Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1-4/11 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Старі категорії; одержання,давання, провокація хабара (усього), з них.
Надіслано судом: 21.07.2015. Зареєстровано: 22.07.2015. Забезпечено надання загального доступу: 24.07.2015.
Дата набрання законної сили: 30.11.2011 (частково)
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		В И Р О К 
		         І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И                             
		 
		05 липня 2011 року                                                               Справа № 1-4/11
		 
		Чортківський районний суд Тернопільської області в складі: головуючого суду судді ПАРФЕНЮКА В.І.
		з участю секретаря ЮЖДИ Л.С.
		прокурора ДЕМЯНЮКА Б.І.
		потерпілого ОСОБА_1
		захисників ГОНЦАРЮКА Л.Я., ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
		розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Чорткові справу по обвинуваченню
		 
		ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого сільським головою с. Касперівці Заліщицького району Тернопільської області, раніше не судимого
		 
		в злочинах, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 368, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України
		 
		ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки та жительки с. Лисичники Заліщицького району Тернопільської області, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженої, приватного підприємця, раніше не судимої 
		 
		в злочинах, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 5 ст. 27 - ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 368, ч. 5 ст. 27 - ч. 2 ст. 368 Кримінального кодексу України,--
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Підсудний ОСОБА_6 працюючи на посаді сільського голови с. Касперівці Заліщицького району Тернопільської області і відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», являючись службовою особою, що займає відповідальне становище та, якій присвоєно 8 ранг 4 категорії посадової особи місцевого самоврядування, умисно з корисливих мотивів використав владу всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом державним та громадським інтересам у вигляді підриву престижу та авторитету органів місцевого самоврядування, за попередньою змовою з підсудною ОСОБА_7 шахрайським способом шляхом обману заволодів чужим майном, заподіявши потерпілому значну матеріальну шкоду, вчинив службове підроблення, за пособництва підсудної ОСОБА_7 одержав хабар у великому розмірі за наступних  обставин.
		30 серпня 2010 року приблизно о 13-й годині в с. Касперівці Заліщицького району до підсудного ОСОБА_6 звернувся потерпілий ОСОБА_1 з приводу надання йому земельної ділянки біля водосховища в с. Лисичники Заліщицького району для будівництва туристичного комплексу.
		Підсудний ОСОБА_6 в робочому кабінеті приміщення Касперівської сільської ради, зловживаючи своїм службовим становищем та наданою йому владою, за попередньою змовою з підсудною ОСОБА_7, яка також була присутня в цей час кабінеті, з метою умисного заволодіння грошима потерпілого шахрайським способом, повідомивши потерпілому неправдиві відомості, а саме, що за прийняття рішення сесією Касперівської сільської ради про виділення в його інтересах земельної ділянки, необхідно сплатити обовязкові платежі, а саме: податки, збори  до місцевого бюджету тощо шляхом обману заволоділи грошовими коштами потерпілого в сумі 700 доларів США, що згідно курсу Національного банку України на той час становило 5 520 гривень 90 копійок, які потерпілий ОСОБА_1 на вимогу підсудного ОСОБА_6 передав в коридорі приміщення сільської ради підсудній ОСОБА_7, а остання пізніше з цієї суми 400 доларів США передала підсудному ОСОБА_6, заподіявши внаслідок таких дій потерпілому значну матеріальну шкоду.
		1 вересня 2010 року підсудний ОСОБА_6 умисно з корисливих мотивів з метою одержання хабара  від потерпілого ОСОБА_1 вчинив службове підроблення, яке виразилося в тому, що він дав секретарю сільської ради для друку складений ним проект рішення сільської ради від 8 липня 2010 року, в яке вніс завідомо неправдиві відомості про надання сільською радою дозволу потерпілому ОСОБА_1 на збір матеріалів погодження місце розташування земельної ділянки. Секретар сільської ради надрукувала таке рішення і передала його підсудному ОСОБА_6, а останній 3 вересня 2010 року підписав та завірив печаткою сільської ради завідомо  неправдивий документ - рішення  сесії Касперівської сільської ради  № 239 від 8 липня 2010 року «Про надання дозволу на збір матеріалів погодження  місця розташування земельної ділянки в селі Лисичники по вул. Кустря, 75 в межах населеного пункту», після чого видав це завідомо неправдиве рішення потерпілому ОСОБА_8.
		3 вересня 2010 року біля 12-ї години підсудний ОСОБА_6 за сприяння в вирішенні питань виділення потерпілому ОСОБА_1В земельної ділянки біля водосховища в с. Лисичники Заліщицького району для будівництва туристичного комплексу отримав через пособника, підсудну ОСОБА_7, від потерпілого хабар в великому розмірі в сумі 190 тисяч гривень, що перевищує у двісті і більше разів неоподатковуваний мінімум доходів громадян, який потерпілий ОСОБА_1 за вказівкою підсудного ОСОБА_6 передав підсудній ОСОБА_7 за межами села на узбіччі автодороги с. Касперівці м. Борщів. Там підсудна ОСОБА_7, отримавши хабар для підсудного ОСОБА_6, перевірила та перерахувала гроші, а тоді зателефонувала останньому, який після підтвердження передачі грошей підїхав на це ж місце, звідки забрав підсудну ОСОБА_7, яка мала з собою в поліетиленовому пакеті передані їй потерпілим гроші в сумі 190 тисяч гривень, і по дорозі в село підсудні були затримані працівниками міліції.
		Підсудний ОСОБА_6 свою вину в інкримінованих йому злочинах не визнав, пояснив, що в липні 2010 року до нього звернулась підсудна ОСОБА_7, яка повідомила, що її знайомі мають намір будувати поблизу водосховища в с. Лисичники туристичний комплекс. В сільській раді був розроблений інвестиційний проект, який передбачав проведення такого будівництва. Згодом підсудна ОСОБА_7 познайомила його з ОСОБА_3, з яким вони обговорювали порядок отримання та оформлення земельної ділянки для будівництва туристичного комплексу. В розмові ОСОБА_3 повідомив, що земельну ділянку хоче отримати його товариш, який має для цього відповідні кошти.
		30 серпня 2010 року до нього в службовий кабінет зайшов ОСОБА_3 з потерпілим ОСОБА_1. Через деякий час в кабінет зайшла і підсудна ОСОБА_7. Під час розмови він пояснив потерпілому ОСОБА_1 порядок оформлення документів на земельну ділянку та приблизну вартість оформлення документів, повідомивши, що це буде коштувати близько 250 300 тисяч гривень. Він не вимагав таку суму від потерпілого як хабар за сприяння у виділенні земельної ділянки. 
