Генеральний конструктор ДП АНТК ім. О.К. Антонова ОСОБА_2, у
діяльності якого фахівцями Концерну та ГоловКРУ було встановлено велику
кількість порушень, які викликають турботу за майбутнє АНТК ім. О.К. Антонова і
авіаційної галузі України»;
«1.
Завдається велика шкода іміджу України перед Європейським Союзом внаслідок
розриву ділових відносин з англійською компанією AirFoyle у транспортних
перевезеннях, усунення від роботи з австрійськими компаніями по проекту
поновлення виробництва літаків АН-124 та вирішення проблем з сертифікацією
української авіаційної техніки регіонального класу в Європейському агентстві
льотної безпеки, що призведе до заборони експлуатації літаків АН у європейських
країнах»;
«2.
Створення спільних підприємств Ruslan International та Ruslan Salis GmbH з
російським конкурентом - авіакомпанією «Волга-Днепр» без дозволу ФДМУ та
Мінпромполітики. Контракти на перевезення з НАТО, передані цим спільним
підприємствам. В результаті ефективність використання літаків АН-124 «Руслан»
авіакомпанії «Авіалінії Антонова» стала втричі нижча, ніж у авіакомпанії
«Волга-Днепр», втрачена велика сума коштів та порушено контроль з боку Держави
за достовірністю фінансових результатів від цих операцій»;
«3.
Практично втрачено авторський нагляд за експлуатацією повітряних суден,
своєчасно не розслідуються льотні інциденти, що призвело до втрати довіри щодо
їх надійності, як приклад, втрата іміджу надійності літаків АН-140 української
зборки»;
«4.
До цього часу розробник не сертифікований Державною авіаційною адміністрацією
України, роботи проводяться тільки за російським сертифікатом АРМАК, що є
грубим порушенням чинного законодавства України»;
«5.
Великий обсяг конструкторських робіт виконується на комерційній основі, та
планується до виконання, для зарубіжних країн - КНР, Індії, Російської
Федерації у той час, коли вітчизняні серійні заводи не можуть повноцінно
працювати внаслідок великої кількості помилок та недоліків документації АНТК
ім. О.К. Антонова, затримки її передачі. За виконання окремих робіт для
зарубіжних країн фактично безоплатно передається інтелектуальна власність
Держави (методики проектування, аеродинамічних іспитів, особистості конструкції
та інше)»;
«Передача
повних комплектів конструкторської документації на літаки АН-124, АН-140,
АН-148 Російську Федерацію призведе до виключення українських виробників у
коопераційних програмах виробництва, втрати великих коштів з продажу цих
літаків на найбільшому російському ринку»;
«7.
Вкрай незадовільна робота Генерального конструктора АНТК ім. О.К. Антонова
ОСОБА_2 по програмі літака АН-148 призвела до затримки випуску першого
серійного літака майже на роки:
Затримка
сертифікаційних випробувань літака більш ніж на рік призвела до затримки передачі
конструкторської документації на серійні заводи, зміни та усунення недоліків
конструкторської документації не закінчуються, заводи виправляють помилки вже
на готовій конструкції, втрачаючи кошти та час здачі літаків;
Ліцензійний
договір на право використання типової конструкції по сертифікаційному типу з
авіаційним заводом у Воронежі було укладено ще у 2005 році, а з вітчизняним
заводом «Авіант» у Києві тільки в
кінці 2007 року.
Блокується
участь фахівців АНТК ім. О.К. Антонова та особисто Генерального конструктора у
нарадах з проблемних питань виробництва літаків, засіданнях Правління
концерну»;
«8. З
метою збереження себе на посаді Генерального конструктора, уникнення
відповідальності перед Законом за виявлені порушення, ОСОБА_2 розпочав компанію
власного захисту зверненнями до засобів масової інформації, багаторазовими
зверненнями до судової системи»;
«10.
Наведені вище факти свідчать, що діяльність ОСОБА_2 на посаді Генерального
конструктора призводить до знищення всесвітньо відомого конструкторського бюро,
і як наслідок, до руйнування авіаційного комплексу України”.
