Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/11324/13 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інтелектуальна власність; Авторське право і суміжні права.
Надіслано для оприлюднення: 17.07.2015. Зареєстровано: 19.07.2015. Забезпечено надання загального доступу: 22.07.2015.
Дата набрання законної сили: 16.07.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"16" липня 2015 р.           Справа№ 910/11324/13
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:          Доманської М.Л.
		суддів:            Разіної  Т.І. 
		          Гарник Л.Л. 
		при секретарі судового засідання Волошиній З.В.
		та представників:
		від позивача: Прудкий О.В. (дов. від 05.08.2013);
		                      Малеєва Ю.К. (дов. від 19.11.2013);
		від відповідачів: не з'явились;
		від третьої особи 1: Запорожець Л.Г. (дов. від 21.11.2014 № 1-8/8566);
		від третьої особи 2: не з'явились;
		розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Барбарис 2012", Товариства з обмеженою відповідальністю "Токіо сіті", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кепі Енд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Стародавній Херсонес".
		на рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2013
		у справі № 910/11324/13 (суддя: Бойко Р.В.) 
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стародавній Херсонес"
		до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Барбарис 2012",
		2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Токіо сіті",
		3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Кепі Енд"
		за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів 1)  Державної служби інтелектуальної власності України,
		2) ОСОБА_6
		про припинення незаконного використання знака для товарів та послуг, припинення незаконного використання складеного твору та стягнення                 287 000, 00 грн.         
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Рішенням господарського суду міста Києва від 02.08.2013 у справі №910/11324/13 задоволено частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Стародавній Херсонес" (далі за текстом - ТОВ "Стародавній Херсонес"), припинено незаконне використання знака для товарів і послуг, права на який посвідчені свідоцтвом НОМЕР_1 від 10.12.2008, Товариством з обмеженою відповідальністю "Барбарис 2012", Товариством з обмеженою відповідальністю "Токіо сіті", Товариством з обмеженою відповідальністю "Кепі Енд", в тому числі: припинено використання позначення "Вареничная КАТЮША" у якості назви закладів харчування, швидкого і повсякчасного обслуговування (ресторанів, кафе тощо) способами рекламування та пропонування іншим способом, в тому числі в діловій документації, в рекламі та в мережі Інтернет, шляхом вилучення такого позначення з усіх матеріалів та рекламних носіїв, припинено незаконне використання складеного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" та/або його частин, майнові права на який посвідчено Свідоцтвом про реєстрацію авторського права на вказаний твір від 22.12.2009 НОМЕР_2 та Свідоцтвом про реєстрацію авторського права на вказаний твір від 09.11.2012 НОМЕР_3, Товариством з обмеженою відповідальністю "Барбарис 2012", Товариством з обмеженою відповідальністю "Токіо сіті", Товариством з обмеженою відповідальністю "Кепі Енд", в тому числі: шляхом відтворення будь-якими засобами візуальних виглядів дизайну інтер'єру закладів харчування, швидкого і повсякчасного обслуговування (ресторанів, кафе тощо) з використанням певних кольорових рішень та елементів декору складеного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1"; демонстрації та публічного показу складеного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1"; відтворення дизайну окремих елементів і деталей, відповідних креслень, схем та ескізів складеного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1", стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Барбарис 2012" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стародавній Херсонес" компенсацію за порушення авторських прав в розмірі 11470,00 грн. та судовий збір у розмірі 1 061 74 грн., стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Токіо сіті" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стародавній Херсонес" компенсацію за порушення авторських прав в розмірі 11470 грн. та судовий збір у розмірі 1 061, 74 грн., стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кепі Енд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стародавній Херсонес" компенсацію за порушення авторських прав в розмірі 11470 грн. та судовий збір у розмірі 1  061, 74 грн. та відмовлено в іншій частині позову.
		Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду першої інстанції, представник відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Барбарис 2012", Товариства з обмеженою відповідальністю "Токіо сіті" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Кепі Енд" звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 02.08.2013 у справі № 910/11324/13, прийняти нове рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Стародавній Херсонес" повністю.
		Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду першої інстанції, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Стародавній Херсонес" (далі за текстом - ТОВ "Стародавній Херсонес") звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 03.10.2013, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 02.08.2013 у справі № 910/11324/13 скасувати в частині  стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Барбарис 2012" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стародавній Херсонес" компенсації за порушення авторських прав в розмірі 11 470,00 грн. та судового збору у розмірі 1 061 74 грн., стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Токіо сіті" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стародавній Херсонес" компенсації за порушення авторських прав в розмірі 11 470 грн. та судового збору у розмірі 1 061,74 грн., стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кепі Енд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стародавній Херсонес" компенсації за порушення авторських прав в розмірі 1 1470 грн. та судового збору у розмірі 1 061, 74 грн., та в цій частині прийняти нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Барбарис 2012" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стародавній Херсонес" компенсацію за порушення авторських прав в розмірі 45 671,00 грн. та судовий збір у розмірі 2 060,42 грн., стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Токіо сіті" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стародавній Херсонес" компенсацію за порушення авторських прав в розмірі  65 868,83 грн. та судовий збір у розмірі 2 464,37 грн., стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кепі Енд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стародавній Херсонес" компенсацію за порушення авторських прав в розмірі 16 198,60 грн. та судовий збір у розмірі 1 470, 97 грн., в решті оскаржуване рішення у даній справі залишити без змін, повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Стародавній Херсонес" з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір (за вимогами майнового характеру) в розмірі 3 185,23 грн., стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Барбарис 2012", Товариства з обмеженою відповідальністю "Токіо сіті", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кепі Енд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стародавній Херсонес" судові витрати за подання апеляційної скарги.
		В обґрунтування апеляційних скарг апелянти посилаються на те, що оскаржуване рішення щодо вищевказаного прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2013 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Барбарис 2012", Товариства з обмеженою відповідальністю "Токіо сіті", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кепі Енд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Стародавній Херсонес" об'єднано в одне апеляційне провадження. 
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2013 у справі призначено судову експертизу у сфері інтелектуальної власності, проведення якої доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України та зупинено дане апеляційне провадження до проведення  судової експертизи, отримання висновку експерта разом з матеріалами справи.
		03.04.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання    експерта Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України Стародубова І.В.
		У зв'язку з перебуванням судді Верховця А.А. у відпустці, за розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2014, сформовано склад колегії суддів для здійснення розгляду вказаних апеляційних скарг у справі № 910/11324/13 у наступному складі: головуючий суддя: Доманська М.Л., судді: Разіна Т.І., Пантелієнко В.О.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2014 було поновлено апеляційне провадження по справі № 910/11324/13 для розгляду вказаного клопотання судового експерта Стародубова І.В. про забезпечення безперешкодного доступу до об'єктів дослідження та прийнято апеляційні скарги до провадження у новому складі суду.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2014 було задоволено вищевказане клопотання судового експерта Стародубова І.В., після чого апеляційне провадження по справі було зупинено на підставі п. 1  ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.
		02.06.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду з Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності надійшла справа № 910/11324/13 з висновком експерта від 20.04.2015 № 261/13 за результатами проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності у господарській справі № 910/11324/13.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 було поновлено провадження у даній справі та розгляд апеляційних скарг призначено на 17.06.2015.
		17.06.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційних скарг за для подання клопотання про проведення повторної судової експертизи та у зв'язку з неможливістю прибути у судове засідання.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2015 було відкладено розгляд справи на 08.07.2015.
		07.07.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про проведення повторної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2015 розгляд справи відкладено на 16.07.2015.