		В цей же день вечором до нього додому приїхала підсудна ОСОБА_7. Вони розмовляли на загальні теми, а після того як вона пішла, то його дружина на кріслі побачила 400 доларів США, які поклала в шафу. За що підсудна ОСОБА_7 залишила 400 доларів США йому не відомо, і вона про це не казала. 
		3 вересня 2010 року йому зателефонував потерпілий ОСОБА_1 та повідомив, що він знаходиться поблизу сільської ради і хоче обговорити деякі питання щодо виділення земельної ділянки. Після цієї розмови він зателефонував підсудній ОСОБА_7, щоб вона підїхала також до сільської ради. В приміщенні кабінету він передав потерпілому ОСОБА_1 рішення № 239 від 8 липня 2010 року сесії сільської ради «Про надання дозволу на збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки в с. Лисичники по вул. Кустря, 75 в межах населеного пункту». Це питання розглядалося на сесії сільської ради, депутати його обговорювали і за результатами такого розгляду було прийнято згадане рішення. Чому на даний час депутати сільської ради це заперечують, він пояснити не може. В той день будь-яких розмов з потерпілим ОСОБА_1 про передачу йому грошей за сприяння у виділенні тому земельної ділянки на території сільської ради не було і він в потерпілого гроші не вимагав і нікому не казав передавати йому гроші через інших осіб, в тому числі і через підсудну ОСОБА_7.
		Після цього потерпілий ОСОБА_1 та підсудна ОСОБА_7 залишили приміщення сільської ради, так як між ними була домовленість, що потерпілий ОСОБА_1 оформить довіреність на імя підсудної ОСОБА_7, яка і буде займатися оформленням всіх документів щодо приватизації земельної ділянки..
		Приблизно через 30 хвилин  до нього зателефонувала підсудна ОСОБА_7 і попросила забрати її від телевізійної вишки. Він автомобілем жителя ІНФОРМАЦІЯ_5 В.П. підїхав до вказаного місця, де підсудна ОСОБА_7 сіла в автомобіль. По дорозі в село їх зупинили працівники міліції та при огляді в підсудної ОСОБА_7 було вилучено 190 тисяч гривень. 
		Підсудна ОСОБА_7 свою вину в інкримінованих їй злочинах визнала частково, пояснила, що в липні 2010 року до неї зателефонував раніше їй не знайомий ОСОБА_3 і повідомив, що хоче придбати земельну ділянку для будівництва бази відпочинку, і запитав, чи не знає вона хто продає земельну ділянку. Оскільки про таке вона нічого не знала, то так йому і відповіла. Тоді він попросив поцікавитись цим питанням в сільській раді. Приблизно через тижнів два вона мала розмову з сільським головою і той сказав, що ОСОБА_3 може до нього приїхати і вони обговорять таке питання. В кінці серпня 2010 року ОСОБА_3 приїхав в сільську раду з потерпілим ОСОБА_1. В той день вона також підїхала до сільської ради. В кабінеті сільського голови ОСОБА_3 познайомив її з потерпілим, а потім сказав вийти з ним в коридор і там він має їй щось передати. Коли вони вийшли, то потерпілий ОСОБА_1 дав їй 700 доларів США, як він сказав за те, що вона займалась питанням виділення землі і для цього використовувала свій автомобіль. Пізніше зателефонував потерпілий ОСОБА_1 і сказав ці гроші дома не тримати, а тому вона їх відвезла і залишила в підсудного ОСОБА_6. Через деякий час вона в нього забрала 300 доларів США. З цієї суми 100 доларів США вона використала.
		3 вересня 2010 року біля обіду зателефонував ОСОБА_3 і сказав, що в цей день приїде потерпілий ОСОБА_1 і оформить на неї довіреність і вона буде займатися питаннями виділення земельної ділянки та виготовлення необхідної документації. Вона зателефонувала до сільського голови і той підтвердив, що потерпілий ОСОБА_1 вже приїхав. Коли вона зайшла в кабінет, то підсудний і потерпілий про щось говорили. До розмови вона не прислухалася, в її суть не вникала, але чула, що говорили про якісь гроші. Після того, як вона з потерпілим ОСОБА_1 вийшли з кабінету, то думала, що зараз вони поїдуть в м. Заліщики оформляти на неї довіреність. Проте потерпілий ОСОБА_1 сказав, що має їй дещо передати. За селом потерпілий передав їй 190 тисяч гривень, і сказав що це гроші за оформлення землі, і в цю суму вона має вкластися, бо більше він не дасть. Після передачі грошей потерпілий сказав, що сьогодні довіреність вони оформляти не будуть, так як він спішить, а тому вона має комусь зателефонувала, щоб її звідси забрали. Вона зателефонувала підсудному ОСОБА_6 і той через деякий час приїхав і забрав її. По дорозі вони були затримані працівниками міліції і гроші в неї вилучено. 
		Підсудна ОСОБА_7 заявила, що її показання в судовому засіданні є правдивими. Показання на досудовому слідстві не відповідають дійсності, оскільки вони давались під тиском слідчого, який погрожував не змінювати відносно неї запобіжний захід.
		Проте показання, як підсудного ОСОБА_6, так і підсудної ОСОБА_7 судом оцінюються критично, а тому при винесенні вироку до уваги не приймаються. Суд вважає вищенаведені показання підсудних як спосіб їх самозахисту та уникнення відповідальності за вчинені злочини. До такого висновку суд прийшов з врахуванням наступних обставин. 
		З показань підсудної ОСОБА_7, допитаної з участю захисника в якості обвинуваченої під час досудового слідства з застосуванням відеозапису, які були досліджені в судовому засіданні, вбачається, що в липні 2010 року до неї зателефонував ОСОБА_3 і повідомив, що він хоче придбати земельну ділянку біля річки ОСОБА_3 в с. Касперівці чи Лисичники. З цього питання вона звернулась до сільського голови і той підтвердив, що на території с. Лисичники є земельна ділянка для будівництва туристичного комплексу. 30 серпня 2010 року, коли вона зайшла в кабінет сільського голови, то там, крім нього, був ОСОБА_3 та потерпілий ОСОБА_1 і вони обговорювали питання виділення земельної ділянки. В її присутності потерпілий ОСОБА_1 витягнув долари США, та хотів передати їх підсудному ОСОБА_6, але той відмовився брати гроші в кабінеті та сказав потерпілому передати гроші їй за межами кабінету. Вона та потерпілий ОСОБА_1 вийшли з кабінету і в коридорі приміщення сільської ради потерпілий передав їй 700 доларів США. Після повернення в кабінет сільського голови вона сказала, що гроші в неї, і вона може їх йому віддати, але підсудний ОСОБА_6 на той момент не захотів брати гроші. Пізніше в той же день вона на вимогу підсудного ОСОБА_6 віддала йому 100 доларів США, а наступного дня в нього дома віддала решту, але підсудний 300 доларів США їй повернув. 