Разом
із оціночними судженнями даний лист містить конкретні вищевказані фактичні
твердження Відповідача щодо ділової репутації Позивача та його керівництва.
Позивач
у позовній заяві посилався на те, що зазначена у листі і поширена відповідачем
інформація є негативною, неправдивою, принижує ділову репутацію, дискредитує та
завдає шкоди позивачу, як розробнику та виробнику літаків АН -70, АН-140 та
АН-148, що має статус національного вантажного перевізника, і який відповідно
до постанов Кабінету Міністрів України № 911 від 21.08.97р., № 1346 від
29.08.2000р. та № 1734 від 23.12.2004р. (зі змінами, внесеними Постановою КМУ №
272 від 13.04.2005р.) включений до переліку підприємств, що мають стратегічне
значення для економіки і безпеки держави, імідж та ділова репутація якого є
складовою міжнародного іміджу України, тому і просив місцевий господарський
суд визнати інформацію, яка викладена у
листі, недостовірною - тобто ,такою, що не відповідає дійсності та принижує
ділову репутацію позивача.
При
цьому позивач посилається на те, що:
-Рішенням
Солом”янського районного суду м.Києва
від 25.09.2007р. у справі № 2-0-192-1/07 , яким встановлено, що
висновки, які містяться у складених ГоловКРУ Довідках про результати ревізії
окремих питань фінансово-господарської діяльності АНТК ім. О.К Антонова за
період з 01.01.2005 по 01.04.2007 р.р. та Акті ревізії №05-21/17 від
26.07.2007р., не відповідають законодавству, зазначені Довідки та Акт ревізії
не можуть бути підставою для вчинення будь-яких юридичних та фактичних дій і
ніхто, зокрема, посадові і службові особи ДП АНТК ім. О.К. Антонова, не
зобов'язані виконувати рекомендації, що містяться в складених ГоловКРУ Довідках
про результати ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності АНТК
ім. О.К Антонова за період з 01.01.2005 по 01.04.2007 р.р. та Акті ревізії
№05-21/17 від 26.07.2007р.;
-Позивачем
отримано Висновки ГоловКРУ, що свідчать про визнання останнім доводів та
заперечень АНТК щодо Акту ревізії №05-21/17 від 26.07.2007р., про що Позивач
надав суду належним чином оформлений доказ;
- До
ДП АНТК ім. О.К. Антонова не надходило документальної інформації стосовно
порушень підприємством законодавства по результатам проведення перевірки за
участю фахівців Концерну «Авіація України».
Не надходило і документальних підтверджень «виявлених порушень» у
діяльності генерального конструктора АНТК Д.С. Ківи;
-
АНТК ім. О.К. Антонова проводитиме в EASA сертифікацію (валідацію) літаків типу
Ан-26/Ан-26Б після встановлення ДАКАУ джерел і порядку фінансування цих робіт;
- В
проекті бюджету України на 2008-2009 роки та в Державній програмі розвитку
авіаційної промисловості до 2010 року планується виділення коштів для
проведення сертифікації (валідації) літака АН-148-100 відповідно до норм EASA;
- ДП
АНТК ім. О.К. Антонова не приймало участі у створенні компаній RUSLAN SALIS
GmbH та RUSLAN INTERNATIONAL Limited. Зазначені компанії утворені та діють
відповідно до законодавства Німеччіни та Великобританії. ДП АНТК им. О.К.