		15.07.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
		У зв'язку з перебуванням судді Пантелієнка В.О. у відпустці, за розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2015, сформовано склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційних скарг, у справі № 910/11324/13 у наступному складі: головуючий суддя: Доманська М.Л., судді: Разіна Т.І., Гарник Л.Л. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2015 апеляційні скарги прийнято до провадження у новому складі суду.
		В судовому засіданні 16.07.2015 представники позивача підтримали доводи своєї апеляційної скарги та клопотання про проведення повторної судової експертизи, проти апеляційної скарги відповідачів заперечили.  Представник третьої особи-1 вирішення питання щодо поданих апеляційних скарг поклав на розсуд суду, підтримавши клопотання позивача про проведення повторної судової експертизи. 
		Дослідивши наявні матеріали справи, враховуючи те, що відповідачі були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, неявка представників відповідачів не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, визначених ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за  наявними у справі матеріалами. 
		Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
		Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог щодо припинення незаконного використання відповідачами знака для товарів і послуг, права на який посвідчені свідоцтвом НОМЕР_1 від 10.12.2008,  в тому числі: припинити використання позначення "Вареничная КАТЮША" у якості назви закладів харчування та ін., апеляційна скарга відповідачів підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга позивача - залишенню судом без задоволення з наступних підстав.
		Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджується наявними матеріалами справи, позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем були виявлені факти незаконного використання належних йому майнових прав інтелектуальної власності з боку відповідачів, оскільки відповідачами відкрито заклади громадського харчування "Вареничная "Катюша" і при цьому, логотип, що використовується для даних закладів харчування є схожим настільки, що його можна сплутати з належним позивачу торговим знаком "ІНФОРМАЦІЯ_1". Також, за твердженням позивача, відповідачі використовують дизайн екстер'єру і інтер'єру ресторанів, меблювання, аксесуари, декор, колірну гаму аналогічно встановленим у складеному творі "ІНФОРМАЦІЯ_1", в той час як дозволу на таке використання своїх авторських  прав на цей твір позивач не надавав.
		Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення на його користь компенсації за порушення авторських прав: з відповідача-1 - у розмірі              105 000,00 грн., з відповідача-2 - у розмірі 98 000,00 грн., з відповідача-3 - у розмірі 84 000,00 грн.   
		Разом із позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову. 
		Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовного того, що позивачем не було наведено необхідності вжиття заявлених заходів до забезпечення позову, а тому заява про забезпечення позову залишена судом першої інстанції без задоволення правомірно.
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.07.2013 р. залучено до участі у справі Державну службу інтелектуальної власності України та ОСОБА_6 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів
		30.07.2013 від позивача до суду першої інстанції надійшло клопотання про признання у справі судової експертизи. 
		Клопотання обґрунтоване необхідністю встановлення обставин використання (відтворення) складених творів "ІНФОРМАЦІЯ_1", за Свідоцтвом прав автора на твір від 22.12.2009 НОМЕР_2 та Свідоцтвом прав автора на твір від 09.11.2012 НОМЕР_3, або їх окремих частин, у творах "ІНФОРМАЦІЯ_2" за Свідоцтвом прав автора на твір від 08.10.2012 НОМЕР_4 та "ІНФОРМАЦІЯ_2 входной группы" за Свідоцтвом прав автора на твір від 08.10.2012 НОМЕР_6, а також у внутрішньому та/або зовнішньому оформленні закладів громадського харчування відповідачів "Вареничная "КАТЮША".
		Судом першої інстанції було відмовлено в задоволені клопотання ТОВ "Стародавній Херсонес" про призначення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності, з огляду на те, що матеріали справи вже містять висновки експертних досліджень об'єктів інтелектуальної власності № 409/1 від 17.12.2012, № 409/2 від 16.12.2012, № 409/4 від 17.12.2012, № 409/5 від 01.04.2013, № 409/6 від 03.04.2013 та № 409/9 від 09.04.2013.
		02.08.2013 до господарського суду міста Києва від ТОВ "Стародавній Херсонес" надійшли пояснення, згідно яких позивач, зокрема, зменшив позовні вимоги, а саме, просив стягнути компенсацію за неправомірне використання об'єктів інтелектуальної власності з товариства з обмеженою відповідальністю "Барбарис 2012" в розмірі 45 671,00 грн.; з товариства з обмеженою відповідальністю "Токіо сіті" в розмірі 65 868, 83 грн.; з товариства з обмеженою відповідальністю "Кепі Енд" в розмірі 16 198, 60 грн.
		Судова колегія дослідивши вказані письмові пояснення дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно було прийнято до розгляду заяву ТОВ "Стародавній Херсонес" про зменшення розміру позовних вимог, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог. 
		Як було зазначено вище, за оскаржуваним рішенням позов було задоволено частково.
		Однак, з даним судовим рішенням апелянти не погодились, звернувшись до суду апеляційної інстанції з апеляційними  скаргами.
		Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні присутніх учасників судового процесу, не погоджується з оскаржуваним рішенням у даній справі в частині задоволення вимоги щодо припинення незаконного використання знака для товарів і послуг, права на який посвідчені свідоцтвом НОМЕР_1 від 10.12.2008, Товариством з обмеженою відповідальністю "Барбарис 2012", Товариством з обмеженою відповідальністю "Токіо сіті", Товариством з обмеженою відповідальністю "Кепі Енд", виходячи з наступного.
		Як вбачається з матеріалів справи, 21.12.2006 громадянином ОСОБА_8 було подано до Державного департаменту інтелектуальної власності заяву про реєстрацію знаку для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ_1".
		10.12.2008 Державним департаментом інтелектуальної власності було зареєстровано Свідоцтво на знак для товарів і послуг НОМЕР_1 за класами товарів і послуг 30; 35; 41 та 43.
		05.01.2009 між ОСОБА_8 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стародавній Херсонес" укладено договір № 1 про передачу права власності на знак для товарів і послуг, за умовами якого ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "Стародавній Херсонес" (правонаступник) виявив бажання придбати всі права, які випливають із свідоцтва на знак для товарів і послуг НОМЕР_1 від 10.12.2008 за заявою № m 200620200 від 21.12.2006. 
		Згідно з п. 2.1 вказаного договору власник свідоцтва передає правонаступнику за сплачувану правонаступником власнику свідоцтва винагороду право власності на Знак повністю, а саме всі права, які випливають із свідоцтва відносно всього переліку товарів і послуг, зазначених у свідоцтві.
		18.05.2009 Державним департаментом інтелектуальної власності прийнято рішення про передачу права власності на знак "ІНФОРМАЦІЯ_1" Товариству з обмеженою відповідальністю "Стародавній Херсонес" (дата публікації в офіційному бюлетені "Промислова власність" - 10.06.2009).
		19.10.2009 ОСОБА_8 було подано до Державного департаменту інтелектуальної власності заяву про реєстрацію авторського права на твір "ІНФОРМАЦІЯ_1", який включає в себе посібник з фірмового стилю ресторану, елементи фірмового стилю "Уніформа", елементи фірмового стилю "Посуд", оформлення інтер'єру, що включає трафарети для фарбування стін, меблі-дивани, столи, барна стійка, а 22.12.2009 ОСОБА_8 було видано свідоцтво НОМЕР_2 про реєстрацію авторського права на складений твір "ІНФОРМАЦІЯ_1".
		В подальшому, 07.09.2012 ОСОБА_8 звернувся до  Державного департаменту інтелектуальної власності із заявою щодо реєстрації нових елементів інтер'єру до складеного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1", що зареєстровано за свідоцтвом НОМЕР_2.
		Складений твір стосується оформлення інтер'єру та використання фірмового стилю, що включає: елементи фірмового стилю оформлення інтер'єру "Люстра"; елементи фірмового стилю оформлення інтер'єру "Мебель. Барная стойка"; елементи фірмового стилю оформлення інтер'єру "Мебель. Диваны в клетку вариант 1"; елементи фірмового стилю оформлення інтер'єру "Мебель. Диваны в клетку вариант 2"; елементи фірмового стилю оформлення інтер'єру "Трафарет".