		1 вересня 2010 року до неї зателефонував підсудний ОСОБА_6 та повідомив, що рішення сесії сільської ради про виділення земельної ділянки потерпілому ОСОБА_1 вже готове і  він може за ним приїхати.
		3 вересня 2010 року їй зателефонував підсудний ОСОБА_6 та попросив підїхати до сільської ради, оскільки приїхав потерпілий ОСОБА_1.
		Зайшовши в кабінет сільського голови, вона побачила потерпілого ОСОБА_1 та підсудного ОСОБА_6, які обговорювали порядок оформлення документів на земельну ділянку. Під час розмови потерпілий сказав, що має при собі 190 тисяч гривень і запропонував їх підсудному ОСОБА_6 але той відмовився брати гроші в кабінеті. Він сказав їй та потерпілому ОСОБА_1 їхати до телевишки, де той має передати їй гроші. При цьому підсудний ОСОБА_6 запитав її, чи має вона куди покласти гроші, і зразу ж для цього дав їй поліетиленовий пакет чорного кольору. 
		Коли вони приїхали до телевишки потерпілий ОСОБА_1 дав їй гроші, які вона перерахувала. Це були 380 банкнот номіналом по 500 гривень кожна. Перерахувавши гроші та переконавшись що гроші в сумі 190 тисяч гривень справжні, вона з мобільного телефону зателефонувала до підсудного ОСОБА_6 та повідомила, що гроші в неї, і щоб він її забрав. 
		Коли підїхав підсудний ОСОБА_6, то вона пересіла в цей автомобіль, і по дорозі вони були затримані працівниками міліції і під час проведення огляду гроші вилучені.
		Під час досудового слідства підсудна ОСОБА_7 допитувалась неодноразово, з нею проводилась ставка віч-на-віч і такі  показання підсудної на досудовому слідстві обєктивно підтверджуються логічними та послідовними показаннями потерпілого, свідків, як в ході досудового слідства, так і в судовому засіданні, які між собою суттєво не відрізняються, а незначні розбіжності в їх показаннях не впливають на доведеність вини підсудних. Також вина підсудних підтверджується і письмовими доказами, що містяться в матеріалах кримінальної справи, а тому суд вважає показання підсудної при її допиті в якості обвинуваченої на досудовому слідстві такими, що відповідають фактичним обставинам і враховує їх при винесенні вироку.
		Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні показав, що в серпні 2010 року до нього зателефонував знайомий і повідомив, що продається земельна ділянка в с. Касперівці Заліщицького району. В кінці серпня вони приїхали в с. Касперівці, де зустрілись з сільським головою підсудним ОСОБА_6. Туди також підїхала і підсудна ОСОБА_7. Там сільський голова пояснив порядок оформлення документів на приватизацію землі і на його запитання скільки це буде коштувати, відповів 250-300 тисяч гривень. Сільський голова сказав що він збере депутатів і вирішить питання надання земельної ділянки, а для цього взяв в нього копію паспорта та ідентифікаційного коду і казав що підготує також заяву, яку пізніше він підпише. Під час розмови підсудний ОСОБА_6 сказав, що треба кошти на розходи та обовязкові платежі. Він мав з собою 700 доларів США, які хотів передати підсудному, але той відмовився їх взяти і сказав, щоб ці кошти він передав в коридорі через підсудну ОСОБА_7. Вони з підсудною ОСОБА_7 вийшли в коридор і там він передав їй таку суму. Коли вони повернулися, то підсудний ОСОБА_6 сказав, що рішення сільської ради буде готово посеред тижня. За кілька днів зателефонувала підсудна ОСОБА_7, а згодом і підсудний ОСОБА_6 і сказали, що рішення готове, він може привозити гроші та його забрати. 
		На той час він вирішив хабар не давати, а тому вранці 3 вересня 2010 року звернувся з заявою в правоохоронні органи про вимагання підсудним ОСОБА_6 хабара в сумі 35 тисяч доларів США і в той же день отримав від працівників міліції 190 тисяч гривень.
		Після цього з працівниками міліції вони поїхали в с. Касперівці і там в кабінеті він зустрівся з підсудним ОСОБА_6, і сказав йому, що має частину грошей в сумі 190 тисяч гривень, а решту довезе пізніше. Підсудний ЖЕЛІЗНЯК на таке погодився, і передав йому рішення сесії сільської ради про надання згоди на збір документів для виділення земельної ділянки в с. Лисичники для будівництва туристичного комплексу. Через деякий час в кабінет зайшла підсудна ОСОБА_7, якій він також показав це рішення.  Він перечитав рішення, переконався що воно стосується земельної ділянки, про яку вони говорили, після чого повернув його підсудному, який його підписав та завірив печаткою сільської ради та знову передав йому. 
		Отримавши рішення сесії, він відкрив сумку та показав підсудному ОСОБА_6 гроші, але той відповів, що в кабінеті гроші брати не буде. Він сказав йому та підсудній ОСОБА_7 їхати до телевишки і там перерахувати гроші, їх перевірити, після чого до нього зателефонувати. 
		Вони з підсудною ОСОБА_7 поїхали на вказане місце, де він передав гроші, вона їх перерахувала, а тоді зателефонувала підсудному ОСОБА_6, сказала що є 190 тисяч гривень та поцікавилась, коли той приїде і забере її. Через деякий час підїхав автомобіль «Ауді» червоного кольору, за кермом якого був підсудний ОСОБА_6, і підсудна ОСОБА_7 сіла в цей автомобіль і вони поїхали. 
		Свої показання підсудні ОСОБА_6, ОСОБА_7 та потерпілий ОСОБА_1 підтвердили при проведенні ставки віч-на-віч (т. 1 а.с. 277-258, 289-294).
		Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні підтвердив, що 3 вересня 2010 року до нього звернувся підсудний ОСОБА_6 з проханням підвезти його до телевишки. По дорозі підсудний комусь телефонував, повідомивши, що їде червоною машиною. Підїхавши до телевишки, він зупинився на польовій дорозі. З іншої машини, яка там стояла, вийшла підсудна ОСОБА_7 з поліетиленовим пакетом, і підійшовши до них, сіла на місце заднього пасажира. По дорозі в напрямку с. Касперівці їх затримали працівники міліції та під час огляду  виявили в поліетиленовому пакеті 190 тисяч гривень.