Антонова були подаровані акції компанії RUSLAN SALIS GmbH та долю в компанії
RUSLAN INTERNATIONAL Limited. Рішеннями Голосіївського районного суду м. Києва
від 13.06.2006р. та від 14.08.2006р. встановлено факт наявності повноважень ДП
АНТК ім. О. К. Антонова на укладення договорів дарування без отримання
будь-яких дозволів;
-
Позивач - ДП АНТК ім. О.К. Антонова постійно приймає участь у розслідуваннях
авіаційних інцидентів відповідно до запитів Авіаційних адміністрацій країн, що
проводять розслідування. Позивач не має зауважень від Авіаційних адміністрацій
щодо затримки проведення розслідувань з вини ДП АНТК ім. О.К. Антонова;
- ДП
АНТК ім. О.К. Антонова отримав від АРМАК сертифікат Розробника №2 без подання
заявки в АРМАК, що є сталою міжнародною практикою. В чинних в Україні правилах
АПУ-21 відсутні, як вимоги до Розробників авіаційної техніки, так і процедури
їх сертифікації, але за домовленістю з Державіаадміністрацією України, з метою
опрацювання таких вимог і процедур, необхідних для подальшої гармонізації
законодавства України в авіаційній галузі із законодавством Європейського
Союзу, ДП АНТК ім. О.К. Антонова подало до Державіаадміністрації України заявку
на отримання Сертифікату розробника авіаційної техніки, яка на цей час
розглядається;
- Усі
інноваційні проекти АНТК ім. О.К. Антонова (Позивача) складають весь комплекс
об'єктів інтелектуальної власності, визначених законодавством України про
інтелектуальну власність і, відповідно, є об'єктами виключних прав власності
АНТК. Вся діяльність Позивача ведеться на комерційній основі, незалежно від
країни-замовника. Випадків безоплатної передачі інтелектуальної власності АНТК
зарубіжним країнам не було;
-
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 25.05.2007р. задоволено
позов ОСОБА_2 та визнано, що ДП АНТК ім. О.К. Антонова входить до
оборонно-промислового комплексу України. Ухвалою окружного адміністративного
суду м. Києва від 21.11.2007р. була зупинена дія п. 2 Постанови Кабінету
Міністрів України від 14.03.2007 року № 428 Про утворення державного
авіабудівного концерну “Авіація України” у частині включення в склад ДАК АНТК
(Позивача);
-
Діяльність співробітника Позивача - пана ОСОБА_2 - Генерального конструктора ДП
АНТК ім. О.К. Антонова призвела та призводить до зростання економічних показників
виробництва підприємства Позивача і, як наслідок, до подальшого розвитку
авіаційного комплексу України.
Відповідно
до ст.43 ГПК України з метою всебічного, повного і об”єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх
сукупності, керуючись законом, для вирішення спору по суті суду необхідно було
встановити факт поширення недостовірної
інформації (поширення неправдивих,
неточних або неповних відомостей, пов'язаних з діяльністю суб'єкта
господарювання) та встановити, чи завдало таке поширення чи могло завдати шкоду
діловій репутації позивача.
Проте,
приймаючи рішення у справі № 20/251, місцевим господарським судом була
неправильно застосована норма ст.33 Господарського процесуального кодексу
України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона
посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Так,
посилаючись на безпідставність позовних вимог Позивача, суд керувався лише
твердженням Відповідача про те, що в його журналі вихідної кореспонденції
відсутній запис про надсилання листа вих. № 328/48 від 04.02.2008 р. на адресу
Секретаря РНБО. Позивач не мав змоги надати суду оригінал листа вих. № 328/48
від 04.02.2008 р., оскільки даний лист був направлений відповідачем на адресу
Секретаря РНБО і це призвело до помилкових висновків місцевого господарського
суду про те, що:
-
«матеріали справи не містять доказів того, що факсова копія листа, на яку
посилається позивач (за відсутності у позивача оригіналу листа), була офіційно
одержана позивачем на його запит з Апарату Ради національної безпеки та оборони
України або інших доказів того, що лист, факсимільна копія якого надана
позивачем, був дійсно скерований відповідачем на адресу Секретаря Ради
національної безпеки та оборони України Богатирьової Р.В.».
- «На
підтвердження того, що саме відповідач в будь - який спосіб поширив
недостовірну інформацію, яка містилася у факсимільній копії листа (вих. №
328/48 від 04.02.2008 р.), позивачем суду не надано».