		09.11.2012 Державною службою інтелектуальної власності України було видано ОСОБА_8 свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" НОМЕР_3.
		07.09.2012 між позивачем та ОСОБА_8 було укладено  авторський договір № 1 про передачу (відчуження) майнових прав на вказаний складений твір повністю.
		12.11.2012 Державною службою інтелектуальної власності України прийнято рішення про реєстрацію авторського договору №1 від 07.09.2012, відповідно до якого майнові права на твір (складений твір "ІНФОРМАЦІЯ_1") відчужуються ОСОБА_8 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стародавній Херсонес".
		Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, Товариством з обмеженою відповідальністю "Барбарис 2012", Товариством з обмеженою відповідальністю "Токіо сіті" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кепі Енд"  в місті Києві були відкриті заклади громадського харчування, що здійснюють свою діяльність під позначенням "Вареничная "КАТЮША", а саме: відповідачем 1 в квітні 2012 року відкрито заклад за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 24; відповідачем 2 в червні 2012 року відкрито заклад за адресою:          м. Київ, вул. Червоноармійська, 60; відповідачем 3 в липні 2012 року відкрито заклад за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 38.
		Спір у справі виник у зв'язку з тим, що за твердженням позивача, логотип (вивіска) "Вареничная "КАТЮША", який використовується для закладів громадського харчування, відкритих відповідачами, є схожим із належним позивачу торговим знаком "ІНФОРМАЦІЯ_1" настільки, що їх можна сплутати, що в свою чергу свідчить про порушення прав позивача, які випливають із свідоцтва на знак для товарів і послуг. Крім того, за твердженням позивача, з боку відповідачів має місце порушення його авторських прав при здійсненні ними підприємницької діяльності, оскільки відповідачі використовують дизайн екстер'єру і інтер'єру ресторанів, меблювання, аксесуари, декор, колірну гамму, аналогічно встановленим у складеному творі "ІНФОРМАЦІЯ_1". 
		Правовідносини, що склались між сторонами, підпадають під правове регулювання Глав 36, 44 Цивільного кодексу України, Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", Закону України "Про авторське право і суміжні права".
		Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" право власності на знак засвідчується свідоцтвом, а обсяг правової охорони, що надається, визначається наведеними у свідоцтві зображенням знака і переліком товарів та послуг. 
		Згідно з ч.ч. 2, 5 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права, визначені цим Законом, а також виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, серед іншого, позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати.
		Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" використанням знака, серед іншого, є нанесення його на вивіску, застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано тощо. 
		Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Матеріалами справи підтверджується набуття позивачем у встановленому законодавством порядку права власності на знак для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ_1".
		Судовою колегією встановлено, що суд першої інстанції при прийнятті рішення в частині зобов'язання відповідачів припинити незаконне використання знака для товарів і послуг, права на який посвідчені свідоцтвом  №  100265 від 10.12.2008, керувався висновками експертних досліджень об'єктів інтелектуальної власності № 409/1 від 17.12.2012, № 409/2 від 16.12.2012, № 409/4 від 17.12.2012, проведених Науково-дослідним інститутом інтелектуальної власності Національної академії правових наук України на підставі листів заступника начальника УДСБЕЗ ГУ МВС України в м. Києві Гмиріна А.А. в межах досудового розслідування, щодо позначення "Вареничная" (вивіска кафе "Вареничная"), яке використовувалися відповідачами при зовнішньому оформленні ресторанів "Вареничная" по бул. Лесі Українки, 24, вул. Червоноармійській, 60 та вул. Червоноармійській, 38, за якими експерт дійшов висновку, що вони  є схожим настільки, що їх можна сплутати зі знаком для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ_1" за свідоцтвом України № 100625 від 10.12.2008.
		Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем належним чином підтверджено той факт, що позначення "Вареничная „Катюша", яке використовувалось відповідачами, є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаком для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ_1", право власності на яке належить позивачу, який є власником відповідного свідоцтва та задовольнив дану вимогу позивача в повному обсязі.
		Проте, під час розгляду даної справи у суді апеляційної інстанції, від позивача і від відповідачів надійшло клопотання про призначення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності по даній справі, які були судом задоволені.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2013 у справі призначено судову експертизу у сфері інтелектуальної власності, проведення якої доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України.
		На вирішення судової експертизи були поставлені наступні питання:
		- Чи є позначення "Вареничная "Катюша" (чи окремі частини його зображення), що використовувалось відповідачами - Товариством з обмеженою відповідальністю "Барбарис 2012" (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 24, ідентифікаційний код 38105688), Товариством з обмеженою відповідальністю "Токіо сіті" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 5/60, ідентифікаційний код 37717159), Товариством з обмеженою відповідальністю "Кепі Енд" (03055, м. Київ, просп. Перемоги, 28 А, ідентифікаційний код 27471949) при зовнішньому оформленні кафе "Вареничная "Катюша" (у тому числі в якості логотипу, вивіски цих кафе), схожим зі знаком для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ_1" за свідоцтвом України НОМЕР_1 від 10.12.2008 настільки, що їх можна сплутати?;
		- Чи мало місце відтворення відповідачами - Товариством з обмеженою відповідальністю "Барбарис 2012" (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 24, ідентифікаційний код 38105688), Товариством з обмеженою відповідальністю "Токіо сіті" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 5/60, ідентифікаційний код 37717159), Товариством з обмеженою відповідальністю "Кепі Енд" (03055,            м. Київ, просп. Перемоги, 28 А, ідентифікаційний код 27471949) складеного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" за Свідоцтвами про реєстрацію авторських прав на твори від 22.12.2009 НОМЕР_2 та від 09.11.2012 НОМЕР_3 або його частина (частини), що може (можуть) використовуватись самостійно, у тому числі:
		- Чи використаний (чи відтворений) складений твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" за Свідоцтвами про реєстрацію авторських прав на твори від 22.12.2009 НОМЕР_2, та від 09.11.2012 НОМЕР_3 або його частина (частини), що може (можуть) використовуватись самостійно, у внутрішньому та/або у зовнішньому оформленні закладів громадського харчування "Вареничная "Катюша", розташованих в м. Києві за адресами:                                вул. Червоноармійська, 60; вул. Червоноармійська, 38; бул. Леси Українки, 24?;
		- Чи є творами дизайну внутрішнє та/або зовнішнє оформлення закладів громадського харчування "ІНФОРМАЦІЯ_1" (розташована за адресою бул. Т. Шевченка, 2/54) та "Вареничная "Катюша", розташованих в м. Києві за адресами: бул. Т. Шевченка, 2/54, бул. Леси Українки, 24;                                       вул. Червоноармійська, 60; вул. Червоноармійська, 38?;
		- Чи використано внутрішнє та/або зовнішнє оформлення закладу громадського харчування "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованого за адресою:             м. Київ, бул. Т. Шевченка, 2/54, як твору дизайну, у внутрішньому та зовнішньому оформленні закладів громадського харчування "Вареничная "Катюша", розташованих в м. Києві за адресами: бул. Леси Українки, 24; вул. Червоноармійська, 60; вул. Червоноармійська, 38? 
		За результатами проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності у господарській справі № 910/11324/13, на вимогу ухвали суду апеляційної інстанції від 04.12.2013 у даній справі, до суду надійшла  справа             № 910/11324/13 з висновком експерта від 20.04.2015 № 261/13.