		З протоколу - заяви від 3 вересня 2010 року (т. 1 а. с. 61) вбачається, що в цей день потерпілий ОСОБА_1 звернувся в правоохоронні органи з заявою, в якій вказав, що підсудний ОСОБА_6 вимагає в нього хабар в сумі 35 тисяч доларів США за сприяння у виділенні йому земельної ділянки площею 3 га поблизу Касперівського водосховища, а також за видачу йому рішення сесії Касперівської сільської ради про виділення зазначеної земельної ділянки. Також ОСОБА_1 в заяві зазначив, що гроші в сумі 35 тисяч доларів США за попередньою домовленістю з підсудним ОСОБА_6 він має передати йому через підсудну ОСОБА_7.
		З протоколу огляду та вручення грошових коштів від 3 вересня 2010 року (т.1 а.с. 67-76) вбачається, що цього дня було проведено огляд грошових коштів в загальній сумі 190 тисяч гривень купюрами по 500 гривень кожна, серії та номери яких вписані в протокол. Після проведення огляду кожну купюру з обидвох сторін оброблено препаратом «Промінь-1», а також на кожній купюрі під її серією та номером, виконаних червоним кольором, спеціальним люмінесцентним фломастером нанесено напис «В», який видимий при освітленні купюр лампою з ультрафіолетовим промінням і невидимий при звичайному освітленні. Оглянуті та оброблені спецпрепаратом «Промінь-1»та люмінесцентним фломастером грошові кошти в сумі 190 тисяч гривень передані потерпілому ОСОБА_1 для подальшого використання під час проведення оперативно-розшукових заходів з підтвердження фактичних даних про вимагання та отримання хабара сільським головою с. Касперівці Заліщицького району підсудним ОСОБА_6. 
		В судовому засіданні свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підтвердили, що вранці 3 вересня 2010 року працівники міліції запросили їх бути понятими під час проведення слідчих дій та оперативно-розшукових заходів, на що вони погодилися. В одному з кабінетів управління по боротьбі з організованою злочинністю вони побачили потерпілого ОСОБА_1, в якого, як згодом стало відомо, вимагали хабар. В їх присутності працівник міліції перерахував гроші в сумі 190 тисяч гривень номіналом по 500 гривень, обробив ці гроші спеціальною речовиною «Промінь» та безколірним спеціальним олівцем написав літеру «В», а тоді передав гроші потерпілому ОСОБА_1. Далі працівник міліції склав протокол, який вони підписали..
		Після цього вони поїхали в с. Касперівці Заліщицького району, де як, пояснили працівники міліції, сільський голова вимагав хабар в потерпілого ОСОБА_1.
		Біля обіду вони підїхали до автомобіля «Ауді»червоного кольору, який стояв на узбіччі дороги при виїзді з с. Касперівці. В ході проведення огляду автомобіля в ньому виявили пакет чорного кольору, в якому було чотири пачки грошей загальною сумою 190 тисяч гривень банкнотами номіналом по 500 гривень кожна в кількості 380 штук. Під час огляду працівник прокуратури освітлював виявлені гроші і вони світились світло-салатовим кольором в променях ультрафіолетової лампи та проглядалось світіння голубого відтінку в формі літери «В». В затриманих осіб брались змиви з рук, які на місці опечатувались.
		Згідно протоколу огляду місця події від 3 вересня 2010 року (т. 1 а. с. 24-50) в цей день проведено огляд з застосування відеозапису автомобіля «Ауді-80», державний номерний знак НОМЕР_1, на ділянці шосейної автодороги сполученням с. Касперівці м. Борщів на віддалі 1 км від с. Касперівці. Під час огляду автомобіля в салоні на задньому сидінні виявлено підсудну ОСОБА_7. Подальшим оглядом задньої частини салону автомобіля на підлозі з правої сторони виявлено поліетиленовий пакет чорного кольору з написом », в якому виявилось 4 звязки з грошима купюрами по 500 гривень обмотаних гумкою загальною сумою 190 тисяч гривень. При огляді купюр за допомогою лампи з ультрафіолетовим світлом на лицевій стороні купюри виявлено світіння світлом жовтого кольору, а на зворотній надпис під номером купюри літери «В». Також за допомогою лампи з ультрафіолетовим світлом на пальцях рук підсудної ОСОБА_7 виявлено світіння жовтого кольору, схожого з світінням на грошових купюрах і під час цього в підсудної ОСОБА_7 були зароблені змиви з обох рук та змиви з обох рук підсудного ОСОБА_6.
		Під час судового розгляду судом було досліджено відеозапис цієї слідчої дії, яким також підтверджено вищенаведені результати огляду місця події.
		З протоколу огляду від 4 вересня 2010 року (т. 1 а. с. 90) вбачається, що цього дня проведено огляд мобільного телефону потерпілого ОСОБА_1, в результаті якого встановлено, що 3 вересня 2010 року о 12-й годині 52 хвилини відбулася розмова потерпілого з підсудним ОСОБА_6 тривалістю 31 секунда.
		З протоколу огляду речових доказів від 21 вересня 2010 року (т. 2 а. с. 409-423) вбачається, що при огляді мобільного телефону «Нокіа» підсудної ОСОБА_7 в папці отриманих дзвінків зареєстровано дзвінок о 13-й годині 56 хвилин 3 вересня 2010 року від абонента під назвою «Голова», номер телефону якого НОМЕР_2. В папці набрані номери міститься реєстрація здійсненого телефонного дзвінка  о 13-й годині 53 хвилини 3 вересня 2010 року  абоненту під назвою «Голова», номер телефону якого НОМЕР_2.
		Оглядом мобільного телефону «Соні Еріксон» підсудного ОСОБА_6 встановлено, що 3 вересня 2010 року зареєстровані вхідні та вихідні дзвінки абоненту (від абонента) під назвою «Лялька», номер телефону якого НОМЕР_3, що належить підсудній ОСОБА_7  
		Згідно цього протоколу оглянуто матеріали застосування оперативно-технічних заходів щодо підсудних, якими також підтверджуються обставини отримання ними хабара.
		Крім цього, згідно протоколу проведено огляд системного блоку компютера, вилученого в приміщенні Касперівської сільської ради, рішення сесії Касперівської сільської ради № 239 від 8 липня 2010 року «Про надання дозволу на збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки в селі Лисичники по вул. Кустря, 75 в межах населеного пункту», інвестиційний проект Касперівської сільської ради  та інші документи.