Відповідно
до ч. 4 ст.38 Господарського процесуального кодексу України, суд мав
витребувати в РНБОУ оригінал листа вих. № 328/48 від 04.02.2008 р. або його
копію.
На
виконання цієї вимоги ГПК у суді апеляційної інстанції судовою колегією
15.10.2008р. була оголошена перерва в
судовому засіданні для витребування доказів у справі.
04.11.2008р.
через канцелярію до Київського апеляційного господарського суду надійшла
відповідь першого заступника секретаря РНБОУ С.Гавриша, якою підтверджено, що
даний лист був дійсно направлений Відповідачем на адресу Секретаря РНБОУ і
зберігається там за № 9/01084 від 07.02.08р.
Таким
чином, відповіддю РНБОУ повністю спростовується твердження представника
Відповідача про те, що він не має ніякого відношення до зазначеного листа.
Іншою
підставою для відмови місцевим господарським судом позивачу у задоволенні його
позовних вимог стало те, що на думку суду, «в листі вих. № 328/48 від
04.02.2008 р. йдеться про дії конкретної
фізичної особи - Генерального конструктора ДП АНТК ім. О.К.Антонова
ОСОБА_2» і «Позивачем не доведено, що з боку відповідача мало місце порушення
його прав або охоронюваних інтересів» - тобто, прав та інтересів юридичної
особи.
При
цьому суд не дослідив причинно-наслідковий звЧязок між листом Відповідача та
численними перевірками на підприємстві Позивача, повідомленнями про них у ЗМІ,
що могло призвести до приниження ділової репутації Позивача в українському
суспільстві та органах державної влади, його дискредитації та завдання шкоди
Позивачу як розробнику та виробнику літаків АН -70, АН-140 та АН-148.
У
відповідності до ст. 94 ЦК України юридична особа має особисте немайнове право
на недоторканість її ділової репутації. У відповідності до ст. 94 ЦК України
особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3
Цивільного кодексу України.
На
підставі вказаного суд при вирішенні даного спору також керується нормами
ст..ст. 201, 277 ЦК України.
Відповідно
до ст. 277 ЦК України, негативна інформація, поширена про особу, вважається
недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.
Спростування
недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.
Поширювачем
інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових
(службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.
За
своєю правовою природою право на спростування недостовірної недостовірної
інформації, передбачене статтею 277 ЦК України. належить не лише фізичним, але
й юридичним особам, оскільки це право може бути використано господарюючим
суб”єктом як спосіб судового захисту щодо поширення інформації, яка шкодить
його діловій репутації.
Частина
перша статті 200 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України „Про
інформацію” відносять до інформації документовані або публічно оголошувані
відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державні
та навколишньому середовищі.
Згідно
пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.09.1990 № 7 „Про
застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової
репутації громадян та організацій”, під поширенням відомостей слід розуміти
опублікування їх у пресі, передачу по радіо, телебаченню, з використанням інших
засобів масової інформації, викладення в характеристиках, заявах, листах,
адресованих іншим особам, повідомлення в публічних виступах, а також в іншій
формі невизначеному числу осіб або хоча б одній людині, вивішування
(демонстрація) в громадських місцях плакатів, лозунгів, інших творів, а так
само розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою
порочать честь і гідність громадянина або організації.
Якщо
недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична
особа, цей документ має бути відкликаний.
Спростування
недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її
поширила.
Спростування
недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була
поширена.
Згідно
ст. 34 ГК України дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у
будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних із
особою чи діяльністю суб'єкта
господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта
господарювання.
Поняття ділової репутації дано у Закону України «Про банки і банківську
діяльність», відповідно до статті 2 якого під діловою репутацією слід розуміти
сукупність підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити
висновок про професійні та управлінські здібності такої особи, її порядність та
відповідність її діяльності вимогам закону.
