Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/6173/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:.
Надіслано для оприлюднення: 21.07.2015. Зареєстровано: 23.07.2015. Забезпечено надання загального доступу: 23.07.2015.
Дата набрання законної сили: 28.07.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		           21 липня 2015 року                                  м. Київ                              К/800/29201/15 
		 
		Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
		 
		       Єрьоміна А.В.(головуючий);                Цуркана М.І.,         Шведа Е.Ю.,  
		розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Фінгарант" до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію  публічного акціонерного товариства "Прайм-Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію  публічного акціонерного товариства "Прайм-Банк" Брайка Станіслава Анатолійовича, за участю третьої особи - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, що переглядається за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Прайм-Банк" Брайка Станіслава Анатолійовича на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2015 року, -
		 
		   ВСТАНОВИВ:
		 
		В квітні 2015 року товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Фінгарант" (далі - позивач) звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Прайм-Банк" Кадирова В.В., Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Прайм-Банк" Брайка С.А. (далі - відповідачі), третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - третя особа), в якому просив:
		- визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Прайм-Банк" Кадирова В.В. щодо відхилення, неакцептування та не включення в Реєстр товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Фінгарант" на суму 120035214,49 грн. на момент виконання ним обов'язків Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Прайм-Банк"; 
		- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Прайм-Банк" Брайка С.А. акцептувати та включити до Реєстру акцептованих вимог кредиторів публічного акціонерного товариства "Прайм-Банк" вимогу товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Фінгарант" на суму 120035214,49 грн., як таку, що підлягає задоволенню згідно до 7 черговості, та подати на затвердження виконавчій дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни до Реєстру акцептованих вимог кредиторів публічного акціонерного товариства "Прайм-Банк", пов'язані із акцептуванням та включенням до Реєстру акцептованих вимог кредиторів публічного акціонерного товариства "Прайм-Банк" вимоги товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Фінгарант" на суму 120035214,49 грн.
		Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2015 року у задоволені позову відмовлено.
		Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2015 року апеляційну скаргу позивача - товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Фінгарант" - задоволено.
		Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 квітня 2015 року скасовано, прийнято нову постанову, якою позов товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Фінгарант" - задоволено. 
		Визнано протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Прайм-Банк"              Кадирова В.В. щодо відхилення, неакцептування та не включення в Реєстр товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Фінгарант" на суму 120035214,49 грн. на момент виконання ним обов'язків Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Прайм-Банк".
		Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Прайм-Банк" Брайка С.А. акцептувати та включити до Реєстру акцептованих вимог кредиторів публічного акціонерного товариства "Прайм-Банк" вимогу товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Фінгарант" на суму 120035214,49 грн., як таку, що підлягає задоволенню згідно до 7 черговості, та подати на затвердження виконавчій дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни до Реєстру акцептованих вимог кредиторів публічного акціонерного товариства "Прайм-Банк", пов'язані із акцептуванням та включенням до Реєстру акцептованих вимог кредиторів публічного акціонерного товариства "Прайм-Банк" вимоги товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Фінгарант" на суму 120035214,49 грн.
		У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Прайм-Банк" Брайко С. А. просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для відхилення касаційної скарги, виходячи з наступного.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що між товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Фінгарант» та ПАТ«ПРАЙМ-БАНК» укладений договір про розрахунково-касове обслуговування №03-2007 від 3 червня 2013 року, у відповідності до пункту 1.1 якого банк в порядку та на умовах, визначених цим договором, чинним законодавством України та нормативно-правовими актами Національного банку України, відкрив для клієнта поточних рахунок та здійснює в інтересах клієнта розрахунково-касове обслуговування, а клієнт використовує зазначений рахунок та оплачує відповідні послуги Банку.
		На підставі постанови Правління Національного банку України від 2 жовтня 2014 року №622/БТ «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПРАЙМ-БАНК» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 2 жовтня 2014 року №105 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ПРАЙМ-БАНК», згідно з яким з 3 жовтня 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «ПРАЙМ-БАНК».
		Тимчасову адміністрацію в ПАТ "Прайм-Банк" запроваджено строком на три місяці з 3 жовтня 2014 року по 3 січня 2015 року.
		Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 29 грудня 2014 року прийняла рішення №165 про продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ "Прайм-Банк" до 13 січня 2015 року включно.
		Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 13 січня 2015 року №9 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПРАЙМ-БАНК» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, прийнято рішення від 14 січня 2015 року №2 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ПРАЙМ-БАНК» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «ПРАЙМ- БАНК».
		Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Фінгарант» подало кредиторську вимогу від 22 січня 2015 року, зареєстровану 23 січня 2015 року за №113, щодо визнання кредиторських вимог до банку, які виникли перед товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Фінгарант» та перерахування коштів на рахунок №26507018233 в ПАТ «КСГ Банк» МФО 380292.
		Позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду з листом від 27 березня 2015 року №95, в якому просив надати довідку про включення товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Фінгарант» до Реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ«ПРАЙМ-БАНК» з кредиторською вимогою на суму залишку на поточному рахунку в сумі 120035214,49 грн.
		Уповноваженою особою Фонду - С.А.Брайко складено довідку від 31 березня 2015 року №448/24, за даними якої товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Фінгарант» за кредиторською вимогою №113 від 23 січня 2015 року включено до реєстру вимог кредиторів ПАТ«ПРАЙМ-БАНК» 23 лютого 2015 року, черговість задоволення вимоги - 7 черга, акцептована сума за кредиторською вимогою складає 2838246,49 грн.
		Уповноважена особа Фонду під час визначення суми заборгованості товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Фінгарант», виходила з того, що станом на початок ліквідаційної процедури ПАТ «ПРАЙМ-БАНК» (14 січня 2015 року ) на рахунку товариства обліковувалось 120035214,49 грн., однак на дату запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «ПРАЙМ-БАНК» (3 жовтня 2014 року) залишок коштів товариства складав 2838246,49 грн. Тобто, було враховано, що в період дії тимчасової адміністрації на поточному рахунку позивача відбувався рух коштів, як їх списання іншим підприємствам на виконання здійснюваних господарських операцій, так і їх надходження від інших підприємств, кошти яких також обліковувались на рахунках відкритих в ПАТ «ПРАЙМ-БАНК» на дату введення тимчасової адміністрації, тому збільшення вимог позивача, як кредитора, за такими господарськими операціями стало підставою для акцептування та включення суми в розмірі 2838246,49 грн. 
		Судом апеляційної інстанції також встановлено, що згідно довідки від 30 березня 2015 року №435/08, виданої уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ПРАЙМ-БАНК» С.А.Брайком, залишок коштів по поточному рахунку товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Фінгарант» №265073012007 станом на 25 лютого 2015 року складав 120035214,49 грн.
		Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що  наявність кредиторських вимог позивача до ПАТ «ПРАЙМ- БАНК» у загальному розмірі 120035214,49 грн. документально не підтверджена. 
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний суд прийшов до висновку, що акцептуванню та включенню до реєстру підлягала заявлена у вимозі кредитора-позивача сума коштів в розмірі 120035214,49 грн., існування якої на поточному рахунку підтверджено станом на 14 січня 2015 року, тобто на початок ліквідаційної процедури, а не на дату запровадження тимчасової адміністрації (3 жовтня 2014 року).
		Вищий адміністративний суд України погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.
		Спірні правовідносини у даній справі виникли з підстав законності акцептування та включення до реєстру уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ПРАЙМ-БАНК» вимоги кредитора, - товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Фінгарант», - лише на суму 2838246,49 грн., тобто суми коштів, які обліковувались за товариством на дату запровадження тимчасової адміністрації (3 жовтня 2014 року), а не в розмірі, що  існував на початок ліквідаційної процедури в сумі 120035214,49 грн. 
		Так, за приписами статті 55 Закону України  «Про банки і банківську діяльність» №2121-III від 7 грудня 2000 року відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
		Відповідно до приписів частин 1, 2, 3 статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
		Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
		Аналогічні положення містяться і в пункті 1.6 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року N22 та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за N 377/8976.  
		Частиною першою статті 1068 Цивільного кодексу України передбачено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
		Згідно частини першої статті 1072 Цивільного кодексу України банк виконує розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку грошових коштів на рахунку клієнта, якщо інше не встановлено договором між банком і клієнтом.
		Пунктом 1.9 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті також встановлено, що доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків банки приймають до виконання виключно в межах залишку коштів на цих рахунках або якщо договором між банком та платником передбачено їх приймання та виконання в разі відсутності/недостатності коштів на цих рахунках.
