Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/16430/14 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Застосування антимонопольного законодавства.
Надіслано для оприлюднення: 23.07.2015. Зареєстровано: 24.07.2015. Забезпечено надання загального доступу: 28.07.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08.07.2015Справа №910/16430/14
		За позовом           Антимонопольного комітету України
		До                    Державної адміністрації залізничного транспорту України
		Про                    стягнення 122 500 000,00 грн. та зобов'язання виконати рішення
		          
		      Суддя Прокопенко Л.В.
		Представники:
		Від позивача                    Новицький М.З- предствник
		Від відповідача          не з'явився
		 
		Суть спору:
		Антимонопольний комітет України звернувся до суду з позовом до Державної адміністрації залізничного транспорту України про стягнення 122 500 000,00 грн. та зобов'язання виконати рішення.
		Ухвалою суду від 08.08.2014 за вище зазначеною позовною заявою порушено провадження у справі № 910/16430/14 та призначено розгляд справи на 03.09.2014.
		28.08.2014 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано клопотання про зупинення провадження.
		03.09.2014 відділом діловодства суду від представника позивача отримано заяву про збільшення розміру позовних вимог та додаткові документи по справі.
		В судове засідання 03.09.2014 представник позивача з'явився, просив задовольнити заяву про збільшення розміру позовних вимог.
		В судове засідання 03.09.2014 представник відповідача з'явився, надав суду усні пояснення по суті спору.
		В судовому засіданні 03.09.2014 прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог та оголошено перерву до 01.10.2014.
		01.10.2014 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
		01.10.2014 відділом діловодства суду від представника позивача отримано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить :
		- стягнути з Державної адміністрації залізничного транспорту України штраф у розмірі  100 000 000  грн. та пеню у розмірі  100 000 000 грн. і зарахувати зазначену суму в доход загального фонду Державного бюджету України  на рахунок УК у Солом'янському районі міста Києва, код ЄДРПОУ 38050812, Банк одержувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок 31118106700010, код класифікації доходів - 21081100 (символ звітності 106);
		- зобов'язати Державну адміністрацію залізничного транспорту України виконати пункт 4 резолютивної частини рішення Комітету від 16.07.2014 № 576-р - розробити та затвердити механізм контролю за правильністю визначення вантажовласниками (вантажовідправниками) призначення (найменування) вантажу ( експорт або внутрішнє сполучення).
		01.10.2014 відділом діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про припинення провадження.
		В судове засідання 01.10.2014 представник позивача з'явився, просив суд задовольнити заяву про збільшення розміру позовних вимог.
		В судове засідання 01.10.2014 представник відповідача з'явився, надав суду заяву про продовження строку розгляду спору.
		Заява представника позивача про збільшення розміру позовних вимог задоволена.
		Заяву представника відповідача про продовження строку розгляду спору задоволено.
		В судовому засіданні 01.10.2014 оголошено перерву до 10.10.2014.
		02.10.2014 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано додаткові документи по справі.
		09.10.2014 відділом діловодства суду від представника позивача отримано заперечення по справі.
		В судовому засіданні 10.10.2014 оголошено перерву до 14.10.2014.
		14.10.2014 відділом діловодства суду від представника позивача отримано заперечення .
		В судове засідання 14.10.2014 представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
		В судове засідання представник відповідача з'явився, підтримав заяву про зупинення провадження у справі, а саме просив,: зупинити провадження у справі № 910/16430/14 до вирішення справи № 910/14542/14.
		          Ухвалою суду від 14.10.2014 зупинено провадження у справі до вирішення справи № 910/14542/14.
		           12.05.2015 відділом діловодства суду віл представника позивача отримано клопотання про поновлення провадження у справі.
		          Відповідно до ст. 79 ГПК України, господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення. 
		Ухвалою суду від 04.06.2015 поновлено провадження  та призначено розгляд справи на 08.07.2015.
		07.07.2015 відділом діловодства суду від представника відповідача  отримано клопотання про відкладення розгляду справи.
		В судове засідання 08.07.2015  представник позивача  з'явився,  заперечив проти задоволення клопотання про відкладення розгляду справи.
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача суд прийшов до висновку про відмову  в задоволенні клопотання представника відповідача.
		В судовому засіданні 08.07.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення. 
		Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги,     суд,     -
		ВСТАНОВИВ:
		Рішенням Антимонопольного комітету України від 16.07.2013 № 576-р  визнано, що дії відповідача,  які полягають у зобов'язанні залізниць (Південної, Південно- Західної та Одеської) зазначати у перевізних документах - перевезення зернових вантажів ТОВ СП «Нібулон» до станції Миколаїв-Вантажний як перевезення зернових вантажів на експорт (тобто з перетином державного кордону України) та донарахуванні і стягненні відповідної частки тарифу без належних обґрунтувань, порушенням, передбаченим частиною першою статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на загальнодержавному ринку перевезення вантажів транспортом загального користування, що призвело до ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (ТОВ СГІ «Нібулон»), які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку. 
		За вище зазначене правопорушення на відповідача  було накладено штраф у розмірі  100 000 000 грн.
