Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 359/5201/14-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 23.07.2015. Зареєстровано: 24.07.2015. Забезпечено надання загального доступу: 28.07.2015.
Дата набрання законної сили: 22.07.2015
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 359/5201/14-к   Головуючий у І інстанції  ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/780/634/15   Доповідач у 2 інстанції         ОСОБА_2 Категорія 5    22.07.2015 
		<s> </s>
		 
		УХВАЛА
		Іменем України
		22 липня 2015 року м. Київ
		Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області в складі:
		головуючого судді: ОСОБА_2 ,
		суддів: ОСОБА_3 ,     ОСОБА_4 ,    
		за участю прокурора: ОСОБА_5 ,
		при секретарі: ОСОБА_6 ,
		представника потерпілої: ОСОБА_7  адвоката ОСОБА_8 ,
		обвинуваченого: ОСОБА_9 ,
		захисника обвинуваченого: ОСОБА_9  адвоката ОСОБА_10 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_7 на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 квітня 2015 року, яким 
		ОСОБА_9 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, освіта вища, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, 
		засуджено за ч.1 ст.135 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі; за ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 122, ч.1 ст. 69 КК України на 1 (один) рік 3 місяці 10 днів позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України, остаточно призначено покарання шляхом повного поглинання менш суворого покарання більш суворим на 1 (однин) рік 3 місяці 10 днів позбавлення волі.
		Цим же вироком засуджено ОСОБА_11 , який не оскаржений. 
		Стягнуто з ОСОБА_9 та ОСОБА_11 солідарно в дохід держави витрати на проведення судових експертиз у сумі 59 262 (п`ятдесят дев`ять тисяч двісті шістдесят дві) грн. 12 коп.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 задовольно в повному обсязі, стягнуто на її користь з ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , солідарно відшкодування заподіяної матеріальної шкоди у сумі 158 500 (сто п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот) грн.
		Вирішено питання речових доказів.
		 