		З протоколу про результати здійснення оперативно-технічного заходу від 3 вересня 2010 року (т. 2 а. с. 142) вбачається, що цього дня в с. Касперівці стосовно підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_7 здійснювалися оперативно-технічні заходи слухового та візуального контролю в звязку з інформацією про хабар в сумі 190 000 гривень за сприяння у виділенні земельної ділянки ОСОБА_1 на території Касперівської сільської ради Заліщицького району.
		В судовому засіданні були досліджені матеріали такого застосування оперативно-технічних заходів відносно підсудних, і цими матеріалами також підтверджуються обставини передачі їм хабара потерпілим ОСОБА_1. Окремо суд зазначає, що цим відеозаписом зафіксовано, як перед виходом з кабінету підсудний ОСОБА_6 передає підсудній ОСОБА_7 поліетиленовий пакет чорного кольору, в який вона пізніше поклала гроші після отримання їх від потерпілого ОСОБА_1 
		Таким чином, вищенаведеними доказами обєктивно підтверджується обставини отримання підсудним ОСОБА_6 через пособника підсудну ОСОБА_7 хабара в сумі 190 тисяч гривень.
		Крім цього, відповідно до висновку експерта № 2-1684/10 від 8 жовтня 2010 року (т. 3 а. с. 44-62) на зворотних сторонах трьохсот восьмидесяти банкнот Національного банку України номіналом 500 (пятсот) гривень, під серійними номерами, що по праву сторону, на усіх купюрах, по горизонталі, виявлено невидимі при денному (природному) освітленні нашарування спеціальної хімічної речовини, що має люмінесценцію блакитним кольором у вигляді написів „В в ультрафіолетовому освітленні.
		На зворотних і на лицевих сторонах трьохсот восьмидесяти банкнот Національного банку України номіналом 500 (пятсот) гривень, на тампоні, яким робили змиви з правої руки підсудної ОСОБА_7, на тампоні, яким робили змиви з лівої руки підсудної ОСОБА_7, на гумових рукавичках, в яких робили змиви з рук підсудної ОСОБА_7, на гумових рукавичках, в яких проводили огляд вилучених 3 вересня 2010 року коштів в сумі 190 тисяч гривень, виявлені невидимі при денному (природному) освітленні нашарування спеціальної хімічної речовини, що має люмінесценцію жовто-зеленим кольором в ультрафіолетовому освітленні.
		На тампоні, яким робили змиви з правої руки підсудного ОСОБА_6, на тампоні, яким робили змиви з лівої руки підсудного ОСОБА_6, на гумових рукавичках, в яких робили змиви з рук підсудного ОСОБА_6, нашарувань спеціальної хімічної речовини не виявлено.
		Невидимі при денному (природному) освітленні нашарування спеціальної хімічної речовини, що має люмінесценцію блакитним кольором у вигляді написів „В в ультрафіолетовому освітленні, які виявлені на зворотних сторонах трьохсот восьмидесяти банкнот Національного банку України номіналом 500 (пятсот) гривень, під серійними номерами, що по праву сторону, на усіх купюрах, по горизонталі, мають між собою та зі зразком невидимої при денному освітленні спеціальної хімічної речовини з люмінесцентного фломастера, що має люмінесценцію блакитним кольором в ультрафіолетовому освітленні між першою парою предметних скелець, які були скріплені липкою стрічкою типу скотч, спільну родову належність (по кольору люмінесценції і якісному складу компонентів).
		Невидимі при денному (природному) освітленні нашарування спеціальної хімічної речовини, що має люмінесценцію жовто-зеленим кольором в ультрафіолетовому освітленні, які виявлені на зворотних і на лицевих сторонах трьохсот восьмидесяти банкнот Національного банку України номіналом 500 (пятсот) гривень, невидимі при денному (природному) освітленні нашарування спеціальної хімічної речовини, що має люмінесценцію жовто-зеленим кольором в ультрафіолетовому освітленні, які виявлені на тампоні, яким робили змиви з правої руки підсудної ОСОБА_7, невидимі при денному (природному) освітленні нашарування спеціальної хімічної речовини, що має люмінесценцію жовто-зеленим кольором в ультрафіолетовому освітленні, які виявлені на тампоні, якими робили змиви з лівої руки підсудної ОСОБА_7, невидимі при денному (природному) освітленні нашарування спеціальної хімічної речовини, що має люмінесценцію жовто-зеленим кольором в ультрафіолетовому освітленні, які виявлені на гумових рукавичках, в яких робили змиви з рук підсудної ОСОБА_7, невидимі при денному (природному) освітленні нашарування спеціальної хімічної речовини, що має люмінесценцію жовто-зеленим кольором в ультрафіолетовому освітленні, які виявлені на гумових рукавичках, в яких проводили огляд вилучених 3 вересня 2010 року коштів в сумі 190 тисяч гривень, мають між собою та зі зразком невидимої при денному освітленні спеціальної хімічної речовини (препаратом Промінь-1), що має люмінесценцію жовто-зеленим кольором в ультрафіолетовому освітленні між другою парою предметних скелець, які були скріплені за допомогою гумки, спільну родову належність (по кольору люмінесценції і якісному складу компонентів).
		Згідно протоколу від 3 вересня 2010 року (т. 1 а. с. 85-89) проведено огляд приміщення Касперівської сільської ради, під час якого на столі в кабінеті сільського голови виявлено заяву потерпілого ОСОБА_1 про виділення земельної ділянки для будівництва туристичного комплексу в с. Лисичники від 5 липня 2010 року, ксерокопію паспорта та ідентифікаційного коду потерпілого, рішення ХХІУ сесії пятого скликання Касперівської сільської ради № 239 від 8 липня 2010 року  «Про надання дозволу на збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки в с. Лисичники по вул. Кустря, 75 в межах населеного пункту». зразок рішення, інвестиційний проект Касперівської сільської ради, а також чорнові записи рішення № 239 від 8 липня 2010 року.
		Під час огляду ці документи вилучено, а також в кабінеті секретаря сільської ради вилучено компютер.
		Згідно протоколу виїмки від 4 вересня 2010 року (т. 2 а. с. 136) в потерпілого ОСОБА_1 також вилучено рішення Касперіської сільської ради Заліщицького району № 239 від 8 липня 2010 року.
		З цього рішення (т. 2 а. с. 137) вбачається, що 8 липня 2010 року двадцять четверта сесія пятого скликання Касперівської сільської ради Заліщицького району прийняла рішення за № 239 «Про надання дозволу на збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки в селі Лисичники по вул. Кустря, 75 в межах населеного пункту». Зазначене рішення підписано сільським головою - підсудним ОСОБА_6 та завірено печаткою сільської ради.