Застосовуючи аналогію закону на підставі ч. 1 ст. 8 ЦК
України, оскільки поняття ділової репутації не дано ЦК України, суд застосовує
визначення ділової репутації, яке дано у Законі України «Про банки і банківську
діяльність», як врегульованого на законодавчому рівні цього поняття у подібних
за змістом відносинах.
На
підставі вказаної вище аналогії суд також застосовує до даних спірних
правовідносин керівні вказівки постанови Пленуму Верховного суду УРСР від
28.09.1990 за № 7 «Про застосування судами законодавства, що регулює захист
честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій».
Згідно
з абз. 5 пункту 3 Постанови Пленуму
Верховного суду УРСР від 28.09.1990р. за № 7, до відомостей, що ганьблять
особу, слід відносити ті з них, які принижують честь, гідність і ділову репутацію громадянина або
організації в громадській думці чи думці
окремих громадян з точки зору додержання
законів, загальновизнаних правил
співжиття та принципів людської
моралі.
Позивач
у справі є великим національним
виробником, який має статус національного вантажного перевізника, і який
відповідно до постанов КМУ № 911 від 21.08.97р., № 1346 від 29.08.2000р. та №
1734 від 23.12.2004р. (зі змінами, внесеними Постановою КМУ № 272 від
13.04.2005р.) включений до переліку підприємств, що мають стратегічне значення
для економіки і безпеки держави, імідж та ділова репутація якого є складовою
міжнародного іміджу України. На ринках авіаперевезень усього світу він широку
відомість та добру ділову репутацію. Суд вважає, що поширенням негативної
інформації про позивача може бути нанесено шкоду його діловій репутації, що
призведе до дискредитації суб'єкта господарювання.
Факт
надсилання відповідачем листа вих. № 328/48 від 04.02.2008р. Секретарю Ради
національної безпеки та оборони України п. ОСОБА_2 підтверджується наявними у
справі доказами, а отже суд вважає доведеним належними доказами у справі факт
поширення відповідачем інформації про
позивача.
Інформацію,
наведену у листі вих. № 328/48 від 04.02.2008р. Секретарю Ради національної
безпеки та оборони України п. ОСОБА_2 щодо діяльності позивача та його
посадових осіб, суд оцінює - як
негативну.
Як
випливає зі змісту ст. 277 ЦК України,
тягар доведення того, що поширена інформація є правдивою, лежить на відповідачеві. За відсутності таких
доказів, поширена інформація вважається неправдивою.
Відповідно
до частини другої статті 43 ГПК України сторони та інші особи, які беруть
участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду
доказами.
Згідно
з частиною першою статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті
обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Зі
змісту інформаційних правовідносин, враховуючи принцип презумпції
добропорядності, вбачається, що обов'язок доказування достовірності поширеної
інформації покладається на особу, яка цю інформацію поширила, тобто на
відповідача зі справи.
Відповідна
правова позиція викладена і в пункті 17 Постанови № 7, в якому зазначено, що
відповідач повинен довести, що поширені ним відомості відповідають дійсності.
На позивача покладається обов'язок довести лише факт поширення відомостей, які
його порочать, особою, до якої пред'явлений позов. Проте позивач має право
подати докази невідповідності дійсності таких відомостей.
У
даному випадку факт поширення відповідачем недостовірної інформації про
позивача останнім доведено, проте відповідач не надав суду належних доказів, що підкріпляють його
твердження про правдивість розповсюдженої ним інформації.
Так, факт розкрадання коштів керівними органами
позивача, або виведення їх за кордон, повинен бути доведений у передбаченому
цивільно- та кримінально-процесуальним законодавством порядку. Доказів
порушення проти посадових осіб позивача кримінальних чи цивільних справ щодо
розкрадання державних коштів суду не надано.
Щодо
іншої поширеної інформації (про зрив позивачем своїх зобовЧязань, про втрату
авторського нагляду та небезпечність польотів на літаках АН, тощо), то її
недостовірність також не спростована відповідачем. Посилання відповідача на
відомості, які містяться в певних
Інтернет ресурсах, не можуть бути прийняті судом до уваги, як джерело
достовірної інформації про діяльність позивача.