		У відповідності до поставлених питань (редакція яких була приведена експертом у відповідність до Науково-методичних рекомендацій без зміни їх  змісту), експертом були надані наступні висновки: позначення "Вареничная "Катюша", що використовується при зовнішньому оформленні кафе „Вареничная „Катюша" відповідачами - Товариством з обмеженою відповідальністю "Барбарис 2012" (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 24, ідентифікаційний код 38105688), Товариством з обмеженою відповідальністю "Токіо сіті" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 5/60, ідентифікаційний код 37717159), Товариством з обмеженою відповідальністю "Кепі Енд" (03055,          м. Київ, просп. Перемоги, 28 А, ідентифікаційний код 27471949), хоча і мають подібні ознаки, але не є схожими зі знаком для товарів та послуг за свідоцтвом України НОМЕР_1 від 10.12.2008 настільки, що їх можна сплутати; внутрішнє та зовнішнє оформлення закладу громадського харчування "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованого за адресою м. Київ, бул. Т. Шевченка, 2/54, містить у собі ознаки об'єкту авторського права (твору дизайну): творчий характер твору та об'єктивну форму вираження; внутрішнє та зовнішнє оформлення закладів громадського харчування "Вареничная „Катюша", розташованих в м.Києві за адресами : бульв. Лесі Українки, 24, вул. Червоноармійська, 60; вул. Червоноармійська, 38, містить у собі ознаки об'єкту авторського права (твору дизайну): творчій характер твору та об'єктивну форму вираження. Експертом, крім іншого,  встановлено, що у внутрішньому оформленні закладів громадського харчування "Вареничная "Катюша", що розташовані в м. Києві за адресами: бул. Леси Українки, 24; вул. Червоноармійська, 60;                                вул. Червоноармійська, 38, частково відтворено складений твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" за Свідоцтвами про реєстрацію авторських прав на твори від 22.12.2009 НОМЕР_2, та від 09.11.2012 НОМЕР_3; у зовнішньому оформленні закладів громадського харчування "Вареничная „Катюша", розташованих в м. Києві за адресами : бульв. Лесі Українки, 24,                   вул. Червоноармійська, 60; вул. Червоноармійська, 38, не відтворено зовнішнє оформлення закладу громадського харчування "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованого за адресою м. Київ, бул. Т. Шевченка, 2/54.
		Проте, позивач не повністю погодився із вказаним висновком експерта ОСОБА_12 та 07.07.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду подав клопотання про проведення повторної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності. Дане клопотання обґрунтував тим, що експерт самостійно виклав питання щодо  знаку для товарів і послуг в теперішньому часі, хоча експертні дослідження повинні були бути проведені з дослідженням документів на момент подачі позову, оскільки після порушення кримінальної справи відповідачі систематично змінювали як вивіску, так і зовнішнє з внутрішнім оформлення інтер'єру кафе "Вареничная "Катюша". Також, позивач зазначив про те, що експерт  ОСОБА_12 не мав достатньої кваліфікації для вирішення всіх поставлених судом питань, тобто не має кваліфікації судового експерта за спеціальністю 13.6. „Дослідження, пов'язані з комерційним найменування, торговельними марками (знаками для товарів та послуг), географічними зазначеннями". 
		Судова колегія, дослідивши вказані твердження позивача щодо причин призначення повторної експертизи, відхиляє дане клопотання позивача за необґрунтованістю з огляду на наступне.
		Стосовно тверджень позивача щодо спеціальності експерта  ОСОБА_12, то судова колегія звертає увагу  на той факт, що на сайті Єдиного державного реєстру експертів, який є загальнодоступним для громадян України, зазначено про те, що експерт  ОСОБА_12, крім іншого, має кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 13.6. „Дослідження, пов'язані з комерційним найменування, торговельними марками (знаками для товарів та послуг), географічними зазначеннями". Вказане підтвердила в судовому засіданні апеляційної інстанції 16.07.2015 й представник третьої особи-1.
		Щодо тверджень позивача, що експертний висновок не є належним, оскільки експерт самостійно виклав питання, змінивши питання, поставлені судом, та проводив експертизу в теперішньому часі, хоча експертні дослідження повинні були бути проведені з дослідженням документів на момент подачі позову слід зазначити наступне. На запитання суду, як саме змінилася вивіска (логотип, позначення), що використовувалось відповідачами, з моменту подачі позову, що змінилося в зовнішньому та внутрішньому оформленні інтер'єру кафе "Вареничная "Катюша" за цей час, представники позивача не змогли відповісти конкретно, проте зазначили, що в матеріалах справи містяться дослідження з матеріалів кримінальної справи та висновки експертних досліджень об'єктів інтелектуальної власності № 409/1 від 17.12.2012, № 409/2 від 16.12.2012,  № 409/4 від 17.12.2012, проведених Науково-дослідним інститутом інтелектуальної власності Національної академії правових наук України, в межах яких були зроблені знімки вивіски кафе "Вареничная" , по яким судовий експерт мав би здійснити дослідження і зробити висновок. Судова колегія встановила, що змінені експертом формулювання питань викладені у відповідності до Науково-методичних рекомендацій. При цьому, зміст питань, поставлених судом, експертом не змінений. Тобто експертом надані відповіді по суті на ті питання, що поставлені судом. 
		Судова колегія не може погодитись із вказаними твердженнями позивача, оскільки висновки експертних досліджень об'єктів інтелектуальної власності № 409/1 від 17.12.2012, № 409/2 від 16.12.2012,  № 409/4 від 17.12.2012 не можуть бути взяті ні експертом при дослідженні об'єктів, ні судом  за основу встановлення фактів на момент подачі даної позовної заяви щодо порушеного права позивача. Так, як вбачається з матеріалів справи, вказані вище експертні дослідження були проведені Науково-дослідним інститутом інтелектуальної власності Національної академії правових наук України в період 16-17 грудня 2012 року, а позовна заява позивачем була подана 12.06.2013, що підтверджується відміткою штемпеля канцелярії суду першої інстанції.
		Крім того, судова колегія звертає увагу позивача на той факт, що при зверненні до суду позивач просив  припинити незаконне використання відповідачами знака для товарів і послуг за свідоцтвом України  НОМЕР_1 від 10.12.2008, в тому числі: припинити використання позначення "Вареничная "Катюша" у якості назви закладів харчування та ін., проте експертні дослідження об'єктів інтелектуальної власності № 409/1 від 17.12.2012, № 409/2 від 16.12.2012,  № 409/4 від 17.12.2012 стосувалися позначення „Вареничная", яке використовувалось відповідачами раніше. Тобто заявлене у позові порушення стосується позначення саме "Вареничная "Катюша", яке використовується відповідачами, відмінного від того, щодо якого були проведені вказані експертні дослідження у грудні 2012 року. 
		Стосовно відповіді експерта в теперішньому часі на питання, поставлене в минулому часі, то ці заперечення позивача є безпідставними, оскільки позивач у позовній заяві не просить встановити факт порушення його майнового права на знак для товарів і послуг за свідоцтвом України  НОМЕР_1 від 10.12.2008 у конкретний період часу в минулому, а просить впринципі припинити незаконне використання відповідачами знака для товарів і послуг, права на який посвідчені свідоцтвом  НОМЕР_1 від 10.12.2008 р., в тому числі: припинити використання позначення "Вареничная "КАТЮША" у якості назви закладів харчування, швидкого і повсякчасного обслуговування (ресторанів, кафе тощо) способами рекламування та пропонування іншим способом, в тому числі в діловій документації, в рекламі та в мережі Інтернет, шляхом вилучення такого позначення з усіх матеріалів та рекламних носіїв. Доказів того, що позначення "Вареничная "Катюша", що використовується відповідачами, було змінено з часу подання позову до часу проведення судової експертизи до суду не надано.