		Відповідно до висновку компютерно-технічної експертизи № 1-1103/10 від 15 жовтня 2010 року (т. 3 а. с. 117-119) рішення Касперівської сільської ради № 239 від 8 липня 2010 року «Про надання дозволу на збір матеріалів погодження  місця розташування  земельної ділянки в с. Лисичники по вул. Кустря, 75 в межах населеного пункту» та заява про виділення земельної ділянки ОСОБА_1 від 5 липня 2010 року набрані на компютері, що вилучений в Касперівській сільській раді.
		Відповідно до висновку експерта № 1-1137/10 від 14 жовтня 2010 року (т. 3 а. с. 148-153), підпис від імені підсудного ОСОБА_6 в рішенні № 239 від 8 липня 2010 року «Про надання дозволу на збір матеріалів погодження  місця розташування земельної ділянки в с. Лисичники по вул. Кустря, 75 в межах населеного пункту» виконано підсудним ОСОБА_6.
		Рукописні записи в розділах № 1, № 3, № 5 на аркуші паперу  з рішенням № 156 від 31 жовтня 2008 року  виконані також підсудним ОСОБА_6
		З журналу заяв Касперівської сільської ради за 2009-2010 роки ( т. 2 а. с. 146-189) вбачається, що останній запис в цьому журналі датований 17 травня 2010 року і заява потерпілого ОСОБА_1 в цьому журналі не зареєстрована.
		Відповідно до журналу реєстрації вихідної документації Касперівської сільської ради за 2010 рік (т. 2 а.с.190-300) дані про переписку з потерпілим ОСОБА_1 цьому журналі з будь-яких питань відсутні.
		Свідок ОСОБА_12 показала, що остання сесія Касперівської сільської ради відбулась 18 травня 2010 року, після цього сесії сільської ради не проводились. Рішення сесії сільської ради № 239 від 8 липня 2010 року «Про надання дозволу на збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки в селі Лисичники по вул. Кустря, 75 в межах населеного пункту» вона набирала на робочому компютері 1 вересня 2010 року за вказівкою сільського голови підсудного ОСОБА_6, який дав їй зразок іншого рішення, в якому ним були зроблені відповідні виправлення. Роздрукований проект вказаного рішення вона передала сільському голові. До обіду 3 вересня 2010 року бачила це рішення на столі в робочому кабінеті сільського голови, воно було ще не підписано.
		Свідок ОСОБА_13 також підтвердила, що 8 липня 2010 року сесія Касперівської сільської ради не проводилась, на земельній комісії питання про надання потерпілому ОСОБА_1 дозволу на збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки в селі Лисичники по вул. Кустря, 75 не розглядалося.
		Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні дала показання, що при оформленні документів на землю в сільській раді внесення будь-яких платежів не передбачено. Свідок також підтвердила, що 8 липня 2010 року сесія сільської ради не проводилась. 
		Те, що 8 липня 2010 року не проводилась сесія Касперівської сільської ради в судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_15, ОСОБА_16, ГАЛАЙДІДА В.В., ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23.
		Свідок ПУКІВ В.С. пояснив, що йому нічого не відомо про прийняття сесією Касперівської сільської ради рішення про надання згоди на збір документів для виділення земельної ділянки потерпілому ОСОБА_1 для будівництва туристичного комплексу на території сільської ради. Підсудний ОСОБА_6 до нього з приводу погодження змісту такого рішення чи надання будь-яких інших консультацій не звертався. 
		Такі ж обставини підтвердила в судовому засіданні і свідок ОСОБА_24.
		Свідок ОСОБА_25 показав, що приблизно наприкінці серпня-початку вересня 2010 року до нього телефонував Касперівський сільський голова підсудний ОСОБА_6 з приводу виконання робіт по відведенню земельної ділянки, на що він відповів, що такі роботи може виконати інститут землеустрою. 
		Згідно протоколу від 3 вересня 2010 року (т. 1 а. с. 56-57) підсудна ОСОБА_7 за місцем свого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_6 добровільно видала дві купюри по 100 доларів США, які вона отримала від потерпілого ОСОБА_1. 
		Згідно протоколу від 3 вересня 2010 року (т. 1 а. с. 58-59) підсудний ОСОБА_6 добровільно видав чотири купюри по 100 доларів США, які він отримав від підсудної ОСОБА_7.
		Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні показала, що 30 серпня 2010 року до них заходила підсудна ОСОБА_7 і про щось розмовляла з її чоловіком, однак про що саме, їй не відомо. Після того, як ОСОБА_7 залишила будинок, а вона зайшла в кімнату то побачила там 400 доларів США банкнотами номіналом по 100 доларів США. На її запитання чоловік відповів, що гроші залишила ОСОБА_7 і він їх повинен віддати. За що підсудна ОСОБА_7 залишила такі гроші їй не відомо.
		Відповідно до висновків експертизи 1-1029/10 від 5 жовтня 2010 року та 1-1028/10 від 23 вересня 2010 року (т. 3 а. с. 87-93 та а. с. 103-106) банкноти номіналом 500 гривень в кількості 380 штук, які вилучені під час огляду місця події 3 вересня 2020 року, виготовлені підприємством, що здійснює випуск грошових знаків та цінних паперів для НБУ. На зворотній стороні банкнот, під серійними номерами, що по праву сторону, на усіх купюрах по горизонталі спостерігається друкована літера «В». Колір люмінесценції блакитний. Вся лицева сторона банкнот люмінесціювала яскраво-жовтим кольором, проте будь яких інших надписів на банкнотах не виявлено.
		Банкноти номіналом 100 доларів США, які надані на дослідження, виготовлені підприємством, що здійснює випуск грошових коштів для США. На цих банкнотах надписів не виявлено.
		З рішення № 1 від 11 квітня 2006 року першої сесії пятого скликання Касперівської сільської ради Заліщицького району (т. 1 а. с. 92) вбачається, що підсудний ОСОБА_6 працює на посаді сільського голови з 11 квітня 2006 року.
		Згідно рішення № 146 від 19 вересня 2008 року чотирнадцятої сесії пятого скликання Касперівської сільської ради (т. 1 а. с. 93) підсудному ОСОБА_6 з 1 вересня 2008 року присвоєно черговий 8 ранг ІУ категорії посадової особи місцевого самоврядування.
		Отже, цими рішеннями підтверджується повноваження підсудного ОСОБА_6, як службової особи, що займає відповідальне становище.
