Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а/2570/1929/11 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку з доходів фізичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: 17.07.2015. Зареєстровано: 21.07.2015. Забезпечено надання загального доступу: 21.07.2015.
Дата набрання законної сили: 17.06.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		17 червня 2015 року                                        м. Київ                              К/9991/2227/12 
		 
		Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
		Головуючого Бившевої Л.І.,
		суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,
		розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області 
		на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року 
		та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року
		у справі № 2а/2570/1929/2011
		за позовом Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія»
		до  Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області
		про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -
		 
		В С Т А Н О В И Л А :
		 
		Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області (далі - відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000011730 від 17 січня 2011 року.
		Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року  позов був задоволений. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Ніжинської ОДПІ Чернігівської області №  0000011730 від 17 січня 2011 року.
		Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року було залишено без змін. 
		В касаційній скарзі Ніжинська ОДПІ Чернігівської області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю.
		Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
		Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
		Ніжинською ОДПІ Чернігівської області була проведена планова виїзна перевірка Ніжинської нафтогазорозвідувальної експедиції по випробуванню свердловин ДП НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01 квітня 2009 року по 30 вересня 2010 року та іншого законодавства за період з 01 квітня 2009 року по 30 вересня 2010 року, за результатами якої складений акт № 1721/23-01431529 від 30 грудня 2010 року.
		За висновками акта перевірки, позивачем були порушені, зокрема, вимоги підпункту 1.1 статті 1, пункту 3.5 статті 3, підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4, підпункту 4.3.2 пункту 4.3 статті 4, пункту 7.1 статті 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 34886,93 грн. (у тому числі: в 2009 році - 18072,08 грн., в 2010 році - 16813,95 грн.).
		Зокрема, у акті перевірки було вказано, що Ніжинська ГРЕВС ДП НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» проводить нарахування та виплату працівникам «польового забезпечення» у розмірі 22,50 грн. за добу, визначеному підприємством у відповідності з колективним договором, нарадами на геофізичні роботи у свердловині та згідно табелю обліку робочого часу, за та дні, коли працівник перебував на свердловині. При цьому, суми «польового забезпечення» не включала до місячного оподатковуваного доходу платників податку, вважаючи такі виплати сумами коштів, отриманими платниками податку на відрядження з відповідним звільненням від оподаткування на підставі підпункту 4.3.2 пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
		17 січня 2011 року Ніжинська ОДПІ Чернігівської області на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000011730, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123, пунктом 127.1 статті 127 Податкового кодексу України збільшила Ніжинській ГРЕВС ДП НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» суму грошового зобов'язання за платежем: податок з доходів фізичних осіб на 43608,66 грн., в тому числі: 34886,93 грн. - за основним платежем, 8721,73 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
		Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що витрати підприємства на польове забезпечення, що виплачуються працівникам, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний характер є різновидом відрядження, а тому не включаються до оподатковуваного доходу працівників позивача.
		Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
		Згідно з підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.
		Підпунктом 4.3.2 пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу не включається сума коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, з урахуванням норм пункту 9.10 статті 9 цього Закону.
		Статтею 13 Кодексу законів про працю України передбачено, що у колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема, нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.). 
		Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер» від 31 березня 1999 року № 490 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підприємства, установи, організації самостійно встановлюють надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником. Граничні розміри надбавок (польового забезпечення) працівникам за день не можуть перевищувати граничні норми витрат, установлених Кабінетом Міністрів України для відряджень у межах України.
		Відповідно до абзаців 1 та 2 загальних положень Інструкції про службові відрядження в межах України та закордон, затвердженої Міністерством фінансів України від 13 березня 1998 року № 59 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, об'єднання, установи, організації на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи. Службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором, трудовим договором (контрактом) між працівником і власником (або уповноваженою ним особою). 
		Наведені норми Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та норми інших законодавчих актів не наділяють власника (або уповноважену ним особу) правом відносити до відрядження інші можливі форми виконання службових (трудових) обов'язків не за місцем постійної роботи працівників (якщо робота, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер).
		Встановлення Інструкцією такої можливості у випадку врегулювання цього питання у колективному договорі є безпідставним, оскільки таких повноважень центральному органу виконавчої влади, який її приймав, законодавством надано не було.
		Таким чином, надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, робота яких постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником, включаються до складу заробітної плати і оподатковуються в її складі відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» за ставкою, встановленою у пункті 7.1 статті 7 зазначеного Закону.
		Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, Положенням «Про виплату польового забезпечення працівникам дочірніх підприємств НАК «Надра України», затвердженим головою правління НАК «Надра України» 01 лютого 2005 року передбачено, що польове забезпечення виплачується працівникам дочірніх підприємств НАК «Надра України» з метою компенсації підвищених витрат при виконанні робіт в польових умовах. Польове забезпечення виплачується працівникам експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад та інших підрозділів, безпосередньо зайнятих на польових геологорозвідувальних та геофізичних роботах, зайнятим на проведенні геологорозвідувальних робіт (арк. справи 11).
		Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про неправомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення та наявність підстав для його скасування.
		Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.
		Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Ніжинської ОДПІ Чернігівської області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року підлягають залишенню без змін.
		Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
		 
		У Х В А Л И Л А :
		 
		Касаційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року залишити без змін. 
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		                              Головуючий: _____________________ Л.І. Бившева
		 
		                               Судді:             _____________________ А.М. Лосєв
		 
		                                                       _____________________ Т.М. Шипуліна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...