		Оскільки суд вирішує спір саме щодо припинення використання відповідачами знаку для товарів і послуг, права на який належать позивачу, в тому числі позначення "Вареничная "Катюша" в якості назви закладів громадського харчування відповідачів, то до уваги судом беруться обставини щодо використання відповідачами цього позначення на час вирішення спору, а не на той проміжок часу в минулому, на якій посилається позивач у клопотанні про проведення повторної експертизи. До того ж позивач  посилається на відповідний період у часі лише при обґрунтуванні розрахунку компенсації за порушення його авторський прав, що взагалі не стосуються порушення його прав на знак для товарів та послуг, про які йдеться у позові.
		Оцінюючи вказаний Висновок судової експертизи від 20.04.2015 № 261/13, суд вважає, що зазначений висновок містить відповіді на порушені судом питання, які є обґрунтованими, повними, та такими, що узгоджуються з іншими матеріалами справи. При цьому Висновок судової експертизи від 20.04.2015          № 261/13 складений кваліфікованим судовим експертом ОСОБА_12., що має, крім іншого, спеціальність 13.6. „Дослідження, пов'язані з комерційним найменування, торговельними марками (знаками для товарів та послуг), географічними зазначеннями".
		Враховуючи наведене, суд вважає, що Висновок від 20.04.2015 № 261/13 судової експертизи складений експертом відповідно до вимог чинного законодавства, у тому числі вимог Закону України "Про судову експертизу".
		Вищезазначений судовий експерт про кримінальну відповідальність згідно зі ст.ст. 384 та 385 Кримінального кодексу України був попереджений. 
		За таких обставин Висновок судової експертизи від 20.04.2015 № 261/13 у даній справі приймається судом в якості належного та допустимого доказу, а клопотання позивача про проведення повторної судової експертизи відхиляється судовою колегією за необгрунтованістю.
		За таких обставин, оцінивши наявні в матеріалах справи докази в сукупності, враховуючи Висновок судової експертизи від 20.04.2015 № 261/13, судова колегія приходить до наступних висновків.
		Позначення, що використовувались відповідачами - "Вареничная "Катюша"- у якості назви відповідних закладів громадського харчування відповідачів, та знак для товарів і послуг за свідоцтвом України  НОМЕР_1 від 10.12.2008, хоча і мають схожість в деяких елементах, як було встановлено експертом, але за загальним  враженням для пересічного спожива є несхожими. Разом з тим, судовим експертом було зазначено про те, що домінуючим елементом комбінованого знака для товарів і послуг за свідоцтвом України  НОМЕР_1 від 10.12.2008 є словесний елемент "ІНФОРМАЦІЯ_1", а в позначенні, що використовувалось відповідачами - словесний елемент "Вареничная "Катюша", саме вони головним чином визначають загальне зорове враження, оскільки є словами, які краще та легше запам'ятовуються споживачу, ніж зображувальний елемент. При цьому, слід звернути увагу на те, що обсяг правової охорони, що надається, визначається наведеними у свідоцтві зображенням знака і переліком товарів та послуг. За відповідним свідоцтвом  НОМЕР_1 від 10.12.2008  зазначено кольори (поєднання кольорів), що охороняються:  червоний, білий та сірий. При порівнянні даного знаку позивача із позначенням „Вареничкая „Катюша", що використовується відповідачами, слід врахувати, що жовтий колір (фон, на якому зображено назву відповідного закладу харчування) не набув правової охорони за цим свідоцтвом.
		Матеріалами справи не підтверджується факт того, що позначення "Вареничная "Катюша", що використовувались відповідачами, є схожими настільки, що їх можна сплутати зі знаком для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ_1", що належить позивачу. Навпаки - вони не є настільки схожими, щоб їх сплутати, що і було встановлено судовим експертом. За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що у задоволенні позовної вимоги щодо  припинення незаконного використання відповідачами знака для товарів та послуг, що належить позивачу, в т.ч. позначення "Вареничная "Катюша" у якості назви закладів харчування та ін. слід відмовити.
		Враховуючи вищевикладене, висновок суду першої інстанції про те, що матеріалами справи підтверджується, що позначення "Вареничная", яке застосовувалась відповідачами при зовнішньому оформленні відкритих ними закладів громадського харчування, є схожим настільки, що їх можна сплутати зі знаком для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ_1" зроблено без всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи та без врахування норм чинного законодавства. Всі зазначені обставини у сукупності повинен був дослідити суд першої інстанції, даючи належну правову оцінку відповідним обставинам справи. 
		За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Барбарис 2012", Товариства з обмеженою відповідальністю "Токіо сіті", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кепі Енд" підлягає частковому задоволенню, оскаржуване рішення суду першої інстанції - скасуванню в частині задоволення вимоги щодо припинення незаконого використання знака для товарів і послуг, права на який посвідчені свідоцтвом НОМЕР_1 від 10.12.2008, Товариством з обмеженою відповідальністю "Барбарис 2012" (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 24, ідентифікаційний код 38105688), Товариством з обмеженою відповідальністю "Токіо сіті" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 5/60, ідентифікаційний код 37717159), Товариством з обмеженою відповідальністю "Кепі Енд" (03055, м. Київ, просп. Перемоги, 28А, ідентифікаційний код 37471949), в тому числі: припинення використання позначення "Вареничная КАТЮША" у якості назви закладів харчування, швидкого і повсякчасного обслуговування (ресторанів, кафе тощо) способами рекламування та пропонування іншим способом, в тому числі в діловій документації, в рекламі та в мережі Інтернет, шляхом вилучення такого позначення з усіх матеріалів та рекламних носіїв.
		При цьому, відповідно до ст. 103 ГПК України судом, приймається нове рішення у вказаній частині, за яким слід відмовити позивачеві у задоволенні вказаної вище позовної вимоги.
		Також позивачем було заявлено вимогу про припинення незаконного використання складеного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" та/або його частин, майнові права на який посвідчено Свідоцтвом про реєстрацію авторського права на вказаний твір від 22.12.2009 р. НОМЕР_2 та Свідоцтвом про реєстрацію авторського права на вказаний твір від 09.11.2012  НОМЕР_3, Товариством з обмеженою відповідальністю "Барбарис 2012", Товариством з обмеженою відповідальністю "Токіо сіті", Товариством з обмеженою відповідальністю "Кепі Енд", в тому числі: шляхом відтворення будь-якими засобами візуальних виглядів дизайну інтер'єру закладів харчування, швидкого і повсякчасного обслуговування (ресторанів, кафе тощо) з використанням певних кольорових рішень та елементів декору складеного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1"; демонстрації та публічного показу складеного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1"; відтворення дизайну окремих елементів і деталей, відповідних креслень, схем та ескізів складеного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1". Дана вимога за оскаржуваним судовим рішенням була задоволена судом першої інстанції. Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції в цій частині з огляду на наступне.
		Обґрунтовуючи вказану вимогу, позивач вказував на порушення відповідачами його авторських прав при здійсненні ними підприємницької діяльності, оскільки відповідачі використовують дизайн екстер'єру і інтер'єру ресторанів, меблювання, аксесуари, декор, колірну гамму, аналогічно встановленим у складеному творі "ІНФОРМАЦІЯ_1".
		Відповідно до ст. 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права" об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, в тому числі літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо); твори образотворчого мистецтва; твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва; твори ужиткового мистецтва, ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки, архітектури та інших сфер діяльності. Охороні за цим Законом підлягають всі твори, зазначені у частині першій цієї статті, як оприлюднені, так і не оприлюднені, як завершені, так і не завершені, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги тощо).
		Згідно зі ст.  9 Закону України "Про авторське право та суміжні права" частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону. 