		Відповідно до пункту 1.11 названої Інструкції, якщо немає/недостатньо коштів на рахунку платника, то банк не здійснює облік заборгованості платника, не сплаченої в строк, та не веде реєстр розрахункових документів, не оплачених у строк у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку платника, за винятком здійснення банком таких операцій в межах укладених ним цивільно-правових договорів і в порядку, визначеному цими договорами.
		В силу положень статті 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.
		Частиною п'ятою статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року №4452-VI передбачено обмеження банківських операцій під час тимчасової адміністрації.
		Так, під час тимчасової адміністрації  не здійснюється:
		задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;
		примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку;
		нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку;
		зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом; 
		нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.
		Пунктом 5 частини шостої статті 36 цього ж Закону визначено, що обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо здійснення операцій з переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки, починаючи з наступного дня після запровадження процедури тимчасової адміністрації.
		Між тим, абзацом 8 пункту 1.25 глави 1 розділу ІІІ Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 5 липня 2012 року N 2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2012 року за N 1581/21893, передбачено, що  під час виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду на тимчасову адміністрацію має повернути клієнтам, з якими укладені договори про касово-розрахункове обслуговування, розрахункові документи, що не сплачені в строк з вини неплатоспроможного банку не пізніше п'ятого робочого дня, починаючи з дня свого призначення.
		За визначенням статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кредитор банку - це юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.
		Відповідно до пункту 4.21. статті 4 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку складає реєстр акцептованих вимог кредиторів за формою, визначеною в додатку 3 до цього Положення, на підставі балансу банку, до якого включає вимоги кредиторів у національній валюті в розмірах, які існували на дату прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
		Системний аналіз наведених дає підстави для висновку, що обмеження, встановлене пунктом 5 частини шостої статті 36 Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не поширюються на правовідносини, в яких клієнт банку не є вкладником банку та не є його кредитором, в силу приписів статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", а користується послугами банку, обумовленими договором з обслуговування поточного рахунку.
		Як наслідок, зважаючи на відсутність законодавчих обмежень щодо здійснення операцій з переказу коштів між юридичними особами, які є клієнтами одного банку та в якому, зокрема, введено процедуру тимчасової адміністрації, тому операції з переказу коштів між ними з використанням відкритих поточних рахунків є такими, що відповідають вимогам закону.
		Відтак, в період дії процедури тимчасової адміністрації банк, або виконує доручення платника-клієнта про списання коштів з рахунку в межах залишку коштів на цих рахунках чи за інших передбачених договором умов в разі відсутності/недостатності коштів на рахунку, або повертає його без виконання з підстав передбачених статтею 1074 Цивільного кодексу України та абзацом 8 пункту 1.25 глави 1 розділу ІІІ Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку. При чому з обов'язковим урахуванням застереження, встановленого частиною третьою статті 1066 Цивільного кодексу України та пункту 1.6 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, щодо відсутності у банка права на визначення та контроль напрямів використання грошових коштів клієнта та встановлення інших, не передбачених договором або законом, обмежень його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
		Отже, фактичний залишок грошових коштів на поточному рахунку платника, розпорядження якими унеможливлено відкликанням ліцензії банку та початком ліквідаційної процедури, і є підтвердженими фактичними даними для визначення суми заборгованості кредиторам банку. 
		Враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги встановлені судами обставини суд касаційної інстанції вважає обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції, не спростовані доводами касаційної скарги, про те, що уповноважена особа Фонду на ліквідацію у ПАТ «ПРАЙМ-БАНК» мала акцептувати та включити до реєстру вимогу позивача в розмірі фактичного залишку коштів на його поточному рахунку, який обліковувалися станом на 14 січня 2015 року в розмірі 120035214,49 грн.
		Згідно частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. 
		Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
		Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Вищий адміністративний суд України не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суд повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надав їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.
		Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.
		Відповідно до пункту 3 статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 2201, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Прайм-Банк" Брайка Станіслава Анатолійовича відхилити, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2015 року - без змін.
		Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Судді :

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...