Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/7631/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Надіслано для оприлюднення: 20.07.2015. Зареєстровано: 21.07.2015. Забезпечено надання загального доступу: 23.07.2015.

Результат оскарження 28.02.2017 Верховний Суд: скасовано судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направлено справу на новий розгляд
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		17 липня 2015 року           письмове провадження           № 826/7631/15
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., вирішив у порядку письмового провадження адміністративну справу
		За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Амадеус КО»до  Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного правління ДФС у м. Києві Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києвапрозобов'язати вчинити дії До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Амадеус КО» (надалі - позивач або ТОВ «Амадеус КО») з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного правління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач 1 або ДПІ у Печерському районі Головного правління ДФС у м. Києві), Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва (надалі - відповідач 2 або УДКС України у Печерському районі м. Києва), в якому просило суд: 
		1.          Стягнути з Державного бюджету на користь позивача суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 55 381 980,66 грн. шляхом перерахування коштів на поточний банківський рахунок позивача № 26003001001345 у ПАТ «РАДИКАЛ БАНК», МФО 319111.
		          2.          Стягнути з Державного бюджету на користь позивача суму пені за прострочення погашення заборгованості з бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 10 832 715,42 грн. шляхом перерахування коштів на поточний банківський рахунок позивача № 26003001001345 у ПАТ «РАДИКАЛ БАНК», МФО 319111.
		В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідачем 1 протиправно не надано у встановленому порядку відповідачу 2 висновок про суму бюджетного відшкодування ПДВ, що призвело до неперерахування на поточний рахунок позивача суми бюджетного відшкодування, чим порушені його права та законні інтереси як добросовісного платника податків. 
		Представник відповідача 1 в письмових запереченнях на адміністративний позов наголосив, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, просив суд відмовити позивачу в задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.
		Представник відповідача 2 в письмових запереченнях на адміністративний позов наголосив, що відповідач 2 ніяких порушень прав та законних інтересів позивача не допускав, у зв'язку з чим просив суд відмовити позивачу в задоволенні заявлених позовних вимог та розглядати справу без його участі. 
		Керуючись частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд перейшов до розгляду справи у письмовому провадженні. 
		Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються їх позиції, судом встановлено наступне.
		Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2013 року, в якій визначено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в розмірі 56 533 219,00 грн. До податкової декларації, позивачем додано довідку про залишок суми від ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2), Розрахунок бюджетного відшкодування (Д3), заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4) та розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5).
		У зв'язку з поданням позивачем декларації з податку на додану вартість із сумою, що підлягає бюджетному відшкодуванню за грудень 2013 року на розрахунковий рахунок платника в сумі 56 533 219 грн., наказом відповідача від 11.02.2014 року № 486 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» призначено документальну позапланову перевірку позивача з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2013 року. 
		За результатами проведеної перевірки, відповідачем було складено акт № 18/26-5545-02/37270900 від 28.02.2014 року, яким зафіксовано, що позивачем завищено суму бюджетного відшкодування за грудень 2013 року на суму 197,00 грн. та занижено суму бюджетного відшкодування за травень 2012 року на суму ПДВ 197,00 грн., а також завищено суму бюджетного відшкодування за грудень 2013 року в розмірі 72 212,00 грн.
		На підставі зазначеного акта перевірки, відповідачем, крім іншого, прийняте податкове повідомлення-рішення від 17.03.2014 року № 0000031152, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 72 409,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 18 102,25 грн.
		Доказів оскарження в адміністративному чи судовому порядку зазначеного податкового повідомлення-рішення відповідача позивачем суду не подано. 
		Згідно висновку акту перевірки № 18/26-5545-02/37270900 від 28.02.2014 року, перевіркою не встановлено порушень при відображенні позивачем у декларації за грудень 2013 року бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 56 460 810,00 грн.
		Таким чином, фактично, відповідачем підтверджено право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 56 460 810,00 грн., однак, висновок щодо відшкодування позивачу зазначеної суми до органів державного казначейства відповідачем подано не було.
		При цьому, наказом відповідача від 07.05.2014 року № 1456 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АМАДЕУС КО» (податковий номер 37270900)» було призначено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правильності формування податкового кредиту, від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «МАЙСТЕР-9» і з ТОВ «Люкс Технології» у листопаді 2013 року та правильності обчислення та достовірність заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість в грудні 2013 року.
		За результатами проведеної перевірки, відповідачем було складено акт від 16.05.2014 року № 39/26-55-15-02/37270900, яким зафіксовано, що позивачем завищено суму бюджетного відшкодування за грудень 2013 року на суму 1 078 829,34 грн.
		На підставі зазначеного акта перевірки, відповідачем, прийняте податкове повідомлення-рішення від 30.05.2014 року № 0000058152, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1 078 829,34 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 539 414,67 грн.
		Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржене позивачем в судовому порядку, за результатом чого постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2015 року по справі № 826/7643/15 за позовом ТОВ «Амадеус КО» до ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, податкове повідомлення-рішення від 30.05.2014 року № 0000058152 визнано протиправним та скасовано. Проте, на даний час, судове рішення не набрало законної сили, отже процедура оскарження рішення податкового органу триває. 
