Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/3476/15 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 21.07.2015. Зареєстровано: 22.07.2015. Забезпечено надання загального доступу: 24.07.2015.
Дата набрання законної сили: 03.08.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  
		тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41 
		________________________________________________________________________
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"16" липня 2015 р.Справа № 922/3476/15
		Господарський суд Харківської області у складі:
		судді Лавренюк Т.А.       
		при секретарі судового засідання Вознюк С.В.
		розглянувши справу 
		за позовом   Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, м. Харків     до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобудсистема", м. Харків   про  стягнення 4 285 808,21грн. за участю представників сторін:
		позивача - Варнавська А.Ю., дов. № 305-7 від 02.01.2015р.;
		відповідача - не з'явився 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 4 336 920,55грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 3 200 000,00грн. та пені в розмірі 1 136 920,55грн. за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу майнових прав на квартири № 01/07 від 26.07.2010р., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.
		Позивач надав до суду письмові пояснення та заяву про уточнення позовних вимог, в яких, посилаючись на арифметичну помилку, просить зменшити розмір позовних вимог в частині стягнення пені, та стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 3 200 000,00грн., пеню в розмірі 1 085 808,21грн. за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу майнових прав на квартири № 01/07 від 26.07.2010р., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.
		Із суті наданих позивачем письмових пояснень та заяви про уточнення позовних вимог, виходячи з їх змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, суд дійшов висновку, що дана заява за своєю правовою природою є заявою про зменшення розміру позовних вимог. 
		Враховуючи те, що позивач, відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України, вправі до прийняття рішення по суті спору зменшити розмір позовних вимог, ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, дана заява приймається судом до розгляду як така, що не суперечить вимогам чинного законодавства України, а подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням поданої заяви.
		Представник позивача позовні вимоги з урахуванням їх зменшення підтримує, просить позов задовольнити в повному обсязі.
		Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
		Враховуючи те, що судом вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності його представника за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
		З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
		26.07.2010р. між Харківським державним авіаційним виробничим підприємством (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Технобудсистема" (відповідач) укладено договір купівлі-продажу майнових прав на квартири (далі - договір), відповідно до умов якого відповідач зобов'язався передати у власність позивача майнові права на отримання у власність об'єктів нерухомості (квартири), а позивач прийняти дані майнові права та сплатити на поточний рахунок відповідача визначену цим договором грошову суму.
		За умовами п.1.2 договору відповідач зобов'язався передати позивачу майнові права на наступні квартири у житлових будинках, що будуються по вул. Ньютона в м. Харкові (районі житлового будинку № 115):
		- будинок № 1 № квартири 32а 1-но кімнатна квартира на 4 поверсі загальною площею 50,4 кв.м.;
		- будинок № 1 № квартири 80 2-х кімнатна квартира на 10 поверсі загальною площею 67,7 кв.м.;
		- будинок № 1 № квартири 80а 1-но кімнатна квартира на 10 поверсі загальною площею 51,5 кв.м.;
		- будинок № 1 № квартири 88 2-х кімнатна квартира на 11 поверсі загальною площею 67,7 кв.м.;
		- будинок № 1 № квартири 88а 1-но кімнатна квартира на 11 поверсі загальною площею 51,5 кв.м.;
		- будинок № 1 № квартири 96 2-х кімнатна квартира на 12 поверсі загальною площею 67,7 кв.м.;
		- будинок № 1 № квартири 96а 1-но кімнатна квартира на 12 поверсі загальною площею 51,5 кв.м.;
		- будинок № 2 № квартири 15 3-х кімнатна квартира на 2 поверсі загальною площею 78,4 кв.м.;
		- будинок № 2 № квартири 23 3-х кімнатна квартира на 3 поверсі загальною площею 79,2 кв.м.;
		- будинок № 2 № квартири 70 1-но кімнатна квартира на 9 поверсі загальною площею 40,9 кв.м.;
		- будинок № 2 № квартири 78 1-но кімнатна квартира на 10 поверсі загальною площею 40,9 кв.м.;
		- будинок № 2 № квартири 80 2-х кімнатна квартира на 10 поверсі загальною площею 65,5 кв.м.;
		- будинок № 2 № квартири 91 2-х кімнатна квартира на 12 поверсі загальною площею 55,8 кв.м.;
		- будинок № 2 № квартири 92 2-х кімнатна квартира на 12 поверсі загальною площею 55,8 кв.м.;
		- будинок № 2 № квартири 95 3-х кімнатна квартира на 12 поверсі загальною площею 82,8 кв.м., всього 15 квартир загальною площею 907,30 кв.м.
		Під проектною площею, відповідно до п.1.3 договору, сторони розуміють фактичну площу квартир, що включає в себе площу балконів і лоджій, що входять до їх складу, без урахування занижуючих коефіцієнтів, передбачених ДБН В.2.2-15-2005, які будуть враховані при підрахунку площі та виготовленні бюро технічної інвентаризації технічних паспортів квартир.
		У п.2.1 договору сторони погодили ціну договору, а саме: вартість одного кв.м. на квартири, визначені у п.1.3 договору, складає 4 997,00грн. Загальна сума договору становить 4 533 778,10грн.