		В постанові Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 № 5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського прав і суміжних прав" вказано, що назва твору, фрази, словосполучення та інші частини твору, які можуть використовуватися самостійно, підлягають охороні як об'єкт авторського права тільки у тому випадку, коли вони є результатом творчої діяльності автора і є оригінальними.
		За змістом ст. 441 Цивільного кодексу України та ст. 15 Закону України "Про авторське право та суміжні права" використанням твору є, серед іншого, його опублікування (випуск у світ) та відтворення будь-яким способом у будь-якій формі. 
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 15 зазначеного Закону до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: а) виключне право на використання твору; б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.
		Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, Товариством з обмеженою відповідальністю "Стародавній Херсонес" внаслідок укладення договору №1 від 07.09.2012 було набуто майнових прав на складений твір "ІНФОРМАЦІЯ_1".
		Отже, з огляду на положення ч. 1 ст. 15 Закону України "Про авторське право та суміжні права" виключне право на використання даного твору та на дозвіл або заборону його використання належить позивачу.
		Висновками експертних досліджень, що були проведені під час перевірки Управління ДСБЕЗ ГУМВС України в м. Києві за заявою громадянина ОСОБА_8 з приводу незаконного використання об'єкту авторського права - складеного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" за свідоцтвом НОМЕР_2 від 22.12.2009 (№ 409/5, складеним 01.04.2013, № 409/6, складеним 03.04.2013, та № 409/9, складеним 09.04.2013) підтверджено, що при внутрішньому та зовнішньому оформленні кафе "Вареничная", що знаходяться за адресами: бульвар Лесі Українки, 24 м. Київ, вул. Червоноармійська, 38              м.  Київ,  вул. Червоноармійська, 60 м. Київ, використано, як окремо так і в сукупності, оригінальні частини твору  "ІНФОРМАЦІЯ_1" за свідоцтвом НОМЕР_2 від 22.12.2009, автор                ОСОБА_8
		Разом з тим, у відповідності до Висновку судової експертизи від 20.04.2015           № 261/13 судовий експерт дійшов висновку, що відповідачами частково відтворений складений твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" за свідоцтвами НОМЕР_2 від 22.12.2009 та від 09.11.2012 НОМЕР_3.
		При цьому, доказів отримання у встановленому законодавством порядку дозволу на використання відповідного твору відповідачами не подано, а отже, з боку відповідачів має місце використання твору позивача без відповідних на те правових підстав.
		В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідачі у суді першої інстанції вказували на те, що внутрішнє та зовнішнє оформлене закладів відповідачів виконане із використанням інтелектуальної власності не позивача, а іншої особи, а саме - творів ОСОБА_6, яка в жовтні 2012 року здійснила реєстрацію авторських прав на належні їй твори та отримала Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір НОМЕР_4 від 08.10.2012 та Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір НОМЕР_6 від 08.10.2012. 
		Дійсно в матеріалах справи наявні Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір НОМЕР_5 від 08.10.2012 збірка творів "ІНФОРМАЦІЯ_2" та Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір НОМЕР_6 від 08.10.2012 збірка творів  "ІНФОРМАЦІЯ_2 входной группы".
		Однак, з пояснень Державної служби інтелектуальної власності України випливає, що при реєстрації авторського права на твір та видачі відповідного свідоцтва, Державною службою інтелектуальної власності України здійснюється перевірка повноти наданих заявником для такої реєстрації документів та відповідність їх вимогам законодавства (наприклад, дотримання вимог щодо сплати державного мита тощо). При цьому, питання ідентичності чи схожості змісту твору з творами, авторські права на які було зареєстровано раніше, при реєстрації авторських прав не досліджується. Встановлення зазначених обставин належить до компетенції суду у разі виникнення відповідного твору. 
		Відтак, сам факт наявності Свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір НОМЕР_4 від 08.10.2012 та НОМЕР_6 від 08.10.2012 не може свідчити про правомірність використання відповідачами вказаних творів  позивача (або їх елементів).
		Більш того, з поданого відповідачами зображення твору "ІНФОРМАЦІЯ_2 входной группы" (фризу) при його огляді вбачається використання позначення "ІНФОРМАЦІЯ_1" (а.с.141, т. 2). Таким чином, судом першої інстанції було вірно зроблено висновок, що з урахуванням положень ст. 4-3 ГПК України судом не можуть застосовуватись Свідоцтво                 НОМЕР_4 від 08.10.2012 та Свідоцтво НОМЕР_6 від 08.10.2012, в обґрунтування правомірності відповідних дій відповідачів.
		Як зазначалось вище, у Висновку судового експерта від 20.04.2015                    № 261/13, крім іншого встановлено, що: твір дизайну, внутрішнє та зовнішнє оформлення закладу громадського харчування "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованого за адресою: м. Київ, бул. Т. Шевченка, 2/54, містить у собі ознаки об'єкта авторського права: творчій характер твору та об'єктивну форму вираження; у внутрішньому оформленні закладів громадського харчування "Вареничная "Катюша", що розташовані в м. Києві за адресами: бул. Леси Українки, 24; вул. Червоноармійська, 60; вул. Червоноармійська, 38, частково відтворено складений твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" за Свідоцтвами про реєстрацію авторських прав на твори від 22.12.2009                  НОМЕР_2, та від 09.11.2012 НОМЕР_3.
		Статтею 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права" встановлено, що порушенням авторського права, що дає підстави для судового захисту, є зокрема вчинення будь-якою особою дій, які порушують майнові права суб'єктів авторського права, визначені ст.  15 цього Закону, з урахуванням положень статей 21 - 25, 42 і 43 цього Закону.
		Виходячи з положень ч. 1 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених ст. 50 цього Закону, суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право, зокрема, вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення; звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав та (або) припинення дій, що порушують авторське право та (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення; подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій. 
		Отже, враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, зазначивши, що при оформленні кафе "Вареничная „Катюша" відповідачами було використано, як окремо так і в сукупності, оригінальні частини твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" за свідоцтвами НОМЕР_2 від 22.12.2009 та НОМЕР_3 від 09.11.2012, а дозвіл на таке використання позивачем, як власником майнових авторських прав на вказаний твір, не надавався. Тому вимоги позивача щодо припинення відповідачами дій, що порушують  авторське право позивача, а саме, щодо припинення використання елементів складеного твору, права на який належать позивачу, є такими, що підлягають задоволенню.
		Доводи, викладені відповідачами в апеляційній скарзі стосовно вказаної вимоги відхиляються судовою колегією за необґрунтованістю, оскільки не спростовують обставини, які на підставі належних та допустимих доказів у справі встановлені судом першої та апеляційної інстанцій.
		Щодо вимог позивача про стягнення з відповідачів компенсації за порушення авторських  прав (з урахуванням зменшення розміру позовних вимог), а саме: з відповідача-1 - у розмірі 45  671,00 грн., з відповідача-2 - у розмірі   65 868,83 грн., з відповідача-3 - у розмірі 16 198,60 грн., то  суд першої інстанції вірно задовольнив їх частково, з огляду на наступне.
		Відповідно до п. "г" ч. 1 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" при порушеннях будь-якою особою, зокрема, авторського права, передбаченого статтею 50 закону, суб'єкти авторського права мають право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права, або виплату компенсацій.
		Пунктом "г" ч. 2 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про: виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у встановлених пунктом "г" ч. 2 ст. 52 Закону межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.
		Як зазначено в п.п. 51.2, 52.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права та/або суміжних прав, а розмір збитків суб'єкт такого права доводити не зобов'язаний. Водночас розмір доведених збитків має враховуватися господарським судом у визначенні розміру компенсації.
		Кожен окремий факт протиправного використання об'єктів авторського та/або суміжних прав, в тому числі неодноразове використання одного й того самого об'єкта, становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідальності у вигляді стягнення компенсації. У визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 Цивільного кодексу України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.
		Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні. У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.
		Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази на своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		В процесі розгляду справи позивачем належними засобами доказування доведено факт наявності у нього виключних майнових авторських прав на складений твір "ІНФОРМАЦІЯ_1", зокрема, виключного права дозволяти його використання, що було встановлено вище. 
		Також позивачем був доведений факт порушення відповідачами виключних майнових авторських прав позивача неправомірним використанням об'єктів авторського права, виключні майнові авторські права на які належать позивачу, що дає позивачу права на звернення до суду з вимогою про стягнення компенсації з відповідача як порушника авторського права.
		Відповідачі належних доказів на спростування наведених позивачем обставин не надали, ні в суді першої інстанції, ні у суді апеляційної інстанції.
		Позивач визначив компенсацію за порушення майнових прав щодо відповідачів 1, 2, 3  у розмірі 45 671,00 грн., 65868,83 грн., 16 198,60 грн. відповідно.
		Згідно зі ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік" від 27.04.2010 р. № 2154-VI, з 1 січня 2013 року (та на день постановлення оскаржуваного судового рішення) встановлено розмір мінімальної заробітної плати 1 147,00 грн. на місяць.
		Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції  стосовно того, що визначений позивачем розмір компенсації є необґрунтованим з огляду на наступне.
		Позивач належними засобами доказування довів факт порушення відповідачами майнових прав суб'єкта авторського права шляхом вчинення дій, які визнаються порушенням авторського права, але належним чином не обґрунтував співвідношення розміру визначеної ним компенсації за порушення авторського права з розміром завданої неправомірним використанням об'єкта авторського права шкоди, що може бути визначена з урахуванням розміру збитків потерпілої особи, розміру доходу, отриманого відповідачем внаслідок правопорушення, тощо. 
		За таких обставин, вимоги позивача про зобов'язання кожного з відповідачів сплатити компенсацію за порушення авторських прав позивача підлягають задоволенню частково,  у розмірі 10 мінімальних заробітних плат, що на момент винесення оскаржуваного рішення становить 11 470,00 грн., як вірно визначив суд першої інстанції, задовольнивши тим самим частково вказану позовну вимогу.
		Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України,  Господарський   суд   оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Барбарис 2012", Товариства з обмеженою відповідальністю "Токіо сіті", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кепі Енд".  Рішення господарського суду м. Києва від 02.08.2013 у справі № 910/11324/13 слід скасувати в частині задоволення позовної вимоги позивача про припинення незаконного використання знака для товарів і послуг, права на який посвідчені свідоцтвом  НОМЕР_1 від 10.12.2008, Товариством з обмеженою відповідальністю "Барбарис 2012" (01133, м.  Київ, бульв. Лесі Українки, 24, ідентифікаційний код 38105688), Товариством з обмеженою відповідальністю "Токіо сіті" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 5/60, ідентифікаційний код 37717159), Товариством з обмеженою відповідальністю "Кепі Енд" (03055, м. Київ, просп. Перемоги, 28А, ідентифікаційний код 37471949), в тому числі: припинення використання позначення "Вареничная КАТЮША" у якості назви закладів харчування, швидкого і повсякчасного обслуговування (ресторанів, кафе тощо) способами рекламування та пропонування іншим способом, в тому числі в діловій документації, в рекламі та в мережі Інтернет, шляхом вилучення такого позначення з усіх матеріалів та рекламних носіїв. В цій частині слід прийняти нове рішення про відмову з задоволенні вказаної позовної вимоги. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до скасування оскаржуваного рішення у даній справі в інших частинах (крім розподілу судових витрат), судовою колегією не встановлено.
		Судом першої інстанції не було вирішено питання про повернення зайво сплачених сум судового збору, у тому числі у зв'язку із зменшенням позивачем розміру позовних вимог, тому оскаржуване судове рішення в частині розподілу судових витрат слід змінити та доповнити.
		Згідно з ч. 6 ст.49 ГПК України, якщо суд апеляційної або касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Пунктом 10 частини 2 статті 105 ГПК України передбачено, що у постанові в разі скасування чи зміни рішення   повинно бути зазначено, зокрема,   про новий розподіл судових витрат.
		Згідно з ч. ч.1, 3, 4 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Враховуючи вищенаведені правові норми та часткове задоволення позову, стягненню з кожного з відповідачів на користь позивача підлягає 611,73 грн.  судового збору (сплаченого за подачу позовної заяви).
		У разі ж зменшення розміру позовних вимог зайво сплачена сума судового збору підлягає поверненню на підставі пункту 1 частини першої статті 7 Закону          (п. 2.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013).
		Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
		Враховуючи викладене, беручи до уваги зайве сплачені суми судового збору позивачем та  заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції був зобов'язаний повернути судовий збір у розмірі переплаченої суми з Державного бюджету України у розмірі 4 332,23 грн. (3 185,23 грн. (у зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог) та 1 147грн. (у зв'язку із зайве сплаченою сумою судового збору за немайнові вимоги)).
		Разом з тим, судовою колегією встановлено, що відповідачами при подачі апеляційної скарги було зайво сплачений судовий збір у розмірі 417,13 грн., у зв'язку з чим вказана сума підлягає поверненню відповідачам з Державного бюджету України (в рівних частинах на кожного з відповідачів). 
		Колегія суддів, враховуючи те, що за вказаною постановою рішення скасовано в частині та прийнято нове судове рішення, за яким відмовлено у задоволенні вимоги позивача немайнового характеру, вважає, що відшкодування судових витрат відповідачів за подання апеляційної скарги (оскільки їх апеляційна скарга задоволена частково) покладається на сторін пропорційно, а саме, з позивача на користь відповідачів підлягає стягненню 573,17 грн. судового збору (в рівних частинах на кожного з відповідачів).
		Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
		Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2013 у справі було призначено судову експертизу у сфері інтелектуальної власності, а витрати по проведенню даної експертизи поніс позивач. 
		За надані послуги по проведенню експертизи, Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України був виставлений рахунок № 11 від 08.01.2014 на суму 19 077,12 грн., який позивач в повному обсязі оплатив, що підтверджується платіжним дорученням № 2567 від 25.03.2014.
		Частиною 2 статті 49 ГПК України встановлено, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
		Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.
		За таких обставин, витрати позивача на проведення судової експертизи у розмірі 19 077,12 грн., відповідно до норм ГПК України, підлягають стягненню з  відповідачів  на користь позивача в повному обсязі (по 6 359,04 грн. з кожного з відповідачів).
		Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
		 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стародавній Херсонес" залишити без задоволення.
		2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Барбарис 2012", Товариства з обмеженою відповідальністю "Токіо сіті", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кепі Енд" частково задовольнити. 
		3. Рішення господарського суду міста Києва від 02.08.2013 у справі                         № 910/11324/13  скасувати в частині припинення незаконного використання знака для товарів і послуг, права на який посвідчені свідоцтвом НОМЕР_1 від 10.12.2008 р., Товариством з обмеженою відповідальністю "Барбарис 2012" (01133, м.  Київ, бульв. Лесі Українки, 24, ідентифікаційний код 38105688), Товариством з обмеженою відповідальністю "Токіо сіті" (01033, м. Київ,            вул. Жилянська, 5/60, ідентифікаційний код 37717159), Товариством з обмеженою відповідальністю "Кепі Енд" (03055, м. Київ, просп. Перемоги, 28А, ідентифікаційний код 37471949), в тому числі: припинити використання позначення "Вареничная КАТЮША" у якості назви закладів харчування, швидкого і повсякчасного обслуговування (ресторанів, кафе тощо) способами рекламування та пропонування іншим способом, в тому числі в діловій документації, в рекламі та в мережі Інтернет, шляхом вилучення такого позначення з усіх матеріалів та рекламних носіїв.