		В С Т А Н О В И Л А :
		Згідно вироку суду, у листопаді 2013 року в м. Києві розпочалися масові акції протестів громадян, у зв`язку з невжиттям чинною владою заходів щодо забезпечення захисту фундаментальних прав людини та відмови ввід Євроінтеграційного курсу Держави.
		Так, одним із активних учасників протестів проти свавілля влади, корупції між її гілками виступала жителька Київської області ОСОБА_7 , яка організовувала автопробіги до маєтків вищого керівництва держави, та демонструвала через засоби масової інформації їх розкіш, якою вони оточили свої родини, що свідчило про протизаконну діяльність можновладців та вказувало на розкрадання коштів через корупційні схеми.
		Всю отриману інформацію про маєтки можновладців, корупційні схеми в органах державної влади та розкрадання бюджетних коштів, свавілля працівників правоохоронних органів ОСОБА_7 висвітлювала через власний блог в мережі Інтернет, а також в друкованих засобах масової інформації, що викликало невдоволення власників маєтків та найвищих посадових осіб держави.
		Розуміючи, що ОСОБА_7 не припинить свою громадську діяльність і щоразу її дії стають більш рішучими, а публікації збільшують невдоволення суспільства після оприлюднення зібраної нею інформації, керівництво владних структур через довірених осіб почало підшукання осіб, які, з метою залякування, вчинять напад на ОСОБА_7 під виглядом з`ясування стосунків після дорожньо-транспортної пригоди.
		З цією метою ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та невстановлені досудовим слідством особи, 24 грудня 2013 року приблизно о 23 год. 55 хв., на відрізку 34 кілометру автошляху «Київ-Харків», в м. Бориспіль Київської області, діючи умисно, на виконання спільної попередньої домовленості, за замовленням невстановленої досудовим слідством особи, з метою залякування, шляхом декількох зіткнень автомобілем «Porsche Cayenne», н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_9 , використовуючи перевагу у габаритах та потужності свого автомобіля, шляхом завдання механічних пошкоджень автомобілю «Chevrolet Aveo», н.з. НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_7 , внаслідок чого її автомобіль технічно не міг продовжувати рух, зупинили її автомобіль. ОСОБА_7 залишила автомобіль і почала від них тікати. Після цього ОСОБА_12 та не встановлена досудовим слідством особа, почали наздоганяти ОСОБА_7 , а ОСОБА_9 , продовжуючи втілювати спільний план, спрямований на заподіяння з метою залякування, тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , керуючи автомобілем «Porsche Cayenne», почав наздоганяти потерпілу на автомобілі. ОСОБА_12 та не встановлена досудовим слідством особа, наздогнали ОСОБА_7 , та ОСОБА_12 ззаду наніс потерпілій удар рукою в потиличну ділянку голови, від чого остання впала та втратила свідомість. Після цього, не встановлена досудовим слідством особа, підняв потерпілу з землі та тримав її, а ОСОБА_12 , з метою залякування, завдав кулаком руки не менше 5 ударів в область голови ОСОБА_7 , внаслідок чого остання отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, знову втратила свідомість та впала. Після цього ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та не встановлені досудовим слідством особи, поставивши потерпілу в небезпечний для життя стан, залишивши потерпілу ОСОБА_7 в непритомному стані, з значними тілесними ушкодженнями лежати в кюветі при температурі повітря нижче 0 градусів за Цельсієм, маючи реальну можливість надати першу медичну допомогу та викликати карету швидкої медичної допомоги або доставити потерпілу до медичного закладу, завідомо залишили її без допомоги, достовірно знаючи, що вона позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок свого безпорадного стану - непритомності через отримані тілесні ушкодження, сіли в автомобіль «Porsche Cayenne», під керуванням ОСОБА_9 , та залишили місце події.
		В результаті нанесених ОСОБА_13 ударів, потерпілій ОСОБА_7 спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно - мозкової травми, струсу головного мозку, перелому кісток носу, перелому носової перетинки зі зміщенням уламків, перелому медіальної стінки правої орбіти, множинних забоїв та саден м`яких тканин обличчя та волосяної частини голови справа, забійної рани нижньої губи, контузії правого ока II ступеня, які в комплексі відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров`я строком понад 21 день.
		Потерпілу ОСОБА_7 приблизно о 00 год. 50 хв. виявили працівники ДПС, які викликали карету швидкої допомоги, та доставили до лікарні для надання медичної допомоги.
		Не погоджуючись з вироком, потерпіла ОСОБА_7  подала апеляційну скаргу, в якій просить вирок скасувати в частині призначеного ОСОБА_9 покарання із застосуванням ст. 69 КК України, та ухвалити новий, яким призначити ОСОБА_9 покарання в межах санкцій ч.2 ст. 122, ч.1 ст. 135 КК України, в іншій частині вирок залишити без змін.
		В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначає, що рішення суду - незаконне у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання обставинам справи та особі обвинуваченого.
		Заслухавши доповідь судді, пояснення представника потерпілої ОСОБА_7  адвоката ОСОБА_8 , який підтримав апеляційну скаргу, пояснення обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника - адвоката ОСОБА_10 , думку прокурора, які підтримали судове рішення, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		Правильність встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність кваліфікації дій ОСОБА_14 та ОСОБА_9 учасниками судового розгляду у апеляційному порядку не оскаржується.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, покарання обвинуваченому ОСОБА_9 за ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 122 КК України, судом першої інстанції призначено із застосуванням ст. 69 КК України.
		Згідно статті 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті чи частини статті Особливої частини Кримінального кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього кодексу.
		Статтею 69 КК України, передбачено призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, за наявності декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може за особливо тяжкий, тяжкий злочин або злочин середньої тяжкості призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті за цей злочин. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.
		Ці вимоги судом першої інстанції не дотриманні.
		Так, суд може застосувати ст. 69 КК України лише за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.
		Проте, є помилковим висновок суду про наявність у обвинуваченого ОСОБА_9 такої обставини, що пом`якшує покарання, як зізнання про скоєнні кримінальні правопорушення і активна допомога досудовому слідству у встановленні істини по справі, оскільки матеріали кримінального провадження не містять доказів визнання вини обвинуваченого, його каяття у вчиненому та відшкодування заподіяної шкоди.
		Активне сприяння у розкритті злочину також не може бути визнане таким, що має місце, оскільки як видно з вироку, ним надані неправдиві покази, які спростовані доказами, що містяться в матеріалах кримінального провадження, що унеможливлює застосування ст. 69 КК України.
		Так як відсутні підстави для застосування ст. 69 КК України, то вирок суду у частині призначеного покарання підлягає скасуванню у зв`язку з неправильним застосуванням кримінального закону і необхідністю призначення більш суворого покарання з постановленням нового вироку.
		Призначаючи покарання ОСОБА_9 за ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 122 КК України, колегія суддів враховує ступінь тяжкості, конкретні обставини вчиненого злочину, особу ОСОБА_9 , який до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивно характеризується за попереднім місцем роботи та місцем проживання, думку потерпілої, яка просила призначити обвинуваченому справедливе покарання, яке відповідає вимогам закону. Обставини, які обтяжують покарання  вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою.
		З урахуванням усіх обставин кримінального провадження та даних про особу винного колегія суддів вважає, що підстав для застосування ст. 75 КК України немає.
		На підставі викладеного, керуючись 404, 405, 407, 420 КПК України, колегія суддів, -
		З А С У Д И Л А:
		Вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 квітня 2015 року в частині призначеного ОСОБА_9 покарання за ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 122 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - скасувати.
		Ухвалити у цій частині новий вирок.
		Вважати ОСОБА_9 засудженим за ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 122 КК України.
		Призначити ОСОБА_9 покарання за ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 122 КК України, 3 (три) роки позбавлення волі.
		Вважати ОСОБА_9 засудженим за ч.1 ст.135 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі.
		На підставі ч.1 ст.70 КК України остаточне покарання ОСОБА_9 визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим 3 (три) роки позбавлення волі.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_9 рахувати з моменту його затримання для направлення до виправної колонії, зарахувавши йому у відбуття покарання строк тримання під вартою з 26 грудня 2013 року по 06 квітня 2015 року.
		В решті вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_9 залишити без змін.
		Касаційна скарга на вирок може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення, а обвинуваченим  у той же строк з дня вручення йому копії вироку.
		 
		Головуючий 
		 
		 
		Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...