		Пунктом 4 резолютивної частини Рішення № 576-р зобов'язано відповідача розробити та затвердити механізм контролю за правильністю визначення вантажовласниками   ( вантажовідправниками тощо)  призначення  (найменування) вантажу ( експорт або внутрішнє сполучення)
		Відповідно до ч. 2, 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. 
		Відповідно до ст. 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Комітет, територіальні відділення Комітету у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов'язання виконати рішення органів Комітету та стягнення несплачених у добровільному порядку штрафів та пені.
		Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону рішення органів Комітету надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення немає можливості, рішення органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).
		Копію Рішення від 16.07.2013  № 576-р разом із супровідним листом Антимонопольного комітету України від 01.08.2013  № 136-23.13/07-7568 було надіслано відповідачу  та вручено 01.08.2013, що підтверджується доданим до позовної заяви Повідомленням про вручення поштового відправлення. 
		Відповідачем Рішення № 576-р у судовому порядку не оскаржувалося. Разом з цим, Відповідач звернувся до Комітету з заявою від 05.08.2013 № Ц-1/711 про перегляд Рішення № 576-р та зупинення виконання рішення.
		Розпорядженням Комітету від 16.08.2013 № 685-р  було прийнято до розгляду зазначену  заяву Укрзалізниці щодо перегляду Рішення № 576-р та розпочато - провадження  з перегляду Рішення № 576-р. При цьому виконання Рішення № 576-р зупинено до закінчення його перегляду.
		За результатами перегляду Рішення № 576-р Комітетом прийнято рішення  від 03.06.2014 № 321-р про залишення без змін Рішення № 576-р.
		Копія Рішення № 321-р надіслана із супровідним листом від 10.06.2014 № 143-26.13/09-5211 та отримана Відповідачем 13.06.2014.
		Відповідачем було оскаржено рішення Антимонопольного комітету України до Господарського суду міста Києва.
		Рішенням господарського суду міста Києва від 17.03.2015 у справі № 910/14542/14 відмовлено у задоволенні позовних вимог Укрзалізниці до  Комітету про визнання недійсним рішення від 03.06.2014  № 321-р. 
		Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2015 у  справі №910/14542/14 апеляційну скаргу Укрзалізниці залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 17.03.2015 у справі № 910/14542/14 без змін.
		Позивач зазначає, що станом на день звернення до суду ним не отримано доказів сплати штрафу.
		          Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за кожний день прострочення сплати штрафу     стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. 
		Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказані вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до ст. 238 ГК України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
		Статтею 239 ГК України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.
		Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
		Згідно ч. 3 ст. 56 зазначеного Закону особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
		Таким чином відповідач, всупереч вимогам ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ухилився від виплати у встановлений Законом термін накладеного на нього позивачем штрафу та не виконав зобов'язання передбаченні п. 4 рішення № 576-р.
		Враховуюче викладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу  обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
		Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (ч. 1 ст. 230 ГК України).
		Відповідно до п. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
		Відповідно до ч. ч. 7, 9 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені, органи Комітету стягують штраф та пеню у судовому порядку; суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.
		Абзацом 2 ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»передбачено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним     рішенням органу Антимонопольного комітету України.
		Судом встановлено, що пеню позивачем нараховано відповідно до чинного законодавства, за таких обставин, розмір пені підлягає стягненню в розмірі 100 000 000 грн.
		Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Згідно положень ч. 4 ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. 
		За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
		ВИРІШИВ:
		1.          Позов задовольнити повністю.
		2.          Стягнути з Державної адміністрації залізничного транспорту України ( 03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 00034045)  штраф у розмірі  100 000 000 (сто мільйонів) грн.  та пеню в розмірі  100 000 000 (сто мільйонів) грн. і зарахувати зазначену суму в доход загального фонду Державного бюджету України на рахунок УК у Солом'янському районі міста Києва, код ЄДРПОУ 38050812, Банк одержувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок 31118106700010, код класифікації доходів - 21081100 (символ звітності 106).
		3.          Зобов'язати Державну  адміністрацію залізничного транспорту України (03680, м. Київ, вул.. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 00034045) виконати пункт 4 резолютивної частини Рішення Комітету від 16.07.2014 № 576-р - розробити  та затвердити  механізм контролю за правильністю визначення вантажовласниками (вантажовідправниками тощо) призначення  (найменування) вантажу (експорт або внутрішнє сполучення).
		4.          Стягнути з Державної адміністрації залізничного транспорту України (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 00034045) до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн.
		5.  Після набрання рішенням законної сили видати накази.
		6.  Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом десяти днів. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним     господарським     судом. 
		Повне рішення складено 21.07.2015.
		 
		 
		            Суддя                                                                                                                                     Л.В.Прокопенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...