Суд
також не приймає до уваги усне посилання відповідача на те, що розповсюджена
ним інформація є оціночним судженням. Так, у відповідності до ст. 471 Закону
України «Про інформацію» оціночними судженнями є висловлювання, які
не містять фактичних даних,
зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути
витлумачені як такі, що
містять фактичні дані,
з огляду на
характер використання мовних
засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню
та доведенню їх правдивості.
За
таких обставин, судова колегія приходить до висновку про те, що відповідач
здійснював розповсюдження інформації, що відноситься до особи позивача та до
його господарської діяльності, не відповідає дійсності, є неправдивою, та що її
розповсюдження могло завдати шкоди діловій репутації позивача, тобто порушив
особисті немайнові права позивача.
Відповідно
до ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав на інтересів серед іншого
є припинення дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до
порушення.
Відповідно
до абз. 4 пункту 5 Постанови Пленуму
Верховного суду УРСР від 28.09.1990р. за № 7,
у випадках поширення відомостей,
що принижують репутацію організації, остання,
якщо вона є юридичною особою, має право звернутися до суду з вимогами про
їх спростування, незалежно від того, якою особою (фізичною чи юридичною)
поширено ці відомості.
Згідно
з ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та
організації мають право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та
охоронюваних законом інтересів.
Відповідно
до статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними
заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються
до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом
інтересів.
Статтею
32 Конституції України встановлено, зокрема, що кожному гарантується судовий захист
права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та
права вимагати вилучення будь-якої інформації.
Отже,
системний аналіз наведених норм свідчить
про те, що за відсутності доказів достовірності поширеної відповідачем інформації
позовні вимоги про спростування цієї інформації підлягають задоволенню.
За
таких обставин, судова колегія вважає необґрунтованим висновок місцевого
господарського суду у справі № 20/251 про відмову у задоволенні позовних вимог
щодо визнання недостовірною інформації, яка
викладена у Листі № 328/48 від 04.02.2008р. ДАК «Авіація України» на
ім'я Секретаря РНБО України Р.Богатирьової.
Враховуючи
викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для
задоволення позовних вимог в повному обсязі, у зв”язку з чим рішення місцевого господарського суду у
справі №20/251 підлягає скасуванню .
Апеляційна
скарга Державного підприємства „Авіаційний науково-технічний комплекс імені
О.К.Антонова” є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Керуючись
ст. ст. 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу
України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Державного
підприємства „Авіаційний науково-технічний комплекс імені О.К.Антонова”
задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста
Києва від 27.08.08 року у справі № 20/251 скасувати та прийняти нове рішення.
3.Позов задовольнити в повному
обсязі.
Визнати недостовірною
інформацію стосовно діяльності ДП АНТК ім. О.К. Антонова, викладену у Листі №
328/48 від 04.02.2008р. ДАК «Авіація України» на ім'я Секретаря РНБО України
Р.Богатирьової, зокрема:
«Виконанню
Концерном завдань Держави, з перших днів утворення Концерну почав
перешкоджувати Генеральний конструктор ДП АНТК ім. О.К. Антонова ОСОБА_2, у
діяльності якого фахівцями Концерну та ГоловКРУ було встановлено велику
кількість порушень, які викликають турботу за майбутнє АНТК ім. О.К. Антонова і
авіаційної галузі України»;
«1.
Завдається велика шкода іміджу України перед Європейським Союзом внаслідок
розриву ділових відносин з англійською компанією AirFoyle у транспортних
перевезеннях, усунення від роботи з австрійськими компаніями по проекту
поновлення виробництва літаків АН-124 та вирішення проблем з сертифікацією
української авіаційної техніки регіонального класу в Європейському агентстві
льотної безпеки, що призведе до заборони експлуатації літаків АН у європейських
країнах»;
«2.
