Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/7302/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; правового статусу фізичної особи, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 21.07.2015. Зареєстровано: 22.07.2015. Забезпечено надання загального доступу: 24.07.2015.
Дата набрання законної сили: 22.10.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		21 липня 2015 року № 826/7302/15
		 
		Окружний адміністративний суд м. Києва, у складі: судді Добрянської Я.І., розглянув відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України, в порядку письмового провадження адміністративну справу: 
		за позовом ОСОБА_1 
		до Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві 
		третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунальне підприємство Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва, житлово-експлуатаційна дільниця № 202,
		про визнання протиправними дій, зобовязання вчинити дії,
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України у місті Києві в якому просить:
		- визнати протиправними дії відповідача із зняття з реєстрації місця проживання позивача у квартирі  АДРЕСА_1 ;
		- скасувати зняття відповідачем з реєстрації місця проживання позивача у квартирі  АДРЕСА_1 .
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2015 р. суддею Добрянською Я.І. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні.
		В судовому засіданні 23.06.2015 р. представник позивача заявлені у позовній заяві позовні вимоги підтримав повністю.
		В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив наступне.
		З 19.04.20005 р. позивач був зареєстрованим за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Водночас 20.04.2015 р. позивач отримав від третьої особи довідку №202, з якої довідався, що відповідач 26.03.2015 р. зняв з реєстрації місця проживання позивача без законних підстав всупереч вимог ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», при цьому заяви про зняття з місця проживання позивач не подавав, а відповідне рішення суду  відсутнє.
		А відтак, на думку позивача, зазначені обставини свідчать про порушення відповідачем, окрім наведеної норми, ч. 2 ст. 19, ст. 47 Конституції України, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тобто зняття позивача з реєстрації місця проживання проведено відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства, що є підставою для застосування вимог п. 7.1 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів та скасування зазначеної дії. 
		Відповідач та третя особа в судове засідання 23.06.2015 р. не прибули та не скерували повноважних представників, хоча останні належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.
		Водночас відповідачем до суду надіслано заперечення на адміністративний позов, в яких зазначено, що заяву та всі необхідні документи на зняття з реєстраційного обліку позивача подано новим власником житла, у звязку із чим Дарницьким районним відділом Головного управління ДМС України в м. Києві, керуючись ст.ст. 317, 346 ЦК України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», наказом МВС України від 22.11.2012 №1077 «Про затвердження Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів», розглянувши документи, надані, як зазначено у запереченнях, законним представником набувача майна ОСОБА_2 , визнав їх достатніми та прийняв рішення щодо зняття з реєстрації місця проживання колишнього власника нерухомого майна та членів його родини.
		Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
		Згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Зважаючи на викладене, суд ухвалив продовжити розгляд даної адміністративної справи в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, проти чого також не заперечив представник позивача.