		4. В цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в частині припинення незаконного використання знака для товарів і послуг, права на який посвідчені свідоцтвом НОМЕР_1 від 10.12.2008, Товариством з обмеженою відповідальністю "Барбарис 2012" (01133, м.     Київ, бульв. Лесі Українки, 24, ідентифікаційний код 38105688), Товариством з обмеженою відповідальністю "Токіо сіті" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 5/60, ідентифікаційний код 37717159), Товариством з обмеженою відповідальністю "Кепі Енд" (03055, м. Київ, просп. Перемоги, 28А, ідентифікаційний код 37471949), в тому числі: припинити використання позначення "Вареничная КАТЮША" у якості назви закладів харчування, швидкого і повсякчасного обслуговування (ресторанів, кафе тощо) способами рекламування та пропонування іншим способом, в тому числі в діловій документації, в рекламі та в мережі Інтернет, шляхом вилучення такого позначення з усіх матеріалів та рекламних носіїв.
		5. Залишити без змін рішення господарського суду міста Києва від 02.08.2013 у справі № 910/11324/13 в частині припинення незаконного використання складеного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" та/або його частин, майнові права на який посвідчено Свідоцтвом про реєстрацію авторського права на вказаний твір від 22.12.2009 р. НОМЕР_2 та Свідоцтвом про реєстрацію авторського права на вказаний твір від 09.11.2012  НОМЕР_3, Товариством з обмеженою відповідальністю "Барбарис 2012" (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 24, ідентифікаційний код 38105688), Товариством з обмеженою відповідальністю "Токіо сіті" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 5/60, ідентифікаційний код 37717159), Товариством з обмеженою відповідальністю "Кепі Енд" (03055, м. Київ, просп. Перемоги, 28А, ідентифікаційний код 37471949), в тому числі: шляхом відтворення будь-якими засобами візуальних виглядів дизайну інтер'єру закладів харчування, швидкого і повсякчасного обслуговування (ресторанів, кафе тощо) з використанням певних кольорових рішень та елементів декору складеного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1"; демонстрації та публічного показу складеного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1"; відтворення дизайну окремих елементів і деталей, відповідних креслень, схем та ескізів складеного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" 
		та в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Барбарис 2012" (01133, м.  Київ, бульв. Лесі Українки, 24, ідентифікаційний код 38105688) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стародавній Херсонес" (99045, м. Севастополь, вул. Єрошенка, 2 А, ідентифікаційний код 31598972) компенсації за порушення авторських прав в розмірі 11 470 (одинадцять тисяч чотириста сімдесят) грн. 00 коп.; 
		стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Токіо сіті" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 5/60, ідентифікаційний код 37717159) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стародавній Херсонес" (99045, м. Севастополь,  вул. Єрошенка, 2 А, ідентифікаційний код 31598972) компенсації за порушення авторських прав в розмірі 11 470 (одинадцять тисяч чотириста сімдесят) грн. 00 коп.; 
		стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кепі Енд" (03055, м. Київ, просп. Перемоги, 28А, ідентифікаційний код 37471949) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стародавній Херсонес" (99045,            м. Севастополь, вул. Єрошенка, 2 А, ідентифікаційний код 31598972) компенсації за порушення авторських прав в розмірі 11 470 (одинадцять тисяч чотириста сімдесят) грн. 00 коп.
		6. Змінити та доповнити резолютивну частину рішення господарського суду міста Києва від 02.08.2013 у справі № 910/11324/13 щодо розподілу судових витрат, виклавши її в наступній редакції:  
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Барбарис 2012" (01133, м.  Київ, бульв. Лесі Українки, 24, ідентифікаційний код 38105688) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стародавній Херсонес" (99045, м. Севастополь, вул. Єрошенка, 2 А, ідентифікаційний код 31598972) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, судовий збір в розмірі  611  (шістсот одинадцять) грн. 43 коп.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Токіо сіті" (01033,            м. Київ, вул. Жилянська, 5/60, ідентифікаційний код 37717159) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стародавній Херсонес" (99045,                    м. Севастополь, вул. Єрошенка, 2 А, ідентифікаційний код 31598972) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, судовий збір в розмірі 611  (шістсот одинадцять) грн. 43 коп.
		Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю "Кепі Енд" (03055,          м. Київ, просп. Перемоги, 28А, ідентифікаційний код 37471949) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стародавній Херсонес" (99045,                   м. Севастополь, вул. Єрошенка, 2 А, ідентифікаційний код 31598972) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, судовий збір в розмірі  611  (шістсот одинадцять) грн. 43 коп.
		Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Стародавній Херсонес" (99045, м. Севастополь, вул. Єрошенка, 2 А, ідентифікаційний код 31598972) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 4 332 (чотири тисячі триста тридцять два) грн. 23 коп., надмірно сплачений згідно платіжного доручення  від 07.06.2013 № 1505 та платіжного доручення  від 07.06.2013            № 1504.
		7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Барбарис 2012" (01133, м.  Київ, бульв. Лесі Українки, 24, ідентифікаційний код 38105688) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стародавній Херсонес" (99045, м. Севастополь, вул. Єрошенка, 2 А, ідентифікаційний код 31598972) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 6 359  (шість тисяч триста п'ятдесят дев'ять) грн. 04 коп. оплати за проведення судової експертизи.
		8.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Токіо сіті" (01033,            м. Київ, вул. Жилянська, 5/60, ідентифікаційний код 37717159) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стародавній Херсонес" (99045,                    м. Севастополь, вул. Єрошенка, 2 А, ідентифікаційний код 31598972) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 6 359  (шість тисяч триста п'ятдесят дев'ять) грн. 04 коп. оплати за проведення судової експертизи.
		9.Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю "Кепі Енд" (03055,  м. Київ, просп. Перемоги, 28А, ідентифікаційний код 37471949) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стародавній Херсонес" (99045, м. Севастополь, вул. Єрошенка, 2 А, ідентифікаційний код 31598972) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 6 359  (шість тисяч триста п'ятдесят дев'ять) грн. 04 коп. оплати за проведення судової експертизи.
		10. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стародавній Херсонес" (99045, м. Севастополь, вул. Єрошенка, 2 А, ідентифікаційний код 31598972) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Барбарис 2012" (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 24, ідентифікаційний код 38105688), Товариством з обмеженою відповідальністю "Кепі Енд" (03055,            м. Київ, просп. Перемоги, 28А, ідентифікаційний код 37471949), Товариства з обмеженою відповідальністю "Токіо сіті" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 5/60, ідентифікаційний код 37717159) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 573 (п'ятсот сімдесят три) грн. 17 коп. судового збору (сплаченого за подання апеляційної скарги).
		11. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Барбарис 2012" (01133, м.  Київ, бульв. Лесі Українки, 24, ідентифікаційний код 38105688), Товариству з обмеженою відповідальністю "Токіо сіті" (01033, м. Київ,                      вул. Жилянська, 5/60, ідентифікаційний код 37717159), Товариству з обмеженою відповідальністю "Кепі Енд" (03055, м. Київ, просп. Перемоги, 28А, ідентифікаційний код 37471949) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 417 (чотири сімнадцять) грн. 13 коп., надмірно сплачений згідно платіжного доручення від 02.10.2013 № 32.
		12. Доручити  господарському суду м. Києва видати накази на виконання даної постанови.
		13. Матеріали справи № 910/11324/13  повернути до господарського суду             м. Києва.
		Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ГПК України.
		Повний текст постанови підписаний: 17.07.2015.
		 
		Головуючий суддя                                                             М.Л. Доманська 
		 
		Судді                                                                                Т.І. Разіна
		 
		                                                                                Л.Л. Гарник

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...