Створення спільних підприємств Ruslan International та Ruslan Salis GmbH з
російським конкурентом - авіакомпанією «Волга-Днепр» без дозволу ФДМУ та
Мінпромполітики. Контракти на перевезення з НАТО, передані цим спільним
підприємствам. В результаті ефективність використання літаків АН-124 «Руслан»
авіакомпанії «Авіалінії Антонова» стала втричі нижча, ніж у авіакомпанії
«Волга-Днепр», втрачена велика сума коштів та порушено контроль з боку Держави
за достовірністю фінансових результатів від цих операцій»;
«3.
Практично втрачено авторський нагляд за експлуатацією повітряних суден,
своєчасно не розслідуються льотні інциденти, що призвело до втрати довіри щодо
їх надійності, як приклад, втрата іміджу надійності літаків АН-140 української
зборки»;
«4.
До цього часу розробник не сертифікований Державною авіаційною адміністрацією
України, роботи проводяться тільки за російським сертифікатом АРМАК, що є
грубим порушенням чинного законодавства України»;
«5.
Великий обсяг конструкторських робіт виконується на комерційній основі, та
планується до виконання, для зарубіжних країн - КНР, Індії, Російської
Федерації у той час, коли вітчизняні серійні заводи не можуть повноцінно
працювати внаслідок великої кількості помилок та недоліків документації АНТК
ім. О.К. Антонова, затримки її передачі. За виконання окремих робіт для
зарубіжних країн фактично безоплатно передається інтелектуальна власність
Держави (методики проектування, аеродинамічних іспитів, особистості конструкції
та інше)»;
«Передача
повних комплектів конструкторської документації на літаки Ан-124, АН-140,
АН-148 Російську Федерацію призведе до виключення українських виробників у
коопераційних програмах виробництва, втрати великих коштів з продажу цих
літаків на найбільшому російському ринку»;
«7.
Вкрай незадовільна робота Генерального конструктора АНТК ім. О.К. Антонова
ОСОБА_2 по програмі літака АН-148 призвела до затримки випуску першого
серійного літака майже на роки:
Затримка
сертифікаційних випробувань літака більш ніж на рік призвела до затримки
передачі конструкторської документації на серійні заводи, зміни та усунення
недоліків конструкторської документації не закінчуються, заводи виправляють
помилки вже на готовій конструкції, втрачаючи кошти та час здачі літаків;
Ліцензійний
договір на право використання типової конструкції по сертифікаційному типу з
авіаційним заводом у Воронежі було укладено ще у 2005 році, а з вітчизняним
заводом «Авіант» у Києві тільки при кінці 2-007 року.
Блокується
участь фахівців АНТК ім. О.К. Антонова та особисто Генерального конструктора у
нарадах з проблемних питань виробництва літаків, засіданнях Правління
концерну»;
«8. З
метою збереження себе на посаді Генерального конструктора, уникнення
відповідальності перед Законом за виявлені порушення, ОСОБА_2 розпочав компанію
власного захисту зверненнями до засобів масової інформації, багаторазовими
зверненнями до судової системи»;
«10.
Наведені вище факти свідчать, що діяльність ОСОБА_2 на посаді Генерального
конструктора призводить до знищення всесвітньо відомого конструкторського бюро,
і як наслідок, до руйнування авіаційного комплексу України».
4.Стягнути з Державного авіабудівного
концерну „Авіація України” ( 03062, м.Київ , проспект Перемоги, 100/1; Код 35082071) на користь Державного
підприємства „Авіаційний
науково-технічний комплекс імені О.К.Антонова” ( 03062, м.Київ, вул..Туполєва,1
; Код ЄДРПОУ 14307529) 85 грн.- держмита
за подання позовної заяви, 42,50 грн.- держмита за подання апеляційної скарги
та 118 грн.- витрат на інформаційно -
технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Видачу
наказу доручити Господарському суду міста Києва.
5.
Матеріали справи № 20/251 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Кондес Л.О.
Судді
Куровський С.В
Михальська Ю.Б.