		Під час письмового провадження від представника відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, а представником третьої особи  письмові пояснення від 22.06.2015 р. №45/244-ю, в яких зазначено, що станом на 22.06..2015 р. виконавцем послуг з утримання будинку та прибудинкової території у відносинах з мешканцями квартири АДРЕСА_1 виступає новостворене комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва», а тому, як зазначено у поясненнях, участь Комунального підприємства Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва в розгляді даної справи в якості третьої особи є неможливою.
		Отже, розглянувши наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Як встановлено судом з копії свідоцтва про право власності на житло, виданого 12.05.2003 р. №33774, квартира АДРЕСА_1 , була надана Відділом приватизації житлового фонду Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації у власність ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у рівних долях.
		Водночас за умовами договору дарування частини квартири від 24.05.2005 р. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) подарували, а ОСОБА_1 (Обдаровуваний) прийняв у дар безоплатно 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 .
		Разом з тим у справі наявна копія договору купівлі-продажу квартири (з відкладальною умовою) від 20.03.2015 р., укладеного між ТОВ «Кей-Колект» (Продавець) та ТОВ «Бі-майно» (Покупець), за умовами п. 1 якого Продаіець передає у власність, а Покупець приймає у власність квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 69,80 кв.м., що складається з 3 жилих кімнат, житловою площею 42,20 кв.м.
		Згідно п. 3 даного договору, квартира, що відчужується, належить Продавцю на підставі договору іпотеки №86077, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Степанченко Д.В. 21.05.2008 р. за реєстровим №1077, та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.02.2015 р. державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу №34076554).
		Даний договір купівлі-продажу квартири від 20.03.2015 р. посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єгоровою М.Є.
		Згідно до наданої відповідачем до суду копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №35249625, сформованим 20.03.2015 р., власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 , значиться ТОВ «Бі-Майно», як вбачається, товариство набуло житло у власність на підставі договору купівлі-продажу серії та номеру №1276, виданого 20.03.2015 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єгоровою М.Є.
		Разом з тим, відповідно до наявної у справі копії довідки Комунального підприємства Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва, житлово-експлуатаційна дільниця № 202 від 25.03.2015 р. №699, власником особового рахунку квартири за адресою: АДРЕСА_2 , являється ТОВ «Бі-Майно». Разом з тим, проживаючими особами на житловій площі цієї квартири зазначено: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
		У справі також наявна копія доповідної начальника Дарницького РВ ГУДМС України в м. Києві на ім`я начальника ГУ ДМС України у м. Києві, в якій підтверджено зняття 26.03.2015 р. ОСОБА_1 та членів його сім`ї з реєстраційного обліку в вказаної вище адреси згідно до наказу МВС України від 22.11.2012 р. №1077 (у разі відчуження житла).
		Так, 26.03.2015 р. ОСОБА_2 , довіреною особою ТОВ «Бі-майно» (довіреність від 20.03.2015 р.), на ім`я начальника Дарницького РВ ГУ ДМС України в м. Києві Лазаренко І.В. подано заяви про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 (№ НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 (№61007-000625978-369-06), ОСОБА_7 (№61008-000625899-369-06), ОСОБА_8 (№61007-000626141-369-06), ОСОБА_9 (№61008-000625819-369-06), у зв`язку із вибуттям за адресою: смт. Бородянка Київської області, ОСОБА_6 (№61005-000625892-369-06) - у зв`язку із вибуттям за адресою: АДРЕСА_3 .
		За результатами розгляду вказаних заяв, як вбачається із відміток на цих заявах, 26.03.2015 р. позивача та перелічених вище осіб знято з реєстрації місця проживання у квартирі АДРЕСА_1 .
		З огляду на вказані обставини, вважаючи дії відповідача у щодо зняття з реєстрації місця проживання позивач звернувся за захистом порушених прав та інтересів у судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.
		 
		Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог, зважаючи на наступне.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. 
		Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. 
		За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. 
		Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
		Нормативно-правовим актом, що регулює відносини, пов`язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України, а також визначає порядок реалізації свобод пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження є Закон України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні від 11.12.2003 року №1382-IV (надалі також  Закон №1382).
		Відповідно до статті 2 Закону №1382 громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантується свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
		Згідно зі статтею 3 Закону №1382 місцем проживання особи є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.
		Реєстрація місця проживання або місця перебування особи  внесення відомостей про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси одного житла особи чи адреси спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту, військової частини до визначених цим Законом документів та до реєстраційного обліку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації фізичних осіб. Таким органом, згідно до п.п. 20 п. 4 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 405/2011 (далі - Указ) є Державна міграційна служба України, яка здійснює свої повноваження безпосередньо та через головні управління міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління, відділи (сектори) міграційної служби в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (п. 7 Указу).
		Водночас порядок зняття з реєстрації місця проживання визначено положеннями ст. 7 Закону №1382.
		Так, даною нормою передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі:
		- заяви особи або її законного представника;
		- судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою;
		- свідоцтва про смерть;
		- паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;
		- інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства; підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній, установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням.
		Зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи. За заявою особи зняття з реєстрації може бути здійснено одночасно з реєстрацією нового місця проживання.
		Зняття з реєстрації місця проживання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб, стосовно яких встановлено опіку чи піклування, здійснюється за погодженням з органами опіки і піклування.
		Разом із заявою особа подає:
		- документ, до якого вносяться відомості про зняття з реєстрації місця проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України;
		- військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).
		У разі подачі заяви законним представником особи додатково подаються:
		- документ, що посвідчує особу законного представника;
		- документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, крім випадків, коли законними представниками є батьки (усиновлювачі).
		Зняття з реєстрації місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.
		Разом з тим, на виконання положень Закону № 1382, Міністерством внутрішніх справ України Наказом від 22.11.2012 року № 1077 було затверджено Порядок реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів (надалі  Порядок № 1077).
		Згідно п. 3.1 цього Порядку зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі:
		- заяви про зняття особи з реєстрації місця проживання, яка подається особою або її законним представником;
		- судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою;
		- свідоцтва про смерть;
		- паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;
		- інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства. Інформація територіального органу ДМС України або територіального підрозділу ДМС України, на території обслуговування якого зареєстровано місце проживання особи, про закінчення строку дії посвідки на тимчасове проживання або копія рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання чи посвідки на постійне проживання в Україні; підстав для проживання або перебування особи на обліку у закладі/установі (повідомлення про припинення підстав для проживання/перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту) (додаток 13); підстав на право користування житловим приміщенням (закінчення строку дії договору оренди, найму, піднайму житлового приміщення, строку навчання в навчальному закладі (у разі реєстрації місця проживання в гуртожитку навчального закладу на час навчання), відчуження житла та інших визначених законодавством документів).
		Зняття з реєстрації на підставах, визначених в абзацах вісім та дев`ять пункту 3.1 цього розділу, здійснюється за клопотанням уповноваженої особи закладу/установи або за заявою власника/наймача житла або їх законних представників.
		Зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи. Особа, яка досягла 14-річного віку, подає заяву про зняття з реєстрації місця проживання особисто. За заявою особи зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено одночасно з реєстрацією нового місця проживання (п. 3.2 Порядку №1077).
		У разі реєстрації місця проживання батьків за однією адресою при знятті з реєстрації одного з батьків разом з дитиною/дітьми до 14 років другий з батьків надає письмову згоду на зняття дитини/дітей з реєстрації місця проживання (п. 3.3 Порядку №1077).
		Отже, виходячи із наведеного, вирішення питання про правомірність зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від питання про право власності або користування такої особи житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (постанова Верховного Суду України від 16.01.2012р. у справі № 6-57цс11).
		А відтак, даючи оцінку правомірності діям відповідача щодо зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1  у квартирі  АДРЕСА_1 , дослідженню судом підлягає існування у позивача права власності на житлове приміщення.
		 