		На протязі 15 календарних днів з моменту введення будинків в експлуатацію, сторони зобов'язались скласти акти приймання-передачі майнових прав на квартири, які разом з актом введення будинку в експлуатацію є підставою для оформлення права власності позивача на визначені в договорі квартири (п.2.2 договору).
		За умовами п.6.2 договору сторони погодили строк здачі об'єктів будівництва в експлуатацію - IV квартал 2013р.
		Оскільки об'єкти будівництва у визначений договором термін в експлуатацію здані не були, у зв'язку з чим позивач не отримав майнові права на квартири, позивач звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача суми попередньої оплати та пені.
		Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам суд встановив наступне.
		За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором купівлі-продажу майнових прав.
		За приписами ст.117 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є, зокрема, майнові права.
		Частина 2 ст.656 Цивільного кодексу України передбачає, що предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає зі змісту та характеру цих прав. 
		За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 Цивільного кодексу України). 
		Позивач на виконання своїх зобов'язань за договором перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в якості попередньої оплати в розмірі 3 200 000,00грн., що підтверджується копіями платіжних доручень № 1821 від 28.07.2011р. на суму 300 000,00грн., № 2226 від 27.09.2011р. на суму 2 900,00грн. та № 2308 від 10.10.2011р. на суму 2 897 100,00грн., наявними у справі.
		Відповідно до ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. 
		Як було зазначено вище строк здачі об'єктів будівництва в експлуатацію сторони погодили у IV кварталі 2013р. та на протязі 15 календарних днів з моменту введення будинків в експлуатацію сторони складають акти приймання-передачі майнових прав на квартири (п. 2.2 договору).
		Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав, об'єкт будівництва в експлуатацію у встановлений договором термін не здав, майнові права позивачу не передав.
		Оскільки будівництво житлових будинків відповідачем було припинено, а недобудова не є об'єктом майнових прав, позивач неодноразово звертався на адресу відповідача з вимогою повернути грошові кошти, сплачені позивачем в рахунок попередньої оплати за майнові права на квартири, які залишені відповідачем без відповіді та задоволення.
		За приписами ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
		Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.
		Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця.
		Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, при чому доведеної до продавця.
		Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
		Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що позивач має право вимагати повернення зробленої ним на користь відповідача передплати за договором, оскільки відповідач свої договірні зобов'язання належним чином не виконав, майнові права на квартири за договором не передав.
		В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач передав позивачу майнові права на квартири, за які було проведено попередню оплату, а також відсутні докази повернення суми попередньої оплати.
		Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на     які     вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		За приписами ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		Враховуючи, що відповідач не передав позивачу майнові права на квартири, не повернув сплачену позивачем суму попередньої оплати, докази на підтвердження повернення ним суми попередньої оплати в розмірі 3 200 000,00грн. у справі відсутні, суд дійшов висновку що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
		Що стосується позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 1 085 808,21грн. суд встановив наступне.
		Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
		Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).
		Пунктом 4.2 договору сторони погодили, що у разі порушення строку здачі об'єкту будівництва в експлуатацію відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення вводу об'єкта будівництва в експлуатацію.
		На підставі зазначеного позивач за період з 01.01.2014р. по 30.04.2015р. нарахував відповідачу пеню на загальну суму 1 085 808,21грн.
		Перевіривши правомірність нарахування пені суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в розмірі 248 460,27грн., виходячи з наступного.
		Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
		Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
		Виходячи зі змісту зазначених норм, нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.
		Суд звертає увагу, що сторони у договорі інший строк нарахування пені не передбачили, а тому позивач має право на нарахування пені лише за шість місяців, починаючі від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, тобто з 01.01.2014р. по 01.07.2014р.
		Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені судом встановлено, що позивач здійснив її нарахування за період, який значно перевищує шість місяців, встановлені законом.
		Здійснивши вірний розрахунок пені за період з 01.01.2014р. по 01.07.2014р., суд встановив, що розмір пені становить 248 460,27грн., які підлягають стягненню з відповідача за порушення останнім строку здачі об'єктів будівництва в експлуатацію.
		На підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення пені частково в розмірі 248 460,27грн.
		Що стосується розподілу судових витрат із сплати суми судового збору за подання позову до суду, суд керується наступним.   
		Відповідно до ч. 5 ст. ст.49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову частково судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		При цьому, згідно із ч. 2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
		Виходячи із викладеного та враховуючи те, що спір доведено до суду з вини відповідача, суд покладає на відповідача обов'язок відшкодувати позивачу суму судового збору за подання позовної заяви до суду у розмірі 73 080,00грн.
		Враховуючи викладене та керуючись статтями 117, 610, 611, 612, 655, 656, 663 693 Цивільного кодексу України, статтями 230,232 Господарського кодексу України,  статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -   
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов задовольнити частково.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобудсистема", код ЄДРПОУ 32867700 (61052 м. Харків, пров. Мало-Панасівська, 4/7) на користь Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, код ЄДРПОУ 14308894 (61023, м. Харків, вул. сумська, 134, р/р 26005700299356 в ПАТ КБ "Правекс-Банк", МФО 380838) - 3 200 000,00грн. основного боргу, 248 460,27грн. пені, 73 080,00грн. судового збору.
		Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 837 347,94грн. відмовити. 
		Повне рішення складено 21.07.2015 р.   
		 
		Суддя Т.А. Лавренюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...