		Свідок ОСОБА_27 в судовому засіданні пояснив, що він проводив досудове слідство в кримінальній справі, за результатами проведеного розслідування підсудним було предявлено обвинувачення у вчинених ними злочинах. Підсудна ОСОБА_7 на досудовому слідстві визнавала свою вину у вчинених злочинах і вона допитувалась з участю захисника з застосуванням відеозапису. Під час досудового слідства будь-якого тиску на неї не було. Огляд носіїв застосування оперативно-технічних заходів щодо підсудних він проводив на власному компютері і за результатами такого огляду ним було складено відповідний протокол.
		Свідок ОСОБА_28 пояснив, що в 20-х числах вересня 2010 року його з братом запросили в прокуратуру Тернопільської області в якості понятих при огляді відеозапису передачі хабара. Відеозапис слідчий переглядав за допомогою ноутбука і це тривало досить довго, понад три години. 
		Дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності суд приходить до висновку про доведеність вини підсудних і дії ОСОБА_6 кваліфікує за ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України, як заволодіння чужим майном шахрайським способом, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди потерпілому, за  ч. 1 ст. 364 Кримінального кодексу України, як зловживання владою, тобто умисне, з корисливих мотивів використання службовою особою влади всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом державним та громадським інтересам, за ч. 2 ст. 368 Кримінального кодексу України, як одержання хабара в великому розмірі службовою особо, яка займає відповідальне становище, та за ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України, як службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також складання та видача завідомо неправдивих документів. Дії підсудної ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України, як заволодіння чужим майном шахрайським способом, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди потерпілому, та за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 368 Кримінального кодексу України, як пособництво в одержанні хабара в великому розмірі службовою особо, яка займає відповідальне становище.
		Такі кваліфікуючі ознаки дій підсудного ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 368 Кримінального кодексу України, як одержання хабара поєднаного з вимаганням та за попередньою змовою групою осіб, а також кваліфікуючі ознаки дій підсудної ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 368 Кримінального кодексу України як пособництво в одержанні хабара поєднаного з вимаганням та за попередньою змовою групою осіб слід виключити з обвинувачення підсудних з врахуванням наступних мотивів.
		Відповідно до вимог п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 5 «Про судову практику у справах про хабарництво» хабар належить визнавати одержаним за попередньою змовою групою осіб, якщо злочин спільно вчинили декілька службових осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до його початку, про це домовилися (як до, так і після надходження пропозиції про давання хабара, але до його одержання). 
		Оскільки у вчиненні злочину приймала участь лише одна службова особа підсудний ОСОБА_6, то за таких обставин така кваліфікуюча ознака злочину як попередня змова групи осіб в даному випадку відсутня.
		Згідно з вимогами п. 4 примітки до ст. 368 Кримінального кодексу України вимаганням хабара визнається його вимагання службовою особою з погрозою вчинення або невчинення з використанням влади чи службового становища дій, які можуть заподіяти шкоду правам чи законним інтересам того, хто дає хабар, або умисне створення нею умов, за яких особа вимушена дати хабар з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів. 
		Таким чином, з цього випливає, що ця кваліфікуюча ознака має місце в тих випадках, коли: 1) ініціатором давання-одержання хабара є службова особа  хабароодержувач; 2) пропозиція про давання хабара має характер вимоги (примусу), яка підкріплюється: а) відкритою погрозою або б) створенням таких умов, які переконують хабародавця  у наявності реальної небезпеки (прихована погроза) його інтересам, що змушує його погодитися з вимогою хабароодержувача; 3) дії (бездіяльність), якими погрожує вимагач: а)обумовлені його службовим становищем, б) мають протиправний характер, оскільки спрямовані на заподіяння шкоди лише в) правам та законним інтересам хабародавця. 
		В судовому засіданні такі обставини вимагання хабара не знайшли свого підтвердження, а тому і таку кваліфікуючу ознаку слід виключити з обвинувачення підсудних.
		Органами досудового слідства дії підсудного ОСОБА_6 кваліфіковані за ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України, як замах на одержання хабара в особливо великому розмірі за попередньою змовою групою осіб службовою особою, яка  займає відповідальне становище, а дії підсудної ОСОБА_7 за  ч. 5 ст. 27 - ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України, як пособництво в замаху на одержання хабара в особливо великому розмірі службовою особою, яка  займає відповідальне становище.
		Суд приходить до висновку, що підсудних за цими статтями слід виправдати за недоведеністю їх вини у вчиненні такого злочину, оскільки щодо такого обвинувачення в справі є суперечливі докази. 
		Так, підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечили свою вину у вчиненні інкримінованих їм злочинів.
		Підсудна ОСОБА_7, допитана під час досудового слідства в якості обвинуваченої, показання якої за переконанням суду є обєктивними, такі обставини не підтверджувала, посилаючись на те, що про намір підсудного ОСОБА_6 отримати хабар в сумі 300 тисяч гривень їй нічого не було відомо.
		Під час проведення ставки віч-на віч між потерпілим ОСОБА_1 і підсудною ОСОБА_7 (т.1 а.с. 289-294) остання також  підтвердила, що їй не відомо про намір підсудного ОСОБА_6 отримати хабар в такому розмірі
		З протоколу-заяви від 3 вересня 2010 року вбачається, що потерпілий ОСОБА_8 вказав про вимагання в нього підсудним ОСОБА_6 хабара в сумі 35 тисяч доларів США. Про вимагання підсудним  хабара в сумі 300 тисяч гривень в цьому протоколі нічого не вказано.
		Також і протоколі про результати здійснення оперативно-технічного заходу від 3 вересня 2010 року (т. 2 а.с. 142) стосовно підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зазначено, що такі заходи здійснювалися  в звязку з інформацією про хабар в сумі 190 тисяч гривень за сприяння у виділенні земельної ділянки потерпілому ОСОБА_1. 
		Таким чином, в матеріалах справи відсутні обєктивні докази, що підтверджували би вину підсудних у вчиненні такого злочину.
		При призначенні покарання підсудному ОСОБА_6 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених злочинів, особу винного і призначає підсудному покарання в межах санкції статей предявленого обвинувачення: за ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України у вигляді позбавлення волі, за ч. 1 ст. 364 Кримінального кодексу України у вигляді обмеження волі з позбавлення права обіймати посади повязані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, за ч. 2 ст. 368 Кримінального кодексу України у вигляді позбавлення волі з позбавлення права обіймати посади повязані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями з конфіскацією майна, за ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України у вигляді обмеження волі з позбавлення права обіймати посади повязані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями.
		При цьому суд враховує, що підсудний вперше притягується до кримінальної відповідальності, він позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, один з яких є інвалідом дитинства.
		Згідно ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України за сукупністю злочинів остаточне покарання підсудному ОСОБА_6 призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі з позбавлення права обіймати посади повязані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями з конфіскацією майна.