		Суд зауважує, що під час судового засідання 23.06.2015 р. представником позивача було повідомлено про те, що квартира АДРЕСА_1 перебувала в іпотеці ПАТ «УкрСиббанк», виплат за іпотечним договором позивачем в повному обсязі не здійснено, однак, зважаючи на сплив більше трьох років банк не звертався до суду з відповідним позовом, а тому строк вимоги порушено. Окрім цього, позивачем також зауважено, що продаж ТОВ «Кей-колект» квартири ТОВ «Бі-майно» здійснено без відома позивача. А відтак, на переконання представника позивача, ТОВ «Бі  майно» заяви по кожному із членів сімї позивача заяви про зняття з реєстрації місця проживання подало протиправно. Також представником позивача повідомлено суду про наявність ряду спорів в судах, предметом яких серед іншого є недійсність договору іпотеки, договір купівлі-продажу квартири, визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію права власності на квартиру за ТОВ «Кей-колект».
		Разом з тим, наполягаючи на тому, що зняття позивача з реєстрації місця проживання без його волевиявлення та рішення суду є достатньою підставою для визнання оспорюваних дій відповідача протиправними, що, на його переконання, вбачається зі змісту постанови Верховного Суду України від 16.01.2012р. у справі № 6-57цс11, доказів на підтвердження даних обставин позивачем до суду не надано.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного територіального управління юстиції у м. Києві, державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Сипчу К.М., за участю третіх осіб - ТОВ «Кей-Колект», ТОВ «Бі-Майно» про визнання протиправними дій та скасування рішення. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2015 р. за даною позовною заявою відкрито провадження у справі №826/7303/15, розгляд справи на даний час не завершено.
		За наслідками судового засіданні 23.06.2015 р., суд, перейшовши до розгляду справи у порядку письмового провадження, визначив сторонам строк для надання у разі наявності додаткових пояснень та доказів, на підтвердження власної правової позиції у справі. 
		Так, 15.07.2015 р. від представника позивача до суду надійшли додаткові письмові пояснення, в яких зазначено про безпідставність зняття його з реєстрації місця проживання, зважаючи на відсутність його волевиявлення, а також відповідного рішення суду. При цьому позивачем зауважено, що він не мав наміру змінювати власне місце проживання на смт. Бородянку Київської області, як це зазначено у заяві на зняття з реєстрації, поданої ОСОБА_2 , а тому така інформація є недостовірною. Так, на думку позивача, протиправність сторонніх осіб щодо махінацій з квартирою позивача підтверджуються листом народного депутата України ОСОБА_10 від 07.05.2015 р. та листом Прокуратури м. Києва від 16.06.2015 р. про внесення до єдиного державного реєстру досудових розслідувань за ч. 4 ст. 190 КК України щодо заволодіння шляхом шахрайства квартирою позивача, копії яких надано до суду, інші докази, зокрема, на підтвердження повідомлених у судовому засіданні 23.06.2015 р. обставин, у справі станом на момент прийняття рішення відсутні.
		Зі змісту ст. 7 Закону №1382 вбачається, що однією з підстав для зняття з реєстрації місця проживання є інші документи, які свідчать про припинення підстав на право користування житловим приміщенням. Зазначена норма продубльована також і положеннями п. 3.1 Порядку №1077.
		Тобто, як встановлено судом з матеріалів справи, звертаючись із заявою про зняття з реєстрації місця проживання позивача за адресою: квартира АДРЕСА_1 , представником ТОВ «Бі-майно» серед іншого надано копію договору купівлі-продажу квартири від 20.03.2015 р., витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №35249625, тобто підтверджено право власності даного житла за ТОВ «Бі-майно», що свідчать припинення права користування позивача житловим приміщенням, та наявність підстав для застосування положень ст. 7 Закону №1382 в частині зняття з реєстрації місця проживання на підставі інших документів, які свідчать про припинення підстав на право користування житловим приміщенням.
		Суд відмічає, що доказів на підтвердження визнання даного договору недійсним представником позивача до суду не надано, а судом не встановлено.
		Що ж до посилання представника позивача на положення постанови Верховного Суду України від 16.01.2012р. у справі № 6-57цс11 в частині того, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть, суд зауважує наступне.
		Зазначена постанова є прийнятою 16.01.2012 р., тобто, як вбачається, застосуванню у ній підлягала ст. 7 Закону №1382 в редакції, чинній на момент розгляду спору позивачів у справі № 6-57цс11. Разом з тим, спірні правовідносини у справі №826/7302/15 виникли набагато пізніше і станом на момент їх виникнення чинною була ст. 7 Закону №1382 у редакції Закону України від 05.07.2012 р. №5088-VI, яку серед іншого доповнено в тому числі положеннями щодо зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі інших документів, які свідчать про припинення підстав на право користування житловим приміщенням. 
		А відтак, вивчивши повідомлені представником позивача обставини, та дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов до висновку про безпідставність позовних вимог.
		Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
		1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
		2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
		3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
		4) безсторонньо (неупереджено);
		5) добросовісно;
		6) розсудливо;
		7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
		8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
		9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
		10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
		Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
		Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		У задоволенні позову відмовити.
		 
		Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
		Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України. 
		 
		 
		Суддя Я.І. Добрянська 
		 
		 
		 
		Дата складання та підписання в повному обсязі постанови  21.07.2015 р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...