		Враховуючи наведене, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про стягнення на його користь суми бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 55 381 980,66 грн. та пені за прострочення погашення заборгованості з бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 10 832 715,42 грн.
		Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
		Відповідно до частини 2 статті 6 та частини 2 статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
		Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі-Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
		Відповідно до підпункту 14.1.18. пункту 14.1. статті 14 Кодексу, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
		Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків закріплений статтею 200 Кодексу. 
		Так, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1. статті 200 Кодексу).
		Згідно пункту 200.4. статті 200 Кодексу, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
		а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
		б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,
		в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
		Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пункт 200.7. статті 200 Кодексу).
		До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону (пункт 200.8. статті 200 Кодексу).
		Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (пункт 200.10. статті 200 Кодексу).
		За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (пункт 200.11. статті 200 Кодексу).
		Контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (пункт 200.12. статті 200 Кодексу).
		На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу (пункт 200.13. статті 200 Кодексу).
		Згідно пункту 200.17. статті 200 Кодексу, джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок.
		Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.
		Згідно пунктів 6, 7, 9 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 року № 39 , у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 Податкового кодексу України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість (далі - висновок), в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету. 
		Орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов'язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом, крім іншого, п'яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.
		На підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом, зокрема, п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.
		За правилами пункту 200.15. статті 200 Кодексу, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. 
		Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
		Як вже зазначалося раніше, судом з матеріалів справи встановлено, що відповідачем підтверджено право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ за грудень 2013 року в сумі 56 460 810,00 грн., однак, висновок щодо відшкодування позивачу зазначеної суми до органів державного казначейства відповідачем подано не було. Ґрунтовних пояснень щодо причин такої бездіяльності відповідач суду не надав. 
		В той же час, враховуючи, що на даний час триває процедура судового оскарження податкового повідомлення-рішення від 30.05.2014 року № 0000058152 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1 078 829,34 грн., суд вважає, що позивачем правомірно заявлено до стягнення з Державного бюджету на його користь суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 55 381 980,66 грн.
		За правилами пункту 200.23. статті 200 Кодексу, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
		Згідно позиції Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, представленої в постанові від 03.06.2014 року по справі за позовом ПАТ «Завод «Південкабель» до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС України, ГУ ДКС України в Харківській області про стягнення суми, неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені. 
		Зміст статті 25 Бюджетного кодексу України закріплює положення про те, що Державне казначейство здійснює безспірне списання з рахунків, на яких обліковуються гроші Державного бюджету та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийнято державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.
		Відповідно до пп.5) п.4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 р. № 460/2011, Державна казначейська служба України, відповідно до покладених завдань, зокрема, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
		Пунктом 7 зазначеного Положення визначено, що Казначейство України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (у разі їх утворення).
		Таким чином, у разі невідшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість право позивача порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому вимога про відшкодування стягнення є належним способом захисту цього права.
		Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
		Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. 
		Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. 
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. 
		Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не виконаний обов'язок щодо доказування з урахуванням вимог встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Приймаючий до уваги викладене в сукупності, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Амадеус КО» задовольнити повністю.
		Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Амадеус КО» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 55 381 980,66 грн. шляхом перерахування коштів на поточний банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Амадеус КО» № 26003001001345 у ПАТ «РАДИКАЛ БАНК», МФО 319111.
		Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Амадеус КО» суму пені за прострочення погашення заборгованості з бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 10 832 715,42 грн. шляхом перерахування коштів на поточний банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Амадеус КО» № 26003001001345 у ПАТ «РАДИКАЛ БАНК», МФО 319111.
		Судові витрати в сумі 487,20 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Амадеус КО» за рахунок Державного бюджету України. 
		Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного правління ДФС у м. Києві.
		Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
		 
		Суддя                                                                                                Р.О. Арсірій

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...