		При призначенні покарання підсудній ОСОБА_7 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених злочинів, особу винної і призначає підсудній покарання в межах санкції статей предявленого обвинувачення: за ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України  у вигляді позбавлення волі, за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 368 Кримінального кодексу України  у вигляді позбавлення волі з позбавлення права обіймати посади повязані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями з конфіскацією майна.
		При цьому суд враховує, що підсудна вперше притягується до кримінальної відповідальності, вона позитивно характеризується за місцем роботи, має на утриманні хвору матір.
		Згідно ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України за сукупністю злочинів остаточне покарання підсудній ОСОБА_7 призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі з позбавлення права обіймати посади повязані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями з конфіскацією майна
		Судові витрати покласти на підсудних в рівних часинах.
		Майно підсудних, на яке накладено арешт, звернути в доход  держави в рахунок конфіскації майна.
		Речові докази: 190 000 гривень повернути управлінню МВС України в Тернопільській області, долучені до матеріалів кримінальної справи документи зберігати в справі, носії застосування оперативно-технічних заходів, проведення слідчих дій зберігати при справі, мобільний телефон «Нокіа» повернути підсудній ОСОБА_7, мобільний телефон «Соні Еріксон»повернути підсудному ОСОБА_6, системний блок компютера, книгу розпоряджень сільського голови, матеріали сесій сільської ради повернути Касперівській сільській раді Заліщицького району, 600 доларів США повернути ОСОБА_1, обєкти вилучені при огляді місця події : поліетиленовий пакет, марлеві тампони, гумові рукавички --- знищити.
		Керуючись ст.. 323, 324 Кримінально-процесуального кодексу України, суд,--
		З А С У Д И В:
		 
		ОСОБА_6 визнати винним за ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 368, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України і призначити йому покарання:
		за ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України у вигляді двох років позбавлення волі;
		за ч. 1 ст. 364 Кримінального кодексу країни у вигляді двох років обмеження волі з позбавлення права обіймати посади повязані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями строком на один рік і шість місяців;
		за ч. 2 ст. 368 Кримінального кодексу України у вигляді  шести років позбавлення волі з позбавлення права обіймати посади повязані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями строком на два роки з конфіскацією майна;
		за ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України у вигляді одного року обмеження волі з позбавлення права обіймати посади повязані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями строком на один рік.
		Згідно ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України за сукупністю злочинів остаточне покарання ОСОБА_6 призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі терміном на шість років  з позбавлення права обіймати посади повязані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями строком на два роки з конфіскацією майна.
		За ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України ОСОБА_6 виправдати.
		ОСОБА_7 визнати винною за ч. 2 ст. 190, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 368 Кримінального кодексу України і призначити їй покарання:
		за ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України у вигляді двох років позбавлення волі;
		за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 368 Кримінального кодексу України у вигляді пяти років позбавлення волі з позбавлення права обіймати посади повязані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями строком на два роки з конфіскацією майна.
		Згідно ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України за сукупністю злочинів остаточне покарання ОСОБА_7 призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі терміном на  пять років з позбавлення права обіймати посади повязані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями строком на два роки з конфіскацією майна.
		За ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України ОСОБА_7 виправдати.
		Зарахувати в строк покарання засудженим час перебування під вартою: засудженому ЖЕЛІЗНЯКУ з 4 вересня по 29 жовтня 2010 року, засудженій ОСОБА_7 з 3 вересня по 29 жовтня 2010 року.
		Запобіжний захід до набрання вироком законної сили засудженим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишити попередній у вигляді застави.
		Після звернення вироку до виконання заставу повернути заставодавцям.
		Речові докази: 190 000 гривень повернути управлінню МВС України в Тернопільській області, долучені до матеріалів кримінальної справи документи зберігати в справі, носії застосування оперативно-технічних заходів, проведення слідчих дій зберігати при справі, мобільний телефон «Нокіа»повернути засудженій ОСОБА_7, мобільний телефон «Соні Еріксон»повернути засудженому ОСОБА_6, системний блок компютера, книгу розпоряджень сільського голови, матеріали сесій сільської ради повернути Касперівській сільській раді Заліщицького району, 600 доларів США повернути потерпілому ОСОБА_1, обєкти вилучені при огляді місця події : поліетиленовий пакет, марлеві тампони, гумові рукавички --- знищити.
		Стягнути в користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при управління МВС України в Тернопільській області з засудженого ОСОБА_6 257 (двісті пятдесят сім) гривень 76 копійок витрат на судово-хімічну експертизу, 612 (шістсот дванадцять) гривень 03 копійки витрат на технічну експертизу документів, 257 (двісті пятдесят сім) гривень 76 копійок витрат на компютерно-технічну експертизу, 258 (двісті пятдесят вісім) гривень витрат на дактилоскопічну експертизу 161 (сто шістдесят одну) гривню 10 копійок витрат на почеркознавчу експертизу та з засудженої ОСОБА_7 257 (двісті пятдесят сім) гривень 76 копійок витрат на судово-хімічну експертизу, 612 (шістсот дванадцять) гривень 03 копійки витрат на технічну експертизу документів, 257 (двісті пятдесят сім) гривень 76 копійок витрат на компютерно-технічну експертизу, 258 (двісті пятдесят вісім) гривень витрат на дактилоскопічну експертизу 161 (сто шістдесят одну) гривню 10 копійок витрат на почеркознавчу експертизу.
		Гроші в сумі 55 гривень, автомобіль ВАЗ-21043, державний номерний знак НОМЕР_4 та автопричіп МАЗ, державний номерний знак НОМЕР_5, житлові будинки по вул.. Горука, 4, по вул.. Горука, 29, по вул.. Енергетичній, 31 в с. Касперівці Заліщицького району що належать засудженому ОСОБА_6, і на які накладено арешт, звернути в доход держави в рахунок конфіскації майна.
		Гроші в сумі 35 гривень, автомобіль КРАЗ, державний номерний знак НОМЕР_6, автомобіль ВАЗ-21213, державний номерний знак НОМЕР_7, автомобіль Форд-транзит, державний номерний знак НОМЕР_8, що належать засудженій ОСОБА_7, житловий будинок по вул.. Росинки, 22 в с. Касперівці Заліщицького району, житловий будинок по вул.. Кустря в с. Лисичники Заліщицького району, і на які накладено арешт, звернути в доход  держави в рахунок конфіскації майна.
		На вирок можуть бути подані апеляції в апеляційний суд Тернопільської області через Чортківський районний суд протягом пятнадцяти діб з часу його проголошення.
		 
		 
		Суддя ОСОБА_29

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...